Жид

Іван Франко

1. Аби жид був з неба, вірити му не треба. (Ількевич, Petruszewicz) Жеби … (Печеніжин)

Не вважаючи ні на які товариські зносини, наш селянин ніколи не доходить із жидом до таких інтимних та щирих зв’язків, як із своїми товаришами християнами. Пор. Adalberg Żyd 56; Wander II, Jude 82. [Такий погляд висловлює Іван у повісті І. Франка «Ріпник» (1899 р.): «Хоч то жид розумно говорить, але все жид жидом, вірити йому не можна». – М. Ж., 15.04.2021 р.]

2. Аби жид який умитий, все го пархами чути. (Нагуєвичі)

Він не позбудеться ніколи свого специфічного запаху.

3. А був ти в жида за кума? (Нагуєвичі)

Відповідають цим питанням на якесь інше, так само неможливе. Пор. Wander II, Jude 100.

4. Без жида й торгу нема. (Дрогобич)

Жиди забрали по наших містечках весь торг у свої руки. У поляків навпаки, пор. Adalberg Żyd 1.

5. Без жидів у місті як без очий. (Нагуєвичі)

Нічого допитатися ані дошукатися.

6. Бий жиде Мошка! (Нагуєвичі)

Сміються, коли два жиди зчепляться до бійки. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІ, Hauen 27.

7. Бодай ти сі жид приснив! (Нагуєвичі)

Жартливе прокляття. Коли присниться жид, то це ворожить на добро.

8. Боїш сі, гий жид свяченої води. (Жидачів)

Свячена вода нібито і для жида, як і для християнина – символ християнства. Наскільки це правда – не знаю.

9. Боjиш сі мене, як жид солонини. (Нагуєвичі)

Для християнина солонина зовсім не страшна річ, а жид її цурається.

10. Борше в жидом на конець вийду, як з тобов. (Завадів)

Говорять до хитрого та несумлінного чоловіка. Пор. Adalberg Żyd 27.

11. Будеш жидам за Івана. (Коломия)

Жиди кождого свого слугу не-жида кличуть Іваном.

12. Величає ся, як жид пархами. (Гнідковський)

Значить чимось зовсім невідповідним, таким, що не приносить чоловікові ані честі ані похвали.

13. Відважний жид і в школі п-дит. (Подусильна)

Сміються з жидівської відваги.

14. Відважний як жид в танці. (Нагуєвичі)

Говорять про боягуза, що раз якось зібрався на відвагу.

15. Вікурив го як жида салом. (Кути)

Приказка оперта на оповіданні про те, як один гуцул, не можучи позбутися зі своєї хати жида, що осівся в ній з родиною ніби на комірне, а потім не хотів уступитися, викурив його таким способом, що всю ту хату в нутрі вимазав салом.

16. Волів бим в жидом знайти, ніж з тобов. (Дрогобич)

З жидом скорше б поділився і дійшов до згоди. Пор. Adalberg Żyd 27.

17. Всьо жид видів, як їли на свjитий вечьир, лиш не видів, як клочьи їли. (Нагуєвичі)

Приказка утворена з анекдота про жида, що на святий вечір ночував у селянина і бачив, як варили вечерю і між іншим суш накривали клоччям.

18. Гей жид халамей, запхав косу за ремень. (Войнилів)

Насмішка з жида, що йдучи косити замість кушки з каменем до острення запхав за ремінь косу. Про прозвище «халамей» див. 63.

19. Два жиди а дві невісті зроблять ярмарок у місті. (Ількевич)

Значить нароблять стільки гомону, як коли б був цілий ярмарок.

20. Де сі жид замішьиє, там добра не буде. (Нагуєвичі)

Бо вже він коли мішається в селянські справи, то тільки на те, аби визискати їх на свою користь.

21. Ей жиди наші, нас-у я мамі ваші. (Миколаїв над Дністром)

Побожне зітхання чоловіка, обдуреного жидами.

22. Жеби мав жид той розум на ярмарок, що хлоп з ярмарку! (Сороки)

Хлоп, вертаючи з ярмарку, дуже розумний, бо навчений тим, як його скрізь обдурювали.

23. Жида бити. (Нагуєвичі)

Дивним сполученим образів це значить с-ти. У поляків Żyda grześć – робити щось потаємно, пор. Adalberg Żyd 59.

