Весло – Взяти
Іван Франко
Весло
1. Від весла до кресла. (Гнідковський)
Говорять про чоловіка, що нагло забагатів, зробив кар’єру, дослівно: з весляра вийшов на радника чи загалом на пана.
2. То так як би веслом по воді вдарив. (Ценів)
Значить нема сліду, не робить ніякого впливу. Говорять про якісь марні зусилля, про упімнення, звернені до упертого чоловіка.
Весна
1. Весна раз красна. (Ількевич) Раз весна … (Гнідковський)
Значить раз у році, а потім мине. Образово про молодість, якої радість і принада цвіте раз у житті, а потім не вертає.
2. Весною сій, осінню збереш. (Гнідковський)
Значить замолоду працюй та дбай, а на старість будеш користуватися.
3. Зелена весна чорне сіно з’їдає. (Гнідковський)
Не маючи досить свіжої паші, худоба весною з’їдає й те найгірше сіно, якого не хотіла їсти в зимі. Чорне сіно, таке що гнило на сльоті.
4. На весні корець дожджу а лижка болота, а в осени лижка дожджу, а корець болота. (Нагуєвичі)
На весні йде все до тепла, повітря сухіше і все швидше висихає, а в осени навпаки. Те саме у поляків Adalberg Wiosna 2; у білорусів Носович 269; у словаків Záturecky XIV, 1.
5. На весну чміль, у осени пчола жениться. (Гнідковський)
Навесні джміль перший вихапується з зимівки і бренить весело, а в осени він гине, а бжола бренить весело, бо має запас меду. Про джмельові зальоти до бжоли навесні див. оповідання Вінок II, 395.
6. Прийшла весна, замуж не йшла; прийшло сі осінь, замуж не йшло сі; прийшли місниці, таки сидит сі. (Яворів)
Жартують в дівки, що засиділися в дівках, хоч їх ровесниці повиходили заміж.
7. Рана весна, рана зима. (Березів)
Господарська ворожба. У німців: Später Frühling, früher Winter, Wander I, 1238 (Fruhling 15).
[Доповнення 1910 р.] 8. Весна не зачне ся поки крупи не падут. (Лучаківський)
Крупи замість снігу впадуть тоді, коли повітря потепліє.
[Доповнення 1910 р.] 9. Прийшла весна барзо тісна. (Миколаїв над Дністром)
На весну звичайно бідніші селяни терплять передновок.
Веснувати
1. Дай Боже веснувати, лиш не переднівкувати. (Голобутів) Файно … коби лиш … (Лолин)
Веснувати – робити весняну роботу в полі та огороді. На жаль, весною аж надто часто, особливо у бідніших селян, трапляються голодні переднівки.
Вести (ся)
1. Веде му сі як з води. (Нагуєвичі)
Щось ведеться – первісно про домашню худобу, значить плодиться і виховується; переносно: щаститься. Порівняне «як з води» натякає на плодющу силу води.
2. Ведут го як вола за роги. (Нагуєвичі)
Значить тягнуть не зважаючи на опір. Говориться звичайно про п’яного чоловіка, що на підпитку любить шукати собі сварки або братися до бійки, так що треба на силу втихомирювати його і відводити до дому. Пор. Adalberg Wieść 3.
3. Доти сі веде, доки не переведе. (Нагуєвичі)
Дотеп лежить у анаколюті: доти чоловікові щаститься, доки не змарнує свого добра. Подібно збудоване, хоч з відмінним значенням, польське: Wiedzie się, wiedzie, aż cię nareszcie zwiedzie (Adalberg Wieść się 7), де в другій половині треба дорозумітися підмета: szczęście.
4. Коли сі веде, то сі й згублене найде. (Нагуєвичі)
Значить коли чоловік має щастя.
5. Кому ся веде, тому ся і когут несе. (Залісє)
Жартливо, коли хтось має надзвичайне щастя. Пор. Adalberg Wieść się 3; Дикарев 1323; Wahl II, 26.
