Земля – Зичити

Іван Франко

Земля

1. Аби мі свjита земльи не носила! (Нагуєвичі)

Заклинається чоловік, говорячи про свою невинність. Пор. Schleicher 189.

2. Аби-м сі в землю запав, коли я то зробив! (Нагуєвичі)

Заклинається чоловік, упевняючи про свою невинність. Пор. Тимошенко; Wander І, Erde 60.

3. Аби-с тут передо мнов землю гриз, то ти не вjиру. (Нагуєвичі)

Гризти землю або їсти землю – один із най важніших способів присяги, пор. Квітчине «». У німців Erde kauen умерти, Wander І, Erde 53. [Клятва з їдженням землі описана Г. Квіткою-Основ’яненком також у повісті «Основание Харькова» (1843 р.). – М. Ж., 12.06.2021 р.]

4. Більше сажня землі ніякий пан не потребує. (Крехів)

Бо стільки вистачить на його могилу.

5. Бодай го свjита земльи не приймила! (Нагуєвичі)

Народне вірування, що занадто великих грішників (приміром Пилата, Юду) сама земля викидає з могили. Пор. Славейков, І, 112; Wander І, Erde 61.

6. Бодай мене сира земльи вкрила! (Нагуєвичі)

Заклинається чоловік на правду своїх слів, щоб поляг у могилі, коли бреше.

7. Бодай місцьи на земли не найшов! (Нагуєвичі)

Щоб весь вік ходив блудом, як легендарний Вічний жид, оповідання про якого живуть також в устах нашого народу.

8. Бодай сі верх землі розсипав! (Нагуєвичі)

Так щоб не вспіли його й поховати – це вже була би тяжка кара божа.

9. Вже ся з землев рівнає. (Лучаківський)

Значення двояке: 1) кланяється дуже низько, аж по землі стелиться і 2) згорбився, постарів, похилився до землі.

10. Він аж землі під собов не чує. (Нагуєвичі)

Такий легкий, з радості і з задоволення аж підскакує.

11. Він сі вже під землю дивит. (Дрогобич)

Значить хилиться до могили. Пор. Wander І, Erde 58.

12. Він уже ввесь в землю вріс. (Нагуєвичі)

Значить згорбився, ненастанно порається з землею, працює важко.

13. Волів бим сиру землю їсти, ніж на таке дивитися. (Крехів)

Їсти землю – річ важка, противна людській натурі.

14. Всі-смо з землі і всі в землю підемо. (Нагуєвичі)

Значить породилися на землі і в неї ж обернемося по смерті. Пор. Wander І, Erde 36.

15. Держи сі землі, то не впадеш. (Дрогобич)

Жартуючи говорять такому, що впав на землю. Пор. Славейков І, 152.

16. «Де середина землі?» – «Ось тут. Як не віриш, то змір!» (Дрогобич)

Проста відповідь на цікаве питання, та вона має свою історію, що сягає глибоко в середні віки, бо входить в ряд тих загадок, які задає цар свойому суперникові духовному в англійській баладі King John, німецькій Kaiser und Abt та їх широких розгалуженнях.

17. До землі го пригнув. (Березів)

Значить пригнобив, упокорив його.

18. До самої землі сі поклонив. (Нагуєвичі)

Характеризують низький, рабський поклін.

19. Землев усі жиємо. (Нагуєвичі)

Без неї й нас би не було.

20. Землі сі не проширує, а багато народу намножило сі. (Косів)

Обсервація новочасного зросту людності, якому чим раз менше відповідає обшар управної землі.

21. Земльи мама наші. (Нагуєвичі)

Загальна народна уява.

22. Земльи під тобов горит. (Нагуєвичі)

Говорять до тяжкого грішника, але також жартуючи, коли хтось не признається до якогось учинка. Пор. Wander I, Fuss 243.

23. Земльи пана не знає. (Нагуєвичі)

Вона для всіх сотворена.

24. Земльи то все земльи, а гроші слина. (Коросно)

Один із аргументів, чому наші селяне волять набувати землю, а не люблять збивати гроші.

25. Земля би го святая не приймила! (Ількевич)

Прокляття: щоб він не знайшов спокою і в могилі.

26. З землев го зрівнав. (Нагуєвичі)

Значить зруйнував, звів на біду. Пор. Wander І, Erdboden 2.

27. І під землею шукай. (Гнідковський)

Значить ніде не знайдеш.

28. І під землю сі від мене не сховаєш. (Нагуєвичі)

Грозить завзятий, сердитий чоловік: я тебе і під землею знайду.

29. І як тебе ще земльи на собі держит? (Нагуєвичі)

Говорять злому чоловікові.

30. Мече землю як пси ногами. (Тухля)

Значить риється в землі, порпається.

