Ромул-винопійця [8 ст. до р. Х.]

Люцій Кальпурній Пізон

Переклад Івана Франка

Ромул, кажуть, при вечері

У когось там, де гостив,

Хоч просили й частували,

Вина дуже мало пив.

«Не годиться пить багато, –

Один пугарик чи два, –

Завтра в мене діло, мусить

Бути вільна голова».

«Е, якби всі так робили,

Ромуле, то що б було?

Дуже би в короткій хвили

Дешеве вино було».

«Певна річ, – відмовив Ромул, –

Його б рідко хто й дістав,

Якби кождий по вподобі,

Скільки схоче, знай, хлистав.

А я, знаючи потребу,

Для якої сів за стіл,

Пив не скільки захотілось,

Лиш те випив, що хотів».

Уривок із книги L. Calpurnii Pisonis Frugi Annaiium, lib. I, (Fragmente, ст. 36). 10/X.

Примітки

Автограф № 430, с. 337.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 81 – 82.