Дощик – Дужий

Іван Франко

Дощик

1. Не йди дощику, звару тобі борщику. (Ількевич)

Дітська примівка, коли починає крапати дощ і перепиняє дітям забаву.

2. Не йди, не йди дожджику, навару ти борщику, винесу ти на дуба, покличу ти голуба. (Ясениця Сільна)

Приспівують діти під першим весняним дощем, побравшися за руки і крутячися в коло.

[Доповнення 1910 р.] 3. Дощику, дощику, навару ти борщику, постаулю тьи на гурі, щоб не зйіли кумарі. (Витків Новий)

Пор. т. ІІ, Дощик 2; Етнографічний збірник V, с. 132, ч. 36; Żeg. Pauli, Pieśni ludu ruskiego w Galicji, т. 1, с. 47.

Дощівка

1. Свjитої дощівки налапати. (Березів)

Дощова вода паде просто з неба і вважається святою, її залюбки вживають до прання, рідше до ліків.

Драб

1. Драб драбом був і буде. (Нагуєвичі)

Драб – первісно назва панського слуги, пізніше зробилася прозвищем ледачого, неробочого чоловіка, волоцюги.

2. З драбами жити, самому на драба зійти. (Ценів)

З лихими людьми й сам лихим станеш.

3. На драба зійдеш. (Нагуєвичі)

Значить на волоцюгу, жебрака.

Драбант

1. Він там буде драбанта ставати. (Комарно)

Буде сердитися, гороїжитися. Панські драбанти за польських часів були в упривілейованім стані супроти простих селян.

Драбина

1. Бог кожному дає драбину: одному в гору, другому в долину. (Балигород)

Значить одних життя підносить у гору, а других понижує.

2. Ліз по драбині і впав меже свині. (Нагуєвичі)

Кепкують із чоловіка, що мав широкі плани, пнявся між пани і зіпсував свій характер, схрунився.

3. Як лізеш на драбину, не забудь щеблі трібувати, ци міцні. (Нагуєвичі)

Говорять до чоловіка, що задумує якесь сміле діло, а при тім спускаєтеся на чужу поміч або ласку.

Драбня

1. То сама драбня, не люде. (Кропивник)

Лаявся священик, розсерджений на громаду.

Драбуга

1. То такий драбуга, що ліпших вішьиют. (Маріямпіль)

Це ледачий, поганий чоловік.

2. Чекай, драбуго, імю я ті в свої руки. (Нагуєвичі)

Грозять ледачому, що втікає наробивши якоїсь пакості.

Дранка

1. Ліпша своя дранка, як чужа пранка. (Гнідковський)

Краще своє вбоге, як чуже, що не заспокоює нашої потреби.

Дрантє

1. Дрантє, що би ся й рак не вчіпив. (Лучаківський)

Говорять про худого, сухорлявого чоловіка, особливо про таку ж жінку.

Драпай

1. Драпака дати. (Гнідковський)

Втекти, сховатися.

2. На драпаки з ним пішов. Дрогобич)

Гра слів. Драпаками називають ягоди ожини; піти з ким на драпаки значить побитися або посваритися з ким.

Драпати

1. Драпає сі як кіт. (Нагуєвичі)

Про непосидючого чоловіка, що не може собі знайти діла.

Драпнути

1. Драпнув, аж сі закурило. (Нагуєвичі)

Втік і біжучи збив за собою куряву.

Дриголіти

1. Дриголит, як голий на морозі. (Нагуєвичі)

Говорять про такого, що сильно трясеться, чи то зо страху, чи в пропасниці

Дрисливий

1. Дрислива, як корова від лободи. (Нагуєвичі)

Корова, наївшися лободи, робить дуже рідким. Говорять про повільву, нероботящу і хоровиту жінку або дівку.

Дрист

1. На козячий дрист того не буде. (Лімна)

Значить того дуже мало, ніщо й числити.

Дристати

1. Аби-с дристав дальше як видиш! (Ясениця Сільна)

Прокляття: щоб тебе напала дизентерія.

Дрібка

1. Ні дрібки, ні капки! (Жидачів)

Значить нема нічогісінько.

Дрібний

1. Дрібне як мак. (Нагуєвичі)

Говорять про дрібне письмо. Пор. Adalberg Drobny.

2. Дрібних нема, а міньити нема що. (Кнігинин Р.)

Жартує бідний чоловік зі своєї безгрішності.

3. З дрібної речі великий клопіт. (Тисьмениця)

Часта життєва обсервація.

4. На дробен мак посік. (Нагуєвичі)

Порубав на дрібні шматочки.

