Знаття – Зять

Іван Франко

Знаття [У І. Ф. – Знатє]

1. Коби знатьи, шчо в кума питьи, то би ще діти післав. (Буданів) [Доповнення 1910 р.] Коби знатьи, що в кума питьи, то був би й діти з собов забрав. (Іванівці К.) Як би то знатьи, жи в кума питьи, то був би і діти забрав. (Вербовець)

Характеристика наївного користолюбства. Пор. Носович 326. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 42; ІІ, 124, 372.

Значити

1. Вже рушила значити. (Нагуєвичі)

«Значит» говорять про корову, що зайшла в тяж з телятем. Жартливо також про жінку, що завагоніла, пор. коломийку:

Ой перестань кумуненьку до куми ходити,

Бо вже кума неборачка рушила значити. (Нагуєвичі).

2. То значит йому тілько, шо псови муха. (Kolberg Pokucie)

Це йому байдуже, не має для нього ніякої вартості.

Знемощіти

1. Знемощів як від хороби. (Нагуєвичі)

Знесилився, ослаб, приміром від надсильної праці.

Знерти

1. Знерло ми шкапjи на ніщо. (Криворівня)

Кінь утомився, ослаб у дорозі.

2. Їдна знерла, друга вмерла. (Криворівня)

Жартував гуцул із своїх двох любасок, коли його питали, де вони поділися.

Знидіти

1. А знидів би-с та би-с ізслиз як піна на воді! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти пропав безслідно.

Знижатися

1. Оден знижає ся, другий підлізає. (Коломия)

Характеристика чергової переміни людської долі.

Знівощіти

1. Знівощів чоловік на ніц. (Нагуєвичі)

Схорований, вихудлий до останнього.

Зновити

1. Таке люде все зновєт, що непотрібне. (Богородчани) … чого не бувало. (Нагуєвичі)

Зновити – видумати ніби новину.

[Доповнення 1910 р.] 2. Зновили люде на мене. (Нагуєвичі)

Видумали і приложили до мене.

Знудитися

1. А знудив бис сі! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття: щоб ти не знав, що з собою робити і куди подітися.

Зняти

1. Він би верх хаті зньив! (Голешів)

Говорять про пустого, непосидючого хлопця.

2. Зньили го на воздухи. (Нагуєвичі)

Підняли на руках угору чи то чоловіка побитого, чи ще б’ючи його.

Зогнилий

1. Людем зогниле, а мені миле. (Зіболки)

Бо моє власне, тим мені й любе.

2. Нехай буде й зогниле, своїй мамі все миле. (Кукизів)

Говорить мати про хвору дитину, над якою розпадається.

[Доповнення 1910 р.] 3. Хоть кому зогнила, але мені мила. (Лучаківський)

Говорить чоловік про жінку або про дитину.

Зозуля [У І. Ф. – Зазуля]

1. А бодай ти зазулі не чув! (Снятин)

Аби ти не дождав весни, прокляття.

2. Ах ти зазулечко моя чиримхова! Бив бим тє, жиль ми тє, любив бим тє, та нима за що. (Жидачів)

Жартлива промова чоловіка до нелюбої жінки.

3. Зазулі як сі подавит ячмінним колосом, то перестає кувати. (Нагуєвичі)

Широко розповсюджене вірування, оперте на тім сустріті, що зозуля тоді перестає кувати, коли на ячмені показуються колоски. Пор. Muka 1607.

4. Не тобі зазуля кувала. (Гнідковський)

Значить не тобі це судилося, не маєш щастя.

5. Чекай, аж ти зазулі закує. (Нагуєвичі)

Значить чекай до весни, на це довго чекати.

Золотий

1. Золота иглиця всюди пролізе. (Гнідковський)

Образово: золотом побореш усякі перешкоди.

2. Золота швайка мур пробиває. (Ількевич)

Образово про переборювання всяких перешкод підкупом. Історію цієї приказки й її походження з грецького джерела показав Тимошенко с. 79–80.

3. Золоте вербє за ним росте. (Гнідковський)

Говорять про щасливого, всіми любленого чоловіка, що ширить довкола себе радість і задоволення.

4. Золотий ключ до кождих дверий придасться. (Ількевич)

Підкупом отвориш кожні двері, побореш усякі перешкоди.

5. Золоті гори обіцяє. (Ількевич)

Обіцює неможливі достатки та розкоші. Історію цієї приказки подав Тимошенко с. 51–52.

