Дідько (121 – 251)
Іван Франко
121. З дідьком не сягай до одної миски. (Ількевич)
З лихим чоловіком не приятелюй, бо дійдеш до лиха.
122. З дідьком си зайдеш, то дідька найдеш. (Нагуєвичі)
Зайшовши в діло з лихим, зрадливим чоловіком, наживеш клопоту та нещастя.
123. З дідьком у глібоку воду! (Березів)
Сердитий окрик. Тобто: іди, щоб ти втопився.
124. З’іш дідька на обід, а дідьчу маму на вечеру. (Коломия)
Значить не їстимеш нічого, будеш голодувати.
125. З нев і дідько справу програє. (Дрогобич)
Говорять про завзяту, язикату жінку.
126. З ним би й дідько кінцьи не доїхав. (Нагуєвичі)
Це чоловік незгідливий, крутар та брехун.
127. І в старій печі дідько топить. (Ількевич)
І старий чоловік почуває іноді лихі (тілесні) похоті та бажання.
128. Іди до дідька в зуби! (Нагуєвичі)
Іди геть, пропади. Пор. Wander IV (Teufel 1543).
129. Іди до дідька до лабатого! (Нагуєвичі)
Сердитий окрик комусь наприкреному та нелюбому.
130. Іди до дідька, до тристенного! (Нагуєвичі)
Чим тристенний дідько гірший, страшніший від інших, невідомо.
131. Іди до сто дідьків! (Нагуєвичі)
Сердитий окрик, з яким виганяють когось або викидають щось непотрібне, шкідливе.
132. Іди собі з Богом до дідька! (Ценів)
Напів-добродушно, напів-сердито говорять комусь нелюбому або зайвому при якімось ділі.
133. І дідька в церкві малюют. (Добром)
Певно для контрасту зі святими, та народна забобонність виводить із того не раз дивні консеквенції, пор. Бозя 1.
134. І дідька не треба дразнити. (Стрий)
І найгіршому ворогові не треба докучати, щоб не побудити його до гіршої ворожнечі. Пор. вище ч. 73.
135. І дідько би такого не вигадав. (Нагуєвичі)
Говорять, коли один одному зробив якусь незвичайну пакість.
136. І дідькові свічку! (Добромиль)
І лихому чоловікові зроби якусь концесію. щоб задобрити його. Пор. вище ч. 15; Wander IV (Teufel 9, 1198); Adalberg Diabeł 29; Záturecky VІІІ. 200.
137. І дідько в пеклі му не догодит. (Нагуєвичі)
Говорять про вередливого та сварливого чоловіка, якого нічим не можна заспокоїти.
138. І дідько го в решеті не ззімає. (Нагуєвичі)
Такий він верткий та швидкий. Натяк на ловлення риби решетом.
139. І дідько з нього не буде мати потіхи. (Нагуєвичі)
Він не здалий ні до чого, навіть для чорта.
140. І дідько му нічого не зробит. (Нагуєвичі)
Він безпечний, сильний, певний себе.
141. І дідько не такий злий, як говорят. (Збараж)
Жартливо-добродушний погляд народний на дідька. Пор. Wander IV (Teufel 234).
142. І дідько тому ради не дасть. (Нагуєвичі)
Це справа дуже замотана і трудна, тут не спосіб дійти до ладу.
143. І дідько хреста боїться. (Крехів)
1 для найсильнішого та найгрізнішого буває щось страшне та недоступне.
144. І з дідьком можна говорити. (Голобутів)
Тобто: не то з паном. Говорять про дуже острого, нелюдяного пана.
145. Його й дідько не хоче. (Дрогобич)
Бо такий невдалий або такий злий. Пор. Wander IV (Teufel 1222).
146. Йому дідько гроші носит. (Нагуєвичі)
Приказка оперта на віруванні, що чорт – володар скарбів і достачає їх чоловікові, який запродасть йому свою душу.
147. Йому й дідька не страшно. (Голобутів)
Говорить про смілого, відважного чоловіка.
148. Кожний дідько в свою дудку грає. (Ількевич)
Кожний своє говорить, по свойому радить – говорять про компанію лихих людей, п’яниць, дерунів.
149. Кривий як дідько. (Нагуєвичі)
Дідька вважає народна фантазія кривим на одну ногу, пор. Етнографічний збірник XII, ч. 24, 25; Záturecky II, 307.