Дрібниця

1. За дрібницю їм пішло. (Нагуєвичі)

Посварилися або й побилися за марну причину.

2. Через дрібницю, тай бют в г-цю. (Нагуєвичі)

Жалувався панщизняник, якого окомон за щось дрібне велів побити.

Дрібно

1. Дрібно, як маком посіяв. (Нагуєвичі)

Тобто: написав.

2. Хоць дрібно, а не рівно. (Нагуєвичі)

Про дрібне але нерівне письмо.

Дрібонький

1. Дрібонька, сьижнева би ті с-чка напала! (Матків)

Прокляття: щоб тобі бігунка.

Дрімайло

1. То ще дрімайло, що забуває лижку до рота донести. (Нагуєвичі)

Сміються з перетомленого, задріманого робітника, що вечером з утоми їсти не хоче.

Дрімати

1. Дрімає сі, а спати не можу. (Нагуєвичі)

Говорив чоловік, на якого втома наводила дрімоту, та рівночасно жура не давала йому заснути.

2. Є–и ї, а вна дрімле. (Ясениця Сільна)

Сміються з сонливої, повільної жінки.

3. Не дрімай, щістьи їмай! (Ясениця Сільна)

Говорять дітям, будячи їх з рана.

4. Хто дрімає, той щістьи не має. (Нагуєвичі)

Бо все продрімає щасливу нагоду.

Дробинка

1. По дробинці, а є в кождій судинці. (Нагуєвичі)

Характеризують хозяйство вбогого, але запопадливого чоловіка, найчастіше «бідної вдови».

Дробити

1. Дробит як питель. (Нагуєвичі)

Про такого, що говорить швидко і незрозуміло.

2. Дробит як стиранку. (Нагуєвичі)

Коли хтось у розмові розбирає кожну річ надто подрібно.

Дрова

1. Вербові дрова, а гарбуз їда, а кізій кожух, готова біда. (Kolberg Pokucie)

Три речі, яким дається однакове значення – одна з улюблених форм середньовікової пареміографії, в Польщі спопуляризована Жабчицом у XVI в., а відси занесена й до нас.

2. Вербові дрова а гарбузяна їда, то готова біда. (Печеніжин)

Вербові дрова дають мало тепла, а гарбуз мало поживний. Пор. ч. 1.

3. Вербові дрова, а лиха жона, то всьо за єдно. (Лімна)

Вербові дрова дуже погано горять і дають мало тепла.

4. Вербові дрова, з Орового жона, з Старої Соли корова, то біда готова. (Мшанець)

Місцеві натяки на місцеві і сусідські відносини.

5. Горіт, горіт, дривця, я вам куплю пивця. (Мшанець)

Приговорювала господиня, затопивши в печі, коли дрова не хотіли швидко горіти.

6. Де дрова рубають, там ся тріски розлітають. (Теребовля) … там тріска летят. (Коломия)

Де робиться велике діло, там не можна вважати на дрібні кошти або страти. Пор. Schleicher 152; Erasm 106; Wander I, Baum 253; II, Holz 92, 269; Гильфердинг 942 Muka 108. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 203; ІІ, 452.

7. Дрова в печи щезли як слина. (Нагуєвичі)

Згоріли швидко і не дали тепла.

8. Дров до ліса ніхто не носить. (Ількевич)

Бо їх там і без того багато. Пор. грецьке: носити сови до Афін або носити воду до моря, Adalberg Woda 67.

9. І сирі дрова підпаливши горят. (Гнідковський)

Значить і плохий чоловік, як його підохотити, придасться до діла.

10. Нема дров по грабину, а гордовини по огірки. (Зазулинці)

Якийсь спеціальний локальний патріотизм із надпрутського Покуття. [Але Зозулинці лежать не на Пруті, а на Дністрі, і то на північному (подільському) боці, не на покутському. – М. Ж., 10.04.2021 р.]

11. Нема ні дров, ні що варити. (Коломия)

Жалується бідна жінка; зрештою значення й загальніше: нема нічого потрібного до життя.

12. Ні в дрова, ні в тріски. (Нагуєвичі)

Невдалий ні до чого.

13. Чим більше дров, тим більший огень. (Нагуєвичі)

Чим більше сил доложено, тик більше вийде діло. Пор. Wander I1, Holz 130, 131.

[Доповнення 1910 р.] 14. Вербові дрова, жінка молода, – готова біда. (Товмачик)

Пор. т. ІІ, Дрова 1, 2, 3.

