Красота – Кричати
Іван Франко
Красота
1. Люба моя красото, люблю тебе за тото! (Лолин)
Парубок до дівчини.
Красти
1. Бодай лиш тілько мав, що вкраде! (Нагуєвичі)
Бажають злодієві такого нещастя.
2. Вкрало би ті з меже миру хрещеного! (Нагуєвичі)
Клянуть злодія, щоб його «вирвало».
3. В нашім селі нема злодіїв, самі люде крадут. (Косів)
Жартливо про злодійкувате село.
4. Гаду-гаду: як не озьму, то вкраду. (Нагуєвичі)
В часі сусідської розмови злодій уже наважується вкрасти щось у господаря.
5. Гірше красти, як розбивати. (Рава Руська)
Бо розбійник важить життям, а злодій краде потайно.
6. Дай му Боже, аби мав що в мене красти! (Нагуєвичі)
Аби я був настільки маючий.
7. Де всі крадут, там злодіїв нема. (Грабівка)
Нема різниці між чесними й нечесними. Пор. Wander IV, Stehlen 117.
8. Добре красти, як є куди класти. (Нагуєвичі)
Як злодій має добру схованку. Пор. Wander IV, Stehlen 22.
9. Книжку вкрасти не гріх. (Дрогобич)
Загальна поговірка, яку аж надто часто сповняють добрі людці.
10. Крав бис з під себе! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти крав те, що під себе зробиш.
11. Єден краде, другий у міх кладе. (Нагуєвичі)
Той украв, цей переховує і звичайно більше користає, як властивий злодій. Пор. Wander IV, Stehlen 20.
12. Краде в живі очи, ще й чужими руками. (Борислав)
Про хитрого злодія, що краде зі спільниками.
13. Краде, кілько ся влізе. (Борислав)
Що може захопити.
14. Лекше вкрасти, як купити. (Kolberg Pokucie)
Звичайне міркування злодія.
15. Маю красти, волю жебрати. (Нагуєвичі)
Говорив лінивий, хоч зовсім здоровий чоловік, що пустився на жебраний хліб. Пор. Wander IV, Stehlen 45.
16. Не вкрадеш там, де нічого нема. (Нагуєвичі)
Злодій звичайно туди не йде. Пор. Wander IV, Stehlen 18.
17. Не кради, помацай тай назад поклади. (Комарно)
До злодія, що підозренно мацає якусь річ.
18. Ни на тото крав, аби віддав, али на тото, аби собі сховав. (Пужники)
Говорять про злодія. Пор. Етнографічний збірник VI, 118.
19. Семе не кради, а шестеро можеш. (Нагуєвичі)
Так злодії толкують сему заповідь божу.
20. То видиш аби на чімось гадина сичьила, він би й тото вкрав. (Нагуєвичі)
Про відважного, завзятого злодія.
21. Тяжко там украсти, де газда сам злодій. (Ількевич)
Бо він знає злодійські способи і вміє устерегтися їх. Пор. Wander IV. Stehlen 19, 23.
22. Украв, бодай над ним ворони кракали! (Лучаківський)
Приказка основана на покревності звуків: красти і кракати.
23. Хто би мав сю книгу вкрасти, тому сім літ свині пасти. (Нагуєвичі)
Говорив старий дяк, що мав одну стару книгу.
24. Хто вкрав волоки, того з’їдьит сороки. (Нагуєвичі)
Жартує чоловік, шукаючи волоків, що десь поділися.
25. Хто вкрав, тому єден гріх, а у кого, тому десять. (Гнідковський)
Бо окрадений підозрює невинно інших.
26. Хто де вкрав, як ще там не був? (Зазулинці)
Звинявся злодій, покликаючися на своє alibi.
27. Хто красти йде, той знає, що б’ют, але голод мусит. (Карлів)
То ще не страшний злодій, що йде красти з голоду.
28. Хто раз украв, той до віку злодій. (Нагуєвичі)
Його підозрівають до смерті. Пор. Adalberg Kraść 15, 16: Wander IV, Stehlen 2, 62, 83.
29. Цвйики красти, то не гріх. (Грин)
«А то тому – пояснив гуцул, – бо йик жиди Христа мали розпинати, то єден милосердний украв цвйики, а то були би ще бірше понабивали в кіло.»