6. Золоті руки, а вражий писок. (Ількевич)

Добрий майстер, ремісник чи загалом робітник, але язикатий.

7. Куди ся поверне золоте, за ним вербє росте. (Самбір)

Золоте в значенні «щасливе», благословенне Богом. Характеризують тих виємкових людей, що де повернуться, всім робляться любі.

8. Ци золоте, ци не золоте, а най міні росте. (Нагуєвичі)

Говорить мати про свою дитину, яку одні хвалять, а другі ганять.

Золото (пор. Злото)

1. За ніяке золото бим сі не міньила. (Нагуєвичі)

Висловляла мати любов до своєї дитини.

2. Золото моє неприторенне! (Нагуєвичі)

Так пестила мати свого малого синка.

3. Золотом писав, г-ом запечатав. (Балигород)

Значить писав гарно, розумно, а закінчив дурницею.

4. Золото-срібло губу затикає. (Ількевич)

Образово замість підкуп, дарунок утихомирює й сердитого, лайливого чоловіка.

5. Не все то золото, що ся світить. (Ількевич)

Не все те правдиве і добре, що видає себе за таке. Пор. Schleicher 160; Wahl II, 47; Wander I, Gold 47; Bebel 324; Носович 57; Тимошенко с. 170. [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 54; Гильфердинг 1612; Даль ІІ, 241; Славейков І, 302; ІІ, 117, 152; Giusti 121.

[Доповнення 1910 р.] 6. Красне золото, та ніхто го не їст. (Тростянець)

Не в тім його сила, щоб його їсти.

[Доповнення 1910 р.] 7. Най буде й золото, а воно здоровйи не даст. (Криворівня)

Золото – дорога річ, але здоров’я для чоловіка ще дорожче.

Зомліти

[Доповнення 1910 р.] 1. Як хто зомліє, то треба підпалти гусяче перо і підсунути йому під ніс. (Дрогобич)

Народний лікарський захід.

Зопсувати

1. Легко зопсувати, тьижко направити. (Нагуєвичі)

Остерігають такого, що любить усе перемайстровувати. Пор. Schleicher 183.

Зорівка (пор. Горівка)

1. Без зорівки чвовек не годен бити. (Лемківщина)

Без горівки чоловік не може жити. Частина селянської філософії, породженої панщиною, коли селянам пани силою накидали горілку.

2. Хоц зорівка хвопска, але вна єст гарда, міцна. (Лемківщина)

Прихвалюють горівку як покріплення в праці.

3. Як випю келюшок зорівки, то я хтоди зух хвоп. (Лемківщина)

Погляд, хоч і хибний, що горівка додає чоловікові сили.

4. Як не випю келюшка зорівки, то я до ничого. (Лемківщина)

Філософував лемко, п’ючи в шинку.

Зосохнути

1. Жебы-с зосох! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Лемківське прокляття.

Зося

1. Зосє, ци не Зосє, бо нима на голові волосє. (Пужники)

Пізнав чоловік дівчину, що вперед мала довгу косу, а тепер обстрижена або лиса. Див. Етнографічний збірник VI, ч. 96.

2. Пізнати Зосю по волосю. (Торки)

Селянин пізнає дівчину із свого села.

3. Ци Зосьи, ци не Зосьи? Фартух короткий, втьите волосьи. (Яворів)

Вагався чоловік, не можучи в костюмі каварки пізнати дівчину зі свого села.

Зрада

1. Бій сі зради гірше, як вовка! (Нагуєвичі)

Бо від вовка можна оборонитися, а від зрадника трудніше.

2. Зрада на всім світі стала. (Крехів) … панує. (Белз)

Нікому не можна звіритися, кожний зрадливий.

Зрадити

1. Не зрадь нікого, Бог ті не скарає. (Березів)

Говорить мати парубкові, що бігає за дівчатами.

Зраст

1. А зрасту би ти Бог ни дав! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти не виріс більший.

Зривати

[Доповнення 1910 р.] 1. Зривати собі очи на кого. (Нагуєвичі)

Вдивлятися, втомлювати очі дивлячися. Пор. співанку:

Або тоту кучу кручу, або ї розвалю,

Най я свої чорні очи на ню не зриваю. (Нагуєвичі).

Зріст

1. Дав Біг зріст, як мишічий фіст. (Сороки)

Говорять про дівчину, що має малу косу.

