Крутий – Купний

Іван Франко

Крутий

1. Крута натура. (Комарно)

Лихий, твердосердий і самовладний чоловік.

2. Крутий, як криве дерево. (Ількевич)

Незвичайної вдачі чоловік, якого думок годі зміркувати.

3. Крутими дорогами ходиш. (Нагуєвичі)

До ошуканця.

4. Крутої голови чоловік. (Ценів)

Думає якось ненормально.

5. На круте дерево крутий клин. (Нагуєвичі)

На лихого чоловіка знайдеться лихий противник.

Крутій

1. Крутій від світа. (Нагуєвичі)

Якому не легко знайти рівного.

2. То світовий крутій. (Бірки Великі)

Бувалий, напрактикований брехун

Круто

1. Круто коло него. (Гнідковський) … му прийшло. (Нагуєвичі)

Його діла стоять погано.

Круть

1. Круть верть, таки буде смерть. (Нагуєвичі)

Первісно загадка про рибу, що зловлена крутиться в сіті; потім думка про неминучу смерть усього живого.

Ксенька

1. Ксенька, що в неї п-ка лисенька. (Дрогобич)

Кепкують із імені Ксенька.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ксенька – бізденька. (Вербовець)

Дразнення.

Ксьондз

1. Ксендз єрею, бери херею, бо всьий захід пішов на під. (Нагуєвичі)

Приказка взята з якогось невідомого анекдота, значення неясне.

2. Ксьондз два рази казаньи не каже. (Сороки)

Відповідають звичайно, коли хтось не дочувши якоїсь промови, просить повторити собі її другий раз. Єсть і у поляків, та у Adalberg і Brzozówski нема.

3. Ксьондз і дяк, воба вовчі горла. (Крехів)

Один і другий ніколи не наситяться.

4. Ксьондз каже: подай Господи, що високо, а що низько то я си й сам озьму. (Іванків)

Жартують із відомої церковної приспівки «Подай Господи», хоча її виголошує звичайно не священник, а дяк.

5. Як ксьондз правит Службу Божу, мусит мати вино. (Львів)

Без вина не може правити. Один піп запитував у консисторії, чи можна правити на борщі? Не веліли.

[Доповнення 1910 р.] 6. Він буде ксьондзом, як я попадею. (Станіславів)

Не буде попом ніколи, бо не хоче вчитися.

[Доповнення 1910 р.] 7. Ксьондз і лупій то єдно. (Миколаїв над Дністром)

Згірдний погляд народу на попів.

[Доповнення 1910 р.] 8. Такий він ксьондз, як я дяк. (Станіславів)

Лихий, нездалий ксьондз.

Куба

1. Питався Куба Куби, ци встанова єдна всюди? А нє, не єдна: є добра, є й зла. (Пужники)

Пор. Етнографічний збірник VI, 183.

Кудкудакати

1. Кудкудакає коло неї, як коло писаного яйця. (Богородчани)

Коли чоловік дуже припадає коло своєї жінки.

Куди

1. А де куди! (Нагуєвичі)

Кричать завертаючи свиню.

Кужівка

1. Свищи тепер в кужівку, коли-с стратив жінку. (Мінчакевич)

Свистати в кужівку діло дуже важке.

Кужіль

1. На весну кужіль кропивою смердит. (Збараж)

Тому жінки покидають його і цураються все літо.

Кукіль

1. Як в житі кукіль, так хлібові покій, а як звонець, то му конець. (Ількевич)

Кукіль росте в житі рідко, а дзвінець зовсім приглушує його.

2. То ще кукіль невиполений! (Нагуєвичі)

Про лінивого дармоїда.

Куку

[Доповнення 1910 р.] 1. Дати куку в руку. (Нагуєвичі)

Дати дарунок для підкуплення, приміром урядника. Пор. Носович 335.

Кукуріку

1. Кукуріку, когутику, в печи хліб погорів. Не журися когутику, не будеш ти його їв. (Кукизів)

Поїмо ми самі.

2. Кукуріку – мандарику! (Ількевич)

Передразнюють піяння когута.

Кулак

1. Будеш ти ще в кулак трубити. (Нагуєвичі)

Будеш гірко плакати. Пор. пісню:

Ой музика дрібно грає, я слухати любю,

Як ні мати рано будит, я в кулаки трубю. (Нагуєвичі).

2. Він до мене з кулаком лізе. (Нагуєвичі)

Коли хто від погрози сіпається до бійки.

3. В мене й свій кулак. (Нагуєвичі)

Потрафлю віддати зачіпку.

4. В мене сила не в язиці, а в кулаці. (Нагуєвичі)

Говорить маломовний, а завзятий до бійки чоловік.

5. І кулаком не єден замок отвориш. (Калуш)

Отже не одну перешкоду побореш.

