Дідько (1 – 120)
Іван Франко
1. Аби-с дідька ззїв, то не буде по твому. (Нагуєвичі)
Щоб ти зробив і Бог зна які зусилля.
2. Аби сі який дідько запитав за нього! (Нагуєвичі)
Ніхто не питає про нього, всі забули за нього. Пор. Wander IV (Teufel 1697).
3. Аби ті зараз дідько вхопив, то би ми не жьиль було. (Нагуєвичі)
Говорять якомусь нелюбому чоловікові, неслухняній дитині.
4. А дідька бис іззів! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти набрався якогось лиха.
5. А дідько би го просив, не я. (Нагуєвичі)
Я б його не просив, не хочу просити його.
6. А дідько го лисий знає! (Нагуєвичі)
Замість я того не знаю. Пор. Wander IV (Teufel 1143, 1164).
7. А дідько му на тото радив, не я. (Нагуєвичі)
Коли мова про якесь зле діло, а чоловік відпекується, що воно не сталося за його порадою. Пор. Záturecky ІІІ, 287.
8. А дідько сі тебе допросит. (Нагуєвичі)
Говорять до немилосердного чоловіка, в якого довго й даремно прошено чогось.
9. А дідько тут ладу дійде! (Нагуєвичі)
Тут так заплутано, запоганено все, що ніяк не дійдеш до ладу.
10. Аж мі дідько бере. (Нагуєвичі) Аж чоловіка … (Нагуєвичі)
Нетерпливлюся, не можу всидіти на місці. Пор. Wander IV (Teufel 1531).
11. А най ти дідько матір мучит! (Нагуєвичі) … трастує (Дрогобич)
Прокляття: щоб твоя мати попалася в пекло на муки. Трестувати – з чеського trestať – карати.
12. Бери дідьку, що твоє! (Лучаківський)
Окрик резигнації, коли чоловік загубив щось або коли вмре хтось лихий, що по загальному розумінню має дістатися чортові. Пор. Wander IV (Teufel 60). [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 85.
13. Бовтнув як дідько в смолу. (Збараж)
Говорять, коли хтось раптом упав у якесь лихо, стався жертвою якоїсь лихої пригоди.
14. Богу не потрібно, дідькові не спішно. (Лучаківський)
Говорять про лихого, а старого чоловіка, якого, мовляв, Бог не бере з цього світа, бо йому не треба, а дідько не квапиться, вважаючи його життя на цьому світі потрібним для своїх цілей.
15. Богу свічку, дідькови дві. (Тернопіль)
Характеризують тих фарисеїв, що чиняться побожними, а служать більше чорту, як Богу. Пор. Wander IV (Teufel 69); Adalberg Diabeł 30.
16. Бодай ним дідько по смерти каміньи возив! (Нагуєвичі)
Прокляття. В народі розповсюджене вірування, що тяжкі грішники по смерті відбувають цей найтяжчий рід праці і то в ролі тяглих коней.
17. Бодай сі тобов дідько натішив! (Нагуєвичі)
Щоб ти дістався чортові в руки, зробився його іграшкою.
18. Бодай ти дідько голову урвав! (Нагуєвичі) … вкрутив! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти нагло вмер.
19. Бодай ти дідько рижки смажив! (Нагуєвичі)
Жартливе прокляття, може основане на якомусь забутому анекдоті; тепер не має ніякого злого значення, навпаки, вживається як окрик подиву, коли хтось зробить або скаже щось дотепне або смішне.
20. Бодай ті дідько злапав. (Вороблевичі)
Прокляття: щоб ти попався дідькові в руки. Пор. Waud. IV (Teufel 1319).
21. Боїтся, як дідько хреста. (Березів)
Хрестові признається особлива сила над чортом, вірування пішло мабуть із церковних пісень на честь «чесного хреста», пор. «Кресть твой, Господи, оружіе на діявола: трепещет бо и трисет ся» і т. д. Пор. Симони 303.
22. Борше бис у дідька випросив, як у нього. (Нагуєвичі)
Говорять про твердосердого, немилосердного чоловіка.
23. Бреше як дідько. (Коломия)
Дідько вважається вже в письмі святім батьком брехні.
