Кришити – Крутити
Іван Франко
Кришити
1. Викришило би вас до лаби! (Нагуєвичі)
Прокляття. Щоб зайшла пошесть і вигубила весь ваш рід.
Кришталь
1. То чоловік як кришталь. (Нагуєвичі)
Ясний, щирий, без хиби.
2. Чистий як кришталь. (Нагуєвичі)
Про чисту, блискучу річ і про чесного, непідкупного чоловіка.
Криштальовий
1. Будь криштальовий, не уйдеш обмови. (Гнідковський)
Власне найліпших людей обмова найшвидше чіпляється.
Крій
1. Який крій, такий стрій. (Комарно)
Від крою залежить, чи одежа прикрашує чоловіка, чи ні.
Кріль
1. Виїдь, виїдь крілю на червонім коню! Твої сини порубані, по під мости пометані. (Нагуєвичі)
Дитяча приспівка. Стебельце зложене в двоє, так що між обома раменами повстає невеличке подовгасте очко; те очко запускають слиною так що на ньому робиться тоненька плівка і на сю плівку пускають краплю соку з рослини «песье молоко», при чім на плівці виступав червоний колір. Оце нібито кров королівських синів порубаних і покиданих попід мости. Ремінісценція якоїсь казки, якої одначе в тій формі мені не довелося чути.
Кріпитися
1. Кріпиться як гарбуз на морозі. (Сяніцке)
Мучиться, пропадає, псується. Пор. Brzozówski Krzepić się 1.
Кров
1. Аби-с мі різав, то би з мене кров не потекла. (Нагуєвичі)
Я такий марний, малокровний. Пор. Brzozówski Krew 4.
2. Біла кров му з носа йде. (Дрогобич)
Сміються з засмарканого. Пор. Brzozówski Krew 1.
3. Жива, різана кров з мене йшла. (Нагуєвичі)
Від якоїсь рани або в часі дизентерії.
4. Кров би ті залльила! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти вмер від вибуху крові.
5. Кров випити чию. (Гнідковський)
Виссати, визискати, зубожити когось.
6. Кров за кров. (Нагуєвичі)
Убійство за вбійство, старий принцип помсти. Пор. Wander I, Blut 3.
7. Кров з молоком. (Нагуєвичі)
Говорять про молоде, рум’яне лице.
8. Кровиночки в лици не має. (Березів)
Такий блідий та анемічний.
9. Крови собі дармо не псуй. (Львів)
Не сердся, не кричи без підстави. Пор. Wander I, Blut 63.
10. Кровйов підплив. (Нагуєвичі)
З ран у нього ллється кров, так що він увес мокрий.
11. Кров мою пєш! (Нагуєвичі)
Гризеш, лоточиш мене.
12. Молода кров кипит. (Нагуєвичі)
Молодий чоловік пристрасний, легко сердиться. Пор. Wander І, Blut 32, 38.
13. Кров не вода, розливати шкода. (Мінчакевич, Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Людська кровця не водиця, проливати не годиться. (Стежниця)
Стара приказка, осторога розбійникам та забіякам. Пор. Adalberg Krew 2; Wander І, Blut 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 27; Даль І, 334; Wander І, Blut 5; Giusti 126. Приказка, що ввійшла також в пісню про Довбуша.
14. Кров у мні закипіла. (Нагуєвичі)
Я спалахнув, мене порвала злість. Пор. Wander І, Blut 40.
15. Кров у мні застила. (Нагуєвичі)
Зі страху.
16. Лиш зимної крови! (Ценів)
Остерігають гарячого, сердитого чоловіка. Пор. Wander I, Blut 68.
17. Людська кров не водиця, розливати не годить ся. (Ількевич)
Пор. вище ч. 13.
18. Невинна кров до неба кричит. (Нагуєвичі) … волає. (Бірки)
Говорять про вбійство. Пор. Wander І, Blut 13, 44.
19. Ср-в би-с кровйов! (Нагуєвичі)
Прокляття.
20. Тече му з носа кров, але біла. (Kolberg Pokucie)
Жартують із засмарканого, пор. вище ч. 2.