150. Курит, як дідько дорогов у осени. (Ценів) Копотит … (Нагуєвичі)
Великі тумани куряви, що схапуються по шляхах, іноді в часі тиші та спеки, вважає народна фантазія дідьчим ділом, дідьчою забавкою. [Доповнення 1910 р.] Пор. Дикарев 1517.
151. Лакомий як дідько на душу. (Дрогобич)
Дідько всяких способів добирає, щоб ловити і зводити людські душі.
152. Мав сі дідько вродити, тай когут запіяв. (Дрогобич)
Говорять про лихого чоловіка, ніби це спинений у своїм родженні дідько. Пор. Brzozówski Diabeł 14.
153. Маєш дідька на голову! (Нагуєвичі)
Маєш свіжий клопіт замість сподіваної користі. Пор. Wander IV (Teufel 1248).
154. Ми казали, що ваші, а дітько си гадав, що його. (Лівчиці)
Жартливе розв’язання якогось спору за маловарту річ: коли не ваша, то мабуть вона дідькова.
155. Набрав дідько богатих, тай сі бідними помітує. (Нагуєвичі)
Жартує бідний чоловік упавши; мовляв: це мене дідько кинув, не бажаючи брати мене собі, бо має досить багачів.
156. На дідька ми ті треба. (Нагуєвичі)
Мені тебе зовсім не треба.
157. Най за то дідько дбає, не я! (Коломия)
Це мені байдуже, я тим не турбуюся.
158. Най мене дідько возьме! (Березів)
Тобто: коли це не так, коли неправду кажу. Пор. Wander IV (Teufel 1579); Záturecky XVI, 74.
159. Най си дідько над тим голову ломит, не я! (Львів)
Це діло темне, не хочу над нам мучитися.
160. Най ти дідько голову зломит без мене! (Львів)
Іди і чіпляйся до когось іншого та наберися від нього лиха, а мені дай спокій.
161. Най то дідько бере! (Бірки Великі)
Це погана, прикра справа. Пор. Wander IV (Teufel 1124).
162. На нього вже дідько вили острит. (Ценів)
Говорять про лихого, скупого чоловіка, що хорує і готується вмирати.
163. На якого дідька ми сі тото здало? (Нагуєвичі)
Сердитий окрик: мені це зовсім ні до чого нездале. Пор. Wander IV (Teufel 1278).
164. Не бій сі дідька, бій сі лихого чоловіка. (Нагуєвичі)
Бо дідько по за лихим чоловіком то ще може й видумки. Пор. Wander IV (Teufel 79); Čelakovský 33.
165. Не бій сі, дідько ті не вхопит. (Нагуєвичі)
Не згинеш, не буде тобі ніякого лиха. Пор. Носович 375; Záturecky VIII, 722.
166. Не боjит сі дідько кадила, хиба кропила. (Скварава)
Так само всякий ворог не боїться підхлібства та похвали, а діяльного, енергічного опору. Пор. Adalberg Diabeł 13.
167. Не буди дідька, най спит. (Березів)
Не зачіпай лиха, не викликай сам собі клопоту. Пор. Adalberg Diabeł 73; Brzozówski Diabeł 16.
168. Не вір дідькови, хоць би сі ангелом чинив. (Березів)
Лихому чоловікові не вір, хоч би вдавав побожного. Пор. Wander IV (Teufel 63).
169. Не впече так чужий дідько, як свій. (Нагуєвичі)
Чужий дідько – сердито, чужа дитина. Своя гірше докучить, болючіше оскорбить, як чужа.
170. Не гризи з дідьком горіхів. (Ількевич)
Гризти горіхи – сваритися, правуватися (пор. Горіх ч. 6), отже з дідьком не заходи в суперечку ані в право, бо він усе тебе одурить та отуманить. Пор. Adalberg Diabeł 74; Záturecky VІІІ, 436.
171. Не заходи з дідьком в заклад. (Ількевич)
Бо він ніколи не додержить слова. Натяк на численні оповідання про заклади та контракти людей з чортами.
172. Не згадуй дідька під ніч, бо ти сі приснит. (Нагуєвичі)
Вірять, що сама згадка про чорта вже прикликає його. Пор. Brzozówski Diabeł 19.
