Дурник – Дух

Іван Франко

Дурник

1. В дурники ся пошив. (Лучаківський)

Зробив щось таке, що його можна приняти за дурного, недосвідного чоловіка. Пор. Дурень.

2. То ще дурник, що воно розуміє? (Нагуєвичі)

Говорять про недоростка, зовсім без лайливого наміру.

3. Ци ти такий дурник, що й того не знаєш? (Нагуєвичі)

Докоряють недоліткові, що в якійсь простій справі не зумів дати собі ради.

Дурниця

1. Дурницею жити. (Гнідковський)

Значить жити без систематичної праці, легким промислом.

2. Дурниця му ся трафила. (Гнідковський)

Дістав щось без праці, легким коштом, украв або витуманив.

3. За дурницю їм пішло. (Нагуєвичі)

Значить посварилися чи побилися за пусту річ.

4. З дурниці зайшло. (Нагуєвичі)

З пустої причини почалася сварка чи бійка.

5. На дурницю сі спустив. (Нагуєвичі)

Значить на марну, пусту обіцянку.

6. Не хапайся дурниці, не будеш сидіт у темниці. (Ількевич)

Дурниця тут делікатно в значенні легкого зиску, крадіжи або ошуканства.

7. Проз дурницю мамуня пирогів не варили: вода була, а сира й муки не було. (Косів)

Жартують із бідного а претензіонального чоловіка.

8. Тото ни дурниця! (Тухля)

Значить діло важне.

Дурничка

1. Дурничками сі викпив. (Нагуєвичі)

Говорять про хитрого пронозу.

Дурно

1. Ані за дурно, ані за гроші. (Лімна)

Отже не дам, ні за яку ціну. Подібне у словаків Záturecky 198, хоча збирач дав йому зовсім супротилежне значення: Velmi lacno.

2. Дурно вмерло давно, тепер «куписи» панує. (Крехів)

Тепер задарма не дають нічого. Пор. Adalberg Darmo 5.

3. Дурно ми час іде. (Белз)

Гаю час без пожитку, без діла.

4. Дурно-м сі намучив. (Нагуєвичі)

Задарма натомився. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Muhe 58.

5. Дурно та пусто говорите. (Нагуєвичі)

Значить без потреби, мене не переконаєте.

6. Завтра за дурно, нині за гроші. (Дрогобич)

Кажуть, що десь був такий напис на корчмі і дуже до неї йшли люди. Пор. Erasm 530, 683 з Варрона: Cras credo, hodie nihil; Варрон узяв це мабуть, із грецького, бо грецький комік Анаксандрід натякає на те, що на афінській торговиці на Суніоні був справді такий напис.

7. За дурно мі сі чіпаєш. (Нагуєвичі)

Я тобі нічого не винен.

8. І дурно давай, то не хочу. (Комарно)

Говорять про непотрібну річ. Пор. Славейков І, 39.

9. Коби дурно давали, то хто би не брав? (Нагуєвичі)

Говорять про дешеві і дорогі торги.

10. Най ми дурно чьис не йде. (Нагуєвичі)

Говорить робочий чоловік, якого заставляють ждати чогось без діла.

11. Не дурно то мене рука свербіла. (Нагуєвичі)

Значить віщувала рука, що буду з кимось битися або вітатися. Подібні звороти уживаються і при вгадці про всякі інші віщування, на які чоловік зразу не звертав уваги, а вони потім: справдилися, приміром: «Не дурно то сі міні снило те й те».

12. Не дурно то якийсь казав. (Нагуєвичі)

Формула, якою бесідник стверджує правдивість приказки, яку зараз потім зацитує.

13. Таке й за дурно дороге. (Уриче)

Значить воно нічого не варте. Пор. Wander IV, Umsonst 29; Čelakovský 566; Záturecky 191.

15. Таке у нас за дурно дают тай не берут. (Климець)

Говорив бойко жидові, що хотів продати йому якусь непотрібну річ.

16. Хоть бис ми дурно давав, то не озьму. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про непотрібну річ.

17. Що за дурно, то бери! (Нагуєвичі)

Жартують парубки, бухаючи один одного в плечі. У старих єгиптян була приказка: що можеш дістати за дурно, цим і збагачуйся, а за що хочуть грошей, від того тікай, пор. Wander IV, Umsonst 27.

18. Я би го й за дурно не брав. (Ясениця Сільна)

Говорив чоловік, якому раяли наняти якогось лінивого слугу.

