Фабій Кунктатор [216 р. до р. Х.]

Діон Кассій

Переклад Івана Франка

Квінт Фабій був римського війська диктатор;

За те, що волів у біді переждати,

Ніж рішенням скорим біду побільшати,

Його прозивать стали Фабій Кунктатор.

З таким Ганнібалом, воєнної штуки

Незрівняним майстром, город городить –

Біди напитаєш, вдавшись легкомисно,

А ліпше, хоч тісно, пождать, погодить.

Особливо ж сили в римлян уже мало,

В попередніх битвах дуже много впало;

Не в тім річ, щоб ворога в страту вводить,

А в тім, аби власную силу щадить.

Не зиск іще вбитих ворогів багато,

А своїх, що згине, се певна вже втрата;

Тих згибло багато, багато ще єсть,

Ті стануть до бою, їм слава та честь;

А в нас і найменшая втрата – [се] втрата, –

А досі була вже аж надто багата,

Коли в кого сили великий запас,

Здвигнеться з найтяжчого погрому враз;

Коли ж хто остатками сил своїх гонить,

Хоч мало вронив, дуже много уронить.

Отак раду сина він теж занехав,

Коли в небезпеку той син його пхав.

«Побиймося, тату, з пунійським шахраєм!

Ледве сто людей ми при тім утеряєм».

Диктатор на теє лиш цмокнув: «Дарма!

А хтів би й ти бути між тими стома?»

16/VIII

Примітки

Автограф № 430, с. 313.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 212.