Жидівка – Жити
Іван Франко
Жидівка
1. Казала жидівка, що й на дні горівка. (Гнідковський)
Значить треба випивати чарку до дна.
2. Жидівочка Рохля на припічку здохла. (Дидьова)
Це приказка до жидівського імени Рохля.
Жидівський
1. Ану жидівським кроком бігай! (Нагуєвичі)
Жид біжить дрібненькими кроками; здається, що дуже поспішає, а мало дороги робить.
2. А тут що, жидівська школа? (Нагуєвичі)
Говорить чоловік уходячи до хати, де стоїть крик та галас, особливо від дітвори. Пор. Wander II, Judenschule 3.
3. Бодай ті жидівські капці накрили! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти зійшов на жидівського слугу, або на жидівську нужду, від слова «капцан», що у жидів значить нуждар, жебрак.
4. Борони Боже від жидівської злости тай від хлопських рук. (Гнідковський)
Жид у злості найгірше мститься, а хлоп, допавши в руки свого ворога, б’є безоглядно.
5. В жидівський судний день усе мусит єдного жида в школі вирвати. (Дрогобич)
Вірять, що в кожній школі в той день один жид мусить нагло вмерти.
6. Віддам тобі тото на жидівське пущіньи. (Нагуєвичі)
Жиди не знають ніякого пущання; Значить не віддам тобі ніколи. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 214; Wander ІІ, Jude 94.
7. Віддам ти на жидівського Петра. (Горохолин)
У жидів Петра нема, значить не віддам ніколи.
8. Воліла би сі була жидівська школа завалити, ніж сі мало таке стати. (Ценів)
Жидівської школи християнину зовсім не шкода; значить, її завалення не велика страта. Пор. Adalberg Żyd 50.
9. Гей, жидівська школо! (Нагуєвичі)
Кричить батько, входячи в хату, де діти наробили галасу та збили куряву, б’ються і верещать.
10. Дай ми спокій, міні й жидівські діти не милі! (Нагуєвичі)
Іронічно замість мені ніщо в світі не миле.
11. Дай му жидівського зеца! (Дрогобич)
Жиди як б’ються, то звичайно не вдаряють згори, як русини, а штуркають під бік. Це в німецько-жидівськім жаргоні називається: Gieb ejm а Setz!
12. Жидівська помийниці. (Нагуєвичі)
Називають ледачу жінку, сплетницю або таку, що доносить жидам усе, що діється в селі.
13. Жидівське «зараз», панське «почекай». (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] З жидівського «зараз», а з панського «почекай» єден пожиток. (Жидачів)
Жид, коли його кликати, звичайно відповідає: «зараз, зараз», та щоб його дождатися, треба почекати. Натомість пан, коли до нього зголоситься мужик, поперед усього кричить: «Poczekaj!» [Доповнення 1910 р.] Пор. Носович с. 303.
14. Жидівське збіжжя: цибуля, редьков. (Гнідковський)
Жиди звичайно не хлібороби, але люблять їсти цибулю та редьку.
15. Жидівське і панське ніколи не пропаде. (Гнідковський, Ількевич) … попівське і панське. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Жидівське не пропаде. (Ілинці)
Говорить селянин, який привик до того, що навпаки, його праця і право скрізь пропадає.
16. Жидівське поштурковище. (Нагуєвичі)
Чоловік, що служить за попихача у жидів, якого жиди зневажають.
17. Жидівське щістьи має. (Нагуєвичі)
Вірять, що жидови все щастить.
18. Жидівський вуйко. (Гнідковський)
Називають так звичайно великих панів, що сприяють жидам.
19. Жидівський сабаш відправляєш? (Нагуєвичі)
Кепкують із такого, що не робить у суботу.
20. Жидівські борухи правит. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що муркотить щось невиразно. «Борухи» від початкових слів жидівської молитви: Boruchatu Adonoj.
