Дитинка – Дівка

Іван Франко

Дитинка

1. Кажут, що б’ют дитинку, а не кажут, за що. (Стрий)

Стилізація баламутна, бо звичайно побита дитина не вміє або не хоче сказати, за що її побили. Пор. вище Дитина ч. 64.

Дитинський

1. Він перейшов на дитинський розум. (Березів)

Вів здитинів. зробився обмежений як дитина. Мова про старого чоловіка. Пор. Wander ІІ (Kind 1171).

Дитинячий

1. Він на дитиньичий розум зійшов. (Нагуєвичі)

Він здитнів, вробився нерозумним як дитина. Пор. Дитинський ч. 1.

Дитя

1. Дитя як котя. (Лімна)

Маленьке, слабеньке, безпомічне.

2. Як умре дитя без хресту, то буде нечисте на обійстю. (Папірня)

Приказка оперта на віруванні, що нехрещені діти робляться з часом злими демонами і докучають людям на тім місці, де вмерли, пор. Етнографічний збірник V, 216, ч. 17.

Дитятко

1. Дав Бог дитятко, коли б перш телятко! (Darowski)

Говорить бідне подружжя, або й посторонні люди, що бачать, як бідні люди подружившися плодяться, а добра у них не прибуває. Поляк каже: Łatwiej о dzieciaka, niż о cielaka, Adalberg Dziecko 57; Симони 943; Wander I (Armer 4); II (Kind 40).

Дихавиця

1. Дав би ти Бог дихавицю на груди! (Ценів)

Прокляття: щоб ти не міг дихати, занедужав на астму.

2. Ци тебе дихавиці душит? (Нагуєвичі)

Говорять, коли хто не вміє або не хоче відповідати на питання, зацукується або загикується.

Дихавичний

1. Дихавичний як старий дід. (Нагуєвичі)

Говорить про чоловіка, що від швидкого ходу або йдучи під гору засапався.

Диханіє

1. Всякое диханіє любит попиханіє. (Нагуєвичі)

Жартлива пародія біблійного: Всякоє диханіє да хвалить Господа. Попиханіє – те, що впихається в рот, їжа. Пор. Носович Доп. 7.

Дихати

1. Абих так дихав! (Косів)

Звичайне у гуцулів закляття; дихати – синонім життя. Пор. Носович 321.

2. Бода-с так дихав по тій правді! (Нагуєвичі)

Щоб ти так жив, як правду говориш, – заклинають чоловіка, який оповідає щось дивне та неправдоподібне.

3. Вже-м дихати не годен. (Нагуєвичі)

Не можу жити, недужий, утомлений.

4. Він уже ледво дихає. (Нагуєвичі)

Ледво жиє, йому близько до смерті.

5. Не дає ми дихати на світі. (Нагуєвичі)

Докучає мені, робить пакості.

6. Ще дихаємо до якогось чьису. (Нагуєвичі)

Говорять бідні люди: ще якось заробляємо собі на життя.

Дихнути

1. Він би не дихнув, як би не брехнув. (Коломия)

Брехати – це у нього така органічна потреба, як дихати. Пор. Брехати 42.

2. І раз ми дихнути не дасте! (Нагуєвичі)

Говорить бідний, хворий чоловік тим, що йому докучають.

3. Коби ще хоць раз дихнути простовільно! (Нагуєвичі)

Бідний чоловік бажає собі хоч один момент прожити без клопоту та гризні.

Дихтіти

1. Він уже ледво дихтит. (Нагуєвичі)

Ледво дихає, ось-ось умре.

2. Дихтит як збитий горнець. (Нагуєвичі)

Ледве держиться купи.

Дихтура

1. То стара дихтура. (Нагуєвичі)

Стара, схорована людина, чоловік або жінка, якій не багато до смерті.

Диявол

1. Де диявол нічого не вдіє, там бабу пошле. (Залісє)

Відгук давніх песимістичних поглядів на жіноцтво, пор. Баба 3, 8, 9, 10, 13, 25, 29, 30, 31 і далі.