21. Що кров, то не вода. (Нагуєвичі)
Пор. вище ч. 13, Wander І, Blut 5.
22. Тож моя рідна кров! (Коломия)
Говорить батько про свою дитину.
23. То ще пся кров собача! (Нагуєвичі)
Лайка.
24. Треба з тебе тоту погану кров випустити. (Нагуєвичі)
Треба набити, аби кров потекла. Пор. Adalberg Krew 5.
25. У мене би-с сі кирви не дорізав. (Нагуєвичі)
Я такий ослаблений, марний і малокровний. Пор. вище ч. 1; Adalberg Krew 7.
26. Ще в нім кров грає. (Нагуєвичі)
Ще чує себе сильним, палиться до жінок. Пор. Wander І, Blut 26.
27. Що своя кров, то не чужа. (Нагуєвичі)
Своє, рідне ближче, любіше від чужого. Пор. Wander I, Blut 19.
[Доповнення 1910 р.] 28. Керви би-с сі з мене не дорізав. (Нагуєвичі)
Говорить змарнілий або збіднілий чоловік, від якого ждають чогось. Пор. Erasm 695.
[Доповнення 1910 р.] 29. Керви з нього витекло, як з пацюка. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжко пораненого чоловіка. Пор. Wander І, Blut 1.
Кровавий
1. Будеш ти ще керваві сліди за собов лишьити. (Нагуєвичі)
Грозять, що буде битий.
2. З кервавої праці жию. (Нагуєвичі) З кервавизни … (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про своє гірке гарування.
3. Керваве моє житє. (Нагуєвичі)
Жалується чоловік, що дуже бідує.
4. Ще ти кервавими сльозами заплачеш. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжкий, ревний плач. Пор. Wander І, Blut 58; Тимошенко 227.
5. Я-ж на то керваво робила. (Нагуєвичі)
Жалувалася жінка, яку скривдили на заробітній платі.
Крок
1. Аби вам на кожнім кроці, на кожнім поступі добро було! (Любша)
Уривок із дідівської молитви.
2. Ані кроку не зробиш наперед. (Нагуєвичі) … ми не смій робити! (Нагуєвичі)
Докоряють лінивому, заскорузлому чоловікові.
3. Ані на крок далі! (Нагуєвичі)
Стій тут, не смій іти далі.
4. Ані на крок з дороги не сходь! (Нагуєвичі)
Не збочуй, держися дороги.
5. Ані на крок му не уступит. (Нагуєвичі)
Про впертого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Erasm 259.
6. Ані руш кроку зробити не хоче. (Нагуєвичі)
Про лінивого.
7. Він широкий у кроці. (Нагуєвичі)
Ступає широкими кроками.
8. Він іде лиш перші кроки робить. (Токи)
Починає це діло.
9. Два кроки, то недалека дорога. (Нагуєвичі)
Заохочують чоловіка до ходу.
10. Держит крок із ним. (Збараж)
Іде рівно з ним, вони приятелі або конкуренти.
11. Дотримати кроку кому. (Нагуєвичі)
Іти з ним у одній лінії, дорівняти йому.
12. Дрібним кроком іде. (Нагуєвичі)
Ходить підтюпцем. Пор. Wander IV, Schritt 37.
13. Крок в крок за ним ходит. (Нагуєвичі)
Слідом, невідступно.
14. Крок наперед, а два взад. (Ценів)
Кепкують із нерішучого.
15. Кроком сі не поступит. (Нагуєвичі)
Не зробить кроку, не рушиться.
16. На кождім кроці чоловіка біда пасе. (Нагуєвичі)
Йому грозить небезпека.
17. На крок би го від себе не пустила. (Нагуєвичі)
Про матір, що скрізь куди йшла, брала з собою свого сина.
18. На сто кроків го обминаю. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про ворога.
19. Не додержиш ти міні кроку. (Нагуєвичі)
Не зрівняєшся зі мною.
20. Перший крок до пекла, то вже пів дороги. (Нагуєвичі)
Найтяжче почати зле діло, а там піде швидко. Пор. Wander IV, Schritt 25.
21. Першого кроку стережи сі. (Нагуєвичі)
Треба обережно починати всяке діло. Пор. Wander Schritt 22.
