Жебрати – Живцем

Іван Франко

Жебрати

1. Жебраний хліб легкий. (Лучаківський)

Жебрак, здається, не робить на хліб, але випрошує його. Жебраки додають до цієї приказки звичайно слова: але гіркий.

2. Жебраним хлібом не запоможеш сі. (Нагуєвичі)

Значить жебрацтвом не доробишся.

3. Пішов жебрати, не мав у що брати. (Кукизів)

Про недогадливого нездару, що береться до діла без найпотрібніших для цього засобів.

4. Пішов по жебранім хлібу. (Нагуєвичі)

Пішов на жебри, у старці.

5. Прийшли жебрати тай не маєм що брати. (Darowski)

Мабуть трохи баламутно передана приказка ч. 3: не мав де брати, про незарадного чоловіка, якому годі було статися навіть порядним жебраком.

Жебри

1. В жебри прийде ся піти. (Станіславів)

Говорить збіднілий чоловік.

2. Пішов на жебри не мав де брати. (Лучаківський)

Про роззяву та забудька; див. Жебрати 3.

3. Пішов по жебрах. (Нагуєвичі) … по жебріх. (Уриче)

Пустився на жебрака.

Жеброта

1. То ще жеброта з під плота. (Батятичі)

Лаяв мужик прохожих голодранців.

Жегнати

1. Жегнай вас Боже ласков свойов! (Балигород)

Жегнати тут у значенні: благословити, з польського: żegnać.

2. Жегнайся лівов руков! (Лімна)

Хреститися лівою рукою значить відпиратися від чогось. Тут значить: те, що ти говориш, зовсім неправда, сам тому не вір.

Женатий

1. Біда женатому, як псу кудлатому. (Крехів)

Бо кожний має за що поторгати.

2. Женатий як горнець щербатий. (Коломия)

Натяк на відому пісню:

Ой біда тому женатому,

Як тому горшкови щербатому:

Зі споду кипит, з верху збігає,

Куди ся поступит, щастя не має.

3. Най сі женатий журит, що жінку має. (Нагуєвичі)

Жартує парубок із женатого, якому баламутить жінку.

Женитися

1. А женив би ти ся з сухою вербою! (Глещава)

Прокляття. Суха верба осідок злого духа.

2. Борше ожениться солом’яний парубок, як віддасться солом’яна дівка. (Лучаківський)

В парубка поперед усього ціниться його робоча сила і тим він усе пожаданий у господарстві.

3. «Женив бись ся?» – «Ого!» – «А сорочка де?» – «От, розговорилася.» (Гнідковський)

Женитися кожний охочий, але подбати про економічне основання господарства не кожний хоче.

4. Женився – не журив ся; оженився – зажурився. (Голгочі)

З женячкою приходять усілякі клопоти.

5. Женисі голий з голою, бо в селі злодіїв мало. (Ясениця Сільна)

Кепкують багачі, коли жениться бідний. Пор. Adalberg Żenić się 5.

6. Жени сі не знати на що тай на яке. (Нагуєвичі)

Значить я не маючий і вона не заміжна, отже ні по що нам женитися.

7. Жени ся на чотири вітри. (Гнідковський)

Говорить знеохочений батько синові, що не хоче женитися по його волі.

8. Женити ся і повісити ся – є час нагадати ся. (Лучаківський)

Значить одно й друге чоловік звичайно не робить легкодушно, з першого пориву.

9. Женит сі, як дідько з сухов вербов. (Нагуєвичі)

Коли вітер крутить курявою край дороги, говорять, що це дідько жениться з сухою вербою. Тієї самої приказки уживають, коли чоловік робить великий галас, б’є посуду в п’янім стані або взагалі веде себе як божевільний.

10. Женит ся, як ся пси лінят. (Бітля)

Пояснення: «Випадат жинитися тілько в зимні мясниці, а не літом».

11. Жени сина коли хоч, коли можеш, давай доч. (Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Жени сина коли хоч; коли можеш давай доч. (Wurzbach)

Сина женять, коли хочеться, а дочку дають замуж тоді, коли хтось хоче її взяти. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 113; Wander ІІ, Junge 4; Wurzbach 487.

