Дзвінок – Дивний

Іван Франко

Дзвінок

1. Голосний то дзвінок. (Гнідковський) [Доповнення 1910 р.] Дзвінок голосний! (Тростянець)

Це чоловік самолюбний, що любить хвалите себе. У поляків і у чехів ця приповідка мається в ширшій формі: Głośny dzwonek, zła sława. пор. Čelakovský 101; Wander I (Glocke 20). [Доповнення 1910 р.] Пльотка розходиться скоро.

2. Чия менший дзвінок, тим тонший голосок (Стрий)

Чим менший співак, тим голосніше співає. Пор. Wander І (Glocke 50).

Дзвонити

1. А дзвонив бис зубами! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти змерз або перелякався та стукав зубами.

2. А дзвонило би ти в вухах! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб ти захорував на гарячку.

3. Будут тобі ще бздинами дзвонити. (Дрогобич)

Твоя кар’єра скінчиться скандалом. Пор. Wander І (Furz 32).

4. Дзвонит ми в вухах. (Нагуєвичі)

Це вважають віщуванням якоїсь новини, доброї або лихої відповідно до того, в котрім вусі дзвонить, пор. Вухо ч. 6, 12; Етнографічний збірник V, 83, 252.

5. Дзвонит як на градову тучу. (Нагуєвичі)

Голосно, сильно дзвонить, кричить на гвалт. Приказка оперта на віруванні, що голос дзвонів розбиває градові хмари. Пор. Wander II (Läuten 5).

6. Дзвоньит, до церкви гоньит. (Нагуєвичі)

Селяни вважають обов’язковим у неділю на голос дзвона всім із хати, крім немічних та конче потрібних у господарстві, йти до церкви.

7. Дзвоньит як по вмерлому. (Нагуєвичі)

Коли хто в селі вмре, то дзвонять особливим способом (у один дзвін), який зараз можна пізнати.

8. І я дзвонив на тоту відправу. (Львів)

І я давно говорив про це, ширив сю думку. Пор. Brzozówski Dzwonić 1.

9. Коли-сь не дзвонив, то й не калатай. (Львів)

Коли не робив діла, то й не хвалися.

10. Ще тобі не дзвонили на «Достойно». (Нагуєвичі)

Ще ти до цієї гідності не доріс, не маєш повних прав у громаді.

[Доповнення 1910 р.] 11. Як дзвониш, то дзвони, а нє, то дзвонів не дражни. (Жидачів)

Так казав старий паламар до хлопців, що взялися дзвонити, а не вміли гаразд.

Дзига

1. Крутит сі як дзига. (Дрогобич)

Дзига – дитяча забавка, звана також чмелем. Говорять про вертку, веселу дівчину.

2. То ще якась дзига! (Дрогобич)

Говорить про непосидющу, веселу дівчину.

Дзигар

1. Вже сі до дзигарів береш? А не закурив бис си кітці з під фоста? (Нагуєвичі)

Докоряють молодим хлопцям, що беруться курити цигари.

2. Він такий як дзигар, що йде а на місці стоjит. (Нагуєвичі)

Говорять про лінивого або немічного, слабосилого чоловіка.

3. Він так як дзигар: інакше показує, а інакше бє. (Дрогобич)

Це чоловік фальшивий, двоязичний. Пор. Wander IV (Uhr 21).

4. Гола с-ка, а дзигар при боці. (Стрий)

Кепкують із міського джигуна в короткім убранні і при годиннику.

5. Дай на дзигар! (Нагуєвичі)

Дай тютюну на сигаретку!

6. Дзигар бє, а нікого не забє; за що ж його вішьиют? (Нагуєвичі)

Жартують на тему суперечностей, які виходять із різних відтінків у значенні слова «бити» в приложенню до годинника.

7. Дзигар їсти не просит, а свою роботу робит. (Ясениця Сільна)

Наївний вислів подиву над механізмом годинника, що йде не зуживаючи матерії.

8. Дзигар му став. (Дрогобич)

Він умер, перестав жити, але також говорять про ерекцію родильного органа.

