Дитина
Іван Франко
1. Або я не свого тата дитина? (Сороки)
Я не байстря, я праволожна дитина, повноправний член громади.
2. А ти не господарська дітино! (Нагуєвичі)
Лають неробочого, недбалого, непорядного чоловіка, особливо молодшого.
3. Бабиній дитині все не в лад. (Лучаківський)
Бабина дитина, тобто сирота без матері, яку виховала баба, або дитина вдови, що виростає без батька, звичайно буває розпещена і капризна. Пор. вище Бабин ч. 5.
4. Бідна дитина без тата, без мами, що її тітка з ласки на світ породила. (Львів)
Жартують із дорослого чоловіка, що видає себе за бідну сироту.
5. Бідна на світі пещена дитина. (Дуліби)
Вона не дасть собі ради, бо не вміє панувати над собою. Приказка взята мабуть із відомої , основаної зрештою на факті загально відомім у стрийському Підгір’ї. Пор. Wander II (Kind 271, 818).
6. Борше буде дитина, як біла сорочка. (Гнідковський)
Говорять про молоде подружжя, що за любощами занедбує роботу.
7. Виховав дитину в добру годину. (Ількевич)
Виховав щасливо, вдячно.
8. Він вам малої дітини послухає. (Нагуєвичі)
Чоловік добродушний, готов кожному послужити.
9. Він і за дітину не ззїсть. (Нагуєвичі)
Він їсть дуже мало, чоловік слабосильний.
10. Він малої дітини не оскорбит. (Нагуєвичі)
Говорять про добродушного чоловіка, делікатного в поводженні. Пор. Wander II (Kind 1156, 1176).
11. Волит дітина мене просити, як я її. (Нагуєвичі)
Говорить батько, не бажаючи за свого життя віддавати своїм дітям усього свого добра. Пор. Wander II (Kind 29, 294); Čelakovský 409.
12. Всі в хаті сіділи тай дали дитині вмерти. (Комарно)
Жартують із пересадного жалю матері, якій здається, що смерть її дитини могли спинити ті, що були присутні в хаті.
13. Голодна дитина забавку ломає. (Березів)
Вона не хоче тоді бавитися. Пор. Wander II (Kind 937).
14. Дай дитині волю, а собі неволю. (Гнідковський)
Коли попустиш дитині робити що їй подобається, то мусиш догоджати різним її капризам і станешся її невільником. Пор. Adalberg Dziecko 35; Wander II (Kind 124, 727).
15. Дай ми Боже дітину, най си відпочину. (Мшанець)
Просить Бога сільська жінка, обтяжена ненастанною роботою при господарстві; час, який вона перележить у злогах «за заслоною», це для неї пожаданий відпочинок.
16. Дитина, а татова сорочка по коліна. (Гнідковський)
Значить сорочка робиться коротша як повинна бути, бо треба укроїти полотна на сорочку дитині. На Підгір’ю носять сорочки поверхи штанів; така мужеська сорочка мабуть сягала колись понижче колін; тепер звичайно вони не доходять колін.
17. Дитина без прута не виросте. (Крехів)
Поки мала, її треба карати та навчати розуму. Пор. Adalberg Dziecko 1, 71; Wander II (Kind 42, 449).
18. Дитина вмерла, вс-ти сі в кумство. (Ценів)
Пустий титул, коли не має реальної підстави. Пор. Wander II (Kind 69, 846); Čelakovský 412.
19. Дитина в тата вдалася. (Крехів)
Одідичила його поставу і його вдачу. Пор. Wander II (Kind 84).
20. Дитина доти рачкує, доки ся не навчит ходити. (Лімна)
I чоловік доти пробує всяке діло, доки не навчиться робити порядно. Пор. Wander II (Kind 236).
21. Дитина забагає раз того, раз сього. (Коломия)
Вона не має застанови ані постійної волі. Пор. Waud. II (Kind 622).
