2. План Муція Корда
Діонісій Галікарнаський
Переклад Івана Франка
Ей, та завзялися і римляни
На Порзену та його етрусків,
Наче сприсяглися доказати:
«Можна з нами грати, поки грати,
Але можна і життя програти».
Був Кай Муцій, званий Корд, у Римі,
Доброродний муж і самостійний,
Що до серця взяв собі те лихо,
Яке мусить рідний край терпіти,
І надумав свій спосіб на нього.
Він спросив сенат на тайну раду
І до зібраних промовив ось що:
«Отці міста, у тяжкій потребі
Я надумав щось таке вчинити,
Що коли мені всміхнеться щастя,
Можу від біди вас увільнити.
Виконать свій намір не боюся,
Бо йду з вірою у власну силу
Та у нашу справедливу справу.
За життя своє мені не страшно,
Бо йду з тим, що вже живий не верну,
Йду на очевидную загибель.
Та одну бажаю мати певність;
Зроблю те, що хочу, чи не зроблю,
Страчу вік свій марно чи не марно,
Лиш одно вважаю я потрібним,
Щоб те діло не пройшло безслідно,
Щоб усім у Римі стало звісно,
За що голову положить Муцій,
І хоча б мій намір не сповнився,
Знали б всі: «Недармо він трудився»,
І була б мені безсмертна слава,
Не ся стежка життєва й слезава.
Те, що ось надумав я створити,
Не бажаю нікому відкрити.
В нас тепер нема нікому ходу,
Лиш туди, де зрада жде народу,
Тож я в своїм ділі опізнився,
Щоб народ про нього не дізнався.
Те, що я вважаю за корисне,
Хтось врагам би протрубив навмисне
І мене б там ждала вовча паща,
Була б справа відразу пропаща.
От тому я, дорогії браті,
Здумав сповістить вас у сенаті,
Певний, що з святого сього дому
Ви не зрадите її нікому,
До можливого мого скінчання
Вкриєте заслоною мовчання,
І аж як мені не буде ходу,
Все те оповістите народу.
Ось мій план. Досвітньою порою
Вийду я у етрурійськім строю;
Вийду як якийсь етруск-пройдоха;
Знаю ще по-етрурійськи троха.
То як будуть етруски питати,
Скажу, що йду заняття шукати.
А як ввійду в табір, не спочину,
Видумаю яку-будь причину,
Аж своє призначення дожену
І зустріну короля Порзёну;
Як Порзену короля зустріну,
Надіюсь, дасть бог, на ліпше зміну».
Похвалили сенатори діло.
І додому пішов Муцій сміло
Приготовить, що для діла треба.
Й просив духом підпомоги з неба.
Примітки
Подається за виданням: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 7, с. 157 – 159.