Добровільно – Додати
Іван Франко
Добровільно
[Доповнення 1910 р.] 1. Я добровільно чьириз вас гину. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік, що задля інших самохіть попадає в нещастя.
Добути
1. Або добуду, або такой буду. (Коломия)
Значить або зроблю те, що задумав, або обійдуся.
2. Або добути, або дома не бути. (Ількевич)
Значить або осягнути свою мету, або пропасти. Пор. Симони 1485. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 323.
3. Добув би з за ніхте тай би дав. (Нагуєвичі)
Говорять про милосердного чоловіка, що рад і останнім поділитися з іншим.
4. Вже сі видно не добуду з тої біди. (Нагуєвичі)
Не вирятуюся, не видужаю з хвороби.
5. Ледво-м добув року. (Нагуєвичі)
Тут добути в значенні витримати, дотягти.
Довбати
1. Довбає все єдно й те саме. (Коломия)
Значить говорить, туркоче все одно.
2. Довбає мі, як жовна дупло. (Нагуєвичі)
Докучає мені, говорить усе одно, намовляє на щось.
Довбня [У І. Ф. – Добня]
1. Бий го довбнев у голову, то не почує. (Нагуєвичі)
Говорять про глухого або впертого та тупоумного чоловіка.
2. Була би добра довбня з його голови. (Купчинці)
Говорять про тупоумного та впертого чоловіка.
3. То довбня, не голова. (Матвіївці)
Тупа, уперта голова.
4. Що сі з тов довбнев договориш? (Коломия)
Значить він дурний, нічого не розуміє.
Довбуш
1. Довбушів камінь … (Криворівня)
Так називають великий камінь моноліт над Прутом біля дороги з Дори до Ямного. Він стоїть окремо над рікою і на ньому видно простий хрест із кованого заліза.
2. Довбушя вбив Дзвінка в Космачи. (Криворівня)
Традиція про смерть Довбуша жива досі в устах гуцулів. Додають звичайно, що йото вбив Штефан Дзвінка, муж Довбушевої любаски. Вбив його срібною кулею, що була посвячувана на дванадцятьох службах божих. Це вже так йому Бог дав, що інша куля його не чіпала. Але Довбуш звірився з тим перед Дзвінчихою, а вона сказала свойому чоловікові і так убито Довбуша.
3. Довбушя си кулі не ймала. (Криворівня)
Загально розповсюджене вірування, я чув його ще в p. 1865 у Дрогобичі.
4. Дужий як Довбуш. (Криворівня)
Спомин про відомого опришка з XVII в. [Помилка (друку?) у І. Ф. – треба XVIII. – М. Ж., 8.04.2021 р.]
5. За Довбушя й пісню співают. (Березів)
Цією поговіркою відбивають звичайні балачки, що Довбуш був звичайний опришок, розбійник.
6. То Довбушева сила. (Кути)
Така споминка. Довбуш мав бути дуже сильний, пор. у пісні:
Як взяв двері підпирати,
Взяли замки відлітати.
7. Тут Довбушеві гроші лежєт. (Криворівня)
Оповідання про гроші позакопувані Довбушем розповсюджені скрізь у Карпатах від Жаб’я аж до Турки. [Довбушеві скарби – одна з тем роману І. Франка «Петрії і Довбущуки» (1876 р.). – М. Ж., 8.04.2021 р.]
Довг
1. Більше має довгів, ніж волосьи на голові. (Нагуєвичі)
Говорять про сильно задовженого чоловіка. Пор. Adalberg Dług 2; Schleicher 163; Wander IV, Schuld 120, 132.
2. Віддам ти довг на жидівське пущіньи. (Нагуєвичі)
Значить не віддам ніколи.
3. Він з довгів не вилазит. (Нагуєвичі)
Сплатив один, другий затягає.
4. Він певно вже вродив ся в довгах. (Львів)
Говорять про марнотратника.