22. Дитина за ножом їй висит. (Гнідковський)
Значення для мене неясне. Мабуть мова про вагітну жінку, яка ось-ось має вродити дитину.
23. Дитина їла би що година. (Лівчиці)
Вона все має апетит. Німець із цього погляду рівняє її з псом, пор. Wander II (Kind 249).
24. Дитина ми сі каліка вродила: зубів не має. (Войнилів)
Жартують із тих, що нововроджену дитину оглядають занадто пильно, чи нема у неї якого каліцтва.
25. Дитина не втікає від колача, але від бича. (Теребовля)
Та й не лише дитина, Пор. вище Втікати ч. 17.
26. Дитина паде – ангел подушку кладе; старий паде – дідько камінь кладе. (Коломия)
Дитина хоч як упаде, то не скалічиться, а старий так і дивись, що зломить собі що-будь. Пор. Adalberg Dziecko 31, 76.
27. Дитина плаче, мама мусить співати. (Скварава)
Тобто: щоб утішити її плач своїм співом. Пор. Wander II (Kind 139, 778, 891).
28. Дитина умирає, а кума ся не питає. (Лучаківський)
Значення не зовсім ясне. Мабуть дотинок на зайву церемоніальність, якій навіть очевидний факт не факт, доки про нього не запитано в принятій формі.
29. Дитина що в дома чує, тото й говорит. (Снятин)
Вона повторяє слова старших. Пор. Wander II (Kind 81, 160, 869).
30. Дитина що ся поступить, то лупить. (Ількевич)
Її вигодування та виховання вимагає ненастанних коштів та видатків.
31. Дитина як копистка, а носа повна колиска. (Кути)
Жартують із сухорлявих а носатих дітей місцевих вірмен.
32. Дитина як рукавиця, а г-о як решето. (Тисьмениця)
Підіймають на сміх звичайні пестощі матері, яка свою дитину називає малесенькою та ніжнесенькою, хоч та дитина добре їсть і росте нівроку собі.
33. Дитині волі не давай. (Коломия)
Не потурай усім її капризам та забаганкам. Пор. Záturecky VII, 720.
34. Дитині співают: Люляй, люляй, голопупа; мама єдна, татів купа. (Скварава)
Висловлюють погляд, що оскільки при кожній дитині певне материнство, остільки не певне батьківство.
35. Дитину годувати – каменя глодати. (Стежниця)
Значить важко, завдає клопоту і коштів. Пор. Wander II (Kind 417).
36. Дитину люби і скуби. (Збараж)
Не потурай їй, держи в карності. Пор. Wander II (Kind 1030).
37. Дитину люби як душу, а тряси як грушу. (Ількевич)
Старе педагогічне правило, що дитину при всій любові до неї треба держати в страсі й карності. Пор. Wahl І, 75; Wander II (Kind 373, 449).
38. Дитину серцем люби, а руками гнети. (Ількевич)
Значення як вище.
39. Дитину ховати, то камінь глодати. (Щутків)
Ховати має тут двояке значення: виховувати і хоронити, коли вона помре.
40. Дитину язиком лижи, а зубами гризи. (Гнідковський)
Значення як вище ч. Лизання язиком як знав любові та дбайливості взяте мабуть із корови, яка облизує своє теля.
41. Дитину як розпустиш куди само схоче, то потім буде тебе мати ні по чому. (Зазулинці)
Ширше мотивування приказки з ч. 33.
42. Дітина – викапаний тато. (Нагуєвичі)
Звичайно говорять про новонароджену дитину, хоча ця подібність буває іноді зовсім фантастична. Пор. Wander ІІ (Kind 1048).
43. Дітина заплаче, маму серце болит. (Нагуєвичі)
Характеризується материнська любов до дитини. Пор. Adalberg Dziecko 44.
44. Дітина і пяний усе правду скаже. (Нагуєвичі)
Вони не вміють таїти нічого. Пор. Adalberg Dziecko 17; Wander II (Kind 488).
45. Дітина мала – голові мозола. (Нагуєвичі)
Вона не дає матері ані працювати ані спочити.