Дібрати

1. А то дібралися оба добрі! (Лучаківський)

Знайшли один одного, стоваришувалися.

2 Дібрав на нього способу. (Нагуєвичі)

Зайшов його хитро, зумів дати собі з ним раду.

3. То дібрана пара, як Хома й Варвара. (Ценів)

Говорять про ледаче, неробоче, сварливе подружжя.

Дівиця

1. Кожда дівиця діждеся Гриця. (Гнідковський)

Коли й не вийде заміж, то бодай знайде такого, що закохається в ній.

2. Нім піде замуж дівиця, зложится як ласиця; а як жінкою зістане, чоловік біса дістане. (Яворів)

Характеризують звичайну появу, що женщина перед шлюбом і в замужнім житті, можна сказати – дві різні людини.

Дівка

1. Аби си ніхто добрий дівков ни віддавав! (Криворівня)

Значення мені неясне. Мабуть таке, що в житті обік доброти все потрібна доза хитрості та самолюбства.

2. А йдут дівки й молодиці, нисут пироги й вариниці! Подай Господи! (Коломия)

Радісний окрик робітників, яким несуть у поле полуденок. Пародія церковної пісні.

3. В богатої дівки горба не видно. (Коломия)

Вона вийде заміж не зважаючи на всі свої фізичні й моральні хиби. Пор. Muka 2261.

4. Вже би сі до дівки брав. (Нагуєвичі)

Про хлопця, коли хочуть сказати, що вже доходить до парубочих літ.

5. В затінку ввіде за дівку. (Нагуєвичі)

Жартують із старшої, а кремезної жінки, мовляв: якби хто не бачив її лиця, приняв би її за дівку.

6. Він такий чьимний, jик дівка по семій дитині. (Довгополе над Черемошем)

Говорять про нечемного, безсоромного чоловіка. Пор. Wander II (Jungfer 59).

7. В селі дівок, як за шеляга маку. (Darowski)

Дівчат багато, є в чім вибирати.

8. Дала си дівка міні на покору. (Косів)

Значить прийняла моє женихання. Пор. Перший вінок с. 198.

9. Де дівок сім, там доля всім, а де єдна, і ті рідка. (Мінчакевич) … і тій бідна. (Petruszewicz) … і тій нема. (Нагуєвичі) … хороше … і та бідна. (Незабитовський)

Одиначка, яку родичі пестять і не заставляють до роботи, звичайно в житті буває нещаслива. Пор. Brzozówski Dziewczyna 1.

10. Дівка богацька – к-ва громадська. (Нагуєвичі)

Злобна увага; богацькі дівки привикли до вигоди і легкої роботи, часто здеморалізовані.

11. Дівка вбрана як пава. (Коломия)

Одягнена гарно, вистроєна.

12. Дівка всьову винна. (Ценів)

Іронічна відповідь, коли хтось чіпляється іншого, посуджуючи його, що зробив лихо. Мовляв: нема кого винуватити, то дівку. Може натяк на оповідання про «глухе село», яке я 1880 р. чув від одного селянина з Кут. Було десь село з самих глухих людей. Вийшов один чоловік на поле і городить пліт, а другий надходить, шукаючи загубленого барана. Цей питає за бараном, а тому здається, що він сварить на нього, по що в тім місці пліт городить. Розкричалися оба, але не розуміли один одного; йдуть до війта. А в війта була дочка на відданні і він думав, що це до неї в свати прийшли. Знов балакають усі три, кожний про своє. Не порозумівшися йдуть до попа. А цьому здавалося, що парубок одного з тих людей зробив дитину дівці другого, і не дослухуючи їх виводів, яких зрештою й не розумів, бо й сам був глухий, заявив, що дівка всьому винувата, і дав шлюб дівці з парубком. Якесь подібне оповідання мав на думці Пушкін, пишучи свою епіграму:

Глухой глухого звал к суду судьи глухого.

Глухой кричал: «Моя им сведена корова».

«Помилуй, – возопил глухой тому в ответ, –

Сей пустошью владел еще покойный дед».

