Дуйвітер – Дурман

Іван Франко

Дуйвітер

1. Ходит, як дуй-вітер попелом. (Мшанець)

Бесідували про парубка, що не міг ніде вибути на службі, а серед року з різних причин покидає службу.

Дуйнути

1. Ой дуйну, панцю, дуйну з сеї сторони в инну сеї ночи о півночи. А ти синку аби-с не спав, аби-с ся мене не приобстав. (Корчин)

Так приговорювала мати панщизнянка свому синові пастухові, збираючися вночі тікати від пана.

Дукат

1. Аби-с ми дукатами платив, то ти того не зробю. (Нагуєвичі)

Значить ні за які скарби.

2. Аби-с дуката дав, то не продам. (Нагуєвичі) … то не дістанеш. (Нагуєвичі)

Значить річ дорога або така, що її зовсім: не можна дістати.

3. За ніякі дукати того не дам. (Нагуєвичі)

За ніякі гроші ані обіцянки.

4. На ж ти дуката, та йди до ката. (Ясениця Сільна)

Говорять, даючи комусь відчіпного.

5. Най буде від ката, коби дуката. (Лучаківський)

Гроші приємно брати і від поганих рук. Зразок матеріалізму в роді Веспасіанового Non olet.

Дуліби

1. До Дуліб на свій хліб! (Завадів)

Говорять, коли хто мішається не в своє діло. село сусіднє, близько Завадова.

Дуля

1. Всипати кому дуль. (Гнідковський)

Надавати буханців та стусанів.

2. Дістанеш дулю з маком. (Бірки Великі)

Значить не дістанеш нічого, не надійся.

3. Дулю на вербі дістанеш. (Сороки)

Значить нічого не дістанеш. Дулі на вербі не ростуть.

4. Показує му дулі на вербі. (Збараж)

Обіцює щось таке, чого ніяк не може сповнити. Пор. І, Грушка ч. 8, 11.

[Доповнення 1910 р.] 5. Дав му дулю. (Тростянець)

Те ж що фігу, не дав нічого.

Думати

1. Перше думай, потім ділай. (Мінчакевич)

Осторога занадто прудкому робітникові, що робить не роздумавши. Пор. Wahl I, 77; Haller, 16; Wander I, Bedenken 11.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не богато думав, а розумно сказав. (Підгірки)

Говорять про чоловіка, що вміє швидко похопитися в ситуації.

Думка

1. Ані ми то в думці, ані в гадці. (Калуш)

Я про це не думаю, не гадаю, я з цим ділом не маю нічого спільного.

2. Де би ми то і на думку прийшло! (Станіславів)

Значить цього б я й не подумав.

3. Думка за горами, а смерть за плечами. (Lewicki, Лучаківський) … по за гори … (Гнідковський) … за море … (Darowski) [Доповнення 1910 р.] Думка за горами, а смерть за плечима. (Нагуєвичі)

Чоловік гуляє далеко фантазією, снує смілі плани, а не знає що смерть його ось-ось близька. Пор. Adalberg Myśl 11. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 339, 554; ІІ, 473.

4. Думка мі зносит. (Любша)

Забирає мене охота, щось мене тягне до цього.

5. Думка не знає, що грає; козак мовчит, а все знає. (Залісє)

Початок неясний; друга часть приказки див. Козак.

6. З думками сі бю. (Нагуєвичі)

Значить почуваю в собі сумніви, вагаюся.

7. З думки ми то не сходит. (Дрогобич)

Не можу цього забути, не можу в тім ділі додуматися до ладу.

8. З думки си то вибий! (Станіславів)

Значить забудь про це, перестань думати.

9. І я тої думки. (Калуш)

Значить думаю так само.

10. На думку ми то не зпало. (Крехів)

Значить не догадався цього, забув про це.

11. От думки думаю. (Нагуєвичі)

Значить тужу, сумую. Натяк на ті сумовиті пісні, звані думками, які залюбки співає самітний, затурбований чоловік.

12. Така мі думка пошибає. (Коломия)

Значить це мені раз у раз приходить на думку. Пор. Wander І, Gedanke 105.

13. Що в думці, то і на язиці. (Ценів)

Що чоловік думає, те й говорить, Пор. Adalberg Myśl 1.

[Доповнення 1910 р.] 14. Мужицка думка там, де ниви сі сходьи. (Карлів)

Чоловік задумується над тим, що межа від межі близько.

