Дорогий – Дощ
Іван Франко
Дорогий
1. Дорогий віл і за грейцар, як грейцара нема. (Лучаківський)
Для безгрішного все дороге.
2. З дорогої душі бим дав, та не можу. (Нагуєвичі)
Рад би дати. Зворот про «дорогу душу» нагадує давні часи, коли «душі» справді продавано.
3. Я дорогий купець! (Нагуєвичі)
Значить готов дорого заплатити за те, що мені подобається.
Дорого
1. Дорого купиш, тано продаш. (Нагуєвичі) … будеш добрий купець. (Дрогобич)
Сміються з недогадливого чоловіка, що переплатив якусь річ.
2. Дорого не дам, тано не пущу. (Коломия)
Треба розуміти: за чуже дорого не дай, а свого тано не пущу.
3. Дорого не дорого, а поторгувати сі треба. (Нагуєвичі)
Це вже такий купецький звичай, якого не можна нехтувати.
4. Дорого, та мило; дешево, та гнило. (Гнідковський)
Що дорого заплачене, те в очах покупця має вищу ціну від дешевого; річ осягнена з більшим накладом праці ціниться вище від осягненої без напруження. Пор. Adalberg Drogie 1.
5. Дорого ті то буде коштувати! (Нагуєвичі)
Значить жде тебе за це тяжка кара або велика втрата. Пор. Záturecky 255.
6. Дорого, як за рідну маму. (Дрогобич)
Звичайна відповідь покупця на ціну оголошену продавцем, особливо при торзі худобою. У поляків: Drogie jak cynamon, Adalberg Drogie 3.
7. І за гріш дорого. (Станіславів)
Значить не варто нічого, річ без ціни.
8. Кому дорого, міні сама ціна. (Коломия)
Говорить продавець, не хотячи відступити від своєї ціни.
9. Не дорого, але солоно. (Коломия)
Натяк на те, що, мовляв, рад би заплатити, та грошей стільки не стає.
10. То мене самого дорожче коштує. (Дрогобич)
Запевняє звичайно всякий продавець.
11. Що дорожче, то солодше. (Коломия)
Бо за нього більше заплачено. Пор. Adalberg Drogi 1; Wander IV, Theuer 21, 19.
12. Як дорого, то не купуй. (Дрогобич)
Репліка продавця покупцеві, який нарікає на дорогу ціну.
13. Як тобі у мене задорого, шукай си таншого купцьи. (Дрогобич)
Говорить продавець, аби спекатися малогрішного покупця.
Дорожитися
1. Дорожит сі, як не знати чим. (Нагуєвичі)
Коли хтось не хоче продати або хоч би показати якоїсь речі.
Дорожів
1. В Дорожові найстарші палії. (Дрогобич)
Колись, кажуть, дві дорожівські баби посваряться було за яйце, що курка, згубила, тай одна одній підпалить хату і вигорить пів села.
Дорожівський
1. То ще дорожівський палій! (Дрогобич)
Лають чоловіка з .
Дорожня
1. Дорожньи в місті така, що нічого не докупиш сі. (Нагуєвичі)
Говорить, коли на торзі підскочать ціни.
Досипати
1. Досипав му порзного до масного. (Ясениця Сільна)
Додав до гризоти ще й насміхів.
2. Досипав му перцю. (Нагуєвичі)
Наробив клопоту, завдав гризоти.
3. Досипав му соли. (Нагуєвичі)
Значить наробив пакості, збитків.
Досить
1. Досить, аж по горло. (Нагуєвичі)
Відповідь чоловіка, якого просять більше їсти, але також символічно про біду, що докучає чоловікові.
2. Досить єс сі нассав моєї керви. (Нагуєвичі)
Сварився чоловік на корчмаря, що довів його до руїни.
3. Досить ми свої біди, не треба ми ще чужої. (Нагуєвичі)
Коли хтось бажав би другому звіритися зі своїх гризот або просить у нього помочі.
4. Досить нам єдного Бога. (Нагуєвичі)
Говорять такому, що вірить в чари та ворожки. Пор. Wander II, Genug 35.
5. Досить ти того, що маєш. (Нагуєвичі)
Говорять захланному, що рад би мати ще більше.
