Брехати – Брость
Іван Франко
Брехати
1. А брехав би-с зарівно з псами, коли міні старшому брехню завдаєш! (Березів)
Докоряє старий молодому, коли цей поважиться де в чім заперечити його словам.
2. Ану збреши як стоїш, не нагадуючи ся! (Нагуєвичі)
Жартливо, говорять до відомого в селі брехуна, розуміється, коло його соціальне становище позволяє говорити з ним так без церемонії.
3. Ану починай брехати. (Нагуєвичі)
Іронічно, коли хтось говорячи вже почав забріхуватись.
4. А то бреше, як з книжки читає. (Сороки)
Значить бреше гладко і складно. Пор. німецьке: Er lügt wie gedruckt, Wander III, 271 (Lügen 167); Даль I, 233.
5. Брехали твого батька сини, тай ти з ними. (Яворів)
Коли в сварці один одному скаже: Брешеш! то цей другий так відповідає йому, мовляв: ти сам брехун і твоя рідня.
6. Брехати не моє ремесло. (Гнідковський)
Ремесло тут у значенні постійного зайняття, привички. Брехання як ремесло див. також Adalberg Kłamca 6.
7. Брехати – не ціпом махати. (Ількевич)
Значить не тяжка робота, що вимагає значного засобу сили. Те саме Чубинский І, 236; Номис 6815; Wander ПІ, 266 (Lügen 45, 46); Даль 1, 235.
8. Бреше, аж му ся з під носа курит. (Гнідковський) … з очей … (Лучаківський) [Доповнення 1910 р.] Він так бреше, як му сі з носа курит. (Миколаїв над Дністром)
Ассоціація ідей, що висловилась у тій поговірці, мені не ясна, хоч поговірка розповсюджена скрізь. В Україні: Бреше, аж за ним куриться (Чубинский 1, 236); пор. Adalberg Kłamać 5, Łgać 11, 12; німецьке: Er lügt, dass ihm der Dampf zum Maule herausgeht, див. Wander III, 273 (Lügen 201, 203, 205). [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 191.
9. Брешеш як пес. (Barącz) [Доповнення 1910 р.] Бреши гий пес. (Жидачів)
Поговірка повстала з подвійного значення слова брехати: bellen і lügen. Пор. Adalberg Kłamać 10, Łgać 23; Záturecky V, 199.
10. Бреше, як календар. (Яворів)
Календарі, себто поміщувані в польських календарях від XVIII в. заповіді сльоти і погоди, основані на якихсь припадкових здогадах та ворожбах, аж надто часто оказувались брехливими; відси пішла й оця поговірка і деякі анекдоти, пор. далі Календар. Те саме у поляків Adalberg Łgać 18; Wander III, 271 (Lügen 161, 241); Дикарев 1081.
11. Бреше як пес на місяць. (Збараж)
Значить без причини, з зависті або безсильної злості. Пор. латинське: Ut canis ad lunam latras (Bebel 145); Wander I, 309 (Bellen 4).
12. Бреши здоров! (Нагуєвичі)
Такою фразою перебивають бесіду чоловіка, який оповідає щось неймовірне або відповідають, чуючи якусь несподівану новину. Пор. Даль І, 232.
13. Бреши, Йване, як стоїш! (Лучаківський)
Як стоїш або як стій значить зараз, без приготовання, ex tempore. Пор. вище ч. 2. Пор. польське: Na jednej nodze stojąc dziesięć razy skłamać (Adalberg Kłamać 17); пор. Wander III, 272 (Lugen 172).
14. Бреши та не забріхуй сі. (Нагуєвичі)
Іронічно: бреши, але так, щоб не відразу пізнати брехню. Пор. російське: Ври да знай меру (Даль I, 230, 235); Чубинский I, 236; Osm. 488.
15. Бреши, що сі влізе! (Нагуєвичі)
Жартлива заохота до брехання. Пор. Adalberg Kłamać 7.
16. Брешіт, брешіт, будете книші їсти. (Barącz)
Так передразнював дяк питомців духовної семінарії, чуючи як вони вчилися «гебраіки» і читаючи Письмо св. завше починали словом «берешіт», яким починається перша гл. книги Битія. Анекдот див. Barącz, Bajki 41.
17. Брешіт поки світа тай сонця, а я вже більше не буду. (Пужники)
Дякував чоловік сусідові, що його брехнею увільнив з арешту, куди він попав за невдалу брехню, пор. Етнографічний збірник VI, 329. «Поки світа-сонця» звичайна формула на означення необмежено довгого часу, в роді церковного «во віки віков».