31. Ми землю продамо, а потомство нас буде з гробу вифурувати. (Коросно)

Так аргументували селяни проти претензії захожих агентів, щоб продавали свою землю.

32. На земли спав, тай то не впав. (Нагуєвичі)

Характеризують безжурного, безпечного чоловіка. Пор. Wander І, Erde 47, 48.

33. Най му буде земля пером! (Збараж)

Бажання покійникові, оперте на віруванні, що покійника земля так давить, що йому аж матірне молоко носом виходить. Цитати з класичних авторів у Тимошенко 44; пор. Даль І, 298; Номис 251. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 349.

34. Най сі там наїсть сирої землі. (Нагуєвичі)

Нехай іде в могилу, нехай умре. Зворот про «сиру землю» у болгар див. Славейков I, 150.

35. Не знаю, як його свята земля носит. (Березів)

Дивуються на великого грішника, як ще його земля не проглине. Пор. Wander Erde I, 61.

36. Пан би сі тов землев удавив, аби лише хлоп єї не мав. (Нагуєвичі)

Говорили про панську захланність на землю в часі процесів за ліси й пасовиська.

37. Пішов землю їсти. (Нагуєвичі) … гризти. (Коломия)

Вмер, поляг у могилі. Пор. Wander І, Erde 54; Славейков I, 36.

38. По єдній земли всі ходимо. (Нагуєвичі)

Значить усім нам до неї однакове право.

39. Розступи сі земле! (Нагуєвичі)

Окрик розпуки: шукаю чогось і ніяк не можу знайти, немов земля розступилася і поглинула ту річ.

40. Став як земльи чорний. (Нагуєвичі)

Почорнів з голоду або з тяжкої недуги.

41. Сядь на землю, спусти ноги в долину. (Жидачів)

Жартують а такого, що боїться упасти з вишки.

42. Тебе й сира земля не нагодує. (Борислав)

Не наситишся і в гробі. Докоряють неситому здирцеві.

43. Тепер земльи тьижка стала, тьижко з неї хліб їсти. (Коломия)

Хліборобське заняття робиться чим раз тяжчим і менше доплатним.

44. Тьфу на землю, поки сі оженю, а як сі оженю, то жінці в кишеню! (Нагуєвичі)

Спльовує парубок, якому відмовили дати дочку за жінку.

45. Хто земли дає, тому й земля дає. (Снятин)

Значить землю треба управляти, гноїти, то й вона вродить. Пор. Wander І Acker 25, 35; Erde 25.

46. Чень ті хоць сира земльи нагодує. (Нагуєвичі)

Говорять захланному скупареві.

47. Чоловік без землі як піна на воді. (Нагуєвичі)

Він тоді волоцюга, зарібник або жебрак.

48. Щоби я під сиру землю запався! (Станіславів)

Клянеться чоловік на правду своїх слів. Пор. Wander І, Erde 62.

49. Щоб тобою вібило на латер землю святую, щоби-с від разу під ню провалився! (Лолин)

Прокляття. Вірять, що занадто грішні люди іноді не можуть умерти, а кола їх народнім звичаєм покладуть на голу землю, вони так б’ються о землю, що вибивають під собою яму.

50. Якби з під землі виліз. (Нагуєвичі)

З’явився несподівано.

51. Як землі нема, то й нас не треба. (Нагуєвичі)

Кричали люде, коли пани відбирали їм землю.

52. Як під землю пропав. (Нагуєвичі)

Значить ані сліду його не можна знайти.

Зеренце

1. Зеренце до зеренця, та буде мірниці. (Kolberg Pokucie)

Приказка виглядає як дослівний та дуже незручний переклад польської: Ziarko do ziarka і będzie miarka. Пор. поправніший варіант далі під Зерно.

Зерно

1. Зерно до зерночка тай буде мірочка. (Залісє). [Доповнення 1910 р.] Зерно до зерна буде ціла міра. (Тростянець)

Перерібка польської приказки: Ziarko do ziarka і będzie miarka. Та цей варіант без сумніву взятий уже з уст руського люду, чого не можна так напевно сказати про варіант Кольберга; пор. Носович 545; Adalberg Ziarno 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 106.

2. Лишив єм сі без зерна. (Нагуєвичі)

Значить не маю ані що їсти, ані що посіяти.

3. Мізерна, мізерна, бо не їла зерна. (Нагуєвичі)

Говорять про худу коняку, що не їла вівса.

Ззімати

1. Ззімав го як рибу в сак. (Нагуєвичі)

Значить спіймав його нахрапом, силою. Пор. Adalberg Złapać 2.

2. Поки-с не ззімав, поти не скуби. (Нагуєвичі)

Поки не довершив діла, поти не хвалися.

