Закроїти – Зарвати

Іван Франко

Закроїти

1. Закроїти собі розуму. (Великі Очі)

Значення неясне, може заложити собі план.

2. То широко закроєно. (Нагуєвичі)

Це великий план, широкі замисли.

Закрута

1. То ще міні закрута з тобов! (Березів)

Говорила мати до дитини, що напиралася іти з нею в поле на жниво.

Закрутенія

1. Там така закрутенія, що не дійдеш до ладу. (Лолин)

Про безладне хозяйство.

Закрутити

1. Закрутив му голову. (Нагуєвичі)

Отуманив його, намовив на щось недобре.

Закукурічитися

1. Закукурічів сі на мене як індик. (Нагуєвичі)

Розсердився без причини, лається або грозить бійкою. Пор. Adalberg Zaindyczyc się.

Закуритися

[Доповнення 1910 р.] 1. Аж сі закурило за ним. (Винники)

Так побіг утікаючи.

Закуція

1. А що то, якась закуція на мене? (Грабівка)

Протестував чоловік, коли до його хати зібралися непрошені гості.

Залетіти

[Доповнення 1910 р.] 1. В ню залетит вже й свиня з гарбузом. (Ілинці)

Говорять про неморальну жінку.

Залицятися

1. Залицєв сі в ходаках, оженив сі босий. (Миколаїв над Дністром)

Сміються з сільського пролетарія, що жениться з такою ж бідною. Пор. Adalberg Zalecać się 4.

2. Як сі залицьив, то золоті грушки обіцьив, а як дістав біле тіло, то му сі всього відхотіло. (Нагуєвичі)

Говорить молодиця, яку чоловік залицяючися зваблював усякими обіцянками, а потім і не думав додержати їх. Пор. Adalberg Zalecać się 2.

Залізний [У І. Ф. – Зелізний]

1. І я зелізну жінку водив. (Лолин)

Значить і я служив у війську. Карабін, який дають воякові, він жартливо називає своєю жінкою.

2. Чи то я зелізний, аби-м таке вітримав? (Ценів)

Говорять чоловік про якусь надзвичайну муку або важку працю.

Залізо [У І. Ф. – Зелізо]

1. І зелізо зітре сі. (Нагуєвичі)

І найбільша сила вичерпається Пор. Schleicher 155; Wander І, Eisen 2.

2. І зелізо ржа з’їдає. (Гнідковський)

Хоч воно тверде і тривке. Так само біда і турбота з’їдає чоловіка. Пор. Славейков І, 172 Wander І, Eisen 12.

3. Куй зелізо, поки горяче. (Збараж)

Роби діло, поки йому відповідна пора. Пор. Schleicher 155; Bebel 13; Славейков I, 41, 144; Тимошенко 163; Wander I, Eisen 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 170, 224; ІІ, 185, 211; Даль ІІ, 168; Muka 1658; Schleicher 155; Giusti 278.

Заложитися

1. «Заложім сі!» – «Заложив кінь кобилі тай не міг витьигнути.» (Нагуєвичі)

Відправляє чоловік свого суперника, не хотячи з ним битися о заклад.

Заломити

1. Заломив на ню гей занадто. (Kolberg Pokucie)

Завзявся, ворогує на неї, винуватить її за щось.

2. Заломив ціну як за рідну маму. (Ценів)

Значить багато править, більше як щось варте.

Зальоти

1. На зальоти що суботи. (Нагуєвичі)

Говорять про гулящого чоловіка, склонного до женихання.

2. На такі зальоти не маю охоти. (Нагуєвичі)

Говорить парубок, якому велять сватати горду дівку, яка його не хоче.

3. Як ідеш на зальоти, взувай пасові чоботи. (Нагуєвичі)

Значить одягайся в що маєш найліпше.

Залудити

1. Залудив, як курку до зерна. (Лолин)

Привабив якоюсь дрібницею або пустою обіцянкою.

Замакітритися

1. Замакітрив му ся світ. (Перевозець)

Затуманився, зробився безтямний.

Замалювати

1. Замалював го по макоїдах. (Нагуєвичі)

Ударив в уста.

2. Як ми замалював, аж єм ни знав де єм є. (Жидачів)

Замалювати тут: ударити по фізіономії.

3. Як те замалюю, аж сі ногами укриєш. (Жидачів)

Погроза: вдарю в лице.

[Доповнення 1910 р.] 4. Як ти замалюю, то ти сі всього відхоче. (Нагуєвичі)

Ударю сильно.