173. Не мав дідько квасу, тай впав у розчину. (Лучаківський)
Значення неясне. Образово: не міг лихий чоловік отакої пакості зробити, та зробив ось яку.
174. Не мав мі де дідько здибати, та на гладкій дорозі. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, якого зовсім несподівано, неприготованого заскочила якась лиха пригода.
175. Не проси дідька в гості, він прийде й непрошений. (Ценів)
Лиха не треба самому накликати на себе, воно все готово впасти на чоловіка. Пор. Wander IV (Teufel 683)
176. Не такий дідько страшний, як го малюют. (Коломия) … чорний … (Ценів)
І всяка небезпека здалека видається страшнішою, як тоді, коли чоловік опиниться в ній. Пор. Adalberg Diabeł 78; Čelakovský 21; Wander IV (Teufel 234. 409, 539).
177. Ніякий ти сі дідько не стане. (Нагуєвичі)
Говорять сердито такому, що боїться або кричить без причини і без потреби.
178. Ото якийсь дідько не чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять про злого чоловіка.
179. Перес-в му дідько дорогу. (Нагуєвичі)
Щось перепинило йому діло, запізнився, змінив свою постанову.
180. Питалися дідька, чим би хотів бути? «Окомонською кобилою, мельника куркою, або панською мамкою». (Ількевич)
Всі три ті «фахи» мають добру годівлю, а ніякої роботи – ідеал лихого, лінивого чоловіка.
181. Пищит як дідько в градові хмарі. (Березів)
Вірять, що град – дідьче наслання і що спинений чародійською силою дідько пищить у хмарі і проситься у хмарника. Пор. Етнографічний збірник XV, 252.
182. Пішов до дідька в зуби. (Нагуєвичі)
Пропав без вісті – мова про якогось злого чоловіка. Пор. Brzozówski Diabeł 21.
183. Рад як дідько грішній души. (Нагуєвичі)
Бо вона його власність.
184. Свій дідько гирший, як чужий. (Нагуєвичі)
Говорять про свою неслухняну, нероботящу дитину. Пор. вище ч. 166.
185. Сто дідьків ти на голову! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе обсіли, опанували демони. Пор. Wander IV (Teufel 1248).
186. Страшит як дідько в комині. (Комарно)
Виття та шум у комині, особливо зимовими ночами, також приписують дідькові, який такий способом страшить сонних людей.
187. Такий єден дідько добрий, як другий. (Нагуєвичі)
Мова про двох лихих людей, один не ліпший від другого. Пор. Wander IV (Teufel 515).
188. Такими й дідько сі помітує. (Нагуєвичі)
Це таке ледащо, що його й дідько не хоче брати.
189. Такого дідько й за дармо не бере. (Дрогобич)
Такий лихий, ледачий чоловік. Дідько не бере його, бо має таких досить.
190. Там до дідька! (Нагуєвичі)
Сердитий окрик, коли чоловікові впаде щось із рук і розіб’ється. Пор. Wander IV (Teufel 1414).
191. Там то му дідько в писку сідит. (Нагуєвичі)
Згірдно говорять про чоловіка балакучого, брехливого. сварливого, мовляв: усе те він говорить не власною силою, а дідьчою.
192. Там то му дідько на язиці сідит! (Нагуєвичі)
Значить говорить усяку погань, свариться, бреше. Пор. Wander IV (Teufel 1339).
193. Тікає, як дідько від хреста. (Коломия)
Говорять про боязливого. Пор. Wander IV (Teufel 1684).
194. Тішит сі, як дідько сухов вербов. (Войнилів)
Суха верба – один із найчастіших осідків дідька. Знайшовши її дідько тішиться, бо знайшов собі хату.
195. То вже дідько чоловіка бере. (Львів)
Чоловік не може витримати, сердиться, тратить терпливість. Пор. Wander IV (Teufel 1105).
196. Того й дідько з перцьом не ззість. (Нагуєвичі)
Говорять про недобре зладжену страву, а також про лихого чоловіка.
197. Той ще й дідька закасує. (Львів)
Це поганий, лукавий чоловік. Пор. Wander IV (Teufel 1275).
198. Тому дідько мудрий, бо старий. (Коломия)
У всякому випадку має довгий досвід. Пор. Adalberg Diabeł 32.