18. Брешут вороги як пси. (Сороки)
Говорить дівчина, про яку пустили якусь неславу. Пор. вище ч. 9.
19. В живі очі береше. (Ількевич)
Значить бреше в присутності того, хто знає дійсну правду, бачив, як було діло. «В живі очі» – давній юридичний термін, пор. Adalberg Kłamać 20.
20. І збрехати добре не кождий потрафит. (Нагуєвичі)
Тупоумний, просторікий чоловік не потрафить збрехати; таких селяне не дуже поважають; навпаки, не раз люблять і шанують таких, що вміють складно збрехати в потребі, пор. закінчення пісні:
Як Гандзуню не любити,
Кой ся вміє вимовити?
Як Гандзуню не кохати,
Кой ся вміє вибрехати? (Нагуєвичі)
Німець каже: Die Lüg’ darf gelehrter, die Wahrheit einfältiger Leut, див. Wander III, 253 (Lüge 19).
21. І під столом не вибрешеш ся. (Ількевич)
На яку казку, що вияснювала б сю поговірку, натякає Ількевич – цього не знаємо. Натомість аж надто звісний був і у нас звичай польських панів заставляти брехуна, клеветника відбрехати під столом пущену брехню собачим голосом. У XVIII в. бувало й так, що заставляли возних відбріхувати немилі панові урядові документи, позви і т. і. Те саме Номис 6797.
22. Йому так збрехати, як хліба з маслом іззїсти. (Нагуєвичі)
Значить легко, з охотою бреше. Загальніше в німецькому: Lügen und Brotessen sind gemeine Dinge, див. Wander III, 266 (Lugen 56); Носович 452; Даль 231.
23. Маєш брехати, ліпше німим остати. (Комарно)
Поговірка якогось строгого мораліста.
24. Мій батько не брехав і мені не казав. (Яворів)
Відповідає веселий чоловік на закид: брешеш.
25. На всі заставки брехати. (Гнідковський)
Порівняння узяте з мельницкої практики: на всі заставки пускає воду мельник, щоб усі колеса оберталися. Пор. Даль І, 232.
26. Не бреши, песику, не бреши! Твій пан старший, тай не бреше. (Нагуєвичі)
Первісно справді до пса, звісно, жартом; та переносно до панських слуг. Сильніша іронія в німецькому: Leug nicht, armer Mann, es stehet grossen Herren an, див. Wander ІІІ, 265 (Lügen 15, 16).
27. Не бреши, як не вмієш. (Пужники)
І брехати треба вміючи, пор. вище ч. 20, а також Етнографічний збірник VI, 329.
28. Ніби то брехати – ціпом махати? (Орелець)
Брехання не тяжка робота, пор. вище ч. 7.
29. Оббрехали мі вороги від ніг до голови. (Нагуєвичі)
Конкретне розуміння брехні мов якогось болота, що ним можна обкидати чоловіка.
30. Старому лишень брехати, а богачеви красти. (Туглуків)
Бо багач як украде, то до нього ніхто не піде трясти, а старий як збреше, то кождий скаже: «Та такий старий, тай аби ще брехав!» (пояснення оповідача).
31. Так му любо брехати, як меду полизати. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що привик брехати навіть там, де того зовсім не треба.
32. Тамтой брехав, а ти підбріхуєш. (Лучаківський)
Говорять такому, хто недотепно бреше і покликається на свідоцтво когось неприсутного. Пор. Adalberg Brechać 2.
33. То не як будь набрехано. (Коломия)
Це брехня хитро сплетена, яку не легко розплутати.
34. То якийсь не брехав, але правду казав. (Нагуєвичі)
Поговірка, якою попереджають зацитування якоїсь приповідки в розмові.
35. Хто бреше, тому лекше; хто ньи, той свині. (Станіславів)
Хто не вміє брехати, часто стягає на себе закид нечемності.
36. Хто бреше, тому лекше, а хто правдою жиє, тому дихати не дає. (Белелуя)
Дуже часта життєва обсервація, що брехливий чоловік дає собі легше раду від безумовно чесного і правдомовного.
37. Хто бреше, тому лекше, а хто правдує, тот бідує. (Kolberg Pokucie) … того здує. (Печеніжин)
Говорення правди без огляду на обставини часто доводить чоловіка, особливо бідного, до біди. Подібне і у німців: Wer lügen und betrügen kann, der ist noch oft der beste Mann, пор. Wander III, 269 (Lugen 126); «der beste Mann» треба розуміти очевидно іронічно, в дусі тих, кому та брехня приємна або корисна.