Судья решил: «Почто идти вам брат на брата?

Ни тот и ни другой, а девка виновата».

(А. С. Пушкин, Сочинения, 1887, ІІІ, 398) [Більш відомим є : «Судья решил: «Чтоб не было разврата, / Жените молодца, хоть девка виновата». – М. Ж., 4.04.2021 р.]

Інший варіант оповідали про глухе село див. О. Kolberg, Pokucie IV, 228 – 229; Етнографічний збірник VI, 238.

13. Дівка до грьидки, коса до пjитки! (Нагуєвичі)

Таким бажанням вітають куми нововроджену або новоохрещену дівчину, себто, щоб виросла висока до «грядий», т. є. до тих поперечних вальків, що в селянській хаті впущені в дві протилежні стіни понижче стелі, і щоб мала довгі коси – також одна з невідлучних прикмет жіночої краси.

14. Дівка заплетепа, а хата не метена. (Гнідковський)

Говорять про матір, що чепурячи дочку не зробила порядку в хаті.

15. Дівка на відданю. (Нагуєвичі)

Дівчина в таких літах, що її можна віддати ваміж.

16. Дівка не плетена, хата не метена! (Нагуєвичі)

Бідкається господиня в неділю вранці; її обов’язок також розчесати і заплести коси дочці та вирядити її до церкви.

17. Дівка росте як жидівська лифа. (Косів)

Росте швидко, особливо в пору полового дозрівання. Пор. Brzozówski Dziewczyna 2.

18. Дівка румjина як ружі. (Нагуєвичі)

Рум’янці на лиці вважаються одною з головнях прикмет дівочої краси, знаком здоров’я.

19. Дівка, то скуска. (Нагуєвичі)

Спокуса, що навіть на праведника навіває грішні помисли. Приказка оперта на оповіданні про пустинника, що виховав свого сина в лісі, а цей при першій стрічі з дівчиною не міг опертися потягові до неї, пор. Житє і слово ІІ, 186.

20. Дівка – тяжка пола. (Гнідковський)

Значення неясне.

21. Дівка – чужа поміч. (Нагуєвичі)

Батько-мати годують її не для себе, а для чужої сім’ї. словак каже: Dievky – vývleky, Záturecky VIII, 287.

22. Дівка як верба: де її посадиш, там приймеся. (Ількевич)

Говорять про те, що дівка виходячи замуж звичайно переходить у сім’ю свого мужа і привикає там. Пор. Brzozówski Dziewczyna; Čelakovský 411; Wander ІІІ (Mädchen 152).

23. Дівка як гранатир. (Нагуєвичі)

Значить високого росту, огрядна.

24. Дівка як лялька. (Нагуєвичі)

Гарно одягнена, рум’яна.

25. Дівка як москаль. (Батятичі)

Значить велика, росла, огрядна. Пор. Етнографічний збірник VI, 26.

26. Дівка як муц. (Нагуєвичі)

Значить товста, гладка, заживна.

27. Дівка як огонь, невіста як хоругов. (Ількевич)

Поки дівчина, вона гаряча, палка, натуральна: вийшовши заміж вона підміняється, переробляє свою вдачу відповідно до нових обставин, серед яких опинилася.

28. Дівка як прищіпка. (Дрогобич) … приліпка. (Львів)

Значить мила, сердечна, така, що від першого погляду подобається всякому.

29. Дівка як свічка. (Дрогобич)

Проста, струнка. Пор. Záturecky VI. 50.

30. Дівка як ступа. (Нагуєвичі)

Значить отяжіла, груба, неповертлива.

31. Дівка як чічка. (Нагуєвичі)

Як квітка, гарна, принадна.

32. Дівко, дівко, не стій коло бзу, не вірь хлопові як псу. (Мшанець)

«Хлоп» тут у загальнім значенні: мужчина. Осторога дівці, щоб не давалася на підмову мужчинам.

33. «Дівко, коновку твоїми руками чути». – «Ще-м не мила, як єм купила» (Невід.)