9. Дзигар усе йде і все на місци стоjит. (Нагуєвичі)

Суперечність виясняється двояким значенням, яке тут має слово йти: рушатися наперед і рушатися довкола.

10. Завиває дзигар, як би ховав на зиму. (Жураки)

Дзигар тут у значенні: сигаретка. Крутить сигаретку жалуючи до неї тютюну, немовби хотів ховати його на зиму.

11. Його дзигар уже давно на шестій стоjит. (Дрогобич)

Говорять про чоловіка діткненого половим безсиллям.

12. Мій дзигар ще рано і в вечьир на дванацьиту показує. (Дрогобич)

Хвалився старий міщанин, що не вважаючи на своїх 70 літ не стратив іще своєї мужеської сили. Пор. Wander IV (Uhr ІІ).

13. На моїм дзигарі все не тота година. (Ценів)

Говорить чоловік, що запізнився на гостину або взагалі туди, де можна було щось скористати.

14. Не треба ми дзигара, в мене когут дзигар. (Нагуєвичі)

Бо піє все о одній означеній годині.

15. Такий дзигар, як бідного дитина. (Кнігинин Р.)

І тут дзигар значить сигаретка; вона скупо наложена тютюном, ледве куриться.

16. Той дзигар іде як сам хоче. (Нагуєвичі)

Він неврегульований, показує фальшиво. Пор. Wander IV (Uhr 41).

17. То накручений дзигар. (Дрогобич)

Цей чоловік говорить так, як його навчив хтось інший, у нього нема власної думки.

18. Що варт дзигар без сказівки? (Коломия)

Розуміється, практично беручи не варт нічого, бо по нім не пізнати, котра година. Образово: чоловік без полової енергії не мужчина.

19. Як дзигар накрутиш, так він б’є. (Дрогобич)

Так само й нетямущого або злого чоловіка намовлять, а він кидається до бійки. Говорять також про свідків, що зізнають у суді фальшиво з чужої намови.

Дзигарок

1. Бє як дзигарок. (Дрогобич)

Б’є цупко, раз за разом.

2. Найшли хлопи дзигарок тай били палиціма. «Бий – каже, – бо там щось цяпкає». (Стрий)

Сміються з сільських простаків, що не пізналися на дзигарі.

3. Ус-ти сі в дзигарок, коли не пізнаєш години. (Дрогобич)

Говорять такому, що посідає якусь річ, із якої не вміє користати. Пор. вище Г-о ч. 14; Wander IV (Uhr 15).

Дзінь добрий

1. «Дзінь добрий» з ким добрий, а з вами непорадна година. (Грибовичі)

Сміються з уживання при вітанні польських слів. Пор. вище День ч. 25.

Дзявкати

[Доповнення 1910 р.] 1. Так дзявкає, аж сі стелі знимає. (Жидачів)

Говорять про вдареного пса, або переносно про сердитого чоловіка.

Дибати

1. Дальше дибати, як видати. (Нагуєвичі)

Глянувши на віддалення видається не далеко, а йти далеко. Пор. Далеко 16.

2. Дибає на мою душу. (Львів)

Загрожує моєму життю, засідається на мене, щоб замордувати.

3. Дибає як кіт на сало. (Нагуєвичі)

Ласий на щось, пошукує за чимось. Пор. Adalberg Dybać 2.

4. Дибає як старий дід. (Нагуєвичі)

Іде помалу, ледве ходить.

Диби

1. А бодай ті в диби взьили! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тебе закували в диби, в кайдани.

2. Не треба ми й диб на ноги. (Голобутів)

Говорив чоловік, надівши дуже великі та тяжкі чоботи.

3. Та то якісь диби не чоботи! (Нагуєвичі)

Про тверді, тяжкі, незугарні чоботи.

4. Ци в дибах ідеш? (Нагуєвичі)

Кричать такому, що йде дуже помалу.

Дивдур

1. Дивдур якис, не чоловік. (Жабє)

Що таке дивдур, н не міг розвідати докладно.

Дивитися

1. А дивив би ти сі мир на цудо! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб усі люди дивилися на те нещастя, яке впаде на тебе.