5. Він своїм довгам і ліку не знає. (Борки)
Говорять про обдовженого багача.
6. Він у довгах по самі вуха. (Нагуєвичі)
Задовжений безвихідно, вище вартості свого маєтку або своїх доходів. Пор. Wander ІІІ, Ohr 211; IV, Schuld 136; Даль II, 7; Adalberg Dług 16.
7. Він у довгах, як свиня в ріпяхах. (Коломия)
Значить на всі боки обдовжений, з усіх усюдів його тягають вірителі. поляк каже: jak pies w centkach. Adalberg Dług 15; Wander IV, Schuld 133.
8. Довг від мене не втече. (Збараж)
Значить я все-таки мушу сплатити його. Пор. Wander IV, Schuld 1.
9. Довг довгий, а віддай короткий. (Нагуєвичі)
Хоч на який довгий реченець позичено, а раз віддати треба. Пор. Adalberg Dług 1; Muka 548.
10. Довг довгий, а прийде куртий і треба віддавати. (Мшанець)
Зразу про затягнений довг чоловік не турбується, здається йому, що сплата ще далеко, та потім наближається реченець і з ним турбота, як його сплатити.
11. Довг довгий, колись буде короткий. (Petruszewicz) Зразу … а потім … (Лучаківський)
Чим ближче до реченця, тим він робиться важчий.
12. Довги довгами сплачує. (Унятичі)
Говорили селяни про свого задовженого дідича. Пор. Wander IV, Schuld 141.
13. Довг мутит, а голод крутит. (Гнідковський)
Голод докучає фізично, а довг турбує душу. поляк каже: Dług kreci, głód kradnie. Adalberg Dług 3; Wander IV, Schuld 40– 49.
14. Довг не зогниє. (Ценів)
Його все-таки мусиш віддати. Пор. Wander IV, Schuld 13.
15. Довг сі не старіє. (Нагуєвичі)
Він усе стоїть над душею. Пор. Wander IV, Schuld 4.
16. Довг чим довше лежит, тим більше росте. (Любша)
Бо наростають проценти.
17. Загряз в довги по самі вуха. (Ількевич)
Вігнався в довги, сильно задовжився. Пор. Adalberg Diug 16; Wander IV Schuld 138.
18. Запиши той довг вугльом у комині. (Львів)
Себто: він страчений, його не дістанеш назад. Те саме у німців Wander IV, Schuld 117, 119.
19. Кому довг довгий, а міні короткий. (Завадів)
Говорив чоловік, що заздалегідь старався сплатити свій довг і не ждав реченця.
20. Маю то у вас на довзі. (Нагуєвичі)
Значить можу взяти, коли запотребую, ви мені винні.
21. Мій довг може й почекати. (Нагуєвичі)
Говорить багач, що чув себе певним сплатити свій довг коли будь. Німець навпаки каже, що великі пани – найгірші платільники, пор. Wander IV, Schuldner 21.
22. На довг брати. (Нагуєвичі)
На борг (у Нагуєвичах кажуть жартом «на бороду») брати.
23. Найгірші тоти дрібні довги. (Нагуєвичі)
Селяни жалуються на них, та це звичайно довги за горівку.
24. Най на вас довг не лежит. (Нагуєвичі)
Упоминається віритель неоплатного довжника.
25. Не мої довги рахуй, а свої вуши! (Нагуєвичі)
Говорить сердито обдовжений чоловік, коли чує, як посторонні люди обчислюють його довги.
26. Не тяжко в довги впасти, але тяжко з них вилізти. (Лімна)
Говорить задовжений чоловік. Пор. Wander IV, Schuld 70.
27. Не хочеш ми довгу віддати, то най ти буде на ліки та на дохторі! (Нагуєвичі)
Так кляла жінка неоплатного довжника.
28. Обтріс єм сі з довгів, як з вуший. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, поплативши свої довги.
