Дома – Доробок
Іван Франко
Дома
1. Аж тепер я дома! (Комарно)
Значить тепер я зрозумів, у чім діло, зорієнтувався.
2. А три дни би вас дома не було! (Станіславів)
Жартливе прокляття.
3. В мене дома чиста содома. (Городенка)
Жалувався чоловік на вічну сварку та бійку, що йшла у нього дома.
4. Гей, гей, та не дома, куда мацну, то солома. (Ількевич)
Так мав приговорювати якийсь чоловік, що перший раз ночував десь у гостині і то в стодолі на соломі.
5. Дома мене не лиши, і з собою не бери. (Petruszewicz), Ні … зі собов не бери. (Миколаїв над Дністром). Дома не лиши мя, з собою не бери мя. (Гнідковський)
Говорять про непосидючого, сварливого чоловіка, первісно про дитину.
6. Ліпше дома горох, капуста, як на войні кура тлуста. (Жидачів)
Нарікав збідований вояк. Це перекладений куплет польської вояцької пісні:
Lepszy w domu groch, kapusta,
Jak na wojnie kura tłusta.
Пор. Adalberg Doma 7.
7. Лучше дома, ніж на празнику. (Ількевич)
Чому власне ліпше, не сказано.
8. Мене на таке дома нема. (Голобутів)
Значить я на таке не годжуся, до такого діла не пристану.
9. Не всі дома у него. (Гнідковський)
Значить він не сповного розуму, трохи придуркуватий. Пор. Adalberg Doma 10. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 147.
10. Нема мні дома. (Нагуєвичі)
Окрик знетерпливлення, мовляв: я сам не свій.
11. Сидівши дома – людська обмова, а вийде замуж, то болит голова. (Яворів)
Говорять про дівчину. Пор. пісню, де дівчина міркує, чи ліпше йти заміж, чи дівкою гуляти, і бачить перед собою дві перспективи;
Замуж ішовши
Мозола головоньиці,
Дівков гулявши
На людські обмовоньці.
12. Святий Боже, святий кріпкий, ліпше дома, як у тітки. (Миколаїв над Дністром)
Жартлива форма загально розповсюдженої думки, що дома таки найліпше.
13. У нього, бачу, не всі дома. (Нагуєвичі)
Здається, він помішаний, див. вище ч. 9.
14. Ци дома-дома смаркатий Хома? (Нагуєвичі)
Передразнено початок колядки: Чи дома, дома господаренько?
Домаморичі
1. «Ти з Домаморич?» – «Ти сам злодій.» (Тернопіль)
В здавна славні злодії. Чоловік, якого питають, чи він з Домаморича, уважав це ео ipso зневагою і відповідає собі ж явною вже зневагою.
Домарити
1. Будемо домарити, як піде дощ парити. (Березів)
Говорили женці, бачачи, як наближаеться дощова туча. Значить будемо сидіти дома.
[Доповнення 1910 р.] 2. Домарити, лишити когось на домарстві. (М. Яцків)
Домарити тут у значенні заступати непристутнього дома господаря.
Домарство
1. Не маю кого на домарство лишити. (Котузів)
Значить щоб хто пильнував мого дому, поки я кудись піду.
Домінія
1. Прийшов я до домінії одного дня – домінія спит, приходжу другого – домінія пє, приходжу третього – домінія блює. (Коломия)
Оповідання бідного панщизняка, тепер ним характеризують «пильні заняття» у колишніх панських дворах. «Домінія» тут розуміється мандатор, а не сам пан.
Донька
1. Бабина донька усе гладонька. (Лучаківський)
Бо баба доглядає її і годує добре. Пор. т. І, Бабин ч. 3 і 4.
2. Вібачьий, донько, що то було легонько. (Ворохта)
Значить замужем тяжче буде, як у батька.
3. Де доньок сім, там є доля всім, а де одна, то й тій нема. (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] У кого доньок сім, то є доля всім, а в кого одна, тай то гидна. (Снятин) … а в кого одна, то й ті нема. (Ілинці)
Говорять многодітні матері, коли їх хтось жалує, що мають багато доньок.
