Дідьчий – Діяти

Іван Франко

Дідьчий

1. Він у дідьчої мами на хрестинах був. (Комарно)

Це поганий, лукавий чоловік.

2. Іди до дідьчої мами, аби ті обйойкала! (Нагуєвичі)

Сердитий окрик, яким виганяють когось нелюбого, наприкреного.

3. На дідьчу маму ми того треба. (Нагуєвичі)

Цього мені зовсім не треба.

4. Пішло в дідьчі руки. (Нагуєвичі)

Пропало, дісталося поганим людям.

5. По дідьчому тото йде. (Бірки Великі)

Це йде лихо, тут доброго кінця не жди.

6. То дідьча робота. (Нагуєвичі)

Значить це важка, погана робота.

7. То дідьча справа. (Нагуєвичі)

Це погана, нечесна справа. Пор. Wander IV (Teufel 1569).

8. То дідьчий накоренок. (Нагуєвичі)

Це людина з поганого, злодійкуватого роду.

9. То дідьчий писок. (Нагуєвичі)

Це язиката, сварлива, брехлива людина.

10. То дідьчий танець. (Унятичі)

Говорить про вихор, що схапується раптово і крутиться довкола.

11. Що за дідьча мама? (Нагуєвичі)

Сердитий окрик, коли чоловік шукає чогось даремно або взагалі не може чогось вияснити собі.

12. Якої дідьчої матери тут чекаєш? (Нагуєвичі)

Сердитий окрик: чого тут чекаєш? Тут тобі не дадуть нічого.

Діжа

1. Бодай ти діжа не росла! (Скварава)

Кляла одна господиня другій.

2. Діжу мішу, біду тішу. (Комарно)

Говорить жінка, що не може знайти кінця щоденній роботі.

Діждати

1. Аби-м так діждав до вечера, як то не правда! (Нагуєвичі)

Клянеться чоловік на правду своїх слів.

2. Аби-с не діждав потіхи зі своїх дітей! (Нагуєвичі)

Клянуть батькові, що має збиточні, пакісливі діти.

3. Подай я не діждав того! (Нагуєвичі)

Кляне себе чоловік, згадуючи якесь будуще лихо.

Діждатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Діждався гіркого гаразду. (Ю. Кміт)

Діждався лихої долі.

Діжка

1. Діжками коробок. (Гнідковський)

Значення неясне. Мабуть кепкування з чванька, який хвалиться своїми достатками, мовляв: у мене повні діжки такого й такого збіжжя; та народний гумор замість цього каже: коробок, тобто знов таки порожніх посудин.

[Доповнення 1910 р.] 2. Дві діжки розчинив, а одної нема чим замісити. (Монастирок)

Кепкують із негосподарного чоловіка.

Дійти

[Доповнення 1910 р.] 1. Бода-с не дійшов, куди-с сі пустив іти! (Нагуєвичі)

Прокляття.

Діл

1. В долі втинає, в горі латає. (Лучаківський)

Жартують із господаря, що сходить на біду, не зводить кінців з кінцями.

2. Доли горбів не наситят. (Комарно)

Так само бідні не наситять, не запоможуть багатих. Розуміється, новочасна суспільна економія виказує щось противне, що великі багатства повстають і ростуть працею бідних.

3. Долів з горбами не порівнаєш. (Коломия)

Так само не вирівняєш усіх суспільних різниць між людьми.

4. З долу му заплатили. (Нагуєвичі)

Жартливо: покарали його, надавали буків на долішню часть тіла.

5. Іди на доли, не вертай ніколи! (Лімна)

Окрик до нелюбого чоловіка, мабуть ремінісценція «тісних років», коли з гір багато людей пішло на Поділля.

6. Кому не милі доли, най іде на гори. (Нагуєвичі)

Говорять слугам із горішнього кінця, що кривдують собі в долішнім кінці села. Пор. Wander IV (Thal 8).

7. Що доли, то не гори. (Нагуєвичі)

На долах хліб – жито та пшениця, а в горах – овес.

