Є – Єретик

Іван Франко

Є, єсть

1. В кого є, то все своє. (Нагуєвичі)

А я свого не маю і мені він не дасть.

2. Дай, доки є, бо то дармо зогниє. (Ценів) … бо й так зогниє. (Нагуєвичі)

Примовляє парубок дівці.

3. Для кого є, а для вас не є. (Калуш)

Відповів чоловік другому, що прийшов до нього зичити, а не любив ніколи віддати.

4. Є, то з’їм; нема, то сі обійду. (Нагуєвичі)

Говорить роботящий чоловік.

5. Є ци не є, а міні мусит бути. (Уриче)

Говорив екзекутор податковий, коли бойко толкував йому, що в нього «грошей не є».

6. Коли є, тогди сі дає. (Нагуєвичі)

Чоловік робиться щедрим, коли має що давати.

7. Чого не є, тим ти ся не втелю. (Уриче)

Говорить чоловік не можучи постачати того, чого вимагає від нього інший.

8. Шо є, то є, за все Богу дьикувати. (Нагуєвичі)

Значить чи мало чи багато маю добра, за все дякую Богу.

9. Що є, то давай! (Нагуєвичі)

Говорить невибагливий гість або вибагливий екзекутор.

10. Що є, то моє. (Матвіївці)

Характеризують захланного, самолюбного чоловіка, що рад би все загарбати в свої руки.

11. Яка йи, така вйи! (Пужники)

Відповів чоловік на насміхи над його клячою.

12. Як є – мине сі, як нема – обійде сі. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Йи – мине сьи; нима – обійде сьи. (Вербовець)

Значить байдуже, чи є більше, чи менше надбання.

13. Як є, то ся само дає. (Утіхів)

Дається легко, радо.

14. Як є, то ся з заду ллє, а як скупо, терпи дупо. (Добросин)

Як є, то аж надто розливається, а як нема, то треба терпіти.

15. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи дупо. (Нагуєвичі)

Насміхаються з марнотратника, що як має добро, то швидко розпустить, а потім живе в бідності.

16. Як є, то гойно, як нема, то «стой но!» (Лімна)

Поки чоловік багатий, то позволяє собі всякі вибрики, а як збідніє, то мусить присісти.

Єва

1. Все то Євин накоренок. (Нагуєвичі)

Говорять згірдно про жінок. Пор. Wander I, Eva 19.

2. На Єву всі бий забий, а й Адам не ліпший. (Ценів)

Реплікувала жінка, коли завелася бесіда про первородний гріх.

3. То лиш Єва в раю могла гола ходити. (Нагуєвичі)

Дорікає жінка чоловікові, коли не хоче справити їй нової одежі.

4. То сі ще від Єви почало. (Коломия)

Говорять про жіночу цікавість та балакучість.

5. То ще Єва в раю вміла. (Коломия)

Говорять про половий акт.

6. Ще Єва не вмерла. (Коломия)

Жіноча натура не змінилася. Пор. Wander І, Eva 8.

7. Як би не Єва, то би й Адам не згрішив. (Дрогобич)

Жінка перша дає чоловікові привід до гріха.

Євангеліє

1. В євангелію того нема. (Голобутів)

Значить це ще не конче правда. Пор. Wander І, Evangelium 19.

2. Вичитав му євангеліє. (Тисьмениця)

Сказав правду, виганьбив.

3. Здорової голови не кладут під євангеліє. (Petruszewicz)

Коли нема наглої потреби, то не треба запобігати нічиєї протекції.

4. На євангеліє присьигну. (Нагуєвичі)

Тобто: на те, що правду говорю, бо в євангелію сама правда. Пор. Wander I Evangelium 17.

5. На що здорову голову під євангеліє класти? (Ількевич) … пхати? (Petruszewicz)

Не треба шукати собі зайвого клопоту. Обі ці приказки 3 і 5 полягають на звичаю деяких селян в часі читання євангелія на літургії приклякати перед стільчиком, на якім лежить книга, і підсувати голови під євангеліє.

6. Не все то євангеліє, що люде плещут. (Крехів)

Не все правда. Пор. Wander I, Evangelium 5.

