Бог (1 – 90)

Іван Франко

1. Аби Бог здоров тай я по при нього! (Дрогобич)

Запевнення чоловіка, що чує себе в силі побороти якісь некорисні обставини. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 23.

2. Аби Бог ласкав, а батіг траскав. (Petruszewicz) … тряскав. (Ількевич) … буде й батіг траскав. (Пустомити)

Жартливо, коли хтось говорить про непевне будуще і заразом хоче висловити, що не боїться противностей. Номис 1276.

3. Аби-с го Богом звав, то не послухав. (Нагуєвичі)

Значить хоч би ти унижався перед ним, просив його найпокірніше.

4. А бодай вас Бог мав! (Нагуєвичі)

а) Загальний вираз прихильності або подяки; б) репліка на чиєсь твердження, що, мовляв, маєте такі й сякі достатки, то чого ж вам іще треба?

5. А, Боже мій милостивий! (Нагуєвичі)

Окрик знетерпливлення, досади.

6. Або то Пан Біг дитина слухати дурного литвина? (Стоянів)

Жартлива відповідь на прокляття. Литвини (білоруси) в деяких сторонах, у українців і москалів виступають як типові дурні в роді німецьких , грецьких Абдерітів і т. і. Див. Сумцов 6 – 18.

7. «Агій, а шо-с купила?» – «Та Бога.» – «Та бо яки-с кривоносий.» – «Е, най го чорт бере, аби на стіні висів.» (Нагуєвичі)

Насміх над бойками. «Бог» тут очевидно в значенні образу.

8. Ані до Бога, ані до людей. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка нездару, мовляв: не вміє ані Богу молитися, ані з людьми жити. Пор. Adalberg Bóg 1; Wander II, 102 (Gott 2475).

9. Ані суди Боже! (Ількевич)

Значить неможливо, не хоче цього або того зробити. «Судити» не в значенні «urtheilen», а радше в значенні veranlassen, verfügen, fügen.

10. А обманув єсь Бога? (Гнідковський)

Коли хтось хвалиться, що обдурив цього або того чоловіка. Пор. Záturecky І, 79.

11. Без Бога ані до порога. (Lewicki, Ількевич)

Значить не дійдеш. Вислів народної віри в ненастанну божу опіку над чоловіком, а також і в те, що не дбаючи про Бога, про вищі етичні основи, чоловік у зносинах з іншими людьми не може поступити й кроку. Див. Номис 7; І Чубинский Бог 33; Adalberg Bóg 7; Дикарев 453; Носович с. 260; пор. латинське Sine Jove neс pedem move, пор. Erasm 107; Wander II, 64 (Gott 1548, 1563).

12. Біг батько і пречиста Мати не дасть загибати. (Гнідковський)

Так потішає себе чоловік, переходячи від зневіри до бодрішого духового настрою.

13. Біг біду дав тай на плечі завдав. (Нагуєвичі)

Значить чоловіка постигло таке лихо, якого він не може спекатись. Завдати комусь на плечі тягар значить примусити його нести, влегшити йому на першу хвилю, щоб далі ніс.

14. Біг Богом, а люди людьми. (Ількевич)

Вимівка, коли чоловік задля компанії готовиться переступити якусь божу заповідь, приміром випити зайву чарку горівки. Значення таке, що хоча Бог святий і його заповіді шаную, але людська натура слаба, а людей треба почастувати. Див. Номис 170. Подібне у поляків: Bóg Bogiem, a pop popem (Adalberg Bóg 40).

15. Біг вам стокротне надгородит. (Нагуєвичі)

Подяка жебрака по одержаню милостині.

16. Біг дав, а злодій украв. (Кобиловолоки)

Жартлива переробка звісної старогебрейської приказки: Бог дав, Бог узяв. (Кн. Іова гл. І, 21).