2. А дивив ти сі вже в чорну книгу? (Ортиничі)

Жартуючи запитують парубка, чи мав уже зносини з дівчатами.

3. А дивили ти сі тато в стару паню? (Нагуєвичі)

Запитують нечемну дитину, чи часто б’є її батько.

4. А дивіт но сі на нього, який мудрий! (Нагуєвичі)

Окрик, коли хтось сказав якусь імпертиненцію, образив другого або взагалі зробив щось непутяще. Пор. Wander IV (Sehen 277).

5. Бодай єс сі дивив, а нічого не видів. (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб тобі очі зайшла більмами, щоб ти дістав курячу сліпоту.

6. Бодай то сі кождий у свою миску дивив! (Березів)

Щоб їв свій, зароблений хліб, не висів ні на чиїй ласці. Пор. Wander IV (Schauen 8).

7. Бодай то сі нікому в жменю не дивити! (Нагуєвичі)

Щоб чоловік не висів ні на чиїй ласці, не залежав ні від кого.

8. Він сі високо дивит. (Нагуєвичі)

Носиться з великами планами, задумує щось велике.

9. Він сі лиш туди дивит, де сі з комина курит. (Нагуєвичі)

Значить де можна надіятися дармої гостини. Пор. Adalberg Patrzeć 20; Wander IV (Schauen 251).

10. Він сі на тото й не дивит. (Нагуєвичі)

Це йому байдуже, не має в його очах ніякої ціни.

11. Волів бим сі не дивити на світ божий. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у знеохоті, якому остогидло те, на що дивиться щодень довкола себе.

12. Вперед сі дивит, а назад видит. (Станіславів)

Говорить про зизоокого. Пор. Wander IV (Sehen 234).

13. Дивив би ти сі весь світ на цудо та на покаяніє! (Нагуєвичі)

Прокляття: щоб з тобою сталася така незвичайна ти страшна пригода, щоб усі люди ззиралися на тебе. Пор. вище ч. 1.

14. Диви, вже по життю твому! (Нагуєвичі)

Кричить той, що дістав свого противника в руки і грозить йому смертю.

15. Диви ми сі просто в очі. (Нагуєвичі)

Говорить допитуючи у когось правди, вірячи, що під острим поглядом допитуваний чоловік не посміє збрехати, а мусить сказати правду.

16. Диви му сі в зуби! (Дрогобич)

Стережися його або взагалі майся на бачності, бо тебе хочуть одурити. Приказка взята з худобячого торгу, при якім заглядають у зуби скотині, щоб пізнати її вік.

17. Диви сі в воду на свою вроду! (Нагуєвичі)

Говорять чоловікові, що являється між людьми брудний, заталапаний, з немитим лицем. Пор. Wander І (Ansehen 15).

18. Диви сі в свій кут, а не стій тут! (Нагуєвичі)

Говорять такому, що встряває в чуже діло, занедбуючи своє власне.

19. Диви сі й очі видиви, то нічого не ввидиш. (Нагуєвичі)

Говорять такому, що шукає чогось там, де нічого нема.

20. Диви сі, за що гроші даєш! (Коломия)

Остерігають покупця. Пор. Wander IV (Sehen 57).

21. Диви сі на задні колеса! (Нагуєвичі)

Озирайся на наслідки своїх слів або своїх поступків. Пор. Wander IV (Sehen 65).

22. Диви сі на перед себе, але не забувай і поза себе обзирати сі. (Kolberg Pokucie)

Будь обережний, дбай за будуще, але числися також із тим, що було. Форма радше афоризму, як приповідки.

23. Диви сі під ноги! (Нагуєвичі)

Гляди, на чім стоїш, що найближче окружає тебе. Пор. Wander IV (Sehen 53).

24. Диви сі своjими очима. (Нагуєвичі)

Не спускайся ні на кого, сам доглянь усе що треба.

25. Дивит ми сі в кулак. (Нагуєвичі)

Жде від мене датку, запомоги, спускається на мою ласку.

