Камуз – Катерина

Іван Франко

Камуз

1. На камуз го збили. (Нагуєвичі)

На дрібки, на болото.

Камфора

1. Щез як камфора. (Дрогобич)

Камфора, як відомо, випаровує на вільнім повітрі.

Кам’яний

1. То ще камяне серце в нього! (Нагуєвичі)

Тверде, немилосердне серце.

Канада

[Доповнення 1910 р.] 1. До Канади саком-паком, а з Канади з голов ср-в. (Вербовець)

Кепкують із емігрантів, що вертають із Канади.

Канізувати

1. Канізує мою роботу, а сам аби що пальцьом раз рушив. (Нагуєвичі)

Жалувався чоловік на свого лінивого а остроязикого спільника.

Канонер

1. Каноньири і гранатири, то єдної масти: гранатири за к-вами, каноньири красти. (Кобаки)

Характеризують різні роди вояків.

Канонік

1. Кождий канонік як канонік, але капітула, то злодій. (Перемишль)

Так говорив чоловік, якому кожний канонік окремо обіцяв допомогти в якомусь ділі, але капітула те діло відкинула.

Канцелярія

[Доповнення 1910 р.] 1. Канцелярії не перепишеш. (Ілинці)

Бо в канцелярії пише більше людей.

Канчук

1. Канчуками годований, тому такий ладний. (Городок)

Говорять про панського дворака.

Каня

1. Жьидит як кані дощу. (Нагуєвичі)

Народне вірування, по якому каня, що при сотворенні джерел і річок не хотіла копати ямки, «аби собі жовті черевички не поваляти», має заборону пити воду з джерел і річок, а може пити тільки дощову воду, ловлячи її в лету. Отим-то в часі посухи вона дуже мучиться і цілими днями літає та кричить плачливо, просячи в Бога дощу.

2. Пищит як каня. (Гнідковський)

Про плачливий, прикрий голос.

3. Чи чуєш, як каня дощу просит? (Лолин)

Збувають такого, що просить чогось, чого прошений не має або не хоче дати.

Канькати

1. Канькає коло мене, як тота кані, що дожджу просит. (Нагуєвичі)

Просить чогось, докучає мені.

Кап

1. Що кап, то хап. (Darowski)

Кажуть про чоловіка, що рад усякій дрібниці, яка йому впаде в руки.

Капелюх

1. Капелюха ми не стане всім кланятися. (Крехів)

Говорив гордий чоловік, що не любив відкланюватися при привітанні.

2. Капелюх – бодай ти оглух! (Нагуєвичі)

Мудрування.

3. Капелюх мі більше коштує. (Дрогобич)

Отже ніж би мав тобі поклонитися.

4. Не годит сі капелюх на столі класти, бо будут кертиці поле рити (Нагуєвичі)

Народне вірування.

5. Я в своїм капелюсі, не в твоїм царстві. (Нагуєвичі)

Так мав сказати русин до пана Бога, коли вкинувши до раю свій капелюх, осмолений пекельною смолою, мав сам узяти його, та замість того сів собі на нім.

[Доповнення 1910 р.] 6. Не крути капелюхом, бо буде голова боліти. (Вербовець)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 7. Не скидай вночі капелюха перед фігуров, б може під нею гітько сідит. (Вербовець)

Народне вірування.

[Доповнення 1910 р.] 8. Не скидай капелюха як гримит бо ти гітько влізе під него і тьи грім забйи. (Вербовець)

Народне вірування.

Капець

1. Будеш ти ще капці губити тікаючи з села. (Нагуєвичі)

Лаяли жида-лихваря.

2. Капець не чобіт, шльихтич не господар. (Нагуєвичі)

Говорять про ходачкових шляхтичів.

3. Капціма би ті накрило! (Ценів)

Прокляття, особливо жидові: щоб ти збіднів, скапцанів.

4. Не тупне так капець, як чобіт. (Березів)

Бідний не задасть такого шику, як багач.

Капітан

1. Капітан, бо має ясний ніж коло г-ці. (Нагуєвичі)

Так описувала баба капітана, перший раз бачивши військову муштру.

2. Пане капітан, нема черевиків, нема презентирки. (Карлів)

Так сказав вояк, що стояв босий на варті і не салютував капітанові по припису.

Капля

1. Густа капля дощу і камінь діравит. (Гнідковський)

Пор. латинське: Gutta cavat lapidem.

Капнути

1. Хоть що-то капне, то все гаразд. (Нагуєвичі)

Всякий хоч дрібний прибуток у хозяйстві – добро.

[Доповнення 1910 р.] 2. Все му щось капне. (Нагуєвичі)

Все якийсь дохід має.

