Величатися – Весілля

Іван Франко

Величатися

1. Величався, як (вибачте) свиня в дощ. (Ількевич)

Насміх над чванькуватим чоловіком, що гордиться, не маючи до того ніякої підстави. Свиня дощу не любить і тікає до хліва, отже й порівняння взяте тут якось в роді lucus a non lucendo.

2. Величається, як жид пархами. (Гнідковський)

Значить величався таким, чого б властиво повинен соромитися.

3. Величjиє сі тим, як Гриць портками. (Нагуєвичі)

Насміх, коли хтось гордиться або величається якоюсь пустою або зовсім звичайною річчю.

4. Величіє сі, як Хома в церкві. (Нагуєвичі)

В Нагуєвичах цією приповідкою натякали на якогось Хому, бідного господаря, що в своїй обдертій гуні завсігди ставав у першім ряді, між чільними господарями.

5. Не чим то її так величають: зазуля, зазуля! (Ількевич)

Значення цієї приповідки для мене неясне.

Вельбити

1. Вельбит сі тим, як дівка цицьками. (Нагуєвичі)

Насміх, коли хтось надто гордиться чимось зовсім звичайним. Вельбити – польське wielbić.

Верба

1. Верба пожиточнійша від яблінки. (Збараж)

«Бо я верби маю і пліт і опал, верба росте де будь і не вимагає заходу, а яблінку щепи, поли, обвивай, від гусільниць оббирай, тай то вона вродить, коли їй ся хоче,» – так пояснював один господар.

2. Де верба, там і вода. (Ількевич)

Верба росте на мокрих, вогких місцях. Шукаючи місця, де би копати криницю, дивляться по вербах: де верби мають найбільше листя, там копають і надіються докопатися води.

3. На вербі грушки му показує. (Нагуєвичі)

Значить обіцяє щось небувале, неможливе, плете нісенітниці. Пор. Носович 349.

4. Учіпися сухої верби, а не мене. (Лучаківський)

Місце, де навіть верба не може рости але всохне, очевидно погане, нечисто. От тим-то й сама суха верба, що стоїть на такім місці, вважається осідком нечистого духа. Вчепитися сухої верби значить віддатися демонові, який живе в тій вербі, а може й повіситися на ній.

5. Вербові дрова, з-за Орьового жона, з Старої Соли корова, то біда готова. (Мшанець)

Орьове – гора на північний схід від Мшанця, а за горою села Нанчівка горішня й долішня, Тиха, Потік, Лінинка, Лаврів, Лінина, Тершів. В Мшанці жони самі тчуть полотно, а за Орьовим ні, несуть до ткача, понайбільше до мадзурів у Стрілковичах під Самбором. (Пояснення о. М. Зубрицького).

[Доповнення 1910 р.] 6. Верба ти в с-ці виросте. (Буданів)

Говорять дітям, що часто купаються, тому що верба любить рости над водою.

Веред

1. Веред, веред, ділько вперед. (Нагуєвичі)

Сільські діти люблять ходити купою. Коли лучиться їм іти гусаком, то зараз задні починають кричати: «Веред, веред» і т. д., на що передні відповідають криком: «Гаду, гаду, дідько ззаду», а сі й ті додають: «Дині, дині, дідько в середині!» І так кричать, доки всі не порівняються і не зіб’ються в купу.

Вередити

1. Вередит сі, мало не трісне. (Нагуєвичі)

Значить кричить щосили, сердиться, сварить.

Верем’я

1. Веремя, аж сі серце радує. (Нагуєвичі)

Говорять про гарну погоду.

2. По слоті вереня. (Гнідковський)

Образово: по біді наступає добро.

3. Чиє веремнє, того й погода. (Ількевич)

Знячення не ясне, бо ж верем’я і погода – все одно.

[Доповнення 1910 р.] 4. Коли вже тото веремя буде! (Стара Сіль)

Говорять люди тужачи за погодою.

Вереск

1. Вереск у хаті, що би і птах на кізлині не сів. (Нагуєвичі)

Говорять про сильний плач, коли сім’ю постигне якесь нещастя або коли сваряться та б’ються.

