Сон Гамількара [247 р. до р. Х.]

Валерій Максім

Переклад Івана Франка

Молодим ще полковником сили пробувати,

Плив Гамількар в Сіцілію слави добувати.

Сюди-туди проплававши шляхом Аретузи,

Вийшов і на суху землю й обляг Сіракузи.

Сіракузи – славне місто, та й не піддавалось;

Не одного пана мало й сього не злякалось.

Гамількара ж так і тягне тут обполониться

Багатствами великими. І сон йому сниться:

Весь кровавий, хоч без рани, він за стіл сідає,

По побіді лиш обіда чи, може, снідає.

Вранці справді вийшла битва палка та кровава;

Одурила Гамількара зрадливая слава.

Його сотню бородату греки всю побили,

Обдертого ж, кровавого його полонили.

«Хто він такий?» – ніхто його не рушив допитом,

Але обід невільницький він з’їв з апетитом.

Написано д[ня] 17 грудня 1915 р. по Валерію Максіму (кн. І, розд. VII, уст. 8).

Примітки

Автограф № 430, с. 401.

Гамількар – батько Ганнібала, карфагенський полководець) 247 р. до н. е. прибув на острів Сіцілію.

Аретуза – німфа. Її ім’ям названо джерело на острові Сіцілії.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 280.