2. Зріст чекає на силу, черево на хліб. (Корчин)

Значить чим чоловік більший ростом, тим більше потребує їсти.

3. Зростом мале, а розумом старе. (Сороки)

Говорять про дитину розумну над свій вік.

4. Удався на зріст. (Замулинці)

Виріс великий, або іронічно; виріс дуже малий.

Зрість

1. То сама зрість, а не хліб свjитий. (Нагуєвичі)

Це зерно зросле, зіпсоване сльотою на пип [?], не здале на хліб.

Зробити

1. Аби-м си зробив руки по самі лікті, то свого докажу. (Нагуєвичі)

Впевняє чоловік, що не вважаючи ні на які труди хоче доказати свого.

2. Зробила би ти сі больичка на грудьох! (Нагуєвичі)

Прокляття; болячка на грудях часто кінчиться смертю.

3. Зробив їй таке, що би колисати. (Нагуєвичі)

Говорять про наслідок занадто інтимних зносин парубка з дівкою.

4. Зробив му калатало. (Уриче)

Наробив клопоту, зробив «побліку», про яку скрізь говорять.

5. Зробив на свою подобу. (Лолин)

Таке, як сам, відповідне до своєї бездарності.

6. Зробив, на себе сі дивів. (Нагуєвичі)

Значить зробив недбало, не дивлячись на саме діло, а лише на свій інтерес.

7. Зробив сі на ні на що. (Нагуєвичі)

У ненастанній праці стратив усі сили.

8. Зробила, як кобила. (Нагуєвичі)

Сміються з дівки, що до роботи лінива, але наїстися і потім укакатися, то здатна.

9. Зробило му сі таке, що не доведи Господи видіти. (Нагуєвичі)

Якась страшна, обридлива рана, або взагалі якась погана пригода.

10. Зробити не штука, відповісти штука. (Добросин)

Одвічальність за всяке діло, а особливо за злочин, тяжка.

11. Зроблю як стій. (Лучаківський)

Зроблю зараз, без вагання.

12. Коби я зробив, а вже знайду такого попа, що то охрестит. (Жидачів)

Говорить чоловік про якесь трудне діло, яке відраджують йому інші, мовляв: Бог знає, що ти таке видумуєш.

13. Таке зробив, як з г-на бич. (Нагуєвичі)

Зробив щось недоладне, соромне.

14. Такий сі зробив, що й не приступай до нього. (Нагуєвичі)

Зробився злий, сердитий.

15. Ти му то зробиш, що заяць кобилі. (Бабухів)

Значить не зробиш йому нічого.

16. Шо ми зробит? В ср-ці ми ріпу запалит. (Буданів)

Не боюся його, бо він не може мені зробити нічого злого.

17. Що-с зробив, того сі не відрікай! (Нагуєвичі) … не цурай. (Снятин)

Чи зло, чи добро, – свого діла не відпирайся.

18. Щось му зробили таке, що ні смерти, ні попусту. (Нагуєвичі)

Чимось отруїли, вчарували його.

19. Що хто зробит, най же за то відповість. (Нагуєвичі)

Говорять злочинцеві, зловленому на гарячім.

20. Що хто зробит, то на мене зводит. (Коломия)

Жалувався чоловік, якого за пусте підозріння заперли до арешту.

21. Яке зробиш, таке буде. (Бібрка)

Говорить жінка чоловікові, коли мова про сподівану дитину.

[Доповнення 1910 р.] 22. Ни зроблю ни куди нич, бо ни вартую. (Ю. Кміт)

Говорить старий або хворий чоловік. «Не вартую» – не здужаю.

[Доповнення 1910 р.] 23. Так мині зробилося ги засудженому на смерть. (Ю. Кміт)

Зробилося прикро і страшно.

[Доповнення 1910 р.] 24. Хто зробив, той зробив, аби було зроблене. (Нагуєвичі)

Пор. Giusti 358.

[Доповнення 1910 р.] 25. Хто не зробит, коли може, зробит, коли мусит. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Giusti 278.

[Доповнення 1910 р.] 26. Що не зробиш тепер, то зробиш потому. (Нагуєвичі)

Життєва практика. Пор. Giusti 278.

Зробок

1. То вже зробок, що й їсти не може. (Нагуєвичі)

Говорять про старого, немічного чоловіка.

Зрости

1. Де ти зросла, де я зріс, – Господь Бог нас сюди зніс! (Голгочі) [Доповнення 1910 р.] Де ти зросла, де я зріс, тай до купи Пан-біг зніс. (М. Яцків)

Говорить чоловік до жінки, взятої з чужого села.