8. Як на долах, так і в горах у портках паски свjитьит. (Дрогобич)

Жартлива обсервація. Коли хто дивується їй: «Та невже в портках?» – відповідають: «А у вас хиба без порток?»

9. Ділами сі накурило на дощ. (Нагуєвичі)

Коли над горами підіймається клубами мряка, віщують дощ. Ділом називають крайнє пасмо Карпат, що притикає до Підгір’я.

10. Щезай на діли та на гори! (Нагуєвичі)

Прокляття. Діли, покриті лісами, вважаються осідком нечистих духів «диких баб» і т. і.

Ділити

[Доповнення 1910 р.] 1. Хто ділит, тот собі не вірит. (Мшанець)

Боїться, аби зле не поділив. (М. Зубрицький).

Діло

1. Діла не ділай, а від діла не бігай. (Гнідковський)

Чи робиш сам, чи не робиш, а все-таки держися при ділі, хоч удавай, що робиш. Мабуть вислід панщизняної цивілізації.

2. Діло майстра величає. (Гнідковський) … хвалит. (Нагуєвичі)

По довершенім ділі пізнаємо майстра. Пор. Wahl І, 70, 175; Гильфердинг 305; Симони 410. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 147; Даль І, 547.

3. Добрим ділам не все добрий кінець. (Гнідковський)

Конець усякого діла залежить не лише від доброї волі та вмілості робітника, але й від маси посторонніх обставин, які добре почате і добре ведене діло можуть знівечити.

4. От то ми діло! (Нагуєвичі)

Іронічно: це пуста річ, нікчемна людниа.

5. Яке діло! (Мшанець)

Окрик здивування, маловаження, коли якийсь недоросток добирає собі права старших. Пор. Етнографічний збірник VI, 20.

[Доповнення 1910 р.] 6. Видко діло, що то так є. (Буданів)

«Видко діло» в значенні: видно справді. Пор. російське: «то и дело» в значенні «действительно».

Дім

1. Дім без господаря плаче. (Лімна)

Бо в ньому нема ані порядку, ані достатку. Пор. Носович 292.

2. Дім господаром стоjит. (Нагуєвичі)

Во він дбає за нього і за порядок у ньому. Пор. Wander IV (Haus 46); Čelakovský 374.

3. Дім не ворог, завше прийме. (Petruszewicz)

Розуміється, свій дім, до якого чоловік вертає спочити від життєвих тривог.

4. Йому дай і ще додому занеси! (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого неробу, що звик жити дармицею.

5. Нехай сей дім буде весільний, преподобний рік від року на многа літа. (Нагуєвичі)

Так кінчиться кожне «вінчовання», проголошуване колядниками по відспіванню коляди або щедрівки.

6. Свій дім не ворог. (Мінчакевич, Petruszewicz)

У ньому живуть наші найближчі, наша рідня. Пор. вище ч. 3.

7. Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме. (Кобаки)

Для чоловіка, що зазнав всяких пригод у світі, свій дім – тиха пристань.

8. Свого дому не чужи сі! (Нагуєвичі)

Не чуй себе в ньому чужим, не цурайся.

9. У него домів, як у заяця ломів. (Гнідковський)

Говорять про жебрака або цигана, що не має свого дому. Пор. Adalberg Dom 40.

Діра

1. А вмієш ти двома дьирами єдну залатати? Запхай ніс до рота. (Дрогобич)

Говорить, коли хтось строїть фантастичні плани допомогти якомусь, лиху зовсім невідповідними способами.

2. Діру дірою латає. (Лучаківський)

Говорить, кола хто одній хибі силкується зарадити другою, приміром щоб спекатися одного довгу, затягає другий.

3. До кривої діри тра кривого ківка. (Мінчакевич, Ількевич)

На хитрого, нещирою чоловіка треба хитрого та дипломатичного поводження.

4. Дьира на дьирі. (Нагуєвичі)

Говорять про дуже подерту одежу.

5. Нема діри в плоті, свиньи не лізе. (Яворів)

Не дай лихому чоловікові заохотити, то він не присусідиться до тебе.

6. Потрібний як діра в мості (Львів)

Зовсім непотрібний.