6. На кулак нима звоздечки. (Kolberg Pokucie) мабуть уздечки.

Кулак куди хоче гуляє.

7. На кулак треба кулака. (Тисьмениця)

На насильство відповідають насильством.

8. Що кулак, то ще не право. (Нагуєвичі)

Кулаком не слід собі справу робити.

Кулеша

1. Букатка кулеші тай огірок, то гуцульська їда. (Жабє)

Так характеризував гуцул свою улюблену їду.

Куля

1. Кулі го сі не їмит. (Нагуєвичі)

Він твердий на життя, непроникливий для кулі; говорять у значенні: ніяке лихо не поборе його, нічого злого йому не буде.

2. Не кожда кулі в війні трафльє. (Нагуєвичі)

Багато стріляють на дурно. Пор. Adalberg Kula 1; Wander ІІ, Kugel 17, 18.

Кульбака

1. Скривив сі як кульбака. (Нагуєвичі)

Про горбатого, зігненого чоловіка.

2. Зсадив го з Старої Кульбаки. (Нагуєвичі)

Стара Кульбака, село, з якого пан вигнав чоловіка, а цей жалувався перед цісарем. Єсть про це казка.

3. Кульбака кождому коневі до лиця. (Вікно)

Відповідна до всякого коня. Пор. Adalberg Kulbaka 1.

4. Добре, що є кульбака, кінь ся вже найде. (Берегомет)

Потішав себе недбалий господар, що «відпас» коні.

5. Що ми по кульбаці, коли коня нема? (Гнідковський)

Жалувався чоловік, якому вкрали коня.

Кум, кума

1. «А що там кумочку?» – «Та нічо. А у вас що?» – «Та нічо. Або що?» – «Та нічо, нічо.» (Ценів)

Благодушна розмова двох кумів, що не мають один одному нічого сказати.

2. Годі куме їсти, бо не буде на пироги місця. (Ількевич)

Жартливе остереження лакомого чоловіка.

3. Годі, куме, чести! (Ількевич) … тої чести! (Лучаківський)

До непочесного чоловіка, якому досі віддавали честь, а він її не варт. Пор. Brzozówski Kum 3.

4. Годі, кумо, чести! (Petruszewicz)

Говорять непочесній кумі.

5. Де кум, де коровай! (Ількевич, Petruszewicz)

Одно від другого далеко, як хрестини від весілля. Пор. Brzozówski Kum 2.

6. Де кум, де коровай а де соломьина гора. (Миколаїв над Дністром)

Варіант до ч. 5.

7. Де кум, де коровай, де зелені свята! (Лучаківський)

Говорять, коли хтось у розмові без ладу мішає різні речі, не належні до себе.

8. Дідько кума приніс, бо му лижки не стало. (Лучаківський)

Кум не в пору прийшов. Пор. Wander І, Gevatter 2.

9. Доглупав сі на потемки до кума в комору. (Коломия)

Буцімто нехотячи. Говорять про злодія зловленого в чужій коморі.

10. До кума треба розума. (Ількевич, Petruszewicz) І до … (Лучаківський)

І кумом бути не може дурний чоловік, хоч це зовсім не велика штука подержати дитину до хресту. Пор. Brzozówski Kum 1.

11. «Дякую вам, кумо, що-сте ми хліб замісили!» – «А я вам дякую, що ся мої руки в вашім хлібі обмили». (Лучаківський)

Сердечна розмова двох господинь.

12. Знає кума, знає пів села. (Залісє)

Про сплетницю.

13. Їжте, куме, пийте, куме, на що Бог свйита дав. (Грибовичі)

Свята буцімто на те, щоб гоститися.

14. Коби було знатьи, що в кума питьи, то був бим і сам пішов і діти забрав. (Березів)

Говорить чоловік, ласий на даремне угощення.

15. Коб знатє, що в кума питє, тоб і діти забрала. (Ількевич)

Говорила кума, що попала до кума на пиятику.

16. Коби знатє, що в кума буде їдло й питє, то би був і діти забрав. (Petruszewicz)

Варіант попереднього.

17. Коли ся кума з кумою зійде, то ся грошем не обійде. (Гнідковський)

Нап’ють на більшу суму балакаючи з собою.

18. Куди кумови до короваю. (Мінчакевич, Ількевич)

Куди нездарі до якогось порядного діла.

19. Кума від нової кучі. (Нагуєвичі)

Кума від свиней, згірдний вислів.

20. Кума з кумов тиририри, свині морков перерили. (Ількевич)

Дві куми забалакалися, напустили свиней у огород і не бачугь. Пор. Brzozówski Kuma 1.

21. Кума не бити, горілки не пити. (Ількевич, Мінчакевич)

Зразу побилися, а потім перепросилися при горівці. Пор. Adalberg Kum 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 317, 495.

