Забава – Загата

Іван Франко

Забава

1. І до забави треба доброї справи. (Нагуєвичі)

Не лише до праці.

2. Забава з клячов у болоті. (Коломия)

Коли кляча застрягне в болоті, то не раз треба довго забавитися, щоб її витягти.

3. З такої забави комусь сі на плач збере. (Ценів)

Говорять про забаву між парубком і дівкою.

4. Ой Забаво, Забаво, тож тос мене забавила. (Нагуєвичі)

Між Нагуєвичами і Унятичами була колись на узліссі корчма звана Забавою. Про неї й пісню зложили:

Ой Забаво, Забавонько, забавилас мене,

Штири коні на припоні чекают на мене.

5. Там то забави від печи до лави. (Нагуєвичі)

Характеризується життя роботящої жінки, що раз у раз крутиться в хаті.

6. Тобі забава, міні неслава. (Калуш)

Говорить дівка парубкові, що хоче бавитися з нею без серйозних намірів. Пор. Adalberg Zabawa 1.

7. Тут міні забава буде. (Нагуєвичі)

Значить тут я забавлюся, запізнюся, дармо час страчу.

Забавити

1. І тілько не забавив, як пес на перелазі. (Нагуєвичі) … сорока на плоті. (Завадів)

Забавив дуже коротко, не загрів місця. Пор. Adalberg Zabawić się.

2. Забавив тілько, що вмерлий на соломі. (Стрільбичі) Пожив з нею тілько, як … (Стрільбичі)

Забавив коротко, швидко забрався.

3. Забавив сі як жид на ярмарку. (Нагуєвичі)

Жидові на ярмарку і слід і любо забавитися.

4. Забавило то якийсь чьис. (Нагуєвичі)

В значенні: потяглося, потривало.

5. Не забавив і за єден отче наш. (Нагуєвичі)

Значить звинувся скоро, зробив діло живо.

6. Так ся там довго забавит, як біда в костелі. (Мшанець)

Значить зараз утече відтам, бо там йому нема ніякого діла.

7. Хто довго забавит, той добре ся справит. (Бібрка)

Бо має час зробити все до ладу. Пор. напис на бобрецькім апостолі XVII в. (Бібліотека Народного дому ч. 66): Єст давна приповѣсть: если долго забавитъ, то добре спорядитъ и моцно оправить.

Забаг

1. Буде на всі забаги. (Нагуєвичі)

Буде все, чого собі можна бажати. Говорять про гостину у багатого і щедрого чоловіка.

2. Най тя забаги не заходят. (Уриче)

Нехай тобі не захочеться такого, що не можна мати на місці.

Забагати

1. Забагає му сі печеного леду. (Нагуєвичі)

Захочується чогось неможливого. [Доповнення 1910 р.] Пор. Bebel 570.

2. Забагає, сам не знає чого. (Нагуєвичі)

Про неясні забаганки.

3. Забагає троякого, а тут нема ніякого. (Березів)

Говорять про неосяжні, хоч не раз і справедливі забаги, приміром хворого чоловіка.

4. Забагло ї сі замерзлого в Петрівку. (Kolberg Pokucie)

Забажав чогось неможливого і неприродного.

5. Забагло му сі вчорашного дне. (Нагуєвичі) … торічного снігу. (Ясениця Сільна)

Захотів чогось неможливого. Пор. Adalberg Zachciewać się 1–4.

6. Забагло му ся, як циганови солонини. (Берегомет)

Циган дуже ласий на солонину.

7. Забаг сам не знає чого. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, якому захочується якоїсь новини.

5. Най ти сі не забагає того, чого нема. (Нагуєвичі)

Говорять до такого, що забагає чогось такого, чого не можна осягнути.

9. Хто чого забагає, до того й руков сягає. (Кукизів)

Значить силкується осягнути це.

10. Хто чого забагне, до того й тягне. (Лімна)

Силкується сповнити свої забаганки.

11. Як чого забагне, то хоч утели сі, а дай. (Ценів)

Говорить жінка про примховатого чоловіка.

[Доповнення 1910 р.] 12. Забагав свіжої литки. (Тростянець)

Говорять про молодого парубка, що забаг женитися.

Забити

1. Ану, забий мні, ци маю хоць грейцар! (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, від якого хтось домагається грошей.

2. Забив, а не заплішив. (Нагуєвичі)

Сміються такого, що замість «забув» говорить по старосвітськи «забив».

3. Забив му баки. (Нагуєвичі)

Значить отуманив, одурив його, наговорив йому дурниць.