38. Хто вміє брехати, той вміє і красти. (Мінчакевич) … уміє й … (Petruszewicz)
Брехливість – прикмета зіпсованого характеру і слабкого сумління; відси до злодійкуватості дуже недалеко. Те саме Номис 6813; Wander III, 256 (Lügen 87, 11, 61, 111); Čelakovský, 67; Даль I, 236.
39. Хто збреше, той понесе, а хто правду повість, той і не попоїсть. (Стрільбичі)
Основано на оповіданні про якихсь подорожніх, із яких один зручним підбріхуванням здобув собі ласку господаря і не тільки погостився, а ще й одержав подарунки, а другий за говорення голої і немилої правди не дістав нічого. Пор. оповідання про гостину вовка й лиса у мавпи в середньовіковій поемі «Roman de Renart» та «Reineke Fuchs», див. мою перерібку «Лис Микита», 2 вид. і увагу до цього епізоду. Пор. російське: Что солжешь, то и поживешь (Даль І, 227).
40. Хто раз збрехав, тому й правді не вjирьит. (Нагуєвичі)
Спостереження давнє, не раз висловлюване в оповіданнях, байках і приповідках. Пор. Adalberg Kłamca, 3; Wander III, 260 (Lüge 194); там же 268 (Lügen 109); Даль І, 226. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 234.
41. Хто раз збреше, тому не вірят. (Городенка)
Пор. попереднє ч., а також Номис 6801; Wander III, 268 (Lügen 106); Čelakovský 66.
42. Що дихне, то брехне. (Нагуєвичі) Що дхне – брехне. (Гнідковський)
Говорять про брехуна, загалом про чоловіка, якому ні в чім не можна няти віри. Пор. польське: Co słowo, to kłamstwo (Adalberg Kłamstwo 13); німецьке: Er thut zehen Lügen in einem Athem, див. Wander III, 262 (Lüge 247); там же (Lügen 153); хорватське: Laže kad zine (Čelakovský 538); Даль I, 232.
43. Як би не збрехав, то би му язик кілком став. (Нагуєвичі)
Іронічно про брехуна, який не може обійтись без того, щоб не збрехати.
44. Я ніколи не брешу, хиба часом неправду скажу. (Добросин)
Жартливе очищення від закиду брехливості, з натяком на подвійне значення слова брехати: lugen і bellen, отже тут: Ich belle nie, sondern sage manchmals eine Unwarhrheit. Не меньше жартливо та більше злобно у німців: Man findet keine Lüge in seinem Munde, ausgenommen wenn er spricht, Wander III, 263 (Lüge 262); Даль I, 230.
[Доповнення 1910 р.] 45. Бреше і сам собі не вірит. (Львів)
Такий забреханий чоловік, бо іноді чоловік бреше в добрій вірі. Пор. Славейков І, ч. 220.
[Доповнення 1910 р.] 46. Бреше, як з книжки. (Жидачів)
Пор. т. І, Брехати 10.
[Доповнення 1910 р.] 47. Ей, не бреши, не бреши! В твого газди не чорне піднебіня. (Вислік Великий)
Такою приказкою втішують пса, щоб не брехав. Пор. т. І, Брехати 26.
[Доповнення 1910 р.] 48. Я ни брешу, іно як сі забуду, то правду скажу. (Жидачів)
З того виходить, що звичайно брешу. Пор. т. І, Брехати 44.
[Доповнення 1910 р.] 49. Бреше, як газета. (Львів)
Бреше безсоромно. Пор. Giusti 364.
[Доповнення 1910 р.] 50. Бреше як з нот. (Львів)
Бреше гладко, не надумуючися.
Брехливий
1. Брехливому по смерти язик шилами колют. (Дрогобич)
Взято з якогось оповідання про кари, які по смерті ждуть грішників, у дальшій лінії з якогось писаного джерела в роді популярного у нас «Хождения Богородицы по мукам».
2. Брехливому псу хліба дают. (Нагуєвичі)
Іронічно, коли брехливий чоловік одержав якусь користь із своєї брехні.
3. Брехливу собаку дальше чути. (Ількевич)
Слід доповнити: так і брехливий чоловік пускає далеко фальшиві поголоски. Те саме Номис 6818.
[Доповнення 1910 р.] 4. Таке брехливе, як горохова митка. (Жидачів)
У лазнях уживають декуди миток із гороховиння.
Брехня
1. Брехнев увесь світ перейдеш, а назад не вернеш. (Нагуєвичі)
Бо брехні раз вірять, а другий раз уже не хочуть. Пор. Чубинский І, 236; Номис 6804; Adalberg Kłamstwo 2; Wander III, 258 (Lüge 150, 151, 161); Wahl ІІ, 27; Носович 334.