24. Булькоче як дідько в болоті. (Нагуєвичі)
Говорять про п’яницю, що говорить невиразно. Осідком дідька на землі вважаються між іншим глибокі трясовини, болото та калабані, де він часто страшить і робить пакості людям.
25. Вдавив сі дідько моїми грішми. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, згубивши або стративши без пожитку гроші або якусь річ, куплену за гроші. Пор. Гроші 68.
26. Верещить як дідько. (Ількевич)
Дідькові приписують дикі, страшні голоси, які іноді чути серед ночі або яких джерела не можна дійти. Пор. Житє і слово IV, с. 189 (Диво в Лосинци).
27. Верни, дідьку, бо то попове. (Тисьмениця)
Що попове, того й дідько не сміє взяти.
28. Взяв го дідько за старий довг. (Ількевич)
Про старий довг, за який дідько бере загублені речі або людей лихого поводження, див. Губити 13; пор. Adalberg Diabeł 96.
29. Взьив дідько за своє. (Нагуєвичі)
Говорять про лиху, збиточну дитину, яка вмерла, буцімто дідько адоптував її.
30. Взяв дідько кобилу, най бере й лоша. (Скварава)
По більшій шкоді чоловік не так жалує меншої. Пор. Wander lV (Teufel 577); Záturecky XII, 231.
31. Вилізай дідьку з болота! (Нагуєвичі)
Жартують, коли хтось тягне чоловіка з поганої компанії.
32. Витріщився як дідько. (Ількевич)
Дідько, чатуючи на кожний людський поступок, уявляється народній фантазії з усе отвореними, витріщеними очима.
33. Від дідька відхрестиш сі, а від злого чоловіка ні. (Нагуєвичі)
Злий чоловік гірший дідька. Пор. Wander IV (Teufel 569).
34. Відхрестиш ся від дідька, а збудеш ся гріха. (Ількевич)
Значення не зовсім ясне. Мабуть дідько тут –лихий чоловік, від якого відкараскившися чоловік збудеться його лихої компанії, сварки та бійки з ним.
35. Він а дідько то все одно. (Станіславів)
Це лихий, злий, пакісливий і зрадливий чоловік.
36. Він би й дідька з пекла вигнав. (Коломия)
Такий непосидющий, напасливий чоловік. Пор. Wander IV (Teufel 1657).
37. Він би йі дідька одурив. (Калуш)
Це чоловік хитрий, шахрай. Пор. Wander IV (Teufel 1077).
38. Він би й дідька продав. (Дрогобич)
Це великий шахрай, він може й найгірший товар продати за добрі гроші.
39. Він би й душу дідькови записав. (Нагуєвичі)
Це чоловік без сумління, не дбає за свою душу і за людську кривду.
40. Він би сі з самим дідьком за барки брав. (Нагуєвичі)
Говорять про завзятого чоловіка, готового до бійки.
41. Він би ще й дідька навчив. (Нагуєвичі)
Це такий хитрий, підступний та злий чоловік. Пор. Wander IV (Teufel 1693).
42. Він з дідьком за панібрат. (Нагуєвичі)
Про лихого, поганого чоловіка.
43. Він з дідьком у змові. (Коломия)
Це чоловік поганий, хитрий, злобний. Пор. Záturecky VIII, 722.
44. Він і дідько, то близькі сусіди. (Нагуєвичі)
Це чоловік небезпечний, зрадливий, бо близьке сусідство з дідьком піддає йому дідьчі норови.
45. Він і для дідька нездалий. (Дрогобич)
Говорять про лінивого, нероботящого, тупоумного чоловіка. Пор. Wander IV (Teufel 1264).
46. Він сі дідькові запродав. (Нагуєвичі)
Загальне вірування в те, що чоловік може запродати за певні матеріальні користі свою душу чортові.
47. Він усім дідькам кревний. (Крехів)
Поганий, хитрий чоловік, що всякого одурить та скривдить.
48. Він якогось дідька в собі має. (Нагуєвичі)
Це чоловік несамовитий, опутаний демоном.
49. Вмів єс дідьку до церкви влізти, то вмій же й вилізти. (Ценів)
Говорять такому, що вмів заварити якусь кашу, наробити клопоту, а не вміє виплутатися з нього. Пор. Wander IV (Teufel 578).
