Ганнібал у храмі Юнони [поч. 2 ст. до р. Х.]

Люцій Целій Антипатер

Переклад Івана Франка

Ввійшовши в храм Юнони, Ганнібал

Побачив золоту колумну в ньому.

«Як много золота в отій колумні! Жаль!

От взять би й занести додому!»

Та зараз сумніватися почав:

«Вона масивна чи порожня?

Як зверху хтось лиш повизолочав,

То дуже попектися можна.

Ось свердличок у мене! Проверчу

Й пізнаю зараз, чи вона солідна.

Еге, все золото! От тим же і скінчу,

Що навіть крадіжі вона моєї гідна».

Постояв і Юноні придивлявсь,

Та преспокійнеє лице богині

Йому мов мовило, щоб він не намишлявсь

І не нарушував її святині.

Одно видюще око лиш було

У карфагенця, та й те засвербіло

Й тут же слізьми рясними заплило,

І щось в душі йому вповіло.

«Щезай, покусо! Місце се святе

Чи не святе, проте я добре бачу,

Що як візьму сю річ, то й одно те

Своє видюще око втрачу».

А зернят золотих, що свердлик вивертів,

Він не захтів собі лишити,

Коровку золоту зробити він велів

І на вершку колумни прикріпити.

Уривок із L. Coeli Antipatri Annalium sive Historiarum belli Punici secundi (Fragmenta, ст. 48 – 49). 10/X.

Примітки

Автограф № 430, с. 361.

Антипатер Люцій Целій (II ст. до н. е.) – римський історик, автор історії другої Пунічної війни – «Annalium sive Historiarum belli Punici secundi».

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 76 – 77.