7. Не все то євангеліє, що піп на казаню каже. (Крехів)

Не всему можна вірити, особливо коли говорить pro domo sua. Пор. Wander I, Evangelium 6.

8. To так як у євангелію, свята правда. (Нагуєвичі)

Запевняє чоловік про правдивість своїх слів.

Євдока

1. Від Євдоки за три роки. (Ценів)

Жартлива відповідь на питання: коли віддаси довг?

2. Який день на Євдоки, таке буде ціле літо. (Лучаківський)

Ворожать погоду. [День св. Євдокії Іліопольської – 1 (14) березня. – М. Ж., 14.4.2021 р.]

Єгипет

1. «А відки йдете, Іване?» – «Та з Єгипту, єгомосць.» (Скварава)

Єгиптом, може за почином священика і його проповіди, назвали в Скваряві корчму.

2. Кобих іще з того Єгипту війшов! (Жабє)

Говорив гуцул, розуміючи під Єгиптом коломийську тюрму.

3. То хиба жиди в Єгипті колись так робили, як ми ось тут. (Дрогобич)

Жалувалися робітники, зайняті при будові моста за містом і полишені без страви.

4. Якусь Єгипту на вас Бог допустив. (Тисьмениця)

Говорили селяни про польові миші. Пор. Желехівський І, 213 під сл. Єгипта.

Єгипетський

1. Єгипетське зільи. (Нагуєвичі)

Так старі люди називали тютюн.

2. То єгипетська робота. (Нагуєвичі)

Говорять про важку і мало поплатну роботу.

Єгомость

1. «Де єгомосць?» – «Пішли громадські свині завертати.» – «А їмосць?» – «Пішли жидівські хусти прати.» (Нагуєвичі)

Насміхаються з ходачкових шляхтичів, що хоч живуть у найбільшій бідності, велять титулувати: себе: єгомосць, їмосць.

2. Єгомосць, ходіт обідали, бо вже сі горох розварив на г-о. (Нагуєвичі)

Так кликав наймит попа з церкви до дому при всіх людях. Натяк на анекдот про нечемні вислови простих селян.

3. Е, єгомосць, ус-в би я ся в таку мірку! (Кобаки)

Не знаю, що там міряв піп мужикові, який усердився на те, що замало.

4. Говоріт бо єгомосць по-людськи, бо ся осерджу. (Лолин)

Таким окриком знетерпливлення перебив бойко довшу промову священика, який переконував його, що за похорон жони треба заплатити більше.

Єден

1. Аби єден, то нема. (Нагуєвичі)

Замість нема ані одного.

2. Або то єдного нема? (Нагуєвичі)

Говорить бідний чоловік, у якого багато дечого потрібного нема.

3. Без єдного двадціть. (Нагуєвичі)

Кепкують із старою способу числення, де замість вісімнадцять говорилося «без двох двадцять», а замість дев’ятнадцать «без єдного двадцять». Кажуть також про дурного, тупоумного чоловіка.

4. В єден гуж оба тягнут. (Вікно)

Один одному помагає, оба, поступають згідно, в порозумінні.

5. В єдного є, аж гниє, а в другого нема нічого. (Збараж)

Характеризують контраст між бідним і багатим.

6. В єдного є, а другому Біг дасть. (Ясениця Сільна)

Замість сказати: один має, а другий не має.

7. Все міні єдно, ци жити, ци гнити. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у розпуці, перед важкою постановою.

8. Все на єдно вийде. (Нагуєвичі)

Значить усьому один кінець – смерть.

9. До єдної кобили да зальот ходили. (Нагуєвичі)

Цим парубки мотивують своє товаришування і приязнь.

10. Єден, але годен. (Лімна)

Про сина одинака.

11. Єден без другого й дихати не може. (Нагуєвичі)

Все мусять бути разом, любляться дуже.

12. Єден без другого і кроку не зробит. (Нагуєвичі)

Нерозлучні приятелі.

13. Єден без другого і с-ти не піде. (Нагуєвичі)

Кепкують із надто великої приязні двох людей.