Верета

1. Верета воробців у просі. (Нагуєвичі)

Верета в значенні купа, громада. Летячи купою, воробці виглядають мов широке рядно, розпростерте в повітрі.

Веретено

1. Веретено як копач. (Нагуєвичі)

Значить незграбне, непридатне до роботи.

2. В мене веретено, що три квартали точено. (Бібрка)

Такими і подібними зворотами цинічного характеру допікають парубки дівчатам під час прядення на вечорницях.

3. Най сі веретено встидає, що голе ходит. (Нагуєвичі)

Говорить недбала господиня, коли їй дорікають, що у неї діти голі. Значить нема кому напрясти.

Веречи

1. Бодай ті вергло в горьичку! (Нагуєвичі)

Прокляття. Гарячка уявлена тут як якась яма, калюжа чи безодня, в яку таємна демонська сила кидає чоловіка.

2. Верг му як псу в зуби! (Нагуєвичі)

Згірдно, замість віддав або дарував щось.

[Доповнення 1910 р.] 3. Верг бис дещо на льотерию. (Ю. Кміт)

Веречи на льотерію – поставити на льотерію.

Верещати

1. Верещить як дідько. (Ількевич)

Порівняння не зовсім ясне. Як верещить дідько, цього мабуть ніхто не чув.

Вернути

1. А вернув би-с тото, що-с у мене звів! (Нагуєвичі)

Прокляття. Вернути тут у значенні vomere. Коли хтось погостившися в чиїм домі починає сварку з господарем і ще й грозить, що «вже більше не верну сюди.»

2. Вернуло би го з тамтого світа! (Нагуєвичі)

Прокляття, щоб чоловік умер і знов ожив. Таким людям приписують надзвичайну силу, найчастіше це «дводушники», упирі, слуги і запроданці злого духа.

[Доповнення 1910 р.] 3. Бодай єс тогди вернув, коли сі мертвий з гробу верне! (Нагуєвичі)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 4. Вернув як із лихого торгу. (Дрогобич)

Вернув невеселий, приміром із гостини після бійки.

Вернутися

[Доповнення 1910 р.] 1. Аби-с тогди вернула сі, коли пітикова з губів. (Жидачів)

Прокляття. Натяк на місцевий випадок, що якась жінка пішла в ліс на губи і не вернула більше до села.

Вертатися

1. Аж му сі з горла вертає, так сі наїв. (Нагуєвичі)

Наївся до несхочу, до переситу.

2. Вертається, як пес на блювотини. (Гнідковський)

Говорять про чоловіка, що сам розголошує, розмазує своє погане діло, або братається з тим, кому вперед закидав якісь погані та нечесні справи. Приповідка взята з Письма св.

[Доповнення 1910 р.] 3. Вертайся на єдній нозі. (Лучаківський)

Вертайся швидко, не барися.

Вертепити

[Доповнення 1910 р.] 1. Все ся таким вертепит, оби ни на лад. (Ю. Кміт)

Словом вертепитися означають якусь незвичайну і неприємну пригоду.

Вертіти

1. Вертит ни сі на язиці. (Нагуєвичі)

Коли хтось хотів щось сказати і моментально забув назву або місцевість та не може в тій хвилі нагадати її, хоч тямить, що перед тим знав.

2. Вертит му діру в животі. (Львів)

Говорять про балакучого чоловіка, що любить другому довго і нудно викладати свої плани, переконувати його в чимось, не пускаючи його від себе.

3. Вертит сі, як курка з яйцем. (Kolberg Pokucie)

Сміються з чоловіка, що бігає скрізь з якоюсь маловажною і нецікавою новиною.

4. Вертить ся, як швець в ярмарок. (Ількевич)

Давніше шевці в ярмарок не сиділи в своїх підсіннях або склепах ждучи купця, але набравши чобіт на дрючок ходили по торговицях поміж вози викрикуючи та захвалюючи свій товар.

5. Куда верти, туда верти, та треба вмерти. (Petruszewicz) Верти не верти … (Коломия)

Говорять брехунові, крутареві, якого нарешті приперто до стіни так, що мусить привнатися допоповнених злих учинків.