26. Дивит сі, а дідька видит. (Нагуєвичі) … а не видит. (Нагуєвичі)

Значить не бачить нічого, сліпий або непритомний. Пор. Wander І (Auge 417). Приказка взята з євангелії, пор. Матв. ХІІІ, 13.

27. Дивит сі, аж молоко кисне. (Березів)

Глядить сердито, завидливо. Пор. Wander І (Auge 80, 84); IV (Sehen 240).

28. Дивит сі, аж му очі з голови лізут. (Нагуєвичі)

Напружує свій зір до крайності, вирячив очі з подиву або страху.

29. Дивит сі до Рахманів. (Нагуєвичі)

Заглядає на той світ, лагодиться вмерти, хорує дуже.

30. Дивит сі зизом. (Дрогобич)

Глядить скоса, з-під лоба, завидливо. Пор. Wander І (Ansehen 22).

31. Дивит сі крізь пальці. (Нагуєвичі)

Не добачає чогось, поблажає йому в чимось лихім. Пор. Bebel 583.

32. Дивит сі, куди ворони літают. (Нагуєвичі)

Роззирається на всі боки, ловить гави, не пильнує того, що перед ним.

33. Дивит сі, мало не осліпне. (Нагуєвичі)

Глядить довго, з великим напруженням.

34. Дивит сі на мене тим оком, що на пса. (Ценів) [Доповнення 1910 р.] Дивит сі тим воком жи на пса. (Жидачів)

Глядить сердито, з нетаєною погордою. [Доповнення 1910 р.] Пор. Adalberg Oko 78.

35. Дивит сі на мене, як би мі ззісти хотів. (Нагуєвичі)

Глядить сердито, з ненавистю. Пор. Wander IV (Sehen 264).

36. Дивит сі на нього кривим оком. (Нагуєвичі)

Глядить гнівно, з завистю. Пор. Wander І (Ansehen 35)

37. Дивит сі на нього, як на образ. (Нагуєвичі)

Глядить з уподобанням, із замилуванням та пошаною. Пор. Adalberg Patrzeć 40.

38. Дивит сі, оком не змигне. (Нагуєвичі)

Дивиться пильно.

39. Дивит сі сам на себе. (Нагуєвичі)

Не бачить нічого зі свого окруження, робить зовсім не до ладу, пор. далі Робити.

40. Дивит сі, як би три дні не їв. (Нагуєвичі)

Гладить милосердно, жалібно, з жадобою. Пор. Wander IV (Sehen 257).

41. Дивит сі, як бойко на свjитого. (Нагуєвичі)

Глядить з зацікавленням, витріщивши очі.

42. Дивит сі, як вовк на вівцю. (Нагуєвичі)

Глядить захланно, немилосердно.

43. Дивит сі як збуй. (Нагуєвичі)

Глядить грізно, сердито, як розбійник.

44. Дивит сі, як кіт на сало. (Нагуєвичі)

Глядить ласо, захланно. Пор. Дикарев 1865.

45. Дивит сі, як кобила, що віз перевернула. (Нагуєвичі)

Глядить байдужо, тупоумно. Пор. Wander І (Ansehen 38).

46. Дивит сі, як сорока в кість. (Ценів)

Заглядає цікаво та з певним розчаруванням, бо там пусто. Пор. Adalberg Patrzeć 42.

47. Дивит сі, як тельи на нові ворота. (Ценів)

Глядить безмисними, зачудованними очима. Пор. Wander І (Anglotzen 1).

48. Дивит сі, як щур з муки. (Нагуєвичі)

Визирає боязко. Пор. Wander IV (Sehen 245).

49. Дивит ся басом. (Березів)

Сердиться, відвертається від мене.

50. Дивит ся скляними очима. (Львів)

Глядить безтямно, непритомно.

51. Дивит ся, тільки му очи не вилізут. (Лучаківський) … мало … (Нагуєвичі)

Говорять про цікавого або завидющого, що витріщав очі на якусь річ.

52. Дивится, як ясочка. (Вікно)

Глядить ясно, весело, невинно.

