Дівовання – Дідовід

Іван Франко

Дівовання

1. Гирке моє дівованє! (Нагуєвичі)

Говорить дівчина, що перебідувала молоді літа.

2. Дівованє таке як господарство: коли дівка добре заходиться, то й їй добре. (Косів)

Дівовання тут має спеціальне значення: відносини дівчини до всього гурту парубків перед засватанням, пор. Перший вінок.

Дівонька

1. Бола-с сі, дівонько, завила! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти зробилася покриткою. Для дівчини це найбільший сором.

Дівоцтво

[Доповнення 1910 р.] 1. Та бо того дівоцтва ги кіт наплакав. (Ю. Кміт)

Воно коротке, а іноді дуже гірке.

Дівочий

1. Дівоча краса як майова роса. (Коломия)

Вона пропадає в тяжкім житті по шлюбі, повнім праці та турбот.

2. Дівоче серце, як у літі сонце: хоць темненьке, такой тепленьке. (Гнідковський)

Так характеризують любов дівчини в протиставленні до любові вдови, про яку співають:

А вдовине серце

Як у зимі сонце.

Хоть ясніє, а не гріє,

Зимний вітер віє.

3. Дівочі сльози як весняний дощ. (Крехів)

Вони не гіркі, не шкідливі. По них лице дівчини швидко прояснюється.

4. От таке то дівоче, що штуркає хто хоче. (Kolberg Pokucie)

Жартливо характеризують долю дівчини, яку позволяє собі зачіпати або сватати всякий, хто захоче.

Дівочити

1. Вона сі вже дівочит. (Нагуєвичі)

Із віку підлітка доросла до літ дозрілої дівчини, вбирається по дівочому, ходить на танці і т. п.

2. І я навчуся по семій дитині дівочити. (Ількевич)

Сміються з такого, що задумує якесь запізнене діло.

Дівочка

1. Бодай єс дівочко не дочекала видіти на своїй оборі г-нюха, а на своїм плоті порток! (Нагуєвичі)

Кляла сусідка дівчину, що чимось допекла їй. Значить щоб ти ніколи не вийшла заміж і не стала своєю хазяйкою.

2. Дівочька як чічечка. (Жабє)

Як квітка гарна, мила.

Дівувати

1. Бодай-с дівувала до сивої коси! (Глещава)

Прокляття дівчині, щоб не вийшла заміж.

2. Бода-с дівувала, поки гір та каміньи! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти ніколи не вийшла заміж.

3. Волиш дівувати як бідувати. (Нагуєвичі)

Говорить батько до доньки, не бажаючи дати її заміж у бідну, сварливу, п’яницьку сім’ю.

4. Дівувала, поки сі не зкозачила. (Нагуєвичі)

Значить поки не почала заходити собі з козаками, з парубками і не стратила вінця.

5. Загадала по семій дитині дівувати. (Заставці)

Кепкують із чоловіка, що по невчасі задумує якесь діло невідповідне для його літ або вдачі. Пор. Дівочити 2.

6. Ліпше вік дівувати, як чужі діти годувати. (Нагуєвичі)

Говорить дівчина, не бажаючи виходити заміж за вдівця, що має діти від першої жінки.

Дівча

1. Дівча – іншому радість. (Скварава)

Не рідному батькові й матері, а мужові й його сім’ї.

2. Дівча на відданю. (Крехів)

В таких літах, кола вже можна віддати замуж.

3. Дівча на самій порі. (Скварава)

Дозріло, пора віддавати замуж.

4. Дівча – чужа поміч. (Тернопіль)

Вона вийшовши замуж мусить помагати свекрусі та сім’ї мужа. Пор. вище ч. 1.

5. Дівча як душа. (Скварава)

Люба, щира дівчина.

6. Дівчьи, що лише в пазуху сховати. (Нагуєвичі)

Дівчина малого росту, але також мила, прихильна.

7. Дівчьи як вивjирка. (Нагуєвичі)

Звинна, весела, роботяща дівчина.

8. Дівчьи як звоздик: де поступит, то все бздит. (Нагуєвичі)

Кепкують із дівчини, що любить багато їсти.

9. Дівчьи як злото. (Нагуєвичі)

Щира правдомовна, вірна. Пор. Záturecky VI, 116.

10. Дівчьи як мальоване. (Нагуєвичі)

Дівчина гарна, рум’яна на лиці, вродлива.

11. Дівчьи як перепелиці. (Нагуєвичі)

Скромна, господарна дівчина.