6. Що сі не веде, то сі не веде. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Коли ся не веде, то ся не веде. (Богородчани)
Говорить з резигнацією чоловік при невдачі якогось трудного діла.
7. Як ся кому веде, то й ліпше краде. (Постолівка) … й дньом украде. (Ценів)
До всього треба мати щастя, а до крадіжки ще й поготів.
8. Як сі веде, то й дівка хлопця приведе. (Коломия)
Жартливо або іронічно; значить коли на чоловіка спадають усякі лиха, то ще й таке спаде на нього в додатку.
9. Як сі веде, то сі веде. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що йому все щаститься.
[Доповнення 1910 р.] 10. Ведуть його, аж ся мир карує. (Тухля)
Ведуть когось, приміром злодія, зловленого на гарячім учинку, серед великого збіговища народу.
[Доповнення 1910 р.] 11. Кому ся веде, тому і когут ся несе; а кому ся не веде, і курка не хце. (Турка)
Характеризують поводження і неповодження деяких людей. Пор. т. І, Вестися 5.
[Доповнення 1910 р.] 12. Як ведеться, то й когут несеться. (Сілець Беньків)
Варіант до т. І, Вестися 5.
[Доповнення 1910 р.] 13. Як си не веде, то не треба підгонєти. (Снятин)
Коли чоловіка стріне нещастя, то за ним тягнеться й друге.
[Доповнення 1910 р.] 14. Як сі виде, то когут єйці несе, а як біда, то й курка знести сі ни дурна. (Жидачів)
Варіант до ч. 11, 12.
Весь, вся, все
1. Вже по всьому. (Нагуєвичі)
Значить уже все минуло, справа скінчилася, хворий умер і т. і.
2. Він до всього! (Нагуєвичі)
Значить готов, береться, все вміє. Пор. великоруське: На все руки мастер (Дикарев 3421).
3. Все в своїм часі. (Нагуєвичі)
Отже треба зробити. Пор. французьке Chaque chose à son temps і под. Wander I, 46 (Alles 4).
4. Все з Богом! (Нагуєвичі)
Значить зачинай, роби, жий і т. д. Пор. Wander І, 46 (Alles 15).
5. Все мине, гріх сі лишит. (Нагуєвичі)
Говорять моралісти на тій основі, що зле довше пам’ятається, ніж добре. Зовсім навпаки у німців: Alles vergeht, Tugend besteht, Wander I, 47 (Alles 38). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 118.
6. Всі на мене, всі на мене: агі на мене! (Ценів)
З розпукою, звичайно гумористичною, скрикує чоловік, до якого з різних боків рівночасно пристають люди з докорами, закидами або неприємними запитаннями.
7. Всі-смо свої тут. (Нагуєвичі)
Не конче значить: свояки, але звичайно люди знайомі, причасні до якогось спільного діла.
8. Всього на-всього тілько маю. (Нагуєвичі)
Значить лише стільки, а більше ні. Пор. німецьке: Alles in Allem.
9. Всьому конець буде. (Нагуєвичі)
Значить минеться добро й лихо. Пор. Wander І, 46 (Alles 20). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 117, 118.
10. Всьо пусте. (Коломия)
Поговірка при якійсь малій страті, яку легко переболіти. Пор. Wander І, 46 (Alles 8).
11. На все свій чьис. (Нагуєвичі)
На кожну річ приходить відповідна пора. Пор. німецьке: Alles hat seine Zeit і под. Wander І, 46 (Alles 4). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков ІІ, 117.
12. На все час буде. (Коломия)
Значить усе поробиться, часу вистане на все, нема чого надто квапитись.
13. На всьо плюну. (Нагуєвичі)
Значить усього зречуся, все покину.
14. Ни всі на него: Агій на него! (Kolberg Pokucie)
Хтось один упоминається за чоловіка, на якого накидаються всі інші: та й той, що впоминається, не дуже-то любить напастованого. Пор. вище ч. 6.