2. Як-им зріс, за тотом ни слихав ни чував. (Тухля)

Значить відколи живу.

Зсівати

[Доповнення 1910 р.] 1. Не зсіває, а всюди збирає. (Дуліби)

Мова про птахів, що виїдають збіжжя.

Зуб

1. Аж зуби заціпив з болю. (Нагуєвичі) … затьив … (Нагуєвичі)

Біль одну хвилю спричинює скорч м’язів; заціплення зубів з болю уважається проте об’явом сильної волі.

2. Аби-с тут зубами затьив, то ти не поможе. (Нагуєвичі)

Щоб ти ось тут умер, то я не відступлю від свого.

3. А за зуби бись ся взяла! (Княждвір)

Прокляття: щоб у тебе зуби розболілися.

4. Ані в зуб не розумію. (Нагуєвичі)

Нічогісінько не розумію.

5. Без зубів лихо, без хліба ще гірше. (Крехів)

Говорив бідний чоловік, коли багач жалувався перед ним, що його зуби болять. Пор. Wander V, Zahn 78.

6. Бода-с зубами затьмив! (Нагуєвичі)

Значить щоб ти згинув, зомлів.

7. Буде там того на циганський зуб. (Дрогобич)

Значить стільки, що голодному ротові нічим буде поживитися.

8. Вара, бо зуби не твої! (Нагуєвичі)

Остерігають чоловіка, що сікається бити, мовляв: зуби виб’ю.

9. Вже й одного зуба не має. (Вікно)

Говорять про стару бабу.

10. В зуби кого взяти. (Гнідковський)

Значить пустити про нього якусь обмову, поговір. Пор. Wander V, Zahn 145.

11. Вибив зуби коло груби. (Дрогобич)

Жартували з парубка, якому дівчина-кухарка вибила коцюбою два передні зуби, коли залицявся до неї.

12. Вищирив зуби, як свячене порося. (Комарно)

Говорять про чоловіка з вузкими, тонкими губами, що часто, сам того не знаючи, вишкіряє зуби. Пор. Adalberg Ząb 17.

13. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. (Ількевич)

Натяк на відомий анекдот, як циган зимової ночі посилав свої діти грітися до місяця. У поляків: «jak głupi do kołacza». Adalberg Ząb 12.

14. Від перших зубів. (Гнідковський)

Значить стільки, що від дитинства, від найранших літ.

15. Він на тім зуби з’їв. (Гнідковський)

Значить він це діло випробував практично, займається ним здавна. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Zahn 155.

16. В мене зуби не на продаж. (Нагуєвичі)

Відгризнулася дівчина, коли парубок налазив до неї, щоб засміялася.

17. Вона продає до нього зуби. (Жидачів)

Вишкіряється, сміється до нього.

18. Дай му в зуби! (Нагуєвичі)

Значення двояке: дати коневі в зуби значить заховстати його залізними вудилами, отже держати його в руках, маючи можність спинити його в бігу; друге значення – ударити в уста.

19. Держа сі зубами, а не попускай. (Нагуєвичі)

Заохота до твердої волі й рішучості.

20. Дістав нові зуби. (Нагуєвичі)

Про хлопця, у якого випадають молочні зуби, а наростають нові.

21. Дістав по зубах. (Нагуєвичі)

Його вдарено в лице.

22. До хліба зуби найду. (Кривча)

Аби був здобуток, а вже на користування ним знайдуться охочі.

23. Дуже мі люде в зуби взьяли. (Нагуєвичі)

Значить обмовляють, очорняють мене.

24. Єдним зубом треба їсти. (Ількевич)

Значить ощадно, скупа їда.

25. Є зуби, але хліба дасть Біг. (Березів)

Говорить бідний чоловік. Пор. Wander V, Zahn 45. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 194.

26. Затьив бис зубами! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти зомлів, умер у зомлінні.

27. За ним мене наймі зуб не заболит. (Нагуєвичі)

Не буду його зовсім жалувати. Пор. Wander V, Zahn 104.

28. З зубами сі до нього взьив. (Нагуєвичі)

Взявся завзято, сердито.

29. З зубів би му видер. (Нагуєвичі)

Захланний, неуступливий чоловік. Пор. Wander V, Zahn 111.

