Кість – Кіш
Іван Франко
Кість, кістка
1. А ломило би ти кости та би ти кришило! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб у тебе кості в живім тілі порохнявіли та ламалися.
2. Ані кісточки з тебе не лишу. (Нагуєвичі)
Погроза: вб’ю тебе, знівечу безслідно.
3. Бодай він з кости зпав! (Бібрка)
Щоб йому кості покрутило, прокляття.
4. Бодай му кости з гробу викинуло! (Нагуєвичі) Кости би му з гробу виметало. (Нагуєвичі)
Прокляття. Викидання костей із гробу вважають великим гріхом. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 156.
5. Болят старі кости за гріхи молодости. (Крехів)
Говорить старий чоловік, згадуючи свою буйну молодість. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Jugend 140.
6. Всі ми кости розтріс. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік на фірмана, що віз його швидко по негладкій, каменистій дорозі.
7. Дай Боже за молоду кости гризти, а на старість мясце їсти. (Darowski)
За молоду кормитися як-будь, щоб на старість доробитися достатку. [Доповнення 1910 р.] Пор. Симони 1601; Даль І, 445; ІІ 166.
8. З кістьми би мі ззів, як би міг. (Нагуєвичі)
Про ненажерного, злого чоловіка.
9. Істка кістка – викапаний батько. (Ількевич)
Говорять про новонародженого хлопчика.
10. Кість межи пси веречи. (Гнідковський)
Натяк на відому «кість незгоди», річ, за яку починається загальна сварка. Пор. Гильфердинг 801; Adalberg Kość 8, 15.
11. Кість облизати. (Гнідковський)
Значення неясне, може: прийти на гостину аж по обіді, коли з м’яса лишилися лиш кості.
12. Кості, кості, прийдіт до мене в гості. (Дрогобич)
Приказка взята з оповідання про п’яного чоловіка, що йдучи з корчми опівночі через кладовище, здибав мертвецький череп і копнувши його ногою крикнув: «Кості, кості, прийдіт до мене в гості». Другого дня мрець прийшов і попросив їсти. Жінка того чоловіка власне пекла хліб і поклала йому один бохонець; він проковтнув і зажадав більше; з’їв усіх 12. Коли вже кінчив, чоловік догадався і дав йому картку видерту з євангелія. Мрець з’їв і це і сказав: «Це ти добре видумав, а то я був би й тебе самого ззів». Пор. аналогічне вірування Етнографічний збірник XV, 135.
13. Костями кидати. (Гнідковський)
Очевидно мова про гру в кості, розкидувати, кидати жереб.
14. На голій кости нема що гризти. (Нагуєвичі)
Говорять образово про чоловіка, що розтратив своє добро, а лишився при самих довгах, яких нізвідки йому сплатити.
15. На голу кість і ворон не бє. (Лучаківський)
Де нема нічого їсти, там ніхто не йде. Пор. Гильфердинг 233, 1628.
16. Нема кісток у язиці, мож брехати і владиці. (Petruszewicz)
Язик безкостий, можна ним говорити, що хотіти. Пор. Гильфердинг 1602.
17. Порахую й тобі кости. (Нагуєвичі)
Наб’ю тебе, поламаю в тобі кості.
18. Стойит ми кістю в горлі. (Нагуєвичі)
Стоїть на заваді, важить на моє життя. Пор. Носович 36.
19. Так виголоднів, аж му сі кости світьит. (Нагуєвичі)
Говорять про дуже марного і сухого чоловіка.
20. Так го любю, як кість у горлі, тернину в боці, а сіль у оці. (Дрогобич)
Ненавиджу його як болючу заваду.
21. Там і ворон моїх костий не донесе, де я бував. (Нагуєвичі)
Оповідав чоловік, згадуючи свої далекі подорожі.
22. То кість від моєї кости. (Нагуєвичі)
Це моє плем’я, моя родина, моя вдача.
23. То лише скира і кість. (Нагуєвичі)
Про сухого, виснаженого чоловіка. Пор. Adalberg Kość 4.