Заманути

1. Так як би мі замануло. (Нагуєвичі)

Щось опутало мій розум, відібрало тямку.

Замах

1. Від замаху до бійки ще далеко. (Нагуєвичі)

Від погрози до її виконання.

2. Замах за бійку не пишут. (Гнідковський)

Намір не стоїть за діло.

3. На єден замах ми тебе не стане. (Нагуєвичі)

Значить не остоїшся передо мною, досить мені махнути щоб ти впав.

Замахнутися

1. Замахнувсі – лиш раз перднув. (Дрогобич)

Кепкують із такого, що дуже грозить, а не може сповнити своєї погрози. Пор. щось аналогічне Adalberg Zamach 1.

Замашкарити

[Доповнення 1910 р.] 1. Як го замашкарив, аж го кров залєла. (Іванівці Ж.)

Вдарив у лице.

Замерзнути

1. Замерзло як кість. (Нагуєвичі)

Про цупкий мороз, що затверджує груди та плини.

2. Ци ти там замерз на місци? (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого чоловіка, що довго бариться на однім місці.

Замикати

1. Замикай си ворота! (Нагуєвичі)

Образово: стули рот, не пащекуй.

Замилитися

1. Хиба замилит ся та правду скаже. (Лучаківський)

Говорять про брехуна.

Заміняти

1. Заміньив си кили за здорові єйці. (Kolberg Pokucie) [Доповнення 1910 р.] Зміньив килу на здорові яйці. (Гошів)

Замість добра виміняв лихо.

2. Заміняв перстенець за ремінець. (Лучаківський)

Заміняв ліпшу, ціннішу річ за гіршу.

Замітавка

1. В замітавках стояти. (Косів)

Біля дверей, у тім кутку між одвірком і полицею, де господиня ставить звичайно мітлу, ожіг і лопату. Говорять про жебрака або бідного чоловіка, що не має відваги йти до господаря до столу.

Заміть

1. Як з першого снігу замети, то буде ячмінь. (Добросин)

Господарське вірування.

Замішати

[Доповнення 1910 р.] 1. Замішьили, гий мак з перцьом. (Жидачів)

Забаламутили, затемнили справу.

Замішка

1. Він такий, як непріла замішка. (Нагуєвичі)

Про збідованого, непорадного та нерішучого чоловіка.

Замкнути

1. А замкло би ти вже раз! (Княждвір)

Значить щоб ти замовк, немовби тобі замкнули рот на колодку.

2. Замкло му, ги зазули перед Велицідни. (Тухля)

Значить замовчав. Зозуля перед Великоднем не кукає.

3. Замкло ми сі серце до нього. (Нагуєвичі)

Вигасла моя симпатія до нього. В іншім значенні ужито подібний зворот у пісні:

Гей мамко моя, мамко, серце ми сі замкло

Ні ключиком, ні колодков, рибочков солодков. (Нагуєвичі)

Себто: задля неї я перестав любити весь світ, а бачу лиш її саму.

4. Замкло му мову. (Нагуєвичі) Умкло … (Нагуєвичі)

Він занімів від наглого удару або з надто великого зворушення.

5. Замкни си писок! (Нагуєвичі)

Значить замовчи, не кричи.

6. Замкнув сі на два спусти. (Ценів)

Говорять про відлюдного, мовчазливого чоловіка, що ні перед ким не виговориться.

Замлілий

1. Таке замліле тай зацніле, що туй іде, туй паде. (Нагуєвичі)

Про виголоднілого та обезсиленого чоловіка.

Замняти

1. Замняв слова, ані руш зрозуміти. (Лімна)

Значить заговорив щось недоладне та незрозуміле.

Замок

1. Будує замки на леді. (Нагуєвичі)

Строїть великі плани без підстави, бавиться фантазіями. Пор. Adalberg Zamek 2.

2. Лихий замок, до котрого кожний ключ придасться. (Головацький Збірки)

Лихий чоловік, що не вмів додержати нічого в тайні, а все виляпає. Пор. Adalberg Zamek 3.

3. Під замком сідит. (Нагуєвичі)

Сидить запертий, у тюрмі.

Замолоду

1. На шьо собі з-замолоду голову вєзати? (Ростоки)

Говорить дівчина, не бажаючи ще виходити заміж.

Замори

1. Замори на вас! (Печеніжин)

Прокляття: зараза, смерть на вас.

Заморозити

1. Заморозило ті о Петру! (Нагуєвичі)

Докоряють такому, що мерзне в літі.