30. З зубів му чути. (Нагуєвичі) … смердит. (Ясениця Сільна)

Чоловік брехливий, що любить про інших говорити все зле.

31. Зуб болит, аж око вяне. (Збараж)

Говорять про сильний біль зуба.

32. Зуб болит, рвати сі хоче. (Нагуєвичі)

Образово, немовби зуб мав свою волю і допоминався вирвання.

33. Зуб за зуб затяли ся. (Ількевич)

Значить сваряться завзято, за кожне прикре слово одного другий відповідає своїм.

34. Зуб за зуб із ними сварит сі. (Нагуєвичі)

Свариться не зважаючи, на кожне їх слово знаходить відповідь. Пор. Wander V, Zahn 89.

35. Зуби білі як ріпа. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка або жінку зі здоровими зубами.

36. Зуби в роті рахувати. (Гнідковський)

Допитуватися у старого, скільки йому літ.

37. Зуби здорові як чесник. (Нагуєвичі)

Говорять про білі, здорові зуби.

38. Зуби лярум дзвоньит. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто зі страху дзвонить зубами.

39. Зуби му ся ріжут. (Гнідковський)

Значить він приходить до розуму.

40. Зуби на дворі тримає. (Дидьова)

Говорять про облесного, фальшивого чоловіка, що все любить вишкіряти зуби.

41. Зуби на що острити. (Гнідковський)

Надіятися з чогось пожитку або зиску, бажати чогось.

42. Зуби си ким теребити. (Гнідковський)

Обмовляти, очорнювати кого.

43. Зуби сушити. (Гнідковський)

Сміятися.

44. Зуби ти висиплю. (Нагуєвичі)

Виб’ю так, що їх виплюєш.

45. Зуби як теслиці. (Нагуєвичі)

Великі і гострі. Пор. Adalberg Ząb 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 365.

46. Зуб на зуб скаче. (Тернопіль) [Доповнення 1910 р.] Зуб за зуб скаче. (Ю. Кміт).

Коли чоловік дзвонить зубами, особливо з холоду. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 326; Le Roux І, 139.

47. Зуб часу діткнув його своїм пальцем. (Львів)

Сміються з такого, що силкується говорити занадто цвітисто та вишуканими фразами. Про «зуб часу» див. Wander V, Zahn 121.

48. І в мене зуби не на продаж. (Нагуєвичі)

І я зумію покористуватися ними, допімнуся свого права.

49. Іще му не дивити ся в зуби. (Гнідковський)

Значить ще небезпечний, міцний. Натяк на те, що купуючи коня поперед усього дивляться йому в зуби.

50. Кланцає зубами, як голодний вовк. (Нагуєвичі)

Про сердитого чоловіка.

51. Коби зуби, а хліб буде. (Нагуєвичі)

Коби здоров’я, а я собі на хліб зароблю. Пор. Adalberg Ząb 4.

52. Крізь зуби слова цідити. (Гнідковський)

Говорять про такого, що балакає помалу, нудно, мов крізь сон.

53. Має го на зубах. (Нагуєвичі)

Бреше на нього, ширить погані вісті про нього.

54. Найдут сі зуби на мій хліб. (Нагуєвичі)

На моє добро знайдуться охочі, що поживуть його.

55. Най ті мнов зуби не больит. (Нагуєвичі)

Не турбуйся мною, не мішайся в моє діло. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Zahn 153.

56. На свої зуби кричи, не на мої літа. (Нагуєвичі)

Говорила стара баба чоловікові, що назвав її старою трупицею.

57. На тім ти зуби поламаєш. (Нагуєвичі)

Цієї трудності не побореш. Пор. Wander V, Zahn 100.

58. Не на мої зуби кість. (Калуш) … горіх. (Нагуєвичі)

Значить це трудність, якої я не переможу. Пор. Adalberg Ząb 8.

59. Не перебирают зуби остя, колися довго зпостят. (Гнідковський)

Голодний чоловік не перебирає в їжі.

60. Острит зуби на мою працю. (Нагуєвичі)

Бажає поживитися моїм добром. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Zahn 123.

61. О, той острий на зуби! (Нагуєвичі)

Чоловік в’їдливий, дотепний, сварливий. Пор. Wander V, Zahn 93.

62. Пішли людям по зубах. (Богородчани)

Узяли їх люди на обмову, почали лихе говорити про них.

63. По зубах дістанеш. (Нагуєвичі)

Погроза: вдарю в лице, коли будеш налазити.