24. Жида за пейса як возьмеш, то вже го маєш у руках. (Коломия)

Він безборонний, бо йому ходить о пейса.

25. Жида не май за людину, а козу за худобину. (Лімна)

Вислів антипатії бойка до жидів.

26. Жида на пєцу виховай, а йому не вір. (Комарно)

Хоч вихований у христіянській сім’ї, він не покинеться своєї натури.

27. Жида все пархами чути. (Лучаківський)

Вислів обридження арійця до семіта. Пор. вище ч. 47.

28. Жидам усяка біда помагає. (Бірки Великі)

Все те, що руйнує і деморалізує селянина, наганяє жидам дешевих робітників та слуг. У поляків: Pan Bóg pa Żydami, Adalberg Żyd 43.

29. Жид бє, жид кричит. (Крехів)

Він не відчуває, що битого болить. Пор. Adalberg Żyd 63.

30. Жид бреше, аж на нім пейса горут. (Ясениця Сільна)

Жидовим запевненням і присягам не вірять, хоч слухають їх залюбки.

31. Жида сидячи у яму кладут, аби ся лиш схопив, як на суд прийде ся іти. (Тухля)

Загально розповсюджене вірування про жидівський похорон.

32. Жид без пейсів уже трефний. (Коломия)

Трафний – нечистий, осквернений.

33. Жид бє, жид кручит. (Крехів)

Сам б’є і сам кричить. Пор. Adalberg Żyd 63.

34. Жид ги жид. (Тухля)

Замість жид усе жидом.

35. Жид [батько], а винниця мати не дасть загибати. (Ількевич)

Іронізують над п’яницями, що тратять у корчмі добро і здоров’я.

36. Жид голодний співає, а хлоп голодний жінку бє. (Ясениця Сільна)

Характеризується різниця вдач.

37. Жид десіть христіян ошукає, а вірмен ще десіть жидів. (Зазулинці)

Загальний погляд людей, знайомих з вірменами, що вони хитріші від жидів. Пор. Wander II, Jude 22.

38. Жид добрий на перехід. (Дрогобич)

Вірять, що коли рано жид перейде комусь дорогу, то такому весь день буде щастити.

39. Жид за крейцар здоровльи купит, а хлоп за два стратит. (Подусильна)

Жид у разі хвороби шукає лікаря і платить йому як найменше, а мужик за мізерну плату легковажить своє здоров’я.

40. Жиде, вібий із ср-ки гниди! (Камінне)

Кплять собі із жида як з вошивого.

41. Жиде, за тобов біда дибне! (Дрогобич)

Дразнять жида, що проходить вулицею. Пор. Adalberg Żyd 83.

42. Жиде, ходи, купи собі шкіру з рабіна. (Кобаки)

Дразиять жидівського перекупня, що ходить від хати до хати.

43. «Жиде, хтось ту набздів». – «Пес, прошу пана.» – «А де ж той пес?» – «Зараз прийде, прошу пана». (Ценів)

Іронізують над жидівською услужливістю супроти панів.

44. Жид жидівський. (Тухля)

Значить у жида окрема та підступна вдача. Пор. Adalberg Żyd 86.

45. Жид жидом, а хлопа найде. (Лучаківський)

Себто все знайде такого, що йому піддасться.

46. Жид, жид, халамей, повісив сі на римень, а з рименю на кульбаку, поцюлюй ми жиди в с-ку. (Буданів)

Дразнять прохожих жидів.

47. Жид, жид, халамій, продав коньи за ремінь, а кульбаку за табаку, поцюлюй мі жиде в с-ку. (Нагуєвичі)

Дразнять прохожих або проїздних жидів. «Халамій» по гебрейськи ошуканець.

48. Жиди ми сі снили, щістьи буду мати. (Дрогобич)

Коли сниться жид, вірять, що чоловікові трапиться якась користь.

49. Жиди мі обсіли як вуши. (Нагуєвичі)

Я попав у жидівські довги і жиди докучають мені.

50. Жид з маленьку в середині свій ярмарок має. (Гірне)

Де жид, там зараз починається якесь торгування.

51. Жид знає тото у перед, що ти у два або й три роки зміркуєш. (Тухля)

У жида практичний розум і швидка орієнтація.

