Бабин – Багацько

Іван Франко

Бабин

1. Бабина гривна всім людем дивна. (Petruszewicz)

Те, що у кожного звичайна річ, у баби (resp. у самохвалька) дивне та незвичайне. У білорусів загальніше: Моя гривна усим дивна (Носович 345) – коли комусь завидують.

2. Бабина дівка тоді хату мете, коли старости йдуть. (Гнідковський)

Значить, лінива, непривикла до порядку. Пор. коломийку:

Ой надійшли сватаченьки по під береженьки,

Я гадала, що до мене, та вмила ноженьки.

А як стали сватаченьки обору минати,

А я ноги у болото, а сама до хати. (Лолин).

3. Бабина донька, а економа кінь все гладонькі. (Мінчакевич)

Баба, пестячи доньку, годує її добре, а робити не велить. Так само економів кінь не йде до тяжкої праці, бо вживається тільки до верхової їзди. Подібне у поляків, пор. Adalberg Baba 26; Brzozówski Ваба 2 (Babusina wnuczka, mlynarska suczka, ekonomski koń).

4. Бабина донька, попова господиня, а економів кінь завше гладонькі. (Petruszewicz)

Очевидно, приповідка польського походженя і має на думці господиню у латинського ксьондза, яка не потребує журитися сім’єю і може дбати тільки про свою вигоду. Ані в Адальберга, ані у Бжозовського такого варіанту цієї приповідки нема.

5. Бабиній дівці все недогода. (Гнідковський)

Бо розпещена, привикла, щоб їй було все готове.

6. Бабин синок. (Нагуєвичі)

Значить, пестій, нездара, вихований без батьківського проводу, пор. старохорватське: Удовичко дете (Гильфердинг 3268).

7. Бабин смик. (Стоянів)

Говорять про парубка, що для маєтку жениться зі старшою жінкою.

8. З бабиного сина а дочки нічого людяного не буде. (Ількевич)

Тому, що не звикли до праці і до порядку. Теж у Номис 9326.

9. Що бабине, то все не таке, як людське. (Ількевич)

Баба без мужа не вміє нічого довести як слід до ладу. Див. Номис 9888.

Бабина

[Доповнення 1910 р.] 1. Діна-діна, де моя бабіна? Пасе коти за вороти за вйизанку сіна. (Нагуєвичі)

Жартливо приговорюють про жінку, що за якусь марну річ, посварившися зі своїм чоловіком, покинула хату і пішла на «прічки».

[Доповнення 1910 р.] 2. «Чомусь моя бабина дома?» – «Добре що дід погуляв, а бабина вже так буде». (Ю. Кміт)

Хвалився дід, що його баба дома сидить, а вона відповіла жартом, що добре те, коли він погуляв.

Бабка

[Доповнення 1910 р.] 1. Моя бабка й твоя бабка продавала в небі ябка. (Мшанець)

Жартують із далекого або неясного свояцтва.

[Доповнення 1910 р.] 2. Що бабці, то й громадці. (Богородчани)

Пор. т. І, Баба ч. 81.

[Доповнення 1910 р.] 3. Що вільно бабці, то не громадці. (Старий Скалат)

Значення не зовсім ясне.

[Доповнення 1910 р.] 4. Як бабці, так громадці. (Зіболки)

Варіант до частини 2.

Бабрати

1. А то го збабрав! (Львів)

Зганьбив, спаскудив, скомпроментував прилюдно.

2. Бабрає сі в тім, як свині в болоті. (Нагуєвичі)

Оповідає якусь нецікаву або обридливу річ залюбки, з деталями.

3. Та не розбабруй паскудства! (Нагуєвичі)

Не розноси пліток, не розмазуй поганої, немилої справи.

4. Який там з тебе дідько бабрав? (Нагуєвичі)

Кричала сердита баба внукові, що раз у раз кликав її: бабо! бабо!

[Доповнення 1910 р.] 5. Хто в чім бабрає, на тім ся й знає. (Великі Очі)

Бабрати тут у значенні: практикувати, поратися з чим.

