Жінка – Жменя
Іван Франко
Жінка
1. Аби ніхто не був без жінки і без своєї хати! (Криворівня)
Бо в женячці і в посіданні своєї хати вбачають перші умови господарського, людського життя.
2. Без жінки, як без рук. (Нагуєвичі)
Чоловік сам не може дати собі ради в хозяйстві.
3. Бери жінку з близька, а кради з далека. (Лучаківський)
Жінку з близька все легше пізнати перед шлюбом, а далеко вкравши не так легко викриється. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander V, Weib 154.
4. Бита жінка плаче, а потому сі хвалит. (Дрогобич)
Досить звичайне явище в подружнім житті низших верстов, де у жінки не вироблене почуття людської гідності.
5. Біда з жінков, а без жінки ще гірша. (Березів)
Говорить удовець.
6. Біда, у кого жінка бліда, а в кого румяна, то кажуть, що пяна. (Ількевич)
Ні сяк ні так людям не догодиш.
7. Біда як жінка бліда, а ще гірший смуток як чоловік гі вуток. (Миколаїв над Дністром)
Жінка бліда, значить нездорова; що таке «вуток»?
8. Віддай, попе, жінку, а сам свищи в жмінку. (Мшанець)
Чому якраз до попа звертається оця приказка, неясно. Нею ж загалом характеризується невигода безженного життя.
9. В мене жінка мусить у решеті гуляти. (Збараж)
Значить мусить у всьому ходити по моїй волі, так як зерно сіяне в решеті.
10. Вексель і жінка не згубит сі ніколи. (Львів)
Те, що чоловік винен, звичайно не пропадає.
11. Встань жінко, будемо говорити, бо люди о нас давно не говорять. (Ількевич)
Жартують із самохвалька, що потребує доконче, аби люди говорили про нього.
12. Гарна жінка – готова смерть. (Збараж)
Кожного кортить згладити її чоловіка. Пор. Bebel 459.
13. Гарна жінка і великі гроші, то нагла смерть. (Цигани)
Бо спокушають злих людей.
14. Господи татку, дай ми жінку гладку: тонку, високу, сліпу, безоку, з великим віном, з коротким житьом! (Підпечари)
Так має молитися чоловік, що розбагатів женячися кілька разів, бо в нього жінки мерли.
15. Дай кому жінку, а сам свищи в жмінку. (Мінчакевич) … труби в кужівку. (Ількевич)
Зроби кому вигоду, а сам терпи недогоду. Пор. вище ч. 14.
16. Два роки жінка близнила, а на третій змилила. (Сілець Беньків)
Наївний чоловік тішився дворазовими близнятами.
17. Дві жінці в одній хаті ніколи ся не погодят. (Вікно)
Це й буває головною причиною розділу селянських господарств. Пор. Wander 3, Frau 741, 742.
18. Дві природі в жіночій уроді: єдною любит, другою губит. (Гнідковський)
Через жінку не один чоловік виходить у люди, а не один гине.
19. Держит сі жінки за запаску. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що зовсім іде за проводом своєї жінки.
20. Дідько знає, коли жінка старіє сі. (Львів)
Говорив чоловік, що живучи зі своєю жінкою й сам не доглянув, як вона постарілася.
21. Добра жінка з пушки муки пригорщу зробит. (Зазулинці)
Значить вона вміє всякими додатками та комбінаціями помножити вжиточність чоловічого добра.
22. Добра жінка і лихого чоловіка направит. (Коломия)
Коли здобуде на нього моральний вплив.
23. Добра жінка краде тай перед чоловіком кладе. (Нагуєвичі)
Не дослівно беручи: вона дбає про те, щоб догодити чоловікові й такими способами, про які він не знає.
24. Добре так мої жінці, най мене бют! (Лучаківський) … на мою жінку … (Ількевич)
Говорить наївний чоловік, що волить сам понести шкоду, щоб лиш іншому (не конче його жінці) була тим зроблена прикрість.