53. Дивіт сі єгомость, у Петриху, то будете знати, кілько міні. (Ценів)

Жартують із нетямущого, який сам не знав, скільки йому літ і мішає метрику з Петрихою.

54. Дивjит сі на нього, як на комедію. (Нагуєвичі)

Ззираються на нього, бачать на ньому щось смішне.

55. Зараз сі чоловік інакше дивит на світ, як попоїсть. (Нагуєвичі)

Робиться веселий, задоволений, жартливий.

56. Йому сі треба дивити на пальці. (Нагуєвичі)

Це чоловік злодійкуватий, любить украсти.

57. Кождий сі дивит за своjим. (Ясениця Сільна)

Кожний пильнує свого, дбає про своє.

58. Лекше ся на інших дивити, як на себе. (Рава Руська)

Легше бачити хиби інших, як свої власні. Пор. Wander IV (Sehen 56).

59. Не дивив бим сі й на сто ринських. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік понісши якусь значну страту. Мовляв: ця річ цінніша для мене.

60. Не диви сі на личко, питай за роботу. (Нагуєвичі)

Говорять парубкові, що хоче сватати якусь дівчину.

61. Не диви сі сюди, бо осліпнеш! (Нагуєвичі)

Говорять старші малим дітям переодягаючися, щоб не заглядали на їх полові органи.

62. Не дивися на мене, бо вречеш. (Скварава) … наврочиш. (Замулинці)

Жартливо говорять, коли хто надто пильно дивиться другому в лице.

63. Не дивися на мене, бо я грошей не маю. (Замулинці)

Тобто: із твого погляду я вирозумів, що ти хочеш у мене просити позички.

64. Не кождий сі той дивит, хто очі має. (Коломия)

Дуже часто чоловік дивиться неуважно і не бачить докладно. Пор. Wander IV (Sehen 37).

65. Нема сі на що дивити. (Нагуєвичі)

Справа пропала, діло змарноване, чоловік схорований, нужденний.

66. Так ся на мене дивит, як бим я му маму вбив. (Станіславів)

Глядить на мене ворожо, сердито.

67. Так як бим сі нині на нього дивив. (Нагуєвичі)

Говорять згадуючи покійника або якусь давно минулу подію. Пор. Adalberg Patrzeć 1.

68. Хто би сі на тото дивив! (Нагуєвичі)

Це діло, на яке не варто звертати уваги.

69. Хто сі високо дивит, той низько впаде. (Карлів)

Із великих планів, високих намірів не буде нічого, коли чоловік занедбає те, що найближче в його окруженню. Пор. Adalberg Patrzeć 4.

70. Хто сі на мене з гори дивит, най того вдвоє скривит. (Березів)

Лихословлять гордого чоловіка, що любить трактувати інших звисока.

[Доповнення 1910 р.] 71. Дивит сі боком. (Жидачів)

Дивится сердито, або з погордою.

[Доповнення 1910 р.] 72. Дивит сі кривим воком. (Жидачів)

Дивиться заздро.

[Доповнення 1910 р.] 73. Не диви ся де ни треба. (Ю. Кміт)

Остерігають цікавого.

[Доповнення 1910 р.] 74. Чо ся дивиш? Ни видіви-с тата на мамі? (Буданів)

Як що старші роблять, а діти з цікавості підбігають дивитися – звичайно говорять так парубки і молоді господарі.

Дивний

1. Дивним дивом дивуюся. (Тарной)

Інтересна градація поняття, висловлена при помочі згрупування трьох слів із одного пня.

2. Дивними голосами зверещьив. (Нагуєвичі)

Закричав страшенно, не своїм голосом.

3. Дивні діла твої, Господи! (Коломия)

Рефлексія взята з Біблії (мабуть із Псалтирі) і війшла в уста народні мабуть через дяків на означення якоїсь несподіваної, злої або доброї події.

4. Дивні кінці становит. (Лучаківський)

Значить виробляє дива, робить несподіванки.

5. Дивного фелю чоловік. (Ількевич)

Дослівно: має дивну хибу (Fehl), ширше: дивної вдачі, дивак.