Жито – Життя

Іван Франко

Жито

1. Жито як злото. (Нагуєвичі)

Захвалюють житнє зерно або колосся.

2. За моє жито тай мене побито … бито. (Petruszewicz, Кобринський) … ще мня побито. (Ількевич) … набито. (Теребовля)

За моє добро мені відплачено злом. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 141; Носович с. 306.

3. З вашого жита не буду сита. (Нагуєвичі)

Значить мушу дбати за своє.

4. Хто має купа жита, тому колом ср–а набита. (Добросин)

Значить він дується, гороїжиться. Натяк на давню смертну кару – набивання чоловіка на кіл.

[Доповнення 1910 р.] 5. В кождім житі кукіль. (Вербовець)

Без нього жито не обійдеться. Образово говорять також про людське товариство, в якім усе знайдеться лихий чоловік.

Життя [У І. Ф. – Житє]

1. Аби ми вже Господь житьи урвав! (Нагуєвичі)

Сам собі нещасний чоловік бажає смерті.

2. Або житьи або смерть. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у великій небезпеці або ризикуючися на якесь небезпечне діло. Пор. Wander ІІ, Leben 271. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 323.

3. Або ж то міні житьи не миле? (Нагуєвичі)

Значить це діло небезпечне і я, кохаючи своє життя, не хочу вдаватися в нього.

4. Важит ми на житє. (Березів)

Настає на моє життя, грозить мені вбійством.

5. Вже ми житє не миле. (Нагуєвичі) … обридло. (Збараж)

Говорить знеохочений чоловік.

6. В мене житьи не продажне. (Нагуєвичі)

Себто: за гроші не хочу наражувати свого життя.

7. Вже ти по житю! (Нагуєвичі)

Значить уже гинеш. Жартують борючися, коли один кидає другого на землю. Пор. Wander II, Leben 248.

8. В житю легше як у вівсі. (Ценів)

Гра слів: життя тут coll. від жито. Тобто: легше сховатися в житі. Кепкують із такого, що жалується на своє тяжке життя.

9. В-ти сі в таке житьи! (Нагуєвичі)

Лихословив чоловік, доведений чимось до крайності.

10. Доки Бог житьи судит. (Нагуєвичі)

Доки позволить жити. Бог обняв ролю міфічної Парки-Судільниці.

11. Житє бим своє за то дав. (Косів)

Це мені найдорожче всього на світі.

12. Житє людське як булька на воді. (Ценів)

Загально-людська рефлексія про минущість людського життя. Пор. Тимошенко, с. 103 – 104.

13. Житє ми вбридло. (Ценів) … змерзіло. (Березів)

Зневірився з нього.

14. Житє минає, як вода в ріці. (Калуш)

Про минущість людського життя.

15. Житє си надторочити. (Лолин)

Другий раз оженитися.

16. Житьи не жьилую, бом гірко бідував. (Нагуєвичі)

Говорив умираючи бідний чоловік.

17. За житьи бідував тай умер як пес. (Нагуєвичі)

Говорили про бідного наймита.

18. За свого житьи все роздав. (Нагуєвичі)

Говорять про батька, що вмер без заповіту, роздавши своє добро при житті.

19. За свого житьи ніколи на то не пристану. (Нагуєвичі)

Значить доки живу.

20. Коби житє, а смерть буде. (Зазулинці)

Смерть неминуча, а життя кому довше, а кому коротше.

21. Коби житьи, буде й підшитьи. (Нагуєвичі)

Значить живий чоловік здобуде собі й дрібні життєві потреби.

22. Кожному житє миле. (Матвіївці)

Значить кожний боронить і береже його.

23. Ледво го при житю удержав. (Тлумачик)

Кажуть про лікаря, що вилічив тяжко хворого чоловіка.

24. Ліпше соломjине житьи, як золота смерть. (Нагуєвичі)

Вислів природного прив’язання до життя, тієї, як казав Гете, «солодкої привички до існування».

25. Марно ми житє пішло. (Комарно)

Жалується чоловік, що не зазнав у житті ніякого добра.

26. Міні житьи дорожше. (Нагуєвичі)

Відповідав чоловік, якому обіцяють нагороду, щоб ішов на якесь небезпечне діло.

