Бог (361 – 440)
Іван Франко
361. Що сі будеш Богу наприкрити? (Нагуєвичі)
Говорять до такого, що любить надто довго молитися.
362. Що ти Бог дав, то держи си. (Нагуєвичі)
Термін «Бог дав» розуміють досить широко, приміром вода принесла, найшов гроші закопані.
363. Я в тім як стою так стою, тай сі хіба Бога бою. (Нагуєвичі)
Характеристика неподатливого чоловіка, що переконаний про праведність свого діла. Пор. Лютерове: Hier stehe ich und kann nicht anders.
364. Я з Богом на раді не був. (Нагуєвичі)
Значить не знаю таємного, будущого і не можу поручитись за те, чого не знаю. Пор. німецьке: Man muss Gott nicht in seine Ratsstube steigen, див. Wander II, 62 (Gott 1475).
365. Якби Бог пастуха слухав, то би весь товар виздихав. (Коломия)
Говорять про марність проклять. Пастух увесь день кляне, а проте товарові це не шкодить. Пор. Номис 4124; Чубинский Бог 13; Wander II, 67 (Gott 1628). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 9.
366. Як би з Богом говорив. (Ількевич)
Насміх над чоловіком, що вдає дуже мудрого, ніби знає всякі тайни.
367. Як би не Біг, то хто б нам поміг. (Коломия)
Усяка поміч від Бога. Те саме у великорусів Даль І, 2.
368. Як би я Богом був, то би не так запорядив. (Нагуєвичі)
Жартливо уговкують чоловіка, що нарікає на свою долю.
369. Як Біг не схоче, то хоч би десять голов мав, нічого не зробиш. (Ількевич)
Мати десять голів – конкретно замість мати розум за десять людей. Див. Номис 17.
370. Як Бог вділяє, то і вікном пхає, а як відбирає, то й дверей заперає. (Постолівка) [Доповнення 1910 р.] Як Бог дає шпару, вікно отвирає; як заберає, дверей не запирає. (Мшанець)
Доробитися добра тяжко, але стратити легко. Пор. вище ч. 228 і Чубинский Бог 9.
371. Як Бог дає, то не продає. (Нагуєвичі)
Значить дає не скупо, а щедро. Пор. німецьке: Gott gibt mit vollen Handen, Wander ІІ, 24 (Gott 513).
372. Як Бог дасть, так буде. (Нагуєвичі)
Чоловік укладає собі всяко, але здобуток звичайно не залежить від його волі. Пор. німецьке: Es liegt in Gottes Hand, див. Wander ІІ, 9 (Gott 181), – привідка дуже давня, пор. Гомерове Πάντα θεὦν ἐν γοὐνασι κεἶται (усе лежить на божих колінах); Adalberg Bóg 152.
373. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. (Нагуєвичі)
Фаталістичний погляд на щастя: воно приходить не раз до такого, що його зовсім не шукає. Пор. вище ч. 354; Номис 13; німецьке: Wem Gott wohl will, dem wirft er es zum Fenster hinein, див. Wander ІІ, 76 (Gott 1863). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль ІІ, 170.
374. Як Бог на небі! (Дрогобич)
Тобто: так, це правда. Формула закляття. Те саме Adalberg Bóg 155.
375. Який же ти Боже! Ані раз жарту не знаєш! (Нагуєвичі)
Жалівся циган, упавши з дерева, пор. вище ч. 199, 204. Насміх над чоловіком, що з власної вини попав у біду, ще й жаліється.
376. Як ми Бог милий. (Дрогобич)
Формула закляття, божби, мабуть узята з польського, див. Adalberg Bóg 161.
377. Як ми Богу, так Бог нам. (Сороки)
Тобто: даємо, жертвуємо. Пор. Чубинский Бог 17; Носович 480; Adalberg Bóg 161.
378. Як ми до Бога, так Бог до нас. (Коломия)
Тобто: ставимо себе. Людське життя в значній мірі виплив тих етичних основ, на яких живе чоловік. Те саме Adalberg Bóg 164.
379. Як нема, то й Бог не дасть. (Нагуєвичі)
Загальна думка про людську безсилість супроти недостатку. Пор. німецьке: Wo nichts ist, da hat der Kaiser sein recht verloren, пор. Wander ІІІ, 1019 (Nichts, 84, 92).
380. Як не ти, Боже, хто нам поможе? (Тернопіль)
Бог найліпша, найпевніша допомога в нещасті. Те саме у поляків (Adalberg Bóg 179).
381. Якого ня Боже сотворив, такого ня маєш. (Топільниця)
Висловлена детерміністична думка, що чоловік не повністю відповідальний за свої вчинки, бо вони в значній мірі залежать від його вроджених здібностей, соціального стану, місцевості і т. і. обставин, яких він сам собі не вибрав. Пор. німецьке: Es ist ein jeder, wie ihn Gott geschaffen hat, auch oft noch ärger. Wander ІІ, 8 (Gott 170); згідне з нашим Adalberg Bóg 159.