Дрогобицький

1. Дрогобицькі зваричі взьили г-о на бичі, зачьили го рубати тай в капусту метати. Чом капуста шваркотит? Бо в ні г-о клекотит. (Нагуєвичі)

Висмівають дрогобицьких передміщан, що в значній часті колись працювали при соляній жупі і тому звалися зваричами.

2. Дрогобицькі цибулярі. (Нагуєвичі)

Прозвище дрогобицьких передміщан, що особливо від часу розцвіту Борислава садять багато цибулі і продають її в Бориславі зеленою, день у день.

3. Дрогобицькі цибулярі, а дорожівські палії, то си рідні. (Нагуєвичі)

Лаявся селянин з міщанами. Пор. вище Дорожів.

Дрож

1. Бодай ті в дрож вергло! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти заболів пропасницею, яка починається дрожжю на всім тілі.

Дрожати

1. Дрожит як лист на трепеті. (Лолин) … на осиці. (Нагуєвичі)

Про переляканого чоловіка. Пор. Adalberg Drżeć 7.

2. Дрижит як риба. (Коломия)

Риба витягнена з води починає дуситися, не маючи чим дихати, і дрижить сильно. Пор. Adalberg Drżeć 5.

3. Дрожати як на веретені. (Гнідковський)

Значення не зовсім ясне, бо ж нитка навинена на веретені не дрожить, тільки крутиться разом з веретеном.

Дрожачка

1. Дрижьички мні напали. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що раптом не знати чого починає дрожати.

Дротар

1. Дротар не питає, що горщик буде тік, він аби лише з хати чим скоріше втік. (Стрільбичі)

Злобна обсервація про дротарів, які особливо давніше робили людям по селах різні пакості. [На дротований горщик в музеї в Нагуєвичах. – М. Ж., 10.04.2021 р.]

Дротувати

1. Горшки дротувати, мамо! (Нагуєвичі)

Звичайний окрик мандрованих дротарів, що ходять від хати до хати, поправляючи побиту глиняну посуду.

Друг

1. Без вірного друга велика туга. (Яворів)

Приказка мабуть книжного походження.

2. Незваному другу місце по за грубу. (Гнідковський)

Такому, що непроханий прийшов у гостину. За грубою місце непочесне, для жебраків та приблуд.

3. У друга вода солодша від вражого меду. (Яворів)

Відгук старого величання дружби та побратимства.

Друга

[Доповнення 1910 р.] 1. Що то друга малий! (Підгірки)

Друга – збиточник. Про малу дитину.

Другий

1. А не підеш ти єден з другим! (Нагуєвичі)

Гонять влізливих, напасливих людей, хоч би їх було не два, а й десять.

2. Другий – Богови любий. (Коломия)

Значення не ясне. Чому якраз другий? Чи тему, що скромніший, не преться на перше місце?

3. Коби на другого зложити! (Нагуєвичі)

Говорять до такого, що не хоче признатися до свого вчинку, а скидає все на когось іншого.

4. Хто сі на других спустит, той своє опустит. (Нагуєвичі)

На чужу роботу годі покладатися, треба дбати самому.

5. Що єдному, то й другому. (Нагуєвичі)

Значить оба однаково робили, заслужили на однакову плату або кару.

Дружба

1. Ой дружба, дружба, гірка твоя служба! (Ількевич)

Мова про весільного дружбу, що мусить на кожний поклик весільного старости ставитися перед ним. У поляків коротше: Drużba, ciężka służba. Adalberg Drużba 1.

Дружина

1. Злая дружина зіпсує доброго сина. (Кобаки)

Жалуються батьки, коли син оженившися починає тягти в свій бік і дбати за свої власні, а не за їх діла, і приписують це звичайно впливові злої жінки. Пор. Adalberg Drużyna.

Друлити

1. Не дриляй, не дриляй, дрилило би тя в болото. (Уриче)

Бойківське прокляття, кинене на того, хто тручається.

2. Тікай Срулю, бо ті друлю! (Нагуєвичі)

Кричать такому, що стоїть в дорозі і заважає, хоч він і не називається Сруль.

3. Як ті друлю, то сі вс-еш. (Нагуєвичі)

Значить ударишся до землі, будеш безсильний.

4. Як тя друлю, аж у тобі векне. (Комарно)

Погроза, «векнути», ономатопоетик, відповідає нагуївському гевкнути.

Дуб

1. Аби дуба став, то нічого не вдієш. (Нагуєвичі)

Значить хоч стань до гори ногами (образово), хоч починай які хочеш незвичайні заходи, не вдієш нічого.

2. Великий дуб, а дупловатий. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка великого на зріст, але хворого. Пор. Даль II, 30.

