Брязнути – Бучно

Іван Франко

Брязнути

[Доповнення 1910 р.] 1. Брязну яков маров меже очи, тай … (Тухля)

Брязнути тут у значенні вдарити. Не договорена погроза. «Яков маров» очевидно означає якийсь небезпечний знаряд.

Бу

1. Бу на бу, му на му. (Гнідковський)

«Бу» – наслідування голосу бугая, а «му» – голосу корови; перше символічно означає бутну, горду вдачу, а друге покірну, м’яку. Значить проти гордого, зухвалого і я потрафлю бути таким самим, а з добрим і я добрий.

Буба

1. Бубу зробити. (Нагуєвичі)

Буба в дитячім жаргоні боляче місце, боляк, отже буду зробити – вдарити, побити.

2. За малу бубу дав пан шубу. (Ценів)

Говорить сільська дівчина, що за страчений вінок одержала від пана багатий дарунок.

Бувалий

1. Бувалий чоловік: бував за столом і під столом. (Нагуєвичі)

Жартливо про чоловіка, що любить хвалитися своїми пригодами і знайомствами. В українській: Бував на коні і під конем (Чубинский І, 236; Номис 5776).

Бувати

1. Бував меже людьми. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка, що знав звичай, порядок. Пор. Wander III (Leute 107).

2. Бував по дворах, бо до хати не пускали. (Тернопіль)

Насміх над таким, що хвалиться знайомістю з різними панами або тим, що був у тім дворі і в другім дворі і т. д. Дотеп полягає на подвійнім значенні слова двір: Palast і Hof.

3. Бував у Буваличох. (Ількевич)

Буваличі – фантастична місцевість для означеня різних пригод, які трафляються чоловікові. Теж Номис 5775; Adalberg Bywalice.

4. Бував я в Буваличах і видав Видаличі. (Darowski)

Видаличі – всякі незвичайні сцени і лихі пригоди.

5. Нігде не бувала, нічо не видала! (Дуліби)

Говорять про сільську дівчину, що соромиться чого-будь, не вміє держати себе в товаристві.

6. Так як би ніде ніколи меже людьми не бував. (Нагуєвичі)

Говорять про чоловіка неотесаного, що не знає звичаю, не вміє держати себе в товаристві.

7. Що не бувало, то тепер настало. (Лучаківський)

Говорять старі люди, яким тяжко зрозуміти, що світ раз у раз змінюється.

8. Як то бувало давно славно, як стояли сади по під столи! (Нагуєвичі)

Передразнюють старих людей, що хвалять старовину. Сади попід столи – насміх замість столи попід сади.

[Доповнення 1910 р.] 9. Так-то буває: хто на верха, той сі кєває. (Миколаїв над Дністром)

Жартливо говорять про супружний акт.

Буга

[Доповнення 1910 р.] 1. Ади-ко, буга загальмувала фиру. (Жабє)

Крикнув фірман, побачивши серед дороги великий камінь, який годі було об’їхати.

Будень [У І. Ф. – Буддень]

1. В буддень по старецьки, а в неділю по панськи. (Ількевич)

Насміх над чванькуватими людьми, що хоч бідують гірко, раді хоч у неділю, значить про людське око вдавати заможних.

2. На буднім дни з неділі коли будь. (Коломия)

Жартливе означення зовсім неозначеного часу, в якому буцімто щось станеться.

Будзанів

[Доповнення 1910 р.] 1. Будзанівські клинці пекли гітька в ринці; штири воли запрігали, гітька з ринки витьигали. (Вербовець)

Клинцями прозивають парубків. Жартливе дразнення. [Село Вербівці лежить у 6 км на захід від Буданова, зовсім близько. – М. Ж., 15.02.2021 р.]

Будувати

1. Будуєш на піску. (Дрогобич)

Значить марна твоя надія або даремна твоя робота.

2. Будуй хату хоць із лободи, а в комірне не йди. (Ясениця Сільна)

Власна хата хоч погана, краща від чужої, пор. пісню:

Будуй, будуй з лободи,

До чужої не веди! (Wacław 236).

3. Набудував як сорока. (Гнідковський)

Жартливо про маленьку хату, мовляв, як сорочаче гніздо.