Капота

1. Капота про свjито, а гуні про будні. (Ясениця Сільна)

Так характеризують різницю сих двох одягів. Пор. Adalberg Kapota 3.

2. Капота, то ціла моя величність. (Борислав)

Говорив ходачковий шляхтич, що величався своєю старомодною капотою.

Капраль

1. Капраль, бо має очи каправі. (Нагуєвичі)

Дразнять парубка, що в війську був капралом.

Капуста

1. Капуста не тлуста, а Матвій не гордий. (Ількевич)

Він добрий їдець, з’їсть і пісну.

2. Капуста тверда як форост, а квасна як дзер. (Нагуєвичі)

Про кепсько ушатковану, переквашену капусту.

3. Капуста тлуста сама йде в уста. (Нагуєвичі)

Хвалять добре смащену капусту. Пор. Adalberg Kapusta 8.

4. Капуста ще на грядці, а ти вже на голубці зуби остриш. (Кобаки)

Діло ще не підготоване, а ти вже обчислюєш його користі.

5. Капусти не пропусти, а каші як ласка ваші. (Сороки)

Про чоловіка з добрим апетитом, що одно їсть і ще й другого просить.

6. Капусти ні на грядці, ні на мисці не смастиш. (Лучаківський)

Вона потребує на грядці найкращої землі, а зварена доброї омасті.

7. Лиш капуста відгрівана добра. (Нагуєвичі)

Кепкують, коли хтось повторює стару новину. Пор. Adalberg Kapusta 15.

[Доповнення 1910 р.] 8. Кожда капуста має свою голову. (Григорів Р.)

Жартом у значенні: не кожна голова мусить бути розумна, бо й капуста має голову. Пор. Шевченкове:

Вона капуста головата.

Капцан

1. То остатний капцан. (Нагуєвичі)

Зовсім бідний чоловік, говорять особливо про жида, що не має чобіт, а ходить лиш у капцях.

Капчук

1. В єден капчук треба дути. (Постолівка)

Складати гроші до спільної каси, горнути для громади.

2. Пропав капчук і штири грейцарі. (Миколаїв над Дністром) … новенькі. (Кобиловолоки) [Доповнення 1910 р.] Пропав капшук, тай чотири нові. (Коломия)

Говориться, коли комусь пропало щось не дуже цінне.

Кара

1. Аби сі на тебе вже раз люде божої кари допросили! (Нагуєвичі)

Лихословлять злочинного і безкарного чоловіка.

2. Ані злому кари, ні доброму нагороди. (Ількевич)

Нарікають на погані порядки в громаді.

3. Без кари би й страху не було. (Нагуєвичі)

Кожний лихий чоловік міг би накостити безкарно. Пор. Wander IV, Strafe 17.

4. Без кари нема й поправи. (Підгірки)

Кожне зло мусить помститися. Пор. Wander IV, Strafe 21.

5. Бодай ті кара Божа з цілого світа обгорнула! (Комарно)

Прокляття: щоб твоя кара була відома всьому світові.

6. Бодай ті кара не виділа! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття; кара персоніфікована як якийсь злий демон, що пасе очима за чоловіком або за худобиною.

7. До тої кари будут усі спадкоємці. (Жидачів)

Раз була бійка і побитий заскаржив до суду, а один каже: «Но то що? єдного ни засудєт, до тої кари будуть усі спадкоємці».

8. Дочекаєш ти сі ще тьижкої кари. (Нагуєвичі)

Грозять зухвалому, злочинному чоловікові. Пор. Wander IV, Strafe 4.

9. Єдному кара, десітьом страх. (Нагуєвичі)

І привід до поправи. Пор. Adalberg Kara 5, 7, 14 Wander IV, Strafe 11.

10. За якусь кару мушу жити з таким нелюдом. (Нагуєвичі)

Жалується жінка на лихого чоловіка.

11. Кара божа би на вас упала! (Нагуєвичі)

Прокляття чоловіка, що сам не може покарати своїх кривдників.

12. Кара божа на те! (= тебе). (Комарно)

Прокляття; пор. ч. 11.

13. Кар карезний! (Лолин)

Оклик зачудування, коли чогось надзвичайно багато, приміром грибів або риби.

14. Кладу сі на кару, коли-м що винен. (Нагуєвичі)

Готов понести кару, образ узятий із панщизняного звичаю карання киями.

15. Кождий на тім світі буде мав свою кару. (Сенечів)

Йому відплатять за всі його прогріхи. У поляків: Kara złego nie minie, Adalberg Kara 10.

16. Нема на вас кари божеї та покаяньи. (Нагуєвичі)

Нарікала жінка на своїх кривдників.