25. Друга жінка вже не те, що перша. (Сасів)
Чоловік не хилиться до неї з таким чуттям, як до першої.
26. Друга жінка, то так як ключ дороблений до колодки. (Сасів)
Значить уже не те, що перший ключ; чоловік не чує такого замилуваня як до першої.
27. Єдну жінку в дошки, а другу в подушки. (Лучаківський)
Говорять про молодого вдівця, що зараз думає женитися з іншою.
28. Жінка би не жила, як би не висварила ся. (Іванків)
Вона мусить хоч язиком зігнати свою злість і сердитість.
29. Жінка впала в глухий кут. (Коломия)
Значить обродилася дитиною, або, як кажуть у Нагуєвичах «злягла».
30. Жінка гі верба: де ї посади, там виросте. (Миколаїв над Дністром)
Дівчина виходячи замуж звичайно переходить у чужу сім’ю, часто на чуже село і мусить там привикати до інших порядків та звичаїв.
31. Жінка го під ноги взьила. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, над яким старшує жінка.
32. Жінка два рази мила: раз як входит у хату, а другий раз, як її виносят. (Снятин)
Відгук орієнтального, песимістичного погляду на жінку. Подібне у великорусів, пор. Даль І, 518; грецький оригінал із Стобеєвого флорілегія наводить Тимошенко с. 32. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 475.
33. Жінка держит дім за три угли, а муж за четвертий. (Гнідковський)
Домашнє хозяйство головно стоїть на жінці.
34. Жінка і рак виходят на одно: обоє мають в с-ці смак, а в голові г-но. (Тисьмениця)
Цинічна приказка, в якої основі лежить ігнорування жіночої душі.
35. Жінка Йвася бояла ся, під припічок сховала ся. (Ількевич)
Жартлива характеристика жіночого переляку; під припічком сховатися не можна, бо відтам видно на всю хату.
36. Жінка княгинка, а хата не метена. (Ількевич)
Говорять про пишну жінку, що кохається в гарних уборах, а порядку в хаті не держить. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 171.
37. Жінка ладна всюди зарядна. (Гнідковський)
Своєю красою вона збуджує симпатію у людей і тому кождий радо спішить їй на поміч.
38. Жінка ладна завше зрадна. (Кобаки)
Жіноча краса – небезпечне оружжя в боротьбі за існування, особливо коли вона не йде в парі з чеснотою і характером.
39. Жінка ледащо, не зварит, коли нема що. (Гнідковський)
ІІередразнюють нарікання ледачого та недбалого чоловіка на жінку.
40. Жінка льигла за заслону. (Нагуєвичі)
Значить уродила дитину. В такій випадку вона звичайно лежить на постелі, закрита плахтою, перевішеною здовж жердки над ліжком.
41. Жінка ми дихати не дає. (Нагуєвичі)
Нарікає чоловік на сварливу жінку.
42. Жінка ми світ завязала. (Любінь Малий)
Позбавила мене свободи.
43. Жінка ми сі розтрісла. (Нагуєвичі) … розсипала. (Нагуєвичі)
Інший вислів про жіночі злоги. Теж і у білорусів, пор. Носович 419.
44. Жінка мі з хати вижене, як бим тото зробив. (Нагуєвичі)
Звичайно чоловік не важиться зробити щось більше, приміром продати шматок землі, без жінчиної згоди, заставляючися тим, що мав би вічну гризоту в хаті.
45. Жінка мовила: «Я свойому наймитови як дам білу сорочку в неділю, то аж знов у неділю, а чоловікові то на Різдво, то на Великдень, то на Різдво, то на Великдень». (Нагуєвичі)
Передразнюють невірну жінку, що знюхалася з наймитом і не дбає за чоловіка.
46. Жінка набутна річ: як умре, то за другов іще і поле возьмеш; але як худобина згине, то страта. (Городенка)
Наївно-матеріалістичне оцінювання вартості жінки в порівнянні до худобини.