6. Досить чоловікові, що жиє. (Нагуєвичі)
Говорить скромний чоловік, задоволений і найменшим. Пор. Wander ІІ. Genug 58.
7. З нього досить, як на животі можна вош забити. (Миколаїв над Дністром)
Про такого, що багато їсть. Значить він аж тоді ситий, коли живіт зовсім твердий.
8. Кождому досить свого. (Коломия)
Значить кожний має досить своєї біди. Пор. Wander II, Genug 33.
9. Кому не досить, най ще просить. (Збараж)
Говорять убогим на празнику.
10. Най ти буде досить! (Нагуєвичі)
Отже: бо більше нема.
11. Не досить ти, що-с дістав, і ще просиш? (Нагуєвичі)
Уцитькують побитого, який кричить, очевидно не просячи більше.
12. Не скаже досить, аби му сі горлом льило. (Нагуєвичі)
Про ненажеру або скупаря.
13. Чень ти раз досить буде. (Нагуєвичі)
Чей заспокоїшся.
14. Ще ти не досить того, щос набрав? (Нагуєвичі)
Говорили побитому, який нагрожувався, що помститься за свою кривду.
15. Що не досить, то замало. (Снятин)
Не заспокоює потребу. Подібне у поляків: Co nie dosyć, to nie wiele, Adalberg Dosyć 1.
16. Я юж дос по світі ходив і никого ся не бойов, то й тебе ся не бою. (Лемківщина)
Говорив старий чоловік молодому урядникові, що грозив йому.
Доскопитити
1. Щось по нім доскопитили. (Мшанець)
Щось недоброго за ним дослідили, в чимось підозрівають його.
Доскочити
1. Доскочив панської ласки. (Збараж)
Запопав, укрутився в панську ласку.
Доскоцень
1. О, то доскоцень, усього доскочит! (Нагуєвичі) … ніколи запізно не прийде. (Нагуєвичі)
Жартливе прозвище «доскоцень» утворене зі слова «доскочити», осягнути, здобути, на взір слова «скоцень» – льон, що дозрівши сам розпускає свої ловки, так що насіння вискакує з них на землю.
Доскулити
1. Доскулив, як пугою по воді. (Ількевич)
Жартливо – не доказав нічого, грозив і не сповнив погрози. Удар пугою по воді не лишає ніякого сліду.
Дослухатися
[Доповнення 1910 р.] 1. Не дослухав сі, бо коротке було, та не добігло. (Тростянець)
Говорять про коротке, а не зовсім доладне оповідання.
Досолити
1. Досолив му. (Гнідковський)
Допік, докучив.
2. Кождому досолив, а тепер сам поїдає. (Гнідковський)
Кожному робив прикрості, а тепер зазнає їх сам.
[Доповнення 1910 р.] 3. Добре ми досолили. (Ю. Кміт)
Допекли, докучили.
Доспати
[Доповнення 1910 р.] 1. Ни доспала, ни доїла, на чюжих робила. (Ю. Кміт)
Говорить про себе служниця або невістка.
Доста
1. Доста з мене. (Дуліби)
Значить маю досить – злого чи доброго, більше не хочу.
2. Доста рости в стовбір. (Ростоки)
Значить рости безплідно. Говорять дівчині або парубкові, що пора їм одружитися.
3. Доста того, що знаю. (Дрогобич)
Значить не хочу говорити ані допитуватися більше.
4. Кому не доста, най скаче з моста. (Комарно)
Значить хто не може вижити в світі, нехай зробить собі смерть.
Достаток
1. Були достатки, та поїли нестатки. (Снятин)
Багатство минулося через марнотратність та недбальство.
2. Він у достатках виріс. (Нагуєвичі)
Значить у заможнім домі.
3. Достатки й випадки виганяють із хатки. (Комарно)
Іноді надмір добра, а іноді нещастя гонить чоловіка з дому, заставляє його шукати зміни.
4. З достатку легко вдуріти. (Комарно)
Не знаючи біди чоловік не вмів шанувати свого достатку і марнує його.
5. Має всього під достатком. (Голобутів)
Значить жиє безжурно, не турбується життєвими потребами.