4. Донька – чужа потіха. (Нагуєвичі)
Бо коли виросте, то треба її віддавати заміж. Пор. Wander IV, Tochter 27.
5. І в доньки дізнаю бідоньки. (Мінчакевич) … прибуде … (Ількевич)
Говорять старому батькові, що мав доньку віддану на чуже господарство.
6. Много доньок, много клопоту. (Львів)
їх треба виховати, пильнувати, вивінувати. Пор. Wander IV, Tochter 74.
7. Пішов я до доньки, тай зазнав я там бідоньки. (Нагуєвичі)
Родичі у вивінуваних дітей рідко коли зазнають добра. Пор. вище ч. 5.
8. Розпещений як бабина донька. (Нагуєвичі)
Чому бабині доньки мають таку славу? Мабуть тому, що виростають без мужеської опіки.
9. «Чому не віддаєте доньку?» – «Або ж то я її зичив, аби-м віддавав?» (Топільниця)
Так відповів бойко, коли його запитали підгіряни своїм діалектом. По бойківські треба було запитати так: чому не даєте замуж?
Доня
1. Гуляй, доню, я ти не бороню. (Снятин)
Іронізують над матір’ю, що пускає дочку на гуляння.
2. І у доні зазнаєш лихої долі. (Мшанець)
Пор. вище Донька ч. 5, 7.
3. Спи, доню, най тобі доля росте. (Березів)
Говорить мати, любуючися сонною дочкою. Пор. Носович 294.
Допекти
1. Допік ми до живих печінок. (Нагуєвичі)
Докучив, наробив прикрості.
2. Так ми допік, що мя аж по души дре. (Лучаківський)
Значить і згадати про нього не можу без прикрого почуття.
Допирати
[Доповнення 1910 р.] 1. Не допирає рекс ум. (Нагуєвичі)
Руське перекабаченя німецької команди: In Doppelreihe rechts um!
Допрашатися
1. Допрашьию сі панської ласки. (Нагуєвичі)
Звичайна формула у давніх панщизняків при вході до якого-будь пана.
Допроситися
1. Борше би ся допросив у ялової корови молока, як у нього чого. (Самбір)
Говорять про скупого, твердосердого чоловіка.
2. Допросиш сі, як у бика молока. (Нагуєвичі)
Значить даремно просиш, пор. вище ч. 1.
Допуст
1. А допуст божий би на тебе впав! (Нагуєвичі)
Прокляття; божим допустом уважають усяку несподівану лиху пригоду.
2. На божий допуст гріх нарікати. (Дрогобич)
Значить коли чоловікові станеться якась лиха пригода без його вини.
3. То якийсь допуст божий на мене! (Нагуєвичі)
Жалується чоловік на своє горе, якому не вміє знайти причини.
Допустити
1. Вже як Бог допустит, то й суха верба сі розпустит. (Нагуєвичі)
Значить станеться чудо, як на те буде божа воля.
2. Допусти, Господоньку, на нього грім із ясного неба! (Лолин)
Побожне бажання, що звичайно не сповняється, але викричане в сварці робить «легше на серці.»
3. Допустит Бог на тебе цудо та покаяніє. (Нагуєвичі)
Побожне бажання в сварці. «Цудо» тут у значенні злої пригоди, та такої злої, аби аж людям дивно було.
4. Не допускай си того до серцьи. (Нагуєвичі)
Значить не сумуй, не заглубляйся в сумовиті думки.
5. Не допусти того Боже! (Нагуєвичі)
Замість борони Боже!
6. Як Бог допустит, то й сухе дерево пустит. (Львів)
Тобто: пустить свіжі парості. Пор. вище ч. 1.
7. Як Панбіг допустит, то й вовк із зубів пустит. (Нагуєвичі)
Значить і лукавий, завзаятий чоловік подобріє та змилується.