47. Жінка на роздаток, а чоловік на податок. (Нагуєвичі)
Жінка в домі шафарка, всім мусить видавати з нагромаджених засобів; річ чоловіка збирати і поповняти ті засоби, щоб стало для сім’ї та на громадські тягарі.
48. Жінка на тих-ой чьисах ходит. (Нагуєвичі)
Значить ось-ось наближаються її злоги.
49. Жінка на часах. (Мшанець)
Значить близька злогів.
50. Жінка не бита, а коса не клепана – на єдно виходит. (Городенка) … то все одно. (Болехів) … нічого не варті. (Яворів) [Доповнення 1910 р.] Жінка не бита, коса не клепана – ніц не варта. (Тростянець)
Сліди старого домашнього порядку, що вважав потрібним бити жінок.
51. Жінка не бита, то так як хата не вкрита. (Ценів)
«Бо все щось до неї затече» – пояснив К. Батовський.
52. Жінка не бита, як коса не клепана. (Орелець)
Старий погляд на конечність і оправдання биття жінки.
53. Жінка не любит такого чоловіка, що її не бє. (Комарно)
Таке віруваня держиться ще скрізь у народі.
54. Жінка своєї роботи не переробит. (Березів)
Її робота – вічна біганина. Пор. Wander І, Frau 320.
55. Жінка сирота: ні в зад, ні в ворота. (Гнідковський)
Значить їй не можна з мужевої хати ані явно виступити, ані позволити собі «заднього», тобто нелегального виходу.
56. Жінка тай вода спокійна не бита псує ся. (Гнідковський)
Слід тієї самої старої філософії, про яку була згадка вище ч. 50–52.
57. Жінка – тепла пола чоловікова. (Городенка)
Дає йому захист у життєвих пригодах.
58. Жінка тримає хату в три роги, а чоловік у четвертім. (Зазулинці) … тримає три вугли в хаті, а чоловік лиш єден. (Болехів)
Пор. вище ч. 33.
59. Жінка тілько ніжка в стільци: одна випаде, другу забє ся. (Стрільбичі)
Натяк на леткість, з якою чоловік по страті одної жінки набуває нову.
60. Жінка як маків цьвіт. (Нагуєвичі)
Про молоду, гарну, веселу жінку.
61. Жінка як не стане вже чого їсти, то чоловіка їсть. (Войнилів)
Звісно, тоді вона зовсім безпомічна і їй не лишається нічого, крім докорів та лайки недбалому мужові.
62. Жінка як чічка, свіжа як ягідка, як колосок повна, прибрана як пава. (Корчин)
Так характеризують гарну, вродливу жінку.
63. Жінки довге волосє мають, а розум короткий. (Ількевич)
Протиставлення довгого волосся і короткого розуму жінок – один із прастарих концептів людськості.
64. Жінки мають своє право. (Іванків)
В господарськім і родиннім житті права жінки усталені старими звичаями.
65. Жінки мовjит: ми ходили до церкви, а наші чоловіки до каплиці. (Нагуєвичі)
Значить: уважають церквою лише бабинець.
66. Жінки не перелюбиш, німця не перепишеш. (Головацький Збірки)
Хоч би кілько мужчин любило жінку, їй ніколи не буде занадто.
67. Жінки стидати ся, то дитини не буде. (Збараж)
Приповідка дуже розповсюджена. Пор. Гильфердинг 1305. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 471; Wander V, Weib 1362.
68. «Жінко, давай їсти!» – «Коли нема що! Тількі борщ та горох та лемішка у двох, тай то для дяка». (Darowski)
Характеризують віроломну жінку, що верховодить над своїм чоловіком.
69. «Жінко, жінко, маєте яйці?» – «Он там чоловік іде, то він має». (Дрогобич)
Жартують із дрогобицьких жидівок, що в понеділок виходять далеко за місто і на дорозі напастують кожду жінку, що йде на торг, за яйцями.