50. Волів бим дідька видіти, як тебе. (Нагуєвичі)
Говорять нелюбиму, ненависному чоловікові.
51. Волів би мі дідько зараз ухопити! (Нагуєвичі)
Говорить знетерпеливлений, доведений до розпуки чоловік. Пор. Wander IV (Teufel 1584).
52. Вона з дідьком кума. (Голобутів) … всім дідькам … (Нагуєвичі)
Говорить про злу, сварливу жінку. Пор. Záturecky VIII, 435.
53. Впав дідько з гори, вітер го бери! (Яворів)
Дідько тут згірдливо про якогось недоброго, непосидющого чоловіки, натомість, «вітер» має значення лихого демона.
54. Все пішло до дідька. (Нагуєвичі)
Пропало, пішло марно, розтрачено. Пор. Wander IV (Teufel 1518).
55. В тім би й дідько ногу зломив. (Коломия)
Це діло заплутане, в якім тяжко розібратися, а легки дійти до страти.
56. Гони до дідька! (Нагуєвичі)
Тікай геть, забирайся мені з очей. Пор. Wander IV (Teufel 1426).
57. Гонит ним як дідько лугами. (Крехів)
Говорять про п’яного чоловіка, що хитається як дерево від вітру.
58. Гонит сі як дідько в трощи. (Комарно)
Говорять про непосидющого, неспокійного чоловіка. Народне вірування бачить у мочарах, у трощах та очеретах також осідок дідьків.
59. Де дідько не може, там бабу пішле. (Нагуєвичі)
Погляд, що баба влізливіша, облесніша, шкідливіша від чорта, пор. вище Баба ч. 25, 30, 31; Wander IV (Teufel 771, 783 1041, 1056); Дикарев 1342; Záturecky VII, 154.
60. Де дідько не посіє, там ся баба вродить. (Ількевич)
«Не посіє» тут не має негативного, а власне потверджуюче значення: баби родиться з чортового насіння. Пор. Баба ч. 3, 8, 67.
61. Де єден дідько, там зараз і другий. (Нагуєвичі)
Де одно лихо, там і друге прибуває. Пор. Wander IV (Teufel 1040).
62. Десь сі вже ним давно дідько тішит. (Дрогобич)
Говорить про лихого чоловіка: мабуть він уже давно вмер. Пор. вище ч. 17.
63. Десь сі ним дідько вдавив. (Нагуєвичі)
Значить проковтнув його, він пропав безвісті, без сліду. Пор. вище ч. 25.
64. Дідька в бік мати. (Гнідковський)
Не мати нічого, мати якесь лихо, тут спеціально кольку, що шпигає в бік і уважавться хворобою, насланою лихим демоном.
65. Дідька в бік на цілий рік! (Дрогобич)
Злосливе бажання новорічне замість усякого добра. Пор. Brzozówski Diabeł 8.
66. Дідька в куми не бери. (Коломия)
З лихим чоловіком не приятелюй, бо потерпиш через нього. Пор. Wander IV (Teufel 647, 1219, 1245).
67. Дідька з’їдж і води сі напий! (Сороки)
Говорять, коли чоловік згубив, стратив щось і даремно жалує та вдається в розпуку. Мовляв: тепер не лишається нічого більше, як дідька з’їсти і води напитися. Перша половина пор. Adalberg Diabeł 28.
68. Дідька з’їдж, а правду в очи ріж! (Кобиловолоки)
Потерпи всякі прикрості, наразися всім, а скажи правду, Вислів завзяття і впертості правдолюбного чоловіка.
69. Дідька ззїсть, поки тото дістане. (Нагуєвичі)
Значить не дістане ніколи, даремні всі його зусилля. Пор. Záturecky XVI, 311.
70. Дідька з’їсти, а правду повісти. (Лучаківський)
Значить хоч би прийшлося нажити бог зна якої неприємності, а правду сказати треба. Пор. Wander IV (Teufel 125).
71. Дідька і свjиченов водов не викропиш. (Нагуєвичі)
Тільки чесним, трудящим життям. Пор. Adalberg Diabeł 31.
72. Дідька маєш! (Нагуєвичі)
Не маєш нічого, от тобі й клопіт.
