Дмитро – Добре

Іван Франко

Дмитро св.

1. До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі хоч нею грубу витри. (Ількевич) До Митрьи дівки хитрі, а по Митру дівков с-ку витру. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] До Дмитрі дівки хитрі. (Іванівці К.)

Свято Дмитра (26 жовтня), це початок так званого Пилипового посту, що триває до Різдва; в тім часі не вільно брати шлюбу, і для того дівка, яка аж до цього празника могла надіятися весілля, по нім тратить фантазію. Пор. Носович 296.

2. До Дмитра каже дівка: «А люшки, бо тя перескочу!» – А по Дмитрі: «А кота, бо тя наздопчу». (Ількевич)

Тут жартливий контраст ілюстрований кицькою, яку дівка вперед з радості готова була перескакувати (кицька граючися часто перескакує через предмет своєї забави), а яку сердита готова потоптати ногами.

3. До Дмитря прала-м тя і маглювала-м тя, а по Дмитру комин тобов витру. (Мшанець)

Так примовляє дівка до своєї сорочки, сердита того, що не вийшла замуж перед Дмитровим святом.

4. До Митра дівка каже: «А кец, бо ті перескочу!» А по Митру: «А-уш, бо мі перевернеш!» (Нагуєвичі)

Жартують із дівки, що до Дмитра готова була перескочити теля, а по Дмитру боїться, щоб її не перевернула курка.

5. До святого Дмитра: «А ціба, бо тя перескочу!» а по святім Дмитрі: «А кота, бо тя настолочу!» (Гнідковський)

Для контрасту ужито тут пса і кота: вперед їй ніщо значило перескочити пса, а тепер і кицьки не може переступити.

6. Святий Домитрий білими кіньми їде. (Уриче)

Звичайно на св. Димитрія вже скрізь у горах лежать сніги. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 106.

7. Чекай Димитре, заким ся витре. (Кукизів)

Говорять нетерпливому, що квапиться до якогось діла.

8. Два Митри, хоч ними ср-у витри. (Ценів)

Оба ледащо, непотріби.

9. Митер, ср-у бим ним витер. (Нагуєвичі)

Дразнять хлопця Дмитра.

10. Почкай Митре, най сі витре. (Черлянки)

Пожди, аж пора настане.

Дмухати

1. Дмусяй, дмусяй, а я з’їм. (Пралківці)

Значення неясне мені. Дмусяти – дітське пестотливе слово зам. дмухати.

Дмухач

1. Дмухача дати. (Желехівський)

Втекти, швидко побігти. Пор. Желехівський І.

Дмухнути

1. Дмухни ми в шрубу! (Дрогобич) … в с-ку. (Нагуєвичі)

Замість поцілуй мене в с-ку. Згірдна відповідь на перехвалки противника, що мовляв, я тобі це й те зроблю.

2. Дмухнув го поза вуха. (Нагуєвичі)

Значить ударив так, що аж зашуміло.

3. Дмухнув по під плоти. (Нагуєвичі)

Значить побіг, утік скулившися.

4. Лиш раз дмухну, тай нема ті. (Нагуєвичі)

Погроза: лиш раз ударю тай уб’ю.

5. Як ти дмухну по за вуха, то ти в голові засвитає. (Нагуєвичі)

Значить як ударю в потилицю.

Днесь

1. Днесь куртий день другий раз повідати. (Мшанець)

Газдиня повіла одну приповідку, та прийшов був газда за ділом і добре не дочув, просив, аби йому повторила, та вона не хотіла і відповіла оцією другою. Увага о. М. Зубрицького.

2. Днесь мені, а завтра тобі. (Ількевич)

Загально розповсюджена приказка, первісно про «неминучу» смерть, Пор. латинське: «Hodie mihi, cras tibi», часто уміщувана як напис на «каравані», себто на возі, яким везуть покійників до гробу.

[Доповнення 1910 р.] 3. Днись, коли не можу, гонят мене з хати. (Ю. Кміт)

Говорить знемощілий батько.

[Доповнення 1910 р.] 4. Днесь ми то не до вдяки. (Ізби)

Сьогодні мені це не до смаку, не до ладу.

Днеська

[Доповнення 1910 р.] 1. Дниська вже по за пятьдесят, і си сядь. (Ю. Кміт)

Говорить чоловік, переходячи в старші літа.

Днина

1. Днина за днинов як вода збігає. (Нагуєвичі)

Говорять звичайно про «гарячий», робочий час, коли за працею чоловік і не тямиться, як час минає.