Жартують із недбалої, нехлюйної дівки.

34. Дівці тото так шкодит, як прутом по воді вдарив. Доки сі весільи скоїт, то сі загоїт. (Коломия)

Такий погляд держиться декуди про передшлюбні зносини дівчат з парубками. Що цей погляд не має нічого спільного зі старою острою моральністю, це очевидно.

35. Добра дівка: як старости йдуть, тогди хату мете. (Ількевич)

Іронізують над недбалою, негосподарною дівкою.

36. Добру дівку сватают і в Петрівку. (Орелець)

Їй і заміж вийти не важко.

37. До дівок, то я не змерз і не змок. (Матвіївці)

Говорить парубок, що вимовляється від якоїсь іншої роботи.

38. За грейцар позлітки, а за корч барвінку – тай сі віддасть за дівку. (Ценів)

Дівочий стрій – дуже дешева річ, на нього нема що звертати уваги при виборі дівчини. Пор. Етнографічний збірник VI, 61.

39. Заручена дівка два рази красша. (Сороки)

Перед тим на неї не звертали уваги, а коли заручена, робиться предметом пожадання для різних кавалерів.

40. Кожна дівка гарна, котра заручена. (Ількевич) Кожда тота що ся віддає. (Лучаківський) Тота … файна … (Красноїлля) … ладна … засватана. (Petruszewicz)

Загальна обсервація, пор. попереднє число, а також Wander III (Mädchen 189).

41. Коли дівці сходить на вінці, то збабіє. (Ількевич)

Значення не зовсім ясне, мабуть таке, що коли дівчина починає занадто «дівочитися», показуватися молодшою і кращою, ніж є на правду, то це значить, що вона старіється, боїться лишитися старою дівкою.

42. Красна дівка, а великі гроші, то смерть. (Комарно)

Одна і другі побуджують пристрасть і захланність різних людей.

43. Нагадала сі дівка, як її не обійшла півка. (Коломия)

Жартують із дівчини, що жартувала з парубками, поки це завагоніла.

44. Найкрасша дівка, що замуж пішла. (Darowski)

Значення як вище ч. 39, 40, а також Wander ІІІ (Mädchen 201).

45. Не видасться дівки без обмівки. (Дидьова)

Перед весіллям «вороги» завсігди стараються обмовити дівку, перешкодити її пошлюбленню.

46. Не давай дівку близько, бо чиром ся впече і до тебе втече; а дальше, то хоть і пібє, заки до тебе ся завлече, а то від неї втече. (Мшанець)

Осторога батькам, що віддають дівку заміж. В останнім реченні еліпса: «від неї втече» тобто: її сердитість.

47. Не скакали би дівки дрібно, як би їм того не потрібно. (Комарно)

Дівочі танці, веселість, іграшки – натуральна примана для мужчин.

48. Не штука з дівки молодицю зробити, але з молодиці дівку. (Нагуєвичі)

Жартують із новозамужної молодиці.

49. Ого, вже по дівці: втєли голова по сам коса! (Пужники)

Жартливо перекручено замість утяли косу по саму голову. Давно так карали прилюдно дівчат, що мали нешлюбну дитину. Пор. Етнографічний збірник VI, 175.

50. От так тобі, як Бог дав: любив дівку, чорта взяв. (Darowski)

Жалується чоловік, що оженившися пізнав свою жінку зовсім з іншого боку, немов іншою людиною, ніж була перед шлюбом.

51. Поки ся дівка не віддасть, то і псови води подасть; а скоро ся віддасть, то і собі не хоче. (Ількевич)

Одна з проб специфікування того контрасту, який у житті так часто завважується між женщиною до шлюбу і по шлюбі.

52. Сиділа дівка тай висиділа дідька. (Darowski)

Говорять про дівку, яка довго не виходила заміж і нарешті придбала нешлюбну дитину.

53. Так ся моя дівка вигуляла вчора на музиках! Ішла з рук до рук, а стояла як друк: що і пустив пастух, то і взяв свинтух. (Перемишль)

Жартують із поганої, незугарної дівки, яку хлопці не хочуть брати в танець, а лише поштуркують.