15. По нім сі всього надій. (Нагуєвичі)
Говорять про непевного або злого чоловіка, від якого можна надіятися і найгіршого лиха.
16. То всьо байка. (Нагуєвичі) … байки. (Нагуєвичі) … фрашка. (Нагуєвичі)
Значить пуста, неважна річ.
17. Ци вся ци не вся, я втяв гопки тай пішов. (Нагуєвичі)
Передражнюють бойків. Поговірка основана на анекдоті про бойка, що зайшовши до костела, при музиці органів почав танцювати. Поляки упоминають його: Cicho, Bojku, bo to msza! А він відповів: «Ци вся, ци не вся» і т. д. Див. Етнографічний збірник VI, 166.
[Доповнення 1910 р.] 18. Всьо може бути. (Львів)
Сфера можливості не обмежена.
[Доповнення 1910 р.] 19. Всьо било й загирилося. (Ю. Кміт)
Згадують про колишнього багача.
[Доповнення 1910 р.] 20. Всьо по дурному йде. (Нагуєвичі)
Марикує собі чоловік, що сам себе вважає дуже мудрим.
[Доповнення 1910 р.] 21. Всьо буде гаразд. (Ю. Кміт)
Надіється чоловік у веселій хвилі.
Вечеря
1. Вечеря з обідом. (Львів)
Говорять, коли хтось вечеряє не обідавши. Пор. пісню:
Ой на ж тобі, наймитоньку, вечерю з обідом,
А як тобі буде мало, то докладай хлібом. (Нагуєвичі).
2. Вечеря коротка, але за то ніч довга. (Коломия)
Жартують з такого, що ляг спати скупо повечерявши або не вечерявши зовсім і через те не міг спати вночі. Інакше у словаків: Večera krátka, noc lahká. (Záturecky V, 257); Wander I, 8 (Abendbrot 1, 4); подібне до нашого Wander I, 9 (Abends 11).
3. Суху вечерю дати. (Коломия)
Образово: набити, насварити.
4. «Що буде на вечерю?» – «Г-о.» – «Добре, прошу пані, а для челяди що?» (Яворів)
Оповідають про скупу паню і кухарку.
[Доповнення 1910 р.] 5. Що буде на вечеру? Мовчанка і терпячки. (Яблонів)
Говорить саме собі немаюче подружжя.
Вечеряти
1. Вечерьийте з Богом свjитим, пан Бог благословит!
Відповідь прихожого, що ввійшовши в хату застане домашніх при вечері і його просять також звичайною формулою: «Просимо до вечері.»
Вечір
1. Добрий вечір, хто-сте в хаті! (Нагуєвичі)
Привітання чоловіка, що входить вечером у хату, де не світиться і він не може бачити, хто є в хаті.
2. З вечера пів години тай до білої днини. (Снятин)
Жартливо про дівчину або парубка, що не ночували дома, гулявши всю ніч. Пор. пісню:
Ох тілько-ж то було
Гуляньичка мого:
З вечера година
Аж до дня білого. (Нагуєвичі).
3. Чечір-чечір, ци борзо вечір? (Нагуєвичі)
Кричать пастухи на толоці, бажаючи чим скорше гнати худобу до дому. Слова «чечір-чечір» не мають мабуть ніякого значення, а скомпоновані лише «для притоки».
4. Як вечером жаби квакают, то буде погода. (Коломия)
Господарська ворожба. Пор. Wander I, 7 (Abend 35).
5. Як вечером небо червоне, то буде вітер. (Нагуєвичі)
Господарська ворожба. Інакше у німців, пор. Wander I, 7 (Abend 37, 38).
[Доповнення 1910 р.] 6. Тебе коло того вечир захопит. (Жидачів)
Підганяють лінивого робітника.