3. Виріс як дуб, а дурний як слуп. (Берегомет)

Про великого ростом а дурного, неосвітного чоловіка.

4. Дуба дати. (Збараж)

Вмерти, загинути.

5. «Дуб з хащачком». – «З’їдж г-о в чосничком». (Снятин)

Мудрування.

6. «Дуб з шинулькою.» – «З’їдж г-о з цибулькою». (Снятин) … шипулею … цибулею. (Сілець Беньків)

Одно з так званих мудрувань, де до останнього слова передбесідника доточується речення, що римується з тим словом.

7. Дубом ми волосє стало. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про перебутий перестрах.

8. За єдним разом дуба не зрубаєш. (Нагуєвичі)

Велике діло вимагає великої, довгої праці. Пор. Schleicher 164; Krumbacher 14; Bebel 458; Гильфердинг 2054. Adalberg Dąb 9; Wander I, Eiche 7. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 138; Le Roux І, 37.

9. З дуба падав, та кричав, а як упав, то мовчав. (Лімна)

Очевидно кричав зі страху, а впавши перестав боятися.

10. Зелений дубе, коли тото буде! (Гнідковський)

Завважують, коли хтось говорить про незбутні речі, розсипає блискучі обіцянки.

11. І грубий дуб від малої сокири паде. (Гнідковський)

І великі перешкоди можна побороти малою силою, коли її ужити відповідно. Пор. Wander I, Eiche 12.

12. І я не з дуба впав. (Львів)

Значить не виріс на дубі; як жолудь, не походжу з якогось лихого, нікчемного роду, не такий малий та незначучий, аби мною помітувати.

13. Наганяйся як на дуба, а вно стоїт як коструба. (Мшанець)

Значення неясне.

14. «О, то дуб, дуб зелений!» – «А бодай сі, синоньку, на нім повісив!» (Нагуєвичі)

Основано на анекдоті про батька й сина, що разом сіли обідати, а їм поставлено дуже гарячий борщ. Син сьорбнув перший і попікши язик крикнув, з болю: «О, то дуб, дуб зелений!» Батько озирається, де той дуб і тимчасово через неувагу сьорбнув і собі гарячого борщу і крикнув: «А бода-с сі, синоньку» і т. д.

15. Сухі дуби говорити. (Гнідковський)

Говорити нісенітниці.

16. Сухого дуба плести. (Ортиничі)

Говорить нісенітниці, бреше.

17. Ти дуб, я береза; ти п’яний, я твереза. (Нагуєвичі)

Говорить жінка чоловікові-п’яниці, який гороїжиться, що він сильніший від неї. Пор. Adalberg Dąb 3, 10.

18. То не з дуба впасти. (Матвіївці)

Значить то не яка будь дрібниця, не байдужа річ. Натяк на загально розповсюджену співанку про те, як комар із дуба впав і забився.

19. Хоть би він дуба скакав, то тобі нічого не буде. (Косів)

Значить хоч би виробляв не знати які пакості.

20. Чим дуб грубший, то дупловатий. (Гнідковський)

Так само й багатий чоловік має звичайно свої хиби та недомагання.

21. Що дуб, то не береза. (Нагуєвичі)

Значить що мужчина, то не жінка, мужчина сильніший, тривкіший. Пор. Adalberg Dąb 2.

22. Який дуб великий, а яка жолудь дрібна. (Калуш)

З великих намірів часто бувають дуже дрібні наслідки.

23. Який дуб, такий клин; який батько, такий син. (Сілець Беньків)

Значить як батько нездара, то й син не ліпший.

[Доповнення 1910 р.] 24. Такі дуби, як ляльки. (Жидачів)

Мова про гарні, рівно вирослі дуби.

[Доповнення 1910 р.] 25. Що дуб, то ни рожа; що віл, то ни коза. (Жидачів)

Характеризують контрасти різних речей одної категорії.

Дубельт

1. Дубельт ми віддаш, що-с узьив. (Нагуєвичі)

Значить удвоє стільки, заплатиш з наддатком.

Дубельтовий

1. То дубельтова шельма. (Грибів)

Значить людина зовсім здеморалізована, безхарактерна. Пор. пісню:

Не буду такова, як моя братова,

Бо моя братова шельма дубельтова. (Грибовичі).

Дубина

1. В дубину пішов. (Львів)

Значить пропав, зійшов ні на що.

Дубовий

1. Дубові ноги, а ведмежа сила. (Збараж)

Про грубого і сильного чоловіка.

2. Дубової каші наївся. (Львів)

Львівські арештанти називають ячмінну кашу дубовою. Оцю приповідку говорять про такого, що вже не раз сидів у тюрмі.