22. Кума не свиньи, аби ціле яйце ззіла. (Нагуєвичі)

Дасть іще й дитині.

23. «Куме Анлрею, не будьте свинею!» – «Як же мені не бути, коли мене люде знають». (Ількевич)

Забавна розмова між двома кумами.

24. «Куме Грицьку, до нас люде ходят». – «А хто?» – «Ти до мене, я до тебе.» (Яворів)

Велике товариство!

25. Куме, куме, солома сі суне! (Рибно)

Жартують із кумової небезпеки.

26. Кум красно говорить, але кривий писок має. (Ількевич)

Про облесного, а брехливого чоловіка.

27. Кум не кінь, аби ціле яйце з’їв. (Печеніжин)

Інсинуація скупої жінки, що хотіла погостити кума яйцем, а тут її дитина попросила в неї також яйця. Характеризують жіночу скупість.

28. Кум не кум, не лізь у горох. (Ількевич, Petruszewicz)

Свояк чи не свояк, а не роби шкоди. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 495; ІІ, 3.

29. Кум не свиня, аби яйце в борщи з’їв. (Ількевич) … всього не з’їсть. (Жуків)

Припускається, що він як знайде яйце в борщі, то віддасть назад.

30. Кум не свиня ціле єйце ззісти. (Kolberg Pokucie)

Пор. вище ч. 29; Brzozówski Kum 5.

31. «Кумо, кумо, що варили?» – «Борщ, борщ, борщ, бураки-ки-ки-ки!» (Дрогобич)

Так передразнюють румкане жаб.

32. «Кумонько, а що там ваша Катерина?» – «Ого!» – «Ото?» – «Ого!» – «А з ким?» – «З поповим наймитом.» (Ценів)

Отже роздівочилася, зайшла в тяж.

33. Мудра кума коло повного мішка пшона; а зглупіє і Марися, як нічого не варит ся. (Мшанець)

При достатку й кума обід зварить, а як нема нічого, то й господиня не потрафить.

34. Не знаю, чи будут у кума гроші, хиба хто підкине. (Darowski)

Про бідного кума, яким не запоможешся.

35. Питай сі в кума розума. (Мінчакевич)

Коли свого обмаль.

36. Пишнит ся, як нова кума. (Petruszewicz)

Вона вважає собі це за велику честь, що стала кумою. Пор. Brzozówski Kuma 2.

37. Полюбив кум куму, бо не було кому. (Лімна)

Бо ніхто інший не хотів її любити. Любов між кумами вважається гріхом, бо кумство – до певної міри посвоячення.

38. Пригодит чорт кума, та му ложки не стане. (Гнідковський)

Про непрошеного гостя, якому нема що дати.

39. Прийде кумець на обідець, а ложки не буде. (Ількевич)

Не зазнає честі ані задоволення.

40. Сів як нова кума. (Нагуєвичі)

З церемоніями, запишнившися.

41. Хто кумі свашит, з хати випташит. (Комарно)

Мусить доложити свого.

42. «Чого, куме, понад воду ходиш?» – «Жінка ми втонула.» – «Ба, та горі ріков шукаєш?» – «Ой, куме, тота певно долі водов не поплила.» (Ценів)

Відомий анекдот для характеристики перекірної і упертої жінки.

43. Шасть, прасть, кума дасть того меду, що з переду, тої ласки з під запаски, того духа з під фартуха. (Ценів)

Мабуть пісенька, але уживають як приказку, коли трафилось якесь несподіване щастя.

44. Що кум, то пес. (Лучаківський)

Говорять у сварці, коли один покликається на те, що він кум противника.

45. Як кума з кумою зійде ся, без кватирки не обійде ся. (Кукизів)

При почастунку йде охітніша розмова. Пор. ч. 17.

[Доповнення 1910 р.] 46. Буде, куме, годі! (Богородчани)

Досить того.

[Доповнення 1910 р.] 47. Годі з кума чести! (Голешів)

«Віддати кому честь» значить посадити за стіл і дати їсти. Якийсь кум не хотів вставати з-за столу, хоч і вже гаразд наївся і напився. Тоді господар чи господиня сказали: «Годі з кума чести!» (Євгенія Бохенська).

[Доповнення 1910 р.] 48. «Добрий день, куме!» – «Та порили.» – «Просимо на хрестини.» – «Та я бив колом, а не форостиною.» (Буськ)

Жартлива розмова з глухим кумом.

[Доповнення 1910 р.] 49. Куме, вона подумає, що її пес з’їв. (Монастирок)

Говорять, коли прийдеться їсти ковбасу без горілки.

[Доповнення 1910 р.] 50. «Та бо ви, куме, глухі!» – «Та бо й ви були би лихі за свою працю.» (Буськ)

Розмова з глухим кумом.