2. Брехнею не відбрешеш ся. (Яворів)
Значення не зовсім ясне, або в тексті пропущено, від чого не відбрешешся, приміром від смерті, від хвороби, від нещастя тощо. Пор. Номис 6796.
3. Брехнею цілий світ перейдеш, а правдою ані до порога. (Теребовля)
Песимістичний погляд на силу брехні а безсильність правди в людських відносинах. Німецьке: Die Lügen kommen mit krummen Füssen durch das ganze Land, див. Wander III, 254 (Lüge 42); там же 267 (Lügen 81).
4. Брехньи му на здоровjи виходит. (Нагуєвичі)
Говорять про брехливого чоловіка, який задля своїх брехень не почуває ні сорому, ні докорів сумліня.
5. Брехня лиш раз їсть колач. (Орелець)
Коли перший раз її чують, то вона їм подобається, її шанують і гостять; за другим разом, навчені досвідом, уже не дають їй честі.
6. Брехня правди не любит. (Замулинці)
Антропоморфно-дуалістичне розуміння суперечності між брехнею і правдою. Пор. Adalberg Kłamstwo 1.
7. Брехню на мене пустили. (Нагуєвичі)
Тут брехня уявляеться в виді якихсь собак, що гонять за чоловіком.
8. Вони там меже собов бріхні трут. (Косів)
На якій ассоціації ідей полягає зворот «терти бріхні», для мене неясно. Пор. німецьке Eine Lüge schmieden і под. Wander III, 261 (Lüge 228) і Lügen färben, там же 262 (Luge 259).
9. З брехні не мрут, та вже більше віри не ймут. (Lewicki, Ількевич)
Значення двояке: 1) оббрехані або ті, що вірили брехням, не вмирають від чужої брехні, але другий раз не вірять уже і 2) ті, що брешуть, не вмирають від того, тільки що їм потім люди не вірять. Те саме Номис 6805; пор. Wander ІІІ, 253 (Lüge 4): An der ersten Lüge ist noch niemand gestorben, де значення зближене до нашого 2); Čelakovský 66; Симони 2151; Носович 313; Даль І, 236.
10. На брехні світ не стоїт. (Гнідковський)
Значить, є ще й правда в світі.
11. Не на брехні світ стоїть. (Ількевич)
Брехня річ круха і минуща; значить «світ», себто людське товариське життя, мусить стояти на чімсь твердшім, тривкішім, на правді й справедливості. Те саме Номис 6806.
12. Я за людськов брехнев від хати до хати не піду. (Нагуєвичі)
Значить не буду перед кождим толкуватяся і простувати того, що набрехано на мене.
[Доповнення 1910 р.] 13. Іно раз брехнє колач із’їсть, а другий раз вже ні. (Миколаїв над Дністром)
Чоловік, якого раз спіймали на брехні, пізніше не має віри.
[Доповнення 1910 р.] 14. В кождій брехні є троха правди. (Львів)
Біда лише в тім, що вона неповна або скривлена. Пор. Giusti 301.
Брехун
[Доповнення 1910 р.] 1. Брехун, якого світ не видів. (Станіславів)
Говорять про брехливого чоловіка.
Бридитися
1. Бридит сі, як пес солонинов. (Нагуєвичі)
Жартливо про пажирливого, захланного. Пор. Adalberg Brzydzić się 2.
2. Збридив си кумпанію. (Нагуєвичі)
Значить відцурався товариства.
3. Тим сі бриджу, що коло бридкого сиджу. (Ценів)
Неприємний, влазливий сусід може збридити чоловікові цілу гостину.
Бридкий
1. Бридкий, аж блювати сі хоче. (Нагуєвичі)
Сильний вислів почуття обридження.
2. Бридкий, як здохлий пес. (Нагуєвичі)
Усяка здохлятина в народному розумінні – нечисть і погань. Пор. Adalberg Brzydki 4.
3. Бридкий як ніч. (Нагуєвичі)
В народному розумінні день – світло, краса, а ніч – темнота, погань. Пор. Adalberg Brzydki 3.
Бридко
1. Бридко ми сі на нього й подивити. (Нагуєвичі)
Звичайний вислів почуття обридження або нехіті.
Бриднути
1. Збридла ми власна хата. (Нагуєвичі)
Говорив чоловік, що мав сварливу жінку.
Бридь
1. Там така бридь, що й плюнути не варто. (Нагуєвичі)
Згірдно, про фізичну або й моральну погань.
2. Там то бридь, най Бог боронит! (Нагуєвичі)
Сильний вислів обридження.
Бризнути
1. Бризнув му в живі очи. (Нагуєвичі)
Бризнув, значить сказав якесь прикре, правдиве або зухвале слово.
