Веселий трибун [98 р. до р. Х.]

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Трибун Дуроній був веселий чоловік,

Що їсти й пить – гулять бажав увесь свій вік.

Коли ж цензури недостижна сила

П’янство та марнотратство зборонила,

Він для протесту збір народний ізгукнув

І ось яку промову вджигонув:

«Квірити, вам наки[не]но вудила!

Терпіть їх ані вам, ані мені несила.

А що ж то ми кропива серед поля,

Щоб нас така тяжка торопила неволя?

Вам подають закон, що має принудити

Нас всіх – щадити!

Освободім себе від тої постанови,

Що відпихає нас від всякої обнови,

А хоче пхнути в своїй чулости

В часи півдикої минулости!

А що ж таке свобода буде,

Коли мені не дасться на вподобу

В веселому житті, як всі розумні люде,

Шукати гробу?»

Цензори Марк Антоній

І Люцій Флакк,

Почувши про тую промову,

Судили так:

«Тому, що Дуроній

Гуля, барашкує

І знову та знову

З устави цензорів кепкує,

Його за ту вдачу завзяту

Виключається з сенату».

Написано д[ня] 4 лютого 1916 р. на основі Валерія Максіма (кн. II, розд. IX, уст. 5).

Примітки

Автограф Л? 430, с 429.

Дуроній – римський трибун у 98 р. до н. е.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 433 – 434.