70. Жінко моя, діти мої, кутя ж мене з світа зжене! (Нагуєвичі)
Так лементував чоловік у ночі святого вечера, переївшися куті.
71. Жінку а шкапу трудно дібрати. (Комарно)
Чоловій переважно жениться на вгад, не знаючи докладно своєї будущої жінки.
72. Жінку і стодолу все треба покривати. (Лучаківський)
Бо не доглянеш, то зазнаєш шкоди. Пор. Wander ІІ, Haus 96.
73. Жінку люби як душу, тряси як грушу, а тріпай як шубу. (Ількевич)
Погляд такий же, хоч повніше висловлений, як у ч. 74. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 470; Носович 340; Wander V, Weib 176.
74. Жінку серцем люби, а руками зо шкіри дери. (Ожидів)
Значить супроти неї все треба ставитися остро, але при тім не перестаючи дбанням та поводженням оказувати їй любов.
75. Жінку треба два рази слухати: раз як кличе їсти, другий раз спати. (Залісє)
Жартлива характеристика тих випадків, де чоловік звичайно підлягає жінці.
76. Жінку як бистру шкапу все в віжках держи. (Городов)
Бо все слід боятися, що вона розбрикається і зробить якусь пакість.
77. Жінці а кобилі ніколи не вір! (Лучаківський)
Обі зрадливі і непостійного характеру.
78. Жінці не треба противити ся, як малій дитині. (Іванків)
Очевидно особливо тоді, коли таке супротивлення дразнить її. Вона, як дитина дразливіша від мужчини.
79. Жінці ніколи правди ни кажи. (Kolberg Pokucie)
Бо вона в своїй сердитості зробись із неї оружжя проти тебе.
80. Жінці огроза мусить бути. (Ростоки)
Її чоловік усе мусить, держати в страсі, а то – вірять – не буде ладу в хаті. Пор. Adalberg Żona 2.
81. Жінці попусту не давай. (Березів)
Старе правило домашньої дисципліни – держати жінку в страсі.
82. Жінці тай псови ни вір. (Kolberg Pokucie)
Відтук орієнтальних пессимістичних поглядів на жінку.
83. За жінков єм того не взьив. (Нагуєвичі)
Значить це моє власне, звичайно про якісь прикмети характеру.
84. З жінков клопіт, без жінки ще більший. (Нагуєвичі)
Безвихідне положення чоловіка. Пор. Adalberg Żona 83. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 141.
85. Йик жінка в злогах спудит си, то на смерть вірьидит си. (Манастирско)
Гуцули вірять, що переляк жінки в злогах веде за собою смертельну хворобу.
86. Ладна жінка, а бистрий кінь, то смерть. (Залісє)
Ладна жінка наражена на сильні спокуси, а бистрий кінь часто полошиться. Пор. Wander І, Frau 668. [Доповнення 1910 р.] Пор. Giusti 50.
87. Ладна жінка – готова біда. (Завадів)
Всякий шукає нагоди зблизитися до неї. Пор. Osm. 142; Adalberg Żona Зб, 84.
88. Молода жінка старому трутизна. (Ценів)
Старий їй не догодить і сам швидко згине. Пор. Adalberg Żona 42.
89. Моя жінка всім людьом у церкві носа втре. (Нагуєвичі)
Хвалився чоловік, що має засмаркану жінку; стоячи в церкві засмаркана вона, сама того не знаючи, побуджувала кождого, що зирнувши на неї поневолі обтирав собі ніс. Пор. Етнографічний збірник VI, ч. 151.
90. Моя жінка – мій перший ворог. (Снятин)
Песимістичний погляд, навіяний мабуть відомою казкою про того царя, що велів прийти чоловікові до себе і привести з собою свого найліпшого приятеля і найгіршого ворога; чоловік привів пса й жінку і представив пса як приятеля, а жінку як ворога.
91. На зиму жінку дає на пашу, а на літо – до роботи. (Бродки)
Жартують із недбалого чоловіка, що гонить жінку з хати, коли нема що їсти.