4. Забив му цьвока в голову. (Нагуєвичі)

Завдав якусь важку загадку, піддав думку, що не хоче вступитися з голови.

5. Забило му памороки. (Нагуєвичі)

Значить він сам себе не тямить, оп’янів або стратив пам’ять.

6. Забита голова. (Нагуєвичі)

Значить тупа, непам’ятлива.

Забігати

1. Забігає злодій з прибока. (Крехів)

Значить це домашній, а не чужий злодій.

2. Забігає, як кіт до сала. (Нагуєвичі)

Ласує потайно, вчащає до чужої жінки.

3. Забіг за десьиту межу. (Нагуєвичі)

Значить утік, забрався десь далеко.

4. Забігне ти язик у г-цю, як того покушаеш. (Нагуєвичі)

Кепкують із ласуна, що любить попоїсти смачно.

5. Не забігай поперед батька в пекло! (Збараж)

Говорять надто цікавому та швидкому чоловікові.

Забобон [У І. Ф. – Забабона]

1. То бабська забабона. (Нагуєвичі)

Говорять про пусті вірування, особливо про бабські ліки, підкурювання та примови. Пор. Adalberg Zabobon 1.

2. Хто би в ті забабони вjирив? (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про значення всяких перестрітів, злих днів і т. і.

Забожитися

1. Ану забожи сі, та ще й заскари сі! (Ясениця Сільна)

Вважають, що заскаритися, тобто заклястися словами «Скари ж то мі Боже!» страшніше, ніж забожитися, тобто сказати: «Бігме Боже!»

2. Забожив бим сі, як бим сі гріха не бояв. (Нагуєвичі)

Видно, що вперед збрехав щось і не хоче забожитися, що це була правда.

3. Я сі на то не забожу. (Нагуєвичі)

Значить не потверджу клятвою, що це правда.

Заболотей

1. Вийшов як заболотей на милі. (Нагуєвичі)

Заболотеями в Нагуєвичах називають селян із наддністрових сіл, як Грушів, Колодруби і т. і. Вони ходять звичайно дужо брудно від невилазного болота, в якому живуть. Чи звідси пішла приповідка про кепський успіх мила у тих людей, чи вона взята з польського: Wyszedł jak Zabłocki na mydle, не беруся рішати. Польська приказка зрештою також не вияснена, бо діктерія оповідана Сирокомлею мабуть видумана ним самим. Пор. зрештою Носович 279; Adalberg Zabłocki 1.

Забрати

1. Забирай сі зо шумом! (Нагуєвичі)

Кричать на влізливого та непосидючого.

2. Забирай шматє! (Дрогобич)

Себто забирайся з усім своїм добром.

3. Забирають ся до стану малженського. (Нагуєвичі)

Формула заповідей голошених у церкві; повторяють і жартливо, приміром коли бачать закохану пару на розмові.

4. Забрав сі з капціма. (Нагуєвичі)

Про бідного чоловіка, що забрався зі своїм убогим манаттям.

5. Забрав сі на Поділє. (Нагуєвичі)

Вийшов із села, виемігрував. Натяк на «тяжкі роки», коли немало людей з гірських і підгірських сторін емігрувало на Поділля та на Буковину.

6. Забрав сі як непишний. (Нагуєвичі)

Зложивши пиху з серця пішов геть.

[Доповнення 1910 р.] 7. Забрали мої морги, а мині й доброї торби ни дали. (Ю. Кміт)

Говорив чоловік, до тла зубожений ліцітацією.

Забризкати

1. Забризкав сі, що му й очей не знати. (Нагуєвичі) Затріскав сі … (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що йшов або їхав через болото.

Забудько

1. Забудько з мене. (Нагуєвичі) То ще … (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що часто забувається.

Забуритися

1. Забурив сі, як стріха на вітер. (Нагуєвичі)

Глядить понуро, сердито.

Забути

1. Бодай за нього Бог забув! (Нагуєвичі)

Прокляття; непам’ять, це тяжка кара.

2. Було, було, забуло сі, з тимой чьисом минуло сі. (Нагуєвичі)

Говорять про якесь минуле лихо.

3. Забув бис, що ти нині за день! (Нагуєвичі)

Клянуть забудька. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 177.

4. Забув біду по своїм діду. (Стрільбичі)

Забув давні недостатки, загордів.

5. Забув, де му голова стоjит. (Нагуєвичі)

Про непорадного чоловіка.

6. Забув єм, ги би мі замануло. (Нагуєвичі)

Значить немовби щось задурило мою голову.

7. Забув єм сі о-світі. (Нагуєвичі)

Забув увесь окружаючий світ.

