Вабити – Варт
Іван Франко
Вабити
1. Вабит го як воробцьи на полову. (Нагуєвичі)
Значить вабить на марну річ, хоче одурити. Про неможність зловити воробця на полову див. Adalberg Wróbel 7.
2. Не звабиш го й колачом до хати. (Нагуєвичі)
Говорять про такого, що пустився на волоцюгу або загнівався чогось на свою рідню і уникає її.
Вавцьир
1. Ой ти вавцьиру поганий! (Нагуєвичі)
Говорять про якогось збиточного звіра, приміром кота, але також переносно про лихого, збиточного чоловіка.
Вага
1. Вся вага в тім. (Збараж)
Це найважніше. Звичайний зворот, яким підносить важність якоїсь речі.
2. З вагов єсмо їздили. (Нагуєвичі)
Значить з тяжко навантаженими возами, з набором.
3. Не вмієш ваги вдержьити. (Нагуєвичі)
Ваги тут у значенні рівноваги – фізичної, приміром на ховзькім або похилім місці, а також духової, приміром у гніві або пересердю.
4. То все під вагов та під рахунком. (Нагуєвичі)
Значить усе зважене й почислене.
5. Ще будут на вагу з ліса дрова продавати. (Нагуєвичі)
Так ворожать селяни, дивлячися на теперішнє нищення лісів і дорожнечу дерева.
[Доповнення 1910 р.] 6. Що вага, то вага. (Криворівня)
Що тяжке, то важко рушити з місця.
Ваг
1. Обувся, як Ваг. (Мшанець)
Ваг – якась анекдотична фігура, типовий сміхун у місцевій традициї (незвісній з інших околиць нашого краю), щось в роді німецького Тіля Уленшпігеля або польського Совізжала. Яке спеціальне значення має отеє порівняння – не знаю. Див. М. Зубрицький, Народний календар. (Матеріали III, 57).
2. Пішов, як Ваг за дріжджами. (Мшанець) … як рак … (Нагуєвичі)
Ця приповідка виявляє зв’язок Ваги з Совізжалом і Тілем Уленшпігелем. Про Совізжала говориться (анекдот я чув у Дрогобичі), що його мати в велику п’ятницю послала по дріжджі, щоб вечером розчинити паску. От він як пішов, – то вернув аж через рік вечером у велику п’ятницю, тай то не переступаючи поріг упав і розбив фляшку з дріжджами і крикнув: Co nagle, to ро djable! Німецький Till Eulenspiegel (Simrock X) цього анекдота не має. Припускаю, що в сторонах, де не знали назви Ваг, у приповідці поклали «рак», див. далі Рак.
Вада
1. Єдну має ваду: не стає му кусень скирки з заду. (Дрогобич)
Жартують, коли хтось захвалює якусь незвичайно вродливу людину.
Вадити
1. Бодай так не вадило як не поможе! (Darowski)
Говорять про бабські ліки, які, мовляв, можуть пошкодити, а що не поможуть, це вже певно.
2. Що то міні вадит, що баба провадит. (Коломия)
Значить байдуже мені до бабського балакання, до бабських спліток.
Вадь
[Доповнення 1910 р.] 1. Вадь сяк вадь так. (Лолин)
Або так, або сяк.
Важити
1. Аби-с ми сі не важив то робити! (Нагуєвичі)
Упімнення: не смій!
2. Важит ми на житьи. (Нагуєвичі)
Напосідається на моє життя, хоче мене вбити.
3. Важу своjим житьом. (Нагуєвичі)
Ризикую, наражаюся на смерть.
4. Заважив за муху. (Нагуєвичі)
Говорять про худого, малого чоловіка. Пор. Adalberg Ważyć 6.
5. Хто не важить, той не має. (Ількевич, Petruszewicz)
Хто не ризикує, хто не наражається на небезпеку або на страту, той не здобуде й зиску. Пор. Adalberg Ważyć 1.