3. Ще-с мі не ззімав у горосі. (Нагуєвичі)

Значить не спіймав на якімось злім учинку.

4. Як ті ззімаю за чуприну, то лиш раз хевкнеш. (Нагуєвичі)

Грозить сильний слабшому.

Зима

1. Біла зима й чорне сіно з’їсть. (Лучаківський)

У зимі їсться іноді й таке, чого б не їв у літі. Пор. Славейков 1, 60. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 206.

2. Біла зима не питає зеленого сіна. (Княждвір)

Вона (себто притиснена нею скотина) з’їдає й солому: Пор. Muka 40.

3. Вже зима за плечима. (Нагуєвичі)

Значить наближається.

4. В зимі сонце як мачоха, світить, а не гріє. (Ількевич)

Пор. далі Сонце.

5. В зимі щадит в літі жадит. (Мшанець)

Бо не вистачає нічого, щоб звести кінці з кінцями.

6. Вчьисна зима, вчьисна й весна. (Нагуєвичі)

Звичайна хліборобська ворожба. Пор. Wander IV, Winter 58.

7. Довга зима, за то літо буде коротке. (Нагуєвичі)

Потішав багач бідного. Значить за те в літі будеш коротше робити. Слаба потіха.

8. Зима літо з’їдає, хоть перед ним утікає. (Гнідковський)

Характеризується звичайний круговорот року.

9. Зима пашу витягла. (Лімна)

Паша протягом зими минулася.

10. Зима сі зими ймила. (Косів)

Холоди йдуть майже без перерви від одної зими до другої. В горах це часто буває.

11. Зима, як лихий жид, свого не дарує. (Гнідковський)

Вона приходить або занадто вчасно або протягається занадто довго.

12. Зимов сі дідько не вдавит. (Нагуєвичі)

Значить вона коротша не буде, все свій час вистоїть.

13. Зиму вовки не з’їдят. (Гнідковський)

Варіант попереднього. Пор. Bebel 101; Славейков І, 74.

14. Іде зима, а кожуха нема. (Ількевич, Кобринський) … чобіт … (Лучаківський) … хліба. (Нагуєвичі)

Нарікають бідні люди, яким зима найгірше докучає. Пор. Adalberg Zima 3.

15. Коби ни зима, то би літо було довше. (Kolberg Pokucie)

Зовсім проста, а проте дуже хитра обсервація.

16. Легка зима – слотаве літо; туга зима – погідливе літо. (Комарно)

Це така господарська прикмета. Пор. Adalberg Zima 12.

17. Ледво з зими вийшов. (Нагуєвичі)

Значить тяжкою бідою визимував сім’ю та худобу.

18. На зиму сі зафундував. (Нагуєвичі)

Жартують з чоловіка, що купив нові чоботи або кожух.

19. На зиму ся без кожуха не віпускай! (Снятин)

На небезпеку без доброго приготування не йди. Пор. Adalberg Zima 19.

20. Питаєся зима, де ся літо діло? (Гнідковський)

Очевидно минулося, коли настає зима. Пор. Adalberg Zima 21: Zima nie pyta, gdzie się lato podziało.

21. Пізна зима довго держит. (Дрогобич)

Загально відома обсервація, пор. Adalberg Zima 11.

22. Половина зими, половина паші. (Нагуєвичі)

Господарське правило, щоб у першій половині зими щадити пашу на другу, прикрішу. Пор. Adalberg Zima 10.

23. Сховай тото на зиму! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік жінці, коли дав йому якусь несмачну страву, мовляв: у зимі й таке з’їм, а тепер ні.

24. Тверда руська зима, а ще твердійша руська воля. (Кобаки)

Інтересний об’яв руського самопочуття.

25. Я би дві зими за єдно літо дав. (Нагуєвичі)

Приповідають бідні люди, що не мають на зиму в що вдягтися.

26. Як зима відходит, то мусит ся ще раз обіздріти. (Лімна)

Значить ще в останнє потисне морозом або сипне снігом. Пор. Wander IV, Winter 36.

[Доповнення 1910 р.] 27. Гнівна зима нею трясе. (Ю. Кміт)

Люта лихорадка.

[Доповнення 1910 р.] 28. Зима літо ззіла. (Нагуєвичі)

Пор. т. ІІ, Зима 8; Le Roux І, 68.

Зимівля

1. Видно, що добру зимівлю мав. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що підгодувався зимою.

2. З доброї зимівлі вийшов. (Березів)

Думка та сама, що в попереднім ч.

Зимка

1. Цвітна зимка впала. (Довге)

Значить упав сніг з морозом.

Зимний

1. Зимний ранок, горячий день. (Вікно)

Буває в літі.