27. Поки житьи мого, буду тото згадувати. (Нагуєвичі)

Доки житиму. Зарікається чоловік, перебувши якусь тяжку пригоду.

28. По моє житьи іде. (Нагуєвичі)

Жартує чоловік, бачачи прихід якогось непрошеного гостя, вірителя, що йде правити довг, або податкового екзекутора. Пор. Wander ІІ, Leben 247.

29. Поти й житьи твого! (Нагуєвичі)

Значить тут тобі й амінь, оце перестанеш жити.

30. Прощайся з житєм! (Косів)

Говорять чоловікові близькому до смерті.

31. Рад бим свому житю конець зробити. (Калуш)

Говорить чоловік, якого потягає думка про самовбийство.

32. Таке житє чоловікови: ту жиє, ту гниє. (Миколаїв над Дністром)

Життя коротке і скоро минуще.

33. Там то житьи, як у небі. (Жабє)

Говорив гуцул, згадуючи про свої вояцькі часи. Пор. Wander II, Leben 246. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 50.

34. Там то золоте житє! (Ценів)

Значить щасливе, розкішне.

35. Тепер то у нас вийшло з житя. (Лімна)

Значить вийшло зі звичаю.

36. То за все житє, а не на годину. (Ценів)

Говорив батько синові, що хотів женитися з такою, якої не бежав собі батько.

37. То не житє, а сама мука. (Ценів)

Говорить нещасливий, хоровитий чоловік.

38. Тут тобі з житьом розлука. (Снятин)

Значить тут тобі смерть.

39. Ци ти житьи не миле? (Нагуєвичі)

Кричать до чоловіка, що самохіть пхається в якусь небезпеку, в огонь або воду.

40. Чого за житьи не зложиш, того при смерти не лишиш. (Нагуєвичі)

Говорять про марнотратного чоловіка.

41. Ще ми житьи не збридло. (Нагуєвичі)

Значить не хочу наражувати його на очевидну небезпеку.

42. Ще си на житьи заробю. (Нагуєвичі)

На життя – на удержання, на прожиток.

43. Що ми по житю, як здоровля не маю. (Замулинці)

Говорить тяжко, незлічимо хворий чоловік.

44. Що міні по такім життю! (Березів)

Нарікав бідний чоловік. Пор. Wander II, Leben 249.

45. Я житьи на продаж не маю. (Ценів)

Значить за гроші не хочу наражувати свого життя в якімось небезпечнім ділі.

46. Я за то й житє своє положу. (Кути)

За те й згину. Пор. вище ч. 11.

47. Як Бог дасть житє, купимо й ременю на підшитє. (Пустомити)

Потішається чоловік надією хоч на буденні дрібниці, коли годі надіятися рішучої зміни на ліпше.

48. Як буду все гарував і гарував, то яке то житє? (Великі Очі)

Говорить чоловік, оправдуючи своє гуляння.

49. Яке житє, така й слава. (Вікно)

Про доброго чоловіка добра слава йде. Пор. Wander II, Leben 224.

50. Яке житє, така й смерть. (Ількевич)

Говорять звичайно про поганий кінець лихого чоловіка. Пор. Wander II, Leben 176, 235; Osm. 431. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 349; Giusti 203.

51. Я не раз житєм важив. (Голгочі)

Значить наражував своє життя на небезпеку для якогось діла.

52. Я своїм житьом на то важу. (Ценів)

Значить наражаю своє життя, щоб доконати цього.

[Доповнення 1910 р.] 53. Гірке житє, гірка доля; що ж робити, божа воля. (Жидачів)

Нарікає чоловік на своє життя і сам себе здержує.

[Доповнення 1910 р.] 54. Житьи му на волоску висит. (Нагуєвичі)

Він близький смерті. Пор. Даль І, 340.

[Доповнення 1910 р.] 55. Не то житє, що сі роки вперед тручєє, али, що сі за ним банує. (Ілинці)

Говорить чоловік, згадуючи щасливі роки свого життя.

[Доповнення 1910 р.] 56. Ни легко перейшло жьитя. (Ю. Кміт)

Говорять при смерті трудящого чоловіка.