Достойно
1. О, вже на Достойно дзвоньит. (Нагуєвичі)
На «Достойно» дзвонять уже перед кінцем богослуження. Так жартують із чоловіка, що запізнившися йде до церкви.
Достояти
1. Достояв свого місцьи. (Нагуєвичі)
Обстоявся при своїм праві, видержав характер.
2. Коби достояло до свого чьису. (Нагуєвичі)
Говорять про садовину, що ще не достигла і про яку бояться, що її обпечуть зеленцем.
Доступ
1. Там до нього й доступу нема. (Нагуєвичі)
Великий пан або гордий, нелюдяний чоловік.
Доступити
1. От то доступив ласки божої! (Нагуєвичі)
Іронічно, коли хтось втерся в ласку у пана або в попа.
Досвідчити
1. Досвідчив му до очий. (Ясениця Сільна)
Значить поставив свідків перед судом,– доказав злочин.
Дочекати
1. Аби-м так дочекав освінути в здоров’ю, як то не правда! (Нагуєвичі)
Клянеться чоловік для підтвердження правди своїх слів.
2. Аби-с не дочекав ні Різдва ні Петра, ні дрібоньких свєт! (Марі- ямпіль)
Прокляття. Терміни «Різдво» і «Петро» означають два супротилежні терміна в році і уживаються для образової характеристики цілого круга року.
3. Бодай я не дочекав такої хвилі! (Станіславів)
Відповідь на погрози в роді: ще ти зійдеш на жебрака.
4. Дочекав ся гречаної паски. (Залісє)
Значить замість радості і задоволення дочекався клопоту.
5. Дочекався на старість клопоту. (Лучаківський)
Звичайна колія людського життя, див. далі під Старість.
6. Хто не дочекає, той долежит. (Нагуєвичі)
Ultima ratio на безплодне міркування на тему: чи дочекаю до того і того дня?
7. Як не дочекаємо, то долежимо. (Лучаківський)
Жартом відповідають, коли хтось, говорячи про недалеку будущину, з побоюванням додає: як дасть Бог дочекати.
[Доповнення 1910 р.] 8. Бодай єс не дочекав до завтра. (Нагуєвичі)
Прокляття.
Дочка
1. Де дочок сім, там доля всім, а де одна, то і тій нема. (Лучаківський)
Успіх у житті не залежить від числа людей, що добиваються його. Сім дочок уважавться великим тягарем для чоловіка, що обов’язаний вивінувати їх.
2. Дочка в маму вдатна. (Сороки)
Це найчастіше висловлюваний погляд про подібність дитини. Іноді додають: а син у тата.
3. Хороша дочка, коли мати хвалит. (Гнідковський)
Іронічно; матері не випадає хвалити свою дочку.
Дочути
1. Що не дочує, то змислит, а решта таки так додасть. (Жидачів)
Говорять про приглухого або й так про незважного чоловіка, що не вислухавши гаразд того, що йому говорено, пускає далі сплітки.
Дошка
1. Від дошки до дошки. (Нагуєвичі)
Тобто: прочитав, зрозумів. У дошки давніше оправляли книжки. Пор. Дикарев 50; Носович 394. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 536.
2. Від дошки до дошки, а в середині ані трошки. (Ількевич)
Жартують із чоловіка, що хвалиться, буцімто прочитав книжку «від дошки до дошки», а показується, що не розуміє у ній нічого.
3. До гробової дошки ти не забуду. (Нагуєвичі)
Впевняє чоловік свого друга чи добродія про свою незмінну вдячність. «Гробова дошка» – в давніх похоронах покійника клали на дошці і на ній виносили до гробу, Пор. J. Karłowicz, Grobowa deska (Lud, І, с. 1–5).
4. Лиш би го в дошки класти, такий марний став. (Нагуєвичі)
Говорять про старого, схорованого чоловіка.
5. Не має єдної дошки. (Жидачів)
Щось йому бракує; застанови, поміркування.
6. Не стає му четвертої дошка. (Гнідковський)
Значить придуркуватий. Уявляється голова як коробка збита з чотирьох дощок.
7. Ни стає му третої дошки в голові. (Kolberg Pokucie)
Значить не сповного розуму, недотепний.