[Доповнення 1910 р.] 7. У вичьир перед Їрьом проженете чари на цілий рік, як промовите перед стайнев: «Іди, іди у скали та потоки, у дибри страшні, високі, де пси не добріхуют, кури ни допівают і води ни дотікают, а моє добро як било так є.» (Ю. Кміт)
Із поучення старої жінки молодій попаді.
Взнути
[Доповнення 1910 р.] 1. Взни мні в ср-у. (Нагуєвичі)
Найзвичайніша лайка. Відки походить слово «взнути», люди не вміють пояснити. Воно походить мабуть від староруського гонза, гонзнути, що мало різне значення, ганьби і похвали.
Взяти
1. А взьила би ті сі хороба! (Нагуєвичі)
Прокляття: а щоб ти захворував.
2. А взьило би ті з меже миру християнського! (Нагуєвичі)
Прокляття: щоб ти вмер, щез. Смерть уявлена в виді демона, що бере чоловіка з ряду його товаришів.
3. Взяв го на бас. (Львів)
Значить одурив, викпив. Пор. вище Бас 3.
4. Взявши за уз не кажи, що-сь недуж. (Гнідковський)
Значить узявшися за якесь діло не вимовляйся цим-тим, але доводь його до кінця. Пор. Носович 270; Дикарев 899.
5. Взяв як своє. (Збараж)
Говорять про злодія, що вкрав щось у білий день, при людях, з невинною подобою. Пор. Дикарев 898.
6. Взьив би, видиш, аби на нім гадина сичьила. (Нагуєвичі)
Про злодія, якого не спинить ніяка завада. Річ, на якій лежить гадина, вважається нечистою, зачарованою і тим страшніше її брати. Поляк каже: Wziął by z ołtarza (Adalberg Wziąć 13).
7. Взяв вісьта тай заїхав до міста. (Нагуєвичі)
Взяти вісьта значить повернути кіньми наліво. Поговірка значить, що взявшися відповідно до діла зробиш його, дійдеш до мети.
8. Взьив го в кліщі. (Нагуєвичі)
Значить узяв його в свою власть, коверзує ним як хоче.
9. Взьив го в танець. (Дрогобич)
Значить припер його до стіни питаннями, заставив признатися до чогось, загалом увів його в тяжке, клопотливе положення.
10. Взьив го на єден палець. (Дрогобич)
Значить поборов, кинув його на землю без найменшої трудності.
11. Взьив го сі льик. (Нагуєвичі)
Замість перелякався. Ляк уявлено як якогось демона, що незримо причепився до чоловіка.
12. Взьив го твердо в руки. (Нагуєвичі)
Значить узяв його під острий догляд, не дає йому волі. У словаків: Vzal ho na tvrdo (Záturecky VIII, 833).
13. Взьив за старий довг. (Нагуєвичі)
Говорять про злодія, що вкрав якусь маловарту, дрібну або зіпсовану річ, якої не варто було й красти.
14. Взьив на будущий вік. (Нагуєвичі)
Взяв з наміром віддати на будущий вік, тобто в загробному житті, значить не віддати ніколи, запропастити.
15. Взьив на вічне відданє. (Нагуєвичі)
Украв або позичив з тим наміром, щоб більше не віддати.
16. Взьив на нього пізьму. (Криворівня)
Значить завзявся на нього, має на нього злість.
17. Взьив не питавши, пішов не дьикувавши. (Нагуєвичі)
Говорять про злодія.
18. Взьив с-ку в жменю. (Дрогобич)
Жартують із такого, що набравши буків та скулившися з болю пішов геть. Пор. Wander I, 147 (Arsch 58). Пояснення у Вандера хибне.
19. Взьив сі до нього грубшим кінцьом. (Нагуєвичі)
Значить кинувся його бити або загалом узяв його під острий догляд, не дає йому волі, держить під погрозою.
20. Взьив, що не положив. (Нагуєвичі)
Про злодія, пор. вище Брати ч. 7.
21. Взьили би ті на мари! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли один бере щось у другого, а цей не хоче дати. Значить щоб ти вмер і щоб тебе несли на кладовище.