22. Перші кроки найтяжчі. (Крехів)
Початок усякого діла не легкий. Пор. Wander IV, Schritt 4, 16.
23. Широкими кроками довгу дорогу перейдеш. (Калуш)
Швидко зайдеш до цілі. Пор. Wander IV, Schritt 12.
24. Ще крок тай смерть. (Поморяни) … тай аус! (Снятин) … тай нема ті! (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка близького смерті або про небезпеку, що ось-ось грозить чоловікові. Пор. Wander IV, Schritt 35.
25. Що крок, то близше до ціли. (Коломия) … до смерти. (Нагуєвичі) … до гробу. (Крехів)
Меланхолійне спостереження про те, як минає наше життя. Пор. Wander IV. Schritt 10.
[Доповнення 1910 р.] 26. Крок за кроком і до Львова зайдеш. (Стрий)
Поступаючи все наперед, дійдеш і до далекої цілі. Пор. Giusti 276.
[Доповнення 1910 р.] 27. Перший крок життя – перший крок до смерті. (Львів)
Числячи від смерті взад протяг людського життя чим раз коротшає. Пор. Giusti 204.
Кроква
1. Сховав за крокву в капустянім листку. (Нагуєвичі)
Сміялися зі скупаря, що сховав паперові гроші, завинені в капустянім листику, за крокву своєї хати, де вони й згоріли.
2. Яка кроква, така й лата; яка робота, так й заплата. (Ількевич)
Перша половина додана очевидно для риму, бо порівняння між обома половинами не дуже то складне.
Кропива
1. Бодай бим тя була радше на кропову висц-а, ніж мала-м тя на своє нещастє породити! (Городок)
Говорить мати до невдалого, непослушного сина.
2. Часом і межи кропивою росте кійло (лілія). (Ількевич)
І між лихими людьми виросте добра, гарна людина.
Кропивник
1. З Кропивника родом, з Головського ходом, у мене робив, що заробив, то пропив, украсти не вкрав нич – ретенний чоловік. (Мшанець)
Так рекомендував мшанецький бойко кропивницького наймита.
Кропля
1. Часта кропля дощу і камінь подіравить. (Ількевич)
Усильною працею перебореш і найбільшу трудність. Пор. латинське: Gutta cavat lapidem non vi, sed saepe cadendo.
Кропнути
[Доповнення 1910 р.] 1. Ти вже собі кропнув. (Станіславів)
Випив уже добру повну.
Кроть
[Доповнення 1910 р.] 1. Кроть би твоїй матери! (Товсте)
Прокляття.
Крохмаль
1. Міні сі й крохмалю з надшивки не хоче. (Нагуєвичі)
Крохмаль із надшивки (долішня, надшита часть жіночої сорочки) був для якогось маминого синка очевидно дуже апетитною стравою. Крохмаль у селі виварюють звичайно з ячмінних або пшеничних зерен.
Круг
1. Зібрав сі на крузі. (Косів)
Зібрався, був готов швидко.
2. З круга світа би ті зігнало! (Нагуєвичі)
Щоб тобі на світі місця не було.
3. Круг вимітуют перед хату, як дуже гримит, аби в хату грім не вдарив. (Нагуєвичі)
Кругом називають велику лопату, на якій саджають у піч паску. Такий круг – одна з родинних святощів, що уживається лише раз до року, а зрештою весь рік лежить застромлений за крокву на поду. В часі великих громів його як охоронний талісман кладуть перед хатою для відвернення громів.
4. Кругом дурак. (Збараж)
Властиво московська приказка, занесена до нас.
5. На крузі то зробив. (Косів)
Не гаючись, як стій.
Круглий
1. Круглий як ковбичка. (Корчин)
Про пузатого а невисокого чоловіка.
2. Круглий як яблочко. (Нагуєвичі)
Про круглолицого, рум’яного хлопчика.
3. То ще круглий дурень. (Калуш)
З якого боку глянь на нього, все дурень.
Крук
1. Злітают сі, як круки на стерво. (Нагуєвичі)
Збігаються люди захланні на якусь поживу.