Бабський

1. Бабське літо. (Нагуєвичі)

Так називаються останні теплі осінні дні, а також павутина, що тоді стелиться скрізь по полю і літає в повітрі. Німецьке Altweibersommer, пор. Дикарев 333; білоруське Носович 258; Adalberg Babie lato; Záturecky XIV, 68 – 9.

2. Бабські забабони. (Нагуєвичі)

Слово «забабоний», в давнішій церковщині «бабоуни», походить мабуть від єретиків богомилів, яких у Сербії звали бабунами і яких вірування, осуджені церквою, зробилися традицийним віруванням, забобоном найтемніших верств, а особливо жіноцтва. Див. Номис 253. Зрештою приповідка про «бабські байки» та безумні вірування звісна була вже старинним грекам та римлянам, див. Bebel ч. 557 (с. 148 і 570).

3. Ти вже на бабський розум перейшов. (Нагуєвичі)

Значить, одурів, отуманів. Про бабський розум іронічно говорить і поляк, див. Adalberg Baba 128 і пояснення.

[Доповнення 1910 р.] 4. Бабська голова най ни скажю до чього здала. (Ю. Кміт)

Згірдний вислів про бабський розум.

Бабруна

1. Бабрун-бабрун-бабруночко, покажи ми дорожечку: ци в гору, ци в долину, ци в середну кватирину? (Нагуєвичі)

Бабруною називається комашка, звана деінде «сонечко» або «божа коровка» (coccinella). Діти кладуть її на руку і приспівують або приговорюють вище наведену формулу, ворожачи з того, в який бік вона полетить, усякі цікаві для них речі: коли полетить направо – буде те, а наліво – це, а просто, то онте. Аналогічні українські примовки див. Номис 337.

Бага

[Доповнення 1910 р.] 1. Багу їсти. (Бірки Великі)

Бага – осад із перепаленого в люльці тютюну. Речення «багу їсти» можна розуміти образово: пити гірку, перебувати тяжкі злидні.

Багатий [У І. Ф. – Богатий]

1. А як ти богатий, то тобі вільно в церкві свистати? (Ценів)

Насміх над гордощами багатого, а дурного чоловіка. Поговірка взята зі звісного анекдота про глухого і губатого, див. Етнографічний збірник VI, 232. [Також приказка С. Руданського «» (1859 р.) – М. Ж., 25.03.2021 р.]

2. Богатий бідного й знати не хоче. (Нагуєвичі) … не пізнає. (Голобутів)

Уникає з ним компанії, а зустрівши удає, що його не бачить; пор. Номис 1607.

3. Богатий до бідного літом, а бідний до богатого в зимі: клінне вашеці. (Нагуєвичі)

В літі багатий потребує робітника, а в зимі бідний прожитку та заробітку. Клінне вашеці – формула покірної просьби, уживана тільки в церемоніях, приміром при запросинах на весілля.

4. Богатий єм, лише грейцарьи ніколи не виджу. (Нагуєвичі)

Іронічно говорить бідний чоловік; «не виджу» в значенні «не маю», не виджу у себе.

5. Богатий робит як хоче, а бідний як може. (Голобутів)

Жартливо, бо ж і один і другий зробить тільки те, що може. Те саме Симони 184; пор. Adalberg Bogaty 27; Wander III, 1616 (der Reiche 91). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 83.

6. Богатий, що богато дечого нема. (Darowski)

Гумористична відповідь на питання, чи цей або той багатий. Див. Номис 1487.

7. Богатий як жид. (Комарно)

Жиди звичайно займаються грошевими ділами, от тим-то в народнім розумінні вони все багаті. Пор. німецьке: Reich wie ein Jude, Wander III, 1611 (Reich 184).

8. Богатий як жид пархами. (Нагуєвичі)

Згірдно про багача. Обридливу слабість пархів (корост, сверблячки) здавна у нас прив’язують до жидів, звісних зі свого нехлюйства. Те саме у поляків: Bogaty jak żyd w parchy (помилкою надрук. paschy), див. Kolberg Pokucie ІІІ, 197; Adalberg Bogaty 26; пор. Номис 1345.