17. Ні лихому кари, ні доброму справи. (Лучаківський)

Відміна попереднього числа 2.

18. Приймай кару, за яку-с заслужив. (Нагуєвичі)

Говорять винуватому. Пор. Wander IV, Strafe 9, 47.

19. Ци не кара божа на мене? (Нагуєвичі)

Зітхав чоловік, якого постигла якась несподівана напасть.

Карамха

1. Присіла го така карамха, що гидко й дивити сі. (Нагуєвичі)

Говорять про вошивого чоловіка.

2. Тай такої карамхи, що всіх не нагодуєш. (Нагуєвичі, Криворівня)

Говорять про хату, де багато дітей, а мало запасу.

Карась

1. Кім, кім, карась, нішту мессер! (Завадів)

Кепкують із жида. То якийсь жид ловив рибу, а зловивши карася хотів зараз зарізати його, але карась тріпанувся сильно і вискочивши з його рук пішов у воду. То жид потім договорював йому, мовляв: вернися, карасю, я вже не буду різати.

2. Лихо карасеві, коли в шум заплине. (Залісє)

Там його найлегше вловити. Мова про чоловіка, що попаде в безвихідне положення.

Каратати

1. От каратає як може, аби до кінця близше. (Вікно)

Бідує, дає собі раду.

Карати

1. Аби його Бог карав, коли я то зробив! (Мости)

Жартливе закляття.

2. Бог не карає прутом. (Лучаківський)

Має різні способи кари.

3. Бодай тя Пан Біг скарав, але я ти не зичу. (Кобаки)

Жартливе прокляття.

4. Карай Боже до віка таким хлібом. (Ількевич) … чоловіка. (Лучаківський)

Говорять про заможного чоловіка, який ніколи не терпить голоду.

5. Кого Бог карає, тому розум відбирає. (Замулинці)

Пор. латинське: Quem Deus perdere vult, dementat; Wander IV, Strafen 19.

6. Отож то мі закарало! (Нагуєвичі)

Це мені стало на заваді, спиняє мене.

7. Скари-ж то мі Боже! (Нагуєвичі)

Формула закляття: карай мене, Боже, коли це неправда.

8. Таким карай Боже по вік. (Kolberg Pokucie)

Це було б не лихо, якби так чоловікові велося й до смерті.

Карб

1. Був у твердих карбах. (Нагуєвичі)

Був у гострій школі, під важкою рукою.

2. Озьму я тебе в карби. (Бірки Великі)

Значить мусиш держатися гострих правил.

Карбувати

1. То всьо сі на тебе карбує. (Нагуєвичі)

Усе йде на твій рахунок, за все мусиш відповідати.

Карк

1. А щоби-с там карк скрутив! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти зламав голову.

2. Вже мі карк болит двигати такий тьигар. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік на утяжливості свого життя.

3. Гордий карк пригне Господь до землі. (Коломия)

Упокорить гордого чоловіка.

4. Дав му в карк, аж носом землю запоров. (Нагуєвичі)

Вдарив у потилицю, аж цей упав на землю.

5. За карк тай за двері! (Нагуєвичі)

Говорять, викидаючи з хати якогось влізливого гостя.

6. Зараз у карк дістанеш, як того не зробиш. (Нагуєвичі)

Силує один другого до роботи.

7. Звисли на моїм карку. (Нагуєвичі)

Живуть моєю працею і моїй старанням.

8. Міні на карк не сьидеш. (Нагуєвичі)

Мене не переможеш, не поневолиш.

9. Над карком му стоїт. (Нагуєвичі)

Силує його до чогось, погоняє побоями.

10. На карку ти сів. (Нагуєвичі)

Здався на мене, на мою працю та на мої услуги.

11. Скинув ярмо з карку. (Ценів)

Увільнився від неволі, вибрався з довгів.

12. Ще я не гну карку перед панами. (Снятин)

Говорив гордий, багатий і свідомий своєї гідності господар.

Кармазин

1. А тій на тя, сялений! А де ж кармазин дзелений! (Мшанець)

Відповідь на слова дурня, що кармазин зелений.

2. В кармазинах ходит, як пан. (Нагуєвичі)

Давніше пани залюбки ходили в кармазинових строях, на які навіть мали привілеї; «кармазинами» звалися в Польщі тільки найвизначніші магнати.

Карпати

1. Піди й за Карпати, то треба бідувати. (Ількевич)

Скрізь людям тяжко жити.

Картати

1. Картай, аби на другий раз так не робила. (Голгочі)

Упоминай або й покарай.

2. Картай кобилу, а вна лиш головов махає. (Ценів)

Учи дурного, а він усе своє робить.