12. Женім сі, небого: ти не маєш ніц, а я й того. (Яворів) … в тебе мало, в мене не много. (Нагуєвичі)

Жартлива передача залицяння немаючого парубка до немаючої дівки.

13. Замолоду жени сі, борше помічників діждеш сі. (Нагуєвичі)

Чисто господарський погляд на женячку. Пор. Schleicher 179.

14. Замолоду женяться, а потім бідуют. (Комарно)

Загальна увага, без логічного зв’язку, бо не всі тому бідують, що женяться замолоду.

15. Не штука оженити ся, але штука розженити ся. (Лучаківський)

Грецька церков так само як римська не допускає розводів.

16. Оженив бим ся, дав бим вола; розженив бим ся, дав бим два. (Лучаківський)

Варіант попередньої приказки.

17. Оженив сі тай перемінив сі. (Нагуєвичі)

Покинув давні парубоцькі або бурлацькі привички. Пор. Adalberg Żenić się 10: Čelakovský 382.

18. Оженився дурноватий, та взяв бісновату. (Мшанець)

Говорять про дібрану, але в поганім напрямі пару.

19. Оженився Яким з таким. (Городенка)

Зійшлася дібрана пара.

20. Ожени мі, дам ти вола; розжени мі, дам ти десять, не два. (Комарно)

Варіант приказки ч. 15.

21. Оженися, не журися, будеш панувати: буде жінка свині пасти, а ти завертати. (Гнідковський)

Насміхаються з такого, що легкомисно жениться і потім бідує. Зрештою приказка має форму коломийки.

22. Оженися, не жури я, гаразд тобі буде: будеш мати коли спати, їсти що не буде. (Гнідковський)

Також із коломийки приказка, в якій висмівається легкомисна женячка.

23. Оженися, не журися, піде ти рукою: піде жінка за борщем, а ти за мукою. (Гнідковський)

Також приказка з коломийки.

24. Оженився на штири вітри а на пятий шум. (Мінчакевич) … на чотири … (Ількевич)

Оженився легкомисно, зійшов ні на що.

25. Не оженишся, поки тя не оббрешуть. (Ількевич)

Молодим завсігди здається, що якісь спеціальні вороги брешуть на них, аби розстроїти їх зв’язок.

26. Не женив ся – не журив ся; оженив ся, зажурив ся. (Ількевич)

Варіант приповідки під ч. 4.

27. Пізно женити ся, дрібні сироти лишити. (Кунин)

Селяни женяться залюбки перед 30-им роком життя. Пор. Adalberg Żenić się 7.

28. Поки не женив ся, поти веселив ся. (Гнідковський)

Бо був свобідний.

29. Прийшлося бідному женити, то ніч мала. (Лучаківський)

Іронізує бідний чоловік сам над собою. Пор. І, Бідний 28.

30. Сам ся вженю, до жони прийму, і буду богачом. (Мшанець)

Так передразнюють нібито надії чоловіка, якого жінка ошукує з іншим.

31. Тогди єм ся оженив, коли ніч мала. (Корчин)

Мені все йде на перекір. Варіант приказки ч. 29.

32. Тогди се буду женити, як се будут пси лінити. (Добросин)

Пор. ч. 10.

33. Як ся женит, то два дни «гой», а ціле життє «йой»! (Мшанець)

Зразу втішаються, потім бідують.

34. Я сі не женю, ней сі той старає на діти, хто їх має де подіти. (Комарно)

Говорить немаючий чоловік, що не чує себе в силі удержати сім’ю.

[Доповнення 1910 р.] 35. Женив ся, аби мав жінку. (Ю. Кміт)

Женився не дуже вибираючи.

[Доповнення 1910 р.] 36. Женити сьи і веселити сьи. (Вербовець)

То не все на одно виходить.

[Доповнення 1910 р.] 37. Женит сі, а потім кричьит: та ліпшьа, що вмерла. (Ю. Кміт)

Говорять про вдівця, що нарікає на свою другу жінку.

[Доповнення 1910 р.] 38. Як я ся женив, по оцях нашов я мало што вецей, як півтора хвоста. (Ізби)

Говорив чоловік, що з бідності доробився до заможності.

