Бог (181 – 270)
Іван Франко
181. Де Біг церкву ставить, там дідько коршму. (Ількевич)
Приповідка основана на дійсній обсервації: церква і корчма, донедавна одинокі публічні будинки в селі, стоять звичайно на середині села, отже тим самим близько один одного. В переноснім значенні: спокуса, зіпсуття звичайно йде слідом за чеснотою, немов чигає на неї. Пор. німецьке: Wo der liebe Gott wohnt, hat auch der Teufel sein Nest (Frischbier II, 1346) з поясненням на церкву і корчму; ближче до нашого Wander II, 96 (Gott 2344).
182. Десь Бог від тебе мньиру загубив. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка надзвичайно високого.
183. Десь там уже Пан Біг за мене забув, що ми смерти не дає. (Нагуєвичі) … що мні не бере з того світа. (Нагуєвичі)
Говорять про себе старі люди, яким надоїло життя.
184. До Бога високо, до суду далеко. (Сороки)
Безпомічне положення покривдженого чоловіка, що не має змоги доходити своєї кривди.
185. До Бога з просьбою. (Ількевич)
Говорять чоловікові, що надармо шукав помочі у людей. Номис 143.
186. Доки ми Бог житьи подовжить. (Нагуєвичі) … жити позволить. (Дрогобич)
До смерті; пор. Wander II, 107 (Gott 2613): So lange mir Gott das Leben fristet.
187. Ей Богочку, таточку, дай погоду, то відроблю. (Лолин)
Гумор лежить у недокладній складній реченні: немов чоловік хоче відробити за погоду Богу; може також насміх над недбалим чоловіком, що затягнувши довжок на відробок, висловлюєтьсяся непогодою, при якій буцімто не може відробити його.
188. Єдному Бог дає аж за много, а другому й зовсім нічого. (Стрий)
Характеризуеться нерівність маєткова або соціальна між людьми.
189. Жиби тя Бог боронив від пшиницького бука, від михнівського вока, від бистрянського празника, від галівської вохоти, від площанського дякування. (Мшанець)
Подібних побожних бажань із сатиричним вістрям на різній місцевості стрітимо далі ще більше. Оцю приказку пояснюють так: «Давно билися найгірше в Пшинци (Мшанець, Старосамбірського повіту), в Михнівці крали дуже: що ввидів, то взяв; в Бистрім хто пішов на праздник, то був битий; в Галівці люди цікаві, полохкі, а Площани таку мають поведінку, що як весілля або яка комашня, то дуже дякують твердо, низько кланяються» (Етнографічний збірник VI, 362).
190. За Бога-смо забули. (Нагуєвичі)
Значить стали ми немилосердні, незгідливі та похопні до людської кривди. Говорять старші в приступі моралізаторського настрою.
191. За Богом молитва, за царем служба не пропаде. (Гнідковський)
Ніхто Богу не молиться а цареві не служить надармо, за все буває надгорода; пор. Номис 140; Дикарев 1960. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 297.
192. За все Богу дьикувати. (Нагуєвичі)
За добро й за зло; так потішають чоловіка в лихій пригоді; пор. Білоруське: За все хвалиць Бога (Носович с. 305); Wander II, 61 (Gott 1467). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 14.
193. За ким Біг, за тим і люде. (Ількевич)
На кого Бог ласкав, до того й люде горнуться, тому допоможуть.
194. За тим Боже, хто кого переможе. (Ількевич) … зможе. (Гнідковський)
Говорять жартливо, коли хтось у бійці береться помагати дужчому.
195. З Богом до бійки не станеш. (Ценів)
Силою Богу (божому присудові, приміром смерті, хворобі) не спротивишся. Пор. Номис 38; німецьке: Mit Gott kriegen ist bos, див. Wander II, 63 (Gott 1520).