24. То твердої кости чоловік. (Нагуєвичі)
Сильний, терпливий, але також неподатливий, немилосердний.
25. Треба з молоду кости гризти, щоби на старість мнясо їсти. (Лучаківський)
Від бідності доходить чоловік до заможності.
[Доповнення 1910 р.] 26. Йому вже десь й кости погнили. (Тухля)
Він давно вмер.
[Доповнення 1910 р.] 27. Кости би тя покрутило! (Коломия)
Прокляття. Хвороба, яка по народному віруванню може покривити кості, називається «роматис». Медицина зве таку хворобу хворобою Брайта. [? – це захворювання нирок, не костей. Чи не помилився І. Франко? – М. Ж., 29.04.2021 р.]
[Доповнення 1910 р.] 28. Тобі ся ще кости будут варити, кой ми ся будемо ділити. (Ю. Кміт)
Значення неяне. Може мало бути сказано: ми будемо ділитися мясом, а ти заждеш, поки кості зваряться.
Кіт, кітка
1. Благословив кіт миш, тай не їв. (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що розпочав якесь діло і покинув без причини.
2. Бридится, як кіт салом. (Ількевич)
Ласий на щось, бажає чогось як кіт сала.
3. Вирвався, як кіт з мішка. (Збараж)
Хотячи кота побити зав’язують його в мішок і так б’ють. Вибігає кіт з такого мішка з великим страхом.
4. Висади кіт на під тай сьидь собі! (Ортиничі)
Кепкують собі з жидівського наймита, якому буцімто жид завдає таку зайву роботу.
5. Відсадив то, як кота від сала. (Ількевич)
Відсторонив від якогось корисного діла.
6. Відтпрускати кого, як кота від сала. (Гнідковський)
Відігнати. Відганяючи кота говорять: «А тпрус!»
7. Він за доброго кота не ззїсть. (Нагуєвичі)
Про такого, що не може нічого їсти.
8. Він того так не любит, як кіт сала. (Сороки)
Іронічно: він це дуже любить.
9. Вліз як кіт меже ворони. (Богородчани)
Попав не в свою компанію, не розуміє, що там говорять.
10. Внадив сі, як кіт до сала. (Сороки)
Привик шукати якоїсь дармички.
11. В ночи всі коти бурі, і всі корови сірі. (Ількевич) … коти чорні. (Залісє)
Вночи краски не пізнати. Пор. Adalberg Kot 21; Brzozówski Kot 17. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Katze 17; Le Roux І, 99; Giusti 144.
12. Вони меже собов коти друт. (Нагуєвичі)
Сваряться, живуть у незгоді з собою.
13. Гей, гей, милий Боже: кітка здохла, кіт не може. (Кобаки)
Додають жартливо, коли хто без причини зітхає до Бога.
14. Гони кота за ворота. (Лучаківський)
Жартують, коли хтось не хоче нічого ліпшого робити.
15. Грає сі в ним, як кіт з мишов. (Нагуєвичі)
Дразнить, мучить його для самої забави. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 196.
16. Для кота за много, для пса за мало. (Нагуєвичі)
Жалувався наймит на господиню, що дала йому скупо їсти. Пор. Adalberg Kot 6.
17. Думав кіт газду ззісти, та штрик в печи, тай забув. (Kolberg Pokucie)
Сміються в такого, що в нього важний замір через дрібницю іде в забуття.
18. Єдин кіт стада мишей не боїт ся. (Ількевич)
Один відважний не лякається купи трусів. Пор. Adalberg Kot 18.
19. Занюхав кіт сало, а не занюхав бука. (Белз)
Не предвидів, що будуть бити. Пор. Brzozówski Kot 22.
20. Заспав сі, як кіт. (Сороки)
Кіт у день звичайно спить, а ходить поночі.
21. Захрип як кіт у марци. (Нагуєвичі)
В марті кіт «марцюється» і тоді хрипне.