8. Най мя зараз на дошку положат! (Уриче)
Клявся чоловік у якійсь суперечці, Значить щоб я зараз нагло вмер.
9. Такий, що лише в дошки го класти. (Нагуєвичі)
Говорять про немічного, зхорованого чоловіка, що мабуть швидко помре.
10. То з тим не можна на єдну дошку класти. (Збараж)
Значить це дві речі зовсім відмінні, їх не можна мішати з собою.
11. Штири дошки, землі трошки. (Сяніцький повіт)
Образовий опис могили.
12. Худий як дошка. (Нагуєвичі)
Говорять про сухого, змарнілого чоловіка.
13. Штири дошки і полотна трошки, більше му нічого не треба. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка близького смерті. Пор. Симони 2675.
14. Штири дошки, лопатов по заді – тай по всьому. (Миколаїв над Дністром)
Говорять про те, чого чоловікові треба по смерті, характеризують марність людського життя.
15. Штири дошки, сьижень землі, тай досить. (Сороки)
Значить те тільки лишається чоловікові по смерті як результат усіх його доходів і праці.
Дощ
1. Або дощ або сніг або буде або ні. (Косів)
Жартують із ворожбитів, що по різних знаках стараються виворожити погоду. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 457.
2. Без свjитого дожджику і найліпше поле не вродит. (Нагуєвичі)
Говорять в часі посухи.
3. Буде дощ, бо дим по під стріхи вє сі. (Нагуєвичі)
Значить не йде вгору, а стелиться низом.
4. Буде дощ, бо жиди волочаться. (Ількевич)
Жартують бачачи, як жиди ходять по селу, уважаючи це за прогностик лихої сльоти. Пор. Носович 277. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Regnen 151.
5. Буде дощ, бо сі гори закурили. (Нагуєвичі)
Коли на горах підіймаються мряки, то це вважають певним знаком близького дощу.
6. Буде дощ, свині солому носять. (Підволочиска)
Жартують із відомого хлопського прогностика, в який і досі дехто вірить.
7. В дощ хату не покривают, а в погоду не капає. (Березів)
Кепкують із лінивого та недбалого господаря. Пор. Симони 433.
8. Від дожджу більший виросту. (Нагуєвичі)
Говорять діти, вибігаючи в самих сорочках на теплий весняний дощ.
9. Дождж лиш трошки поросів тай перестав. (Нагуєвичі)
Говорять про легенький весняний дощ.
10. Дожджом мі до вашої хати прибило. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що перед наглим дощем схоронився до чиєїсь хати; також образово: приходжу несподівано, пертий наглою потребою.
11. Дощ жбихає як з конви. (Нагуєвичі)
Говорять про напрасний, удаваний дощ. Пор. Adalberg Deszcz 4; Záturecky 220.
12. Дощ іде, а гість їде. (Гнідковський)
Сміються з гостей, що прибувають у сльоту.
13. Дощ іде – гриби будут; дівки ростут – курви будут. (Жураки)
Жартують із тієї сім’ї, де багато дівчат. Аналогічне Wander III, Regen 16, 122.
14. Дощ іде, та чень колись перейде. (Нагуєвичі)
Говорять в часі довгої сльоти.
15. Дощ – ласка божа. (Нагуєвичі)
Говорять про легкий, теплий, весняний дощ. Пор. Дикарев 546; Wander III, Regen, 1, 76, 106.
16. Дощ ллє як з луба. (Ількевич) … як з коновки. (Ількевич) … як з бочки. (Ількевич)
Способи образового вислову. Пор. Adalberg Lać się 13; Záturecky 230.
17. Дощ мі зіправ. (Нагуєвичі)
Захопив мене в дорозі і промочив.
18. Дрібний дощ, козячий кожух, вербові дрова – готова біда. (Лучаківський)
Сама форма цієї приказки – три об’єкти, порівняні з четвертим, вказує на улюблену в давніх віках форму так званих четвертаків (czwartaki), якої в Польщі в XVI в. залюбки послугувався письменник Жабчиц. Його «чвартаки» були перекладані також на руське, див. Симони.