46. Дітина не знає годі. (Нагуєвичі)
Воно їло б, бавилось би до втоми, не вміє панувати над собою. Пор. Záturecky VII, 712.
47. Дітина не плаче, то мати не знає. (Нагуєвичі)
Дитина плачем заявляє свою потребу, якої не вміє виявити словами. Пор. Adalberg Dziecko 16; Záturecky V, 365. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 310.
48. Дітина не розуміє, що кого болит. (Нагуєвичі)
Для того б’є або штрикає ножем.
49. Дітина сі скривит, а маму серце болит. (Нагуєвичі)
Всяка найменша долегливість причиняє матері біль. Пор. Wander II (Kind 867).
50. Дітина, що много кричит, буде довго жити. (Нагуєвичі)
Значить вона сильно збудована. Пор. Wander ІІ (Kind 965).
51. Дітина, що много плаче, буде мати чорні очі. (Нагуєвичі)
Жартують із плаксивої дитини.
52. Дітина, що не плаче, не буде довго жити. (Нагуєвичі)
Голосний плач і крик дитини, це знак здорової будови і доброго апетиту.
53. Дітині не давай ножьи в руки, бо сі скалічит. (Нагуєвичі)
Вона не вміє поводитися ним. Пор. Záturecky VII, 715; Leutsch 79; Wander ІІ (Kind 276, 882).
54. Дітині прутом наганьиют розум з г-ці до головиці. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджена віра в високе педагогічне значення прута. Пор. Wander ІІ (Kind 975).
55. Дітині співают: «Люляй, люляй по під сволок; мати одна, татів сорок». (Коломия)
Висловлено загально розповсюджений погляд, що материнство абсолютно певне, натомість батьківство дитини не має за собою такої певності. Пор. вище ч. 34.
56. Дітину за носик, маму за серце. (Нагуєвичі) … за руку … . (Коломия)
Хто малій дитині утре носик, або підійме її з землі, як вона впаде, тому мати вдячна. Пор. Adalberg Dziecko 18; Záturecky VII, 703; Носович 270; Wander ІІІ (Mutter 20); II (Kind 993 996); Čelakovský 400.
57. Добра то дитина: коли спит, то не плаче. (Гнідковський)
Жартують із крикливої та плаксивої дитини. Пор. Wander II (Kind 101).
58. Доти дитина, доки не вженена. (Комарно)
Відповідь матері на дотинки, що свого дорослого сина все ще називає дитиною.
59. Дух свjитий при дітині. (Нагуєвичі)
Говорять, коли в присутності малої дитини зайде розмова про щось страшне, хтось згадає чорта або закляне.
60. З дитинов на відпуст, а з лихов долев на весілє. (Ількевич)
Тобто: то однакова морока. На відпусті звичайно бував стиск, невигода, значить з малою дитиною там подвійний клопіт. Пор. Brzozówski Dziecko 15.
61. З малою дитиною до церкви, з лихим мужем на весілє не йди. (Гнідковський)
Значення як вище. Мала дитина в церкві кричить або робить свою потребу, і це робить перешкоду в молитвах. Пор. Adalberg Dziecko 90.
62. З ним треба як з дітинов. (Нагуєвичі)
Треба поводитися обережно, педагогічно. Пор. Brzozówski Dziecko 16.
63. Його би й дітина пальцьом перевернула. (Нагуєвичі)
Він такий безсильний, недужий. Пор. Záturecky VI, 526.
64. Каже дитина, що бита, але не скаже, за що. (Ількевич) … що її били … (Petruszewicz)
Говорять, коли хтось жалується на свою кривду, а не подає причини. Пор. Гильфердинг 2363; Wander II (Kind 82).
65. Коли умре дитина, то малая долина, але як умре мама, то великая яма. (Petruszewicz)
Смерть малої дитини, це ще не таке велике нещастя в сім’ї, як смерть матері.