[Доповнення 1910 р.] 19. Дурно нині пішки ни ходит. (Старі Богородчани)

«Дурно» в значенні дармичка.

Дурняти

1. Дурняй такому, як єс сам. (Лютов)

Відповідь на лайку: ти дурень.

2. Не дурняйте, пане! Ви ще були десь, як я був такий, як і днесь. (Мшанець)

Відрубав старий бойко, коли йому молодий урядник сказав: «Ти дурню!»

Дусатися

1. Дусало сі дусало цілий ранок, а потім як пішов дощ! (Кутуз)

Говорять про хмарний і душний літній день. Польське dąsać się – сердитися.

Дусити

1. Дусила би ті дихавши! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе душила астма.

2. Дусит тото, як сир у бочці. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що криється з чимось, робить з якоїсь речі непотрібний секрет.

Дути

1. Будем дути, та не однакові нути. (Коломия)

Значить одні будемо бідувати, а другі веселитися.

2. Будеш дула, будеш їла, не будеш дула, не будеш їла. (Кобринський)

Дути значить роздувати огонь, при якім вариться страва. Давніше була це для жінок важка робота.

3. Дме ся, як лехке в борщи. (Ількевич) Дує ся … (Петр) … в горшку … (Гнідковський)

Говорять про гордого та зарозумілого чоловіка.

4. Дує сі, як вош на морозі. (Нагуєвичі)

Виступав претензіонально і силкується імпонувати іншим.

5. Дує ся, як г-о на морозі. (Комарно)

Про гордого, претензіонального чоловіка.

6. Дує ся як лопух на вогни. (Ількевич)

Значення таке саме.

7. Дуй свиня за штири шустки! (Дрогобич)

Сміються з такого, що з ярмарку жене перед собою маленьку свинку.

8. Дуют на нього як на діямент. (Нагуєвичі)

Говорять про родичів, що надто пестять свою дитину. Натяк на вірування, що гадюки, зібравшися до своєї цариці дують, на її голову, поки на ній не повстане діямант, пор. Етнографічний збірник V.

9. Не дуй на огонь, коли хоч, аби згас. (Гнідковський)

Бо від твого духу він ще ліпше розгориться.

10. Не дуй ся, бо пукнеш. (Гнідковський):

Говорять гордому та напасливому чоловікові.

11. Як нема в що дути, то найліпший дмець не видме. (Печеніжин)

Як нема відповідного засобу, то й найліпший майстер діла не зробить.

[Доповнення 1910 р.] 12. Я на тебе дула, а воно крункат. (Ю. Кміт)

Говорить мати до дитини: я тебе берегла, а ти мені докучаєш.

Дучка

1. Всип му в дучку! (Нагуєвичі)

Дучкою називається невеличке вижолоблення в жорнах, куди сиплеться зерно, що має молотися. Приказка значить одначе: дай йому в морду!

Дух

1. Аби ми тут і духом його не смерділо! (Матіївці)

Щоб я більше не бачив і не чув його. По церковній традиції злий дух, прогнаний із чоловіка розливається поганим смородом.

2. Аби дух спустив! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти нагло вмер.

3. Аби твоїм духом тут не пахло! (Нагуєвичі)

Тобто: забирайся геть. Прогонюють чоловіка. Про те, що дух «пахне», себто добрий дух гарно, а злий смердить, наслухалися наші люди з церковних легенд.

4. А виперло би з тебе дух! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти сконав.

5. Аж в мене дух вступив. (Нагуєвичі)

Значить я віджив, отямився, прийшов до себе.

6. Аж би у собі дух почув. (Нагуєвичі)

Говорить голодний наївшися.

7. Аж ми дух заперло. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, описуючи свій наглий перестрах або якесь ожидання чогось недоброго.

8. Аж ми захопило дух у грудьох. (Нагуєвичі)

З великої радості, несподіванки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 327.

9. Аж у мні духу не стало. (Нагуєвичі)

Задихався, втомився швидкий бігом.

10. Ані духа живого нема. (Нагуєвичі)

Говорять про пусту хату або коли сподівані люди не прийшли.

11. А скажеш на єден дух дванаціть раз не помиливши сі: дебер, цебер полуцебер переполуцебрив сі? (Нагуєвичі)

Таку задачу задають собі хлопці, вправляючися в швидкім і безпомилковім виговорюванні трудних слів. Пор. про говорення «на один дух» Носович 276.

12. Без духа-м став. (Коломия)

Значить остовпів, отуманів від наглого переляку.