17. Біг дає долю тай волю. (Гнідковський)

Себто доля чоловіка міститься implicite в даній йому волі до праці, до діяльного життя, а бодай оба ті дари стоять з собою в тіснім зв’язку.

18. Біг до уроди розуму не привязав. (Ількевич)

Фізична красота не все йде в парі з духовими здібностями.

19. Біг душу не губит, сама ся судит. (Гнідковський)

Не Бог, але власна чоловікова свідомість осуджує його за злі діла.

20. Біг заплать за обід, же наїв ся дармоїд. (Ількевич) … що сі наїв … (Нагуєвичі)

Жартлива подяка гостя за гостину.

21. Біг заплать, любоньки! (Нагуєвичі)

Жебракова подяка за милостиню. Пор. польське: Panie Boże zapłać, і dziad więcej nie powie (Brzozówski Bóg 21); білоруське Бог заплата! (Носович с. 262); пор. Wander II, 106 (Gott 2595).

22. Біг коли дасть, то ще й завдасть. (Гнідковський)

Чи добро чи лихо коли прийде на долю чоловікові, то рівночасно обставини влегшать йому перенести це, використати або перетерпіти. Пор. вище ч. 13.

23. Біг коршми, а чорт церкви не любит. (Гнідковський)

Контраст церкви і корчми як видимих символів двох невидимих ворожих принципів світового ладу, доброго й злого, виступає в цілім ряді приповідок як відгук прастарого дуалізму, якого велика міра є в християнстві, пор. Wander IV, 1032 (Teufel 111, 351).

24. Біг наметом не дає. (Гнідковський)

Божі дари, особливо добрі, не спадають на чоловіка так собі, без усякого старання з його боку. Слово намет має тут значення чогось наметаного, накиненого, значення зрештою ніде не уживане.

25. Біг не дитина слухати дурного лопотина. (Гнідковський)

Відміна приповідки поданої вище (Бог ч. 6). «Лопотин» – очевидно слово утворене ad hoc, для рими, від лопотіти, балакати дурниці; лопотин – Plauscher. Пор. Номис 4123.

26. Біг не напасть. (Гнідковський)

Значить релігія, етика, моральність (бо все те у народу нерозлучно в’яжеться з поняттям Бога) мають вартість тільки тоді, коли являються випливом щирого чуття, а не якимось примусом, не кайданами, що в’яжуть людську волю, і не порушують серця.

27. Бій сі Бога! (Нагуєвичі)

Окрик, уживаний в різних моментах, як вислів страху, зачудування, або ж як осторога іншому, щоб поступав людяно і чесно. Пор. Номис 2948; Дикарев 594; Záturecky II, 35; V, 318.

28. Бійся Бога, а чорта шануй. (Кобиловолоки)

Слід давнього «двоєвір’я», але введений на жартливу приказку. Вживається в тім дусі, що шануючи доброго, не слід визивати, зачіпати або зневажати злого.

29. Бійся Бога тай мене трошки. (Кобиловолоки)

Жартлива відповідь, коли хтось остерігає другого словами «бійся Бога!» Без жартливого відтінка у поляків: Bój się Boga, а ро Bogu tylko tego, kto się Boga nie boi. (Adalberg Bóg 69).

30. Бійтеся Бога та не йдіт до церкви! (Ценів)

Жартом; слово «боятися» взято тут у первіснім значенні фізичного страху, а не в значенні пошани, в якім звичайно вживається в фразі «бійся Бога». [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 16.

31. Більше Біг має, як роздав. (Ількевич)

Коли хтось жалується на свою бідність, що мовляв, не дав мені Бог того та того, його потішають цією приказкою. Див. Номис 58; Чубинский Бог 27; Adalberg Bóg 378; Носович с. 262; Wander II, 25 (Gott 528, 656); Záturecky I, 69.