14. Єден би другому очі видер. (Нагуєвичі)

Говорять про завзятих ворогів.

15. Єден гойса, другий чала. (Снятин) … соб … цабе. (Нагуєвичі)

Один робить так, другий інакше. Пор. Wander Eine 4; Einer 63.

16. Єден дідько! (Нагуєвичі)

Згірдлива відповідь на питання, котрий із двох ліпший або яка річ краща. Значить оба ні до чого.

17. Єден до ліса, другий до біса. (Нагуєвичі)

Характеризують незгідливість та розгардіяш у громаді.

18. Єден дрова рубає, а другого тріски в голову бют. (Березів)

Один має користі, а другий страти а того самого діла; один зискує, другий терпить. Пор. Wander II (Holz 40).

19. Єден другому на збитки. (Нагуєвичі)

Робить йому перешкоди в його ділі.

20. Єден дурень верже камінь у воду, а десіть розумних не виймут.

Напсувати легше як направити. Пор. Славейков І, 163.

21. Єден за вісімнаціть, а другий за без двох дваціть. (Нагуєвичі)

Значить оба однакової вартості, згірдливо: оба ледачі. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 184.

22. Єден за всіх, а всі за єдного. (Торки)

Поклик до загальної солідарності.

23. Єден з другім. (Нагуєвичі)

Говорять звичайно замість: вони оба.

24. Єден ішов, другий біг, а я падав, бом не міг. (Мшанець)

Жалувався недолугий пішоход.

25. Єден когут десіть курок водит, а ти єдної жінки не можеш. (Ценів)

Жартують із бабія, що підлягає своїй жінці. Пор. Славейков І, 165.

26. Єден кує, другий псує. (Завал)

Один будує, другий руйнує, звичайна черга в світовому порядку.

27. Єден любит попа, другий понадю. (Нагуєвичі)

Про різні вподобання. Пор. Славейков І, 163.

28. Єден на другого бий-забий. (Нагуєвичі)

Вони завзято ворогують на себе.

29. Єден отець і десять синів вигодує, а десять синів єдного вітця не можут. (Снятин)

Увага про дитячу невдячність, пор. Славейков І, 163.

30. Єден паде, другий встає. (Жидачів)

Життєва боротьба. Пор. Славейков І, 164.

31. Єден пє, другий плате. (Коломия)

Один користується добром другого. Пор. Славейков І, 165.

32. Єден по-за-єден. (Нагуєвичі)

Один по одному в рідких відступах.

33. Єден по перед другого. (Нагуєвичі)

Переганяють себе до одної мети. Пор. Wander І, Einer 64.

34. Єден сіє, другий жне. (Ясениця Сільна)

Часто чоловік робить, а інший збирає плоди його праці, Пор. Славейков I, 165.

34. Єден сліпий, а другий і тілько не видит. (Нагуєвичі)

Значить оба сліпі або дурні. Пор. Славейков I, 168; Wander I, Einer 7.

35. Єден стриже, другий голит, а третий сі Богу молит. (Ценів)

Кожний іде своєю дорогою, робить відповідно до своєї вдачі.

36. Єден такий як другий. (Нагуєвичі)

Оба однакові. Пор. Wander I, Einer 92.

37. Єден туди, другий сюди. (Нагуєвичі) … сеї … тої. (Збараж)

Про двох незгідливих. Пор. Adalberg Jeden 7.

38. Єден у дрова, а другий у тріски. (Лолин)

Один робить те, другий щось противне.

39. Єден усього не може знати. (Нагуєвичі)

Для того треба розвідувати многих. Пор. Славейков І, 164; Wander І, Einer 45.

40. Єден усьому конець. (Нагуєвичі)

Усе минуще і з часом пропаде.

41. Єдним миром оба вимазані. (Збараж)

Однакої вдачі, одного духа.

42. Єдному Гасі, а другому засі. (Ортиничі)

Одного дівка любить, а другого цурається; одному щастя, а другому лихо.

43. Єдному Пан Біг дає гроші, а другому горб. (Львів)

Судьба нерівна. Пор. Wander І, Einer 17, 24.