9. Богатий, як чорт лабатий. (Нагуєвичі) … рогатий. (Коломия)

Згірдно або зі злобою про багача. В дусі давніх аскетичних поглядів чорт уважається паном і володарем земних багатств. Те саме Номис 1488; Adalberg Bogaty 20; пор. Даль I, 68, 69.

10. Богатого з хвастливим не розпізнаєш. (Ількевич)

Один і другий любить хвалитися; див. Номис 2572.

11. Богатого і серп голит, а вбогого і бритва не хоче. (Ількевич)

Себто багатому і некорисні обставини не раз виходять на добре, а бідний не може скористати і з найкорисніших. Див. Номис 1600; Симони 2376. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 40.

12. Богатого покута, убогого бесіда. (Ількевич)

Бідний має хоч ту сатисфакцію, що може наговоритися про нещастя, яке постигло багача. Дослівно те саме Номис 1608 і в старопольськім Cnapius 34, пор. Adalberg Bogaty 4.

13. Богатому все ввіде. (Нагуєвичі)

Він викрутиться навіть із такого, де би бідний пропав; у нього нема сорому. Так само в німецькому: Dem Reichen geht alles hin, див. Wander III, 1612 (der Reiche 23).

14. Богатому дідько доносить. (Нагуєвичі) … додає. (Ценів)

Віра в нечисте походження багатства, пор. українську пісню про Купер’яна:

Хто багатий, хто хороший,

Кому носить з річки грошей.

Див. Номис 1422; згідне з нашим польське Adalberg Bogaty 51; Даль I, 69.

15. Богатому до серця не промовиш. (Нагуєвичі)

Він твердосердий, звик на все дивитися практично, холодно. Пор. латинське: Dives erga inopes surdus, ferrea corda gerit і німецьке: Wander III, 1616 (der Reiche 109).

16. Богатому і в пеклі добре. (Нагуєвичі)

Іронічно: заслужив на тяжку кару, то кипить у смолі, а бідні носять дрова та підкладають. Так часто малюють пекельний порядок у народних оповіданнях. Та сама приказка у поляків, Adalberg Bogaty 9.

17. Богатому йно красти. (Нагуєвичі)

Бо на нього ніхто не подумає; пор. Номис 1424; Дикарев 345; Носович с. 262.

18. Богатому й чорт діти колише. (Lewicki, Ількевич)

Те, що кому іншому шкодить, багачеві виходить на добро. Те саме Чубинский Багатство 10; Номис 1420; у поляків Petruszewicz 174, пор. Adalberg Bogaty 7; Дикарев 347; Носович с. 262; Wander III, 1612 (der Reiche 18); Даль I, 66.

19. Богатому не зич, бо забуде. (Голобутів)

Тільки бідний звик пам’ятати добро, яке йому хто зробив. Пор. польське: Bogatemu nie pożyczaj і nie dowierzaj (Adalberg Bogaty 11).

20. Богатому чорт діти колише, а бідному і нянька не хоче. (Darowski)

Багатому навіть зле виходить на добро, а бідному навіть від доброго годі діждатися добра. Див. Номис 1420.

21. Борше богатий запотребує бідного, ніж бідний богатого. (Нагуєвичі)

Говорять бідні в літі, коли багатому треба робітника; пор. вище 3; Wander III, 1613 (der Reiche 34, 36).

22. Будь богатий, як земля свята. (Збараж)

Формула благословенства, коли куми приймають дитину з хресту. Земля – джерело всякого багатства. Пор. Чубинский Багатство 13; польське Bogaty jak ziemia (Adalberg Bogaty 23).

23. В богатого приятелів много, а в бідного ні одного. (Снятин)

До багатого всі горнуться, а до бідного ніхто. Пор. Wander III, 1615 (der Reiche 85, 150); Wahl I, 37.