32. Бога взивай, а руки прикладай. (Ількевич) … рук … (Нагуєвичі)

Сама молитва, зверхня побожність не достаточна для життя, а мусить бути сполучена в невпинною діяльністю. Див. Номис 65; те саме у поляків Adalberg Bóg 20 і 30. Майже дослівно було вже у старих греків: Σὺν Άθηνᾂ καὶ χεῐρα κίνει (З Афіною й рукою рушай, Zenobius, Paroemiarum Centuria V, 93); пізнє латинське: Esto laborator et Deus erit auxiliator (Bebel 261); Wander I, 342 (Beten 38); II, 61 (Gott 1471, 1482, 1483); Záturecky II, 36.

33. Бога всюди найдеш. (Нагуєвичі)

а) Від Бога ніде не сховаєшся; б) відповідають люди, що не можуть іти до церкви, коли їм інші говорять, що це гріх; мовляв: помолюсь і дома. Пор. Wander II, 39 (Gott 870).

34. Бога не гніви, а чорта не дразни. (Ількевич Petruszewicz)

Пор. вище (Бог ч. 28). Первісне розуміння дотикає персонального чорта; про його дразнення і пакості, які він робив за те дотичним людям, у нашого народу живуть різні оповідання. Уживається й загальніше в значенні – не наражуватися ні одній з ворожих між собою сторін. Пор. Носович с. 262.

35. Бога не здуриш. (Нагуєвичі) … ошукаєш. (Коломия)

Говорять шахраєві, крутієві, що одуривши когось ще й хвалиться своїм поступком. Пор. вище ч. 10, польське: Boga nie oszukasz (Adalberg Bóg 19); Wander II, 36 (Gott 794, 871); Záturecky І, 79.

36. Бога нема дома, виїхав до . (Львів)

Цинічна відповідь львівського вуличника на питання: чи віриш в Бога? Значить хоч Бог і є, але мною не опікується. Аналогічне польське речення: Pan Bóg wyjechał do Brodów чув я також у Львові.

37. Бога не тра вчити. (Нагуєвичі)

Значить як має злого карати, або як має рядити світом. Пор. Номис 36; Wander 2495); Záturecky, I, 65.

38. Бога хвали, а чорта не гніви. (Коломия)

Жий побожно, але не провокуючи злого. Пор. вище ч. 28 і 34 а також і Чорт 1 – 3; польське: Bogu służ, a djabla nie gniewaj (Adalberg Bóg 26, 305; білоруське Носович с. 315 і 262; Wander I, 341 (Beten 12); II, 4 (Gott 75).

39. Бог батько (Нагуєвичі) … а ми його діти. (Ценів)

Цими словами чоловік додає собі надії в противностях, мовляв: ще не все пропало, Бог дбає за мене. Пор. Номис 59; Wander II, 31 (Gott 676).

40. Бог би вам здоровjи дав! (Нагуєвичі)

Загальна формула подяки, коли кому щось дають.

41. Бог би вас мав у щістю та в здоровлю! (Нагуєвичі)

Жебракова подяка, коли йому дають милостиню з словами: «Маєте, дідуню! Або вибачте, дідуню, бо більше не маємо» або взагалі з фразою, де приходить слово «мати». Також загальна формула прощання на відхіднім.

42. Бог би на цуд видав та на прислівjи! (Нагуєвичі)

Прокляття. «Цуд» і «прислів’я» мають тут значення страшної пригоди, щоб їй люди чудувалися і щоб про неї говорили з острахом.

43. Бог би з тебе говорив! (Нагуєвичі) … з тьи … (Ясениця Сільна)

Коли хтось скаже другому якусь приємну, радісну новину. Пор. Чубинский Бог 30; Wander II, 99 (Gott 2417).

44. Бог би ти то витрутив на здоровю! (Нагуєвичі)

Прокляття: коли хтось потручує другому несправедливо з плати заслуженої чи заробленої.

45. Бог би ті побив! (Косів)

Звичайне прокляття без спеціальної асоціації з биттям. Пор. Номис 6765; Wander II, 42 (Gott 950).