22. Знитив сі, як кіт на миш. (Нагуєвичі)
Стулився, зробився маленьким.
23. Їв би кіт рибу, а в воду не хоче. (Ількевич) … а води боїт ся. (Залісє)
Кіт має антипатію до води, а миється лише власною слиною. За рибою зрештою він іде в воду, коли не глибока. Пор. Adalberg Kot 15. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 176; Wander ІІІ, Katze 67, 69; Čelakovský 125.
24. Кіт воркоче, бо кашки хоче. (Тисьмениця)
Просять діти в мами молока для кота.
25. Кіт за пліт, а миши в танець. (Лучаківський)
Коли віддалиться начальник, підвладні починають розгардіяш. Пор. Adalberg Kot 45.
26. Кіт лівний, хлоп мівний всюда поживиться. (Ількевич)
Лівний, такий що любить ловити миші. Пор. Adalberg Kot 32.
27. Кіт неловний, хлоп немовний, оба ледащо. (Petruszewicz) … нелівний … немівний … (Ількевич)
Антитеза до попереднього. Пор. Adalberg Kot 36.
28. Кіт по салі і на порожні банти скаче. (Гнідковський)
Хоч усе сало забрали з бантів, де воно висіло, кіт із привички ходить іще туди. Характеризують усяку привичку, яка панує над чоловіком навіть тоді, коли і підстава усунена.
29. Кіт риби прагне, але сіти не тягне. (Гнідковський)
Пор. вище ч. 23.
30. Кіт сі миє, гості будут. (Нагуєвичі)
Вірять, що кіт миється перед приходом гостей Пор. Adalberg Kot 38; Носович 833. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 406.
31. Кіт сі по одвірках дре, буде вітер. (Нагуєвичі)
Вірять, що кіт наперед прочуває вітер і тоді дреться по одвірку в хаті. Пор. Носович 333.
32. Кіт ся лестит, а драпає. (Кобаки)
Про облесного і шкідливого чоловіка. Пор. Bebel 141. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 203.
33. Кітці іграшки, а мишці слізки. (Цигани) [Доповнення 1910 р.] Кітці іграшки, а мишці смерть.
Кітка грається з мишю, але нарешті з’їдає її. Пор. Muka 1584; Носович 333. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 319.
34. Кіт ще малий, а вже вуса має. (Нагуєвичі)
Жартує такий, якому вчасно виростають вуса.
35. Кіт як спит, то миши не зловит. (Белз)
Хоч який майстер, а сплячи нічого не зробить. Пор. Adalberg Kot 39.
36. Коли кітка малі має, тогди найбільше миший їмає. (Нагуєвичі)
В часі окоченя дбає за свої котята.
37. Кота в мішку не купують. (Petruszewicz)
Тобто: замість заяця. Ніякого товару не купують без оглядин, Пор. Носович 332. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 688, 689, 718, 784; Le Roux І, 100.
38. Кота в міху не торгують. (Ількевич)
Варіант попереднього.
39. Кота й з поду вержеш, він усе на ноги впаде. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Кіт усе на ноги впаде.
Зовсім: вірна зоологічна обсервація, над якою перед кількома роками робили навіть експерименти. В ширшім значенні: це чоловік, який уміє викрутитися і з найгіршої халепи. Пор. Adalberg Kot 4, 64; Brzozówski Kot 21. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 248; Le Roux І, 99; Wander ІІ, Katze 612, 642.
40. Кота хвостом обернути. (Гнідковський)
Крутити в розмові, обертати трактовану тему навпаки.
41. Коти дерти. (Гнідковський)
Сваритися з ким, докучати йому. Пор. Adalberg Kot 42.
42. Коти пасти. (Нагуєвичі)
Ходити «на прічки» з дому, лайдачитися, – про жінку-мандрьоху, пор. пісню:
Ой та діна, діна, діна, де моя бабіна?
Пасе коти за вороти та вйизанку сіна. (Нагуєвичі)
Інше значення у поляків, пор. Adalberg Kot 24.