Дунай

1. В Дунаю втонеш, то в море виплинеш. (Снятин)

Слаба потіха. Натяк на часто вживаний зворот у піснях:

Я в Дунаю втону, а в морі виплину,

Як за тебе піду, на віки загину.

2. Дунаю не перебродиш. (Нагуєвичі)

Дунаєм називають усяку велику воду, навіть повінь.

3. Гадаю, гадаю, куди до Дунаю. (Станіславів)

Значить гублюся в неозначених мріях.

4. Там такі Дунаї, що лиш небо та вода. (Нагуєвичі)

Говорять про велику повінь.

5. Як зайшов за Дунай, то вже до дому й не думай. (Березів)

Значить така далека чужина. Пор. Adalberg Dunaj 3.

Дуплавий

1. Дуплавий, бо старий. (Нагуєвичі)

Говорять про хоровитого, дихавичного старця.

Дупло

1. В своїм дуплі сиди в теплі. (Ценів)

Значить у своїй хаті роби собі всяку вигоду.

2. Дупло скрипит. (Нагуєвичі)

Говорять про дихавичного чоловіка, якому хрипить у горлі.

3. Засів у дуплі як медвідь. (Нагуєвичі)

Говорять про відлюдка, що сидить у хаті і не буває у людей ані у себе не приймає нікого.

4. Сховай сі в дупло, аби ті не видно було! (Коломия)

Говорять боягузові.

5. Чьис тобі своє дупло мати. (Ростоки)

Значить час одружитися і завести своє господарство.

Дур

1. Дур сі голови чіпає. (Нагуєвичі) … їмає. (Нагуєвичі)

Чоловік починав дуріти, приміром з великої гризоти, але також і з великого достатку. Пор. Носович 469.

2. З дуру тото зробив. (Нагуєвичі)

Значить не при здоровім розумі, не роздумавши.

Дурак

1. За дураком Господь. (Лучаківський)

Значить не дає йому пропасти.

2. Кругом дурак. (Lewicki)

Мабуть запозичена з великоруського.

3. Кругом дурак, як каже: «так». (Kolberg Pokucie)

Дурень звичайно такає на завдане йому питання.

4. Нема такого дурака в цілій Росії. (Губичі)

Так мали відповісти з російської пошти на листі якогось адресата, якого не могли знайти. Кепкують цією приповідкою, коли хто питає за кимось незнайомим.

5. То ще дурак московський! (Губичі)

Значить тумануватий, тупий дурень.

Дурень

1. Без дурньи й паска сі не освjитит. (Нагуєвичі)

Він скрізь мусить втиркнутися, хоч там його зовсім непотрібно. У німців: Narren meinen, man könnt nicht eine Sau satteln, wenn sie nicht dabei wären. Wander III, Narr 771.

2. Бодай тот дурень здох, що ся кохав у двох! (Сяніцький повіт)

Говорить чоловік, якому і з одною важко дійти до ладу.

3. Від дурня чую, та ся не дивую. (Ількевич)

Каже поважний чоловік, коли йому хтось скаже: ти дурню.

4. В дурня ся пошив. (Лучаківський)

Значить дав себе ошукати, нажив сорому.

5. Він щойно сказав: дурню! А той уже зуби стяв. (Лучаківський)

Поки два противники почнуть битися, мусить один одного вилаяти. Отже тут сміються з такого, що перевернувся вже від самого першого слова свого противника.

6. Говори до дурня, а дурень все дурнем. (Жидачів)

Його не уговкаєш і не задобриш самими словами.

7. Гуманьський дурень, з чужого воза бере, а на свій кладе. (Petruszewicz)

Це вже інший, реальніший тип дурня, як під ч. 71, зрештою тип інтернаціональний, пор. Wander III, Narr 515; Дикарев 1262.

8. Два дурні стали радити, як би свою біду згладити. (Замулинці)

Рада безплідна, бо нічого мудрого не врадять.

9. Двоє дурнів на світі: дівка дурна, бо танцює без горівки, і дєк дурний, що тверезий, а співає аж горло дере. (Кнігинин Р.)

Життєва обсервація, може й самого того дяка, що про нього мова.

10. Дивіт сі на дурня! (Коломия)

Говорять, коли хтось із присутніх скаже якусь надзвичайну дурницю.

11. Дійди з дурньом до ладу! (Львів)

Окрик безрадності і знетерпливлення від короводів з дурним і впертим чоловіком.