24. Вибрав сі, як богатому по смерть. (Нагуєвичі) Пішов … (Нагуєвичі)

Говорять, коли хтось пішов кудись недалеко і бариться дуже довго. Те саме в німецькім перекладі і з хибним поясненням Wander III, 1622 (der Reiche 220).

25. Добре богатому красти, а старому брехати. (Ількевич)

Бо на багатого не впаде підозріння, а старому повірять. Див. вище 16; Номис 1424; Čelakovský 167; Wander III, 1614 (der Reiche 65). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 65, 444.

26. Коли ж богатий, прошу ті до хати. (Тустановичі)

«Не бій сі, бідного не запросьит, а ще й псами затровjит» – додав бідний у поясненні до цієї приповідки.

27. Тогди він буде богатим, як пес рогатим. (Ількевич)

Говорять про лінивого, недотепного, марнотратного чоловіка. Див. Номис 1481; те саме у поляків Adalberg Bogaty 1.

28. У богатого багато грошей, а в бідного дітей. (Підволочиска) … вошей. (Збараж)

Широко розповсюджений погляд про більшу плодючість бідних, пор. Чубинский І, Багатство 9; Номис 1620 і вище Бог 291.

29. Умер богатий: ходім ховати! Умер убогий: шкода дороги. (Petruszewicz)

Багатому навіть по смерті віддають ліпшу честь, ніж бідному. Див. Номис 1604. Наша приповідка докладно передає середньовікову латинську віршу:

Si moritur dives, concurrent undique cives;

Si moritur pauper, veniet vix unus et alter.

Пор. Wander I, 138 (der Arme 139); III, 1605 (Reich 56); ще близша до латинської українська Номис 1603.

30. Хто богатий, той не любить дати. (Нагуєвичі) … той скупий. (Ценів)

Що багатство йде в парі зі скнарістю, це загальне спостереження, див. Даль І, 69; Adalberg Bogaty 36.

31. Чим богаті, тим раді. (Нагуєвичі)

Говорять гостям, себто: що маємо, тим раді вас приняти. Пор. Симони 2589. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 99.

32. Як би не був свиноватий, то би не був богатий. (Лучаківський)

Вислів тієї думки, що багатство звичайно здобувається не надто чесними способами, а власне людською кривдою, скупарством та скнарістю; ті прикмети й характеризуютьсясловом «свиноватий». Пор. польське Kto się chce zrobić bogatym, musi się na jakiś czas zrobić świnią (Adalberg Bogaty 42).

[Доповнення 1910 р.] 33. Богатий тішиться волами, бідний дітьми. (Старі Богородчани)

У багатого звичайно множиться маєток, у бідного діти. Пор. т. І, Богатий ч. 28.

[Доповнення 1910 р.] 34. Богатому й когут яйце знесе. (Мшанець)

Йому все щастить. Пор. т. І, Богатий ч. 11.

[Доповнення 1910 р.] 35. Богатому як в палацах бувати, бідному як за морем стати. (Дрогобич)

Протиставлення багатого і бідного, не зовсім ясно переведене.

[Доповнення 1910 р.] 36. Хто богат, той всім брат, а хто нічого не має, то о тім ніхто не знає. (Львів)

Багачеві легко бути щедрим, а бідний звичайно таїть свою бідність.

Багато [У І. Ф. – Богато]

1. Богато видіти, a не мати за що купувати, не треба й хорувати. (Гнідковський)

Говорить бідний чоловік, ходячи по ярмарку. Пор. польське: Widzieć a nie zużyć, to wielka obrada (Adalberg Widziec 19).

2. Богато говорити, а мало що слухати. (Тернопіль) … нема що … (Нагуєвичі)

Коли приходиться оповідати якусь прикру, а запутану історію. Пор. Adalberg Gadać 53.

3. Богато сі оженив: узяв жінку й троє дітей. (Нагуєвичі)

Іронічно про такого, що взяв покритку.