12. Дівчьи як прилипка. (Дрогобич)

Люба, щира дівчина, що горнеться до кожного і кожному сподобається. Пор. вище Дівка ч. 28.

13. До дівчат – то я вмію, хоць не вчат. (Перемишль)

Жартливо говорить парубок, коли хто закине йому, що не вміє цієї або тієї роботи.

14. Йому до дівчьит, а не до книжки. (Нагуєвичі)

Говорять про старшого ученика, якому вже не хочеться вчитися. Пор. Adalberg Dziewczyna 30.

15. Красні дівчата і тут ростут. (Скварава)

Говорять парубки в відповідь такому, що хвалить красу чужосільних дівчат. Мовляв: усюди здиблеш гарних.

16. Нині дівчьи ледво поріг перелізе, а вже му сі п-у сливка влізе. (Ценів)

Цинічний жарт на тему вчасного зіпсуття дівчат, яке попадається особливо в селах, положених близько великих міст.

17. Он дівчата мої милі, рухаются в мене жили! (Рогатин)

Жартливо висловлює парубок свій запал до дівчат.

18. Ще тото дівчьи в пеленках, що має моє бути. (Нагуєвичі)

Говорить парубок, коли його питають, чи не жениться.

19. Як ся дівча вродит, то всі кути плачут; як ся хлопець вродит, то всі стіни скачут. (Стежниця)

Кути і стіни тут виставлені символами роду, який у дівчині не знаходить собі прибутку, а тільки ущерб, бо її мусить з віном віддавати іншому родові.

[Доповнення 1910 р.] 20. Дівчата аж липнуть до нього. (Тростянець)

Такий милий, гарний.

Дівчина

1. Була дівчина, тай ся на пси пустила. (Бібрка)

Була порядна, та потім піддалася розпусті.

2. Де дівчина в хаті, там плоти поломані. (Ценів)

Там парубки вечером лазять через плоти і ломлять їх.

3. Дівчина пішком ішла, черевину візком везла. (Нагуєвичі)

Допікають вагітній дівчині.

4. Дівчина як дівчина, лиш черевина, як діжчина. (Нагуєвичі)

Значення як вище.

5. Дівчина як маків цвіт. (Коломия)

Характеризують ріст і красу вродливої дівчини. Пор. Záturecky VI, 116.

6. Дівчина як малина. (Березів)

Люба, солодка, всякому мила. Пор. Záturecky VІ, 116.

7. Дівчина як своя душа. (Збараж)

Така мила, щира, прихильна. Пор. вище Дівча ч. 5.

8. «Дівчино, який у вас хліб добрий з закальцем!» – «Еге, то ще мама пекла, а як би я, то би було два». (Darowski)

Кепкують із недбалої, негосподарної дівчини, що не вміє спекти хліба, та з її матері, що також не вміла навчити її.

9. Поти дівчина не видасть ся, поки не осудят. (Яворів)

Перед зашлюбленням не мине спліток та лихого поговору. Пор. вище Дівка ч. 45.

10. То дівчина в перцьом. (Дрогобич)

Остра на язик, уміє відрубати, не любить зайвих жартів.

11. «Чому, дівчино, нічо не говориш?» – «Або я віддана?» (Сапогів)

Сільський savoir vivre, особливо давніше, велів дівчатам у крузі старших осіб мовчати. Оця приказка, що висміває цей звичай, являється признаком нових часів і нових поглядів на становище дівчини. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 48.

[Доповнення 1910 р.] 12. Дівчина, як сметана. (Жидачів)

Приємна, гарна.

[Доповнення 1910 р.] 13. Як дівчина пєна, табака їй вс-на. (Тростянець)

Значення неясне.

[Доповнення 1910 р.] 14. Файна дівчина, ноги як чепиги. (Буданів)

Дає добре.

Дівчук

[Доповнення 1910 р.] 1. Дівчук малий розум має. (Ю. Кміт)

Незвичайний спосіб перемінювати женське слово на мужське. Пор. Дітвак.

Дід

1. А ти діду, торбею! (Нагуєвичі).

Лають убогого чоловіка, не конче жебрака.

2. Всім дідам хліба не настарчиш. (Голобутів)

Бідноти, нужди на світі стільки, що один чоловік не заратує її.

3. Дай діду костур, а тебе най пси їдьит. (Нагуєвичі)

Іронічно говорить чоловік, коли хтось у нього просить позички, а він сам потребує грошей, або просить якоїсь услуги, що мусила б зашкодити йому самому. Пор. Дати 117.

