Коркоші – Котя
Іван Франко
Коркоші
1. Возьми дітину на коркоші тай поноси. (Нагуєвичі)
Малих дітий беруть «на коркоші», тобто старший чоловік садить дитину собі на плечі так, щоб обі ніжки звисали йому по обох боках шиї, і взявши за ніжки носить дитину на прохід.
Кормити
[Доповнення 1910 р.] 1. Кормив Бог Андруха й без того окруха. (Ходов)
Говорить чоловік, одержавши замість сподіваного великого малий даток.
Коробка
1. В свою коробку говорити. (Гнідковський)
На свою користь або своїм способом.
Корова
1. Аби без корови сонінько ніколи не сходило ані заходило! (Комарно)
Побожне бажання бідного чоловіка, що здобувся на корову.
2. Бик ци привик? Корова ци здорова? (Войнилів)
Жартлива формула привітання худоби, входячи до стайні.
3. Бодай ті корова спіткала! (Дрогобич)
«Корова» жартливо замість «хвороба».
4. Бодливій корові Господь Бог рогів не дає. (Гнідковський)
Так само злому чоловікові не дає засобів для виконання своїх злих намірів. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 278; Wander ІІ, Kuh 165, 169.
5. Взяв чорт корову, нех і теля возьме. (Lewicki) … нехай же й теля … (Ількевич)
Пропала більша річ, то й менша може пропасти.
6. Взяло лихо корову, най бере й теля. (Комарно)
З первісного чорта зроблено тут імперсональне лихо. У німців навпаки, пор. Wander ІІ, 230.
7. Виділа корова, як лежала солома. (Тернопіль)
А чому не їла? Вина корови.
8. Від бодливої корови і телята бодят. (Гнідковський)
Вдаються в матір. Пор. Wander II, Kuh 123.
9. Від світла кожда корова чорна. (Львів)
На потемки не видно її красок.
10. Вночи кожда корова сіроха. (Гнідковський) … чорна. (Нагуєвичі) … всі корови чорні. (Ясениця Сільна)
Ніч притемнює всі краски. Пор. Wander II, Kuh 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 108; Liblinský 235.
11. Доки сі корова церкає, доти їй добре їсти дают. (Комарно)
І з чоловіка доки є яка користь, доти його шанують.
12. Забула корова, як тельитом була. (Яворів)
Про чоловіка, що забагатівши забуває про свій первісний стан і гордує іншими. Пор. Wander ІІ, Kuh 5, 7, 13, 55, 58, 73; Čelakovský 101.
13. І чорна корова біле молоко дає. (Гнідковський)
Наївна обсервація. Пор. Krumbacher 112; Симони 1239; Wander II, Kuh 18, 107; Čelakovský 269.
14. Кожда корова своє теля лиже. (Ількевич) … знає. (Нагуєвичі)
Кожна мати свою дитину хвалить і боронить. Пор. Wander II, Kuh 79, 225. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 109, 147; Wander ІІ, Kuh 225.
15. Кождий свою корову дойит. (Нагуєвичі)
Користає з того, що має. Пор. Wander II, Kuh, 289.
16. Коли корова тельи любит, то й по під фіст лиже. (Kolberg Pokucie)
Мати також не бачить хиб своєї дитини. Пор. Brzozówski Krowa 2.
17. Корова – коби здорова! (Нагуєвичі)
Пестотливий вислів господаря.
18. Корова первістка. (Нагуєвичі)
Така, що перший раз ходить тівна.
19. Корова рушила значити. (Нагуєвичі)
Заповідає, що тівна – пізнають по якихось знаках на її полових частях.
20. Корова там не здохне, де нема. (Комарно)
Не втратить і той, що не має що тратити.
21. Корова, то друга мама для бідного чоловіка. (Комарно)
Вислів щирого прив’язання селянина до корови.
22. Корова, то полоть не надпочатий. (Лучаківський)
Вживай його і він усе цілий. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Kuh 147.
23. Корова сі розтрясла. (Нагуєвичі)
Отелилася.
24. Коровиці – мамуньці, папйирки би їй сі свйитили. (Нагуєвичі)
Пестотливі вислови хозяйки. Папйирками називають коровині ратиці.
25. Коровиця бичка вродит, а він на ню скаче. (Унятичі)
Це натуральний порядок.
26. Корову тримає, а хто другий молоко з’їдає. (Ількевич)
Про визиск одного чоловіка другим. Пор. Wander ІІ, Kuh 164, 167.