54. Танцювала дівка дворська, а маслянка з д-и порскат. (Галівка)

Сміються з «дрібного» танцю дворачок.

55. То дівка бистра як зелізний птах. (Підволочиска)

Жартують із лінивої, неповертливої дівки.

56. То така дівка: хто хотів, той вертів. (Рогатин)

Згірдно, значить проститута. Цей сам зворот знаходимо і в жартливій пісеньці:

А я в місті була,

Понедівкувала:

Хто хотів, той вертів,

А я дівков була. (Рогатин).

57. Уже дівка пси виганяє. (Гнідковський)

Значення неясне.

58. У людей дівок сім і доля всім; у мене іно єдна, і тая негідна. (Lewicki) … а в мене одна … (Ількевич)

Значення як вище ч.

59. Хоть дівка збреше, то личко не збреше. (Ценів)

Хоча заперечує, буцімто мала зносини з парубком, але їх наслідки швидко можна пізнати по її лиці. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 25.

60. Чи ти дівка, чи я брешу? (Darowski)

Жартливо обертається чоловік до дівчини, що носить у животі нешлюбну дитину.

61. Як дівку припече, сама до хлопців потече. (Ценів)

Коло їй захочеться полових зносин, то відкине на бік усяку соромливість.

62. Як по обіді дівка не запре стола, буде мати засмарканого чоловіка. (Лучаківський)

Правило savoir vivre’a, жартливо стилізоване.

63. Як сі веде, то й дівка хлопця приведе. (Коломия)

Іронізують над поводженням того батька, якого дочка привела нешлюбну дитину.

[Доповнення 1910 р.] 64. Дівка пок ся віддаст, той псу води подаст; а як ся віддаст, то і собі не хоче. (Мшанець)

Бесідував батько про свою дівку, яка віддавшися, стала недоброю для нього. (М. Зубрицький) Пор. т. І, Дівка 51.

[Доповнення 1910 р.] 65. Дівка, просили вас вуйко на вогирки. (Буданів)

Може на якусь прикру розмову. Гра слів «огірки» і «гірко».

[Доповнення 1910 р.] 66. Є дівок, як мишиного г-на. (Ростоки)

В кожнім селі їх багато.

[Доповнення 1910 р.] 67. Є дівок, коби лиш кому брати. (Ростоки)

Дівок на відданю досить, а женихів обмаль.

[Доповнення 1910 р.] 68. Зак ся дівка віддаст, то псу воду подаст, а пак і газді не хоче. (Ботелка нижна)

Варіант до ч. 51, 64.

[Доповнення 1910 р.] 69. Ни дівки, ни горівки. (Ю. Кміт)

Говорить батько по весіллі, на якім багато пили, і по якім він збувся дівки з дому.

[Доповнення 1910 р.] 70. Ото дівка, як сова. (Буданів)

Понура, неохоча до розмови.

[Доповнення 1910 р.] 71. Пітикова дівка пішла у ліс на губи, тай не вирнулася більши. (Жидачів)

Із одиничного випадку, зроблено пізніше приповідку. Пор. Вернутися ч. 1.

[Доповнення 1910 р.] 72. Така дівка, як гармата. (Жидачів)

Велика і сильна.

[Доповнення 1910 р.] 73. Така дівка, як з г-на кужівка. (Тростянець)

Нездала до роботи.

[Доповнення 1910 р.] 74. Тогді дівка файна, як си віддала, а доти, то ніхто не знав. (Кнігинин)

Пор. т. І, Дівка 39, 40, 44.

[Доповнення 1910 р.] 75. Ще найліпше дівков жьити. (Ю. Кміт)

Бо дівка має свою волю. Пор. пісню:

Молодиці – невільниці, ні подивити сі;

А дівчина волен козак, хоч з ким любити сі. (Нагуєвичі).

[Доповнення 1910 р.] 76. Як діка гей, то робота фе! (Іванівці Ж.)

Гарна дівка звичайно до роботи лінива.