4. Вставай, уже дід з Єсениці прийшов. (Нагуєвичі)

Будять досвіта в зимі челядь до роботи, мовляв: уже он який пізній час, що дід здужав устати і пришкандибати аж із другого села. Пор. вище Дідня, ч. 1.

5. Дід бабі вуйко. (Гнідковський)

Жартують із неясного свояцтва. Пор. Adalberg Dziad 5.

6. Дід бабі вуйко, а вона йому друге тілько. (Балигород) … стрийна. (Балигород) … тітка була. (Тернопіль)

Жартують із неясного, заплутаного свояцтва.

7. Дід бабці купив капці, за короткі – то втьив палці. (Белелуя)

Кепкують із чоловіка, що не вміє іншому зробити добра, щоб рівночасно не зробити йому якоїсь шкоди.

8. Дід дідом, хоць го в кожух убери! (Дрогобич)

Хто вбраний у кожух, має право вважатися господарем, і повинен поводитися не так, як жебрак-пролетарій.

9. Дід за образи, баба за гарбузи. (Нагуєвичі)

Констраст між більш ідеально настроеним мужем і більше практичною жінкою. Пор. Wahl І, 172.

10. Діди по селі, кури по смітю, вставай дівко до куделі. (Сяніцький повіт)

Значить уже не то ранок, але білий день. Кепкують із господині, що своєї челяді не будить досвіта до куделі. Пор. Brzozówski Dziad 2.

11. Дід на ніхоть, борода на лікоть. (Залісє)

Жартують із малого ростом а бородатого діда.

12. Дідови хліб, а бабі фіялки. (Саніц)

Контраст між практичним способом думання мужчин і непрактичним ідеалізмом жінок.

13 Дід о хлібі, а баба о фіялках. (Ількевич)

Кожний думає про своє; мужчина про практичне діло, а жінки про строї, пор. Adalberg Dziad 9.

14. Дід перднув, бабу звернув. (Нагуєвичі)

Це в гумористичнім освітленні пропорція сили мужчини до сили жінки.

15. Дід своє, баба своє. (Коломия)

Характеризують незгідливе подружжя, або загалом розмову, в якій жодна сторона не хоче попустити другій. Пор. Adalberg Dziad 15.

16. Дід усе дідом буде (Нагуєвичі)

В кого натура жебрацька, той ніколи її не позбудеться.

17. «Ділу, село горит!» – «Я торбу беру, на друге іду.» (Ількевич) … Я мішок беру тай … (Залісє) … А він іде на друге. (Petruszewicz)

Характеризують індиферентність чоловіка, якому дана справа не допікає, не робить ніякої різниці. Пор. Adalberg Dziad 8.

18. Дід як медвідь. (Нагуєвичі)

Жебрак здоровий і сильний, міг би ще робити.

19. Допоки діда, допоти й обіда. (Лучаківський)

Говорить старий чоловік до невдячної молодої генерації, яка лає його не тямлячи, що він надбав те, чим живуть молоді.

20. За дідову душу йзіли бабу вуши. (Махновець)

Жартують із надмірного жалю баби за дідом або загалом із нехлюйної баби, що буцімто з жалю за дідом занедбує всяке діло.

21. Захтів у діда упросити хліба. (Ількевич)

Захотів у бідного жебрака запомогтися.

22. Зійшов на діда (Добросин)

Звівся ні на що, зійшов на жебрака. Пор. Adalberg Dziad 29.

23. «Змовте дідуню отче наш за утопленика!» – «А най би го був дідько не ніс на глубоке!» (Нагуєвичі)

Жартують із напущеної побожності жебрака.

24. І дідам пива! (Залісє)

Говорять, коли хтось допоминається чогось, до чого не має права. Пор. Wander І (Bettler 153).

25. «Їджте, діду, борщ!» – «В тамтій хаті давали». – «То їджте пироги». – «Пошли ж вам, Боже, царствечко небесноє, люде добрії та милостивії, що старця до хати приняли та як Бог приказав погодували!» (Кобаки)

Жартують із вередливості сільського жебрака, особливо в празничний день, коли в кожній хаті дають не лише хліб, а й теплу страву.

26. Йому би лише сліпі діди водити. (Нагуєвичі)

До роботи, до господарства він невдалий.

27. Любит го, як пси діда. (Нагуєвичі)

Між жебраками і псами панує давня ворожнеча, пор. Wander І (Bettler 21).

28. Маєш діду струп! (Теребовля)

Говорять, коли комусь до звичайної біди прибуває ще якась надзвичайна болячка. Поляк каже в разі якогось наглого розчарування: Masz dziadu płaszcz! Пор. Adalberg Dziad 21.