13. Бии го і духу слухай. (Збараж)

Бий і прислухуйся, чи ще живий. Пор. І, Бити 19.

І4. Він духом божим жиє. (Нагуєвичі)

Жив не їдячи страви, голодує.

15. В нього дух як пампух. (Дорожів)

Говорять про недогадливого, тупого чоловіка.

16. Всі били такого духа, а теперкова поспущали вуха. (Мшанець)

Всі були відважні, хоробрі, а тепер подалися і похнюпилися.

17. Дав му духа ззісти. (Нагуєвичі)

Значить набив або перелякав його.

18. Дав собі духа. (Дрогобич)

Значить упився, догодив собі.

19. Додав му духа. (Нагуєвичі)

Заохотив його, додав відваги й певності.

20. До святого духа не скидай кожуха, а по святім дусі ще ходи в кожусі. (Ількевич)

Святий дух – другий день Зелених свят. Пор. Adalberg Duch 1. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 140.

21. До святого Духа напєм ся по вуха. (Прісє)

Значить буде часта сльота.

22. До святого духа не попущайся кожуха. (Мшанець)

Значить до Зелених свят усе ще надійся холоду або й снігу – в горах звичайна річ, пор. Adalberg Duch św. 1; Носович 296.

23. Дух би з чоловіка випер. (Коломия)

Говорять про напасного, завзятого та сердитого чоловіка.

24. Дух божий при нас тай при дітині! (Нагуєвичі)

Приговорюють особливо вночі, згадуючи щось страшне, або коли станеться щось страшне, грім ударить або пожежа вибухне.

25. Дух з тебе! (Ценів)

Жартливо, замість дух св. з тобою.

26. Дух з ті випущу. (Нагуєвичі)

Говорить сердитий чоловік, себто: вб’ю тебе від одного маху.

27. Дух з тобою! (Коломия)

Жартливе скорочення замість: дух святий з тобою!

28. Духом бігай! (Нагуєвичі)

Швидко, зараз біжи.

29. Дух святий при тобі! (Нагуєвичі)

Заспокоюють чоловіка, який нагло чогось перелякався.

30. Дух святий при хаті тай при нас хрещених! (Нагуєвичі)

Формула, якої уживають, коли приходиться згадати чорта або якусь нечисту силу.

31. Дух-тіло клине. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що запевняв проклятими про свою невинність, в роді таких: аби-м зараз умер, аби ми зараз конець був і т. і.

32. Духу в мні не стало. (Нагуєвичі)

Значить я перелякався, остовпів.

33. Духу свjитий, будь при мні! (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли в найбільшій сердитості здержує сам себе, щоб не зробити якогось крайнього, лихого діла.

34. Духу святий допомагай, з усіх веретін на моє зганяй, а зо всіх шпиць тай на мою тиць! (Лучаківський)

Така гумористична молитва прях на вечерницях та досвітках.

35. Запри дух у собі! (Нагуєвичі)

Дослівно: не дихай якийсь час; образово: набери сильної постанови, уприся.

36. З духом свjитим ідіт, най вас Бог провадит. (Березів)

Так благословлять чоловіка, що вирушає в дорогу, а також відправляють убогого, якому дали милостиню.

37. «Зійди, Духу свjитий!» – «Дідька там зійде, коли здох.» (Нагуєвичі)

Натяк на анекдот, що якийсь піп хотів зробити в церкві чудо і велів дякові взяти живого голуба і в часі його проповіді пустити його в церкві, щоб літав. Тим часом дяк усадивши голуба в кишеню забув про нього і він задушився. На проповіді піп кличе: «Зійди, духу святий!» Та голуб не злітає. Він кличе другий і третій разі, а тоді дяк сердито відгукається з хорів: «Дідька там зійде, коли здох!»

38. Иньшим духом завіяло. (Завадів)

Значить настали інші порядки, змінилося успособлення.

39. Коби дух із тіла! (Нагуєвичі)

Говорять спадкоємці або такі, що ждуть чиєїсь смерті.

40. Ледво дух у тілі телепає сі. (Нагуєвичі)

Говорять про марного, схорованого чоловіка.

41. Лиш би бити і духу слухати. (Нагуєвичі)

Значить бити так сильно, щоб лише надслухувати, чи ще живий. Пор. ч. 13.

42. Лише дух та петюх. (Гнідковський)

Говорять про негарного, занедбаного чоловіка. Пор. Adalberg Duch 4, взяте мабуть із руського: Ма duch і pituch; Носович 443.