46. Бог би ті тьиженько покарав за мою кривду! (Нагуєвичі)

Звичайне прокляття покривдженого.

47. Бог би тя побив самими шустками! (Коломия)

Жартливе прокляття. «Шусткою» називалася срібна монета вартості 10 крейцарів; «шусткою» (з польського szóstka) або шісткою її названо тоді, коли замість так званої конвенційної валюти заведено австрійську і коли 6 крейцарів конвенційної валюти значило стільки, що 10 крейцарів австрійської валюти. Ті конвевційні 6-крейцарові монети ще довго потім мали курс в вартості 10 крейцарів австрійської валюти, через що потім і 10-крейцарівки австрійської валюти в устах народу заxoвали назву шісток.

48. Бог вас обмислит. (Нагуєвичі)

Такими словами відправляють із хати жебрака, якому не мають що дати. Пор. польське: Pan Bóg was opatrzy. (Львів) [Доповнення 1910 р.] Пор. Liblinský, 219.

49. Бог вибачит. (Нагуєвичі)

Говорить чоловік, коли мусить переступити якусь заповідь, приміром затесати кілок у неділю або оскоромитися в пісний день.

50. Бог видит і знає, але нікому не скаже. (Гвоздець)

Коли зроблено якийсь злочин, а справця годі дошукатися. Пор. Номис 52; Дикарев 561; Wlislocki с. 111; Záturecky I, 89. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 101.

51. Бог високо, цар далеко (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz)

Говорить чоловік покривджений якимось урядником, несправедливо засуджений і позбавлений можності дійти цього права. Пор. Номис 8076; Носович с. 262; трошки відмінно в староруському: Высоко Бог, далеко царь. (Симони 467); Wander II, 33 (Gott 727, 1188); Záturecky I, 80, 98; VIІІ, 1157, 1164. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 46, 101; ІІ, 200; Даль ІІ, 438.

52. Бог відай за мене забув. (Дрогобич)

Значення двояке: а) говорить старий чоловік, що жиє довгі літа в біді і рад би вмерти; б) говорить чоловік у розпуці, що готов наложити на себе руки, не бачачи виходу зі свого положення. Пор. Wander II, 107 (Gott 2626).

53. Бог віддає – хоч не скоро, та споро. (Залісє)

Всяке зле чи добре діло дождеться відплати хоч не скоро, але в достаточній мірі. У словаків: Čim neskoršie, tym ťažšie Bóh tresce. (Záturecky, I, 91).

54. Бог го назначив. (Нагуєвичі)

Говорять про каліку або загалом про чоловіка з незвичайною будовою тіла (рудого, сизоокого і т. і). Пор. Wander II, 102 (Gott 2481).

55. Бог го там знає. (Нагуєвичі) … го святий … (Снятин)

Значить я не знаю. Пор. великоруське: Бох адин знайить (Дикарев 559), та пояснення у Дикарева, буцім це говориться тільки про будущину, мені видається занадто тісним. Головний натиск у нас на слові Бог; коли так само і в великоруському, то значення буде таке ж, як і у нас; коли ж там головний натиск на «один», то, буде значення таке, як подає Дикарів. Пор. Wander II, 100 (Gott 2421).

56. Бог дав, Бог взяв. (Ількевич)

Класичний вислів резигнації і піддання себе божій волі. Приповідка взята з старогебрейської книги Іова (гл. 1, 21) Див. Чубинский Бог 29; Adalberg Bóg 72; Дикарев 565; Носович с. 262; Wander II, 12 (Gott 250, 493); II, 538 (Herr 88). [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 111; Славейков І, 46.

57. Бог дав, дідько взяв. (Ценів)

Говорять про таке, що чоловік одержав з радістю, а втратив серед смутку, гризоти; приміром дитина вродилася – радість, а потім із неї вийшло для батька горе. Пор. Wander II, 26 (Gott 548).