29. Мій дід з твойов бабов ходив на сорокопуди. (Нагуєвичі)

Жартують із чоловіка, що без ніякої підстави видає себе свояком другого. Тобто: оце й весь титул нашого свояцтва.

30. Набрав, як дід у торбу. (Лучаківський)

Наслухався лайки, набрав побоїв, наївся сорому.

31. Надіявся дід на мід, та без вечері ліг. (Кобринський) … на мід та льиг спати не ївши. (Нагуєвичі)

Характеризують усякі марні сподівання, за якими чоловік занедбує реальне діло.

32. Надіявся дід на обід, тай без вечері поклався. (Теребовля)

Значення як вище.

33. Надіявсі дід на чужий обід, тай свою вечеру не їв. (Дрогобич)

Жартують із усякого безпідставного сподівання

34. «Нате вам дідуню за татуневу душечку!» – «Бог да прости! А як же ваш татуньо помер?» – «Та втопив сі». – «Дітьтьо го бери, най сі не пхає на глібоке!» (Коломия)

Жартливий діалог, пани характеризують жебрацьку покірливість перед одержанням милостині і брутальність по одержанню. Пор. вище ч. 23. Інтересна тут форма «Дітьтьо», де к перейшло на ть (аналогічне доньтя замість доньки), а дь перед ть асимілювалося.

35. Наші діди не знали біди, а ми, їх унки, зазнали муки. (Збараж)

Давніше було ліпше, а новому поколінню все гірше жити. Пор. Brzozówski Dziad 8.

36. Нема лиш діда тай баби. (Гнідковський)

Говорять про таке місце, де накладено в безладі різних речей. Пор. Adalberg Dziad 27.

37. Ой ти сліпий діду! (Нагуєвичі)

Кричать невидючому або заспаному, що мацає дорогу, хочби він був і зовсім молодий.

38. Пішов дід на гриби, а баба на гливи; дід свої посушив, бабині погнили. (Добросин)

Характеризують контраст дідового, мужеського, і жіночого господарства.

39. Пішов дід на гриби, баба на підпеньки; дідові висхли, бабині сиренькі. (Львів)

Значення як вище.

40. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. (Ількевич)

Кепкують із недотепи, що не вміє використати доброї нагоди. Пор. Adalberg Dziad 24.

41. Пішов дід на мід. (Сяніцький повіт)

Пішов зваблений якоюсь пустою обіцянкою, надіючися чогось незвичайного. Пор. Brzozówski Dziad 10.

42. Поки діда, поти хліба. (Ількевич) … й хліба. (Збараж)

Поки жив дід, то дбав, а внуки самі не вміють заробити. Пор. вище ч. 19.

43. Пустив сі на діда. (Нагуєвичі)

Покинув господарювати, спустився на жебранину, українське: пішов у старці.

44. Сподівався дід на мід, ліг спати не ївши. (Petruszewicz)

Значення як вище ч. 31–33.

45. Спомігся дід на обід, а баба на кисіль. (Ількевич)

Жартують із худих достатків бідних людей, особливо коли вони дуже величаються ними.

46. Спустився дід на мід, та ляг без вечері. (Сапогів)

Говорять про всякого, що понадіявшися на якесь непевне добро занедбав те, що мав під рукою. Пор. Симони 934.

47. Спустився дід на чужий обід, тай свого не їв. (Lewicki)

Понадієшся на чуже, та й своє занедбаєш. Пор. вище ч. 33.

48. Тихо, бо вас дід у торбу забере. (Нагуєвичі)

Уцитькують малих дітей.

49. «Тікай діду, бо село горить!» – «А я беру пугу тай іду в друге.» (Ясениця Сільна) … «А я торби беру тай на друге деру.» (Ценів)

Значення як вище, ч. 17.

50. «Тікай діду, село горит!» – «А я беру суму тай на друге суну.» (Львів)

Значення як вище. «Сума» в значенні торба, зрештою в сих сторонах невживане.

51. Того й дід у торбу не забере. (Нагуєвичі)

Говорять про купу непотрібних, попсованих речей, які заважають десь та займають місце.

52. То дід з діда-предіда. (Нагуєвичі)

Це жебрак із жебрацького роду, це чоловік невдалий до господарства.

53. Тут так, як би де діда на дорозі розбили. (Нагуєвичі)

Говорять, коли в хаті непорядок, усе порозкидувано, шматки хліба валяються.

54. Тут ще лиш діда та баби бракує. (Нагуєвичі)

Говорять, коли десь зійшлося багато людей або лежить без ладу багато речей. Пор. вище ч. 36; Adalberg Dziad 27.