73. Дідька не дразни! (Ценів)
Бо подразнений він іще гірший, як звичайно. Пор. Wander IV (Teufel 659).
74. Дідька не здуриш. (Коломия)
Він навпаки тебе здурить. Проте в численних легендах і анекдотах дідько являється одуреним.
75. Дідька не клич, він сам прийде. (Тернопіль)
Ніякого лиха чоловік не повинен накликати на себе, бо може вимовити це бажання в лиху годину, і все так і станеться йому. Пор. Wander IV (Teufel 58, 645); Adalberg Diabeł 80.
76. Дідька посій, дідько ся вродить. (Ількевич)
Значить посій лихе, нечисте зерно, то й уродиться лихе та нечисте збіжжя.
77. Дідька ти дам, не гроші. (Нагуєвичі)
Значить грошей не маю, не дам нічого. Пор. Wander IV (Teufel 1244).
78. Дідька чеши зрідка. (Добросин)
Лихому потурай, не протився йому занадто, щоб не нагнав ще більшого лиха.
79. Дідьки би ти маму гонили! (Нагуєвичі) … матір мучили! (Нагуєвичі)
Прокляття, пор. вище ч. 11.
80. Дідько бере мясо, а Бог кости. (Добром)
Товсті, опасені люди йдуть до пекла, а худі, вимучені постом до неба – по думці моралістів. Пор. Wander IV (Teufel 113).
81. Дідько би на ній на Лису гору їздив! (Нагуєвичі)
Клянуть лихій жінці. Прокляття основане на численних оповіданнях про те, що дідько ніччю їздить на людях, перемінених у коней, на Лису гору на чортячі гулянки.
82. Дідько би ти в печінки вліз! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб тебе кололо в печінках.
83. Дідько би ті вхопив! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти пропав, зійшов ні на що. Пор. Wander IV (Teufel 1224, 1297). [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 190.
84. Дідько – бодай моци не мав! (Нагуєвичі)
Також одна з відворотних формул, які звичайно додають згадуючи дідька.
85. Дідькови очи промив. (Ількевич)
Значення неясне. Промити очі в іншім звороті (див. Гроші ч. 121) має значення розтратити, пустити марно. Але яке значення має тут?
86. Дідько в нім сідит. (Нагуєвичі)
Це чоловік злої волі, зрадливий, збиточний. Пор. Wander IV (Teufel 1447).
87. Дідько в ночі воює і в день не дармує. (Березів)
Ніч, а особливо північ уважають часом панування дідька – слід давнього дуалізму, що вважав чорта паном пітьми.
88. Дідько го вирвав. (Нагуєвичі)
Він пропав, умер (спеціально про жидів, про яких вірять, що кожного судного дня дідько мусить вирвати одного з них), Пор. Wander IV (Teufel 1297).
89. Дідько го сюда приніс. (Ількевич)
Прийшов непрошений, непотрібний, робить прикрості. Пор. Wander IV (Teufel 1221, 1299; Záturecky XVI, 301.
90. Дідько – Дух свjитий при хаті! (Нагуєвичі)
При кожній згадці про дідька годиться додати оцю відворотну формулу. Пор. Wander IV (Teufel 1284).
91. Дідько з води, а я в воду. (Нагуєвичі)
Примовляють, ідучи перший раз у воду купатися.
92. Дідько знає, що робит. (Дрогобич)
Лихий чоловік робить усе з обдуманим наміром, щоб пошкодити іншому.
93. Дідько з тебе говорит. (Нагуєвичі)
Говориш погань, радиш на зле, мов чорт.
94. Дідько мені там до того. (Львів)
Мені до того байдуже. Пор. Wander IV (Teufel 1635).
95. Дідьком сі не доробиш. (Нагуєвичі)
По народному віруванню чоловік, що запродав чортові душу, хоч про око й видається багачем, а проте всі ті його багатства – одна мана і він не може гаразд покористуватися ними, і живе серед ненастанної гризоти, як і всякий бідний чоловік.
96. Дідько му на язиці. (Нагуєвичі)
Бреше, обмовляє, балакає багато, а все на шкоду інших. Пор. Wander IV (Teufel 1339); Záturecky XII, 245.