2. Крук, ворона, воробець – під єдин стрихулець. (Гнідковський)
Все це дармоїди, шкідливі птахи.
3. Круки на стерво летьит, а пани на людську біду. (Нагуєвичі)
Вислів ненависті до панів.
4. Крук крукови очий не вибере. (Нагуєвичі) … видзюбле. (Завадів) [Доповнення 1910 р.] Крук крукови око не видзюбає. (Винники)
Свій свого не скривдить. Пор. Leutsch 21; Симони 405; Osm. 338; Wahl 1, 148; Wahl II, 39; Дикарев 996; Erasm 505, 730; Тимошенко 243; Wander IV Rabe 446. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Krahe 7, 47, 63-66, 67; Славейков І, 79, 91; Le Roux І, 111; Schleicher 169; Giusti 63.
5. Крукови і мило не поможе. (Ількевич, Petruszewicz)
Він усе буде чорний. Пор. Muka 3306.
6. Літав, літав крук, тай о лайно – пук! (Гнідковський)
Очевидно в зимі, коли його притис голод.
7. На те він крук, щоб не пустив з рук. (Darowski)
Крук тут у значенні злодійкуватого, захланного чоловіка. Пор. Носович 478.
8. Не дурний крук дати з рук. (Barącz)
Не дурний скупар або злодій віддати те, що загарбав.
9. Не поможе крукови мило. (Ценів)
Хоч як його мий, усе він буде чорний. Пор. Muka 3306.
10. То білий крук! (Дрогобич)
То рідкість. Пор. Wander II, Krahe 117.
11. Як крук закракав. (Нагуєвичі)
Озвався лихим словом.
Крум
[Доповнення 1910 р.] 4. Ум, крум, крумкає безрога. (Ю. Кміт)
Наслідування хрюкання свині.
Крупа
1. Крупа крупу донаньиє. (Нагуєвичі)
Про рідку юшку ніби з крупами. Пор. Носович 334.
2. Про єдну крупу горнець круп буде. (Мшанець)
Одна крупа – невелика страта.
Крутити
1. Бода-с сі скрутив! (Дрогобич)
Щоб ти збився з пантелику, стратив духову рівновагу.
2. Викрутився батько, без чуприни до дому пішов. (Darowski)
Викрутився в дослівнім значенні: крутився, поки чуприну не обірвали.
3. Закрути-голова. (Нагуєвичі)
Про такого, що робить багато крутанини та клопоту.
4. І ти крутиш і я кручу, уступи сі, бо ті тручу. (Нагуєвичі)
Властиво приспівка; ширше значить: два крутії, один на перекір другому бреше.
5. Колесо си крути, чорт жида лупи; колесо си докручєє, чорт жида долупєє. (Голови)
Приспівуючи дразнять жидів.
6. Крути, верти, треба вмерти. (Lewicki, Petruszewicz)
Хоч так, хоч сяк спекулюй, усе-таки смерть не мине тебе. Пор. Дикарев 946.
7. Крути не верти, треба вмерти. (Теребовля)
Смерть – річ неминуча. Пор. Гильфердинг 1600.
8. Крути не верти, царом не будеш. (Незабитовський)
На це вже зовсім не рахуй.
9. Крутит, вертит. (Гнідковський)
Про крутія та брехуна. Пор. Wander І, Drehen 9, 10.
10. Крутит вода колесом, але ти мнов гірше крутиш. (Нагуєвичі)
Говорять до брехуна та ошуканця.
11. Крутит на всі боки, а все діров на пяту. (Мшанець)
Про крутія, якому все рветься його брехня.
12. Крутит світом. (Гнідковський) … своїм … (Лучаківський)
Радше: крутиться по світі міркуючи, як би прожити.
13. Крутит своїм світом, як циган сонцьом. (Нагуєвичі)
Спекулює, як би прожити, бреше й вибріхується.
14. Крутит сі як баба з тимбалом. (Kolberg Pokucie) … з тижбором. (Лолин)
Що таке тимбал чи тижбір, не знаю.
15. Крутит сі, як тота вівцьи, що крутець має. (Нагуєвичі)
Крутець – відома овеча хороба, при якій вівця починав крутитися довкола поки не згине.