7. Яка діра, такий клин. (Гнідковський)

Яке діло, такий спосіб дні його довершення.

8. Як не зашиєш малої діри, то буде велика. (Комарно)

Як не зарадиш лиху в самих початках, то воно з часом виросте і зробиться великим. Пор. латинське: Principiis obsta.

[Доповнення 1910 р.] 9. Як би дзюри не було, то пес би не ліз. (Львів)

Розуміють діру в плоті або дверях.

Діравий

1. Дьираве насіньи. (Нагуєвичі)

Говорить легковажно про женщин.

2. Діравого міха не напхаєш. (Коломия)

Скупого, марнотратника не наситиш ніколи. Пор. Дикарев 857.

3. Куда не вивернеш, а всюда діраве. (Лучаківський)

Мудруй як хочеш, а все кінці а кінцями не сходяться. Говорить бідний чоловік, якому в господарстві не сходяться кінці а кінцями.

4. Куда оберну, то все дзюравим на верха. (Лучаківський)

Говорять про подерту одежу.

Дістати

1. Дістав на горіхи. (Львів)

Його вилаяли, набили.

2. Дістав ся як пес під костур. (Смільник)

Попав у тяжке лихо, в тверді руки.

3. Дістане, ще му сі й на завтра зістане. (Дрогобич)

Наб’ють його суто, що ще й завтра буде боліти.

4. Коби-м го дістав у свої руки, то потер бим на табаку. (Богородчани)

Погроза на неприсутного ворога.

5. Там то дістав і облизав ся! (Скварава)

Його набили, надавали позаушників.

6. Хто дістав, той ще дістане. (Коломия)

Погрози: кого раз бито, той буде ще битий. Пор. Wander І (Bekommen 180).

7. Що дістав, то дістав, того му ніхто не відбере. (Нагуєвичі)

Його набили сильно, налаяли, осоромили.

8. Як ті дістану, то попамьитаєш мої руки. (Нагуєвичі)

Поб’ю сильно, покараю.

[Доповнення 1910 р.] 9. Дістав за своє. (Нагуєвичі)

Його набили, або вилаяли за кусь провину. Пор. Liblinský 217.

[Доповнення 1910 р.] 10. Дістала-с вже, правда? Ховай жи голову. (Жидачів)

Вже тебе вдарили, то ховайся, не жди дальшого удару.

Дістоді

1. Дісто-ді то він, а то Грім. (Нагуєвичі)

«Дісто-ді то» – місцевий прислівок у значенні: неначебто, нібито. Значення приказки: говорили на нього, що зробив щось, а це зробив хтось інший.

Дітвак

[Доповнення 1910 р.] 1. Дітвак без матери, як земля без дощу і сонця. (Ю. Кміт)

Характеризують долю сироти. «Дітвак» знов характерний приклад мужеського слова замість женського «дитина».

Діти

1. Дав Бог діти, дасть і на діти. (Сороки)

Потішають себе бідні а многодітні люди. Пор. Brzozówski Dziecko 2; Adalberg Dziecko 46.

2. Дай вам кумоньку, Боже, многая літа тай діти такі файні як сови! (Станіславів)

Іронічне побажання.

3. Дай ти Боже здорові діти, бо файні вже міні дав. (Коломия)

Жартливе бажання.

4. Десь у людей діти як діти, а тут єдно, тай то якийсь вирід, не дітина. (Борислав)

Бідкається чоловік над своєю невдатною дитиною.

5. Діти, а де вас подіти? (Barącz)

Жартливий окрик до дітей, що роблять галас у хаті.

6. Діти годувати – не меду лизати. (Гнідковський)

Це важка праця, багато заходів та гризоти.

7. Діти, де вас подіти? Поставлю вас в коробочку, мете шкроботіти. (Снятин)

Жартлива погроза бідного а многодітного чоловіка, що не знає, як йому вистачити всього потрібного на прогодування дітей.

8. Діти, діти, де вас подіти? В грубу сховати, кілком заткати. (Лучаківський)

Жартує многодітний чоловік. Пор. Дикарев 1683. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 589.