43. Коти сі побицкали, Семанє помньицкали. (Чернік)
Приговорюють дитині, що бавилася з котами і впала та розплакалася.
44. Котови а попови, то нині найліпше. (Нагуєвичі)
Кіт усе лежить у теплім місці, а піп має з громади не мало даремщини.
45. Котови грашки, а миши смерть. (Збараж)
Кіт любить погратися мишею, поки загризе її. Пор. Adalberg Kot 37.
46. Котови з медведем не грати. (Гнідковський)
З дужим і гратися і битися небезпечно.
47. Купуй кота в мішку! (Нагуєвичі)
Коли хтось когось хоче одурити, а цей розуміється на його поганих намірах. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 20, 359, 368, Liblinský 152.
48. Ласиться, як кіт на сало. (Ількевич)
Примиляється. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 100.
49. Лестит сі, як кіт до сала. (Нагуєвичі)
Варіант попереднього.
50. Люби кіт рибу, а в воду не хоче. (Petruszewicz)
Варіант до ч. ч. 23.
51. Мамо, мамо, кіт мене лапкою вдарив! (Львів)
Характеризують розпещену дитину, що боїться найменшого дотику.
52. Мече собов, як кіт з рощіпом. (Голобутів)
Кидає собою, як кіт, якому на хвіст дали розщіп, себто поліно розколене з одного кінця, яке тисне його хвіст. Пор. Adalberg Kot 2.
53. Муркотит, як кіт під носом. (Нагуєвичі)
Про такого, що говорить невиразно та швидко.
54. На кота воркота, на дитину дрімота. (Цигани)
Примовляють малим дітям, узято з колискової пісні. [Наприклад, в записі з голосу Лесі Українки: «». – М. Ж., 29.04.2021 р.]
55. Наникав як кіт вусами. (Нагуєвичі)
Вірять, що страва, якої доторкнеться кіт своїм ротом, через те робиться нечистою і її не можна їсти. Такий дотик називають наниканням, «кіт наникав.»
56. Напрьила кітка півтора мітка, а кіт сі зірвав тай тото пірвав. (Жураки)
Кепкують із жінки, що пиняво пряде. Пор. Brzozówski Kot 11.
57. На таке ся ще й кіт не женив. (Лучаківський)
Це пустий інтерес, на який не варто йти.
58. Не все котови пущінє. (Тисьмениця)
Не все він може наїдатися досхочу масних страв. Ширше: не все захланному вдається дійти до своєї цілі, поласувати дурничкою.
59. Не грай з котом, бо ті подрапає. (Нагуєвичі)
Драпання для кота – найкраща забавка. Пор. Adalberg Kot 54. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 553.
60. Не грай кітка з медведем, бо тя задавить. (Ількевич)
Осторога слабому, щоб не заходився з сильним. Пор. вище ч. 4.6; Adalberg Kot 56.
61. Не грай кітка з песиком! (Кобаки)
Пес не любить кота і завсігди хапається зловити і загризти його. Пор. Brzozówski Kot 12. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 527; Čelakovský 83.
62. Не грай кітка з псом, а пес таки вкусит. (Kolberg Pokucie)
Нерівна забава. Пор. Brzozówski Kot 12.
63. Нема то як в зимі котови, а в літі попови. (Мшанець)
Бо в зимі кіт гріється на печі, а в літі попові йдуть задарма робити.
64. Не обертай кота фостом. (Ількевич)
Не перекручуй мої слова. Пор. вище ч. 40; Adalberg Kot 63.
65. Носив кіт сало, поки го стало. (Нагуєвичі)
Поки або з’їв усе сало, або поки його не зловили і не вбили.
66. Ой Господи милосерний, кітка здохла, кіт мізерний, а котята небожата зваляли си ноженята. (Яворів)
Кепкують із такого, що зітхає: Ой Господи милосердний!
67. Ой небоже, небоже, кітка плаче, кіт не може. (Ценів)
Кепкують із такого, що любить іншому говорити: небоже.