8. Забув єм, як жид за шаблю. (Сянок)

Натяк на анекдот про жида, що вмів шаблею грозити своїй жінці, але коли явився дійсний козак, він забув свою шаблю і сховався. Пор. Руданського Співомовки.

9. Забув єм, як би ми заорало. (Сянок)

Де заорано, туди не ходять; образово: викинув з думки, не думав про це тай забулося.

10. Забувим во віченьки. (Буданів)

Зовсім забув. «Віченьки» від «віки», не від «очі». Пор. Adalberg Zapomnieć 3.

11. Забув, що оженився. (Ількевич)

Про розсіяного, непам’ятливого чоловіка.

12. Забувся, що оженився, тай пішов на солому спати. (Darowski)

Це вже справді незвичайний забудько.

13. Забув язика в роті. (Коломия)

В рішучій хвилі не зумів сказати слова.

14. Забув, як му на имньи. (Нагуєвичі)

Говорять про забудька. Пор. Wander ІІІ, Name 87; Гильфердинг 428. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 177.

15. He забуду до гробової дошки. (Станіславів)

Значить до самої смерті. Про гробову дошку див. Дошка.

16. Не забуду, доки жити буду. (Ценів)

Значення як у попереднім. Пор. Даль II, 81; Adalberg Zapomnieć 2.

17. Ти вже забула, як єс бита була, тре ти нагадати. (Жидачів)

Погроза, що будуть ще раз бити.

18. Ще дасть Бог і тото забути. (Белз)

Потішають чоловіка в якімось тяжкім нещасті.

[Доповнення 1910 р.] 19. А то-м забув як заорав! (Снятин)

Пор. т. ІІ, Забути 9.

[Доповнення 1910 р.] 20. Забудь о тім поволи, бо я чистий вітир у поли. (Жидачів)

Говорить парубок ошуканій ним дівці, уходячи з села.

Забуток

1. То вже в забуток пішло. (Криворівня)

Значить це вже забулося, давно минулося.

Завада

1. Завада як колода. (Ценів)

Про чоловіка, що противиться задуманому ділу і не дає переконати себе.

2. Що ж нам нині на заваді? (Станіславів)

Сі слова Ів. Гушалевича з його популярної пісні «Мир вам браття» війшли були в уста народу, поки історія не переконала людей, що тепер у нас завад трохи чи більше, як було зараз по р. 1848.

Завадити

1. І то тобі завадило? (Нагуєвичі)

Значить і сему ти противний? Говорять завидющому суперечникові.

2. Не завадит хліб на хліб, хиба кій на кій. (Тисьмениця)

Коли просять гоститися, а прошений вимовляється, що він ситий.

3. Як не завадит, так і не поможе. (Коломия)

Говорять про лікарство, якого наслідки зовсім байдужі. Пор. Adalberg Zawadzić 2.

Завалидорога

1. To якась завалидорога. (Нагуєвичі)

Говорять або про щось, що справді завалило дорогу, приміром дерево в лісі, або про напасливого чоловіка, що не дає спокійно перейти дорогою.

Завербожкатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Ану завербожкайся! (Жег)

Завербожкатися – сказати «вера Боже», те саме, що «їй Богу» або «бігме».

Завертатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Завертат ми ся голова. (Звиняч Горішний)

В голові мені крутиться, сам себе не тямлю.

Завести

1. Завів таке, що хоць із хати втікай. (Коломия)

Розпочав сварку та лайку.

Завидіти

1. Завидит грішний праведному. (Лімна)

Хоч він і багатий і впливовий, а проте чує себе немов покривдженим.

2. Завидьит му люде такої жінки. (Нагуєвичі)

Коли в кого жінка робоча, чесна, ще й до того гарна на вроду. Пор. пісню:

Ой серденько моє любе,

Завидьит ми тебе люде.

Завидітися

1. Міні ся завиділо. (Мшанець)

Привиділося, думка така постала.

[Доповнення 1910 р.] 2. Якесь ми ся завиділо страшне. (Ю. Кміт)

Привиділося щось страшне.

Завинити

1. Так-єм му завинив, як баран вовкови. (Нагуєвичі)

Жалувався чоловік на напасника, якому він нічого не був винен. Пор. Adalberg Zawinić 1.

2. Що-с завинив, то мусиш відпокутувати. (Нагуєвичі)

Говорять злочинцеві, зловленому на гарячім учинку.

3. Як я завинив, то мі карайте, а як невинний, то пускайте. (Матіївці)

Правдався чоловік, якого спіймали як злодія, а він виправдувався, що не винен нічого.