44. Єдному поможи, другому пошкодиш. (Матвіївці)

Їх інтереси бувають супротилежні. Пор. Wander І. Einer 81.

45. Єдному сито, а другому решето. (Збараж)

Кепкує багач над бідним, який докоряв йому, що ось то ви ситі, а я голоден.

46. Єдно плаче, друге скаче. (Коломия)

Характеристика життєвого контрасту. Пор. Славейков І, 165, 167.

47. За єдним замахом ті оголомшу. (Нагуєвичі)

Від самого мого маху впадеш зомлілий.

48. За єдним заходом весілє й хрестини відбула. (Нагуєвичі)

Говорять про дівку, що завилася перед шлюбом.

49. За єдним махом сімсот душ забіяхом. (Нагуєвичі)

Так говорив циган, забивши за раз сімсот мух, і тому видавав себе за героя.

50. За єдним присідом вечері з обідом. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що спізнився на обід і аж вечером прийшов додому.

51. З єдної миски оба-смо їли. (Коломия)

Ми товаришували оба змалку.

52. І з єдним годі до ладу дійти, не то з усіма. (Нагуєвичі)

Тому чоловік відсунувся від громадських справ. Пор. Adalberg I, 13.

53. Кому всьо єдно, той може ззісти й г-но. (Унятичі)

Кепкують із такого, що запитаний, чого йому треба і що волить, у надмірній скромності відповідає: мені все одно.

54. Лиш єдної му клепки в голові не стає. (Ценів)

Іронічно, зрештою чоловік зовсім розумний.

55. Лиш єдно му сі ще належит: стричок на шию. (Дрогобич)

Говорять про злочинця або взагалі лихого чоловіка.

56. На єден мій пчих тебе нема. (Ценів)

Значить я чихну, а ти звалишся з ніг.

57. На єдній гили би вас обох повісити. (Нагуєвичі)

Оба ви однаково ледачі.

58. На єдній-смо дорозі оба. (Нагуєвичі)

Те, що латинське socii doloris: оба старіємося, оба сидимо в тюрмі, оба зазнали якоїсь лихої пригоди.

59. Не єден і головов наложит, а свого не положит. (Нагуєвичі)

Говорять про впертих людей, завзятих процесовичів.

60. Не єден мере має, а не дасть. (Нагуєвичі)

Тобто: а я б дав, та не маю. Запевняє чоловік другого, що просить у нього чогось.

61. Не єдного на душу взьив. (Нагуєвичі)

Говорили при смерті судді, про якого йшла погана слава, що судив несправедливо.

62. Не з єдного я вже пєца хліб їв. (Нагуєвичі)

Чоловік бувалий, що зазнав різних пригод у житті.

63. Під єдним єсмо серцьом лежьили. (Нагуєвичі)

Говорить брат про брата або сестру.

64. По єдному вибирано. (Нагуєвичі)

Старанно вибиране, приміром якесь насіння, добре вичищене зерно.

65. Про єдного не стало. (Нагуєвичі)

Без одного обійдеться, де є їх більше.

66. Той єден за десітьох стане. (Нагуєвичі)

Про гідного, розумного чоловіка. Пор. Adalberg Jeden 6.

67. Чого єден не може, то два зможут. (Матвіївці)

Сполученими силами можна більше зробити, як одинцем. Пор. Wander І Einer 74.

68. Що єден против громади? (Нагуєвичі)

Один безсильний супроти громади. Пор. Adalberg Jeden 4.

69. Що єден хвалит, то другий ганьбит. (Белз)

Неоднакове розуміння або смак.

70. Що єдному пахне, то другому смердит. (Нагуєвичі)

Що один любить, того інший не може знести.

71. Що єдному, то й другому. (Голобутів)

Обом однакова надгорода або кара. Пор. Adalberg Jeden 1; Wander І Einer 27.

72. Я єден, а вам сі двом не дам. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, почуваючи свою силу.

73. Як з єдним, так і без єдного. (Нагуєвичі)

Один у громаді не багато значить, без нього громада обійдеться.

74. Як не єден, то другий. (Нагуєвичі)

Усе хтось прийде, перешкодить або допоможе в ділі.