21. Жидівські кучки все мусит дощ обполокати. (Нагуєвичі)
Вірять, що в часі жидівського свята кучок усе мусить іти дощ.
22. Жидівські лакітки: чеснок та цибуля. (Гнідковський)
Про жидівську предилекцію до чесноку і цибулі див. вище ч. 14.
23. Жидівські маци гріх їсти христіянинові, бо в них християнська кров. (Нагуєвичі)
Маци – опрісноки. Віра в те, що в тісто тих опрісноків мусить бути домішана хоч крапелина християнської крови, держиться і в наших селян.
24. Жидівськов душев варта воду носити. (Бабухів)
Значеня неясне, може пропущено «бувши», тобто: у кого жидівська душа, прихильність до жидів, той нехай іде жидам воду носити.
25. За жидівську душу світит сі. (Нагуєвичі)
Коли світиться дуже неясно, накоптіла свічка.
26. Коби жидівське не пропало, а моє най гине! (Нагуєвичі)
Жартують із такого, що дуже турбується жидівським добром.
27. На жидівські бахури мусит русин робити. (Нагуєвичі)
Хоча русини радо йдуть на заробіток до жида, то все-таки цей заробіток, особливо домашнє прислугування жидам і їх дітям, уважають собі соромом.
28. На жидівськім смітю шлюб брали. (Ценів)
Згірдно говорять про таких, що жиють без церковного шлюбу, на віру.
29. Ого, вже сі й жидівська віра до ціпа бере. (Нагуєвичі)
Кепкували з жида, що взявся був молотити.
30. Ой ти залупо жидівська! (Нагуєвичі)
Говорять нездарі; «залупа» – обрізаний мужеський член.
31. О, то жидівська голова! (Нагуєвичі)
Значить чоловік хитрий, спекулянт.
32. Отто пишеш по жидівськи! (Дрогобич)
Значить невиразно, так що годі розібрати.
33. От, який жидівський жарт! (Жидачів)
Певно жид обдурив, а бідний чоловік аж тоді похопився.
34. Ти жидівський Іванку! (Заліщики)
Жидівський слуга, прихильник. Пор. Жид 129.
35. То жидівська потіха. (Коломия)
Говорять про п’яницю, що все пересиджує в корчмі.
36. То жидівський інтерес. (Нагуєвичі)
Це таке діло, що для нього треба жида, християнин до нього не візьметься.
37. То ще жидівський гаман. (Нагуєвичі)
Говорять про тупоумного чоловіка, що дає себе бити та зневажати.
38. То ще жидівські локшини. (Дрогобич)
Говорять про ліниву, добре вгодовану жінку, що має тіло м’ягке як тісто.
39. То ще жидівський тато. (Нагуєвичі)
Так називають пана або урядника, що занадто ласкавий на жидів зі шкодою для селян.
40. То якась жидівська школа, а не хата. (Нагуєвичі)
Говорять про хату, в якій стоїть гомін та крик. Пор. вище ч. 9.
41. Хто ся наїсть жидівської паски, той своєї не дочекає. (Лучаківський)
Народне вірування, пересуд проти жидівської «маци»; декуди думають, що в ній мусить бути хоч крапелька христіянської крові.
42. Ци вже на жидівську віру переходиш? (Нагуєвичі)
Питали чоловіка, що в суботу не йшов на роботу.
43. Ци ти вже на жидівський закон перейшов? (Нагуєвичі)
Кепкують із чоловіка, що не святкує неділі.
44. Ци я сі на жидівськім смітю вродив? (Нагуєвичі)
Значить я чесного, не підлого роду.
45. Чим більший на жидівські кучки дощ іде, тим більше жиди тішаться. (Нагуєвичі)
Вони вважають це за знак ласки божої і за віщування добрих інтересів у будущім році. Пор. вище ч. 21.
[Доповнення 1910 р.] 46. Жидівське «зараз». (Вербовець)
Не швидко то буде.
