Закладини Римa [8 ст. до р. Х.]

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Позбувшися брата й його ворожнечі,

Став Ромул готовить будову до речі.

Він визначив день, щоб богів ублагати

Та закладинами діло розпочати.

Настарав усього, для жертв потрібного,

Ще більш на гостину для люду цілого,

Хоча люду того було дуже мало;

Після бою з Ремом при житті зістало

Три тисячі піших і триста їзди,

Та зате позбулись першої біди.

В назначений день Ромул люд свій зібрав

І перший богам годні жертви поклав,

А потім і іншим велів також те:

«Що кождий з вас може, зложи на святе!»

Як з жертвами тими готові були,

Явились їм птахи щасливі – орли.

По тім велів Ромул перед свій шатер

Огню розложити чималий костер;

Там спалено жертви, що пальні були, –

Дими, мов стовпи, просто в небо пішли;

А як вже огонь той почав догорать,

Велів через нього всім людям скакать.

Се так старий звичай вони вшанували,

Бо тим, на їх погляд, гріхів позбували.

Коли отак Ромул богів почестив,

Гостиною щедро свій люд угостив.

Він вибране місце усім показав

І паль заострений обіруч узяв.

Та на чолі люду йдучи як вожак,

Він визначив ним добре видний рівчак

Довкола гори – перший почин освяти,

Що тут осередок мав міста повстати.

Другий крок до тої самої мети:

В плуг велів корову з волом запрягти

І борозду витяг по тім рівчаку,

Де мур мав стояти, усім для знаку.

А як борозда вже готова була,

Зарізав у жертву корову й вола,

А люд різав много усяких скотів,

Бо щедро вгоститься тут всякий хотів.

А як перестали їсти й наливати,

Велів Ромул зараз до праці ставати,

Копать фундаменти та мур мурувати.

Написано д[ня] 16 вересня 1915 р. на основі Діонісія Галікарнаського «Праісторії римлян» (кн. І, розд. 88). У Лівія (кн. І, розд. 7) про заснування Рима сказано тільки кілька загальників, а про самі закладини ані слова.

Примітки

Автограф № 431, с. 43.

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 6, с. 413 – 414.