Вайкіт
1. Вайкіт, як у жидівській школі. (Нагуєвичі)
Жиди кричать: aj waj, з німецького ei weh; відси вайкіт – крик болю, а далі загалом безладний крик, гамір.
2. Наробили вайкоту, як би сі жидівська школа валила. (Дрогобич)
Значить наробили крику за пусту річ. Коли жидівська школа валиться, то для християн це байдуже.
Ваканц
[Доповнення 1910 р.] 1. Приїдь до мене літом на ваканц. (Озмина)
Ваканц у значенні школярських вакацій.
Вакація
[Доповнення 1910 р.] 1. Не вакация ми то говорити. (Туринсько)
Не маю вільного часу, а це довго б говорити.
Валило
1. Ти валило погане! (Дрогобич)
Лайка на невторопного, незручного, неотесаного чоловіка.
Валити
1. Валит на мене всю вину. (Коломия)
Вина уявлена як якась будова або якийсь тягар, що звалений на чоловіка пригнітає його. Пор. Adalberg Walić 1.
2. Валит сі з ніг від самого вітру. (Нагуєвичі)
Говорять про хворого, слабосилого чоловіка, пор. пісню:
Як не виджу Петруся,
То від вітру валю ся.
3. Валит сі на мене всіляка біда. (Нагуєвичі)
Біда уявлена в виді якоїсь будівлі або чогось такого, що паде з гори на чоловіка. Пор. вище Біда 5, 70, 94, 100, 169.
Валів
1. Ацю до валова! (Нагуєвичі)
Первісно покрик на свиней, щоб ішли їсти з корита. Переносно також згірдне упімнення до зарозумілого, влазливого чоловіка, щоб не мішався в не своє діло, а пильнував свого заняття. Пор. Záturecky X, 575.
Вандри
1. На вандри сі пустив. (Нагуєвичі)
Пішов блудом від хати до хати, не хотячи робити або не маючи що їсти дома.
Вандрівка
1. Вандрівка ти пахне! (Нагуєвичі)
Говорять з докором непосидючому чоловікові, якого тягне з дому геть, приміром на далекі заробітки. Пор. пісню:
Надійшла весна всім людьом красна,
Ой із стріх вода капле,
А коло мене молоденького
Вже мандрівочка пахне. (Нагуєвичі).
Вандрівник
1. Вандрівник – завандрував в половник. (Нагуєвичі)
Жартують зі злодія, якого зловлять у коморі або в стайні. Половник = стаєнка, де зимою стоять телята або вівці.
Вандровний
1. Вандровний чоловік: усе вандрує то з печі на двір с-ти, то з двору на піч спати. (Ценів)
Насміх над лінивим, неробою та дармоїдом.
Вандрувати
1. Вандрував три дні, вивандрував злидні. (Коломия)
Значить у дорозі постигла чоловіка якась біда. Трохи відмінно в пісні:
Вандрую рочок, вандрую другий,
Тай вандрую ще й три дні,
Завандрундрував я в чужу сторону,
Мена побили злидні. (Нагуєвичі).
2. Завандрував штири милі за пец. (Бібрка)
Насміх над лінивим чоловіком, що не любить рушитися з дому. Пор. Adalberg Wędrować 1
3. Хто вандрує, той дома не ночує. (Коломия) Хто кочує … (Криворівня)
Значить зносить різні невигоди. Пор. Adalberg Wędrować 1.
Ванкир
[Доповнення 1910 р.] 1. Піднесли ванькир на него. (Буданів)
Розсердилися, повзяли ненависть, завзялися. Ванкир з латинського rancor.
Вантюх
1. Ти лиш аби свій вантюх напакував! (Нагуєвичі)
Згірдно про ненажеру, що дбає тільки про те, щоб наїстися, а робити як найменше, та й не дивиться, чи інші мають що їсти, чи ні. Вантюх, польське wańtuch, з німецького Leintuch, первісно полотняний міх, далі пакунок, а в кінці живіт, нутро (Linde, V, 217).
