Добрий – Добро
Іван Франко
Добрий
1. Аби був добрий з людьми, то йому добре буде. (Голобутів)
Говорила мати про свого сина.
2. Аби добрий на пашу, а до роботи байдуже. (Ценів)
Жартують наймаючи слугу.
3. Ані добрий, ані злий. (Нагуєвичі)
Говорять про невизначного чоловіка.
4. Бодай ти то на добре не вийшло! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб лихе діло мало для тебе лихі наслідки.
5. Був у добрих руках. (Нагуєвичі)
Говорять про коня або худобину, що дуже змарніла, боїться, загалом виявляє сліди поганого поводження з нею.
6. Будь добрий, то й тобі добре буде. (Збараж)
Бо на твоє зло всякий і відповість тобі злом.
7. В добрий час говорити, а в лихий мовчати. (Залуче)
Віра в добрі і злі часи, зрештою тепер найчастіше в такім значенні, що бачачи чоловіка сердитим, гнівним ліпше й зовсім не заводити з ним розмови.
8. Волієш з добрим загубити, як з бідов знайти. (Kolberg Pokucie)
З добрим чоловіком легше перенести страту, а злий і зиск переведе нінащо.
9. Все добре від Бога. (Коломия)
Вислів віри в божу доброту. Пор. Славейков І, 81.
10. Все добре, що на добре виходит. (Коломия)
Бо зло звичайно кінчиться злом. Пор. Wander II, Gut 156.
11. Всього доброго! (Збараж)
Формула при прощанню; хатні, що проводжають любого гостя, бажають йому всього доброго.
12. Дістав сі в добрі руки. (Нагуєвичі)
Значить попав у тяжкі відносини, під власть лихого, твердого чоловіка.
13. Добер год на тебе! (Сокаль)
Старосвітське бажання або привітання.
14. Добра тая бредня, але не щодня. (Станіславів)
Говорять про якусь приємну, але не пожиточну або коштовну новину.
15. Добра то річ: із-за чужого плечьи свої ноги попасти. (Нагуєвичі)
Значить покористуватися чужою працею.
16. Добра то річ – попоїсти і на піч. (Карлів)
Ідеал чоловіка, стомленого працею й голодом. Піч у селянських хатах – найлюбіша лежанка.
17. Добра то річ, що є в хаті піч. (Ількевич)
Значить що можна погрітися. Пор. Wander ІІ, Gut 158, де зацитовано нашу приказку як польську.
18. Добре, бо добре заплачено. (Нагуєвичі)
Говорять про дорогу річ. Пор. Wander II, Gut 206.
19. Добре довго ся памятає, а злоє ще довше. (Ількевич)
Загально розширений афоризм, пор. Wander ІІ, Gutes 39.
20. Добре мине ся, лихо буде; лихо мине ся, добре буде. (Зазулинці).
Звичайне чергування людського життя.
21. Добре ніколи не вкучить ся. (Ількевич)
Так уявляє собі чоловік, що в житті мало зазнав добра; навпаки такий Гете писав:
Es ist nichts schwerer zu ertragen,
Als eine Reihe von guten Tagen.
[Це перефразований вислів, у Гете: «Alles in der Welt läßt sich ertragen, / Nur nicht eine Reihe von schönen Tagen». Нібито надруковано в 1815 р., але в якому творі – невідомо. – М. Ж., 7.04.2021 р.]
22. Добре пиши на піску, а злоє на камени. (Городенка) … зле на камени пишемо. (Залісє)
Добро легше забувається, як зло. Пор. Wander ІІ, Gutes 34.
23. Добре само ся хвалит, а злоє похвали негідно. (Ількевич)
Виходило б із того, що доброго не слід хвалити, та це не буде вірно. Пор. Adalberg Dobre 40; Čelakovský 30; Záturecky 138; Славейков І, 141; Wander ІІІ, Werk. 56; II, Gutes 29.
24. Добрий, але ліпших вішають. (Збараж)
Кепкують із поганого чоловіка, що удає добряка. Пор. Adalberg Dobry 16.
25. Добрий дурному брат. (Зіболки) … усе дурневи … . (Kolberg Pokucie)
Бо доброго найлегше одурити. Пор. Bebel 309; німецьке: Allzugut ist dumm, Wander І, Gut 9, 13. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Mensch 342.