2. Днина як злото. (Нагуєвичі)

Гарний, робочий день.

3. Зимова днина така: тень, тень, тай уже минув день. (Іванків)

Значить робочий час у ньому короткий.

4. Най си днини не трачу! (Нагуєвичі) … . ми днина марно не йде! (Дрогобич)

Говорить робітник, якого задержують у праці якимись посторонніми орудками.

5. Нема днини без куцої години. (Нагуєвичі)

Говорять про бідолаху, що ненастанно має клопоти та гризоти.

6. Нині така днина, як готові гроші. (Нагуєвичі)

Говорять про погідний, гарний, робочий день.

7. Що днина, то новина. (Дуліби)

Загалом; усе в світі щось діється, та спеціальне значення в відношенню до певної особи: ого, вже знов наробив якогось лиха!

Днівка

1. Він на днівку робит. (Борислав)

Наймається що дня на ново.

Дністер

1. Ого, в Дністрі сі вода перевернула. (Голешів)

Так говорили перевізники на паромі, побачивши серед погідного дня, що вода в Дністрі закаламутилася. Вони й пояснили, що певно десь у горах туча впала.

Дністровий

1. Дністрова вода над усі здорова. (Голешів)

Така віра держиться у голешівських перевізників, які залюбки п’ють сю воду, хоч би була й яка каламутна.

Дно

1. А бодай ти ні дна, ні покришки не було! (Коломия)

Прокляття: щоб тобі не було ніякого ладу в житті, щоб ти звівся ні на що. Бочка без дна і покришки сама собою розсипається. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 319.

2. Бодай тобі дно випало! (Нагуєвичі)

Значить щоб ти не міг ніколи насититися.

3. Вже ми до дна доходит! (Нагуєвичі)

Значить не стає терпцю, вичерпується моя терпливість.

4. Вжем сі спустив на дно. (Дрогобич)

Значить стратив надію на поліпшення своєї долі.

5. Вже му дно видно. (Нагуєвичі)

Значить уже йому приходить кінець, його засоби, його сили вичерпалися. Образ узятий із сусіка, з якого вибрано зерно або муку так, що вже дно показується. Подібна думка в німецькому: Am Boden scharren, Wander I, Boden 32, образ узятий із засіка, в якім уже лиш на дні трохи збіжжя.

6. Десь без дна в тебе черево. (Нагуєвичі)

Говорять про ненажеру, що їсть, їсть і все йому не досить.

7. До гори дном усе поставив. (Коломия)

Зробив безладдя в якімось ділі.

8. До дна випив, ще й дно поцюлював. (Нагуєвичі)

Жартують, коли хто випивши чарку аж смокче з великої приємності. Пор. німецьке Den Boden lecken, Wander I, Boden 36.

9. До самого дна провіжьив. (Нагуєвичі)

Прослідив, визнав уповні.

10. На дно ті пущу! (Нагуєвичі)

Погроза: втоплю тебе.

11. Пий до дна, бо я того годна. (Нагуєвичі)

Так нібито примовляє чарка до п’яниці.

12. Пішов на дно. (Ценів)

Утопився, пропав.

13. Там дна нема! (Нагуєвичі)

Значить там дуже глибоко. Говорять про воду або просту баюру, з якої годі видобутися. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 169.

14. То ще без дна бочка. (Нагуєвичі)

Готорять про п’яницю, що кілько в нього вливай горілки, все йому мало. Пор. Тимошенко 141.

Днювати [У І. Ф. – Днувати]

1. Він там днує й ночує. (Нагуєвичі)

Пробував раз-у-раз або буває часто.

2. Днував би й ночував би видиш у тій коршмі. (Нагуєвичі)

Говорять про п’яницю.

[Доповнення 1910 р.] 3. Там і днює і ночує, де солодку морков чує. (Богородчани)

Де чує принаду, приміром парубок милу дівчину.

Доба

1. Десь ци дві добі на єдну зійшли сі, ци що за неволі! (Нагуєвичі)

Нарікав чоловік, якому дуже вкучно було чекати.

2. На добі стала. (Жабє)

Говорять про дівчину, яку пора віддати замуж.

3. О тій добі – кождий собі. (Ількевич)

Жартливо: кождий мусить дбати за себе і не спускатися на чужу поміч. Пор. Adalberg Doba 1.

4. Погана доба настала. (Нагуєвичі)

Доба тут у ширшім значенні: пора.

5. Такий, як би три доби не їв. (Нагуєвичі)

Значить зав’ялий, млявий, безсильний.