92. На злість моїй жінці нехай мене бють. (Ількевич)
Пор. вище ч. 24.
93. Не вірь жінці, як чужому собаці. (Ількевич)
Пор. вище ч. 77; Adalberg Żona 53.
94. Не пускай без себе коний ні жінки. (Станіславів)
Бо коней чужі люди не пошанують, а жінку намовлять на гріх. Пор. Adalberg Żona 102.
95. «Ну, жінко, як у нас мало хліба вийшло!» – «Е, чоловіче, бо я паляницями налагала.» (Котузів)
Наївна самохвальба жінки.
96. Ой біда, біда, в кого жінка бліда; в кого румяна, в того кохана. (Яворів)
Рум’яна, значить здорова, весела, і таку чоловік любить. Пор. вище 6, 7. Adalberg Żona 3.
97. Перша жінка від Бога, друга від людей, трета від дітька. (Ворохта)
Песимістичний погляд на повторні шлюби. Пор. Adalberg Żona 56. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 476; Wander V, Weib 114; Muka 3140.
98. Позич кому жінку, а сам свищи в кужівку. (Губичі)
Пор. вище ч. 8; Adalberg Żona 103.
99. Помінеймо си жінками, брачіку! (Криворівня)
Говорять, що між гуцулами був колись, чи може й досі є звичай мінятися жінками по кількох роках пожиття.
100. Так мої жінці треба, най мене бют! (Залуче)
Говорив упертий чоловік, що на перекір жінці зробив якесь лихо і за те був битий. Пор. вище 24, 90.
101. Тогди жінка глупа, як дітий купа, а в мішку єдна крупа. (Кунин)
Це дуже тяжке положення жінки – многодітність і при тім бідність.
102. То не жінка, лиш унія охаблена. (Гринява)
Говорить чоловік про нелюбу жінку. Що він називає її «унією», це інтересний знак впливу православної проповіді серед галицьких гуцулів-уніатів.
103. У жінки довгий волос, а короткий розум. (Нагуєвичі)
Пор. Баба ч. 72; Schleicher 185; Wander І, Frauenkopf 1; Жінка 63.
104. У жінки правди не питай! (Унятичі)
Бо вона тобі її не скаже.
105. Чужа жінка все ліпша як своя. (Нагуєвичі)
Вислів вродженої мужчинської завидливості. У поляків друга жінка, пор. Adalberg Żona 70.
106. Чужі жінки як маківки, моя як опуда. (Лолин)
Нарікав на свою жінку, розуміється, по за очі її чоловік.
107. Як би жінки городили плітки, то би не потребували чоловіки. (Зазулинці)
Городження плота вважається одною зі спеціально мужеських робіт, до якої жінкам зовсім не випадає тикатися.
108. Як би міг чоловік обійти ся без жінки, то був би пан Біг не сотворив Єву. (Ворохта)
Проба хлопської філософії, зрештою основана на дуже старій книжній традиції. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 172.
109. Як будеш жінки соромити ся, то дітей не буде. (Darowski)
Сором, хоч річ дуже культурна, буває іноді не на місці.
110. Як жінка хоче своїм конем їхати, то вже, братчику, бида. (Калуш)
Жінка не повинна верховодити над чоловіком, особливо в справах ширшого, громадського значення. Пор. Adalberg Żona 2.
111. Як сі жінку ни бє, то пичінка в ній гниє. (Великі Очі)
Мотивується патріархальне биття жінки, пор. ч. 50; Adalberg Żona 33.
112. Як хлопови жінка вмре, то так як побережникови буда в лісі згорит. (Красносілці)
Так легко о другу жінку, як о нову буду. Пор. Adalberg Żona 49.
113. Я свою жінку любю, але іно в ночи, а в день робю нев як конем. (Великі Очі)
Стародавній погляд на жінку як на домашню невільницю.