3. То ще дубова голова. (Вікно)

Тупий, твердосердний, упертий чоловік.

Дуга

1. Зигнув сі в дугу. (Нагуєвичі)

Про згорбленого, пригнобленого чоловіка. Дуга – облук при кінській упряжі, тепер давно вже не вживана в наших сторонах. Пор. Носович 431.

Дуда

1. Звісив дуди. (Станіславів)

Опустив рукави, звісив руки і не робить нічого.

2. І мені дуда грай! (Березів)

Кепкують із зарозумілого чоловіка, що виявляє неоправдані претензії.

3. Коби заграли в дуду, і я там буду. (Калуш)

Говорить дівчина, охоча до музики та до танцю.

4. Пустив на дуди. (Коломия)

Проциндрив, змарнував добро.

5. То ще з тебе дуда недута. (Раранче)

Значить ти чоловік ні до чого, ні до роботи, ні до охоти.

6. Як дуди настроять, так дуди грають. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)

Самі собою вони не мають ніякого голосу.

7. Як дуду надути, так дуда грає. (Гнідковський)

Говорять про несамостійного чоловіка, що звичайно повторює чиїсь чужі слова та думки.

Дудок

1. Кождий дудок має свій чубок. (Коломия)

Кожний чоловік має щось таке, чим любить хвалитися. Пор. Adalberg Dudek 3; Erasm 361; Wander V, Wiedehopf 7; Čelakovský 97.

2. Кождий дудок хвалит свій чубок. (Березів)

Усякий чоловік старається показувати людям ту свою прикмету, що йому самому у себе найліпше подобається.

3. На дудка го вивернув. (Сороки)

Зробив з нього дурня, ошукав.

4. Який дудок, такий чубок. (Ількевич)

Який чоловік, така й та прикмета, якою він любить величатися.

Дудочка

1. Коби міні дудочки, пішла би я дубочки. (Урич)

Говорить дівчина, охоча до танцю хоч би й під голос дудки.

Дужати

1. Дужьийте як можете. (Березів)

Значить держіться в здоров’ю, видужуйте з хвороби. Формула, з якою розстаються з хворим чоловіком-сусідом, що його прийшли відвідати.

Дуже

1. Дуже ми ті тут треба. (Нагуєвичі)

Іронічно до такого, що приходить не в пору.

2. Дуже ти собі розбираєш. (Нагуєвичі)

Значить прибагаєш собі такого, що тобі не належиться, виявляєш занадто великі претензії.

3. Дужче кричит, ніж го болит. (Нагуєвичі)

Сміються з битого, що наробив багато вереску.

4. Не дуже били, більше грозили. (Вікно)

Відповідав слуга, якого пан кликав до канцелярії для упімнення, на питання інших слуг, чи не били його?

5. Не дуже сі дуй! (Нагуєвичі)

Говорять гордому, багатому.

6. Не дуже сі решети! (Нагуєвичі)

Осторога такому, що сердиться без підстави.

7. Не дуже того просять, кого за чуб термосять. (Новосел)

Значить він у примусовім положенні, противник має його в руках.

8. Не дуже я за тобов ізгорів. (Нагуєвичі)

Значить не дуже стужився, ти мені зовсім не потрібний.

9. Хоць не дуже, але досить. (Матвіївці)

Тобто: били. Жартують із такого, що признається, що його били, але не дуже.

Дужий

1. Дай Боже, щоби дужі були дужійші. (Снятин)

Значить хто має тепер успіх, щоб мав ще більший. Це зрештою парафраза євангельського: тому, хто мае багато, додасться ще більше.

2. Дужий як Довбуш. (Криворівня) … як тур. (Скварава) … як бугай. (Нагуєвичі)

Говорять про міцного, відважного чоловіка.

3. З дужшим бороти сі – видьома смерть. (Нагуєвичі)

Значить від разу видно, що не подолаєш, отже ліпше не зачинати. Пор. Adalberg Duży 5.

4. З дужшим не бори сі. (Нагуєвичі)

Та сама думка в алегоричній формі. Пор. Osm. 262.

5. Такий єм дужий, що бим мури валив. (Купновичі)

Говорить чоловік у почутті своєї сили або якогось незвичайного духового розбудження.

6. Такий за дужий, як павутина. (Kolberg Pokucie)

Говорять про слабосильного, млявого чоловіка.

7. Хто дужчий, той ліпший. (Ількевич) … лучший. (Збараж)

Світ усе признає рацію переможцеві. Пор. Adalberg Duży 4; Muka 2173; Wander IV, Stark 18. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Recht 48.