Добирати

1. Добирає си як пан. (Нагуєвичі)

Виявляє панські примхи і претензії, або також не щадить видатків і робить собі панське життя.

2. Добирай сі до дна, там самий смак! (Коломия)

Жартують, коли хто п’є багато води з бочки або з джерела.

Добити

1. Годі сі добити тої правди. (Косів)

Говорив мені селянин Фокшей, коли ми здибалися на проході в тюремнім садку в Коломиї.

2. Добив сі до самого краю. (Нагуєвичі)

Знач зужив усю свою силу, змарнував свої засоби, дійшов до руїни.

3. Добив торгу. (Нагуєвичі)

Значить сторгував до згоди. Торгуючися, особливо за товарину, обі сторонні б’ють себе по руках, відси й зворот «добивати торгу».

4. Добийте мі, а не мучте мі! (Коломия)

Кричав гуцул до судді, що держав його довго в слідстві.

5. Його би ще довбнев не добив. (Нагуєвичі)

Говорять про старого, але ще кремезного чоловіка.

6. Не дібєш сі від нього правди, як від бика молока. (Нагуєвичі)

Говорять про упертого, брехливого чоловіка.

7. Сам сі добив. (Нагуєвичі)

Сам собі зробив якусь шкоду, пробрехався і це викрилося.

8. Таки добив сі свого. (Нагуєвичі)

Значить осягнув свою мету.

9. Тим го добив до решти. (Дрогобич)

Опрокинув його докази, перепер його в суді.

Добиток

1. Лихий добиток не йде в пожиток. (Коломия)

Злими способами набуте добро не приносить свойому власникові задоволення пор. латино-польське Male parta idą do czarta.

2. Я в свого добитку не маю пожитку. (Нагуєвичі)

Говорив багач, що довгі літа лежав хворий.

Добитчє

1. За добитчьи розуму не має. (Нагуєвичі)

Добитчьи = добитча, худобина, скотина. Говорять про тупоумного, неотесаного чоловіка, що «не знав звичаю».

Добитчачий

1. Ци ти з добитчьичого сліду воду пив? (Нагуєвичі)

Себто, чи ти одурів? Натяк на відому казку, що подорожний напившися води з волового сліду робиться волом.

Добраніч

1. Добраніч! Всі блихи на ніч! (Жидачів)

Жартливе прощання, коли хтось вечером виходить із хати.

Добратися

1. Добрав сі до самого меду. (Нагуєвичі)

Образово; пристав до якогось корисного діла, відки без великої праці тягне великі зиски.

2. Отто сі добрали, як коні до масти. (Нагуєвичі)

Говорять про «паристе», дібране подружжя, звичайно іронічно, коли приміром обоє злодійкуваті або сварливі.

[Доповнення 1910 р.] 3. Так ся добрали, як в кірци маку. (Грабівка)

Знайшли одно одне з посеред великої маси людей.

Добре

1. Аби йому добре було, а другого най дідько возьме. (Нагуєвичі)

Говорять про самолюба, що не дбає ні про що крім своєї користі.

2. А добре му дай! (Нагуєвичі)

Значить набий крепко.

3. Ані добре, ані зле. (Нагуєвичі)

Відповідає чоловік на вітальне питання: «Ци добре вам сі поводит?»

4. Буде добре, як мине зле. (Ількевич)

Худа потіха оптіміста чоловікові, який терпить біду. Пор. Čelakovský 199. Wander II, Gut 125; Záturecky 141.

5. Було би добре, як би не було зле. (Коломия)

Так відповів бідний чоловік на звернений до нього докір якогось пана: хіба тобі не добре? Пор. Wander II, Gut 5, 121, 122.

6. Все ще добре буде. (Нагуєвичі)

Потішають затурбованого чоловіка, мовляв: усе лихо минеться. Пор. Wander II, Gut 115.

7. Всюди добре, де нас нема, а як прийдем, то напсуєм. (Лучаківський)

Ідеальне добро звичайно знаємо лише з оповідання; всякий дотик живої дійсності псує ті ідеальні образи. Пор. першу половину Adalberg Dobrze 19; Симони 562; Носович 275; Wander II, Gut 114.

8. Всюди добре, дома найліпше. (Petruszewicz)

Говорить чоловік, вертаючи з чужини до свого дому. Пор. Adalberg Dobrze 18; Schleicher 163; Wander II, Haus 547: Gut 114, 204; І, Daheim 11. 12.