382. Як Пан Біг дав, той скалубинами охав, а як відбирає, то й двері не замикає. (Незабитовський)
Добро приходить помалу, з трудом, а лихо від разу; пор. вище 282, а також польське Brzozówski Bóg 35; Adalberg Bóg 167.
383. Як си в Бога щістьи зичу. (Дрогобич)
Формула, якою заклинається чоловік, що щось зробить, або що його слова правдиві.
384. Я не Пан Біг, наперед не знаю. (Нагуєвичі)
Коли хтось питає другого, що й як буде. Будуще знає тільки один Бог. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 313.
385. Я собі це не віскакав, так міні Бог дав. (Ценів)
Значить не власновільно, не з іграшки це роздобув (приміром хворобу, уломність, але також вроджений розум, багатство).
[Доповнення 1910 р.] 386. Бог би тє крив! (Криворівня)
Побожне бажання.
[Доповнення 1910 р.] 387. Бог буком не бє. (Тростянець)
Пор. т. І, Бог ч. 84, 85.
[Доповнення 1910 р.] 388. Бог всьо в руках тримає. (Великі Очі)
Загальна церковна віра, що Бог вседержитель.
[Доповнення 1910 р.] 389. Бог дасть, стисне і подасть. (Мшанець)
Значення не ясне.
[Доповнення 1910 р.] 390. Бог за глину, я за калину. (Лучаківський)
Говорить чоловік, якому вмерла жінка; значить її тіло – глина, а він думає сватати рум’янолицю дівку – калину.
[Доповнення 1910 р.] 391. Бог карає за ниправду. (Великі Очі)
Загальнолюдський погляд на божу справедливість.
[Доповнення 1910 р.] 392. Бог кождому чьистку тримає. (Голешів)
Народне вірування, що Бог призначує кожному чоловікові його долю.
[Доповнення 1910 р.] 393. Бог на небі всьо видит. (Нагуєвичі)
По церковному віруванню Бог всевидючий.
[Доповнення 1910 р.] 394. Бог ни напасть. (Жидачів)
Віра в Бога – природна потреба людської душі.
[Доповнення 1910 р.] 395. Бог усе видит. (Нагуєвичі)
Варіант до ч. 393. Пор. Le Roux І, 12.
[Доповнення 1910 р.] 396. Бодай Бог боронив від такого! (Ю. Кміт)
Побожне бажання при згадці про нещастя.
[Доповнення 1910 р.] 397. Бодай вас Бог пережегнаў! (Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Пожегнати те, що у нас благословити. Це бажання ласки божої, приміром такому, що йде в дорогу.
[Доповнення 1910 р.] 398. «Боже! Боже!» – «А чого там небоже?» – «Їв бих, Боже.» – «Роби небоже! Не хочу Боже!» – «Терпи небоже!» (Космач)
Дотепна парафраза думки, що без праці чоловік буде терпіти голод.
[Доповнення 1910 р.] 399. Боже вам пережегнай. (Чирна – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Боже вас благослови на дальше життя чи на якесь діло.
[Доповнення 1910 р.] 400. Боже відпусти гріха, коль натура лиха. (Ю. Кміт)
Пор. т. І, Гріх 28.
[Доповнення 1910 р.] 401. Боже, милостив буди міні грішному тай мельничку горішному. (Тухля)
Жартлива молитва.
[Доповнення 1910 р.] 402. Божи, Божи, злізь, подиви сє, тай назад вирни сє! (Буданів)
Жартлива примівка, коли чоловік дивиться на щось несуразне.
[Доповнення 1910 р.] 403. Борони Боже, як при блощицях гниди сі плоді! (Карлів)
Згірдно говорив чоловік про лихого попа і дяка.
[Доповнення 1910 р.] 404. Волів бив Бог ту душу всадити в колєчу грушу. (Стібно)
Говорять про докучливу, незгідливу людину.
[Доповнення 1910 р.] 405. Дав би Бог, аби господареви без жінки в хаті сонце ні сходило, ні заходило. (Криворівня)
Побожне бажання, щоб порядний господар не лишався вдівцем.
[Доповнення 1910 р.] 406. Дай Боже, аби все було гоже. (Нагуєвичі)
Побожне бажання в формі мудрування. Пор. Даль І, 28.
[Доповнення 1910 р.] 407. Дай Боже наших літ дожити та таким бути. (Товмачик)
Говорили до старого, поважного і всіми любленого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 408. Дай Боже всім по сім, а нам по вісім. (Горохолина)
Жартливе побожне бажання.
[Доповнення 1910 р.] 409. Дай но Богойку, аби він умер! (Ю. Кміт)
Молилися молода жінка за старого чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 410. Дай ти Боже вік тай торбу на бік, тай темної ночі костур межи очи! (Кнігинин Р.)
Побожне бажання замість прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 411. Дай ти Боже і з води із роси, а ще й з калабані! (Кнігинин Р.)
Жартливе бажання не добра, а лиха.
[Доповнення 1910 р.] 412. Дай ти Боже лік – сім кольок під бік, аби ті кололи цілий рік! (Нагуєвичі)
Побожне бажання замість прокляття.