[Доповнення 1910 р.] 75. Єдно дало би пальця втяти, друге ни даст дихнути. (Ю. Кміт)

Згірдно про різницю між добрими і злими людьми.

[Доповнення 1910 р.] 76. Такі єдно в єдно. (Буданів)

Одне подібне до другого, або однакові.

Єдинак

1. З єдинака пес-собака. (Коломия)

Він розпещений і здеморалізований. Пор. Adalberg Jedynak 5.

2. Що єдинак, то або злодій, або піяк. (Нагуєвичі)

Загальний суд про одинаків. Пор. Adalberg Jedynak 2.

Єдиначка

1. Єдиначка буде або курва або піячка. (Нагуєвичі)

Так мотивують нехіть до одиначок, звичайно розпещених від малку. Пор. Adalberg Jedynak 1.

Єднакий

[Доповнення 1910 р.] 1. Ни всі єднакі. (Ю. Кміт)

Люди бувають різні.

Єднаково

[Доповнення 1910 р.] 1. Єднаково всягди ни є, десь ліпше, десь гірше. (Ю. Кміт)

Життя людське не однакове в різних сторонах.

Єднорал

1. Єднорал – єдно грав, а капітан нічого не питав. (Губичі)

Так характеризували мужики сварку між двома панами.

2. Обібрав сі за єднорала тай комендерує. (Нагуєвичі)

Говорять про самозванця, що береться командувати в громаді.

3. Хто тебе за єднорала над нами поставив? (Ясениця Сільна)

Протестують проти претензій непокликаного чоловіка до старшування в громаді.

4. Самі єднорали, а хто буде за гімайного? (Нагуєвичі)

Кожний би хотів старшувати, а простої роботи ніхто не хоче робити.

Єзуїт

1. Він єзуітом підшитий. (Коломия)

Хитрий, дволичний чоловік.

2. О, то хитрий єзуіт! (Нагуєвичі)

Облесний, інтриган.

Єзуїтський

1. Той єзуітську школу перейшов. (Збараж)

Навчений на всякі хитрощі та облуду.

2. То ще єзуітська душа. (Збараж)

Чоловік дволичний, інтриган.

3. У нього єзуітське сумління. (Тернопіль)

Він ні з чого не робить собі скрупулу, все зло вміє виправдати на свою користь.

Єзус

1. Єзус, Марія, на печи Кальварія! (Бібрка) … на пєцу … (Жидачів)

Значить там б’ються або плачуть діти. Приказка взята з польського.

Єлей

[Доповнення 1910 р.] 1. Єлеєм грань поливати. (Гнідковський)

Те саме, що до огню оливи доливати.

[Доповнення 1910 р.] 2. Єлеєм огонь гасити. (Гнідковський)

Олієм огонь піддержиш, а не вгасиш. Образово про таке людське поступування, що замість погодити незгідних, ще більше роздратувати їх.

Єлена

1. За Єлену не дам і кітку луплену. (Матвіївці)

Кепкує парубок із нелюбої дівки.

2. Наша Єлена ладна й заголена. (Матвіївці)

Жартують парубки з дівчини.

3. Сподобав си Єлену коло лену. (Ценів)

Парубоцька прикладка.

Єндик

1. Єндик гадав тай здох. (Дрогобич)

Коли хтось довго нагадується про якусь дрібницю. Пор. Adalberg Indyk 1.

2. Єндик задер пиндик. (Рогатин)

Говорять про юрного хлопця, ласого на жіноцтво.

3. За єндика не купиш бика. (Комарно)

Ця ціна замала на таку річ.

4. Міняй бика за єндика. (Уриче)

Іронічно: міняй цінніше добро за менше.

5. Сердитсі, як єндик на червоне. (Нагуєвичі)

Сердиться зовсім без причини.

Єрей

1. Єрею, єрею, хапай керею! (Нагуєвичі)

Кажуть, що так кликали попа, що п’яний і роздягнений сидів у корчмі, коли до села приїхав владика.

Єретик

1. То якийсь єретик, не чоловік. (Скварава)

Вилаяти когось «єретиком», це дуже велика образа.