2. На зимне не дмухають, лиш на горяче. (Збараж)

На байдуже не жалуються, лише на те, що допікає.

Зимниця

1. Зимниці би тобов трісла! (Нагуєвичі)

Прокляття; зимниця – фебра з холодною дрожжю.

Зимно

1. Зимно, та не дивно, бо зима. (Сороки)

В зимі холод зовсім природна річ.

2. Зимно як у псярни. (Добрівляни)

Говорять війшовши в холодну, нетоплену хату. Пор. Adalberg Zimno 4, 6; Wander II, Kalt 12.

3. Коли ти зимно, то дуй. (Нагуєвичі)

Значить хухай в пальці або роздувай огонь.

4. Раз му зимно, раз горьичо. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, хворого пропасницею.

5. Так ми зимно, що видиш бим за грань заліз. (Нагуєвичі)

У селянській глиняній печі, що має місця в ріст чоловіка вглуб, огонь горить звичайно в передній часті, біля челюстей, а далі є вільне місце. Змерзлому здається, що там би зараз загрівся.

Зимовий

1. Вже зимовим вітром повіяло. (Нагуєвичі)

Значить уже осінь, листя на деревах починає жовкнути.

Зигарок

1. Вс-ри сі в зигарок, як не знаєш, котра година. (Коломия)

Говорять такому, що носить годинник для паради, а не вміє читати цифер.

2. Зигар ні їсть ані п’є, а все ходит і б’є. (Нагуєвичі)

Наївна обсервація. Відомий анекдот, що учитель у початковій школі завдав дітям питання: «Хто не їсть і не п’є, а все ходить і б’є?» – і дістав на нього відповідь: «Пан учитель.» Пор. Adalberg Zegar 6.

3. Щоб носити зигарки, треба мати фільварки. (Заставці)

Для простого мужика це звичайно розкіш, на яку він не сміє позволити собі. Пор. Adalberg Zegar 8.

Зиск

1. Або зиск або в писк. (Постолівка)

Або здобуде користь, або набереться ганьби та побоїв.

2. Або зиськ, або страта. (Ількевич) … зиск … (Petruszewicz)

Говорить купець, зважуючися на якесь підприємство. Пор. Adalberg Zysk 4.

3. Нема зиску й тілько, як запорохи в оці. (Завадів)

Так висловляють якусь мінімальну кількість, пор. Schleicher 151.

4. Тілько зиску, що в писку. (Гнідковський)

Значить стільки всього скористав, що наївся та напився. Про інші сподівані зиски нема й мови. Пор. Adalberg Zysk 6.

5. Тілько й зиску, що страти не було. (Нагуєвичі) … що-м на своє вийшов. (Ясениця Сільна)

Говорить чоловік, що надіявся зиску з якогось діла тай ледве кінці з кінцями зв’язав.

6. Чи зиск, чи страта, єдна заплата. (Гнідковський)

Говорили піддані, яких пани висилали зі своїми товарами на далекі торги. Для підданого з того не було ніякої користі, хоч продав панський товар із зиском, бо пан брав усе.

7. Що зиску, те й в писку. (Лисиничі)

Значить тільки всієї користі, що випив та закусив.

Зичити

1. Зичит на вічне відданє. (Нагуєвичі)

Значить дарує, зичить, хоч знає, що йому не віддадуть. Пор. Дикарев 894; Даль II, 19.

2. Не зич дурню нікому жінки, сірака ані кобили. (Львів)

Стара осторога. Пор. пісню:

Правду мені пан реєнтий не раз говорили:

Не зич, дурню, нігди жінки, сірака, кобили.

Пор. Даль II, 18. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 171.

3. Не зичив бим того й лихому ворогови. (Нагуєвичі)

Говорять оповідаючи про якесь нещастя, евлогістична формула. Пор. Adalberg Źyczyć 4.

4. Що він му там зичив, то не дай Боже й половини. (Нагуєвичі)

Зичив у значенні: накляв, просив у Бога всякого зла.

5. Що зичу, вінчую посполу, хто є в тім дому. (Нагуєвичі)

Кінцева формула святочних віншовань, коли в святочний день (на різдво або великдень) входиться в чужу хату.

6. Що хто зичит, то й визичит. (Ценів)

Хто бажає іншому зла, то дождеться, що воно й справді впаде на того чоловіка. Пор. Adalberg Źyczyć 2.

7. Як собі щістьи зичу. (Нагуєвичі)

Форма запевнення, значить так і тобі бажаю добра або так тобі правду говорю.

[Доповнення 1910 р.] 8. Не зичив бим того й йому, що села палит. (Ю. Кміт)

Палія уважають селяни найстрашнішим злочинцем.