Жижа
1. Гори, гори, жижинка, ковальова хижийка. (Мшанець)
Приговорюють діти сидячи на припічку та дивлячися на огонь. Жижа, жиженька – огонь, від кореня жьг.
Жижлик
1. Жижлик якийсь, до чужої жінки забігати! (Нагуєвичі)
Жижлик, українське: джигун, сільський Дон Жуан.
Жила
1. Аж сі в мні жили рвут. (Нагуєвичі)
Такий утомлений двиганням тягару.
2. Аж усі жили в нім ходят. (Скварава)
Такий жвавий, рухливий, веселий чоловік.
3. Бодай му жили висхли! (Лімна)
Прокляття. Думають, що жили можуть висохнути і тоді чоловік тратить силу.
4. Жили як посторонки. (Нагуєвичі)
Грубі, напучнявіли від праці.
5. Песя жила. (Гнідковський)
Лайка, замість пес, поганий чоловік.
6. По під жили го бери! (Нагуєвичі)
Коли два борються, то брати один одного «по під жили», тобто за такі місця, де лоскочеться, вважається невідповідним, але це звичайно й закінчує борню.
7. Як би не тота погана жила, був би добрий чоловік. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що при всіх своїх добрих прикметах має одну вроджену хибу – охоту вкрасти.
Жилавий
1. Жилавий як дубчак. (Бірки)
Жилавий загально в значенні кремезний, сильний, еластичний.
Жиравка
1. Дід з Жиравки, а ти з лавки. (Вовків)
Говорять молодому, що сидить, а хтось старший стоїть перед ним. [Жиравка тут – село, котре нині зветься , у 2.5 км на північ від , обидва в Пустомитівському районі Львівської області. – М. Ж., 16.04.2021 р.]
Жити
1. Аби я так жив! (Нагуєвичі)
Формула заклинання, замість аби я так живий був, Значить коли ні, то щоб я вмер.
2. Або жити, або гнити. (Нагуєвичі)
Говорив вояк ідучи «в огонь» на війні. Пор. Життя 2.
3. Або жити, або смерть. (Гнідковський)
Говорять про тяжко хворого, у якого від якогось ліку або іншої речі залежить життя або смерть.
4. Бодай жив поки каміньи в ріці! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб не міг умерти і зазнавав довго всіх недогід старості.
5. Вадь жий, вадь гний. (Лолин)
Значить або жий так як люди, або згинь.
6. Вік жий, вік учися, а таки дурньом умреш. (Ценів)
Чоловік до смерті вчиться і ніколи не безпечний від помилок. Пор. Тимошенко, с. 116; Носович 330. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander Lernen 66; Čelakovský 217; Даль І, 346.
7. Волів бим не жити, аби ся на свою біду не дивити. (Лолин)
Говорив чоловік, що дуже не любив свою жінку.
8. Добре тому жити, чия мати вміє ворожити. (Гнідковський)
Значить хто має можність дешевої запомоги з боку. Пор. Симони 773; Носович 253.
9. Доки жити, жити, а раз умерти треба (Березів)
Загальне міркування, пор. духовну пісню:
Доки в світі жити, треба умирати.
10. Жив і здох як пес. (Гринява)
ІІро злого, ненависного чоловіка.
11. Жив – не любила, вмер – не тужила. (Коломия)
Говорить жінка про нелюбого чоловіка-покійника.
12. Жив – не нажив сі; вмер тай не було що згадувати. (Нагуєвичі)
Говорять про невизначного чоловіка.
13. Жив як пан, а здох як пес. (Комарно)
Говорять про смерть лихого багача. Пор. Wander II, Leben 24:9
14. Жив як пес, згиб як собака. (Гнідковський) … здох … (Коломия)
Говорять про злочинця або скупаря, що за життя сам собі всього жалував і нікому не дав.
15. Жиє, аби день переднувати а ніч переночувати. (Гнідковський)
Значить живе в ненастанній роботі і без ніякої надії, щоб це змінилося на краще.