66. Котра дитина занадто розумна, тота си ни віховає. (Жабє)
Вчасно розвинені діти звичайно вчасно вмирають. Пор. Brzozówski Dziecko 9; Adalberg Dziecko 63; Wander II (Kind 9); Záturecky VII, 718.
67. Крикливу дітину маківков заливают. (Нагуєвичі)
Докучливого чоловіка задурюють чим-будь, заспокоюють брехнею. Натяк на нелюдяний звичай давати малим дітям вивару з маківки на те, аби спали.
68. Ледача дитина, котрої батько не вчив. (Ількевич)
З такоі дитини, по народним поглядам, не могло вирости ніщо путнього.
69. Ліпше як дітина тепер поплаче, ніж має тато потому. (Нагуєвичі)
Ліпше щоб батько карав її змалку, ніж мне вона збиткувати його на старість. Пор. Wander II (Kind 29); Čelakovský 409.
70. Мала дитина відбирає родичам сон, більша хліб від рота, а велика і сорочку з тіла дре. (Гнідковський)
Звичайний досвід родичів з дітьми. Пор. Wander II (Kind 657).
71. Мала дітина всьо знає, лиш сказати не може. (Нагуєвичі)
Вірять, що у малої дитини, доки ще не говорить, є знання надприродних речей, якого вона набирається розмовляючи з ангелами.
72. Мала дитині в хаті старша цісаря. (Коломия)
Бо їй не можна наказати ані від неї відпроситися, коли зачне кричати та плакати. Пор. Wander II (Kind 76).
73. Мала дитина – не виспишся, більша дитина – не наїсися, велика дитина – не уберешся. (Ількевич)
Мала не дає матері виспатися, більша з’їдає свою часть в ущерб іншим, а доросте, то її зодягнення творить значну часть домашнього бюджету. Пор. Wander II (Kind 758).
74. Моя дитина кому як постіл, а мині як сокіл. (Darowski)
Говорить мати, якій її дитина наймиліша і найкраща над усі інші. Пор. Čelakovský 400; Wander II (Kind 802).
75. Мудра дитина не виховає сі. (Березів)
Значить вона вмре малою. Пор. вище ч. 65; Adalberg Dziecko 63; Wander ІІ (Kind 92, 335, 336, 344); Čelakovský 402.
76. Найліпшу дітину Пан Біг собі бере. (Нагуєвичі)
Найкраща, вчасно розвита дитина звичайно вмирає. Пор. Wander II (Kind 174).
77. Най сі ще дітина вродит, то вже потім якось охрестимо. (Дрогобич)
Цею приказкою уговкують таких, що сперечаються за назву якоїсь речі, ще поки та річ [у друці, мабуть фраза не закінчена]. Пор. Wander II (Kind 741).
78. Не будь же дітинов! (Нагуєвичі)
Не ображайся, не сердься за всяку дрібницю.
79. Нелюба дитина всюди на заваді. (Коломия)
Де б її не здибали, все вона заважає, її поштуркують. Пор. Wander II (Kind 220).
80. Не можна дітині на всьо позволити. (Нагуєвичі)
Її не слід занадто пестити та давати їй волю. Пор. Wander ІІ. (Kind 706, 724, 727).
81. Нім дитина запіяла, когут вуха спустив. (Мінчакевич, Ількевич) … Богу духа віддав. (Ясениця Сільна)
Жартливо переплутано оповідання затурбованої матері: поки когут запіяв, дитина вмерла.
82. Остатна дітина – пошкребок. (Нагуєвичі)
Значить найменша, найслабша, слабого здоров’я. Інакше у поляків, пор. Adalberg Dziecko 72.
83. Покинь дитину, хапай солонину! (Darowski)
Пародіюють окрик цигана в якійсь небезпеці. Пор. німецьке: Das Kind geben, um die Wiege zu behalten, Wander II (Kind 1109).
84. Поки сі дітина не впече, поти сі огню не боjит. (Нагуєвичі)
Тільки власним досвідом вона робиться розумна й обережна. Пор. Wander II (Kind 197, 342, 343, 817).