9. Діти дрібні, як у скринці врізані. (Орелець)

Значить усі однакового росту, однаково малі. Скринка – давня ручна січкарня.

10. Дітей як бобу. (Нагуєвичі)

Значить багато, а всі дрібні.

11. Діти мої гарбузові, чи ви хорі, чи здорові? (Гнідковський)

Жартливо говорять до дітей чоловік, вернувши з якоїсь не дуже далекої дороги.

12. Діти, ремінь!

Жартлива погроза, що має метою замаскувати щось інше. Приказка оперта на анекдоті про гостя, що об’ївшися в гостині не знав, як попустити пояс на туго навантаженій животі, та користаючи з тієї нагоди, що діти в запічку почали щось гомоніти, крикнув: «Діти. ремінь!» – і розщепивши пояс защепив його потім на дальшу дірку. [У С. Руданського є приказка «» (1859 р.) на цю тему. – М. Ж., 6.04.2021 р.]

13. Діти ховати, а камінь глодати на одно вийде. (Лучаківський)

Значення як вище Дитина ч. 39.

14. Діти як роса: тут є, тут нема. (Petruszewicz)

Натяк на велику смертність селянських дітей, а також на те, що підростаючи діти покидають своїх батьків і йдуть у світ.

15. Добрі діти вінець, а лихії конець. (Ільк, Petruszewicz)

Добрі діти для батьків гордощі й потіха, а лихі загибіль. Пор. Muka 2038; Wander II (Kind 294).

16. Є діти, то нема що з’їсти; як підростут, то нема в що огорнутися. (Зазулинці)

Поки малі, то головний видаток на їх прогодовок, а пізніше на їх одежу.

17. Єдного тата мами, та не єдні діти. (Нагуєвичі)

Не однакові, мають різні вдачі й уподобання. Пор. Носович 391. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 168.

18. З дітьми спав, мокрий устав. (Ценів)

Хто зайшов собі в діло з нерозумними, той зазнає халепи й сорому. Пор. Гильфердинг 2914.

19. І ми дітьми були. (Нагуєвичі)

Значить повинні бути вибачні дітям. Пор. Wander II (Kind 1060, 1246).

20. Коби не діти, лиш би в коршмі сидіти. (Мінчакевич, Petruszewicz) Як би … (Ількевич)

Говорять п’яниці, яким думка про полишених дома без призору дітей бентежить коршемну забаву.

21. Мав дітей як льиду дрібного. (Рогатин)

«Льид» – дрібний горошок, що росте в збіжу. Значить у нього дітей багато. Пор. Носович 294.

22. Малі діти – малий клопіт, а доростут – хату рознесут. (Кобиловолоки)

Дорослі діти хотять ділитися батьківським добром. Пор. Носович 342; Wander II (Kind 652 – 4). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 168; Giusti 125.

23. Малі діти – малий клопіт, великі діти – великий клопіт. (Ількевич, Petruszewicz)

Разом зі зростом дітей більшають також обов’язки батьків супроти них та видатки на них.

24. Малі діти не дают спати, а великі діти не дают жити. (Мшанець)

До малих дітей треба вставати вночі, а дорослі діти бажають жити кожне по свойому, і батьки їм на заваді. Пор. Brzozówski Dziecko 8.

25. Не годит сі, аби діти татів розум касували. (Нагуєвичі)

Старосвітське правило, що вимагало, аби діти жили зовсім за показом батьків і не виходили з утертої ними колії.

26. Обложився дітьми, як дід онучками. (Ількевич)

Говорять про многодітного чоловіка.

27. Свої діти наймиліші. (Коломия)

Очевидно для своїх родичів. Пор. Wander II (Krähe 1).

28. То не для дітей. (Дрогобич)

Цього діти не повинні чути, бачити, їсти. Пор. Wander II (Kind. 1104).

29. У дітей високі пороги, а в родичів бодай ще висші були. (Ількевич)

Родичам до дітей важко ходити за запомогою; супроти того висловлено бажання, щоб родичі, заосмотрюючи своїх дітей, були обережні і дбали також за свою старість.