12. Добре дурня оженити, бо як до розуму дійде, то не схоче. (Головацький Збірки)

Дурень тут очевидно в значенні молодого, недосвідного чоловіка. Пор. Етнографічний збірник IV, 35.

13. Добро дурня здурити. (Ількевич)

Значить розумного чоловіка й так не здуриш. Пор. Wander ІІІ, Narr 936.

14. До дурньи говорити, волиш тим словом три дни дихати. (Нагуєвичі)

Шкода слів, бо дурня не переконаєш.

15. Досить єдного дурньи в хаті. (Нагуєвичі)

Говорять, коли в хаті в мала дитина, а хтось старший починає говорити дурниці Пор. Wander II, Genug 19; ІІІ, Narr 353.

16. Дурень дурня хвалит. (Крехів)

Во він найближчий йому. Пор. Wander ІІІ, Narr 383.

17. Дурень і за море поїде і все дурнем верне. (Снятин)

Своєї вдачі не покине. Пор. Wander III, Narr 869.

18. Дурень нічим ся не журить: горівку пє і люльку курить. (Ількевич) … файку … (Мінчакевич) … сів с-ти коло хати і … (Дуліби)

Характеристика обмеженого та при тім самозадоволенного чоловіка.

19. Дурень псови очи псує. (Ількевич)

Значить настільки дурний, що не варто навіть, аби й пес на нього дивився.

20. Дурень усе дурньом. (Нагуєвичі)

Значить з ним нема що балакати, як з розумним. Пор. Wander III, Narr 691.

21. Дурень щістьи має. (Нагуєвичі)

Загальна життєва обсервація.

22. Дурневі ввіде за штуку. (Нагуєвичі) … вдасть сі … (Ценів)

Що би розумному взяли за провину, те дурневі вибачать. Пор. Носович 299.

23. Дурневі вічная память. (Ількевич, Petruszewicz)

Значить його й по смерті ще довго згадують.

24. Дурневі і Біг не противится. (Ількевич)

Значить і люди мусять потурати йому. Пор. Krumbacher 58.

25. Дурневі і Бог вибачит. (Лучаківський)

Бо він, не розуміючи божих законів, переступає їх безліч.

26. Дурневі й обіцьинка мила. (Kolberg Pokucie)

Він задоволяється чим будь.

27. Дурневі нема ради. (Нагуєвичі)

Бо він жодної ради не послухає; значить також: нема спокою, він усе кидається на різні помисли.

28. Дурневі свій розум у голову не вложиш. (Нагуєвичі)

Значить даремна річ толкувати йому та переконувати його.

29. Дурневі сі не дивуй. (Нагуєвичі)

Значить не сердься за його роботу.

30. Дурневі щістьи служит. (Ценів)

Йому ведеться іноді там, де розумний не дав би собі ради. Пор. Wander I, Dummer 5. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 47; Giusti 138.

31. Дурнів є много, але не всі разом ходят. (Лучаківський)

Коли хтось дивується: ну, такого дурня пошукати! Пор. Wander III, Narr 497, 819.

32. Дурнів ні сіють, ні орють, самі ся родять. (Ількевич, Petruszewicz)

Значить вони виростають із браку освіти або в нездібності до неї. Пор. Носович 299, Дикарев 1036; Adalberg Głupi 24, Dureń 3; Wander III, Narr 886, 896; Čelakovský 210.

33. Дурнів ніхто не сіє, а сами си родют. (Орелець)

Про самосівну вдачу дурнів див. вище ч. 32.

34. Дурньи з мене робит. (Нагуєвичі)

Значить кпить із мене. Пор. Wander III, Narr 7263.

35. Дурня і в церкві бют. (Лучаківський)

Значить усяке дідо виходить дурному навпаки того, як він собі думав. Пор. Wander І, Dummer 9; III, Narr 376; Носович 299; Adalberg Głupi 81.

36. Дурня на голову тручай, він на ноги паде. (Замулинці)

Значить йому щастить там, де він і сам про це не думає.

37. Дурня на ноги тручай, а він на голову паде. (Ількевич)

Тут навпаки: напутуй його на добру дорогу, а він наробить лиха.

38. Дурня не штука здурити. (Крехів)

Вистачить говорити йому в його дусі і до його вподоби.

39. Дурню, дурню, велика мірка перцю за гріш! (Лучаківський)

Говорять чоловікові, що не вміє нічого купити ані продати як слід.