196. З Богом до права не підеш. (Нагуєвичі)
Що Бог дасть, треба приймати, суперечка неможлива. Пор. Номис 41; білоруське: З Богом не бицьца (Носович 313); Wander II, 63 (Gott 1522).
197. З Богом на биструю воду! (Ількевич)
Іронічно, коли хтось напирається на якесь небезпечне діло. Те саме у білорусів (Носович 436).
198. З Богом, Парасю, коли ті люде просять. (Нагуєвичі)
З Богом – формула, коли кого виправляють у дорогу, замість іди, забирайся.
199. З Богом не грай! (Нагуєвичі) … не жартуй. (Пужники)
Остерігають чоловіка, що легкомисно божиться або загалом маловажить собі божі закони. Пор. Номис 89; Носович 313; німецьке: Gott ist kein Baier, er lasst sich nicht spotten (Bebel 504); Wander II (Gott 174; 11, 63 (Gott 1516, 1521, 1525).
200. З Богом не за пан-брат. (Нагуєвичі)
Бог чоловікові не рівня. Пор. старохорватське: Не чини се Богу брат (Гильфердинг 1942).
201. З Богом оставайте! (Нагуєвичі)
Говорить прощаючись той, що йде геть із хати. Пор. Wander II, 103 (Gott 2510).
202. З Богом свjитим обідайте, най Бог благословит! (Нагуєвичі) … вечерійте … (Нагуєвичі)
Приговорюють увійшовши до хати і заставши домашніх при обіді або при вечері і відповідаючи на їх звичайне: «Просимо до обіду». Пор. Wander ІІ, 105 (Gott 2576).
203. З Богом цуцику не грають. (Гнідковський)
Думка та сама, що в ч. 199, тільки тут приперчена порівнянням легкодушного чоловіка з цуциком, який для іграшки зачіпає великого і сильного.
204. Згулив Бога! Згулив Бога! (Пужники)
Іронічно на хитрого злочинця, що думав сховатися зі своїм злим ділом і якраз попався в руки. Окрик узятий із анекдота про цигана, що лізучи на дерево красти мед просив Бога помочі і обіцяв Богу свічку, а набравши меду і лізучи з дерева не хотів додержати обіцянки і похвалявся: «Згулив Бога» та тут же і впав на землю. Див. Етнографічний збірник VI, 568.
205. Здає му сі, що Бога за ноги вхопив. (Нагуєвичі)
Про гордого чоловіка, якому все ведеться і який задля того не хоче розуміти нещасливих, думаючи, що воно все так мусить бути. Подібно в старохорватському: Єда си ухитно Бога за браду? (Гильфердинг 751); ближче до нашого жидівське: Er hat unsern Harjet bei de Füss (Tendlau 685).
206. Змилувався Біг на рака, дав йому ззаду очі. (Ількевич) … очі там де с-а. (Petruszewicz) … над раком та му дав очи в г-ци. (Нагуєвичі)
Насміх, коли хтось другому з ласки дає такий дарунок, із якого обдарованому нема пожитку або з яким він не знає що почати. Приказка основана на погляді, що у рака голова там, куди він пливе, себто в хвості. Пор. далі Рак.
207. Знає Біг з неба, що кому треба. (Ількевич) Видит … (Гнідковський)
Значення двояке: а) боже провидіння дбає про кожного чоловіка; б) в нещасливих випадках чоловік не повинен попадати в зневіру, потішаючися тою думкою, що Бог наслав на нього це лихо для його ж добра. Пор. Номис 73; Adalberg Bóg 372; Wander II, 49 (Gott 1127, 1130).
208. З Паном Богом у задні двері! (Нагуєвичі)
Відправляють або виштовхують якогось немилого і непочесного гостя, влазливого жебрака і т. і.
209. З Паном Богом у лихий час! (Нагуєвичі)
Говорять комусь наприкреному, виправляючи його з хати.
210. І Бога не гніви, і чорта не дразни. (Гнідковський)
Значить жий з усіма в згоді, не наражуйся нікому. Пор. вище ч. 28, 34.