Вара
1. Вара від мене! (Дрогобич)
Значить геть ід мене, забирайся, з погрозою.
2. Тут ні вари, ні пари. (Нагуєвичі)
Значить не тільки що нічого не вариться, але навіть пара не йде, вода не гріється.
Варвара
1. Кому Варвари, а міні лоб нарвали. (Darowski)
В селі на Варвари був празник, а якийсь бідолаха попався в бійку і потерпів. Приповідкою характеризують невдачника, що здобуває прикрості або шкоди там, де інші веселяться або користають.
2. Пішов до Варварки, надибав шкварки. (Замулинці)
Жартують із парубка, що жениться зі старшою дівкою, мовляв, замість солонини бере самі шкварки.
[Доповнення 1910 р.] 3. Світа Варвара по світі брикала. (Бабухів)
Примівка в формі мудрування.
Варварити
1. Як би не варварила і не савила, то би по велицідні кросен не ставила. (Мшанець)
Св. Варвари (4 грудня) і св. Сави (5 грудня) – малі церковні свята, в які можна робити, особливо прясти. Лінива господиня, що не пряде в ті й подібні свята, не витче свого полотна в великім пості і мусить ткати весною, коли настигає огородова робота.
Варга
1. Закоти варги, не питай шарги. (Нагуєвичі)
Насміхаються з губатого чоловіка, у якого губи (варги – польське wargi) закочені, немовби хотів ними заслонити лице від вітру і сльоти (шарга – польське szarga – шаруга).
Варгуля
1. Честь Богу хвала, a свjиті Варгули на офіру. (Нагуєвичі)
Приповідають, випиваючи чарку. Свято Варгуля – фантастичне свято, утворене від слова варга = губа, себто: на офіру своїм власним устам.
Вареники
1. Вареники мученики в окропі кипіли, в маслі шкварчали, в зубах тріщали. (Вікно)
Із гумористичного дяківського «Осмогласника».
2. Почекайте, вареники, прийде на вас масниця! (Darowski)
Значить тоді я вас попоїм. І образово: чекайте, прийде й вам відплата.
Варениця
1. Які варениці, такі палениці. (Лучаківський)
Варениця – варений пляцок із прісного тіста, а палениця – печений пляцок із такого ж тіста. Значить ні один ні другий не заступить хліба, не має відповідного смаку.
Варило
1. Саме варило бабу постарило. (Теребовля)
Жінка найбільше старіється і в’яне від того, що день у день мусить вештатися коло печі і варити страву.
Варити
1. Аж сі в мні варит. (Нагуєвичі)
Інакше: аж у мені кипить, так серджуся, така мене злість бере.
2. Вари воду – вода буде, всип крупи – каша буде. (Лучаківський)
Образово, коли хтось хоче збути другого гарними розмовами та обіцянками. Мовляв: з пустого балакання не буде нічого, але заплати або зроби щось, то буде діло. Див. далі Вода; Носович 272; Дикарев 986.
3. Варив псам, а зїв сам. (Kolberg Pokucie)
Говорять з насмішкою про скупого, що годується поганою стравою, яку б у порядного господаря хіба псам дали. Подібне у німців: Frisst ’ne Hund, frisst Mann (не з’їсть пес, то з’їсть чоловік), див. Wander II, 1450; Kochen 11).
4. Вари, жінко, швидко їсти, бо міні вже процессія по череві ходит. (Іваниківка)
Значить зголоднів чоловік, у животі йому бурчить.
5. Варила горох у трох. (Нагуєвичі)
Сміються з господині, що варила тільки одну страву, а подає її в кількох мисках. Пор. Záturecky X, 960.
6. Варила-пекла для пана Петра, а ти Гриць не дістанеш нич. (Ценів)
Говорять молодшому, біднішому або соціально нижче поставленому, коли хоче бути на рівні зі старшими, багатшими та більше поважаними. Привідка зложена мабуть на основі звісного куплета пісні:
Наварила, напекла,
А для кого? – для Петра;
Нема Петра, тілько Гриць,
Шкода моїх варениць.