29. Паршиві довги. (Нагуєвичі)
Так називають дрібні, звичайно жидівські довги. Німці кажуть: Alte Schulen, faule Schulden, Wander IV, Schuld 5.
30. Присіли го довги як вуши. (Нагуєвичі)
Задовжений на всі боки.
31. Старі довги новими латає. (Львів)
Говорять про чоловіка, що бриде все в нові довги. Пор. Wander IV, Schuld 12.
32. У нього довгів як вуший. (Нагуєвичі)
Багато й докучливих. Пор. Даль ІІ, 7; німець каже: більше як у пса блох, Wander IV, Schuld 134.
33. Хто би сі там долгами журив! (Нагуєвичі)
Говорить легкодушний чоловік або такий бідак, якому ніхто не хоче позичити.
34. Хто ся довгів не боїт, тот ся Бога не боїт. (Мшанець)
Легкомисне затягання довгів народ уважає тяжким гріхом.
35. Ще нікого за довг не повісили. (Лучаківський)
Давніше за довг саджали в тюрму коштом вірителя, тепер і того нема. Пор. Wander IV, Schuld 46.
36. Ще я сі в тім довзі устою. (Нагуєвичі)
Значить ще я годен сплатити його.
37. Я не пан, аби-м довгами жив. (Голобутів)
Кепкував чоловік із панського обдовженя.
[Доповнення 1910 р.] 38. Як му плачу довг, ставлю му почесне. (Львів)
Щоб віддячитися за вчинену вигоду.
Довгий
1. Дай ти Боже довгий вік!
Бажання приятеля приятелеві.
2. Дай ти Боже довгий вік, аби-с лежьив сім літ на єден бік! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе мучила вперта хвороба.
3. Де довгий волос, там короткий розум. (Коломия)
Говорять про довговолосого, а тупоумного чоловіка, не конче про жінку. Пор. т. І, Волос 19; Schleicher 187.
4. Довге як голодне літо. (Коломия)
Про якесь лихо, якого не можна позбутися. Пор. Wander II. Lang 22, 24. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 367.
5. Довге як ковбаса. (Нагуєвичі)
Про щось мале, приміром слимака, рибу.
6. Довге як руський місяць. (Сороки)
Про щось таке, що триває довго і не має кінця.
7. Довгий як віха. (Дрогобич)
Про високого і тонкого чоловіка. Пор. Wander II, Lang 34,39.
8. Довгий як вужище. (Нагуєвичі)
Про якусь довгу будівлю, навантажений віз і т. і.
9. Довгий як жердка. (Нагуєвичі)
Говорили перелякані діти про вужа. Пор. Adalberg Długi 5.
10. Довгий як оборожина. (Нагуєвичі)
Про чоловіка надмірно високого росту.
11. Довгий як світ. (Нагуєвичі)
Значить і кінця йому не видно.
12. До довгого ще й причинок! (Дрогобич)
Говорять мірячи полотно або сукно, при чім годиться покупцеві дати причинок тим більший, чим більше він купує.
13. То довга байка: богато говорити, мало слухати. (Збараж)
Говорять звичайно про якусь неприємну, зовсім не байкову історію, прям. сімейні свари, не цікаві для постороннього чоловіка.
14. Тота довга, що їй погане ім’я. (Нагуєвичі)
Так говорять звичайно про гадюку, боячися вимовляти її ім’я. Пор. Гадина 7, 8.
15. Що довгий, то довгий. (Нагуєвичі)
Значить дуже довгий.
10. Як довгий упав на землю. (Львів)
Упав і простягнувся.
Довго
1. Довго сі тьигне, коротко сі урве. (Нагуєвичі)
Про якесь лихо, що довго триває і нарешті грозить якоюсь рішучою розв’язкою.
2. Довго чекавши колись сі дочекаєш. (Любша)
Хто жде, той дождеться.
3. На довго сі затьигло. (Нагуєвичі) … занесло. (Голобутів) … завело. (Завадів)
Говорять про літню сльоту.