52. Жиди наші, с-у матери ваші! С-в Микита на ваші свjита, с-в Іван тай я вам (Снят)

Передразнюють жидів, зневажаючи їх святощі. Пор. Adalberg Żyd 68.

53. Жиди найтвердше сі Богу мольит, за то їм Бог дає. (Нагуєвичі)

Тим часто докоряють «побожні» селяни своїм менше побожним сусідам, застановляючися над тим, чому «мир хрещений» усе бідніє, а жиди багатіють. поляк каже коротко: Pan Bóg z Żydami, Adalberg Żyd 43.

54. Жиди хотіли би усий світ учаловати. (Тухля)

Учаловати – вчарувати, підчинити собі своїми чарами.

55. Жид і вовк ніколи не ситий. (Крехів)

Оба захланні. Пор. Adalberg Żyd 48.

56. Жидів, жидів повний віз, меже жиди дідько вліз. (Нагуєвичі) … перун тріс. (Дрогобич) [Доповнення 1910 р.] А жидів повний віз, межи них гітько вліз. (Вербовець)

Кричать селянські діти за жидівською фірманкою, що звичайно буває густо навантажена пасажирами.

57. Жид і молячися вчиться обманути. (Ількевич)

Зовсім уже песимістичний погляд на жидівську вдачу.

58. Жид каже: «В мене тогда красний торг, як дорого продам, а тано купю.» (Нагуєвичі)

Селяни називають «красним торгом» торговий день перед Великоднем, коли купують усяке коріння до паски та на крашанки.

59. Жид каже: «Коби я той розум мав на переді, що в мужика на заді!» (Зазулинці)

Себто мужик по шкоді такий розумний, що якби жид перед інтересом такий розумний був, то би певно всіх людей обдурив. Так іронізують звичайно селяни над своєю власною непорадністю та легковірністю.

60. Жид каже: «Моя жінка самі лакітки їсть: то цибульки, то чесничок, а я що попаду: ци курку, ци гуску, все з’їм.» (Бібрка)

Посмішкування над жидівськими лакітками, між якими головне місце займає цибуля і часник, загально розповсюджене між народами.

61. Жид – коли впав, най лежит. (Нагуєвичі)

Значить жида в пригоді не рятуй, не допомагай йому.

62. Жид крутий проданец. (Печеніжин)

З ним не легко добитися такого торгу, щоб був для нього некорисний.

63. Жид най буде з неба, а вірити му не треба. (Постолівка)

Пор. вище ч. 1.

64. Жид найтвердший у пjити, хлоп у груди, а німець у ср-у. (Нагуєвичі)

Підхоплено смішні прикмети костюма: жид ходить у патинках без зап’ятків, отже з голими п’ятами, мужик з розкритими грудьми, а німець у фраку, з розрізом із заду. Пор. ч. 49.

65. Жид на кождій марфі заробок має. (Косів)

Марфа – товар. Гуцул дивується, як це так жид на кожнім товарі мусить заробити.

66. Жид на перехід найліпший. (Нагуєвичі)

Пор. вище ч. 28.

67. Жид невіра, пес сковіра. (Лучаківський)

Жид невіра, бо не вірить у християнські догми; в середніх віках його звали perfidus, що в Польщі перекладали словом przewierny, а це не значило: дуже вірний, але безвірний.

68. Жид ніколи не змерзне в пяти, пан в уха, а хлоп у груди. (Лучаківський)

Бо жид ходить у зимі в патинках, пан у шапці без завіс, а мужик у розхристаній сорочці.

69. Жидови жиртувати, як коровами їхати. (Жидачів)

Жид звичайно не розуміє жартів; його гумор інакший від руського.

70. Жидове не пропаде. (Нагуєвичі)

Знач він мусить дійти свого, відшукати загублене або вкрадене.

71. Жидок паршьичок. (Снятин)

Приговорюють ласкаво до жида.

72. Жидом бити не гріх, лем ганьба. (Лемківщина)

Лемківська приказка, записав Хв. Вовк.

73. Жидом сі дивит. (Косів)

Значить дивиться захланно, завидющими очима.

74. Жид пархами смердит. (Нагуєвичі)

Специфічний жидівський запах пояснюють собі тим, що кожний жид має пархи.

75. Жид пейсач. (Нагуєвичі)

Жидові пейса поперед усього звертають на себе увагу селянина.