55. Тьигнут сі, як діди на Кальварію. (Нагуєвичі) … до Милятина. (Рава Руська)

Волочуться, йдуть помалу, постоюючи та спочиваючи. – відпустове місце в Добромильському, а у Сокальському повіті.

56. У діда в торбі не поживишся. (Ількевич)

У бідного чоловіка нема що взяти, нічим запомогтися.

57. Ходит як дід остатний. (Нагуєвичі)

Ходить обідраний, занедбаний.

58. Чекай, прийде дід, посолит ніж тай ти запхає в с-ку. (Русів)

Страшать малих дітей.

59. Ще й дідам пива по обіді? (Збараж)

Значення як вище ч. 24.

60. Як дід до баби, так баба до діда. (Перемишль)

Тобто: промовляє, повертається, ласкаво чи сердито. Пор. Brzozówski Dziad 6.

61. Який дід, такий його плід. (Замулинці)

Дід має тут родове, а не соціальне значення: Grossvater.

[Доповнення 1910 р.] 62. «Дати вам діду борщу?» – «Я в тамті хаті їв щось солодкого, то бим з’їв». (Буданів)

Коротший варіант до т. І, Дід 25.

[Доповнення 1910 р.] 63. Дід бабі вуйко, а вона йому цьотка. (Жидачів)

Пор. т. І, Дід ч. 6.

[Доповнення 1910 р.] 64. Дід мід, баба патока; гості сут, та підут, а ми помремо, все зіставимо. (Буськ)

Приємне товариство розійдеться і минеться.

[Доповнення 1910 р.] 65. Дід про хліб, баба про фіялки. (Львів)

Пор. т. І, Дід ч. 12, 13.

[Доповнення 1910 р.] 66. «Діду, село горит!» – «Я беру торбу тай іду далі». (Миколаїв над Дністром)

Пор. т. І, Дід 17; Славейков ІІ, 111.

[Доповнення 1910 р.] 67. «Діду, сило горит». – Дід торбу на плечі тай на други. (Жидачів)

Варіант до попередньої частини.

[Доповнення 1910 р.] 68. Малий дід з великов палицев. (Кнігинин Р.)

Забавне спостереження.

[Доповнення 1910 р.] 69. Мій дід і твій дід ходили на сорокопуди; мій був вище тай вс-ся твому на груди. (Маріямпіль)

Кепкують із далекого свояцтва.

[Доповнення 1910 р.] 70. По що дідови давати, коли дід не хоче брати. (Підгірки)

Кривдують собі на такого жебрака, що не хоче брати милостині.

[Доповнення 1910 р.] 71. Ти з дідами, я з жебраками. (Мшанець)

Жартливо: ми собі рівні.

[Доповнення 1910 р.] 72. У кождого діда є своя біда. (Кукизів)

Вона гонить його від хати до хати.

[Доповнення 1910 р.] 73. Ще дідам пива, аби розливали на Великдень? (Вербовець)

Пор. т. І, Дід ч. 24 і 25: т. ІІІ, Старець 4. Говорять у значенні: ще чого не стало.

Дідицтво

1. Мале дідицтво, велике головництво. (Нагуєвичі)

За малу спадщину бідні спадкоємні найдужче сваряться та б’ються.

Дідич

1. Дідич на великім бурку. (Дрогобич)

Кепкують із голодранця. «Бурк» береться очевидно в двоякім значенні, як Burg, замок, і брук, себто гола вулиця.

2. На дідича подався. (Крехів)

Жартують із чоловіка, що змарнував своя господарство; мовляв, він надіється посісти панські добра.

3. Я на своїм такий сам дідич, як пан на своїм. (Коломия)

Говорить господар, коли пан хоче по давньому старшувати над ним.

Дідичний

1. Ци ти тут дідичний? (Нагуєвичі)

Чи це твоє батьківське, родове добро? Чи ти маєш право тут розпоряджатися?

Дідня

1. Ді-дньи, як прийде дід з Відньи. (Яворів)

Жартують із такого, що обіцяв устати досвіта, а прокинувся аж пізно в день.

Дідовід

1. Ой ти дідоводе якийсь! (Нагуєвичі)

Лають нездалого до роботи чоловіка, який любить волочитися від хати до хати.

2. Хто хоче зійти на дідовода, най сі заприязнит з видродушником, картилюшником та піяком. (Комарно)

Товаришування з убійцями, картярами та п’яницями деморалізує чоловіка. Інтересні тут зразки зложених слів, уковані немов ad hoc.