Жених

1. Дай Боже жениха не гладкого, але статного. (Цигани)

Так моляться Богу родичі молодої.

2. Женихів, як воробців у стрісі. (Березів)

Говорять про посажну дівку, до якої женихається багато парубків.

3. Мала женихів як маку. (Богородчани)

Сваталося до неї багато парубків.

Женщина

1. Йик би женщини закладали оплоти, не потребували би хлопи. (Гринява)

Закладання оплотів – не жіноча, а чоловіча робота.

Женячка

[Доповнення 1910 р.] 1. З єго женячков далеко от сале до тале. (Ізби)

Відси доти – показують жестом на знак, що дуже далеко.

Жерти

1. Жер би доки видит. (Нагуєвичі)

Говорять про ненаїсного чоловіка.

2. Жер бис своє тіло! (Нагуєвичі)

Прокляття; натяк на перекази про голодівки старих часів, коли люди доходили до антропофагії.

3. Жерла би ті гадина! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вкушення гадини вважаеться дуже страшним.

4. Жерла би тя хороба! (Крехів)

Щоб тебе не попускалися якісь рани.

5. Жри, аби-с тріс! (Нагуєвичі)

Сердито подають страву. Пор. Schleicher 158.

6. Жріт сі, аби сі з вас лиш фости лишили! (Нагуєвичі)

Говорять сердито сварливим братам або сусідам.

7. Жрут сі як пси. (Нагуєвичі) … скажені. (Богородчани)

Говорять про братів або близьких сусідів, що живуть у вічній сварці та бійці. Пор. Adalberg Żreć 2, 5.

Живець

1. Живцем рибу берут. (Люча)

Дають їй на вудці живу принаду, черв’яка або рибку. Образово: чоловіка можна притягти до якогось діла користю.

2. На такий живець хиба дурна риба йде. (Зазулинці)

Це занадто нехитре діло, щоб мене привабити до нього.

3. То ще живець-здоровець! (Нагуєвичі)

Говорять про статного, сильного чоловіка.

4. Я на такий живець не піду. (Коломия)

Себто на таку принаду.

Живий

1. Аби-с сі живий розігнив! (Нагуєвичі)

Прокляття; така смерть уважається карою божою за якісь тяжкі, неприродні гріхи.

2. Аби-м ті живого не застала! (Нагуєвичі)

Кляла мати непослушного сина, виходячи з хати.

3. Аби ти в живім тілі хроби шпали! (Лолин)

Прокляття. Пор. нагуївську форму ч. 1.

4. Аби ті живого хроби точили. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти вмирав точений хробаками.

5. В живі очи краде. (Нагуєвичі) … бреше. (Нагуєвичі)

Значить при людях, не соромлячися.

6. Де живий не зайде, там мертвого завезут. (Нагуєвичі)

Значить на кладовище, на дно могили.

7. Доки-с живий, роби а не вий. (Ценів)

Додають життєвої відваги розжалобленому чоловікові.

8. Живий живе гадає. (Миколаїв над Дністром)

Про свої живі інтереси. Пор. Adalberg Żywy 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 303; Даль І, 335.

9. Живий живої гадає, а смерть не чикає. (Зазулинці)

Життя має свої інтереси і змушує чоловіка забувати про смерть.

10. Живий жиє, гадає, думає. (Гнідковський)

Говорять як заохоту чоловікові, пригнобленому стратою по смерті якоїсь близької людини. Пор. Adalberg Żywy 6.

11. Живий о живім гадає. (Ількевич, Petruszewicz) … живе думає. (Ількевич)

Варіант попереднього.

12. Живі очи видят. (Цигани)

Значить першорядні, безпосередні свідки, не те, що переказ.

13. Живого огню вікрутити. (Жабє)

Живий огонь – самоділковий, осягнений трінням дерева о дерево.

14. В живого з ті скиру зідру. (Нагуєвичі)

Погроза, натяк на давню орієнтальну кару здирання шкіри з живого чоловіка.

15. З живого і вмерлого бере. (Нагуєвичі)

Говорять про попа. Поговірка відома була вже старинним грекам, пор. Тимошенко с. 69.