76. Жид свого не дарує. (Нагуєвичі)

Боронить завзято свого права.

77. Жид твердий на пєти, русин на груди, а німець на вуха. (Орелець)

«Знаєте, – поясняв оповідач, – жид у зимі тільки голову зав’є, а з чобіт пальці вилізають, тому кажуть: жид твердий на п’яти. А руснак гет загорне си, а груди такі голі, не общінкані добре, а німец наложит капелюх як печеричку на чубок, а вуха голі. Тому то таке люди склали».

78. Жид то йно печений добрий (Миколаїв) … тільки … (Нагуєвичі)

Значить тоді, коли його притисне лихо.

79. Жид у католика не служит, але католика за слугу держит. (Снятин)

Обсервація вірна, бо жида в услугах християнського мужика у нас ніхто не видав. Очевидно службу жидів у великих панів люди властивою, чорноробочою службою не вважають.

80. Жид усе жидом смердит. (Нагуєвичі)

Хоч і охрещений, він не покидає своєї вдачі. Пор. Wander II, Jude 140, Adalberg Żyd 80.

81. Жид хрещений, а вовк пещений, то на єдно виходит. (Завадів)

Обом не можна вірити. Пор. Wander II, Jude 41, Adalberg Żyd 65. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 20.

82. Жид чоловіка ганьбит на остатне. (Карлів)

В лайці та кпинах жиди великі майстри.

83. За жида нема гріху. (Буданів)

Так вмовляють в себе люди, що мають причину ненавидіти жидів.

84. За жидом двері приперти. (Красноїлля)

Значить коли пішов з хати, то треба виглянути, чи справді він пішов геть.

85. За таке й жид нічого не дасть. (Дуліби)

А він купує всяку всячину. Пор. Wander II, Jude 106.

86. З жидом си зайдеш, кінця не найдеш. (Крехів)

З жидом не входи ні в які круті діла, бо певне стратиш.

87. Зле з жидом, зле й без жида. (Коломия)

Власне тому, що жиди забрали в руки майже монополь приміром дріброї торгівлі.

88. Знай жида як рідного тата. (Любша)

Бо без нього таки не обійдешся.

89. Киває сі, як жид на г-і. (Нагуєвичі)

Про лінивого, нерішучого чоловіка.

90. Коби жид той розум з переду мав, що русин із заду! (Нагуєвичі)

Русин сильний рефлексією, а жид ініціативою. Пор. вище ч. 21.

91. Кождий жид свій товар хвалить. (Дрогобич)

На те він купець. Пор. Adalberg Żyd 20.

92. Кождий жид шибениці варт. (Ценів)

Песимістичний погляд на жида. Пор. Adalberg 31.

93. Котрому-с жидови завинив, тому й плати. (Нагуєвичі)

Що кому належиться.

94. Крушньиє сі, як жид у сабаш. (Нагуєвичі)

Про лінивого чоловіка, що не хоче ворушитися гаразд. Жид у шабас звичайно має більше вільного часу і висипляється допізна.

95. Ліпше з жидом украсти, як з хлопом здибати. (Буданів)

З жидом украсти, то ніхто не дізнається, а з хлопом здибати, то іще до арешту попадеш.

96. Ліпший жид, як жидівський Іванко. (Пістинь)

Жидівський Іванко, це або дійсний жидівський слуга, або добровільний жидівський прислужник та підхлібник.

97. Мошко жид халамай, продав жінку за печінку, а сам ходит як бугай. (Буданів)

Насмішливий окрик сільських дітей за прохожим жидом.

98. На жидів єдна рада: треба їх усіх вихрестити, але так: занурити в воду і поти держати, поки бульки йдут. (Львів)

Так говорив один відомий у Львові русин антисеміт. поляк каже коротко: Żyda ochrzczonego utopić. Adalberg Żyd 60; Wander Jude II, 66.

99. Назад жиде пейса! (Нагуєвичі)

Русинови не подобається, що жидівські пейси висять перед вухами. Пор. польське: Hej Żydku, na bok z brodą! Adalberg Żyd 15.

100. Накрив сі як жид рукавом. (Нагуєвичі)

Відомо, рукавом не вкриєшся, хіба очі закриєш.

101. Наш жид у вашого жида жону взяв, то ми собі свати. (Мшанець)

Жартують із самозваного а безпідставного титулування себе сватами. Пор. анекдот Етнографічний збірник VI, 22.