4. Не довго думавши. (Нагуєвичі)
Іронічне упімнення, мовляв: роби зараз, що тобі велю.
5. Не довго сі бавив, на чьис сі ставив. (Нагуєвичі)
Говорять про швидкого, точного посланця.
6. То не довго потьигло. (Нагуєвичі) … потрівало. (Збараж)
Не довго тривало.
7. Хто довго чекав, той може чекати ще троха. (Дрогобич)
Говорив возний людям, що чекали на завізвання до канцелярії і не могли дочекатися.
Довгоязикий
1. То ще довгоязикий! (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що виговорив якусь тайну або набрехав.
Довести
1. Довів го до жебрацької торби. (Нагуєвичі)
Обдер його, обциганив, довів до маєткової руїни.
2. Довів го до побліки. (Нагуєвичі)
Наробив йому прилюдного сорому.
3. Довів го до сліз. (Нагуєвичі)
Говорив йому так чутливо або прикро, що той аж розплакався.
4. Не доведеш з ним кінцьи. (Нагуєвичі)
Не дійдеш до ладу, не погодишся.
Довж
1. В довж і в шир росте. (Нагуєвичі)
Росте й грубіє. Пор. Wander ІІ, Lange 13.
Довжитися
1. Довжит сі, як зимова ніч. (Калуш)
Тягнеться, триває довго.
Довжник
1. Від злого довжника і полова гроші. (Гнідковський) … добра й полова. (Лучаківський)
Не жди сплати готовими, а бери всяку дрібницю. Пор. Adalberg Dłużnik 7; Wander IV, Schuld 7, 18; Schuldner 20; Čelakovský 275. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 23.
2. Від лихого довжника і половину бери. (Ількевич, Petruszewicz)
Пор. вище.
3. Всі ми в Пана Бога довжники і він нам терпит. (Ценів)
Говорив неоплатний довжник, коли віритель допоминався в нього сплати довгу.
4. Довжник весело бере, а смутно віддає. (Ількевич)
Весело, бо ратується з клопоту, а смутно, бо мусить клопотатися, відки взяту сплату. Пор. Adalberg Dłużnik 3; Wander IV, Schuldner 7. Див. ч. 7.
5. Довжник коли бере – плаче, а віддає – скаче. (Гнідковський)
Коли бере, то турбується, відки його сплатити, а сплативши тішиться, що позбувся клопоту.
6. Довжник як бере, то дуже мудрий, а як віддає, то дурний. (Сірий)
Як бере, то строїть різні плани, а як віддає, то бачить, що все було нінащо. Пор. Wander IV, Schuldner. 16; Čelakovský 276; у чехів та словінців довжник dokud prosi, zlata slova nosi, a před placi zada obraci.
7. Най сі мої довжники мнов журьит, а не я ними. (Дрогобич)
Говорить легкодушний довжник, називаючи своїх вірителів своїми довжниками.
Довід
1. Без доводу й суду нема. (Ясениця Сільна)
Недоказаного закиду не судять.
Довідатися
1. Він сі довідає, що нині цісар обідає. (Нагуєвичі)
Говорять про всезнайка або пліткаря, який усюди рад би вкрутитися.
Довіщки
1. На довіщки Бог знає. (Збараж)
Йому не мусить ніхто доповідати, що діється в світі.
Доводити
1. Доводи до кінцьи! (Нагуєвичі)
Говори далі, що почав говорити, не кидай зачатого.
2. Доводім же торг до могоричу. (Дрогобич)
Говорять купці барашівники, що головно й чекають на могорич, бо товар купують не для себе.
3. Не доводи мні до злости. (Нагуєвичі).
Говорить чоловік, якому другий докучає.
Догана
1. Дав му догану. (Нагуєвичі)
Закинув якусь хибу, присоромив.