[Доповнення 1910 р.] 51. Або ви, кумо їжте борщ, а я буду мньисо, а ні то я буду мньисо, а ви борщ. (Нагуєвичі)

Жартливий вибір, собі все те саме.

[Доповнення 1910 р.] 52. Голодній кумі лиш хліб в голові. (Тростянець)

Пор. т. І, Голодний 33.

Кумити

1. Хто кумит і свашит, додому не пташит. (Гнідковський)

Це пустий гонор без пожитку.

2. Хто кумит і свашит, свою працю пташит. (Голешів)

Розтратить, змарнує.

Кумпанія

1. При кумпанії добра смерть. (Городок)

В товаристві легше і вмирати.

Кумство

1. Наср-и на кумство, коли дитина вмерла. (Лучаківський)

Коли дитина вмерла, то й кум не кум.

Кундосити

1. Котра непрошена, піде кундошена. (Нагуєвичі)

Проженуть її торгаючи та шарпаючи.

Кунькати

1. Кунькают як жьиби в болоті. (Нагуєвичі)

Перекидаються ліниво короткими словами.

Купа

1. Мала купа, мала! Більша би ся здала. (Гнідковський)

Відома дитяча гра в «велику купу»: діти падуть на одну купу, а посторонні пхають на таку купу ще й тих, що стоять довкола.

2. Ми в купі не глупі. (Нагуєвичі)

У нас збірний розум.

3. Тримайтесі купи, як єйці дупи. (Яворів)

Жартливий поклик до згоди.

Купатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Не купай сьи перед Іваном, бо ти виросте верба в ср-і. (Вербовець)

Жартлива осторога: верба любить рости над водою, або взагалі на мокрім місці.

Купець

1. Бог дає купця, а дідько розлучця. (Уриче) … розгудцьи. (Нагуєвичі) Дасть Бог … (Теребовля)

Говорять про такого, що мішається не в свій торг зі своїми порадами. Пор. Adalberg Kupieć 5.

2. Дасть Бог купцьи, а дідько розгудцьи. (Нагуєвичі)

Нарікають на такого, що комусь перебивав торг.

3. Знає то купець та продавець. (Darowski)

Знають оба, значить, не здурить один одного.

4. Кождий купець свій товар хвалит. (Нагуєвичі)

Це його інтерес. Пор. Adalberg Kupieć 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 116, 296; Wander ІІ, Kramer 13; ІІІ, Loben 14.

5. Купець мусит два мішки мати: єден для зиску, другий для страти. (Постолівка)

Людовий вислів для подвійної бухгалтерії.

6. Найде ся купець і на діравий горнець. (Ількевич)

Комусь і це сподобається. Пор. польське: Przyjdzie głupi, со to kupi. Adalberg Kupić 19.

7. Пан Біг дав купця, а чорт розгудця. (Ількевич)

Про чоловіка, що мішається не в свій торг. Пор. ч. 1, 2, 6.

8. Першого купцьи ніколи не попускай сі. (Нагуєвичі) … покидай ся. (Кунин)

Правило для продавця. Пор. Adalberg Kupieć 11; Wander ІІ, Kaufer 3. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 31.

9. Такий з вас купець! (Нагуєвичі)

Мало даєте, за малу суму хотіли б купити.

10. Той не купець, той не давець. (Лучаківський)

Коли два не можуть за щось погодитися.

11. Трафив сі купец на діравий горнец. (Kolberg Pokucie)

Справді незвичайний купець. Пор. ч. 6.

12. Як Бог дасть купця, то чорт розвідця. (Лучаківський)

Говорять про людей, які люблять мішатися до чужого торгу, пор. ч. 1, 2, 7.

13. Який купець, такий крам. (Дрогобич)

Говорять про недбалого купця, що продав лихий товар. Пор. Adalberg Kupieć 1; Brzozówski Kupieć 1; Wander Kaufer 19, 20.

[Доповнення 1910 р.] 14. Добрий купець половину дає. (Підгірки)

Народний звичай. Пор. Giusti 80.

[Доповнення 1910 р.] 15. Єден купець торгу не чинит. (Нагуєвичі)

Бо нема кому продати, а ні в кого купити. Пор. Wander ІІ, Kramer 20.

[Доповнення 1910 р.] 16. Що купець зацінит, давай половину. (Підгірки)

Народне купецьке правило.

Купецтво

1. В купецтві або зиск або втрата. (Постолівка)

Загальне спостереження.

Купний

1. Купне – щупне. (Ількевич, Petruszewicz) Що … то … (Лучаківський)

Що куповане, того мало, тим дорожать і вживають скупо. Пор. Brzozówski Kupno 1; Adalberg Kupno 2.