4. Хто сі будує, правує а лічит, того всяка біда цьвічит. (Дрогобич)

Приповідка мабуть узята з польського, пор. Adalberg Budować 10.

5. Хто сі будує, той бідує. (Дрогобич)

Бо має багато видатків. Пор. Adalberg Budować 11.

Бузьок

1. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце з сінцьи – ци зачинати ще з кінцьи? (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Пан бусьок, пан, заложив си капилюшок, пан бусьок, пан. (Жидачів)

Докучлива казка, коли комусь не хочеться оповідати казки, а інші налягають на нього. [Доповнення 1910 р.] Дитяча примівка або приспівка.

2. Бузьку-панойку, розбий тую хмаройку! (Яворів)

Кричать діти, бачачи бузька в часі дощу.

3. Бузьок пан, каштелян, має шило і правило і жупан. (Яворів)

Кричать діти, уперве навесні побачивши бузька.

4. Бузьок пан, каштелян, украв шило і жупан. (Яворів)

Кричать за бузьком бачачи як він ходить по болоті.

Бук

1. Буком того, хто не боронит свого. (Борислав) … не пильнує … (Тернопіль)

Хто не дбає про свою власність або про своє право, той у народному погляді заслугує не на співчуття, а на погорду або на кару.

2. До нього без бука й не приступай! (Нагуєвичі)

Значить такий сердитий, зарозумілий. Пор. Brzozówski Kij 10; Adalberg Kij 22.

3. Коло бука велика мука. (Ількевич)

Значення неясне для мене: чи ходить тут о рубанні бука в лісі, чи о битті, яке чоловік мусить витерпіти?

[Доповнення 1910 р.] 4. Буком бий, та очима диви сі. (Тростянець)

Уважай, куди й кого б’єш.

Букарт

1. А ти букарте єден! (Нагуєвичі)

Згірдно або сердито до дитини, не конче до дійсного «букарта» (байстрюка).

Буквар

[Доповнення 1910 р.] 1. Буквар тримаю, а нема кому вчити. (Криворівня)

Говорив неписьменний чоловік, маючи в своїм посіданні буквар, або загалом якусь книжку.

Булка

1. Булка в носі свище. (Коломия) Від булок … (Лучаківський)

Себто, хто їсть булки, той пан, задирає носа вгору.

2. Їдж булку, коли хліба не маєш! (Тернопіль)

Насміх над багачем, що радить бідному, не розуміючи його положення. Оповідають, що цісарева Марія Тереса довідавшися, що в Галичині люди мруть без хліба, сказала: «Бідні люди! І чому ж вони не їдять булок, коли нема хліба!»

Буляник

[Доповнення 1910 р.] 1. Буляник теньгий, як решето. (Мшанець)

Буляник – бульбяний печений пиріг. Його печуть на тонко розвалкованім тісті.

Бульба

1. Відобрали го до бульби. (Нагуєвичі)

Поговірка має мабуть зв’язок з тим, що давніше рекрутам обстригали голову гладко, як бульба. Тепер говорять жартливо про парубка низького росту або загалом нездару, що ставав уже до бранки і якого признано нездібним до військової служби: мовляв, він здався б у війську хіба на те, щоб шкрябати картоплю.

2. На камени би сі родила ота бульбиці свjита! (Нагуєвичі)

Примовляють бідні люди, яких картопля рятує від голодування.

3. Тепли пульпи, кфасне молоко, то топре на шивіт. (Яворів)

Сміються з німця, що при роботі жалувався на біль у животі, а коли на полуденок дали теплу бараболю і квасне молоко, заїдав з апетитом твердячи, що це добре на живіт.

[Доповнення 1910 р.] 4. Бульбу вибздиш, воду вищиш, а вс-ти ся нема чим. (Єзупіль)

Говорить чоловік, зголоднівши швидко по обіді, особливо при тяжчій роботі.

Булька

1. Аж бульки на воді стают. (Нагуєвичі)

Коли дощ починає падати грубими каплями, так що на воді стають бульки, то це знак, що заноситься на довгий дощ. Поговірки уживають жартливо і в інших зв’язках, приміром кричить, свариться або сердиться, аж бульки на воді стають, себто не дає собі сказати слова, дуже загніваний.