85. Своїй дитині і каменем голови не провалиш, а чужій і маслом не загоїш. (Гнідковський)
Свою дитину хоч як побий, то це їй не пошкодить і вона забуде, а чужої лише доторкнися, то наробить вереску і потім буде довго випоминати.
86. Своя дитина кождій мамі найкраща. (Березів)
Кожна мати найліпше любить свою дитину. Пор. Wander II (Kind 780); Záturecky VII, 719.
87. Своя дітина наймиліша. (Нагуєвичі).
Особливо для матері. Пор. Wander II (Kind 188).
88. Та-бо ти такий як дитина. (Нагуєвичі)
Такий капризний, не вмієш панувати над собою.
89. Та дітині бис сі противив? (Нагуєвичі)
Уговкують такого, що сердиться на дитину за якусь її нечемність. Пор. Wander II (Kind 1194).
90. Так вам, егомосць, дитина дрище, що най Бог боронит! (Ясениця Сільна)
Жартливо вгадують оповідання якоїсь затурбованої матері, що прийшла до священика просити поради на слабість своєї дитини і описала сю слабість такими словами, на що «єгомость» уражений відповів їй: «Та най тобі дрище, не міні».
91. Такий як дитина. (Коломия)
Говорять про спокійного чоловіка.
92. Тиха дитина довго не пожиє. (Березів)
Вона очевидно слабо збудована, лихо відживляється. Пор. Wander II (Kind 221).
93. Тілько вас було в хаті, тай єсте дали дитині вмерти! (Пужники)
Значення як вище ч. 12. Приказка оперта на анекдоті про батька, що їздив у дорогу і вернувши додому не застав одної дитини і такими словами докоряв своїм домашнім, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 22.
94. То би й дітина зрозуміла. (Нагуєвичі)
Це така ясна річ. Пор. Wander II (Kind 1102, 1105, 1106).
95. То божа дитина! (Крехів)
Значення двояке: 1) добра, гарна дитина, 2) знайденя, дитина без батька й матері. [Для останнього значення маємо повість Г. Квітки-Основ’яненка «» (1840 р.) – М. Ж., 4.04.2021 р.]
96. То відміна не дітина. (Нагуєвичі)
Це погана, лиха дитина. Основано на віруванні, що демони підмінюють непильнованих малих дітей, пор. Wander II (Kind 1162).
97. To дідько не дітина. (Нагуєвичі)
Зла, збиточна дитина.
98. То кара божа, не дітина. (Нагуєвичі)
Говорить батько збиточної, неслухняної дитини. Пор. Wander II (Kind 1148).
99. То нещістьи не дітина. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли дитина зробить якусь шкоду, або сама попаде в біду.
100. То отецька дитина. (Крехів)
Гідна, добре вихована дитина.
101. То так, як бис дітині бритву в руки дав. (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось дав марнотратникові гроші або дурному повірив якусь тайну.
102. То циганська дітина! (Нагуєвичі)
Говорять про дитину з сильно чорним волоссям і темною шкірою, або про брехливу, злодійкувату дитину.
103. То ще дитина, що воно зрозуміє? (Коломия)
Життєві справи ще для неї чужі.
104. У дитини плач і сміх у єдній пазусі. (Коломия)
Вона поплаче і зараз потім сміється. Пор. Wander II (Kind 150).
105. Хоць дітина, а має старий розум. (Нагуєвичі)
Говорять про розумну, практичну дитину. Пор. з противним значенням Wander II (Kind 226).
106. Хто би сі там на дітину гнівав? (Нагуєвичі)
Дитині не можна брати за зле, коли часом окажеться нечемною.
107. Чеснок дітині під язиком! (Нагуєвичі)
Говорять, коли хтось при малій дитині в хаті згадає жабу або якусь іншу обридливу річ. Пор. Етнографічний збірник V, 83, 252.