Дорізати
1. Дорізав го без ножьи. (Нагуєвичі)
Докучив йому так, що він зовсім пропав.
2. З мене бис сі не недорізав капки кєрви. (Нагуєвичі)
Значить я такий ослаблений, висохлий, малокровний.
3. На, доріж мі! (Нагуєвичі)
Кричала скривджена жінка своєму кривдникові.
5. Сам сі дорізав. (Нагуєвичі)
Значить сам собі заподіяв лихо, скомпромітувався в очах громадян.
Дороблятися [У І. Ф. – Дораблятися]
1. Дорабjию сі, як той, що єдним волом орав. (Нагуєвичі)
Говорив бідний чоловік, не можучи виплутатися з недостатку.
Доробитися
1. Бода-с сі тогди доробив, як сі в гору вода оберне! (Ясениця Сільна)
Прокляття: щоб ти весь вік прожив у бідності. Пор. Adalberg Dorobić się 1.
2. Доробив би сі на Хребті-горі. (Нагуєвичі)
Про роботящого, запопадливого чоловіка, що доробиться і на пустирі.
3. Доробив си, як Мошко на шпильках. (Гринява) [Доповнення 1910 р.] Доробивсьи, як Мошко на вощині. (Вербовець)
Значить стратив, збанкротився.
4. Доробив сі біди на голову. (Нагуєвичі)
Замість користі поніс шкоду.
5. Доробив сі горба на плечох. (Нагуєвичі)
Згорбатів з тяжкої роботи.
6. Доробив сі до жебрацької торби. (Нагуєвичі)
Зійшов на жебрака.
7. Доробив сі хліба, як зубів не стало. (Нагуєвичі)
Іронізує чоловік, що забагатів на старість.
8. Доробив ся калини. (Тернопіль)
Значення неясне. Може «калина» тут у значенні червоної «мазки», себто, що за роботу ще його набили по лиці, аж обіллявся кров’ю?
9. Доробив ся хліба, аж зійшов на діда. (Ількевич)
Замість сподіваного добробуту на старість зійшов на жебрака.
10. Доробиш сі, як гусь на воді. (Березів)
Значить не доробишся ніколи.
11. Доробишся чорного вола, аж ти буде с-а гола. (Яворів)
Іронізують над чоловіком, що потішає себе думкою про те, як то він доробиться.
12. Не доробю нині, то доробю завтра. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, перериваючи вечером свою роботу.
13. Отож єм сі доробив: ані чобіт, ні хольив! (Нагуєвичі)
Жалкується наймит, вислуживши у господаря і йдучи зі служби босий.
14. Так ся доробив, як сіль на окропі. (Ількевич)
Значить щезли всі його засоби, збіднів. Пор. Adalberg Dorobić się 2.
15. Той бо сі і в пустини доробив. (Дуліби) … на камени … (Завадів)
Про запопадливого та роботящого чоловіка.
16. Щоби ся доробив, гей сіль на воді а вода на решеті! (Комарно)
Прокляття: щоб ніколи не доробився, щоб здобутки його праці пропадали марно.
Доробок
1. Ми люде на дорібку. (Нагуєвичі)
Значить ми тільки розпочали своє господарство, ще бідні.
2. На такий доробок не піду. (Нагуєвичі)
Говорили парубкові, аби пристав до дівки, у якої знайшлася нешлюбна дитина, а він отак відповів.
3. Такі наші дорібки: нема хліба ні дрібки. (Коломия)
Потішають себе молоді господарі в хвилях переднівку.
4. Я свої доробки кладу до коробки. (Дрогобич)
Жартують, коли хтось пильно ховає якусь свою марницю. Натяк на оповідання про якогось пройдисвіта, що ночуючи у господаря, вночі наробив йому всяких пакостей і нарешті вкаляв це в коробку, а виходячи сказав господині ті слова. По якімось часі, коли він не вертав, кинулися до коробки шукати тих доробків, аж там он-що!