2. Бульки му з носа йдут. (Нагуєвичі)

Насміх над недолітком, що хоче вдавати парубка, зачіпає дівчат або мішається до розмови старших.

Булькотати

1. Забулькотав щось як той індик. (Нагуєвичі)

Про такого, що говорить швидко і невиразно або незрозумілою мовою.

Бундзик

1. Відобрали го до бундзиків. (Дрогобич)

Давніше, в початку 19 в. парубкам, відібраним до війська обстригали волосся при самій голові, для того рекрутів дразнили бундзиками. Пор. вище Бульба 1.

Буняк

1. Ти Буняку сомплавий! (Нагуєвичі)

Лають дитину, що не обтирає собі носа. Це остання, неясна вже ремінісценція історичного, а далі казочного Буняка, пор. Драгоманов Розвідки II, 95 і далі.

Бурак

1. I бурак не дурак, на дорозі не виросте. (Darowski)

1) Не слід нехтувати ніякою дрібницею; 2) і дрібної речі чоловік не добуде без заходу й праці.

2. На догад бураків, а капусти дайте. (Залісє)

Жартують із такого, хто не висловлює своєї думки просто і ясно, але говорить півслівцями або не те, що думає.

Бурий

1. Бурий як вовк. (Нагуєвичі)

Бурий має двояке значення: braun – і сердитий, забурений. Пор. Adalberg Bury 1.

[Доповнення 1910 р.] 2. Бурий як вовк, а лисий як бик, а бив би. (Буданів)

Говорять про понурого чоловіка, скорого до бійки.

Буришка

1. Дві річи Бог для бідних сотворив: буришку тай вербу. (Криворівня)

Бо буришка, себто картопля, годує бідних людей, а верба росте де-будь і дає їм топливо, див. далі Верба.

Бурка

1. Бурку закльили попи, як заклинали горівку, бо горівка вся з мандибурки, тай від тогди схне. (Березів)

Бурка (картопля) – головний матеріал для фабрикації горілки. Неврожай картоплі бойки та гуцули приписували агітації за отвереженням народа, що почалась там була в половині 1870-х років. Пор. Світ 1882, с. 328.

Бурлак

1. Бурлак свічки до церкви не всуче. (Ількевич)

В тій формі значення неясне; чи тому не всуче, що сьогодні він тут, а завтра деінде, чи може бурлак = п’яниця? Пор. П’яний.

Бурса

1. Єдна то бурса. (Ількевич)

Говорить си про двох або більше людей однакої вдачі, однаких (злих, збиточних) норовів. Те саме Adalberg Bursa 1.

Бурсак

1. Що бурсак, то пустак. (Львів)

Бурсаки давніше робили різні збитки міщанам, крали що могли з огородів і садів і війшли в приповідку задля своєї збиточності.

Бурчати

1. Єден бурчит, другий мовчит. (Нагуєвичі)

Значення двояке: 1) оба понурі, нерозмівні; 2) оба не однакої вдачі, один вередливий, а другий тихий.

2. Нема чим бурчати, то ліпше мовчати. (Лучаківський)

Коли годі вередувати або нема при чім грати ролю пана, то ліпше бути тихо.

Бусовищі

1. Пішов до Бусовищ бога шукати. (Нагуєвичі)

– село Самбірського повіту, славиться знахарями та ворожбитами, які в народному говорі напів з пошаною а напів згірдно називаються богами.

Бута

1. Бута хоче прута. (Нагуєвичі)

Бутний, зухвалий сам накликає на себе кару. Пор. Wander II, 713 (Hoffart 13, 65).

2. З бути добра не буває. (Нагуєвичі)

Остерігають бутного, що його поводження мусить скінчитися лихом. Пор. Wander II, 712 (Hoffart 6, 104).

3. З бути легко до біди прийти. (Нагуєвичі)

Значення таке, як і попереднього, пор. ще Wander II, 725 (Hoffart 81, 82).

4. З бути му сі діє. (Нагуєвичі)

Значить зробив це з бути, з зарозумілості.