6. Хто хотів, той вертів. (Рогатин)

Говорять про річ полишену без дозору: хто хоче, може нею користуватися. Первісно мабуть про колоду, яка явичайно лежить коло кузні по селах і на якій пробують новозмайстровані сверлики, так що вона вся повна дір.

Верх

1. Аби моє на верха було! (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що в кожнім товаристві хоче бути перший, в кожній розмові хоче мати останнє слово, в кожній суперечці хоче мати рацію.

2. Аж через верх іде. (Нагуєвичі) … сі ллє. (Нагуєвичі)

Говорять, коли чогось забагато, більше ніж було треба.

3. Верх землі святої зогниєш. (Лолин)

Говорять злому чоловікові, що, мовляв, земля тебе не прийме або ніхто не схоче тебе поховати.

4. Верх дном поставити. (Нагуєвичі)

Перевернути, перемінити первісний порядок, зовсім ні на що звести, приміром господарство, хату і т. і.

5. Верхи на палиці поїдеш. (Нагуєвичі)

Значення двояке: 1) не маючи коня, візьмеш у руки палицю тай підеш пішки – узятий із дітської забави – їхати на вербових конях); 2) коли будеш напиратися їхати (мова про дітей), то візьму палицю і поб’ю.

6. Він уже по верха читає. (Нагуєвичі)

Значить читає плавно, не розділяючи складів. Говориться також образово про такого, що привчився до якогось, звичайно менше реального діла, приміром до зносин з дівчатами, до ходженя по корчмах і т. д.

7. Далі верх із хати знесеш. (Нагуєвичі)

Говорять до збиточного, марнотратного чоловіка.

8. З верха в голову бий. (Ясениця Сільна)

Це вважають за найтяжчий, найнебезпечніший спосіб биття, бо від нього чоловік не тільки відразу тратить притомність, але робиться глухий, тумануватий на весь вік.

9. Ти на мні верхом не поїдеш. (Коломия)

Значить не будеш верховодити наді мною.

10. У верьхи ти дорога! (Лолин)

Говорять лихому, напасливому чоловікові, мовляв, відчепися, йди на верхи та на гори, куди відсилають злих духів.

11. Хто має верх у хаті, жінка ци чоловік? (Нагуєвичі)

Так сварив чоловік на жінку, що верховодила над ним, очевидно вважаючи зовсім природним те, що верх – його.

12. Хто на верха, того бють. (Гнідковський)

Коли два борються і один другого кине на землю та приляже, то присутні розборонюють їх і при тім трафиться, що й поб’ють верхнього, коли той не хоче пустити свого противника. Загальне значення: хто дужчий і перемагає та кривдить слабшого, проти того звертається громада.

13. Ще я йому верха втру. (Ценів)

Значить приломлю верха, образово замість зіб’ю з нього пиху, покажу йому свою вищість, упокорю його.

[Доповнення 1910 р.] 14. Аби я так на верха був! (Угринів Горішний)

Жартливе прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 15. Що верх, то йинчий терх. (Гринява)

Терх – пакунок, який накладають на коня, звичайно, або полотняні бисаги, або дерев’яні бербениці, що звисають коневі по обох боках черева і держать його в рівновазі на небезпечних гірських стежках.

Верхівка

1. Верхівка – не риба, а тріска. (Любша)

Верхівка або уклія – дуже худа риба, через що рибаки не люблять її й брати.

Верховий

1. Верхове галузя вітри ломят. (Гнідковський)

Образово: хто підноситься високо понад громаду, на того найборше найтяжче спадає громадське нещастя.

Верша

1. Насмівалась верша з болота, коли оглядить ся, аж сама в болоті. (Ількевич)

Остерігають, коли хтось кпить собі з пригоди або клопоту другого, а сам може легко попасти в таку саму халепу.

Веселий

1. Веселий, аж му очи промовляют. (Нагуєвичі)

Про чоловіка з ясними, виразними очима. Пор. Záturecky IV, 310.

2. З веселими не жаль сі й повеселити. (Нагуєвичі)

Приговорюють у веселій компанії.

[Доповнення 1910 р.] 3. Би-сь була така весела, як козячий хвіст. (Коломия)

Жартливе прокляття, козячий хвіст ледве видно.