[Доповнення 1910 р.] 114. Де лиха жінка, там хата пеклом пахне. (Нагуєвичі)
Вона нікому не дасть спокою. Пор. Wander V, Weib 189.
[Доповнення 1910 р.] 115. Добра жінка і лихого чоловіка переробит, а як ся падасть який біс, то перебє цілий ліс. (Убинє)
Говорить жінка, що не може переробити свого лихого чоловіка, який часто б’є її. Пор. Wander V, Weib 384; Giusti 102; т. ІІ, жінка 22.
[Доповнення 1910 р.] 116. Жінка добра, ніколи би не відоркла ні на що. (Криворівня)
Вона мовчазлива, не любить нарікати, «відказувати».
[Доповнення 1910 р.] 117. Жінка нездара, що в господарстві нічого не розуміє. (Криворівня)
Бо була лихо вихована.
[Доповнення 1910 р.] 118. Жінка трібна, але до горівки здібна. (Криворівня)
Робоча, але любить випити.
[Доповнення 1910 р.] 119. Жінка хоровита, тому мізерковато виглядає. (Криворівня)
Видно це по ній.
[Доповнення 1910 р.] 120. Жінка чоловікови як умре, то так як богачеви вівцє здохне. (М. Яцків)
Це для нього малий клопіт.
[Доповнення 1910 р.] 121. Лутчая яка така жінка, як рідная мати. (Гошів)
Задля жінки чоловік дуже часто покидає матір.
[Доповнення 1910 р.] 122. Так тобі жінки треба, як лисому гребіня, сліпому зеркала, глухому музики, а безногому чобіт. (Жидачів)
Договорюють негосподарному, ледачому парубкові.
Жменя
1. Аби я його в свою жменю дістав, то вже го не пущу. (Завадів)
Погроза: аби я дістав його в руки.
2. Бери ср-у в жменю тай тікай! (Нагуєвичі)
Говорять такому, що дістав биття тай ще свариться або виправдується.
3. Бери, що сі в жменю влізе! (Нагуєвичі)
Приговорювали парубки своєму товаришеві, що б’ючись з іншим ухопив його за довге волосся.
4. Вже го маю в жмени. (Нагуєвичі)
Значить маю власть, силу над ним, уже він не опреться мені.
5. В жменю го ніщо затулити. (Нагуєвичі)
Значить такий малий та слабосилий.
6. За жменю ячменю цілий рік служив. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хто служить у іншого за пів дармо. Натяк на казку про наймита, що служив цілий рік за жменю ячменю, а потім із-за того ячменю оженився з царівною.
7. Лише жменя пари. (Гнідковський)
Говорять про марного, схорованого чоловіка.
8. Набрав в обі жмені печені. (Нагуєвичі)
Сміялися в кузні з чоловіка, що вхопивши в обі жмені шмат розпаленого заліза, зараз же й кинув його, попікши обі долоні.
9. Повнов жменев даю. (Нагуєвичі)
Значить даю щедро, не жалуючи.
10. Свойов жменев найліпше брати. (Нагуєвичі)
Чужою не візьмеш так багато.
11. Там того й на добру жменю нема. (Нагуєвичі)
Говорять про маленький загонець збіжжя, яке швидко можна вижати.
12. То дідьча жмені. (Нагуєвичі)
Говорять про здирцю або скупаря, що що допаде в руки, то вже не випустить.
13. Хочиш, жибим ти зібрав писок в жменю? (Буданів)
Значить щоб я дав тобі в лице.
[Доповнення 1910 р.] 14. Не потребую нікому в жменю зазирати. (Нагуєвичі)
Не мушу ні в кого зичити, ані жебрати, маю свого досить.
[Доповнення 1910 р.] 15. Возьми жменю, тай пів жмені тай засип, тай засип. (Григорів Р.)
Тобто: жменю круп. Говорив скупий чоловік жінці, що не маючи чим засипати кип’яток, покинула його на огні і пішла до сусіди в гостину. Пор. далі Кипа.