43. Набрав сі духу до нього. (Нагуєвичі)

Значить набрався відваги, позбувся респекту, приміром син до батька.

44. На вільнім дусі ті спечу. (Нагуєвичі)

Погроза: на вільнім огні.

45. На дух зробив. (Коломия)

Зараз, швидко, відразу зробив.

46. На дух ми ті треба. (Березів)

Значить на хвилину, на коротку розмову.

47. На єден дух ми ті ніщо. (Нагуєвичі)

Значить зіб’ю з ніг одним ударом. Пор. Дикарев 192.

48. Най дух спустит! (Львів)

Торгувалися два вуличники за третього, мов за товарину. Один ніби править за нього велику ціну, а другий просить: «Спусти що» – «Най дух спустить!» – відповідає перший.

49. Не всякому духу вірь. (Lewicki, Ількевич) … віруй, но іспитуй. (Petruszewicz)

Відомий цитат із посланія св. Павла. Пор. Bebel 98.

50. Нема ні хуху ні духу. (Нагуєвичі)

Говорять про піч, із якої зимою нема тепла. Пор. Adalberg Duch 1.

51. Поганим духом жиєш. (Нагуєвичі)

Говорять брехливому чоловікові, ошуканцеві та клеветникові.

52. Пушка духу, а ділетка смроду. (Кнігинин Р.)

Про малого ростом, а злісного чоловіка. Пор. Гильфердинг 1815.

53. Пушка духу, а решето розуму. (Печеніжин)

Говорять про чоловіка малого, слабосилого, а при тім розумного до поради.

54. Радше дух спущу, а свого не попущу. (Нагуєвичі)

Говорить завзятий і упертий чоловік.

55. Со духи праведними. (Ясениця Сільна)

Говорять почувши, що цей або той знайомий умер. Від початкового звороту похоронного парастаса.

56. Такий го якийсь дух нападає, що встане і йде куди видит. (Нагуєвичі)

Оповідала жінка про свого чоловіка, хворого на умі.

57. Там ані духа живого нема. (Нагуєвичі)

Значить там пусто, люди забралися геть. Пор. вище ч. 10.

58. Ти поганий духу та нечестивий! (Ясениця Сільна)

Лаяв у сварці один чоловік другого.

59. То погані духи його зводьит з дороги. (Нагуєвичі)

Говорять про лихе, розпусне товариство. Пор. Adalberg Duch 6.

60. То той злий дух, що його на все зле наводит. (Березів)

Говорила жінка про чоловікового приятеля. Пор. Wander IV, Teufel 1265.

61. То ще соломяний дух! (Крехів)

Нездара, недотепний, не енергічний чоловік. У поляків на Шлеську Słomiana dusza – чоловік без сумління, Adalberg Dusza 23.

62. Треба то в дух поставити. (Дрогобич)

Значить у тепле поміщення, в піч.

63. Тут уже не тим духом пахне, ще вперед. (Збараж)

Значить настали інші порядки, змінився настрій прихильний на неприхильний.

64. У нім уже й духу не чути. (Станіславів)

Значить не дихає, помер.

65. Через духа святого того не довідав. (Нагуєвичі)

Довідатися через духа св. – отже не через людей, божим вітхненням, іронічно – з власного догаду, збрехати.

66. Чуй дух! (Коломия)

Давній вояцький оклик, тепер уживаний як знак обережності та остороги.

67. Ца злий дух якийсь у тебе вступив? (Нагуєвичі)

Говорять до чоловіка, що досі був добрий, а нараз шукає собі якоїсь напасті, починає сваритися або битися.

68. Ще ми стане духа до тебе. (Нагуєвичі)

Ще насмілюся, наберу сили, щоб поборотися з тобою.

69. Як би Дух свjитий в нього вступив. (Нагуєвичі)

Значить подобрів чоловік, нарозумився.

70. Як би не той дух, то би чоловік спух. (Збараж)

Говорять про бздини, пор. польське: Jak by nie ten dech, to by człowiek zdech. (Дрогобич).

71. Я не Дух святий. (Тлумачик)

Значить усього не можу знати. Пор. Носович 425.

72. Я то від Духа святого знаю. (Коломия)

Значить знаю, але не скажу, від кого.

73. Я то духом зробю. (Нагуєвичі)

Значить зараз, швидко.

[Доповнення 1910 р.] 74. В мині дух запинат. (Звиняч Горішний).

Спирає дух у грудях.