102. Не зачіпай жида, бо готова огида. (Ількевич) Не заривай … (Мінчакевич) … бо буде з ті … (Нагуєвичі) … не буде … (Petruszewicz)

Жид не любить дарувати зневаги, коли може причепитися. Пор. Adalberg Żyd 39.

103. Не знати, Богойку, хто жидам паску світит? (Дидьова)

Жартують, коли хто завдає якесь недорічне питання. Ще й приповідають, що якась жінка питала так, а чоловік сказав їй: «О, дурна, не знаєш? Найстарший жид сідає на паску, а пак устане, а тоди всі берут і ломят і їдять». поляк запитує Жида: Widzialeś ty Zydzie, jak twego ojca chrzcili? Adalberg Żyd 47.

104. Не робив жид на хліб, та й циган не буде. (Ількевич)

Так вимовляється циган, коли його силують до мужицької роботи. Пор. Adalberg Żyd 36.

105. Не хотіли жиди їсти манну, найже з’ідять дідька. (Ількевич) … манни … г-о! (Petruszewicz)

Говорять усякому, хто згордував кращим заробітком, не пошанував більшого добра, а потім мусить бідувати на малім. Пор. Adalberg Żyd 85.

106. Оби який хрисьцянин, то й жидови ни пара. (Тухля)

Значить хоч би який розумний. Вірять в надзвичайний розум жидів.

107. Ой Госпідку, жид коневи втік! (Кути)

Жартливо: сталося щось дивне, а властиво жид від коня втік.

108. Подав сі на жида. (Комарно)

Почав шахрувати, торгувати.

109. Причепивсі, як жид до коломийка. (Нагуєвичі)

Сміються, коли хто пристраститься надто до речі, яка йому зовсім не до лиця.

110. Про одного жида буде ярмарок. (Збараж)

Їх і без того збереться багато. Пор. Adalberg Żyd 1; Wander II, Jude 30.

111. Смілий жид і в школі набздит. (Кукизів)

Кепкують із жидівської смілості.

112. Такий жид, що за ним треба хату викадити. (Березів)

Значить такий смердючий. Говорили про християнина, шахрая та лихваря.

113. Так ся причіпив, як жид до ціпа. (Лучаківський)

Іронічно – жид до ціпа зовсім не хапається.

114. Твердо гадат, звичайне ги жид. (Тухля)

Жид робить кожне діло, обдумавши його твердо.

115. Ти дурний, що ся з жидами заходиш. (Тухля)

Докоряла жінка чоловіка, що водить компанію з жидами.

116. Тішит сі ги жид пархами. (Миколаїв над Дністром)

Кепкують із такого, що тішиться без причини.

117. То єврейский жид. (Жидачів)

Значить запеклий, завзятий жид.

118. Той би й жида навчив. (Нагуєвичі) … одурив. (Завадів)

Значить шахрай, крутар. Пор. Adalberg Żyd 57.

119. То лиш жиди сина божого так мучили, як ви мене мучите. (Нагуєвичі)

Лементував чоловік, якого держали довгий час за марницю в арешті.

120. То міні жидом пахне. (Нагуєвичі)

То якась нечиста, шахрайська справа.

121. Тото так боват, що хрисьцянин си з жидом бисіду найде. (Тухля)

Значить розговориться з ним про якісь загальніші питання.

122. То якийсь жид, не чоловік. (Комарно)

Принципіально відрізняють жидівську вдачу від «людської»; тобто своєї.

123. Трісе гий жид пархами. (Жидачів)

Значення неясне; як жид трясе пархами?

124. У жида розум передний, а у хрисьцянина занний. (Тухля)

Значить жид обмірковує кожне діло наперед, а християнин звичайно аж по шкоді мудрий.

125. Упертий як жид в танци. (Лучаківський)

Жиди як розтанцюються, то танцюють хоч і погано, але довго.

126. Хвалив сі жид: – «А то ми сі били з тим дурне Іван!» – «А хто кого вібив?» – «Ни, я Івана вібив. Він на мене люшню то положит, то підойме, то положит, то підойме, а я його капелюхом, капелюхом!» (Ценів)

Отакою приказкою висмівають бійки жидів з мужиками або взагалі нерівних борців.