5. Хиба їх бута вигнала з кута. (Мшанець)

Вислів здивування, коли хтось без достаточної причини, отже з якоїсь примхи, покинув свій осідок і своє становище і пішов шукати нового хліба.

6. Що за бута сі тебе хапле? (Нагуєвичі)

І знов приклад, як певний внутрішній психічно-моральний стан чоловіка уявлено як якусь посторонню силу, якогось демона, що «хапається», посідає чоловіка.

Бутати

1. Бутає як тельи на мотузку. (Нагуєвичі)

Насмішливо, коли хтось гордиться та бришкає, не маючи для цього ніякої підстави.

2. Коби не бутав, то би ноги не зломав. (Нагуєвичі)

Коли б не паношився, не коверзував, то не попав би в нещастя. Пор. польська: Gdyby kózka nie skakała, to by nóżki nie złamała (Adalberg Koza 45).

Бути

1. А най там буде, що хоче! (Нагуєвичі)

Вислів рішучості або резигнації та знеохоти.

2. Буде з те! (Комарно) … з тебе. (Нагуєвичі) … з тьи … . (Нагуєвичі)

Значить досить тобі, задоволяйся тим, що маєш.

3. Буде на всі вигади. (Нагуєвичі)

Значить досить на заспокоєння всяких бажань, німецьке: Genug und übergenug і под., див. Wander І, 1554 (Genug 56).

4. Буде на всі статки. (Нагуєвичі)

Досить на заспокоєння потреби.

5. «Буде тобі, буде!» – «Що міні буде?» – «Маєш кожух, то ти тепло буде» (Бібрка)

Жартлива поговірка, якою стрічають понурі віщуваня, що, мовляв, із цього буде це й те лихо. Для пояснення поговірки оповідають анекдот. Прийшов подорожний до коршми; була зима, він промерз, а тут грошей нема, зголоднів, ні за що з’їсти ані випити. Сів він у куточку, випив чарку горілки та й гріється. Жидівка не звертає на нього уваги, вона зайнята розмовою з кількома селянами, яким живо толкує щось півголосом. По якімсь часі селяне вийшли, лишивши у неї новий кожух. Жидівка сховала кожух, і зирнула якось боязко на подорожнього, а цей насупив чоло тай буркнув під носом: «Буде тобі, буде». Жидівка, у якої сумління мабуть було нечисте, підходить до нього. «Ну, що мені буде?» А подорожній знов похитав головою тай знов говорить сумовито: «Буде тобі, буде.» Перелякана жидівка налила йому чарку горілки, дала добру закуску, та все допитує: «Що ж мені буде?» А чоловік їсть і п’є і робиться чим раз більше понурий. Аж коли наситився, бере шапку й палицю і виходячи з коршми шепче жидівці до вуха: «Маєш кожух, то ти тепло буде».

6. Буде, то буде, а не буде, то як собі схоче. (Дрогобич)

Говорить чоловік, що надіється якоїсь речі, але не дуже вірить у її сповнення і не дуже турбується, коли вона не сповниться. Пор. Wander II, 1469 (Kommen 94).

7. Буде, що Бог дасть. (Нагуєвичі)

Значить люди цього не знають і не мають на це ніякого впливу. Пор. Adalberg Być 4.

8. Буде, що буде, а по твойому не буде. (Нагуєвичі)

Так характеризують упертого, перекірливого чоловіка, що волить і сам стратити, ніж допустити, аби другий мав якусь радість або користь.

9. Буде, що має бути (Нагуєвичі)

Вислів резигнації або й фаталізму.

10. Будь собі чий хоч, а мої трави не волоч! (Нагуєвичі)

У справах практичної користі або шкоди люди не зважають на свояцтво або давнішу знайомість, а кермуються егоїзмом. Ситуацію, з якої виплила оця поговірка, треба собі уявити так, що якийсь парубок чи слуга йде по чужій траві; хозяїн трави сварить на нього, а він звиняється: я, мовляв, вашого близького приятеля чи свояка син або слуга.

11. Будь ти собі Семене й без мене! (Ценів)

Значить відчепися, не сунься до мене з заявами приятельства чи братання.