27. Котра корова богато реве, тота мало молока дає. (Ількевич) … ричит … (Petruszewicz)
Про говірливого, а мало діяльного чоловіка. Пор. Wander II, Kuh 59, 63, 94, 100; Čelakovský 81. [Доповнення 1910 р.] Пор. Čelakovský 81; Wahl ІІ, 42; Wander ІІ, Kuh 94, 100; V, Ziege 16, 30.
28. Лиха то корова, що своє теля боде. (Крехів)
Говорять про лиху матір, що б’є або кривдить свої діти. Пор. Wander II, Kuh 178.
29. Напасла сі корова, аж ї сі боки повіддували. (Нагуєвичі)
Була на ситій паші.
30. Не моя корова, не моє тельи. (Нагуєвичі)
Це не моє діло й я не відповідаю за його наслідки.
31. Стара корова мало молока дає. (Березів)
Її життєва сила вже послабла. Пор. Wander II, Kuh 10.
32. Така, нівроку, корова, що би сі на ній вош розщеховала. (Нагуєвичі)
Про товсту, гладку корову.
33. Ци я твоя дійна корова, аби ти мене дойив? (Нагуєвичі)
Мовила жінка чоловікові, що марнував її добро.
[Доповнення 1910 р.] 34. Дістав корову з тельитом. (Нагуєвичі)
Т. є. тільну, від якої швидко можна сподіватися теляти. Пор. Wander ІІ, Kuh 490, 510, 545.
[Доповнення 1910 р.] 35. Корова як дитина ласкава. (Нагуєвичі)
Бувають такі пещені ласкаві корови, що звичайно дають багато молока, і яких для того добре годують.
[Доповнення 1910 р.] 36. Корови не било, ги мої матери, бо вмерла. (Ю. Кміт)
Говорила бідна вдова, оповідаючи про свою біду.
[Доповнення 1910 р.] 37. «Корову продала, а кума приняла». – «А я то знаю, та вам і на другу купця нараю». (Балигород)
Розмова двох сусідок.
[Доповнення 1910 р.] 38. Котра корова йде вечір до ліса, мусят її вовки з’їсти. (Городок)
Народне вірування.
[Доповнення 1910 р.] 39. Чия корова, того й тельи. (Нагуєвичі)
Елементарне право власності. Пор. Wander ІІ, Kuh 359.
[Доповнення 1910 р.] 40. Як корова теля мала, то бика ср-а боліла. (Монатирок)
Кепкують із такого, що журиться чужим лихом.
Коровай
1. В нашім короваю вода з Дунаю. (Нагуєвичі)
Хвалиться багач. Виривок із ладканки.
2. На чужий коровай очей не зривай, а о собі дбай. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] На чужий коровай писка не роздіймай. (Убинє)
Не завидуй іншому його жінки, а шукай собі своєї. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 252.
3. Сходи сі, роде, коровай сі крає. (Нагуєвичі) … люде … (Ясениця Сільна)
Коровай – символ родового принципу в українському весільнім обряді.
Коровка
[Доповнення 1910 р.] 1. Коровко, коровко, де ти ся пасла? Дай мені масла. (Лучаківський)
Примовляют діти до корови, але також до хрущика, званого коровкою або бабруною, або зозулькою.
Корогва
1. Назад наші з корогвами, бо чорт має мерця! (Darowski)
Діло не дійшло до пуття, отже всі приготування до нього безпредметні.
Король
1. Нема короля в земли. (Petruszewicz) … кріля в Польщи. (Нагуєвичі)
Нема порядку ані старшини.
Корона [У І. Ф. – Коруна ]
1. Коруна му з голови не зпаде. (Нагуєвичі)
Не убуде його гідності, він цим не унизиться. Пор. Носович 33.
Короставий
1. Короставоє порося дармо чесати. (Ількевич)
Миршавого чоловіка дармо прикрашувати.
Короткий
1. Два короткі, оден довгий. (Ясениця Сільна)
Значення не зовсім ясне, про що тут мова.
2. Коротке, а за то солодке. (Львів)
Про закохання.
3. Хоць короткий, але солодкий. (Нагуєвичі)
Про сон у літню ніч.
Кортіти
1. Його скортіло на біле тіло. (Лолин)
Тому й оженився.
2. Кортит го на тото, як меду полизати. (Нагуєвичі)
Тягне його щось до цього діла.
3. Най ті на то не кортит, чого нема. (Нагуєвичі)
Упоминає жінка вибагливого чоловіка.
4. Як кортит, най Бог простит. (Бібрка)
Тоді чоловік не вважає на божі заповіді.
Кортячка
1. Кортьички го напали. (Нагуєвичі)
Раптом закортіло його на щось.
2. Най ті кортьички не нападают! (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось забагає чогось такого, чого нема.