10. Жиємо як Бог приказав. (Богородчани)
Значить не робимо нікому зла.
17. Жиєм по старосвіцку: раз добре, десять раз кепско. (Зазулинці)
Відповідають на привітання: як вам живеться?
18. Жиє, от аби віку докаратати. (Вікно)
Живе без надії на якесь поліпшення.
19. Жиє си як пан. (Нагуєвичі)
Про заможного, самостійного чоловіка. Пор. Wander II, Leben 414.
20. Жиєш, жиєш, і вмреш, і по тобі. (Великі Очі)
Зразок мужицької філософії про марність людського життя.
21. Жиє як пес. (Нагуєвичі)
Значить у бідності й погорді, тиняючись. Пор. Wander II, Leben 384. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 175.
22. Жиє як у Бога за пазухов. (Залісє) … за дверми. (Нагуєвичі)
Жиє щасливий, задоволений.
23. Жий і гадки не май! (Ясениця Сільна)
Живи не турбуючись, будь безпечний; потішають зневіреного.
24. Жий не так, як хочеш, а так як можеш. (Тисьмениця)
Життя людське далеко більше залежить від обставин і суспільності, як від власної волі. Пор. Тимошенко с. 62; уперве ця думка стрічається у Платона; Даль І, 29; Leutsch 31.
25. Жий про мене поки світа та сонцьи! (Нагуєвичі)
Остра відповідь чоловіка такому, що висловив підозріння: мовляв, бажаєш моєї смерті.
26. Жий собі своїм Богом. (Нагуєвичі)
Живи по своїй волі, роби як знаєш.
27. Жий як знаєш. (Нагуєвичі)
Коли хтось не слухає ради або наказу старших і хоче жити по-своєму.
28. Жили, жили, поки їм сі не пірвали в ср-і … жили. (Нагуєвичі)
Жартлива формула докінчення казок, які кінчаться весіллям і потім щасливим життям. Пор. староруська форма у Симони 928.
29. Жило би ся пишно, їло би ся смачно, та робити лячно. (Лімна)
Фільософія лінивого чоловіка, ласого на вживання.
30. Жити ми сі не хоче. (Нагуєвичі)
Збридло все, зневірився в житті.
31. Жити ци не жити, але не тужити. (Ценів)
Девіз енергічного, рішучого і бадьоро настроєного чоловіка.
32. Жию день по за день. (Снятин)
Значить бажаючи лише прожити, покинувши всякі надії на кращу будущину, Пор. Wander II, Leben 128.
33. Жию, доки мі Бог на світі держит. (Нагуєвичі) … доки Біг дасть. (Голобутів)
Говорить старий чоловік, якого питають, як живе. Пор. Wander II, Leben 55.
34. Жию з дня на день. (Збараж)
Значить у бідності: що сьогодні зароблю, з того завтра й проживу. Пор. Wander II, Leben 443.
35. Жию й світа не бачу. (Коломия)
Значить живу бідуючи.
Зб. Жию тай свій вік клину. (Нагуєвичі)
Мовила жінка, яку покинув чоловік із дрібними дітьми.
37. Жиют із собов, як голубів пара. (Вікно)
Про згідне, сумирне подружжя. Пор. Wander II, Leben 442.
38. Жиють в собов, як пес з котом. (Ількевич)
Жиють у вічній сварці та незгоді. Пор. Wander II, Leben 445; Тимошенко с. 155; Wahl II, 33; Носович 302. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 166; Славейков ІІ, 1; Wander ІІ, Katze 933.
39. Жию, як горох при дорозі: хто йде, то скубе. (Збараж)
Значить хто хоче, той мене кривдить. Пор. Даль І, 392; Тимошенко с. 131; Носович 302.
40. Жию як за напасть. (Нагуєвичі)
Значить живу, хоч і не хочеться, бідую тяжко.