30. Хто дітей не має, той біди не знає. (Добре)

Говорить многодітний чоловік, не міркуючи, що бездітному не раз гірше лихо без дітей.

31. Хто з дітьми спати лягає, той мокрий устає. (Тернопіль)

Хто заходиться з дурними, нерозважними людьми, той дізнає шкоди й сорому, Пор. вище ч. 18.

32. Хто має діти, той має смрід. (Нагуєвичі)

Терпить усякі недогоди при їх вихованні. Пор. Wander II (Kind 1013). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 168.

33. «Що єсте діти робили?» – «Боліли.» – «А хліб де?» – «Поїли.» (Гнідковський)

Жартують із дітей, що все нібито хорують, а їсти їдять добре.

34. Як діти підростут, то хату рознесут. (Ценів)

Поділять між себе батьківське господарство. Пор. вище 22; Носович 294.

[Доповнення 1910 р.] 35. Всі ми діти божі. (Жидачів)

Говорять про себе добрі люди.

[Доповнення 1910 р.] 36. Діти кричут, буде дощ. (Жидачів)

Народна ворожба.

[Доповнення 1910 р.] 37. Діти пухнут, нима їх чьим прокормити. (Ю. Кміт)

Мова про голодний час.

[Доповнення 1910 р.] 38. Діти своїми руками кормят вітцьи як дітину. (Ю. Кміт)

Мова про знемощілого вітця.

[Доповнення 1910 р.] 39. Мої діти по моїй голові підуть межьи люди. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік, у якого були дорослі діти. «По моїй голові» – по моїй смерті. «Підуть поміж люди» значить не будуть мати своєї батьківщини.

[Доповнення 1910 р.] 40. Оби дітий мав, як головка маку, кожде єднаке. (Ю. Кміт)

Знати, чи благословенство, чи прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 41. Поки діти малі, то спати не дают, а як великі, то хату рознесут. (Нагуєвичі)

З ними все родичам невигода. Пор. Giusti 125.

[Доповнення 1910 р.] 42. Свої діти свйитили си, а чужі бодай запали си! (Криворівня)

Нема гіршого, як робити на чужі діти.

[Доповнення 1910 р.] 43. Ті двоє дітий у мене значут тілько, що ті дві оці у моїй голові. (Криворівня)

Вони мені дуже милі й дорогі.

[Доповнення 1910 р.] 44. Хто не має своїх дітий, бере годованців, а такі годованці чьисто поневірйиют своїх газдів, а не раз на конец вирйидьи з торбами. (Криворівня)

Гуцульський звичай.

[Доповнення 1910 р.] 45. Я за діти такий, що бих у огонь пішов. (Криворівня)

Так дбаю про них.

Діти (дієслово)

1. Де-м діла? Таже-м не ззїла! (Нагуєвичі)

Відповідь на сердиті допити: де ти тото діла?

2. Де сі то діло, що сі торік їло! (Нагуєвичі)

Сміються з того, що згадує в біді свої колишні достатки.

3. Десь мі вже пан Біг діє, коли мі на світ сотворив. (Нагуєвичі)

Мовив бідний чоловік, коли його розпитували, куди ж він дінеться.

4. Десь сі так діло, як би згоріло. (Коломия)

Говорять про зерно, що було в сусіці тай помалу вичерпалося.

5. Дій його кату! (Збараж)

Дій тут переголосок замість дай, дей, пор. І Дати 102; Котляревський Енеїда І, стр[офа] 7. [Гай, гай! ой, дей же його кату! . – М. Ж., 7.04.2021 р.]

6. Дій сі де хоч! (Нагуєвичі)

Окрик безпорадності: нікуди дітися, положення безвихідне.

7. Дінь де хоч, а мене не мороч! (Завадів)

Відказ чоловіка, у якого сусід хотів примістити свою корову, не маючи власного хлівця і раз у раз падькаючи: та де ж я її бідний дію?

8. Не де-м діла, сире-м ззїла. (Нагуєвичі)

Відповідає сердито молодиця або покритка, коли її питають, де діла дитя. Говорять, що давніше бували випадки, що дівка, маючи нешлюбну дитину, зі страху перед ганьбою з’їдала її зараз по вродженню.