2. Котрий заморозив, той і загріє. (Нагуєвичі)

Себто Пан-Біг, що вважається подавцем морозу й тепла.

Замрачити

1. Замрачило сі на світі. (Нагуєвичі)

Небо заволоклося мрякою.

Замуж

1. Замуж віддали, але не вдали. (Лучаківський)

Значить трафили на лихого жениха або на лиху сім’ю.

2. Замуж хоть зараз, а робити не пробити. (Дмитровичі)

Говорять про повнокровну, а ліниву дівку.

3. «Пішла би ти замуж?» – «Та би ся пішло.» – «А маєш ти що?» – «Та би ся знайшло.» – «А робила би ти?» – «От, розговорили-сьте ся.» (Ількевич)

Розмова свата з дівчиною, до якої він іде в свати. Характеристика дівчини ласої до замужжя але не ласої до роботи. Пор. Носович 393.

Замурзаний

1. Замурзаний, що му й очий не знати. (Нагуєвичі)

Говорять про малу дитину, що бавиться на землі, полишена без призору.

Замурувати

1. Замурувало вікна, що й світа не видно. (Нагуєвичі)

Від сильного морозу шибки в вікнах пообмерзали ледом.

Замучити

1. Замучиш мі на смерть. (Нагуєвичі)

Жартуючи проситься дівка у парубка, що не дає їй спокою.

Заніміти

1. А занімило би ті! (Нагуєвичі)

Значить щоб ти занімів.

2. Ци тебе занімило, ци тобі засклепило? (Нагуєвичі)

Значить чому не говориш, не відповідаєш нічого?

Заніміти

1. Так занімів, як би му в писок дав. (Нагуєвичі)

Про чоловіка, що дістав від свого противника якусь остру і рішучу відповідь.

Заніхтиця

1. І під наперстком заніхтиця буває. (Гнідковський)

Хвороба прикинеться і в такім місці, що захищене якнайкраще.

Занюхати

1. Занюхав ковбасу в борщи. (Нагуєвичі)

Зміркував, у чім діло, догадався. Натяк на казку про сліпця й його поводатора, пор. Етнографічний збірник VI, ч. 121.

2. Занюхав кіт ковбасу, а ни занюхав вербу. (Kolberg Pokucie)

Догадливий в однім ділі, оказався недогадливим в іншім. Замість кіт повинно стояти «дід», бо це натяк на відомий анекдот про сліпого діда і його поводатора, пор. Етнографічний збірник VІ, ч. 221.

Заорати

1. А бодай те! … Та як заворало ми. (Буданів)

Забув, випало з тямки.

2. Так як би ми заорало. (Лучаківський, Кобиловолоки) Так єм забув, як … (Лучаківський)

Говорить забудько. Заорання стежки рівняється забороні ходити по ній.

Заотавитися

[Доповнення 1910 р.] 1. Добре заотавитися. (Гнідковський)

Говорять про бідного чоловіка, що починає дороблятися, немов скошена лука поростати отавою.

Запалити

1. Що Господь запалит, того не годиться гасити. (Комарно)

Говорять про огонь від удару грому.

Запарі

1. Запарі зайшли в пальці. (Богородчани)

В часі морозу кінці пальців замерзають найшвидше і кров у них зупиняється; це й називається запарі.

Запас

[Доповнення 1910 р.] 1. Запас лиха ни зичит. (Іванівці К.)

Бо з запасу чоловік може черпати у всякій потребі.

[Доповнення 1910 р.] 2. Ще-м сі Богу дьикувати, без запасу не лишив. (Нагуєвичі)

Ще я не збіднів зовсім.

Запаска

1. Більше господині запасков виносит, ніж господар драбинним возом звезе. (Матвіївці)

Так критикують так зване жіноче господарство з його досить широкою автономією. Жінка має можність у запасці виносити по трохи збіжжя, муку і всякі домашні продукти до корчми.

2. Сходила-м запаску до канцурьи. (Нагуєвичі)

Виносила так, що подерлася на шматки.

Запах

1. Запах, як із тхірового носа. (Гнідковський)

Про дошкульний сморід. Тхір визначається дуже неприємним запахом.

[Доповнення 1910 р.] 2. Запахом ни можна жьити. (Звиняч Горішний)

Треба конче їсти й пити.

Запека

1. То ще запека хлоп. (Нагуєвичі)

Значить завзятий, що не попускає свого.

Заперти

1. Запер ми в живі очи. (Коломия)

Запер у значенні: заперечив, відпекався чогось.