26. Добрий з добрим, кепський сам. (Зіболки)
Якби так скрізь можна перевести, то був би ідеальний ляд у суспільстві. Пор. Adalberg Dobre 25, Dobry 54; Záturecky 6.
27. Добрий млин усе змеле. (Збараж)
Здоровий чоловік усе з’їсть, що йому дадуть. Пор. Славейков І, 140.
28. Добрий хоть на рану до серця. (Гнідковський) … хоць го до рани приложи. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, повного співчуття до терпіння інших. Пор. Adalberg Dobry 43.
29. Добрий як баранчик, лише по вовчому виє. (Збараж)
Говорять про влесливого чоловіка, що прикидається добрим, а на правду твердосердий.
30. Добрий як дідько. (Нагуєвичі)
Іронічно про злого чоловіка.
31. Добрий як кавалок хліба. (Кути)
Значить складний до всякого діла, щирий і скромний. ІІІвейцарець каже: Gut die liebe Stunde, Wander II, Gut 276.
32. Добрий як полин. (Самбір)
Іронічно: гіркий, лихий, нелюдяний. У поляків: jak chrzan z wódką, Adalberg Dobry 33.
33. Добрий: як спит, то їсти не хоче. (Нагуєвичі)
Іронізують над лихим, захланним чоловіком. Пор. Wander II, Gut 275. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ. Mensch 935.
34. Доброго добром згадуют. (Городок)
По добрім чоловіці лишається пам’ять його добрих діл. Пор. Adalberg Dobry 6.
35. Доброго довго всі споминают, а лихого нігди не забувают. (Городенка)
Пам’ять про перебуті злі пригоди та утиски триває довше, як пам’ять про добро.
36. Доброго коршма не згіршит, а злого церква не направит. (Сілець Беньків) [Доповнення 1910 р.] Доброго і коршма не зіпсує, а злого і церков не направит. (М. Яцків)
Добрий чоловік усе заховає свою доброту, хоч і серед противних обставин. Зрештою мораль трохи ризикована і фаталістична.
37. Доброму все на добро виходит. (Збараж)
Оптимістичний погляд на життя. Пор. Wander ІІ, Guter 5.
38. Доброму всюди добре. (Кобаки)
Він зуміє підладитися до всяких обставин. Пор. Симони 667, Wander І, Gut 116; Záturecky 6. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 126.
39. Єден такий добрий як другий. (Нагуєвичі)
Значить оба однаково недобрі. Пор. Wander II, Gut 44.
40. За все добре Богу дьикувати. (Нагуєвичі)
Все добро вважається випливом божої ласки.
41. За много вже того доброго. (Пустомити)
Іронічно: забагато лиха. Пор. Wander II, Gutes 170.
42. З добрими я добрий, а з лихими лихий. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік сильного характеру. Пор. Adalberg Dobry 77, 8; Schleicher 162; Wander II, Guter 1; Záturecky 217.
43. З добрим згубиш, то ті хоч потішит; з лихим знайдеш, не поділиш сі. (Коломия)
Це немов коментарій до приповідки ч. 8.
44. З доброго дива отаке на мене впало. (Нагуєвичі)
Значить з якогось випадку, без моєї причини.
45. З єдним добрий, з усіми злий. (Ценів)
Про чоловіка, що приятелює з одним, а цурається інших. Пор. Schleicher 162.
46. З кождим хоче бути добрий. (Нагуєвичі)
Говорять про безхарактерного, підлесного чоловіка.
47. Знає добрий рихтай. (Нагуєвичі)
Привик до послуху, до військової карності. «Рихтай», це німецька військова команда «Richt euch!» ставайте в ряд! У словаків: добра школа, Záturecky 152.
48. І будь же тут добрим з тими людьми! (Нагуєвичі)
Окрик знетерпливлення на людську ледачість.
49. І той добрий, і той не злий. (Ценів)
Говорить згідливий чоловік. Пор. Záturecky 98.
50. Коби в добрий чьис! (Нагуєвичі)
Формула бажання при розпочинанню всякого діла, основана на вірі в добрі і злі часи.
51. Коби так борзо добре гинуло, як лихе. (Жидачів)
Очевидна іронія, бо ж звичайно кажуть, що «лихе не гине».