Завируха

1. Завируха, треба кожуха. (Ількевич)

Кажуть про остру зиму.

Зависнути

1. А завис бис на першій галузі! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе повісили на гиляці, як вішали колись розбійників, зловлених на місці вчинку.

2. Хоть зависнути, аби лиш хлиснути. (Ценів)

Говорять про п’яницю, ласого на напиток. Пор. грецьку приповідку Leutsch 170.

Завитися

1. Бодас-с сі завила! (Нагуєвичі)

Кленуть непослушну або ліниву дівчину. «Завитися» – стати покриткою.

Завій

1. До завою треба строю. (Бордуляки)

Щоб жінка завилася гарно, мусить мати гарне убрання.

Завічати

1. Завічьиє на короткий вік. (Нагуєвичі)

Заставляє віщувати, по всьому видно, що йому не довго жити.

[Доповнення 1910 р.] 2. Сес завичьиє вже на зиму. (Тростянець)

Говорять про такого, що перед часом тепло вбирається.

Завзятися

1. Завзьив сі як жид на сало. (Нагуєвичі)

Значить ніяк не перепроситься. Пор. Adalberg Zawziać się 2, 3.

2. Завзяв ся, ані го ся допросити. (Крехів)

Про сердитого чоловіка.

3. Завзятий, як чорт лабатий. (Лімна)

Про лихого а завзятого чоловіка. У поляків як литвин, пор, Adalberg Zawzięty 1.

4. Як сі завозьме, то ані суди Боже. (Нагуєвичі)

Про впертого, завзятого чоловіка.

Завкридно

1. Завкридно ти на мене? (Дрогобич)

Значить чи тобі кривда від того, що я роблю або маю? Інтересна звукова метатеза: завкридно замість закривдно.

Заводити

1. І заводити не вміє. (Ількевич)

Соромлять жінку, що не вміє голосно примовляти за покійником.

2. Заводит як по рідні мамі. (Нагуєвичі)

Про голосний, ревний плач.

[Доповнення 1910 р.] 3. Буду заводила, аби люди збігалися. (Ю. Кміт)

Заводити – голосно плакати з примовляннями.

[Доповнення 1910 р.] 4. Як стану заводити, як зайду плакати, аж серце пукат. (Ю. Кміт)

Говорила жінка, згадуючи про свій нещасливий стан.

Завороть

1. Має завороть у голові. (Нагуєвичі)

Про затуманеного, забудьковатого чоловіка.

Заворситися

1. Заворсило ся на небі, що й світа не видно. (Нагуєвичі)

Сильно захмарилося.

Завстидатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Так сі завстидала, як та кобила, що возок переверне. (Kolberg Pokucie)

Не застидалася ані трохи.

Завтра

1. І завтра день буде. (Коломия)

Значить можна й завтра не одно зробити.

2. Що маєш завтра зробити, зроби нині. (Голобутів)

Приповідка давня, та у нас мабуть ніколи не була в моді. Пор. Симони 2483.

Завчасно

1. Ліпше завчьисно, як запізно. (Коломия)

Все краще поскорити з працею, ніж запізнитися. Пор. Wander І, Früh 2.

Зав’ялий

1. Завjилого до мнєса силєй, то си не віпасе. (Гринява)

Вірять, що у чоловіка буває вроджена склонність до худості і що такого чоловіка хоч як годуй, усе-таки він буде худий.

Зага

1. A зага би тя упекла! (Княждвір)

Прокляття. Зага вважається якимось елементарним лихом, незалежним від способу людського життя.

2. Зага би ті пекла! (Нагуєвичі) Бодай ті … (Нагуєвичі)

Клянуть чоловіка, щоб йому докучала нестравність.

3. Зага ми дихати не дає. (Нагуєвичі)

Жалується чоловік, що терпить від заги.

4. Заги би-с сі наїв! (Нагуєвичі)

Прокляття. Зага палить чоловіка від квасних, неомащених страв.

5. Ще мі й до нині зага пече. (Нагуєвичі)

Образово: ще й досі прикро згадується якась лиха пригода.

Загадати

1. Що він загадав, то би і на воловій шкірі не списав. (Ількевич)

Говорять про вигадливого чоловіка, фантаста.

Загадатися

[Доповнення 1910 р.] 1. Так єм загадав, що зуби закусую. (Ю. Кміт)

Рішається чоловік на якесь небезпечне діло.

Загата

1. Старше хата, ніж загата. (Нагуєвичі)

Бо загату роблять при готовій уже хаті, і то звичайно лиш на зиму.