9. Не маю сі ані раз де діти. (Нагуєвичі)

Значить не маю хати або місця, де покласти якусь річ.

10. Нікуди сі не дів, певне вовк іззів. (Дуліби)

Відповів слуга, коли його питали, де подівся хліб із столу.

Діточки

1. Діточки ци здорові? (Нагуєвичі)

Звичайно запитують при привітанні знайомих, а не близьких сусідів.

2. Діточки як чічечки. (Косів)

Значить гарні та чемні.

3. Най вам Бог на діточках щістить. (Нагуєвичі)

Формула дякування жебрака по одержанню милостині.

4. Отто діточки, як ангелята! (Лімна)

Говорять про чемних, гарних дітей.

5. Небагато маю діточок: тілько Кирильцьо і Іванцьо, Гаврильцьо й Симаньцьо, й Настунька й Доська і кривий Павло й Тацька, Людвінцє й Маринцє, Люлька й Касє. Було всіх сімнайціть, осьмеро двайціть, шестеро троє, ще й маленьких двоє. То вже усі, ага, ще двоє в вівсі. (Вихторів)

Жартують із многодітного чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 6. Діточки: єдно таке, друге тіцьке, трете на руках. (Ю. Кміт)

Говорила мати про дрібні діти.

Діямент

1. За жадні діяменти того не зроблю. (Станіславів)

Діямент – дорога річ, отже: нізащо не зроблю.

Діяментовий

1. Аби й діяментовий був, то го не хочу. (Дрогобич)

Говорила дівка, коли захвалювали нелюбого жениха.

Діяти

1. Аж ми сі не не знати що діє. (Нагуєвичі) … щось діє. (Нагуєвичі)

Значить нудиться, прикриться, не терпиться.

2. Гаразд вам сі діє? (Нагуєвичі)

Формула привітання входячи в хату: чи здорові, чи задоволені?

3. Дій сі волі божа! (Нагуєвичі)

Окрик резигнації та безрадності, приміром під час пожежі або тяжкої хвороби. Значить я вже не можу нічого порадити.

4. Дійте ми що, бо загину! (Нагуєвичі)

Кричав чоловік, що нагло попав у тяжку слабість. Значить ратуйте, помагайте.

5. Дій швидко – так бридко; дій тихо – і так лихо. (Ількевич)

Діяти тут у значенні робити. Ані занадто швидка, ані занадто повільна робота не добра.

6. І як ту сі має добре діяти на світі! (Нагуєвичі)

Окрик розпуки, коли чоловік бачить різні лиходійства довкола себе, – значить хіба ж може Бог давати добро таким людям?

7. Най сі діє божа волі. (Нагуєвичі) … що хоче. (Нагуєвичі) … що Бог судив. (Завадів)

Вислів резигнації; мовляв: я тому не запобіжу, того не відверну, пор. ч. 3.

8. Не що й дію: змолотив і вію. (Березів)

Значить зробив одну роботу і почав другу.

9. Не вдієш нічого против Бога святого. (Лімна)

В разі якогось елементарного нещастя, повені, пожежі або посухи.

10. Нема що діяти. (Нагуєвичі)

Нема виходу, тут не порадиш нічого. Пор. Wander III, Machen 72.

11. Нічого з тим не вдієш. (Нагуєвичі)

Не порадиш, не поможеш лихові. Пор. Wander І, Ausrichten 4.

12. Тото й дію, що в літі прію. (Ясениця Сільна)

Відповідав старий чоловік, коли його питали: «Що дієте, діду?»

13. Що му вдієш? (Нагуєвичі)

Значить чоловік сильний, багатий або впертий.

14. Що сі там діяло, то лиш Бог єден знає. (Нагуєвичі)

Натякають на якісь погані чи страшні діла, яких не хочуть ближче виявляти.

15. Що сі тут діє, що крадут злодіє! (Бібрка)

Іронічно про наївного чоловіка, який дивується, що когось обікрали.

[Доповнення 1910 р.] 16. Дій ще хоч. (Тухля)

Роби, що хочеш.