16. Іде му з живого і вмерлого. (Комарно)

Мова про попа.

17. Коби живий та здоров, вже я собі хліба добуду. (Нагуєвичі)

Говорить хворий чоловік.

18. Куди живий не зайде, то заїде. (Стрий)

Жартують, коли хтось дивується, як то далеко.

19. Лишай живе, доганяй мертве! (Збараж)

Іронічно: мертвому це байдуже. Пор. Adalberg Żywy 1.

20. Лиш трошка живий. (Нагуєвичі)

Про хворого, але також про втомленого чоловіка. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Leben 268.

21. Нате мі живого до гробу несіт! (Нагуєвичі)

Окрик розпуки чоловіка, що не може опертися своїм противникам.

22. Ні живий ні мертвий. (Коломия)

Говорять про переляканого, помертвілого, тяжко хворого чоловіка. Пор. Schleicher 172; Тимошенко с. 98. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 327.

23. Покинь живе та шукай умерлого. (Ількевич)

Іронізують над чоловіком, що покидає розумне, живе діло та гонить за дурницею. Пор. вище 19.

24. Поки смо живі, то робімо, а як помремо, то си відпічнемо. (Нагуєвичі)

За життя чоловік ніколи не має такого відпочивку, щоб його ніщо не турбувало. Та сама приказка у болгар, пор. Славейков І, 149.

25. Хто живому не дав, той най і за вмерлим не дає. (Нагуєвичі)

Дуже розумна приказка: дачки по мертвому не варті й сотої часті того, що поміч живому.

26. Ще го живого хробаки розточили. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що вмер у тяжкій хворобі.

27. Як живий буду, то до вас прибуду. (Коломия)

Говорить чоловік, що вибирається в далеку дорогу.

[Доповнення 1910 р.] 28. Живий живої хоче. (Тростянець)

Чоловік з гарячим темпераментом шукає собі відповідної жінки.

Живитися

1. Живіт сі та на мене не дивіт сі! (Нагуєвичі)

Говорить господиня, що доносить гостям страви, але сама не їсть.

2. Три дни не живи ся, а ладно диви ся. (Petruszewicz) … не живив ся, а красно дивив ся. (Ількевич)

Не показуй по собі незадоволення з власної недогоди і дивися людям весело в очі.

Живіт

1. Гуркоти в животі, на всі штири роги витрублюют. (Нагуєвичі)

Говорить голодний чоловік, у якого гуркотить у животі.

2. Доки мого живота, я тут пан. (Нагуєвичі)

Говорив завзятий чоловік, що не хотів робити останнього заповіту.

3. Живіт свербит, х-й стоїт, хоче сі с-ти, буде свитати. (Тисьмениця)

Це такі три признаки, по яких селянин пізнавав пору ночі, так званий хлопський годинник.

4. Живіт товстий, а лоб пустий. (Ількевич)

Говорять про опасенного, а тупоумного чоловіка.

5. За свого живота всю худобу розділив. (Ценів)

Значить поки ще живий був.

6. На слабий живіт і пироги зашкодят. (Мінчакевич)

Говорять про недотепного чи нещасливого чоловіка, якому й добро виходить на зло.

7. У неї живіт росте нівроку як жидівський процент. (Миколаїв над Дністром)

Говорять про вагітну жінку.

Живний

1. Живний четвер. (Нагуєвичі)

Так називають великий або страсний четвер перед Великоднем. Пор. пісню:

В живний четвер по вечері

Ходит Христос по всій землі.

Живник

1. Від живника до паски триднівку постьит. (Нагуєвичі)

Живник, те само, що живний або великий четвер. Давніше побожні люди як повечеряють у живник, то не їдять нічого аж до свяченого, це й була: «триднівка».

Живобить

1. То два роки живобить була. (Нагуєвичі)

Перед двома роками було добре – погода сприяла і взагалі були інші корисні обставини.

Живцем

1. Живцем не полізу під землю, кола Бог душі не бере. (Бірки Великі)

Говорив старий дід, якого хтось привітав добродушно-жорстокою фразою: «Діду, а ти ще жиєш?»

2. Живцьом мі в яму пхают. (Нагуєвичі)

Жалувався старий батько на непокірних синів.