4. Є богато – минеся, а є мало – обійдеся. (Печеніжин) Є много … (Нагуєвичі) Як богато … а як мало … (Городок)

У сільському господарстві приходиться не раз редукувати бюджет видатків, який через те буває дуже нерівний, відповідно до засобів. Пор. німецьке: Viel muss man haben, mit Wenigen behilft man sich auch, Wander IV, 1634 (Viel 46).

5. Не богато, лиш трохи многа, а більше нічого. (Нагуєвичі)

Жартлива відповідь чоловіка, що прийшов до сусіда позичати хліба і його запитали, чи багато йому треба. Мовляв, здалось би й багато, та вже дайте хоч трохи.

6. Хто богато має, той ще жадає. (Кобиловолоки)

Звичайне спостереження, що охота до ощадності, запопадливість та захланність родиться і збільшується там, де вже є зібрані засоби. Пор. французьке: L’appetite vient en mangeant; Adalberg Mies 10; Wander IV, 1633 (Viel 20, 56, 69, 80).

7. Хто богато просит, нічого не дістане. (Коломия)

З цього ще не випливає, що хто мало просить, той усе й дістане. Те саме німецьке: Wander IV, 1635 (Viel 71).

Багатство [У І. Ф. – Богацтво]

1. Богацтво пушит, а бідацтво сушит. (Ценів)

Багатий товстіє, а бідний сохне. Пор. українське: Багатство дме, а нещастя гне. (Номис 1592); Чубинский Багатсво 5; пор. Даль І, 65.

2. Богацтво ся мине, мудрість не згорить, ні втоне. (Гнідковський)

Приповідка мабуть книжного походження; пор. Wander III. (Reichthum 114).

3. Богацтво – хробацтво, набє сі – мине сі. (Комарно)

Думка подібна як і в попереднім, та тут висловлена пластично; багатство порівняно із сиром, який набивається в діжку.

4. Богацтво, як піна на воді. (Нагуєвичі)

Воно минуще, любить переходити з рук до рук; пор. Wander ІІІ, 1629 (Reichthum 127).

5. Велике богацтво – великий клопіт. (Ценів)

Турбота нерозривно зв’язана з багатством; Пор. німецьке: Grosser Reichthum, schwere Sorge, і подібні Wander ІІІ, 1625 (Reichthum 27, 87).

6. Де богацтво, там і лайдацтво. (Львів) [Доповнення 1910 р.] Де богацтво там прокляцтво. (Ю. Кміт)

Погляд бідного чоловіка, який від багачів дізнав не одної кривди; пор. Wander ІІІ, 1627 (Reichtnum 71, 72, 95).

7. Нині богацтво, завтра жебрацтво. (Коломия)

Престара думка про наглу зміну людськой фортуни, пор. Овідіїв вірш: Irus est subito, gou modo Groesus erat (Ір – звісний жебрак у Гомеровій Одіссеї); див. також Wander III, 1627 (Reich 51).

Багацький [У І. Ф. – Богацький]

1. Богацька дівка працює від суботи до понедівка. (Ценів)

«У суботу строї ладить, у неділю танцює, а в понеділок зачинає спочивати» – пояснив селянин.

2. Богацька пшениця для мишей, жебрацька для людей. (Кобиловолоки)

Багачі держать свою пшеницю довгі літа в скиртах або засіках, де її з’їдають миші; бідний мусить свою зараз обмолотити й продати і вона йде на пожиток людям, хоч звісно найменше йому самому.

3. Богацьке, а жидівське ніколи не пропаде. (Лучаківський)

Багач і жид мають змогу добитися свого, виправувати свої претензії; бідний дуже часто мусить на своє махнути рукою, пускати кривду плавом.

4. Богацьке все величне. (Лучаківський)

Багач уміє кожний свій учинок, кожну свою річ показати іншим у принадній формі, щоб його хвалили; пор. Номис 1429.

Багацько [У І. Ф. – Богацько]

1. Хто має богацько, той бурчить, а хто мало, той мовчить. (Ількевич)

Значення двояке відповідно до значення слова бурчить: а) хто має багато, той вередує, тому все не до ладу, б) – той пишається, помітує бідними; Номис 1593.