127. Хтівши жида ошукати треба жидівську голову мати. (Опака)

Наш чоловік того не вдасть. Пор. Wander ІІ, Jude 61.

128. Цікавий жид і в школі забздит. (Миколаїв над Дністром)

Жартують із жидівської цікавості. Пор. вище ч. 13, 101.

129. Чим би був жид без жидівського Іванка? (Нагуєвичі)

Значить якби самі християни не служили йому, не підлизувалися до нього.

130. Чого тото не йиден жид солонину їсть? (Тухля)

Жартують із жидівської правовірності.

131. Штири жиди, дідько пjитий. (Нагуєвичі)

Чим більша компанія жидів, тим тяжче з ними дійти до ладу, мовби чорт їх підбивав.

132. Ще одного жида, а був би ярмарок. (Замулинці) Ще як би єден жид … (Жидачів)

Коли десь стоїть великий гармидер і шум.

133. Що жид, то арендар. (Тисьмениця)

Арендовання коршем, то їх найлюбіший заробіток віддавна. Пор. Adalberg Żyd 4.

134. Що жид, то лихвар. (Ортиничі)

Жиди залюбки займаються лихварством. Пор. Adalberg Żyd 6.

135. Що жид, то парх. (Нагуєвичі)

Селяни вірять, що кожний жид мусить мати пархи, тобто коросту.

136. Що жид, то шахрай. (Дрогобич)

Саме заняття грішми в очах нашого селянина вже шахрайство. Пор. Adalberg Żyd 5.

137. Я з ним бов ги з чоловіком, коли бо жид жидом. (Тухля)

Говорив щиро як з чоловіком, а він жид, йому не можна вірити.

138. Як би не жиди, не було би біди. (Замулинці)

Це загальна і вигідна формула, та в понятті народнім держиться погляд, що й самі християни багато винуваті своїй біді. Пор. Adalberg Żyd 41.

139. Як біда, то до жида, а по біді «бери тебе дідько жиде!» (Комарно)

В прикрім випадку йдуть позичати до жида, та сю його гуманність платять звичайно так дорого, що не вважають себе обов’язаними ще й до якоїсь особливої вдячності.

140. Як жид зістав капралем і зицирує рекрута: «Як я тобі сказю «Links kik!» то аби ти око стало як той гудзик!» (Ценів)

Так висмівали муштрову команду та інструкції капрала жида.

143. Який ви газда, жидам у зуби зазирати! (Тухля)

Докоряє жид мужикові, що занадто близько придивляється до жидівського життя.

142. Як не кождий жид паршивий, так не кождий хлоп свиня. (Мшанець)

Це вже новочасний, компромісовий погляд, що зм’якшує давні шаблони.

143. Як сі жид снит, якесь щістє буде. (Нагуєвичі)

Із селянського сонника.

[Доповнення 1910 р.] 144. Добрий жид: вітер віє, вин біжит. (Голови)

Жартлива примівка в роді мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 145. Жид богатий, а пес кудлатий, то все одно. (Гошів)

Оба недобрі.

[Доповнення 1910 р.] 146. Жид, жид, халамей, продав жінку за ремень, а з ременю на кульбаку, поцюлюй мньи, жиде, в с-ку. (Вербовець)

Пор. т. ІІ, Жид 46.

[Доповнення 1910 р.] 147. Жид за жидом обстане, коби так хрестінин за хрестінином. (Нагуєвичі)

Спостереження з життєвої практики. Пор. Носович доповнення 22.

[Доповнення 1910 р.] 148. Жид, парх, хараїм, продай жінку за ремінь, а римінь сі урвой, жида дідько первой. (Розділ)

Дразнення жида. Пор. Етнографічний збірник V, с. 151, ч. 24 і зам.

[Доповнення 1910 р.] 149. Жид пес, жид пес, а жидівка сука; жидиньита як письита, отото ми штука. (Вербовець)

Примівка або приспівка – дразнення жидів.

[Доповнення 1910 р.] 150. То ще жид! (Львів)

Говорять про чоловіка з жидівською вдачею.

[Доповнення 1910 р.] 151. У жида злодійське око. (Тростянець)

Говорять про злодійкуватого жида.

[Доповнення 1910 р.] 152. Як жид не вкраде, нічо їсти не буде. (Тростянець)

Песимістичний погляд на жидів, буцімто вони живуть з крадіжи.