3. Римляни шикуються до битви

Діонісій Галікарнаський

Переклад Івана Франка

Тарквіненки Секст і Тіт прикладно

Лівому крилу повелівали,

Під собою утікачів римських,

Молодежі з Габіїв когорту

Та наємних борців етрурійських

Немалую кумпанію мали.

В правім крилі проводив Мамілій,

А при нім стояли ті латини,

Що зірвать з республікою Римом

Спілку забажали для відміни.

Всередині ж, де сим разом сила

Не була велика й обтяжена,

В крузі ворожбитів етрурійських

Та дворян своїх стояв Порзена.

У римлян напроти Тарквіненків

Спурій Ларцій стає й Тіт Герміній,

Оба вояки й республіканці

Без різниці «мніній та опіній».

А на лівім боці Марк Валерій,

Брат Публіколі, йому ж при боці

Тіт Лукрецій, замашистий рицар,

Що був консулом в минулім році.

Всередині ж, де найменше сили

Мали сей раз також і римляни,

Мов для постраху стяги носили

Оба консули, два ветерани.

Публій був Валерій Публікола,

Званий за свою любов до люду,

Консулом був третій раз з ряду вже,

Й до війни не жалуючи труду;

Другий Марк Горацій, що з потомків

Того, що при Туллі, виводився

Й задля значності свойого роду

Другий раз на консульстві трудився.

Примітки

Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 150.