30. Що вкраде, то й має. (Нагуєвичі)
Про злодія.
31. Що в мене вкрадеш крім живої душі? (Нагуєвичі)
Говорив бідний чоловік до селового злодія.
32. Я вам, куме, не кажу, що-сте вкрали, але таки віддайте. (Лучаківський)
Добродушна промова до злодійкуватого кума. Пор. Adalberg Kraść 22.
33. Як не вкраду, що забагну, то мі всю ніч пропасниці б’є. (Нагуєвичі)
Говорив налоговий злодій.
[Доповнення 1910 р.] 34. Єден крав, другий брав, третий такой так ховав. (Лучаківський)
Всі три однакові злодії.
Краяти
1. Аби-с го на кусні краяв, то ані скикне. (Нагуєвичі) … сі не признає. (Завадів)
Говорять про твердого чоловіка, що приймав побої мовчки.
2. Борони Боже краяти хліб над мискою з молоком, бо корові цицьки попукают, та не буде молока давати. (Комарно)
Народне вірування.
3. Крає, а на себе сі дивит. (Нагуєвичі)
То певно вкроїть пальця.
4. Крає ми серце як на тарели. (Нагуєвичі)
Завдає мені болю. Пор. пісню:
Моя Ганнуся з іншим розмовляє,
Моє серденько як на тарели крає. (Нагуєвичі).
5. Крає мі як ножом по серци. (Нагуєвичі)
Мучить мене, завдає гризоти.
6. Не край ми серця! (Крехів)
Не вражай мене, не муч.
Кревний
1. Бодай ся наші кревні добре мали, а ми до них дороги не знали. (Нагуєвичі)
Бо від них звичайно нема надії на поміч у потребі. Пор. Adalberg Krewny 1.
2. Кревні си: їх діди на одній печи грілися. (Гнідковський)
Жартують із далекого, фіктивного свояцтва.
3. Ми собі кревні: мій дід з його бабов ходили на сорокопуди. (Нагуєвичі)
Сміються з далекого свояцтва. Пор. Adalberg Krewny 7.
4. Такі ми собі кревні: мій отець в його вітцьи купив пацьи. (Мшанець)
Сміються з дуже далекого свояцтва.
5. Хоць кревний, а непевний. (Ясениця Сільна)
Не можна на нього спуститися. У поляків: Co krewny, to pewny. Adalberg Krewny 2.
Кремінь
1. З кременю огню дуют. (Косів)
З непожиточного видобувають користь, у твердій душі докопуються чуття.
2. З кременю серце. (Нагуєвичі)
Тверде, неподатливе.
3. Кремінь іскри дає. (Нагуєвичі)
Загально відоме спостереження.
4. С-в бис креміньом та шерляком! (Ценів)
Жартливе прокляття.
5. То ще кремінь, не чоловік. (Нагуєвичі)
Твердий, довговічний, несумлінний.
Крем’яний
1. І на кремяній горі доробит сі хліба. (Нагуєвичі)
На недоступнім, неплодючім грунті. Говорять про енергічного, роботящого чоловіка.
Крепкий
[Доповнення 1910 р.] 1. Хоць не крепке, але власне. (Остерм.)
Говорять про дитину або річ.
Крес
1. Узьев крес, заложив кресаню, закликав капове, пішов на гайтове, війшов на груник і присів. (Криворівня)
Жартливе оповідання зложене з гуцульських висловів: узяв стрільбу, заложив капелюх, закликав гончі пси, пішов на лови, вийшов на вершок гори і присів.
Кресати
1. Аж огню креше. (Нагуєвичі)
Так цупко танцює.
2. Викрешу я тобі огню з ср-и. (Нагуєвичі)
Погроза: наб’ю по задниці.
3. Вкрешу сі тобі на голову. (Нагуєвичі)
Вс-ся. Лайка.
4. Так буду кресати, аж буде ср-а огню давати. (Нагуєвичі)
Буду бити міцно.
Кривда
1. Аби нікому кривди не було! (Нагуєвичі)
Побожне бажання, що не швидко справдиться.
2. А син би тебе божий тьижко покарав за мою кривду. (Нагуєвичі)
Молиться скривджений чоловік.
3. За кривду Бог дубельт платит. (Дрогобич)
Дубельт – подвійно. Платить очевидно в значенні: карає.