19. З дощу та під ринов. (Гнідковський) … під окап. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось від меншого лиха попався в більше. Пор. Čelakovský 625; Záturecky 210; Adalberg Przyjść 12; Wander III, Regen 144. 146.
20. Лижка дожджу, бочка болота. (Нагуєвичі)
Говорять про осінній дощ.
21. Ллют дожджі як із ціви. (Нагуєвичі)
Про уливний, довгий дощ. Пор. Adalberg Deszcz 3.
22. На дощи змокнеш і в плащи. (Коломия)
Образово: коли прийдеться круто в якім ділі, то потерпиш і при всякій протекції. Пор. Wander III, Regen 136.
23. На дощ сі заносит. (Нагуєвичі)
Крім дослівного має також образове значення: тобі збирається на плач. Пор. Záturecky 230.
24. Не треба Бога о дощ просити, буде він, як станем косити. (Ількевич)
Значить тоді, як його буде найменше треба.
25. По дощи гриби ростут, а по празнику поговори. (Лімна)
Говорив бойко, якого недавні гості обмовили позаочі.
26. По дощи погода. (Нагуєвичі)
Образово: по сварці супокій: Пор. Adalberg Deszcz 11; Wander IV, Regen 5, 69, 70; Čelakovský 197. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 122.
27. Ранній дощ, вдовин пуач. (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Значить недовгий, швидко виясниться. У поляків: Ranny deszcz a babski placz niedługo trwają. Adalberg Deszcz 12.
28. Ранний дощ, то так як бабський танець. (Завадів)
Значить у день ще буде погода, бо він не потриває довго.
29. Такий дощ, аж на воді бульки стают. (Нагуєвичі)
Коли від дощу на воді бульки стають, то ворожать довгу сльоту.
30. Такий дощ, то божа благодать. (Нагуєвичі)
Говорять про легкий, теплий, весняний дощ.
31. Такий дощ, що світа не видно. (Нагуєвичі)
Затьмилося все довкола.
32. Там такі дощі перут, що аж клекотит. (Нагуєвичі)
Говорять про сильний дощ.
33. Тут дощу лише що не видно. (Нагуєвичі)
Говорять, коли небо захмарилося і в повітрі чути наближення дощу.
34. Хто дає дощ, дасть і погоду. (Нагуєвичі)
Чоловік не може тут змінити природного порядку і піддається йому як вищій волі.
35. Ци в дош, ци в погоду, міні все єдна робота. (Нагуєвичі)
Жалувався пастух, якого висилали з худобою в поле, не питаючи про сльоту.
36. Ци ти з дожджом упав? (Нагуєвичі)
Жартливо запитують чоловіка, що несподівано прийшов по довгій неприсутності.
37. Чень мі дождж не розплеще. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що виходить на дощ не вважаючи на остороги інших, аби не йшов.
38. Що міні дощ? Таже я не з солі, то сі не розтоплю. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, виходячи з хати в дощ.
39. Як на дожджи вимоклий. (Нагуєвичі)
Говорять про блідого, схорованого чоловіка.
40. Як дощ піде на Івана, то горіхи позамакают. (Нагуєвичі)
Народне вірування; про свято-Іванівський дощ як шкідливий див. Wander III, Regen 81, 82, 93.
41. Я помеже дощ пробігну. (Косів)
Значить омину всякі трудності і напасті. Натяк на анекдот про цигана, що тікаючи з поля до села в часі дощу скинув сорочку, біг голий, а сорочку ніс під пахвою, а коли його запитали, як це він так ухитрився, відловів: «Я помеже дощ пробіг».
[Доповнення 1910 р.] 42. Дощ іде, роса паде на Юркову хату, а ти Юрку скуби курку тай пошивай хату! (Вербовець)
Жартують із господаря, у котрого на хаті пошарпана стріха.
[Доповнення 1910 р.] 43. Ранний дощ – бабський танець, а вечірній – дівочий плач. (Тростянець)
Компіляція з двох приказок, пор. т. ІІ, Дощ 27 і 28.
[Доповнення 1910 р.] 44. Як з неба дощ капат, так сльози снуют ся. (Ю. Кміт)
Говорила жінка про себе, плачучи рясними сльозами.