[Доповнення 1910 р.] 413. Де Бог дават, і на скарбощі пхат, а як одберат, ани двери, ани не заперат. (Вислік Великий – Верхратський, Про говор галицьких лемків)
Варіант до ч. 370, 382.
[Доповнення 1910 р.] 414. Жив Бог – жива душа моя. (Тростянець)
Примівка біблійного походження, основана на вірі, що людська душа – частина божества.
[Доповнення 1910 р.] 415. З Богом нима жартів. (Жидачів)
Бог-найвища сила і найвища святість.
[Доповнення 1910 р.] 416. З Богом нима права. (Жидачів)
Що Бог кому судить, того не розсудить. Пор. т. І, Бог 196.
[Доповнення 1910 р.] 417. Кілько є богів? Панський, руський і жидівський. (Дидьова)
Жартують бойки із різниці церков та віросповідань.
[Доповнення 1910 р.] 418. Бог мене злучив з ним і люди. (Ю. Кміт)
Говорила жінка про свого шлюбного чоловіка.
[Доповнення 1910 р.] 419. Мене буди Бог диржяти і добрі люди. (Ю. Кміт)
Говорить чоловік, надіючися ще прожити довгий час.
[Доповнення 1910 р.] 420. Ми всі під Богом. (Товмачик)
Пор. т. І, Бог 148.
[Доповнення 1910 р.] 421. Най Бох пирискочит, тай постоли помочит. (Камінка Струмілова)
Проситься приміром до вечері або до обіду, а прошений відповідає цією приказкою. Пор. т. І, Бог ч. 257.
[Доповнення 1910 р.] 422. Най ти Бог допомагає! (Великі Очі)
Звичайне побожне бажання. Пор. т. І, Бог 121.
[Доповнення 1910 р.] 423. Не казав Бог дати, але казав Бог ждати. (Старі Богородчани)
Пор. т. І, Бог 214.
[Доповнення 1910 р.] 424. Ні до Бога, ні до оборога. (Яблунівка)
Жартують із чоловіка, що не знає, куди себе приткнути.
[Доповнення 1910 р.] 425. «Ой Божи, Божи!» – «Га?» (Жидачів)
Жартливо озивається чоловік, коли хтось інший зітхає: «Ой Боже, Боже!»
[Доповнення 1910 р.] 426. Ой Боже, Боже, даєш тому, що не може, а я би міг, та не дав Біг. (Миколаїв над Дністром)
Варіант до т. І, Бог ч. 287.
[Доповнення 1910 р.] 427. Ой Боже, татку, дай жінку гладку. (Ілинці)
Побожне бажання парубка, що хоче женитися.
[Доповнення 1910 р.] 428. Ой Боже, гай-гай! (Жидачів)
Пускають ім’я боже на вітер.
[Доповнення 1910 р.] 429. Перед Богом, сонцем, судице-царице. (Головацький Збірки)
Уривок із якогось заклинання.
[Доповнення 1910 р.] 430. Святий Боже, святий кріпкий, пішов богач на зарібки. (Жидачів)
Дивувалися з багача, що збіднівши мусив іти на заробок.
[Доповнення 1910 р.] 431. У Бога надія. (Жидачів)
Чоловік у житті все надіється божої помочі.
[Доповнення 1910 р.] 432. Хоть Бог боргує, однак не дарує. (Кукизів)
Він жде іноді поправи грішника, але його гріх мститься на нім.
[Доповнення 1910 р.] 433. Що Бог дасть, то добре. (Львів)
Народна віра в те, що всяке добро йде від Бога. Пор. Славейков І, 212.
[Доповнення 1910 р.] 434. Що кому Бог дасть. (Львів)
Говорять про різнородні людські долі. Пор. Даль І, 30.
[Доповнення 1910 р.] 435. Як би Бог ласкав, буде й мій бич траскав. (Надвірна)
Пор. т. І, Бог 2.
[Доповнення 1910 р.] 436. Як Бог дає, то шпары затыкає. (Туринсько)
Пор. вище ч. 370.
[Доповнення 1910 р.] 437. Як Бог не божит, то і огонь не горит. (Стібно)
Божити в значенні сприяти, благословити.
[Доповнення 1910 р.] 438. Якось Бог даст і потисне і подасть. (Мшанець)
В осені 1905 р. сніг упав досить вчасно і люди бідкалися, бо ще бульби не викопали, дров на зиму не зладили, та потішали себе оцією приповідкою. (М.Зубрицький).
[Доповнення 1910 р.] 439. Што Бог дасть, то буде, а від зла і вином не викупитися. (Ізби)
Народна віра в залежність людського життя, від божої волі.
[Доповнення 1910 р.] 440. Біг запєток! (Львів)
Жартлива пародія формули: Біг заплать! [У І. Франка ця приповідка стояла під окремим реєстровим слово «Біг», але інші приповідки, де вживається саме «Біг», розміщені під словом «Бог». Тому її перенесено сюди. – М. Ж., 7.02.2021 р.]