3. Як кортьичка нападе, то й дідько не поможе. (Ценів)
Особливо буває це у вагітних жінок.
Корч
1. Корч би му кости кришив! (Нагуєвичі)
Прокляття.
2. Корч би ти жили рвав! (Нагуєвичі)
Прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 3. А щоби-сте корчом поставали! (Товсте)
Прокляття.
Коршма
1. В коршмі і хлоп у шапці. (Нагуєвичі)
Не здіймає шапки, не церемониться. Пор. Adalberg Karczma 18.
2. В коршмі нема пана. (Ількевич)
Там при чарці всі собі рівні. Пор. Adalberg Karczma 19.
3. Вскочив у коршму, як у клітку. (Косів)
Там було тісно.
4. Гармідер як у коршмі. (Нагуєвичі)
Звичайно в коршмі всі говорять голосно і всуміш. Пор. Adalberg Karczma 5.
5. Де в Бога коршма, а в чорта церков? (Ількевич)
Контраст між коршмою і церквою.
6. Доброго коршма не зіпсує, а лихого і церков не направить. (Ількевич)
Щодо другого, то це можливо, а щодо першого, то завсігди треба сумніватися. Пор. Adalberg Karczma 7.
7. До коршми гостинець битий, а до церкви вузка стежка. (Кобаки)
Бували такі часи, коли більшість людей не ходила в неділю до церкви, а заповняла корчми. Пор. Adalberg Karczma 3.
8. Коршма і дівка, то все одно. (Ясениця Сільна)
Хто хоче – заходь або заїзди.
9. Коршма розуму учит. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Хоч і дорогим коштом.
10. Хто в коршмі служить, тому в бровари платять. (Ількевич)
Хто п’яничить, той чинить це в кожнім догіднім місці. Пор. Adalberg Karczma 13.
11. Хто коршму минає, той щастя не має. (Теребовля) [Доповнення 1910 р.] Хто коршму минає, той щастя не має; а хто вступає, той і сего не має. (Кукизів)
Очевидно іронічно, хоча п’яниці і справді бачать своє щастя в корчмі. Пор. Adalberg Karczma 10.
12. Хто чув, аби коршма свічку зажгла? Лиш загасит. (Гринява)
Корчма зовсім не набожне заведіння, а навпаки. Польський вислів «święta karczma» так і лишиться пам’яткою «świętej propinacyi».
13. Що коршма, то стій; що корч, то блюй; кріпися і далі ступай. (Ількевич)
Інструкція для п’яниці.
[Доповнення 1910 р.] 14. Коршма із церквов то дві рідні сестри. (Яблонівка)
Це два центри, в яких періодично збираються селяни.
Коса
1. А косов би-сь плота досягла! (Станіславів)
Щоб у тебе коса була довга, жартливе ніби прокляття дівчині. Пор. Adalberg Kosa 1.
2. А то коси, як ковбаси! (Сороки)
Про товсті дівочі коси.
3. Добра коса: що би втяв, то би впав. (Ясенів)
Сміються з лихого косаря. Пор. Adalberg Kosa 4.
4. Коли-с годен косов косити, то-с годен дівков у танці носити. (Комарно)
Хто вмів вже косити, той парубок, може й на танці ходити.
5. Коса до пйитки, дівка до грьидки. (Нагуєвичі)
Бажають зросту новохрещеній дівчині.
6. Коса як мишьичий фіст. (Нагуєвичі)
Про малу, тонку косу.
7. «Коси, коса!» – «Не буду, бо я їла лободу». – А я кажу: «Коса гов!» – Коса каже, що не гов, бо не їла перогов. (Ясениця Сільна)
Розмова косаря з косою, який в її уста вкладав свої жалі на лиху їду.
8. Наскочила коса на камінь. (Ількевич)
Наткнувся чоловік на перешкоду. Пор. Brzozówski Kosa 1.
9. Посивіє їй коса, як кінський фіст. (Лучаківський)
Ворожать дівці, що постаріється дівкою.
10. Розчесав їй косу до вінця. (Ількевич)
Звів її й покинув, зробив покриткою.
11. Трафила коса на камінь. (Нагуєвичі) Упала … (Львів)
Та й розбилася. Про лиху пригоду. Пор. Носович 407; Adalberg Kosa 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 179; Даль І, 43; ІІ, 448; Славейков І, 205; ІІ, 185; Liblinský 184; Wander І, Anlaufen 6.
[Доповнення 1910 р.] 12. Коса коротка, доля солодка. (Жидачів)
Мова про дівочу косу, а образово про дівчину з коротким волоссям.