12. Було би по мні. (Нагуєвичі)

Звичайний зворот у значенні: був би я пропав або вмер.

13. Де будь бути, аби що добути. (Коломия)

Характеристика не дуже скрупулятного чоловіка, якому особиста користь важніша від етичних чи інших високих принципів, Пор. латинське: Ubi bene, ibi patria (Bind. 1781).

14. Де бути, там бути, аби сі набути. (Голобутів)

Значення таке ж, як і попереднє. Набутися в значенні нажитися в розкоші та достатку.

15. І будь же ту та розбувай сі! (Нагуєвичі)

Окрик чоловіка, що знайшовся в поганім положенні там, де надіявся знайти поправу своєї долі, приміром, на новім господарстві або оженившися. «Розбуватися» аналогічно до розвиватися, розростатися і т. і., значить sich aufrichten, sich zum besseren Zustande emporringen.

16. «Коли то було?» – «Ще як дід до баби в свати ходив.» (Явора)

Жартливо замість це давно було, вже й забули про це.

17. Кому буде, буде, а куцому буде. (Kolberg Pokucie)

Значення не зовсім ясне. Під «куцим» треба тут розуміти мабуть не зайця, як би зразу здавалося, але пса, якого б’ють за власну й за чужу провину.

18. Най буде як бувало. (Brzozówski)

Характеристика консервативного погляду, а в дальшій лінії старечої заскорузлості та індоленції.

19. Най-но, най, якос то буде. (Kolberg Pokucie)

Характеризується легкомисний та байдужий погляд на будуще, властиво на наслідки всякого діла та безділля.

20. Най ми буде що хоче! (Нагуєвичі)

Одчайдушний окрик чоловіка, що рішився на якесь небезпечне діло, хоч знає, що йому з нього може виплисти велика шкода. Пор. жидівське War kom, der kom, Wander II, 1471 (Kommen 132).

21. Най то буде меже нами! (Нагуєвичі)

Значить не говорім цього нікому, держімо в тайні.

22. Не буде нас, будут інші по нас. (Нагуєвичі)

Відповідь на одчайдушне балаканя, що слід уживати життя, поки живемо; тут указується на потомність, яка буде судити наші діла, користати з добрих а докоряти за злі.

23. Не буде нас по нас. (Lewicki Ількевич)

Значить ми повинні користуватися життям; іноді в одчайдушнім значенні подібнім до французького Après nous le deluge. Пор. Adalberg Być 57.

24. Ого, вже тепер буде по нім. (Нагуєвичі)

Значить тепер він пропаде, буде йому кінець, дізнає великої страти, пор. вище ч. 11.

25. Тогди то буде, як на моїй долоні волосся виросте. (Нагуєвичі)

Значить не буде того ніколи. Пор. Adalberg Być 5.

26. Тогди то буде, як своє вухо зобачиш. (Сороки)

Значить цього не буде ніколи; говориться сердито, розбиваючи чиїсь неоправдані надії або претензії.

27. То тогди буде, як рак свисне. (Barącz)

Рак не свище, значить і цього не буде ніколи. Пор. Adalberg Być 7.

28. То тогди буде, як ся дві неділі разом зійде. (Комарно)

Значення таке саме, як і попередньої приповідки.

29. То ще тогди було, як баба дівкою була. (Нагуєвичі)

Значить Бог зна коли то було, давно-предавно; пор. вище ч. 5.

30. То ще тогди було, як моя мати мала мене мати. (Яворів)

Значить я цього не тямлю, не бачив ніколи.

31. Що буде, то буде, шибениця не буде. (Львів)

Значить діло хоч важке, все ж таки не таке небезпечне, щоб не можна було зважитись на нього. Те саме Adalberg Być 21.

32. Що було і не було, всьо ся перебуло. (Ількевич)

Себто те, що тямимо і чого не тямимо, якось перебулося.

33. Що було, най сі на тім стане. (Нагуєвичі)

В значенні: те лихо, яке було, нехай буде останнє, нехай по ньому не надходить друге або ще гірше.

34. Що було, то було, а що минуло, то травою поросло. (Заліс)

Приповідають при перепросинах, намовляючи противників забувати давні урази. Пор. Гильфердинг 3480.