52. Коби так на добре, як на зле. (Ясениця Сільна)
Значить легше діждатися зла, як добра.
53. Коби цний та добрий, то би того не зробив. (Нагуєвичі)
«Цний та добрий», звичайна, хоч лише в приповідках уживана характеристика пересічно доброго чоловіка, пор. старе грецьке καλὀς κ ἀγαθὁς.
54. Кождому добрий, собі злий. (Ількевич)
Хто захоче кожному догодити, той собі самому наробить найбільше лиха. Пор. Adalberg Dobry 62.
55. Кому-м добрий, а тобі ні. (Нагуєвичі)
Відповів сердитий чоловік сусідові, що вговорював його словами: «Але ж чоловіче добрий!»
56. Куждий добрий – но для себе. (Миколаїв над Дністром)
Погляд, що егоїзм – це основа всього суспільного життя. У поляків аналогічно: всім добрий, собі найліпший, Adalberg Dobry 76; Wander II, Gut 43.
57. Лучше з добрим згубити, як з лихим знайти. (Ількевич) Волю … (Нагуєвичі)
Бо лихий незгідливий, а добрий в разі згуби, як не поможе, то хоч потішить.
58. Має добрий морес. (Нагуєвичі)
Живе в послусі, в острих порядках. Морес – латинське mores, обичайність.
59. Най усе добре сідає! (Нагуєвичі)
Формула чемності, говорить чоловік увійшовши в чужу хату, коли його просять сідати.
60. Не варт доброму дороги перейти. (Збараж)
Значить це лихий, поганий чоловік. Віра в «перестріт», себто в те, що кому лихий чоловік перейде дорогу, тому трапиться нещастя.
61. Не все то добре, що солодке. (Дуліби)
Зверхній вигляд, блискучі прикмети часто зводять. Пор. Wander І, Gut 92,44.
62. Ни роби сі дуже добрим, бо ті свині роз’їдьи. (Kolberg Pokucie)
Іронізують над лихим чоловіком, що любить сам хвалити свою добрість. Пор. Adalberg Dobry 81.
63. Оставайтеся у всім добрім! (Збараж)
Формула прощання при відході з чийогось дому.
64. Поки-м добрий, то добрий. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що збирається розсердитись.
65. Таке добре, аж язик у г-цю забігне. (Нагуєвичі)
Сміються з такого, що занадто ласо хапається що їсти, приміром до меду або якої страви.
66. Таке добре, що би й пес з маслом не їв. (Дрогобич) … що пес … не з’їсть. (Сороки)
Говорять про якусь лиху пригоду, сварку, процес і т. п.
67. Таке добре, як густа сметана. (Мшанець)
Іронічно про якесь уперте лихо, з якого годі виплутатися.
68. Такий добрий, іно го до серця прикладай. (Ількевич)
Значить тули, пести його. Пор. Adalberg Dobry 43.
69. Такий добрий, як мід з цукром. (Замулинці)
Іронізують на чоловіка занадто солодкого в словах і манерах.
70. Ти такий добрий, що як би ті помастив маслом, то навіть пес би ззів. (Підпечари)
Говорять брусоватому, неотесаному, сердитому чоловікові.
71. Той добрий, той ще ліпший. (Бірки Великі)
Сумнівний вибір між двома добрими. Пор. Adalberg Dobre 23.
72. To таке добре, що як би пес іззів, то би здох. (Ортиничі)
Говорять про щось погане, несмачне.
73. То ти на добре не вийде. (Дрогобич)
Значить діло доведе до поганого кінця. Пор. Adalberg Dobre 42.
74. Хто би сі доброму противив? (Нагуєвичі)
Значить коли я противлюся, то це діло не добре.
75. Чого доброго, то іно трошка. (Сороки)
Тобто: то й вистачить, або також: доброго все буває менше як злого. Пор. Adalberg Dobre 35.
76. Що добре, того по трошки. (Дрогобич)
Говорять обділюючи дітей якимись ласощами. Пор. Дикарев 154; Záturecky 641.
77. Що добре, то й Бог благословит. (Нагуєвичі)
Добре ведене діло обіцяє успіх.
78. Що добре, то й до людей подобне. (Нагуєвичі)
Значить приємне, пожадане людям.