41. Жию як можу, а не так, як би хотів. (Тисьмениця)
Життєві пригоди в дуже малій мірі залежать від волій вибору чоловіка. Пор. Wander II, Leben 57.
42. Жию як на панщині. (Станіславів)
Значить мушу робити те, чого мені не хочеться.
43. Жию як у гамарни. (Нагуєвичі)
Значить серед вічного стуку, гризоти та клопоту.
44. Жию як хробак у хрени. (Нагуєвичі)
Значить бідую і не бачу ніяких радощів.
45. З ким жити, того не гнівити. (Дмитровичі)
Значить з жінкою та сім’єю треба у власнім і їх інтересі жити в згоді та вирозумілості на їх хиби. Пор. Носович 436.
46. Йому так жити, як мому татови з тамтого світа прийти. (Нагуєвичі)
Говорять про хворого, на якого видужання нема надії.
47. Кілько жий, а дурньом умреш. (Нагуєвичі)
Мовлять про чоловіка, що вмираючи зробив якусь дурницю, нарівно обділив своїх спадкоємців. Пор. вище ч. 6.
48. Кожний хоче жити. (Коломия)
Значить кождий дбає за себе. Пор. Wander II, Leben 43, 73.
49. Лиш би жити та Бога просити. (Нагуєвичі) … хвалити. (Ценів)
Говорять про заможного та господарного чоловіка.
50. Най би жив, іно жиби ни ходив. (Жидачів)
Дуже гуманне бажання ворогові, значить аби довго лежав хворий.
51. Не жию на світі, а мучу сі. (Нагуєвичі)
Говорить бідний, хоровитий, зневолений чоловік.
52. Нині жию, завтра гнию. (Комарно)
Говорить чоловік нетвердого здоров’я або старий. Пор. вище ч. 5.
53. Ні жити, ні вмерти. (Балигород)
Говорять про тяжко хворого чоловіка, що довго лежить і не вмирає.
54. От аби ще на світі жити! (Станіславів)
Значить задля цього чоловік турбується та побивається. Пор. Wander II, Leben 276.
55. Поживем, то побачим. (Лучаківський)
Про будуще нема що згадувати наперед.
56. Поки буду жити, буду памjитати. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік по якійсь лихій пригоді. Пор. Життя 27.
57. Поки жий, то жий, а раз умерати треба. (Нагуєвичі)
Говорять старому чоловікова, що боїться думки про смерть і завзявся приміром скривдити якусь дитину. Пор. Wander II, Leben 26.
58. По чім буду знав, же-м жив? (Великі Очі)
Значить нехай собі ужию, нехай зазнаю приємності життя.
59. Раз жию, раз умирати мушу. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, рішаючися на якесь небезпечне діло.
60. Так жити, то ліпше гнити. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, доведений до розпуки своїм поганим життям.
61. Так жить, як набіжить. (Гнідковський)
Значить годі наперед укладати собі плани життя, а треба приймати те, що приносять обставини. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 33.
62. Так міні жити, як каменьи глодати. (Нагуєвичі)
Значить важко жити. Глодання каменя і в піснях цитується як символ важкої, неспірної праці.
63. Тілько й жив, як би сі приснив. (Нагуєвичі)
Хоч і жив між нами, а швидко забутий, мало хто й згадує.
64. Ту йно жий та будь! (Крехів)
Значить єсть достаток і всяка вигода.
65. Хоть жий сто літ, а покинеш світ. (Березів)
Умерти чоловік мусить.
66. Хто жив під злотом, не раз умирає під плотом. (Стрий)
Часта переміна долі, від якої чоловік до самої смерті не забезпечений.
67. Хто жив по свинцьки, той по собачому вмирає. (Ценів)
Говорять про скупого, нелюдяного чоловіка.
68. Хто жиє, їсть і пє. (Лолин)
Це звичайна черга людського життя. Цією формулою припрошують гостий, щоб їли й пили.