2. Запер му двері перед носом. (Нагуєвичі)

Це в селянськім житті велика зневага – не впустити когось до хати.

3. Запер сі, як кіт на леду. (Kolberg Pokucie)

Сміються з упертого, що опирається не маючи відповідної підстави.

4. Запри си ворота! (Нагуєвичі)

Значить стули рот, мовчи, перестань кричати.

5. Не запреш людям рота. (Станіславів)

Не заборониш їм говорити та брехати.

Запір

1. Без запору дорога. (Нагуєвичі)

Значить, туди вільно їхати чи йти всякому, публічна дорога.

2. З запору взяв. (Крехів)

Значить украв, узяв із замкненого місця.

3. На то запору нема. (Нагуєвичі)

Значить це не заборонене, не обмежене ніяким законом. Говорив чоловік про інтимні зносини з жінкою.

4. Під запором сідит. (Нагуєвичі)

Сидить у тюрмі або в монастирі.

5. Тота річ у мене під запором. (Нагуєвичі)

Вона у мене не всякому доступна, обставлена правом приватної власності, приміром стежка через огород або копальня глини чи шутру, значить не конче така, що справді огороджена та заперта.

Запічок

1. На запічку не ріжут січку. (Нагуєвичі)

Всяку річ роблять на відповіднім місці. Чоловік велів наймитові різати січку в сінях, а сам пішов на тік молотити. Коли по якімось часі зайшов до хати, застав наймита з господинею на запічку і зробив оцю зовсім вірну увагу.

Заплакати

[Доповнення 1910 р.] 1. Якийсь раз я заплакала. (Ю. Кміт)

Згадувала жінка про своє лихе життя.

Заплата

1. Аби заплата, хоць би й від ката. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, що бажає заробити. Пор. Adalberg Zapłata 1.

2. Без заплати нема роботи. (Нагуєвичі)

Задарма ніхто не згоджується робити.

3. Яка заплата, така робота. (Коломия)

Правдаються робітники, яким занадто мало платять. Пор. Adalberg Zapłata 2.

Заплатити

1. Заплатив му самими дрібними. (Кобилов)

Іронічно: дрібними штурканцями або іншими докучливостями.

2. Заплатю ти ще й з наддатком. (Тюдів)

Значить дам тобі більше, як ти мені дав. Грозить побитий тому, що бив його.

3. Заплачу ти, як сі грішми втелю. (Нагуєвичі)

Значить як зроблюся багатим, хоч цього не надіюся ніколи. Пор. Adalberg Zapłacić 1.

4. Так ти заплачу, що ся з ніким не поділиш. (Гнідковський)

Значить наб’ю тебе.

5. То вже заплачене! (Ступниця)

Значить я вже своє взяв, мене за це бито або покарано.

Запливомізький

1. То якийсь запливомізький. (Богородчани)

Чоловік, якому мозок запливає різними дикими концептами, напів-божевільний.

Запобігати

1. Запобігає панської ласки. (Кунин)

Говорять про панського підлизня.

Запороха

1. І запорохи з ока не дасть. (Ценів)

Значить скупий, дорожить навіть там, що інший викидає.

Заправити

1. Заправив го до роботи. (Нагуєвичі)

Заставив, накинув йому працю.

2. Заправив, як за рідного тата. (Батятичі)

Зацінив дорогу ціну.

3. Заправjий молодого бика до плуга, бо старого не заправиш. (Нагуєвичі)

Приучуй дитину замолоду до праці. Пор. Adalberg Zaprawować 1.

4. Ще сі заправjиjе дожджик. (Нагуєвичі)

Значить дужчає, змагається.

Запросити

1. Запросив го на добру почесну. (Коломия) … файну … (Нагуєвичі)

Значить закликав до себе і набив.

2. Запросив мене на солоні палениці. (Лучаківський)

Себто запросив до своєї хати і набив сильно.

Зараз

1. Він би мі зараз на гак видав. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік про свого ворога.

2. Ми вже не раз чували панське «зараз». (Ценів)

Пани не одно обіцювали нам і нічого не додержували, пор. Adalberg Zaraz 1

Заран

1. Стан заран лем світ! (Баниця – Верхратський, Про говор галицьких лемків)

Заран – завчасно, скоро засвітає.

Зарвати

1. Зарвав зо мною битку. (Белз)

Викликав бійку, сам зачепив мене.

2. Зарвався в ним у погану годину. (Нагуєвичі)

Зачепився з ним і потерпів за це.