199. То ще куций дідько! (Нагуєвичі)
Говорять про малого і збиточного чоловіка, про таку ж дитину або скотину.
200. То якийсь дідько! (Нагуєвичі)
Говорять про злого, хитрого, мудрого чоловіка. Пор. Wander IV (Teufel 1476).
201. Трафив дідько на поганого. (Збараж)
Зійшлися оба однаково лихі. Пор. Brzozówski Diabeł 24.
202. Тьфу до сто дідьків! (Нагуєвичі)
Сердитий окрик, знак обурення або обридження.
203. У дідька грошей багато. (Коломия)
Він наділяє ними своїх прихильників та запроданців.
204. У дідька смоли не купити. (Коломия)
Смола, це дідьків елемент, її у нього багато.
205. У нього би й дідько душі не купив. (Ценів)
Тобто: бо вона й без того дідькова. Це чоловік без сумління, на якого слово не можна покладатися.
206. У таке би сі дідько вс-в. (Нагуєвичі)
Це діло зовсім непутяще, його не слід вести далі.
207. Хиба би му дідько помагав. (Скварава)
Тобто: щоб я його не переборов.
208. Хиба би там не знати-який дідько був! (Нагуєвичі)
Хіба би була Бог зна яка перешкода або трудність, щоб я цього не зробив. Пор. Wander IV (Teufel 1537).
209. Хиба би тут дідько сидів! (Скварава)
Говорить смілий чоловік, мовляв: не злякаюся нічого, хіба самого дідька.
210. Хитрий як дідько. (Крехів)
Про злого і хитрого чоловіка.
211. Хап її дідько! (Товсте)
Прокляття: нехай її чорт бере, нехай вона пропаде.
212. Хочеш, дідьку, гріш? На тобі два, тілько відчепися! (Вікно)
Говорять до якогось влазливого чоловіка, або в випадку якоїсь біди, від якої можна відкупитися грішми.
213. Ци тебе дідько мордує? (Голобутів)
Сердитий окрик, коли хтось кричить без причини, нетерпливиться, кличе помочи, де міг би й сам помогти собі.
214. Ци ти дідько лице подрапав? (Ценів)
Кепкують із рябого та струповатого.
215. Ци ті дідько зі скири дре? (Нагуєвичі)
Отже що так кричиш. Сердито запитують, коли хтось дуже кричить. Пор. Wander IV (Teufel 1481).
216. Чеши дідька зрідка. (Lewicki, Petruszewicz)
Значить не задирайся з лихим чоловіком, потурай йому, щоб не вчепився тебе.
217. Чеши дідька зрідка, бо як покрачеш, то певно заплачеш. (Городенка)
«Покрачеш» не походить від «кракати», а від німецького kratzen – дряпати.
218. Чеши дідька зрідка, нех іде до дідька. (Ількевич)
Значить потурай лихому чоловікові, нехай іде далі, минає тебе.
219. Чеши дідька зрідка, щоби гладкий бив. (Яворів)
Заходися з усяким чоловіком так, щоб не кривдував собі на тебе.
220. Чеши дідька костуром, аби не був кострубатий. (Коломия)
Злого, напасливого чоловіка побий, щоб прикоротити його охоту до зачіпок.
221. Чигає, як дідько на душу. (Сянок) Чатує … (Нагуєвичі)
По загальному віруванню чорт ненастанно полює на людські душі і добирає всяких способів, щоб уловляти їх.
222. Ще го дідько не взьив. (Нагуєвичі)
Мовлять про лихого, ненависного чоловіка замість ще не вмер, ще живе.
223. Щезай дідьку від мене! (Нагуєвичі)
Значення двояке: 1) заклинання від духа, і 2) сердитий окрик до нелюбого, напасливого чоловіка.
224. Щез як дідько від кропила. (Нагуєвичі)
Почув погрозу і втік.
225. Ще ті дідько не хапле. (Нагуєвичі)
Значить чого кричиш, чого кличеш помочи, ще не гинеш.
226. Що дідько вхопит, того не пустит. (Нагуєвичі)
Що впалося йому в руки, те пропало навіки. Пор. Wander IV (Teufel 142).