4. Коли ти кривда, йди до Пана Бога за скаргу. (Нагуєвичі)
Говорить пан або багач, кривдячи бідного чоловіка. У поляків: Komu krzywda, ustąp, Adalberg Krzywda 6.
5. Кривда людська боком вилазить. (Ількевич) … вилізе. (Нагуєвичі)
Помститься на кривднику. Пор. Adalberg Krzywda 8. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 4.
6. Куди хожу, то плачу свеї кривди. (Нагуєвичі)
Говорила покривджена жінка.
7. Лучше кривду терпіти, як кривду чинити. (Ількевич)
Високо християнський. але не дуже практичний принцип. Пор. Гильфердинг 180; Brzozówski Krzywda 1; Adalberg Krzywda 11.
8. Людськов кривдов не доробиш сі. (Нагуєвичі)
Це віщування в житті дуже часто не сповняється.
9. Ми ще на кривді, а він уже на правді. (Нагуєвичі)
Ми ще на землі, терені визиску, а він уже вмер.
10. Най ти моя кривда в горлі стане. (Нагуєвичі)
Прокляття, зрештою нешкідливе.
11. Пан Біг сі моєї кривди впімне. (Нагуєвичі)
Віра в божу справедливість. Пор. Adalberg Krzywda 18.
12. Чия кривда, най того Бог скаре! (Нагуєвичі) … того й гріх. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Чия кривда, того й Бог каре. (Балигород)
Жартує кривдник із покривдженого. Пор. Adalberg Krzywda 3.
13. Я свеї кривди не дарую. (Нагуєвичі)
Говорить резолютний чоловік.
14. Я му кривди не зробю. (Нагуєвичі)
Буду його шанувати й доглядати.
Кривий
1. Або то моя річ усе криве простувати? (Нагуєвичі)
Я не можу запобігти всякій неправді.
2. Кривий кривого не простує. (Нагуєвичі)
Бо й сам кривий. Пор. Adalberg Krzywy 1.
3. Кривий простого не догонит. (Нагуєвичі)
Кривим називають кульгавого, або безногого.
4. Кривим оком дивит сі. (Нагуєвичі)
Завидющий чоловік, дивиться злобно.
5. Що криве виросло, того не напростуєш. (Нагуєвичі)
Що лихе виросло, того не направиш. Пор. Brzozówski Krzywe 1.
[Доповнення 1910 р.] 6. Прийшов кривий до кривого: пожич, брате щудла свого. (Монастирок)
Жартують, коли два каліки або немічні помагають один одному.
Кривити
1. Він душев кривит. (Ценів)
Нещиро говорить, лукавить.
2. Кривит сі як сирітка. (Нагуєвичі)
Про несмілого, меланхолічного чоловіка.
3. Кривит ся як середа на п’ятницю. (Крехів) … на четвер. (Сороки)
Середа на п’ятницю не має чого кривитися, бо обі пісні. Пор. Adalberg Krzywić się 3.
4. Покривило би ти руки й ноги! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли хтось щось зробив криво.
Кривоклубий
1. Кривоклуба ще й рідкозуба. (Нагуєвичі)
Кепкують парубки з дівки.
2. Най буде й кривоклуба, аби була серцю люба. (Голобутів)
І невродлива може полюбитися парубкові.
3. Хоць кривоклуба, коли міні люба. (Нагуєвичі)
Оправдувався парубок, що брав кривоклубу жінку.
Криворівня
1. Криворівня тому так зве ся, що має криві ровні. (Криворівня)
Ровнями називають скісні кам’яні верстви, що виступають у високих берегах Черемоша.
Криж
1. Буду крижом лежьив у церкві за свою кривду. (Нагуєвичі)
Такий звичай, що покривджений маніфестує свою кривду тим, що простирається в церкві перед райськими дверми і лежить так усю службу божу.
Крижало
1. Тверде крижало шкіру би дерло і кров би ссало. (Залуче)
Що таке крижало – не знаю.
Крижі
1. Аж ми в крижох хруснуло. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що підіймав щось дуже тяжке.
2. В крижох мі коле. (Нагуєвичі)
Жалувалася жінка, зморена жнивом.
3. Крижий сі не чую. (Нагуєвичі)
Від праці в зігненім стані, приміром при жнивах.