16. Крутит ся, гей той сворень. (Комарно)
Сворень у возі звичайно не крутиться. Про чоловіка, що стоїть безрадний.
17. Крутить ся мені на язиці. (Ількевич)
Ось-ось пригадати, тай не можна. Пор. Дикарев 945.
18. Крутиться, як жирне порося. (Ількевич)
Яке крутять на рожні над огнем.
19. Крутит ся, як лайно в прорубі. (Гнідковський) … г-но в пролубі. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Крутит сі, як г-но по полонці. (Винники)
Говорять про такого, що занадто довго гається на однім місці, довкола озирається. [Доповнення 1910 р.] Ходить без тямки, мов дурний.
20. Крутиться, як муха в окропі. (Ількевич) … в мази. (Дрогобич)
Муха, попавши в окріп, один момент закрутиться дуже живо, а в другім моменті гине. Пор. Wander І, Drehen 4
21. Крутиться, як посолений в’юн. (Ількевич) … пискір посолений. (Нагуєвичі)
Посолені в’юни пищать і крутяться дуже живо, поки не погинуть.
22. Крутиться, як сам не свій. (Бібрка)
Мовби з ума зійшов.
23. Крутится, як швець по ринку, коли купує свинку. (Гнідковський)
Бігає та нюхає довкола.
24. Крутит як вир водою. (Лучаківський)
Баламутить, пробує різних способів.
25. Крутит як фірман батогом. (Нагуєвичі)
І твердить щось і зарав відпирається.
26. Крутит, як циган сонцем. (Гнідковський)
Циган крутив сонцем, твердячи, що воно отут сходить, a заpaз потім отам сходить.
27. Крутит, як швець шкірою. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Крутит, гий щвець скєров. (Жидачів)
Швець крутить і мне шкіру, щоб була м’яка.
28. От крутит як на верклюзі. (Kolberg Pokucie)
Вертлюг – прилад, на якім укріплений дишель волового воза, на якім повертається передня часть воза.
29. Куда крути, крути, а все голим на пяту. (Ценів) [Доповнення 1910 р.] Куди крути, а все голим на пєту. (Тростянець)
Бідний, хоч і як мудрує, а все частіше йому виходить на шкоду, ніж на зиск. [Доповнення 1910 р.] Говорять про подерту онучку, постіл і т. д.
30. Куда крути, туда верти, таки треба вмерти. (Ількевич)
Варіант приказок ч. 7, 8.
31. Не крути, бо перекрутиш. (Ількевич, Petruszewicz)
Таку делікатну річ, як брехню, дуже легко пересолити. [Подібну назву має комедія М. Старицького «» (1887 р.). – М. Ж., 4.05.2021 р.]
32. Покрутив носом тай пішов. (Нагуєвичі)
Виявив своє невдоволення.
33. Прикрутило го, що ані пікне. (Нагуєвичі)
Попав у прикре положення.
34. Скрутив сі як обарінок. (Нагуєвичі)
Зігнувся в дугу, в колісце, про такого, що низько кланяється.
35. Світ ми сі крутит. (Нагуєвичі)
Не знаю, що робити, в очах морочиться.
36. Щоб ти ще скрутив вйизи! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб зламав карк.
[Доповнення 1910 р.] 37. Крути, верти, вмерти мусиш. (Стібно)
Пор. т. ІІ, Крутити 7; Носович с. 334.
[Доповнення 1910 р.] 38. Крути, верти небоже, нічо не поможе. (Ілинці)
Говорять про всяку неминучу конечність.
[Доповнення 1910 р.] 39. Крутить ся, як би хто в ср-у перцю насипав. (Буданів) … шпильок напхав. (Буданів) … шило запхав. (Буданів) … виретено запхав. (Буданів)
Говорять про неспокійного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 40. Крутит ся, як посолений. (Лучаківський)
Пор. т. ІІ, Крутити 21.
[Доповнення 1910 р.] 41. Крутит сьи, як пес в сливах. (Вербовець)
Пор. т. ІІ, Пес 72.
[Доповнення 1910 р.] 42. Крутит то в той бік, то в той бік. (Жидачів)
Говорять про крутія, брехуна.