7. Де двом варят, там ся третій поживит. (Кобаки)
Говорять припрошуючи несподіваного гостя до обіду. Пор. Adalberg Gotować 2.
8. За той чьис би зварив і коні з копитами. (Нагуєвичі)
Коли щось триває дуже довго, а чоловіку нетерпливиться.
9. Зварили нічого та й ззіли без хліба. (Орелець)
Жартують про таких, що не обідали або не вечеряли.
10. Йому аби варене й печене було! (Нагуєвичі) Коби му все … (Ясениця Сільна)
Говорять про неробу, дармоїда. Пор. Adalberg Warzony 2; Záturecky VIII, 676.
11. Ні то варене, ні печене. (Дрогобич)
Говорять про недобре приготовану страву або про хліб із закальцем. Мабуть інше значення має польське: Ani warzony, ani pieczony (Adalberg Warzony 1); згідно з нашим у словаків (Záturecky V, 688); Wander II, 1451 (Kochen 44).
12. Тільки варила, що хліб пекла. (Darowski)
Значить не варила нічого.
13. Уміла варити, а не вміла давати. (Лімна)
Приповідка основана на звісному анекдоті про цигана косаря, якого господар по роботі вгодував борщем і кашою так, що бідолаха не міг їсти пирогів, пор. Етнографічний збірник VI, 552; Wander II, 1450 (Kochen 21).
14. Що ни варити, то і в горнец ни класти. (Kolberg Pokucie)
Значить що не належить до речі, про це нема що й згадувати. З іншим значенням у поляків: Czego nie warzyć, tego szkoda і zarębować (Adalberg Warzyć 2).
15. Що-с наварила, то поїж. (Kolberg Pokucie)
Загально: За всяке діло, особливо за лихе, мусиш понести одвічальність. Пор. Adalberg Gotować 1; Wander ІІ, 1460 (Kochen 26).
16. Яке зваримо, таке з’їмо. (Коломия)
Загально: що зробимо, тим і покористуємося; яка робота, такий з неї й пожиток. Пор. Wander II, 1451 (Kochen 36).
[Доповнення 1910 р.] 17. Де двоє варит, там нима що їсти. (Жидачів)
Бо зварять непорядно.
Варишка
1. Варишков меду не їдьит. (Нагуєвичі)
На все своя міра; що добре, того треба заживати потроху.
Варівно
1. Варівно з ним! (Криворівня)
Осторога: стережіться його, бо то злодій, або хоче вас бити.
2. То варівне місце. (Нагуєвичі)
Небезпечне місце, таке, по якому йдучи або їдучи треба берегтися.
Варіят
1. Варіят з мокрою чівкою. (Крехів) … з мокрим лобом. (Львів)
Божевільний. У шпиталях головні ліки на божевільних – вода, яку ллють їм на голову.
2. Не грай варіята! (Львів)
Не чинися дурним, не удавай, буцімто не розумієш цього.
3. То якісь варіяти, не коні. (Нагуєвичі)
Говорять про коней, що леда чого люблять полошитись, або загалом не хочуть стояти на місці або йти в упряжі.
4. Ци ти сі від варіятів вирвав? (Нагуєвичі)
Чи ти здурів?
Варіюватий
1. На, варіюватий, на! (Ортиничі)
Передразнюють крик так званих горшкодраїв, себто дротарів, що ходять по селах направляти горшки і кричать даючи знати про себе: «Горшки дротувати, на!» Варіюватий – божевільний.
Варстат
1. То добрий варстат! (Нагуєвичі)
Жартливо про гарну, а особливо сильно розвинену, рослу жінку.
Варт
1. Варт єден другого. (Нагуєвичі)
Значить який один, такий другий, звичайно згірдно: оба недобрі. В такім значенні й польське: Wart pałac Раса, а Рас pałaca (Adalberg Рас 2).
2. Він не варт сухої галузи, аби го на ні завісити. (Долина)
Про підлого, безхарактерного чоловіка. Пор. Wander V, 203 (Werth 21).