211. І йому щось Пан Біг держит. (Лімна)
І його чекає якась доля, якесь добро. Говорять про бідного, упослідженого, каліку і т. і.
212. І тобі колись Господь Бог тичкою відзначит. (Гнідковський)
Себто відплатить, обмежить твою самоволю. Говорять гордому, самовільному та безсовісному чоловікові. Натяк на звичай – розмірювати що року сіножаті і означувати межі тичками.
213. Іще-сь Бога за ноги не уймив. (Гнідковський) … не вхопив. (Нагуєвичі)
Ще нема певності, що тобі все буде добре вестися. Пор. вище ч. 205.
214. Казав Біг дати, але ще треба ждати. (Краоноіля) Обіцяв … (Ценів)
Значить буде добро, але не зараз. Конструкція першої половини цієї приповідки неправильна; «Казав Біг дати» не значить «Gott befahl zu geben», але: «казав Бог, що дасть», аналогічно до латинського dixit se daturum. Див. Дом 157. Пор. Французьке: Dieu consent, mais non pas toujour (Бог дає, але не щодня), пор. Wander І, 21 (Gott 414).
215. Каменьон до Бога не докинеш. (Ценів)
Значить проти божого присуду не запротестуєш, не збунтуєшся; що Бог дає, мусиш приймати.
216. Карає Біг старі кости за гріхи в молодости. (Ількевич)
Говорять звичайно про розпусних людей, що на старість мусять відхоровувати гріхи молодості. [Доповнення 1910 р.] Пор. Wurzbach 198.
217. Коби го Бог уже раз із того світа зібрав! (Нагуєвичі)
Говорять про ненадійно хворого чоловіка, що не живе, а мучиться. Пор. Wander II, 108 (Gott 2656).
218. Коби сі Бога бояв, а людей устидав. (Нагуєвичі)
Говорять про безпутного чоловіка, злодіяку або п’яницю. Загальніше староруське: Кто Бога боится, тот и людей стыдится (Симони 1349).
219. Кого Бог карати має, тому розум відбирає. (Нагуєвичі)
Загально звісна і давня приповідка про розумове затемнення, ослаблене розумових сил у злочинців. Пор. латинське: Quem Deus perdere vult, dementat; старохорватське: Кад Бог хоце кога педепсат, узме му памет. (Гильфердинг 1039); Носович 325; Wander II, 67, 78, 83 (Gott 1630, 1904, 2006). [Доповнення 1910 р.] Пор. Тимошенко 59; Славейков І, 225.
220. Кого Бог любит, того навиджає (Мінчакевич) … навіджає. (Petruszewicz) … навидит. (Залісє)
Себто посилає йому свої знаки – нещастя, якими випробовує і гартує його характер; пор. Номис 42. Приповідка взята з Біблії (Притчі Солом. III, 12): у церковно-слов’янському (Острожська Біблія): Кого же любит Бог, того и наказуєт; та аналогічне і в Сенеки: Deus quos probat, quos amat, indurat, rocognoscit, exercet (Seneca, De divina Providentia 4. Див. Wahl I, с. 27; Симони 810; Bebel 481.
221. Кого Бог любит, того не загубит. (Коломия)
Віра в те, що чесний, добрий чоловік не пропаде. Пор. Wander II, 77 (Gott 1878).
222. Кого Бог любит, тому хрестики посилає. (Дрогобич)
Значення таке ж, як і в ч. 220. «Хрестики» символічно замість терпіння, кари. У білорусів: … тому и церпение даець (Носович 325); німецьке: Wen Gott in den Himmel haben will, dem schicket er des Kreuzes viel, див. Wander II, 77 (Gott 1887); пор. чеське Koho Bůh miluje, křižem ho navštěvuje (Čelakovský с. 7). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 12.