58. Бог дав палці як виделці. (Коломия)

Говорять селяни, жартливо звиняючися, чому не вживають вилок при їжі. Трохи відмінно висловлено цю думку у поляків: Pierwej Pan Bóg stworzył palce, niż widelce (Adalberg Palec 15).

59. Бог дає, як сам знає. (Нагуєвичі)

Божі присуди недовідомі, пор. Wander II, 25 (Gott 535); Záturecky I, 94.

60. Бог да прости! (Коломия)

Подяка жебрака по одержанню милостині. Фраза ніби церковна, але так само як усюди в жебрацькій церковщині, перекручена зовсім несуразно. [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 45.

61. Бог добрий та й ласкавий, і сироті дитину зробить. (Ценів)

Поговірка зложена мабуть на основі якогось спеціального випадку, де дівка сирота зробилася покриткою; та оповідання тепер забулося, а приповідки вживають жартливо, коли хтось жалується на те, що він одинокий у світі і нема йому ні відки помочі.

62. Бог довго чекає, але свого не дарує. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Бог до часу чекає, але свого не дарує. (Бірки Великі)

Значить чекає людської поправи, а не дарує відплати за злочини, очевидно в дусі старозавітного «мне отмщеніе», пор. Wander II, 49 (Gott 1123); Záturecky I, 96.

63. Бог до помочи скорий. (Нагуєвичі)

Потішають себе люди в біді. Пор. Wander II, 30 (Gott 651); Záturecky II, 40.

64. Бог жартів не любит. (Коломия)

Справа з Богом, з власним сумлінням завжди поважна, на жарт її брати не можна. Пор. Wander ІІ, 43 (Gott 970); Záturecky I, 93.

65. Бог знає, чим чоловіка карати має. (Головацький Збірки)

Не раз чоловікові зробиться карою те, що по його думці мусило б його зробити щасливим, чого він сам найдужче добивається. Значить не треба завидувати щастю іншого, бо може те, що нам видається його щастям, є якраз божою карою на нього.

66. Бог знає, що ділає. (Ількевич) … робит. (Нагуєвичі)

Чоловік часто не розуміє значення фактів, може судити їх тільки з наслідків; тільки той, хто знає наперед будуще, може розуміти значення теперішнього. Пор. Номис 33 і польське: Wie Bóg со czyni (Adalberg Bóg 375); Wander II, 50 (Gott 1139).

67. Бог з тобов! (Нагуєвичі) … тай я при тобі. (Ценів)

Говорять, коли хтось або перелякається нагло, або здивує другого якимось вискоком своєї думки, приміром що хоче собі відібрати життя або загалом зробити щось незвичайне.

68. Боги би тя побили! (Лолин) … вбили! (Лолин)

Множне число не конче треба вважати відгуком політеїзму, бо богами, як ми бачили вище, звуть бойки загалом ікони святих, яким приписується також певну силу.

69. Бог кожному догодит. (Нагуєвичі)

Себто: пошле кожному те, що для нього найвідповідніше. Пор. Wander II, 44 (Gott 997).

70. Бог ласкав. (Нагуєвичі) Ще … (Нагуєвичі)

Потішає себе чоловік у тяжкій пригоді, мовляв, перебуду це лихо.

71. Бог людий не бракує. (Ількевич)

Значить не перебирає, перед Богом усі рівні. Те саме у поляків: Bóg ludzmi nie brakuje (Adalberg Bóg 48).

72. Бог мене вбий! (Wojcicki)

Звичайна формула, якою клянеться чоловік у правді своїх слів. У основі поняття Бог = перун. Пор. Brzozówski Bóg 88.

73. Бог милостивий. (Нагуєвичі)

Те саме значення, що й вище Бог ч. 70.

74. Бог ми не брат. (Нагуєвичі)

Коли хтось забожився, а другий ще сумнівається; значить Бог не моя рівня, щоб я надармо кликав його ім’я. Трохи в іншій формі висловлено ту саму думку в старохорвському: Єда ти се с Богом побратимио? (Гильфердинг 750).