Картох

1. Картох дали на трох, а єдному мало. (Скварава)

Нарікали попівські наймити при скупім обіді. Картох – бараболя.

Карунок

1. Карунок би на тебе тьижкий зайшов! (Нагуєвичі)

Мука, погана пригода.

Каська

1. Во мня Оца і Сина, прийшла Каська тай Марина. (Жидачів)

Жартують при приході дівчат.

2. Касько, вйир мині! Як вйириш Богу, так і мині! (Кнігиничі)

Кепкують, коли хто завзято божиться.

3. Писала Каська до Яська. (Нагуєвичі)

Жартують, коли хтось пише дурниці.

Касувати

[Доповнення 1910 р.] 1. Не касуй своє слово. (Тростянець)

Касувати тут у значенні: ламати, відкликати своє слово.

Кася

1. Що буде Касі, буде й Парасі. (Залісє)

Що одній, те й другій.

Кат

1. А дасть його кат. (Буданів)

Значить його нема тут, він утік, хіба кат міг би віднайти його.

2. Де єго кату! (Ростоки)

«Де» замість: дай. Давніша формула про злочинця, якого після мирного переслуху в разі перечення з його боку «давали кату» на муки. Пор. Wander ІІ, Henker 20.

3. До сто катів, не підеш ти мені з очий? (Дрогобич)

Говорив сердитий міщанин, гонячи від себе уприкреного жебрака.

4. Іди собі до ката! (Нагуєвичі)

Відправляють нелюбого чоловіка. Пор. Wander II, Henker 44.

5. Кат би го пожалував! (Завадів)

Іронічно: щоб він дістався в катівські руки. Німецьке: Vom Henker giebts keine Applelation, Wander II, Henker 11.

6. Кат його знає! (Нагуєвичі)

Я не знаю. Пор. Wander II, Henker 19.

7. Коби від ката, щоб була заплата. (Голешів)

Усе однаково, від кого, аби заробити.

8. Най буде від ката, аби дуката. (Лучаківський)

Говорить чоловік ласий на гроші.

9. На якого ката ти то робиш? (Голобутів)

На що це здалося? Це нікому непотрібне.

10. Кат, не правда! (Гнідковський)

Зовсім не правда.

11. Най у ката, аби була заплата. (Ількевич)

Отже служити.

12. Напосів сі, як кат на грішну душу. (Нагуєвичі)

Про якогось злого чоловіка, що допікає своєю ворожнечою.

13. Червоний як кат. (Нагуєвичі)

Кат виступав до свого кривавого ремесла в червонім костюмі.

[Доповнення 1910 р.] 14. Най буде і в ката, аби була заплата. (Григорів Р.)

Тобто: служба. Пор. т. ІІ, Кат 7, 11.

Катар

[Доповнення 1910 р.] 1. Як в кого катар, то кажут вирвати котови троха волося з фоста і тим підкурити. (Львів)

Народний лік.

Катафалк [У І. Ф. – Катафальок]

1. Бодай тибе на катафальок положили. (Буданів)

Прокляття: щоб ти вмер. Катафалк – підвищення в формі ліжка, на якім наряджують мерця.

Катер

1. Катер Бога нашого. (Нагуєвичі)

Пародія речення з молитви: Матер Бога нашого.

Катерина

1. Доки ти Катерино будеш ходити в нашу кукурузу ср-и? (Дуліби)

Так колись перекладали класичне: Quousque tandem abutere Catilina patientia nostra?

2. Катерина гречку вjизала, Катерина правду казала. (Ортиничі)

Покликаються жартливо на свідка з доданням нічого не значучої обставини.

3. Катерина просо полола, Катерину колька колола. (Нагуєвичі)

Жартують із дівки, що й від легкої роботи відмовляється звичайною у жінок «колькою».

4. Катерина сіно громадит, Катерині колька не вадит. (Нагуєвичі)

При тяжчій праці вона вже не жалується на кольку.

5. Катерина як дівчина, лиш черевина як діжчина. (Нагуєвичі)

Кепкують із вагітної дівки.

6. Катерино моя люба, в мене ср-ка, в тебе губа. (Озеряни)

Кпини парубка з невродливої дівки.

7. Катерино, отвори но, Катерино, встань но, Катерино, їсти дай но, як то буде файно. (Ортиничі)

Приговорює чоловік до жінки, вертаючи пізно вночі до дому.

8. У нашої Катерини весілє і родини. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] У нашої Катерини і весілє і хрестини. (Монастирок)

Видно, порядна дівка.

9. У нашої Катерини разом весілє й хрестини: і до шлюбу ведут і до хресту несут. (Кукизів)

Кепкують із дівки, що поквапилася з дитиною перед шлюбом.