223. Кого Бог назначив, того стережися. (Нагуєвичі)
У всіх народів звичайна відраза до калік з уродження, пор. польське: Zyz, łys і kut jrnoga jak się dobrze trafi, wielki cud od Boga (чув я в Нагуєвичах, пор. Adalberg Zyz 1); пор. жидівське: Wen Gott gezeichnet hot, var dem soll mer sich hüte (Tendlau 911); пор. Wander II, 77 (Gott 1883).
224. Кого Бог сотворит, того не уморит. (Мінчакевич)
Віра в боже провидіння, яке буцімто дбає про те, щоб усякий твір дійшов до призначеної йому мети. Номис 74. Пор. Wander II, 69 (Gott 1680).
225. Кого Бог укарати хоче, тому й розум відбере. (Ількевич)
Пор. вище ч. 219.
226. Кожний під Богом ходит. (Гнідковський)
Пор. вище ч. 148 і Номис 8.
227. Коли Біг годить, то й огонь горить. (Ількевич) Кому … тому … (Ількевич) … то й мокре … (Нагуєвичі)
Коли Бог дає щастя, дослівно: дає погоду. Іронічно: пожежі бувають найчастіше під добру погоду, в часі посухи; пор. Номис 14, 15.
228. Коли Бог дає, то й дзюрами пхає, а як забирає, то й вікна і двері на стежір відчиняє. (Збараж) Як … відбирає, то й двері відчиняє. (Теребовля)
Прибуток приходить звільна, а коли починається нещастя, то вже йде на всі заставки.
229. Кому Біг поможе, той все переможе. (Ількевич)
Говорить чоловік, що без своєї вини попав у нещастя і надіється при божій помочі вийти з нього; загалом – при божій помочі ніщо чоловікові не страшне. Номис 11; пор. середньовіковий латинський вірш: Nullum formidat, cui robur dextra Dei dat (Haller II, 12); Wander II, 76 (Gott 1849). [Доповнення 1910 р.] Пор. Le Roux І, 12.
230. Кому Біг розуму не дав, тому й коваль не укує. (Ількевич)
Говорять про глупих а гордих багачів або панів, що витрачаються на школи, на подорожі, буцімто щоб набратися розуму. Розум тут очевидно в значенні вродженої здібності.
231. Кому Бог дає, то за дурно. (Ценів)
Так сказав якийсь чоловік, коли його пан невинно велів набити.
232. Кому Бог дасть, то й на плечі завдасть. (Нагуєвичі)
Бог щедрий; звичайно іронічно: щедрий на біду, на нещастя, яких дає чоловікові не раз понад його силу. Пор. вище 13, 22.
233. Котрий Біг засмутив, той і потішить. (Гнідковський)
І смуток і потіха на чоловіка приходять від Бога; пор. Номис 45.
234. Котрий Біг змочив, той і висушит. (Гнідковський)
Говорять, коли в часі польових робіт піде дощ і змочить сіно або збіжжя. Пор. Номис 78; німецьке: Wen Gott nass macht, den macht’ er auch trocken, див. Wander II, 71 (Gott 1732).
235. Куди вас Пан Біг носить! (Нагуєвичі)
Значення двояке: а) куди ви ходили або куди зайшли! (пор. великоруське: Где вас Бох носил! Дикарев 1303) і б) що ви задумали, здалека заходите до властивої речі, відбігли від правди.
236. «Куме, ба та ци чули-сте, що старий Бог умер?» – «Ой, ой, а хто ж тепер Богом буде?» – «А, когось там виберуть.» – «Ба не знати кого? Може святого Миколая або Юрія.» – «Агу, куме, та певне, що мене ані тебе не виберуть, а когось із його фамелії». (Нагуєвичі)
Сю розмову вкладають в уста бойкам, характеризуючи їх наївність.