40. Дурню єден ходиш! (Нагуєвичі)

Окрик обуреня, найчастіша лайка.

41. Дурню ходиш, курку водиш, курка дрище, дурень хлище. (Нагуєвичі)

Сміються над дурнем, що робить щось непутяще.

42. За дурня доля дбає. (Корчин)

Пор. вище ч. 27, 33; Adalberg Głupi 182.

43. З дурнем зайди, сам дурнем будеш. (Дмитровичі)

Ніяке діло з дурним спільником не доведеш до пуття.

44. З дурнем зчепитись, дурнем зробитись. (Замулинці)

Ані згода ані сварка з дурним не доводить до добра. Пор. Wander III, Narr 673, 675.

45. З дурнем не дійдеш до ладу. (Тернопіль)

Бо він усе своїм Богом іде. Пор. Adalberg Głupi 188; Wander ІІІ, Narr 671.

46. З дурньом зайди си тай не розвjижеш сі. (Нагуєвичі)

Почни з ним яке діло, то не то ще не поможе, а годі від нього спекатися. Пор. Adalberg Głupi 153.

47. З дурньом знайдеш тай не поділиш сі. (Нагуєвичі)

Бо він ні на що не згодиться. Пор. Adalberg Głupi 186; Čelakovský 212; Wander ІІІ, Narr 638.

48. Їдж, дурню, бо то свjичене! (Нагуєвичі)

Говорять дурному, даючи йому щось несмачного їсти, а він не хоче.

49. Кажи дурневі поклони бити, а він і чоло розібє. (Снятин)

У кождім ділі він переборщить. Пор. Čelakovský 212.

50. Кождий дурень своїм кроєм. (Коломия)

Значить один не подібний до другого, бо кожний попадає на інші глупі концепти. Пор. Wander ІІІ, Narr 599; Čelakovský 210; Adalberg Kiep 6.

51. Крайний дурень. (Нагуєвичі)

Значить безсумнівний дурень, зовсім глупий чоловік.

52. Ми всі дурні у нашого Бога. (Barącz)

Відповідає чоловік, якого інший назвав дурнем.

53. Між дурнями і сам дурнем станеш. (Кобиловолоки)

Чоловік звільна приспособлюється до свого окруження. Пор. Wander III. Narr 941.

54. Може сі такий дурень знайде, що й то возьме. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, якому дають або продають якусь нікчемну річ. Пор. Záturecky 89; Adalberg Kupić 19.

55. На, дурню, а не криши, бо то з маком! (Дрогобич)

Кплять із дурного, даючи йому щось їсти, і остерігаючи, щоб не кришив. Кришити свячене вважається гріхом, але тут на сміх замість свяченого подається аргумент: бо то з маком. Пор. вище ч. 48.

56. На дурня ся задивила твоя мати. (Белз)

Якого бачила дурня, такого й тебе вродила.

57. Не бій сі, він собі не дурень, лижки до вуха не несе. (Нагуєвичі)

Говорять про самолюбного, хоч і умом обмеженого чоловіка.

58. Не дурень казав, не мудрий слухав. (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось із розумної ради зробив нерозумний ужиток.

59. Не кажи дурньови пердіти, бо ся вс-е. (Збараж)

Значить наведеш його на одно непутяще діло, то він з власного концепту зробить друге ще гірше.

60. Не мали де дурньи встромити, та в школу. (Darowski)

Сердиться вчитель на тупоумното ученика.

61. Не дай дурневі ніж у руки, бо собі палці втне. (Kolberg Pokucie)

Він не розуміє сам, що робить, і начинить собі лиха. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 162.

62. Ни кажи дурневі: «Забзди», бо він сі таки вс-е. (Kolberg Pokucie)

Значить йому позволь мало, а він забере собі більше в голову. Пор. 55.

63. Отто дурень тай ще й битий! (Збараж)

Значить і бійка не піддала йому ліпшого розуму.

64. Пізнавай дурня по його сміху. (Кож)

Він сміється там, де не треба. Пор. Adalberg Głupi 169; Wander ІІІ, Narr 705.

65. Пізнати дурня по мові. (Коломия)

Доки мовчить, можна його прийняти за розумного чоловіка, Пор. латинське: Si tacuisses, philosophus mansisses, а також Wander ІІІ, Narr 85.

66. Пішли дурня на риби, а він їмає жаби. (Petruszewicz)

Усяке діло дурень споганить та поверне на сміх. Пор. Adalberg Dureń 4. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wander ІІІ, Narr 167.