Крижма
1. В божу крижму вписатися. (Гнідковський)
Чи охреститися, чи вмерти, чи вступити до монастиря?
Крик
1. А ци не можна би то без крику та без галасу зробити? (Нагуєвичі)
Коли якесь діло роблять з великим криком.
2. Більше крику, як зойку. (Замулинці)
Більше кричить, ніж його справді болить.
3. Більше крику, як пожитку. (Комарно)
Кричить, а мало робить.
4. Більше крику, як чого. (Нагуєвичі)
Коли за нізащо зчиниться крик. Пор. Wander І, Geschrei 32, 50.
5. Великий крик за малий пшик. (Нагуєвичі)
Сварка за дрібницю. Пор. Wander I, Geschrei 20. Viel Geschrei und viel Wolle.
6. Від крику лиш вуха больит. (Нагуєвичі)
Зрештою не станеться нічого злого.
7. Від крику ще ніхто не згиб. (Нагуєвичі) … вмер. (Голобутів)
Можеш кричати кілько хочеш, сам нікому не зашкодиш. Пор. Wander І, Geschrei 53.
8. Він до мене з криком та фуком, а його буком та буком! (Нагуєвичі)
Жартував собі резолютний чоловік із сусіда, що зачіпався до сварки з ним.
9. Він криком кричит. (Нагуєвичі)
Дуже кричить.
10. Де много крику, там мало правди. (Кобаки)
В крику щезає спокій, потрібний для доходженя правди. Пор. Adalberg Krzyk 1; Wander I, Geschrei 2, 9.
11. Криком дуба не зрубаєш. (Ценів)
Треба вжити сили і сокири. Пор. Adalberg Krzyk 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 131.
12. Криком огню не вгасиш. (Нагуєвичі)
Треба води.
13. Крик як на ярмарку. (Нагуєвичі) … у коршмі. (Калуш)
Про великий гармидер.
14. На крик сі люде збігают. (Нагуєвичі)
Де хтось кричить, там люди біжать на поміч.
15. На твій крик я вже звик. (Нагуєвичі)
Ним мене не налякаєш ані не здивуєш.
16. По крику дурня пізнают. (Белз)
Він за що-будь верещить. Пор. Wander IV, Schreien 1.
17. Такий був крик та зойк, щоби ся птах на даху не втримав (Кобаки) … всидів на стрісі. (Снятин)
Про бійку та сварку в хаті.
18. Ци ще ті від крику горло не болит? (Нагуєвичі)
Уговкують надто крикливого чоловіка.
19. Хто би сі твого крику бояв? (Нагуєвичі)
Я не боюся, бо маю бучок у руках.
[Доповнення 1910 р.] 20. Наробили крику, жи всі воробці з сила повтікали. (Жидачів)
Жартують із голосної сварки.
[Доповнення 1910 р.] 21. Підняли такий крик і лемент, цілком як тая Польща. (Полоничі)
Цікава згадка про польські сеймики.
[Доповнення 1910 р.] 22. Такий крик почили, жи би воробец на хату ни сів.
Про голосну сварку в хаті.
Крила
1. Взьив го під свої крила. (Нагуєвичі)
Взяв під свою опіку, протекцію. Пор. Wander І, Flügel 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander І, Flügel 19.
2. Опустив крила, як обскубана гуска. (Нагуєвичі)
Скорчився, посумнів.
3. Притяли му крила. (Ількевич)[Доповнення 1910 р.] Підтьили му крила. (Нагуєвичі)
Спинили його смілі розмахи та плани. Пор. Wander І, Flügel 9.
4. Як би му крила виросли. (Нагуєвичі)
Такий ходить легкий, веселий. Пор. Wander І, Flügel 15.
[Доповнення 1910 р.] 5. Вже му крила відросли. (Нагуєвичі)
Вже він знов допомігся, одужав. Пор. Wander І, Flügel 15.
Кримінал [У І. Ф. – Кремінал]
1. Вступи сі, бо тут креміналу наробю. (Нагуєвичі)
Кремінал у значенні злочину, вбійства.
2. Ми вже відай в креміналі коріннє пустили. (Ценів)
Зітхаючи говорили арештанти.
Крипа
[Доповнення 1910 р.] 1. Взьив го в тверді крипи. (Нагуєвичі)
Образово: притиснув його до стіни, довів до тяжкого положення.