68. Пасе коти за вороти. (Нагуєвичі)
Ходить блукаючи, не йде до хати.
69. Перші коти за плоти. (Ількевич)
Вірять, що перші котята все треба потопити. В ширшім значенні; перший початок усякого діла бував невдатний. Пор. Adalberg Kot 61; Симони 2004; Носович 398.
70. Підсів як кіт на миш. (Kolberg Pokucie)
Засідається на нього, хоче вбити або пошкодити.
71. Пійди, коте! Пійди, псе! Пійди Лиско, бо ти близько! (Сапогів) [Доповнення 1910 р.] Піди коте, піди псе, піди лисе, тобі ближче. (Кукизів)
Кепкують із лінивого чоловіка, що за кожною дрібницею любить посилати післанців.
72. Пішов кіт спати, а миши в танець. (Зазулинці)
Наставник засне, а підвладні не роблять нічого, барашкують. Пор. вище ч. 25.
73. Розібрав си, як кіт на решеті. (Нагуєвичі)
Коли хтось виявляє безпідставні претензії та ще гороїжиться.
74. Там того як кіт наплакав. (Ценів)
Кіт не мав звичаю плакати. Там того дуже мало або й зовсім нема. Про котячий плач див. Adalberg Kot 1.
75. Ти десь певно з котами грався. (Крехів)
Говорять до чоловіка з подряпаним (у бійці) лицем та руками. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Katze 799.
76. У кота в фості гадюча їдь. (Нагуєвичі)
Народне вірування.
77. У кота ядвабні ніжки, а дідьчі пазурі. (Белз)
Характеризують дволичну, котячу вдачу.
78. Як би кітка не скакала, то би ніжки не зломала. (Ількевич)
Відповідніше до кози. Кіт іще ніколи скачучи не зламав ніг.
79. Я кота в мішку ни купую. (Kolberg Pokucie)
Не беру товару не оглянувши його, не вірю твоїм словам. Пор. Гильфердинг 948.
[Доповнення 1910 р.] 80. Кіт з псом ніколи сі не згодьит. (Нагуєвичі)
У них вроджена, атавістична ворожнеча. Пор. Wander ІІ, Katze 280.
[Доповнення 1910 р.] 81. Кіт з хати, миші танцюют. (Миколаїв над Дністром)
Пор. т. ІІ, Кіт 25.
[Доповнення 1910 р.] 82. Кота в мішку торгує. (Станіславів)
Купує товар, не придивляючися йому.
[Доповнення 1910 р.] 83. Коти з дому, миши в танець. (Вербовець)
Пор. т. ІІ, Кіт 72.
[Доповнення 1910 р.] 84. Няй ни буде й кота на обійстю. (Ю. Кміт)
Образово: хоч обійстє зовсім пусте, нема на ньому ніякої худоби, проте гарна дівка притягне сватачів.
[Доповнення 1910 р.] 85. Обернув кота фостом. (Ілинці)
Представив річ інакше, як є дійсно.
[Доповнення 1910 р.] 86. Просити в кота сала. (Львів)
Просити в когось того, чого він не має. Пор. Wander ІІ, Katze 598, 634.
[Доповнення 1910 р.] 87. Як нема кота дома, то миші гуляют. (Іванівці К.)
Образово говорять: коли в селі або в домі нема зверхності, то панує безладдя. Пор. Тимошенко 316; Bebel 430; Schleicher 167; Haller 19; Гильфердинг 1040; Osm. 384; Wahl II, 75; Muka 842; Liblinský 229; Славейков І, 227, 269; Wander ІІ, Katze 268, 491; Giusti 128.
Кітоха
1. Кітоха би ті семилітна взяла! (Комарно)
Кітоха – те саме що тетюха, фрибра, пропасниця. Прокляття.
Кіш
[Доповнення 1910 р.] 1. «Як сі це зве?» – «Кіш.» – «То г-но з’їж.» (Тростянець)
Мудрування.