108. Чужій дитині і чужому псу не вір. (Ценів)
Осторога подіктована сумними досвідами. Пор. Adalberg Dziecko 6.
109. Чужу дитину годувати, то так як гадину за пазухов ховати. (Березів)
Вона певно окажеться невдячною. Пор. Wander II (Kind 1000).
110. Як дитина видит, що другі їдят, то й собі хоче. (Львів)
Вона наслідує все, що роблять старші. Пор. Wander II (Kind 935).
111. Як мала дитина в хаті, то не можна з тої хати нічого зичити, бо миші полотно поїдят. (Лолин)
Це загально розповсюджене вірування, пор. Етнографічний збірник V, 84.
112. Як сі дітина в вечір огньов бавит, то сі в ночи вщит. (Нагуєвичі)
Звичайна обсервація; чи в тут якийсь причиновий зв’язок – не знаю. Пор. Wander II (Kind 410, 969).
113. Як сі дітина в люстро подивит, заки ще вміє говорити, то потім довго не буде говорити. (Нагуєвичі)
Приказка-вірування. Пор. Wander II (Kind 973, 993); Етнографічний збірник V, 252.
114. Як сі дітина в сні сміє, то сі з ангелами бавит. (Нагуєвичі)
Загально розповсюджене вірування. Пор. Wander II (Kind 949); Етнографічний збірник V, 252.
115. Як сі дітина втопила, тогди кирницю заткали. (Нагуєвичі)
По невчасі, по страті роблять люди часто те, чим повинні були забезпечитися від страти. Пор. Wander II (Kind 904, 905).
116. Як умре дитина, то є в родині ангел. (Папірня)
Дитина як безгрішна по народному віруванню йде по смерті просто до неба. Пор. Wander II (Kind 953).
117. Як умре дитина, то мала щербина, а як тато або мама, то велика яма. (Ількевич) … долина, а як мама … (Залісє)
Значення як вище ч. 65 Пор. Adalberg Dziecko 32; Wander II (Kind 398, 806).
118. Яку-с си дітину виховав, таку маєш. (Нагуєвичі)
Говорять батькові, що занедбав виховання своєї дитини, а потім має через неї гризоту. Пор. Wander II (Kind 1051).
[Доповнення 1910 р.] 117. Богацька дитина не хвалиться пшеничною паскою. (Пужники)
Бо й бідні діти їдять пшеничу паску.
[Доповнення 1910 р.] 120. Ги би я ни вашьа дітина була. (Ю. Кміт)
Говорить дочка матері, що віддає її на інше село, або на службу.
[Доповнення 1910 р.] 121. Де мала дитина в хаті, не кажи «заяць», але «спюх». (Вербовець)
Народне вірування, що тоді дитина буде добре спати.
[Доповнення 1910 р.] 122. Дітина як би му з ока випала. (Мшанець)
Така подібна до нього.
[Доповнення 1910 р.] 123. Люби дітину як душу, а тряси ї як грушу. (Мшанець)
Народний погляд, що дітей треба держати в погрозі.
[Доповнення 1910 р.] 124. Не давай дитині дзеркала, бо не буде говорити. (Вербовець)
Народне вірування. Пор. т. І, Дитина 113.
[Доповнення 1910 р.] 125. Поки дітина їсть з черепка, поки у матери гладка; а як ся хопит миски, не сходит ї ни з гадки, ни з миски. (Мшанець)
Чим більше дитина виростає, тим більше матері турботи.
[Доповнення 1910 р.] 126. Своя дитина як не заплаче, то бодай си скривит, а чужа си ані ни подивит. (Криворівня)
Пор. т. ІІІ, Свій, 28, 38, 40.
[Доповнення 1910 р.] 127. То сє ни виплачує дитину годувати. (Буданів)
Кошту багато, а коли прийде дохід, то дитина потребує для себе.
[Доповнення 1910 р.] 128. Ци я ти дітину зарізав? (Ю. Кміт)
Тобто: що ти на мене ворогуєш.