69. Чи годен так хто жити, аби Бога не гнівити і чорта не дразнити? (Комарно)
Чоловік живе в гріхах, а так жити, щоб не наразитися ні доброму, ні злому, й зовсім не можна.
70. Чим довше жий, тим близше до смерти. (Снятин)
Говорить старий чоловік. Пер. Wander II, Leben 67.
71. Чоловік жиє так як муха: ту є, ту нема. (Миколаїв над Дністром)
Людське життя повне слабості і не обезпечене проти смерті.
72. Чоловік жиє як муха а вс-е сі як віл. (Ценів)
Жартують із чоловіка, що вдає з себе дуже слабовитого, а проте їсть добре і багато.
73. Як жив – не любила, як умер – не тужила; не буду тужити, не було з ким жити. (Стрільбичі)
Таким «заводженням» мала якась жінка провожати до могили свого нелюбого чоловіка.
75. Як жив, так і згинув. (Коломия)
Говорять про якогось ледачого чоловіка, що загинув поганою смертю. Пор. Wander І, Leben 658.
76. Як жив, так скінчив. (Снятин)
Говорять про відлюдного, нелюбленого чоловіка. Пор. Wander II, Leben 233; Cel. 313.
77. Як жив, так умер. (Ясениця Сільна)
З іронічним відтінком: погано. Пор. Wander II, Leben 291. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 342.
78. Як жию, ще-м такого не видів. (Нагуєвичі)
Дивується чоловік побачивши щось перший раз. Пор. Wander II, Leben 279.
[Доповнення 1910 р.] 79. Аби жив сто роки, аби си облупив на оба боки! (Голови)
Прокляття. Занадто довгий вік, особливо при лихім здоров’ї, це велике нещастя.
[Доповнення 1910 р.] 80. Доки жиє отець, то й син коло нього корчит. (Белз)
Хоч з бідою, а живуть разом.
[Доповнення 1910 р.] 81. «Єк вам сі жило, бабо?» – «Оттак, як би ввійшла на задні двері, а на передні виходжу.» (Товмачик)
Жила ні зле ні добре, немає що згадувати.
[Доповнення 1910 р.] 82. Жив – не любила, вмер – не тужила, тай не буду тужити, бо не було з ким жити. (Тростянець)
Ширший варіант до т. І, Жити 11.
[Доповнення 1910 р.] 83. Жити надій сі й умирати готов сі. (Тростянець)
Бо смерть неминуча, але невідомо, коли чоловіка постигне.
[Доповнення 1910 р.] 84. Жию з того, як жид з грейцара. (Підгірки)
Говорить чоловік про свій заробок.
[Доповнення 1910 р.] 85. Жию як у пеклі. (Нагуєвичі)
Живу серед усяких прикростей.
[Доповнення 1910 р.] 86. Жьий ги тот у степі, або на пущьи, бо ни мав нищо. (Ю. Кміт)
Говорять про життя бідного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 87. Жьий і розпережи ся. (Ю. Кміт)
Кепкують із багача, що добирає собі всяких прибагів.
[Доповнення 1910 р.] 88. Жьили добре з собов. (Ю. Кміт)
Говорять про померших чоловіка й жінку.
[Доповнення 1910 р.] 89. Кождий хоче жьити. (Ю. Кміт)
Гріх одному наставати на життя другого.
[Доповнення 1910 р.] 90. Не жиє, а гниє. (Товмачик)
Живе, раз у раз хоруючи.
[Доповнення 1910 р.] 91. Сегодни жиємо, завтра гниємо. (Тростянець)
Пор. т. ІІ, Жити 52.
[Доповнення 1910 р.] 92. З ким би жити, з тим би пити. (Голови)
«Пити» тут у значенні поділяти приємності й прикрості життя.
[Доповнення 1910 р.] 93. Тепер жию так, як бомок в стрісі.
Бомок – пор. польське bąk, чміль.