67. Пішли дурня по раки, а він жаб принесе. (Лучаківський) … на раки … на ловит. (Гнідковський)

Пор. попереднє число, а також Wander І, Dummer 13; Adalberg Głupi 117.

68. Пішли дурня, то сам дурнем зістанеш. (Ількевич)

Бо будеш мусів сам іти за ним і направляти його дурниці. Пор. Adalberg Dureń 4.

69. Позволь дурневі перднути, то сі вс-е. (Березів)

Пор. вище ч. 55, 58.

70. Послухай дурня, то й сам будеш дурень. (Замулинці)

Дурнева рада звичайно буває дурна, а послухавши її чоловік зробить дурницю.

71. По чім дурня пізнати? Що не вміє мовчати. (Коломия)

Виговорить усе, що знає і чого не внає.

72. Пошився в дурні. (Збараж)

Показався дурнем, зробив дурницю. Пор. ч. 3.

73. Роби дурневі добре: люби му жінку, а він ше сі й сердит. (Kolberg Pokucie)

Іронізують над чоловіком, що не вміє оборонити свого родинного огнища від напасті.

74. Сам дурень, а других хоче розуму вчити. (Нагуєвичі)

Обурюється чоловік, якому дурень дав свої науки. Пор. Adalberg Głupi 175.

75. Славетний дурень, що з свого воза бере, а на чужий кладе. (Лучаківський). Гуманський … (Darowski)

Справді що дурень, та може бути й великий альтруїст. Пор. вище ч. 6.

76. Такого дурньи пошукати. (Нагуєвичі)

Значить це такий дурень, що не легко знайдеш йому рівного.

77. Там то дурень заплішений! (Богородчани)

Значить у нього голова в обручах, ще й плішками збита. Пор. Wander ІІІ, Narr 1241.

78. Та такий, як сім дурнів до купи. (Хотин)

Значить ти великий дурень.

79. Тобі, дурню, попом бути, ни гицлем! (Пужники)

Бо на гицля треба справного та енергічного чоловіка, а попові – по народному погляду – того не треба.

80. То вже з уроду дурень. (Нагуєвичі)

Виховання не розвинуло його розуму.

81. То не з дурньом справа. (Голобутів)

Значить треба до неї братися обережно. Пор. Wander ІІІ, Narr 1281.

82. То не дурень був той, що горівку вигадав. (Нагуєвичі)

Прихвалюють п’яниці, смакуючи горілку.

83. То не дурень вигадав. (Коломия)

Говорять, коли хочуть сказати щось розумне.

84. То не леда дурень потрафит. (Нагуєвичі)

Це не таке легке діло, як кому здається.

85. Учи дурня, дурень дурньом буде. (Сяніцький повіт)

Значить змарнована праця над його освітою.

86. Хоть він дурень, але свій розум має. (Нагуєвичі)

Між нами, розумними, він дурень, але супроти інших може вдавати мудрого. Пор. Adalberg Głupi 128.

87. Хоч видіти дурньи, то подиви сі в дзеркало. (Kolberg Pokucie)

Говорять недогадливому роззяві.

88. Хто дурневи вибачит, той має сто днів відпусту. (Petruszewicz)

Віра в те, що дурні, ідіоти, божевільні, стоять під особливою опікою божою, та в практиці приказка вживається іронічно, коли дурний чоловік причепиться; значить не буду сердитися на тебе, за те мені Бог гріхи відпустить. Пор. Adalberg Dureń 2.

89. Ци ти мене за дурньи маєш? (Ценів)

Коли хтось по глупому перечить іншому.

90. «Чо-с си надтомив?» – «Бо сми з дурнем говорив». (Орелець)

Це найбільша мука переконувати дурня.

91. Швидше дурень здурит розумного, як розумний дурного на розум наведе. (Замулинці)

Розумний чоловік іноді зробить дурницю, але дурень ніколи не зробить нічого мудрого.

92. Шукай дурня! (Лімна)

Значить я не дурень, говори це кому іншому.

93. Шукай си дурньи, аби ті послухав! (Нагуєвичі)

Значить я тобі не вірю. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 553.

94. Щісливий дурень нічим ся не журит: горівку пє, вуши бє тай люльку курит. (Орелець)

Варіант до ч. 15. Пор. Wander III. Narr 758.

95. Що я тобі за дурень удався? (Збараж)

Ображається чоловік, якому щось заперечують, хоч він правду говорить.