35. Що було, то сі перебуло, а що ще буде, то не знают люде. (Нагуєвичі) [Доповнення 1910 р.] Що було, то сі минуло; що буде, то будім видіти. (Ілинці)

Упімнення, щоб не турбуватися будущим лихом, а вдоволятися тим, що перебулося не одно в минувшині. Пор. Wander II, 1471 (Kommen 138). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, ч. 212.

36. Що було, то ся минуло, а що буде, то мемо видіти. (Косів)

Значення таке ж, як і попереднього.

37. Що має бути, того не минути. (Нагуєвичі)

Значить нема чого турбуватися будущим, а радше зібратися з силою, щоб стрітити його як слід. Пор. Wander II, 1471 (Kommen 137); Adalberg Być 24.

38. Який був, такий був, аби хліба роздобув. (Кобиловолоки) Який такий аби був … (Мохначка)

Говорить жінка про не дуже взірцевого, а то й ледачого мужа.

39. Якось то буде!

Вислів неозначеної надії або фаталістичної резигнації. Пор. Adalberg Być 50.

40. Як то було давно славно: стояли столи по під сади; їли, пили, глаголіли; по бороді текло, а в роті сухо було. (Нагуєвичі)

Кпини з тих, що хвалять давні часи, коли, мовляв, легше було жити; пор. вище Бувати 8.

[Доповнення 1910 р.] 40а. Аби ти ни був ні ту ні там. (Жидачів)

Прокляття.

[Доповнення 1910 р.] 41. Боло, тай байбардзо. (Тухля)

Було тай минуло.

[Доповнення 1910 р.] 42. «Ти був з ним?» – «З ким?» – «З дурним». (Тростянець)

Мудрування.

[Доповнення 1910 р.] 43. Чому бути, тому не минути. (Лучаківський)

Вислів фатальності в порядку речей. Пор. т. І, Бути ч. 36.

[Доповнення 1910 р.] 44. Що буде, то буде, а буде що Бог дасть. (Львів)

Народна віра в те, що Бог дає чоловікові долю. Пор. Даль І, 30.

[Доповнення 1910 р.] 45. Що було, то не верне ніколи. (Львів)

Життєва практика. Пор. Славейков І, 7.

[Доповнення 1910 р.] 46. Що має бути, то не відбуде. (Косів)

Що має стрінути чоловіка, те його не мине. Пор. Даль І, 30.

[Доповнення 1910 р.] 47. Як буде, так буде. (Львів)

Тобто: а мені байдуже, або мені все одно. Пор. Славейков І, 7.

[Доповнення 1910 р.] 48. Як было, так было, тягни сива кобило. (Тухля)

Варіант до т. І, Бити 85; Славейков І, 42.

[Доповнення 1910 р.] 49. Я ни была в жадній бисіді, від коли повдовіла. (Ю. Кміт)

Оправдувалася вдова, що відколи повдовіла, не було на неї ніякої слави ні поговору.

[Доповнення 1910 р.] 50. Я хиба не была, де гицель пси бє. (Ю. Кміт)

Говорила про себе жінка, що бувала досить по світі, але все між порядними людьми.

Бутний

1. На бутного найде сі ще бутніший. (Нагуєвичі)

Себто такий, що зуміє укоськати, присмирити його.

[Доповнення 1910 р.] 2. Бутний як кінь на оброці. (Жидачів)

Говорять про сильного веселого чоловіка, що любить шукати собі зачіпки.

Бучно

1. Бучно, гучно, а в пяти зимно. (Збараж)

Насміх над фальшивою пихою, що зверхнім виглядом удає багацтво, а на ділі терпить недостаток. Німецьке: Hoffart kauft grosse Schüsseln, auch wenn się nichts zu essen hat, див. Wander II, 714 (Hoffart 62).

2. Бучно, гучно, запятків ніт, як у шляхти з вербовими гудзиками. (Городок)

Значення таке ж, як і в попереднім; шляхта з вербовими гудзиками – загонові або ходачкові шляхтичі, що в лиху погоду загортаються веретками, які під шиєю запинають дерев’яними протичками.