22. Взьили го люде на зуби. (Нагуєвичі)
Значить пустили на нього обмову, виговорюють на нього поза очі всякі негарні речі.
23. Взьило го сі нещістьи. (Нагуєвичі)
Значить нещастя переслідує його, йому не щаститься.
24. Взьила би ті сі фрибра! (Нагуєвичі) … колотьба! (Березів)
Хвороби уявлені в виді демонів, що чіпаються чоловіка. Прокляття.
25. Взьила го сі побліка. (Нагуєвичі)
Впав на нього сором, або зв’язався з якоюсь людиною, з якою товаришування приносить йому сором.
26. Де-с узьив, там назад положи! (Нагуєвичі)
Говорять особливо про речі знайдені на «нечистих» місцях, яких не слід рушати. До таких речей належать усякі шмати, завішені на деревах або інші речі не згублені, а підкинені навмисне в якесь незвичайне місце (на межу, під угол дому, під поріг) з метою – наслати чари, хворобу тощо, на того, хто візьме сю річ. Те саме у поляків Adalberg Wziąć 3.
27. Куди ви сі взьили! (Нагуєвичі)
Значить не добре вгадуєте, ваші здогади зовсім хибні. Дослівно: ви заїхали на злу дорогу.
28. На перебесаги взьити. (Нагуєвичі)
Значить узяти на плечі, перевішуючи один кінець на плечі а другий на груди. Бисаги, з латинського bisaccium – підвійний мішок з розпором на середині, приладжений до такого ношення.
29. Не взяв го кат. (Кобаки)
Говорять про здорового, сильного, моторного, вродливого чоловіка. Яка психічна ассоціація між тими прикметами і катом – не знаю.
30. Не взьив ані тілько, аби раз палець обвинути. (Нагуєвичі)
Значить ані маленького шматочка полотна, загалом нічогісінько.
31. Не взьив єм і тілько, як того чорного за ніхтьом. (Нагуєвичі)
Жалувався приймич, якого по кільканацятьох роках праці прогнав названий батько, не давши йому нічого.
32. Не взьив єм нічого за мак-зерно. (Нагуєвичі)
Значить ані найдрібнішої речі. Пор. Adalberg Wziąć 10.
33. Овва! Возьме ми сокиру з-за лави. (Нагуєвичі)
Вислів легковаження чиєїсь погрози; мовляв, адже до мене до хати не прийде і сокири з-за лави не візьме, тобто: чую себе в своїй хаті, чи загалом у своїм праві безпечним. Сокира в хаті звичайно застромлена в шпару між лавою і стіною межи вікнами.
34. По собі кого взяти. (Гнідковський)
Значить судити, цінити когось по собі.
35. Тре сі взяти і за горьиче і за больиче. (Сороки)
Говорять до слуги або до молодої невістки, яка уперше приходить на господарство. Зворотом «горяче і боляче» характеризується вся жіноча робота.
36. Що возьмеш, то не положиш. (Сороки)
Значить, беручи а не докладаючи, мусиш вичерпати запас.
[Доповнення 1910 р.] 37. А взяв би ся за зуби! (Львів)
Прокляття. Щоб його раптом зуби заболіли.
[Доповнення 1910 р.] 38. Взяв дурне і дурний з нев. (Ю. Кміт)
Говорили про чоловіка, що взяв дурну жінку, яка не знала звичаю, і обоє не вміли собі дати раду.
[Доповнення 1910 р.] 39. Взьив, як на шило борщу. (Вербовець)
Взяв мало, ледве значно.
[Доповнення 1910 р.] 40. Візьмеш дівку, то облінишся; старе піде, а молоде піря не поросте. (Ю. Кміт)
Коли старий ожениться з молодою, то вона не раз змарнує його добро.
[Доповнення 1910 р.] 41. Ни можу сі взяти. (Жидачів)
Не можу пізнати, зорінтуватися.