96. Як єден дурень кине камінь у воду, то і сто мудрих не могут найти. (Лімна)

Всякому ділу дурень може нашкодити більше, ніж мудрі люди можуть помогти. Пор. Adalberg Głupi 125. [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 285.

97. Як би не дурень, то би того не сказав. (Нагуєвичі) … не зробив. (Нагуєвичі)

Звиняють нерозумне слово або діло дурного чоловіка.

98. Якийсь дурень вигадав, а мудрий повторив. (Коломия)

Коли розумний чоловік говорить дурницю.

99. Я не твій дурень. (Нагуєвичі)

Сердита репліка чоловіка, до якого хтось говорить числячи на його наївність. Пор. Wander ІІІ, Narr 1282.

[Доповнення 1910 р.] 100. Для дурня гроші тяжкі, не перенесе. (Карлів)

Все розгубить, не тому, що тяжкі, але тому, що не вважає.

[Доповнення 1910 р.] 101. Не дай дурневи ніж, бо заріже сі. (Тростянець)

Пор. т. ІІ, Дурень 61; Giusti 297.

[Доповнення 1910 р.] 102. Хто би сі дурневи противив? (Нагуєвичі)

Дурень здуру розумного чоловіка не може образити.

[Доповнення 1910 р.] 103. Ци мало дурнів на світі, йно не в купі ходят. (Убинє)

Пор. т. ІІ, Дурень 31.

Дуригріш

1. От дуригріш. (Нагуєвичі)

Товар поганий та нікчемний, який купуючи видаєш марно гроші.

Дурило

1. Ти дурило з кривої верби. (Дрогобич)

Лайка на ошуканця; слова про криву вербу натякають на його походжене від чорта, що звичайно мешкає в кривих, дуплавих вербах.

Дуриптах

1. То ще дуриптах! (Нагуєвичі) … дурипотє. (Нагуєвичі)

Говорять про жартуна, що любить дурити інших.

Дурити

1. Дури таких, як єс сам! (Нагуєвичі)

Остра репліка такому, що говорить брехливі обіцянки.

2. Дурит Бога і людей. (Замулинці)

Говорять про ошуканця, що вдає побожного та релігійного чоловіка.

3. На село дурити, бо міщане знають. (Ількевич)

Відповідають наївному мантієві, що піддає якісь брехливі пропозиції.

4. Не здуриш аптикаря купервасом. (Залісє)

Приказка оперта мабуть на якомусь забавному анекдоті, тепер забутому.

5. Не здуриш аптикаря шалабастром. (Коломия)

Значить тямучого, фахового чоловіка не здуриш будь якою дурницею. «Шалабастер» перекручено з німецького Scheidewasser.

Дуриця

1. Дуриці ним телепає. (Нагуєвичі)

Наївся хліба з дурійкою тай трясеться.

2. Ци сі від дуриці трісеш? (Нагуєвичі)

Дуриця або дурійка, коли наїстися хліба домішаного з нею, справляє біль голови, тремтіння всього тіла і довгий, важкий сон.

Дурійка

1. Дурійкою живити. (Гнідковський)

Значить забивати комусь баки, закручувати голову брехнями.

2. Ходит як би дурійки попоїв. (Богородчани)

Значить ходить безтямний, сам не свій.

Дуріти

1. Добре дуріти, коли приступає. (Ількевич, Petruszewicz) Лацно … (Lewicki)

Говорять про пана або загалом заможного чоловіка, що позволяв собі на всякі вибрики та люксує, маючи чим платити. Пор. Wander III, Narr 519. [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský 147.

2. Дуріє, бо му ся добре діє. (Ількевич)

В щасті чоловік не вміє вдержати духової рівноваги.

3. Ще-м не вдурів, аби таке робити. (Комарно)

Значить це лиш дурний чоловік може робити.

Дуркати

1. Не дуркай, а пса в ср-у поштуркай. (Нагуєвичі)

Відповідь такому, що сказав другому: ти дурню.

[Доповнення 1910 р.] 2. Не дуркай, бо колеса поломиш. (Львів)

Жартлива відповідь такому, хто до другого скаже: дурню!

Дурман

1. Ци ти сі дурману наїв? (Нагуєвичі)

Значить чи ти сказився? Дурман – якесь зілля, мабуть Belladonna.

2. Якимось мі дурманом обпоїли. (Коломия)

Жалується обдурений чоловік.