9. Добре вдав: три хотіли, штири дав. (Матвіївці)

Сміються з чоловіка, що переплатив за товар, дав більше ніж жадали.

10. Добре все вміти, а не все робити. (Нагуєвичі)

Розумний чоловік робить далеко не все те, що вміє і може. Пор. Носович 290.

11. Добре говорит, а злоє творит. (Мінчакевич, Petruszewicz, Ількевич)

Про фальшивого, облесного чоловіка. Пор. Wander ІІ, Gut 195, 201 Čelakovský 23.

12. Добре говорити, кого не болить. (Ількевич)

Коли хворому додають відваги і терпливості голими словами.

13. Добре гудіти, коли є в чім шуміти. (Ількевич)

Говорять про гордого, заможного чоловіка.

14. Добре давала, добра збивала. (Рогатин)

Говорили про дідичку, що повдовівши торгувала своїм тілом і за це купувала добра.

15. Добре, добре, але здало би сі ліпше. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли йому кажуть, що йому живеться добре. Пор. Wander ІІ, Gut 62.

16. Добре д-ці в своїй халупці. (Добромиль)

В своїй хаті, в своїм добрі все-таки найліпше сидіти.

17. Добре дуріти, як приступає. (Нагуєвичі)

Значить у великім добрі та достатку можна позволити собі на всякі примхи, на які бідний чоловік не спроможен. Пор. Носович 464; Симони 1953.

18. Добре є-те, ще завтра прийдете. (Ясениця Сільна)

Насміх над розпусною дівкою.

19. Добре звариш, добре ззіш. (Нагуєвичі)

Значить добре зробиш, то й матимеш добрі наслідки. Пор. Schleicher 168.

20. Добре з чужої шкіри ремінь краяти. (Ценів)

Значить розпоряджатися чоловіком, робити небезпечні проби його коштом. Пор. Wander II, Gut, 67, 75, 82.

21. Добре йде, лиш голову на бік несе. (Дрогобич)

Сміються з підсліпуватого чи загалом нездарного коня, якого виведено на продаж. Пор. Bebel 7.

22. Добре їсти, пити, а ніц не платити. (Миколаїв над Дністром)

Говорить про гостину на празнику або так званої комашні.

23. Добре кум говорит, лише кривий рот має. (Львів)

Насміх над балакучим а брехливим чоловіком.

24. Добре маєш! (Нагуєвичі)

Значить твоя рація, ти прав.

25. Добре ми тут, і в материні утробі ліпше ми не буде. (Жабє)

Так собі прихвалював гуцул, іронізуючи, сидження в тюрмі.

26. Добре му сі так стало. (Нагуєвичі)

Вислів сатісфакції, мовляв: не послухав нас і попав у нещастя. Пор. Wander II, Geschehen 88.

27. Добре пянюзі і крапля. (Городок)

Добре хоч найменша користь, аби не страта.

28. Добре радит, кепсько робит. (Снятин)

Про облесного та зрадливого друга. Пор. Erasm 312.

29. Добре ріці з потоками. (Ількевич)

Бо все свіжу воду доносять. Отак чоловікові добре з численним родом, бо все в прикрім випадку допоможуть.

30. Добре роби, добре буде. (Ценів)

Стара приказка, пор. Haller 15; Wander II, Gut 183. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 125; Giusti 321. [Приповідка використана як назва повісті Г. Квітки-Основ’яненка «» (1834 р.). – М. Ж., 7.04.2021 р.]

31. Добре сі маю: з долини врізую, а в горі латаю. (Дрогобич) … має: зі споду дре, з верха … (Жураки)

Іронічно про чоловіка, що видається заможним, а на правду не може звести кінців з кінцями.

32. Добре сі стало, що на тім стало, могло й гірше бути. (Нагуєвичі)

Говорять, коли сталося якесь лихо, але грозило далеко гірше.

33. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. (Ількевич)

Значить коли є при кім.

34. Добре ся там діє, де хліб плісніє. (Лучаківський)

Значить там хліба достаток, його не можуть усього з’їсти.

35. Добре ти сі діє! (Нагуєвичі)

Значить ти здоров, маєш достатки.

36. Добре тобі, сіди ж собі. (Нагуєвичі)

Значить не шукай зміни і не величайся своїм добром. Пор. Adalberg Dobrze 13.

37. Добре то люде повідають. (Мінчакевич, Ількевич)

Інтродукція приповідки, яку хочуть сказати з особливим натиском.