3. За таке варто би му не так дати. (Нагуєвичі)
Отже за якесь зле діло, за збитки або напасть він заслуговує на тяжчу кару.
4. Не варт, аби го земля свjита на собі носила. (Нагуєвичі)
Говорять про тяжкого злочинця, про сина, що б’є матір і т. і. Те саме у німців Wander V, 204 (Werth 34); у чехів (Čelakovský 528); у поляків Adalberg Wart 21.
5. Не варт доброго слова. (Нагуєвичі)
Замість не варт нічого; добре слово – дуже дешева річ. Те саме Adalberg Wart 7.
6. Не варт доброму дороги перейти. (Збараж)
Значить бо це була би зла ворожба, такий він недобрий та нещирий. Пор. Wander V, 204 (Werth 24, 32).
7. Не варт єс, аби на тебе плюнути. (Нагуєвичі)
Згірдно про поганого, підлого чоловіка. Ще сильніше у німців Wander V, 203 (Werth 20, 31); подібне до нашого кашубське, Adalberg Wart 20.
8. Не варт єс мене в с-у поцюлювати. (Нагуєвичі)
Посварилися два селяни і в кінці один почувся ображеним оцею лайкою і заскаржив противника до суду. Суддя почав упоминати того, що лаяв і велів йому відкликати лайку. «Ну, добре, – каже той, – то най буде й так, що він варт мене» і т. д. Пор. аналогічне оповідання Wander V, 203 (Werth 16).
9. Не варт єс, небоже, того хліба що го їш. (Нагуєвичі)
Говорять до лінивого або слабосилого робітника. Пор. Adalberg Wart 11.
10. Не варт єс цілий за мій мізельний палець. (Нагуєвичі)
Мізельний палець – оріан маловажний у людськім тілі, пор. Adalberg Palec 1, 5.
11. Не варт за віхоть. (Нагуєвичі)
Віхоть – жменя соломи, яку вкладають зимою в чоботи задля теплоти. Те саме Adalberg Wart 9.
12. Не варт за зломаний феник. (Нагуєвичі)
Феник, німецьке Pfennig, маленька монета; зламана вона очевидно представляє мінімальну або й ніяку вартість. Жиди кажуть: Es is werth a Rettig mit Essig, див. Wander V, 204 (Werth 38); у поляків: I zlamanej babki nie wart (Adalberg Wart 3, 13, 19).
13. He варт за нюх табаки. (Нагуєвичі)
Про якусь нікчемну, непотрібну річ. Німець каже: Er ist keinen Schuss Pulver werth, пор. Wander V, 204 (Werth 23); так як у нас, також у поляків (Adalberg Wart 1).
14. Не варт му води подати. (Дрогобич)
Не годен бути його слугою. Те саме у чехів (Čelakovský 567), у поляків (Adalberg Wart 2).
15. Не варт свині пасти. (Нагуєвичі)
Про нездару, що береться до роботи, якої не вміє. Пор. латинське (у Марціала) Indignus es porcos pascere Pirithoi і близькі до цього Wander V, 204 (Werth 30).
16. Не варт сі з його сліду води напити. (Нагуєвичі)
Говорять порівнюючи двох людей. Напитися води зі сліду – казковий мотив. Пор. Čelakovský 567; Wander V, 204 (Werth 29).
17. Не варт торби січки. (Дрогобич)
Про дурного, тумановатого чоловіка або про нездарну худобину. Те саме Adalberg Wart 17.
18. Не варт фунта клаків. (Дрогобич)
Про якусь річ, за яку другий заплатив солоно. Німець каже: Das ist so viel werth, als eine taube Nuss, пор. Wander V. 203 (Werth 12, 45); так само як у нас Adalberg Wart 8.
19. Хто чого варт! (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, якого честять та шанують за його заслуги. Загальніше в німецькім: Man muss jedem seinen Werth lassen, Wander V, 202 (Werth 3).