64. Поламлеш ти собі зуби на мні. (Нагуєвичі)

Значить мене не легко з’їсти, я буду ставити опір. Пор. Гильфердинг 3254.

65. Продавай зуби, коли ніхто не купує. (Нагуєвичі)

Кепкують із дівчини, що любить до кожного сміятися.

66. Рахуй си зуби в роті, не мої літа! (Нагуєвичі)

Відповідає сердита баба дівці, що питалася її, скільки їй літ.

67. Ріже зубами, як коли би камінє молов. (Нагуєвичі)

Про сердитого чоловіка, що з лютості скрегоче зубами.

68. Того міні на єден зуб мало. (Нагуєвичі)

Нема що їсти, нема що робити.

69. То му меже зубами застрьигло. (Нагуєвичі)

Мав щось сказати тай не сказав.

70. То таке, як псу з зубів виймав. (Нагуєвичі)

Говорять про пом’яту, понівечену одежину.

71. Ходім зуби пополокати. (Нагуєвичі)

Ходім випити по чарці горілки.

72. Хоть без зубів і о єднім оку, лиш би сего року. (Ількевич)

Дівчині байдуже, чи парубок гарний, чи поганий, аби лише вийти заміж.

73. Хоць зубами держи, а не пусти. (Нагуєвичі)

Упоминають чоловіка не покидати раз початого діла.

74. Хто дасть зуби, дасть і хліб до губи. (Ількевич)

Бог дбає про те, аби чоловік заробив собі на прожиток.

75. Чого зуби лупиш? (Лучаківський)

Чого смієшся?

76. Чого сушиш зуби? (Жидачів)

Чого смієшся?

77. Ци на зуб скиглиш? (Вікно)

Сердито питають чоловіка (малу дитину), що нараз закричав не знати чого.

78. Ци нові зуби ставиш? (Нагуєвичі)

Сміються з такого, що вирвавши зуб на переді, ходить в дірою.

79. Ци черевний ті зуб скіпає, що так кричиш? (Нагуєвичі)

Лають крикливого хлопця.

80. Ще ми на зубах оскомина. (Нагуєвичі)

Ще я не забув того лиха, жалую того діла.

81. Ще ти сі на кутні зуби засмієш. (Снятин)

Заплачеш голосно, пожалуєш того.

82. Ще я тобі покажу зуби. (Нагуєвичі)

Пізнаєш ти мою силу, завзяття, помсту. Пор. Wander V, Zahn 138.

83. Я йому ще зуби порахую, ци всі має. (Нагуєвичі)

Погроза: наб’ю по зубах, повибиваю зуби.

84. Я му сі в зуби не дивив. (Нагуєвичі)

Не знаю, чи він злий, чи добрий. Натяк на звичай дивитися в зуби коневі або худобині, яку купується. Пор. Wander V, Zahn 3.

[Доповнення 1910 р.] 85. Аби-м сі за всі зуби взєла, як я то взєла. (Іванівці Ж.)

Клянеться злодійка.

[Доповнення 1910 р.] 86. А зуби би тобі затєло! (Миколаїв над Дністром)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 87. Зубами дзвонити. (Нагуєвичі)

Зі страху, або з перестуди. Пор. Le Roux І, 139.

[Доповнення 1910 р.] 90. Як би не зуби, то би була ср-а з губи. (Вербовець)

Жартливо говорять про людський рот.

Зубатий

1. Зубатий як пес. (Нагуєвичі)

Про сварливого, напасливого чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 194.

2. Най буде зубатий, аби богатий! (Ценів) … трембатий … (Ценів)

Говорить дівка, вибираючи собі жениха.

Зудилати

[Доповнення 1910 р.] 1. Не може зудилати. (Снятин)

Замість викопати, пор. польське «podołać».

Зціплий

1. Ти такий гий зціплий. (Городок)

Мов заморожений. Говорять до нерухливого, лінивого чоловіка.

Зять

[Доповнення 1910 р.] 1. Зятів як бугаїв. (Львів)

Говорила мати кількох дочок, до яких ходило багато кавалерів.

[Доповнення 1910 р.] 2. Зьить, невістка не дитина; стрийна, вуйна, не родина. (Вербовець)

Жартливо характеризують побічне свояцтво.

[Доповнення 1910 р.] 3. При зяти, годі собі хліба взяти, а з сином ся поваджу, і на піч ся проваджу. (Мшанець)

Говорила теща про зятя.