38. Добре тому давати, хто не бере, а як бере, то го за серце дре. (Лучаківський)

Остання фраза неясна, очевидно треба розуміти: коли бере, то в того, що дає, дреться серце, бо він даючи надіявся, що той не візьме.

39. Добре то той кає. (Крехів) … якийсь казав. (Нагуєвичі) … старі люде приповідали. (Нагуєвичі)

Формули, якими часто інтродукують властиву приповідку.

40. Добре шо-то, то ліпше, як оде ніц. (Крехів)

Значить ліпше якесь хоч і невеличке придбання, ніж ніщо. Інтересний приклад селянської полілоквії.

41. Добре, як голому в кропиві. (Нагуєвичі) … в терню. (Комарно)

Значить дуже погано. Пор. далі ч. 53.

42. Добре, як за лихим паном. (Збараж)

Іронічно: погано, не ведеться.

43. Добре, як у небі. (Жабє)

Хоч там ніхто й не був.

44. І се добре, і то не зле. (Комарно)

Характеристика задоволеного або слабохарактерного чоловіка, який не вміє або не хоче піддержати одної думки проти другої, але признає обидві, хоч би й суперечні.

45. Коли ти добре, не шукай си біди. (Нагуєвичі)

Осторога, звичайно post festum, чоловікові, що бажаючи поправи свого стану наскочить на якесь лихо. У словаків: не шукай ліпшого, Záturecky 146.

46. Кому добре веде ся, той бутним стає ся. (Лімна)

Звичайна обсервація, яку різні народи вислолюють різними способами.

47. Кому добре, най сідит тихо. (Нагуєвичі)

Значить не має чого нарікати. Пор. Haller 12; Čelakovský 103; Wander II, Gut, 230.

48. Кому сі добре веде, тому сі і когут знесе. (Ценів)

Значить усе виходить йому на користь. Пор. Wander І, Glück 840.

49. Роби добре всюди, похвалять тя люди. (Балигород)

Загально вживаний афоризм.

50. Роби му добре, а вно тебе дзьобле. (Нагуєвичі)

Говорять про невдячного.

51. Скрізь добре, а дома ліпше. (Сілець Беньків)

Пор. вище ч. 8.

52. Так добре, лиш жити та схнути та в Бога смерти просити. (Лівчиці)

Жалувався бідний чоловік.

53. Так му добре, як голому в терню. (Стежниця)

Значить погано, нікуди й повернутися. Уживає вже Захарія Копистенський у своїй «Палінодії» (Русская историческая библиотека, т. VII 1).

54. Так му ся добре поводит, як би цицьку ссав. (Лімна)

Дитина, що ссе груди, не відчуває ніякої турботи і ніякого іншого бажання, тим вона й щаслива.

55. Там добре, де нас нема. (Petruszewicz) Скрізь … (Сілець Беньків) [Доповнення 1910 р.] Добре там, де нас нема, а де ми є, там біда. (Тростянець)

Глибока життєва обсервація, що уява добра – ідеальна, а всякий дотик дійсності псує її. Пор. Adalberg Dobrze 19; Schleicher 162; Wander II, Gut 25, 205; Дикарев 92; [Доповнення 1910 р.] Даль ІІ, 125, 208.

56. Там то сі добре діє, де два оре, а третій сіє. (Зазулинці)

Значить, де сім’я має досить робітників.

57. Та як би добре було, то би ми Бога забули. (Kolberg Pokucie)

Ненастанне добре поводження деморалізує чоловіка, робить його самолюбним і зарозумілим.

58. Тогди було добре на світі, як хлоп не знав, що фунт, а жид, що грунт, а поляк, що бунт. (Борислав)

Інтересна характеристика «добрих давніх» часів.

59. Хоць не добре танцює, але довго. (Коломия) … файно … міцно. (Дуліби)

Сміються з незручного, а впертого танцюри.

60. Ци сяк, ци так, аби добре було. (Нагуєвичі)

Коли два сперечаються про якусь річ, а третій не входячи в річ силкується погодити їх.

61. Ще добре, що сі на тім стало. (Нагуєвичі)

Коли трапилося якесь лихо, яке могло розширитися і наробити більшої шкоди.

62. Я з ним усе добре заходив ся. (Лімна)

Значить піддержував добрі зносини.

63. Як ти у мене не добре, то посунь ся дальше. (Лучаківський)

Говорять лихому комірникові або гостеві.

[Доповнення 1910 р.] 64. Добре не умре, зле не пропаде. (Тростянець)

Одно й друге тривке.