2. Що ми за догана? (Нагуєвичі)
Значить ніхто мені не викаже хиби, я чоловік солідний. Пор. коломийку:
Ой служив я рік у віта, два роки у пана,
А ще буду у цісарьи, що ми за догана?
Доганяти
1. Доганьиє горнець кітлови, а сам чорний. (Ценів)
Коли один одному докоряє чимось, у чім і сам не без догани. Пор. Schleicher 182.
2. Доганьий вітра в поли! (Нагуєвичі)
Значить лови щось невловиме, коли приміром злодій утік.
Доглупатися
1. Ледво-м сі доглупав до вашої хати. (Нагуєвичі)
Прийшов на потемки, блукаючи.
Догляд
1. Без догляду й войсько гине. (Борки)
На що вже сила, а й та пропадає без догляду, себто без порядку і авторитету.
Доглянути
1. Як не доглянеш оком, то доложиш ворком. (Яворів)
Недбальство в важнім ділі веде до страти. «Ворком» – полонізм, worek – мішок, мошонка; доложити ворком – грішми.
[Доповнення 1910 р.] 2. Хто ня догляне на старість? (Ю. Кміт)
Хто мене зайде, припильнує, обслужить?
Договоритися
1. Не договоримо сі до ладу. (Нагуєвичі)
Коли два уперті сваряться або торгуються.
Догодити
1. Годі всім догодити. (Нагуєвичі)
Бо що одному буде любе, другому буде прикре. Пор. Adalberg Dogodzić 2; Гильфердинг 2842. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 140; Giusti 322.
2. Догодив му, як заяць кобилі. (Коломия)
Значить не зробив йому нічого, даремно нагрожувався. Пор. Adalberg Dogodzic 3.
3. Іншим догодиш, собі зашкодиш. (Матвіївці)
Значить не слід занадто догоджувати іншим собі на шкоду. Пор. Adalberg Dogodzić 6.
4. Людьом і Бог не догодит, не то чоловік. (Станіславів)
Говорить чоловік, на якого кривдують собі інші. Пор. Adalberg Dogodzić 13.
5. Той ми догодит, хто ми голову провалит. (Снятин)
Говорить п’яний, розгулявшися в коршмі.
[Доповнення 1910 р.] 6. Хто би всім хотів догодити нікому не догодит. (Нагуєвичі)
Ширше висловлена думка та сама, що в ч. 1. Пор. Giusti 38.
Догоджати [У І. Ф. – Догаджати]
1. Догаджьиє му, як струпови на с-ці. (Нагуєвичі) … чиракова на задку. (Мінчакевич, Petruszewicz) … на риті. (Ількевич)
Хворому або вередливому чоловікові. Рить, польське rzyć, abdomen. Пор. Adalberg Dogodzić 1.
Догонити
1. Не догониш і коньом, що запізниш єдним дньом. (Нагуєвичі)
Говорять про прозівану добру нагоду до якогось діда. У поляків: I w sto koni nie dogoni, Adalberg Dogonić 1.
Догнати
1. Догнав ми лихим словом. (Нагуєвичі)
Допік, наприкрився лайкою.
Догризти
1. Догриз мі до живої кости. (Нагуєвичі)
Докучив дуже, пошкодив.
Догулятися
[Доповнення 1910 р.] 1. Ото-м сі догуляв: ні чобіт, ні холяв. (Миколаїв над Дністром)
Говорить гулящий чоловік, підтоптавшися значно.
Догурити
1. Догурити кому. (Гнідковський)
Допекти, докорити.
Додати
1. Волю не додати, як передати. (Нагуєвичі)
Бо як не додам, то дотичний чоловік упімнеться, а як передам, то він змовчить, а моя страта.
2. Додав му бобу. (Нагуєвичі)
Значить набив.
3. Додав му духа. (Нагуєвичі)
Значить заохотив, розрадив, потішив.
4. Додав му соли до селедцьи. (Дрогобич)
Зробив щось зайве, чого він не просив і не потребував.