[Доповнення 1910 р.] 2. Маю го в крипах. (Львів)
Маю можність зробити йому клопіт.
Криска
1. Прийде криска й на Матиска. (Городек)
Мазурська приказка, перейнята русинами, пор. Adalberg Matjasz 8.
Крисо
1. Все в одно крисо бєш. (Яворів)
Говорить до дзвонаря, що все в одно крисо дзвона б’є, а також про такого чоловіка, що любить товкти все одно й те саме.
2. Дай му по крисах! (Нагуєвичі)
Дослівно: по капелюсі, образово: по голові.
3. До самих кріс ми то доходит. (Нагуєвичі)
Маю того аж занадто досить.
4. Маю того по самі криса. (Нагуєвичі)
Маю аж по горло чи вище горла.
Кричати
1. А кричьив бис си на зуб. (Нагуєвичі)
Прокляття на крикуна: щоб тебе зуб заболів. Пор. Wander IV, Schreien 66.
2. Кричи, аби-с тріс, то ті не послухаю. (Нагуєвичі)
Говорить упертий крикливому.
3. Кричит, аж година свитає. (Нагуєвичі)
Аж млісно робиться.
4. Кричит, аж до третої хати чути. (Нагуєвичі) … на конець села. (Нагуєвичі) … на все село … (Нагуєвичі) … за десьиту межу. (Нагуєвичі)
Кричить дуже голосно. Пор. Wander IV, Schreien 89.
5. Кричит, аж ми сі крізь вуха прохапує. (Нагуєвичі)
Разить у вухах.
6. Кричит, вередит сі, що мало не пукне. (Нагуєвичі)
З великої натуги під час крику.
7. Кричит, мало сі не розідре. (Нагуєвичі)
Широко роззявляючи рота.
8. Кричить не своїм голосом, як би чорт з него лика дер. (Ількевич)
Про проразливий, болючий крик.
9. Кричит різними голосами. (Нагуєвичі)
Про дуже звучний, лютий крик.
10. Кричит си на голову, на черевний зуб. (Нагуєвичі)
Немовби його голова боліла або зуб.
11. Кричит, як би го хто зо скири дер. (Нагуєвичі) … як би з нього скиру дерли. (Нагуєвичі)
Обдирати когось живцем зі шкіри – страшенний біль. Пор. Wander IV, Schreien 89.
12. Кричит як наймлений. (Нагуєвичі)
Як би його хто найняв кричати.
13. Кричит як шалений. (Збараж)
Без ніякої причини. Пор. Wander IV, Schreien 52.
14. Кричи, хоть там розсядься! (Коломия)
Хоч трісни, мені не жаль тебе.
15. Не кричи, не вирве ті там. (Нагуєвичі)
Утишують дитину, що не хоче сама сидіти в хаті і кричить при відході старших.
16. Про мене кричи, хоть на хату вилізь. (Нагуєвичі)
Вилізши на хату крик далі чути, ніж із середини хати.
17. Якого дідька лабатого кричиш? (Нагуєвичі)
Сердите уговкування: не кричи, бо чорта прикличеш.
18. Як крикнеш у ліс, так ти сі відкрикне. (Нагуєвичі)
Як промовиш до кого, так він тобі й відповість. Пор. Wander IV, Schreien 15, 20. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 218, 272, 273.
19. Якої галузи кричиш? (Нагуєвичі)
Чи бажаєш галузи, на якій би тебе повісити?
[Доповнення 1910 р.] 20. Кричит гий канє на дощ. (Жидачів)
Кричить тужливим, утомленим голосом.
[Доповнення 1910 р.] 21. Кричит, як би го хто різав. (Нагуєвичі)
Кричить дуже голосно, проразливо. Пор. Славейков І, 70.
[Доповнення 1910 р.] 22. Кричьита гусьича річ. (Карлів)
Гусяче стадо гегає і полошиться чого-будь.
[Доповнення 1910 р.] 23. Не кричи гоп, коли-сь не перескочив. (Стібно)
Не хвалися тим, чого ще не зробив.
[Доповнення 1910 р.] 24. Не кричи, бо стелі упаде. (Жидачів)
Жартливо остерігають дитину, що починає голосно кричати.