[Доповнення 1910 р.] 4. Веселий, як засватана дівка. (Львів)

Вона тішиться пожаданою зміною способу життя. Пор. Giusti 363.

Веселитися

1. Волю сі веселити, ніж смутити. (Голобутів)

Говорять при охоті, немов усправедливляючи радісний настрій так рідкий у селянському житті. Пор. німецьке: Hochzeit haben ist besser als Todte begraben, Wander II, 696 (Hochzeit 24).

2. Дай Боже нам сі повеселити, а вам сі подивити. (Голобутів)

Говорять жартуючи завидливому або такому, що докоряє веселим, підпитим людям їх забавою.

3. Нині сі весели, а завтра заплачеш. (Нагуєвичі)

Говорять до гуляки або п’яниці, якого жде нужда.

Веселиця

1. Веселиці воду пє. (Нагуєвичі)

Народ уявляв собі веселку як якусь істоту, що випиває воду з якихось певних криниць, ставів і т. і., а іноді з водою випиває й жаби та риби, які пізніше при великих тучах спадають із неба геть далеко від того місця, виссані в повітря. Пор. Adalberg Tęcza 1.

2. Веселиця каже: «Аби ти такий довгий був, як я!» (Коломия)

Перед веселкою почувають наші люди забобонний страх; їй приписують силу зміняти пол чоловіка, який стане там, де вона п’є воду, і загалом причинювати йому різне лихо.

Веселість

1. Веселість, то половина здоровля. (Замулинці)

Погляд, як бачимо, зовсім не аскетичний. Пор. Wander І, 1218 (Fröhlichkeit 10, 13, 14).

2. По веселості плач наступає. (Нагуєвичі)

Характеризується зміна людської долі, в якій чергуються приємні і неприємні пригоди. Пор. Adalberg Wesele 11; Wander I, 1219 (Fröhlichkeit 16, 18).

Весело

1. Весело, весело, подарунки несемо. (Калуш)

Примовляють в часі весілля, коли поїзд з музиками наближався до до дому.

2. Весело ми на серці. (Нагуєвичі) … на душі. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік у радіснім настрою.

3. Весело му сі діє. (Нагуєвичі)

Значить він веселий, тішиться.

4. Весело сі дивит. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка з веселою, відвертою фізіономією.

5. Кому дуже весело, той певно незадовго буде плакати. (Нагуєвичі)

Є таке вірування, що коли чоловіка має спіткати якесь велике нещастя, то швидко перед тим йому без причини робиться дуже весело, збирається на сміх. Пор. Wander І, 1219 (Fröhlichkeit 18).

6. Як весело, то най же буде на все село! (Ценів)

Окрик гулящого чоловіка, що рад би бачити все село в такім самім веселім настрою.

Весілля

1. Будем мати весілє: тато маму видає. (Ількевич) Весілє, весілє … (Яворів) … віддає. (Нагуєвичі)

Жартливо, коли тато з мамою сваряться або б’ються, або коли тато маму виганяє з хати

2. Весіля година, а біди до смерти. (Постолівка) … біди вік. (Постолівка) … на годину … (Зазулинці) Година весілля … (Кобаки) [Доповнення 1910 р.] Година весілє, біда на ціле житє. (Жидачів)

Говорить чоловік, що дістав недобру, ліниву або сварливу жінку. Пор. Adalberg Wesele 5; Wander I, 185 (Augenblick 2). [Доповнення 1910 р.] Оженившися нещасливо.

3. Весіля – курам смерть. (Гнідковський)

Бо на весілля переважно ріжуть курей, мабуть відгомін давнього поганського культу, де курка була ритуальною жертвою при шлюбі (див. А. А. Котляревский, О погребальных обычаях языческих славян, с. 85 (вказівка проф. М. Грушевського). Говорять також образово, приміром про панів, що бавляться коштом мужицької праці, муки й нужди.

4. Дай Боже на весілю віддячитись. (Сороки)

Коли молодий парубок або дівчина зроблять старшому якусь невеличку прислугу, приміром подадуть води або огню до люльки.