237. Має Бога на язиці, а дідька в зубах. (Ценів)
Про солодкомовного, облесного злого чоловіка. Пор. польське: Modli się pod figurą, a ma djabła za skórą (Adalberg Modlić się); ближче до нашого німецьке: Gott auf Zunge, und den Teufel im Herzen, див. Wander II, 14 (Gott 276).
238. Май же Бога в серци! (Нагуєвичі) Має … (Коломия)
Поклик до вродженої чоловікові доброти, до сумління.
239. Мигай, Божейку, мигай, я ся з тобов поділю! (Мшанець)
Говорив циган, лізучи в чужий сад красти під час бурі і блискавок. Пор. Етнографічний збірник VI, 567. Уживають цієї приказки й загалом для характеристики чоловіка, що зі старшими поводиться за пан-брата (розуміється, з дурноти).
240. Мигни, Боже, дам ти грушку! (Нагуєвичі)
Значення те саме, що в попереднім ч. 239.
241. Ми нових богів не потребуємо, ми старого Бога любимо. (Дрогобич)
Себто: не хочемо нових порядків, а волимо по старому.
242. Мусит нам Бог дати. (Darowski)
Жартливо, коли чоловік чогось дуже бажає і силкується вмовити в себе і в інших, що воно так і станеться.
243. На Бога вас лишаю. (Уриче)
Говорить прощаючись той, що відходить із хати; пор. німецьке: Gott befohlen! Wander II, 103 (Gott 2516); словацьке: Bohu poručil (Záturecky I, 116).
244. На Бога надія та й на кума Матія. (Березів)
Жартливо, коли хтось просить у другого помочі; мовляв: крім божої помочі потрібна також і кумова.
245. На Бога сі здаю. (Нагуєвичі)
В Бозі покладаю надію, пор. у пісні:
З тобою розстаюся,
На Бога здаюся. (Головацкий Песни І, 353).
246. Надія в Бозі, як товар у возі. (Лучаківський) … коли … (Petruszewicz) … сіно в стозі. (Збараж)
Значить тоді чоловік безпечний, не потребує журитися; пор. Номис 85.
247. На довіщки Бог дає. (Збараж)
Коли має чоловікові статися якесь велике нещастя, то Бог перед тим посилає певні знаки, мов віщунів будучого; чоловік прочуває, що щось станеться. Давати на-віщки, див. Номис 3905.
248. Най Бог помагає на все добре. (Коломия)
Формула вітання, коли когось зустрічають зайнятого працею.
249. Най Бог простит, коли кортит. (Kolberg Pokucie)
Людські бажаня і афекти звичайно перемагають вирозумувані правила та приписи.
250. Най буде й Біг, коби я взьити міг. (Пужники)
Характеризують захланного здирцю, злодія, лихваря і т. і. «Біг» у значенні ікони; пор. Етнографічний збірник VI, 487 і вище ч. 7, 68.
251. Най буде Богу невимівно! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, зробивши якесь добре діло або давши «на боже» і боячись споминати про це, щоб «випоминаючи» не розсердити Бога. У білорусів: Неуговорно Богу (Носович 374); у словаків: Neponosno Bohu (Záturecky I, 124).
252. Най вам Бог стократно надгородить! (Нагуєвичі)
Говорить жебрак, одержавши милостиню. У німців: Gott bezahl es ihm tausendmal! Wander II, 17 (Gott 340).
253. Най вас Бог благословит! (Нагуєвичі)
Звичайна формула благословенства, приміром молодих, як ідуть до шлюбу, або дітей, яких батько вмирає; пор. Wander II, 105 (Gott 2576, 7).
254. Най вас Бог боронить від збаразького права і від скалацького болота! (Скалат)
Пор. вище ч. 189. В Збаражі колись сиділи дуже острі пани, що за що-будь остро карали, а скалацьке болото ще донедавна мало славу.
255. Най вас Пан Біг провадит! (Нагуєвичі)
Говорять прощаючись до відходячого ті, що лишаються в хаті.