75. Бог ми свідок. (Нагуєвичі)

Упевнення, що оповідач справді щось бачив або чув. Пор. польське: Bóg świadek (Adalberg Bóg 62 і Brzozówski 15); Wander ІІ, 32 (Gott 693); Záturecky XVI, 67.

76. Бог надія наша. (Нагуєвичі)

Говорять селяни про речі, яких осягнення можливе, та залежне від елементарних обставин, приміром про будучі жнива, погоду і т. і.

77. Бог найстарший. (Нагуєвичі)

Значення двояке: а) такими словами закінчують суперечку, коли люди перечаться, хто старший чи то віком чи урядом; б) загальне значення: Бог у всьому перший, пор. латинське: A Jove initium.

78. Бог на нім цудо показав. (Нагуєвичі)

Коли хтось умер страшною смертю або занедужав страшною хворобою, а був перед тим нелюбий, ненависний людям.

79. Бог на нього допуст допустив. (Нагуєвичі)

Коли терпить невинний чоловік.

80. Бог на поміч! (Збараж)

Формула вітання, коли проходиться попри чоловіка зайнятого працею; див. Wander II, 488 (Helfen 152).

81. Бог не без милости, козак не без долі. (Ценів)

Потішає себе чоловік у лихій пригоді. Пор. великоруське: Бох ни биз миласьти, сьвет ни биз добрых людей. (Дикарев 583).

82. Бог не бреше. (Ценів)

а) Що кому Богом призначено, то його не мине; б) який учинок загрожений божою карою, той мусить бути покараний, – божий закон невідмінний; пор. Wander ІІ, 39 (Gott 866); Záturecky I, 102.

83. Бог не дитина слухати дурного литвина. (Ількевич)

Пор. вище Бог ч. 6, а також Номис 4123.

84. Бог не карає прутом. (Мінчакевич, Ількевич, Petruszewicz) [Доповнення 1910 р.] Бог прутом не карає. (Лучаківський)

Себто: кару божу не треба розуміти конкретно, по-людські, доразно; вона приходить у найрізніших формах. Див. Номис 53: Чубинский Бог 24; Wander II, 43 (Gott 969); пор. Словацьке: Bôh ne ťahá za vlasy (Záturecky IX, 136).

85. Бог не прийде буком бити, але трутит. (Березів)

Себто: Бог не карає так, як чоловік, але попхне чоловіка в таке, що стане карою для нього, збудить у його нутрі такі пристрасті й бажання, що доведуть його до лиха. Пор. Wander II, 43 (Gott 979).

86. Бог не скорий, але лучен. (Petruszewicz, Ількевич)

Значить не скоро відплачує за всяке діло, але нехибно. Пор. Номис 47 і польське: Bóg nie pochapny, ale trafny. (Adalberg Bóg 51); Носович с. 263; Wander II, 12 (Gott 254); Záturecky I, 97.

87. Бог не спит. (Нагуєвичі) … не заспит. (Ценів)

Бог усе дбає про людей, бачить і вночі всяке зле діло. Пор. Wander II, 43 (Gott 876).

88. Бог не трубить, коли чоловіка губить. (Ількевич)

Значить не упереджує чоловіка, зсилає загибель несподівано. Сам незвичайний зворот «Бог не трубить» чи не відгомін звісної притчі про смертну трубу, оповіданої в старохристиянській повісті про Варлаама і Йоасафа і дуже популярній у нас особливо від XVII в.? Див. Номис 54.

89. Бог ни карає лясков, але ласков. (Kolberg Pokucie)

Перейняте з польського, – так твердить Кольберг, але в польських збірках цієї приповідки я не зустрічав.

90. Бог ніколи не дрімає. (Ценів)

Пор. вище ч. 87, а також іще Wander ІІ, 48 (Gott 1102).