[Доповнення 1910 р.] 13. «Коси коса!» – «Не буду, бо я їла лободу, тай горівки не пила, не буду косити». (Григорів Р.)
Жартливо примовляють про тупу косу, якою косили хабаз.
Косар
1. Помагай-бі з косаром! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік уходячи в сусідську хату, в якій уродився хлопчик.
Косити
1. Косити вмію, но поступати не вмію. (Городенка)
Жартують із невправного косаря.
2. Хто косит в дощ, тот в погоду грабає. (Гнідковський)
Та буває й навпаки. Пор. Adalberg Kosić 4
Костел [У І. Ф. – Костів (kościół)]
1. Тьижко разом костів і церков поставити. (Нагуєвичі)
Тяжко двом панам догодити, належати до двох обрядів.
[Доповнення 1910 р.] 2. До косцьола – болі глова, до ратуша – прагні душа, до пана приведут, а до церкви привезут, а до коршми я сам піду. (Бродки)
Приповідає веселий чоловік.
Костур
[Доповнення 1910 р.] 1. Взявся за костурь і бавх, куда попало. (Ю. Кміт)
Костур – палиця з загненою рукояттю.
[Доповнення 1910 р.] 2. Тобі лиш костур у руки дай, тай торбу через плечі. (Станіславів)
Образово замість: тобі тільки йти по жебрах.
Кость (ім’я)
1. Кость костира, пся вйира. (Нагуєвичі)
Костира – лайдак, картяр.
2. Кость, продав жінку тай пость. (Підгірки)
Говорять про такого, якому втекла жінка.
Котел
1. Коли так, пропав котел. (Гнідковський)
Натяк на відомий анекдот з украденим котлом, у якій обкрадений властитель сам учив злодія, що з таким котлом робити. Пор. Вінок II, 346 –349; Етнографічний збірник VI, ч. 501.
2. Котел горшкови доганяє, а й сам чорний. (Лолин)
Ледачий чоловік ганьбить іншого: «Якесь ти ледащо!» Пор. Muka 1652.
Коти
1. Бери на коти тай коти далі. (Ясениця Сільна)
При транспортуванню великих тягарів беруть їх на «коти», тобто на грубі вали, і котять на призначене місце. В ширшім значенні вживають приказку: шукай способу на поборення трудності, хоч би на око й надсильної.
Котик
1. В котика й мишку грати. (Торки)
Відома дитяча забава; образово – збиткуватися, знущатися над слабшим.
2. Котик муркотик. (Нагуєвичі)
Пестлива назва кота.
3. Скік котик на плотик! (Нагуєвичі)
Примовляють діти до кота, гонячи за ним.
Котитися
1. Вкотила сі як кітка. (Нагуєвичі)
Про таку жінку, що вродила на раз двоє або троє дітей.
2. Котила сі торба з високого горба. (Нагуєвичі)
Про жебрацьку торбу, яку дід здіймає з себе.
3. Котит сі колесом. (Нагуєвичі)
Котиться швидко, перевертаючися вверх то вниз головою.
4. Котит сі як баривка. (Нагуєвичі)
Жартують із невеличкого а пузатого чоловіка, що йде немовби котився.
Котованя
1. На Котовани самі цигани. (Нагуєвичі)
Котованя, село Самбірського повіту, суміжне з Нагуєвичами. [Село за 8 км на північ від Нагуєвич, обидва у Дрогобицькому районі Львівської області. – М. Ж., 2.05.2021 р.]
Котюга
1. Буде котюзі по заслузі. (Гнідковський)
Котюга – по гуцульські пес, ширше: всякий ледачий чоловік.
2. Йик котюга вкусит, то ше не велика біда. (Довгополе над Черемошем)
Від укушенняя пса не велика рана, коби лише пес не скажений.
3. То ше котюга без привязи! (Довгополе над Черемошем)
Говорять про лихого чоловіка, якому нема ніякого впину.
Котя
1. Бавх котьи в борщ! (Нагуєвичі)
Про якийсь наглий і прикрий випадок. Котята, граючись на печі, часто падуть униз, а коли на припічку стоїть горнець з борщем, то й гинуть у гарячім борщі.
2. Не мявкают котята, що ся кітка бавит, а що мишей не несе. (Гнідковський)
Не плачуть діти, що мати танцює, а що їсти не дає.
3. Перші котята за пліт. (Мінчакевич, Petruszewicz)
Пор. вище Кіт ч. 69.
[Доповнення 1910 р.] 4. Пихиць котє в кашу – добре що не в нашу. (Миколаїв над Дністром)
Про прикрий і несподіваний випадок у чужій хаті.