256. Най го Бог судит! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, що не хоче правуватися з іншим або не хоче говорити про нього зле, вдаючи осуд на Бога, подібне у великорусів: Бог ему судья! (Дикарев 576); Wander II, 99 (Gott 2418).
257. Най Господь Бог перескочит і ходачки замочит! (Кобаки)
Жартлива відповідь, коли кого запрошують до обіду. Треба розуміти: най перескочить через повну миску і таким робом благословить її.
258. Най йому Бог того не тьимит. (Борислав)
Формула прощення: мовляв, я прощаю і прошу Бога, щоб йому той гріх також забув; пор. німецьке: Gott soll es ihm nicht gedenken.
259. Най мене Бог пібє! (Нагуєвичі) … убє! (Ценів)
Звичайне закляття, яким чоловік пітверджує правду своїх слів. Пор. німецьке: Gott todte mich! Wander II, 103 (Gott 2498).
260. Най мі Бог діє де хоче. (Нагуєвичі)
Жартливо: нехай по смерті робить зі мною, що хоче, а тут я не можу інакше.
261. Най му Пан Біг секундує! (Дрогобич) … сухендує! (Дрогобич)
Секундувати – з латинського secundare – допомагати. Другий варіант жартливо.
262. Най ті Бог наверне на ліси та на дебрі! (Нагуєвичі)
Говорять злому, напасливому чоловікові. Формула винята з закляття проти бурі та граду, пор. Етнографічний збірник V, 68.
263. Най ті Бог ратує! (Нагуєвичі)
Значення двояке: а) серйозне, коли чоловік бачить іншого в небезпеці, з якої не може його вирятувати; б) згірдне, про недотепного чоловіка і самохвалька.
264. Най тя Бог провадит і в найбільше болото посадит. (Яворів)
Жартливе прощання з непожаданим гостем.
265. На кого Біг, на того й люди. (Ількевич; Стібно, Жидачів)
Значить гнівається, того й люде цураються; пор. дослівно згідне з нашим білоруське (Носович 352) і німецьке: Wenn Gott zürnet, so zürnen alle Creaturen, див. Wander II, 86 (Gott 2090); II, 63 (Gott 1503); Даль 1, 7, 9; дослівно схоже з нашим Adalberg Bóg 267. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 169.
266. На тобі, Боже, що міні не гоже. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] На тобі Боже, що ми сі влізти не може. (Винники)
Іронічно, коли хтось дарує іншому, або дає на загальну ціль щось маловартне або таке, що йому самому непотрібне; пор. німецьке: Was die Welt nicht mag, opfert man Gott, див. Wander V, 175 (Welt. 455); згідне з нашим Adalberg Bóg 273; Brzozówski Bóg 27. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 295; Даль І, 303.
267. Наш Біг, наше г-о. (Коломия)
Про захланного чоловіка, що не радий уступити іншому ані в найменшій дрібниці. Приповідка основана на звісному анекдоті про жидів, яких збиточний Іван дурив повістю про бійку Бога руського з жидівським; пор. Етнографічний збірник II, 3; Κρυπτάδια V (Folklore de l’Ukraine 181 – 182).
268. На щось і ми Пану Богу потрібні, що нас на світі держит. (Нагуєвичі)
Говорять бідні люди, особливо коли хто лає їх непотрібами.
269. На що ти другого Бога взиваєш, коли свого маєш? (Ількевич)
Коли хто йде до ворожбита, якого на Підгір’ї іронічно називають «богом». Близьке до нашого польське Adalberg Bóg 334.
270. «На що ті Бог сотворив?» – «На біду та на нужду.» (Нагуєвичі)
Це мала бути така катехізація. Священник питав дівчину, що прийшла давати на заповіді, молитов – не знає, питав десять заповідей – не знає; запитав як вище, і одержав відповідь як вище. Оповідають жартом, характеризуючи сумну долю селянина.