2. Напад Порзени

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Випередив консулів Порзена,

Захватив Янікул тої ночі,

Коли нечисленна в нім сторожа

Ледве першим сном склепила очі.

Як сполошені сверчки, стрибнули к мосту

Римські стражі – гнала їх тривога,

І Янікул весь пустий попросту

Етрурійська заняла залога.

Та в ту ніч таки римляни вспіли

Мостом військо за Тібр запровадить,

Обсадить Янікула підніжжя

Й припасу доволі там згромадить.

І коли Порзена вранці вислав

Своїх бравих, щоб римлян напали,

Вигнали за міст, а к переїзду

Йому зараз коні запрягали,

Найстарший конюх сказав: «Е, пане,

Можете ще три години спати,

А тоді нам, може, час настане

До Клузіум коней запрягати».

«Або що?» – «Та там така орава

І ряди залізні, мов блискучі,

Такі рухи і така постава,

Що не треба й громової тучі».

«Дай коня! Як зараз верхи рушу,

Всім покажу, як ставать, як биться».

«Лежіть, пане, втишіть свою душу!

Вам пани веліли не трудиться».

«От драби! А де ж вони в тій хвили?» –

«Е, вони від півночі не спали,

Полки ставили, на збір трубили

І страшенну силу наверстали».

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 149.