5. Доки сі весіле скоїт, то сі загоїт. (Коломия)

Говорять жартливо до дівчини або парубка, що жалуються на якусь болячку, терплять від рани або мають якусь гризоту. Пор. Adalberg Wesele 1; Дикарев 1605.

6. Же б не ти та не я, не було би весіля. (Сороки)

Жартливо, буцімто говорить сі слова придурковата молода або такий же молодий. Приповідки вживають також для характеристики якоїсь спілки, зліпленої з трудом і не піддержаної ширшим загалом; мовляв, таке тото, як весілля, зложене тільки з двох осіб. Пор. польське Wesele potrzebuje wielu (Adalberg Wesele 17).

7. Колись я тобі на твоїм весілю води подам. (Нагуєвичі)

Говорять до хлопця ябо дівчини, навіть малих, коли яке з них подасть старшому води. Пор. Wander II, 698 (Hochzeit 69).

8. Кому весіля, а курці смерть. (Petruszewicz) … весілє … (Ількевич) [Доповнення 1910 р.] Чиєсь весілє, а курці смерть. (Буданів)

Говорить меланхолійно невдачник, що з усякої, навіть найприємнішої для інших нагоди, надіється для себе не добра, а лиха. Пор. вище ч. 3.

9. Кругле весіля кому справити. (Гнідковський)

Значить набити його круглим буком.

10. На весілю всі свати, на хрестинах усі куми. (Ількевич)

Сватами властиво називаються лиш ті, яких діти побралися, а кумами лиш ті, що разом держали одну дитину до хресту. Та при веселій нагоді сю титулатуру розширяють на всіх присутніх.

11. На день весіля, а до віку клопоту. (Лучаківський)

Значення таке саме, як вище ч. 2.

12. Ни на кождім весілю плещут. (Kolberg Pokucie)

Значення неясне. Плескати – тут очевидно в значенні: балакати дурниці або неправду, значило би, що не на кожнім весіллі говорять неправду. Мабуть попсована приповідка: Не все то правда, що на весілю плещуть, див. далі Правда і Свадьба.

13. Обійдеся циганське весілє без марципана. (Ількевич) … марципанів. (Нагуєвичі)

Марципани – якесь делікатне печиво. Циган звичайно найбідніший у селі. Значить обійдеться бідний без панських вибагів, – але також, коли циганське весілля брати в згірднім значенні, в такім разі значення буде: таке ледаче діло, ледача компанія обійдеться без присутності якогось шановного чоловіка або загалом без церемоній.

14. Перед весілєм пси трубят, а кури сумуют. (Гнідковський)

Пси трублять – тішуться, що й їм дістануться бодай кості до гризення, а кури сумують, бо їх жде смерть.

15. Разом весіля й хрестини. (Коломия)

Коли молоді перед весіллям мали зносини з собою. Пор. Wander II, 698 (Hochzeit 68). Вандер додає невірне пояснення: Um eine Überfülle der Freude zu bezeichnen.

16. Справю я ти весільи. (Нагуєвичі)

Погроза, замість поб’ю, нароблю клопоту. Пор. Wander II, 698 (Hochzeit 61).

17. Я тобі за то на весілю решетом води подам. (Сороки)

Жартливо дякують за дрібну услугу, пор. вище ч. 7.

[Доповнення 1910 р.] 18. Гук, весілє – дьидя неню віддає. (Гринява)

Жартують, коли з якоїсь хати чути крик, коли муж жінку б’є.

[Доповнення 1910 р.] 19. День висіля, а цілий вік смуток. (Сілець Беньків)

Варіант до т. І, Весілє 2.

[Доповнення 1910 р.] 20. На весілє принесу колач і повницу віддам. (Криворівня)

Гуцульський звичай «Віддавати повницу» значить віддати молодій повну чарку горілки, налиту з її рук, при чім гість дає їй грошевий даток.

[Доповнення 1910 р.] 21. Що ми то за весілє, що го гино два дни! Як би било дві неділі, то би било ладне. (Мшанець)

Приспівка; марикують собі із короткого весілля. Давніше весілля, з усіма різними обрядами тривало цілий тиждень.