79. Що добре, то кождий розуміє. (Нагуєвичі)
Кожний найшвидше пізнає, що для нього добре.
80. Що добре, то не дорого. (Ценів)
Значить не жаль і заплатити. Пор. Záturecky 191.
81. Що добре, то само ся хвалит. (Лучаківський)
Значить не потребує окремої похвали, пор. вище ч. 23, а також. Adalberg Dobre 10; Носович 474; Muka 517.
82. Що доброе, то ми, а що злое, то не ми. (Гнідковський)
Наївний вислів природного егоїзму.
83. Що єдному добре, то другому зле. (Дуліби)
Добро – суб’єктивна річ.
84. Як би цний та добрий, то би ми ходь «узни мі» сказав. (Нагуєвичі)
Згірдно, замість то би мені подякував. Пор. вище ч. 58.
85. Який добрий-день, такий богдай-здоров. (Карлів) [Доповнення 1910 р.] Який «добри-день», таке «добре здоровля». (Тростянець)
Яке привітання, таке й прощання, образово: як ти до мене, по добру чи напастю, так і я до тебе.
[Доповнення 1910 р.] 86. До доброго не припрошуй. (Тростянець)
Що добре, то всякий радо бере.
[Доповнення 1910 р.] 87. Доброго всігди трішки. (Тростянець)
Як занадто багато доброго, то вже не добре.
[Доповнення 1910 р.] 88. Доброго не тра бити, а злому не поможе. (М. Яцків)
В такім разі биття, як педагогічний спосіб зовсім зайве.
[Доповнення 1910 р.] 89. Хто добрий, собі добрий. (Тростянець)
Бо роблячи іншим добро, запевняє й собі від них добре поводження.
[Доповнення 1910 р.] 90. Як би вона була добра, то би її давно люде забрали. (Городок)
Говорять про лиху дівку, що жиє старою панною.
Добро
1. Аби по добру! (Косів)
Побожне бажання, щоб усе робилося згідливо і без лайки.
2. Бодай ти добра не було! (Криворівня)
Прокляття. Пор. Wander II, Gutes 169.
3. Бодай ти добро було! (Нагуєвичі)
Говорять ласкаво скотині, поганяючи її.
4. Бодай ти моє добро костев у горлі стало! (Нагуєвичі)
Клянуть лихваря або здирника.
5. Бодай тобі добро було, як в чужій кишені! (Красносільці)
Опинитися в чужій кишені рукою – значить, бути злодієм. Зрештою чужа кишеня не запоможе.
6. В добрі бис лускав! (Криворівня)
Добродушне бажання скотині, головно волові або коневі, замість прокляття.
7. В добрі ся не знає, а о біднім не гадає. (Ількевич)
Значить за власним добробутом не тямить того, що треба помагати бідним.
8. В добрі ся не чує. (Лучаківський)
Значить сам того не тямить, як йому добре живеться.
9. Він сі в добрі не знає. (Нагуєвичі)
Не знає ліку, ціни свого добра.
10. В такім добрі лиш би жити та Бога хвалити. (Нагуєвичі)
Говорять про заможного чоловіка, що шукає собі напасті, накликає на себе немилі пригоди, або про покійника, що вмер передчасно, полишивши своє добро.
11. Гей, добро би ти було! (Княждвір)
Кричать, поганяючи воли в плузі. Пор. вище ч. 3.
12. Дав ти Бог добро, та не вмієш сі в добрі швинувати. (Нагуєвичі)
Докоряють багатому та притім недоброму, негосподарному чоловікові.
13. Добро би ми що-то. (Нагуєвичі)
Значить бажаю хоч що-будь дістати, отже, за свою працю, або в спадку.
14. Добро борзо ся забуває. (Лімна)
Загальна життєва обсервація. Пор. Záturecky 54.
15. Добро – вийму з тебе ребро. (Нагуєвичі)
Передразнюють одні одних школярі, учачися азбуки.
16. Добро з далека чуємо, а зло ще далі. (Торки)
Про доброго чоловіка йде слава далеко, а про злого ще дальше. Пор. Adalberg Dobre 7; Носович 295.
17. Добром зо мнов усьо зробиш. (Нагуєвичі)
Не насиллям, а ласкавим способом, переконанням чи просьбою.