Брикати
1. Брикає в нім обрік. (Нагуєвичі) … вівсик. (Ясениця Сільна)
Говорять про коня, годованого вівсом, коли він бігає та рветься в упряжі.
2. Брикає на чужім хлібі. (Нагуєвичі)
Говорять про дармоїда, що починає собі з горда або загалом удає великого пана.
3. Брикає як теля на мотузку. (Нагуєвичі) … як порося на орчику. (Нагуєвичі)
Насміх над таким, що гороїжиться не маючи до того ніякої підстави.
4. Збрикали сі коні. (Нагуєвичі)
Значить сполошилися, розбігалися. Жартливо до дитини, коли біжить і впаде.
5. Не будеш брикати, як прийде сі хлібець в торби смикати. (Ясениця Сільна)
Значить коли зійдеш на жебрака, то перестанеш гороїжитися та вдоволяти всякі свої забаги.
Бриндзя
1. Бе бриндзю в дзюраву бербеницю. (Лучаківський) Бий … діжку! (Мінчакевич)
Значить бідує, надармо силкується зв’язати кінці з кінцями.
2. Бриндзю бити. (Гнідковський)
Бідувати. На основі якої ассоціації ідей повсталася поговірка і покревні з нею, не вмію сказати. Пор. Носович 264.
3. Там у нього в хаті бриндзя така, що крий Боже! (Львів)
Бриндзя – властиво овечий сир, тут біда, недостаток.
Бринькач
1. Де бринькачі, там і слухачі. (Теребовля) Коби … будут … (Нагуєвичі)
Бринькачі – гроші. Значить багатого всі радо слухають. Пор. Adalberg Brząkacz 1.
Бристи
1. Брив, брив, а при березі впав. (Криворівня) [Доповнення 1910 р.] Брив, брив, при березі утопив сі. (Жидачів)
Говорять про чоловіка, якого постигло лихо в хвилі, коли надіявся повної поправи своєї долі.
2. Вбрив сми в нешьистьи. (Криворівня)
Нещастя уявлено тут як якась ріка або калюжа.
3. Шо тобі набрило на голову? (Криворівня)
Яка думка зародилась у тебе в голові? Народна уява представляє всяку нову думку, що зароджується в людській голові, не як внутрішній, органічний витвір самого чоловіка, але як щось наслане, нанесене з боку, посторонньою силою.
Бритва
1. Бритву ми до горла прикладаєш! (Нагуєвичі)
Коли хтось змушує чоловіка зробити щось таке, що цей чоловік признає для себе шкідливим, пагубним.
[Доповнення 1910 р.] 2. Бритва й жінки не позичай нікому. (Снятин)
Правило життєвої мудрості.
Брич
1. Ще я тебе щербатим бричом виголю! (Коломия)
Значить дамся тобі в знаки, зумію тобі докучити. Брич – бритва.
Брід
1. Не спитавши перше броду не лізь прямцем у воду. (Ількевич) Не спитавши броду не сунься … (Гнідковський) … не пхай сі … (Нагуєвичі) … тай шусть у … (Коломия) [Доповнення 1910 р.] Не розпитавши броду, не лізь перший у воду. (Тростянець)
Осторога необережному чоловікові, що починає роботу, не обчислившися з силами і обставинами. Пор. староруське Симони 1383 і Носович 366. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 195; Даль ІІ, 202.
Брідня
1. Не що дня брідня. (Ількевич)
Значення приповідки незрозуміле для мене; мабуть не щодня дурниця (польське brednia) трапиться.
Бровар
1. Броваром го чути. (Дрогобич)
Значить п’яний, чути від нього горілку чи пиво. Бровар, з німецького Brauhaus.
Бродити
1. Вже я тобі відброджу свою частку. (Нагуєвичі)
Дам, що тобі належиться; з погрозою: віддячусь тобі за свою кривду.
Бродський
1. Бродська хустка – виділа Броди так як я. (Нагуєвичі)
Правдиві бродські хустки, тобто довожені до Бродів зі сходу, мали колись славу серед нашого народа, поки їх не витиснули німецькі лихі фабрикати, що наслідували колір і рисунок правдивих.
2. Ой ти бродська холєро! (Львів)
В р. 1831 прийшла холера до Галичини з півночі, через граничне місто Броди. Відси пішло, що поганого, ненависного чоловіка називають бродською холерою.
Брость
1. Коби я сі на свіжу брость вилабудав! (Нагуєвичі)
Значить коби мені перебути зиму, дождати весни! – говорить бідний чоловік, якому докучає зима. Брость – молоді гілки.