227. Що дідько назначит, то вже його. (Дрогобич)
За дідькові знаки вважають зизоватість, кульгавість, руде волосся, рябину і інші подібні тілесні хиби. Загальне вірування, що люди з такими прикметами бувають злі і служать чортові.
228. Що дідько, що чорт, то єдна біда. (Станіславів)
Всі три назви в устах народу означають одну категорію лихих демонів. Приказка вживається також, коли мова про лихих людей; один назве даного чоловіка так, другий каже, що він не називається так, а он як, а перший відповідав: «Е, що дідько, що чорт» і т. д. Пор. Čelakovský 20; Wander IV (Teufel 536).
229. Що му дідько зробит? (Нагуєвичі)
Він не боїться дідька, тобто ніякого лиха. Пор. Біда ч. 201.
230. Що сі до дідька наставило, то дідько возьме. (Ценів)
Що попсоване, невдале, те й пропаде. Пор. Wander IV (Teufel 788).
231. Що там за дідько? (Нагуєвичі)
Сердитий окрик: що там таке? Коли щось докучає чоловікові, не в пору добивається до хати. Пор. Wander IV (Teufel 1111).
232. Що то дідько може! (Нагуєвичі)
Говорять, коли сталося якесь велике нещастя через недогляд або злу волю когось близького, приміром пожежа або крадіж. Пор. Wander IV (Teufel 1616).
233. Який дідько печений, такий і варений. (Ількевич)
Говорять про якусь погану страву, а також образово про лихого чоловіка, що все однаково напакостить другому, чи причепиться до нього в добрім чи в злім способі. Пор. Adalberg Diabeł 44.
234. Який дідько тото зробив? (Нагуєвичі)
Сердитий окрик при виді якоїсь поганої роботи, накоєної шкоди. Пор. Wander IV (Teufel 1125).
235. Який єден дідько такий і другий. (Нагуєвичі)
Один не ліпший від другого. Пор. вище ч. 187; Adalberg Diabeł 43; Záturecky II, 286.
236. Якийсь мі дідько обпутав. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік про своє минуло блукання, про безпідставну сварку чи бійку, яку зчинив був з іншим.
237. Якийсь там дідько страшит. (Нагуєвичі)
Говорять при всякім невиясненім тріскоті та гуку, особливо вночі.
238. Якого дідька рогатого кричиш. (Нагуєвичі)
Сердито говорять такому, що кричить без причини, або кричить там, де би слід було мовчати.
239. Якогось єм дідька вродила замість дітини. (Нагуєвичі)
Говорить мати про непокірну, непослушну дитину.
240. Я сі й самого дідька не бою. (Нагуєвичі)
Говорить смілий чоловік. Пор. Wander IV (Teufel 594).
[Доповнення 1910 р.] 241. А дідько би в тобі здох! (Криворівня)
Жартливе прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 245. Бодай би ти сі дав дітько видіти! (Жидачів)
Прокляття. Побачити чорта страшно.
[Доповнення 1910 р.] 243. Взяв дідько корову, най возьме й теля. (Коломия)
Варіант до т. І, Дідько ч. 30.
[Доповнення 1910 р.] 244. Вори дідьку за попом. (Коломия)
Вори – скорочено замість говори. Заохочує мати дитину, аби повторяла за попом молитву, яку він їй проводить.
[Доповнення 1910 р.] 245. Дідькови й мило не поможе. (Снятин)
Народна уява, що дідько чорний.
[Доповнення 1910 р.] 246. Дідько грому боїт сі. (Нагуєвичі)
Народне вірування, що кожний грім убиває одного злого духа. Пор. Schleicher 182.
[Доповнення 1910 р.] 247. Дідько кума приніс, бо му лижки не стало. (Лучаківський)
Прийшов кум не в пору.
[Доповнення 1910 р.] 248. Дідько мі бере. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік сердячися. Пор. Schleicher 182.
[Доповнення 1910 р.] 249. На дітька ми того тра. (Жидачів)
Варіант до т. І, Дідько ч. 156.
[Доповнення 1910 р.] 250. Прийшов дітько, вирвав дитину з хати. (Жидачів)
Говорила мати про дочку, що вийшла заміж.
[Доповнення 1910 р.] 251. Ходи дідьку-чорте, та поможеш змолоти. (Ю. Кміт)
Кличуть кого-будь до помочи при роботі.