18. Добро му лишень пальцем показує. (Гнідковський)
Значить дурить його.
19. Добро псу муха. (Ількевич) … як кійом по за вуха. (Нагуєвичі)
Краще дрібниця, як нічого або як страта. Пор. Носович 295.
20. Добро само ся платит. (Уриче)
Значить само для себе дав чоловікові задоволення. Пор. Adalberg Dobre 22, 10, 18.
21. Добро тиць, як ниць. (Мінчакевич)
Краще хоч крихту зиску, як нічого.
22. Добру не стерпиш, а біді мусиш. (Коломия)
В добрім побуті чоловік робиться свавільним, шукає собі зачіпки, а в біді мусить сидіти тихо. Пор. Adalberg Dobre 11.
23. За добро добро, за зло зло. (Комарно)
Звичайна життєва відплата.
24. За добро не тяжко, коби так за біду. (Кнігинин Р.)
Очевидно іронічно, бо біди не треба пошукувати, а добра треба.
25. За моє добро ще мене в ребро. (Сороки)
Значить відплачують злом за добро. Пор. Adalberg Dobro 9. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 141.
26. За твоє добро кулак ти в ребро (Petruszewicz) … ніж тобі … (Печеніжин) … кадук ти … (Яворів)
Та сама думка розмальована конкретними деталями. Пор. Adalberg Dobro 9; Haller 86; Záturecky 186.
27. І добро сі проїсть. (Нагуєвичі)
Чоловік хоче зміни, одностайність надоїдає. Пор. Záturecky 144
28. За чуже добро вилізе ребро. (Ількевич)
Злодія зловлять і будуть катувати. Пор. Adalberg Dobro 1, 2; Wander II, Gut 251, 253, 255–261; Славейков I, 187. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 209.
29. Не все добро, що смакує. (Ількевич)
Часто смакує чоловікові таке, що веде просто до загибелі.
30. Не з добра ти такий став. (Нагуєвичі)
Говорять до змарнілого, знесиленого чоловіка.
31. Не з добром він до мене йде. (Нагуєвичі)
Значить іде сваритися або битися.
32. Отто-с ми добра навезла! (Kolberg Pokucie)
Очевидно іронічно, що навезла чогось зайвого, дрібних дітей або що.
33. По добру вам кажу. (Нагуєвичі)
Говорю в добрім способі, бажаючи згоди.
34. Поти добро, поки мокро. (Ількевич)
Значення не зовсім ясне. Мокре поле до добра не числиться, хіба мокре ремесло, приміром рибальство.
35. Роби кому добро, лягай з його жінков спати! (Ценів)
Кривдує собі чоловік, якого зловили на гарячім. Пор. Носович 379.
36. Таке добро поза кожде ребро. (Рибно)
Жалувався побитий чоловік.
37. Таке добро, що під очима мокро. (Лучаківський)
Значить з лихої долі плачу часто.
38. То не добром пахне. (Дрогобич)
З того будуть якісь погані наслідки. Пор. Záturecky 245.
39. Упався в добро, як сливка в лайно. (Гнідковський) … в тепле г-о. (Львів)
Жартують із чоловіка, що з добрих обставин попався в лихі, приміром оженився до лихої сім’ї.
40. Чуже добро не гріє. (Нагуєвичі) … не ситит. (Березів)
Значить ним не доробишся, воно розійдеться марно. Пор. Adalberg Dobro 10; Wander II, Gut 86, 104–107.
41. Чужим добром ситий не будеш. (Львів)
Значення таке ж, як і в попереднім.
42. Ще хиба тілько добра на світі, що так бідному дни идут, як богачови. (Мшанець)
Так потішає себе бідний чоловік, бачачи хоч у тім частину своєї рівності з багачем.
43. Я не з добра виріс, а з біди. (Нагуєвичі)
Значить потрафлю й робити всячину і притерпіти, коли треба.
[Доповнення 1910 р.] 44. Добро само себе хвалит. (Нагуєвичі)
Чужа похвала йому байдужа. Пор. Giusti 221.
[Доповнення 1910 р.] 45. Добро що-то як нічо. (Іванівці К.)
«Добро» тут у значенні ліпше. Пор. т. ІІ, 13, 19, 21.