97. Дідько нас – з розуму. (Нагуєвичі)
Згірдно говорять про чоловіка, що видає себе дуже розумним.
98. Дідько не згине. (Нагуєвичі)
Говорять часто замість лихе не згине.
99. Дідько не спит, а людей зводит. (Нагуєвичі)
Лихо все готове впасти на чоловіка. Пор. німецьке: Der Teufel feiert nicht, Wander IV (Teufel 100, 437): Čelakovský 21; Le Roux 1, 9: Adalberg Diabeł 181 Záturecky II, 116. [Доповнення 1910 р.] Пор. Schleicher 182.
100. Дідько не такий чорний, як го малюют. (Дидьова)
Даний чоловік не такий злий, як про нього говорять. Пор. Wander: IV (Teufel 44, 48); Záturecky VIII, 135.
101. Дідько ним темлює. (Нагуєвичі)
Кидає ним сюди й туди, пхає там, де його не треба.
102. Дідько свого не дарує. (Ценів)
Він дуже добре тямить, що йому належиться, і допімнеться свого. Мови про те, що лихий чоловік по народному віруванню не уйде дідьчих пазурів.
103. Дідько сі женит. (Нагуєвичі)
Говорять про вітер, що крутить курявою Пор. Brzozówski Diabeł 6.
104. Дідько сім пар ходаків сходив, поки їх до купи звів. (Нагуєвичі)
Говорять про дібрану пару лихих людей. Пор. Wander IV (Teufel 147, 1101, 1288).
105. Дідько старий розум має. (Коломия)
Чорт і сам старий, то мусить мати довгий досвід і практику в злім.
106. Дідько святий то знає. (Ількевич)
Жартливий вислів, кпини з добродушного чоловіка, який у своїй добродушності навіть дідькові не відмовляє епітета святий.
107. До дідька з тим! (Перемишль)
Це ні до чого не здале, це треба викинути. Пор. Záturecky ІІІ, 287.
108. Дре ся як дідько по смереках. (Клинець)
Значить чіпляється вгору, лазить по звишках. Приказка основана мабуть на якімось оповіданні, але воно не записане. Знаємо лише, що дідько, хотячи напакостити Богу, понабивав гвіздків (суччя) у смереку, що перед тим була найкращим деревом, пор. Житє і слово ІІІ, с. [сторінка у виданні не проставлена].
109. Є-в ти дідько матір! (Нагуєвичі)
Звичайна лайка.
110. Єден дідько. (Нагуєвичі)
Оба однаково лихі – коли мова про двох людей; однакова страта, однакове лихо. Пор. Wander IV (Teufel 1628).
111. Єден дідько гірший від другого. (Ценів)
Один окомон, посіпака, війт гірший другого. Пор. Wander IV (Teufel 50)
112. Єден дідько по цьотку їхав. (Теребовля) … тітку … (Теребовля)
Значить: однаковий кошт, однакова страта.
113. Єдні дідьки бояться хреста, а другі батога. (Ількевич)
«Дідьки» в двоякім значенні: лихі демони, що бояться хреста, і лихі люди, на яких вистачить батіг або дрючок. Пор. Wander IV (Teufel 71).
114. Єдних дідьків відганяют хрестом, а других батогом. (Гнідковський)
Значення як вище.
115. Зайди си з дідьком, то сі ні відхрестиш, ні відмолиш. (Нагуєвичі)
Зайшовши в якесь діло, або зачепившися з лихим чоловіком, потім ніяк не розв’яжешся з ним.
116. Заталапаний як дідько. (Нагуєвичі)
Коли болото дідькова оселя, то сидячи в ній дідько мусить заталапатися по вуха.
117. З дідьком до ладу не дійдеш. (Коломия)
Він усюди покажеться розумнішим і хитрішим від чоловіка.
118. З дідьком не грай! (Нагуєвичі)
З лихим чоловіком не заходи в жарти, не води компанії, бо зазнаєвш лиха. Пор. Wander IV (Teufel 698): Čelakovský 32.
119. З дідьком нема жартів. (Коломия)
Він бере все на правду. Пор. Wander IV (Teufel 700): Záturecky VІІІ, 205.
120. З дідьком непорадна година. (Нагуєвичі)
З поганим чоловіком годі дійти до якої-будь згоди.