Бог (91 – 180)
Іван Франко
91. Богом сі свідчу. (Нагуєвичі)
Пор. вище Бог ч. 75, а також Wander II, 105 (Gott 2569, 2602).
92. Богом ся свідчить, а чортові душу запродав. (Ількевич)
Про чоловіка, що фальшиво божиться або криво присягає. Пор. Номис 179.
93. Бог памньитущий. (Нагуєвичі)
Себто: не забуде, хто що зробив злого або доброго Пор. польське: Pan Bóg nie rychliwy, ale pamiętliwy (Adalberg Bóg 319); Záturecky I, 97.
94. Бог порівнав кождого. (Березів)
Говорили в часі бурі, мовляв: кожний однаково боїться. Пор. Záturecky I, 105.
95. Бог правду любить. (Ценів)
Коли хтось зробив другому якийсь справедливий докір, а цей гнівається за те, то перший оправдується цією приказкою.
96. Бог предвічний, – Яць Зарічний сидить над водою, дрище лободою. (Нагуєвичі)
Прикладка зложена до Яця (Якова) Буцяка з Нагуєвич, що жив за річкою і для того був прозваний Зарічним. Це був чоловік старий і до того скупий та звичайно відправляв колядників з-під вікна. За те колядники й зробили йому збитку і замість звісної колядки «Бог предвічний народився» заспівали йому під вікном оцю строфу, яка потім і лишилася в пам’яті.
97. Бог сі впімне моєї кривди. (Нагуєвичі)
Значить не дарує її, відплатить тобі за неї.
98. Бог сі на нас загнівав. (Нагуєвичі) … на мир … (Нагуєвичі)
Говорять в часі загального нещастя: повені, посухи, помору, пор. Номис 2065.
99. Бог сі не помилит. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка, що в біді нарікає на несправедливість божу. Пор. вище ч. 82 і Wander II, 26 (Gott 554).
100. Бог світенький всьикому терпит. (Красноїлля)
Значить не карає зараз, позволяє робити, що хто хоче. Пор. церковне: Бог долготерпелив; польське: Bóg dlugo cierpliwy (Adalberg Bóg 44).
101. Бог ти того не відпустит. (Нагуєвичі) … не забуде. (Нагуєвичі)
Говорить тяжко покривджений чоловік своєму кривдникові.
102. Бог то всьо порахує. (Нагуєвичі)
Кінчить покривджений чоловік, вичисливши всі свої кривди і просьби і униження. Пор. Záturecky II, 163.
103. Бог того не допустить. (Нагуєвичі)
Відповідь на погрозу або на прокляття.
104. Богу душу віддав. (Нагуєвичі)
Значить умер. Пор. великоруське Дикарев 540.
105. Богу духа винен. (Нагуєвичі)
Говорять про чоловіка спокійного, невинуватого в якомусь ділі або й загалом нездібного до такого діла. Те саме у поляків, див. Adalberg Dusza 2.
106. Богу дьикувати! (Нагуєвичі)
Звичайна фраза по закінченню якогось діла.
107. Богу і людьом милий. (Нагуєвичі)
Говорять про доброго, приязного чоловіка, частіше про дитину. Пор. Wander II, 102 (Gott 2478); Záturecky II, 110.
108. Богу помоли ся, зачинай, не бій ся. (Дмитровичі)
Коли хто забираючись до якогось трудного діла вагається і не знає, чи братись за нього, чи ні. Див. Чубинский Бог 20.
109. Богу сі не спротивиш. (Нагуєвичі)
Значить що Бог дає, мусиш приймати. Пор. Номис 37; польське: Bogu się przeciwić trudno (Adalberg Bóg 25); Záturecky I, 21.
110. Бог y Тройци пребиває. (Залісє)
Говорять жартливо, коли хочеться зробити щось три рази, випити третю чарку.
111. Богу хвала, що ся душа напхала. (Мінчакевич, Ількевич) Честь Богу хвала … (Нагуєвичі)
Жартливо говорять, устаючи від ситого обіду.
112. Бог чоловікові не брат, аби з ним жартувати. (Ценів)
Значить не рівня. Говорить чоловік запевнюючи, що не забожився надармо ані легкодушно; пор. вище ч. 74.
113. Бодай го Бог на покаяниє видав! (Нагуєвичі)
Прокляття, коли якийсь, злочин зроблено, а винуватого не можна знайти. Покаяння в значенні прилюдної покути і скандалу.
114. Бодай за тебе Бог забув! (Нагуєвичі)
Кленуть забудькові. Пор. вище Бог ч. 52. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 34.
115. Бодай сі о тім Бог не довідав! (Нагуєвичі)
Насміх, яким стрічають чиюсь погрозу або загалом нахвалювання, що, мовляв, зроблю те і те, до чого в нього нема сили. Слід давнього погляду, що Бог довідується про те, що діється на землі, через посередників, через слухи, пор. грецьке Εις θεὦν ὠτα ἠλθεν (дійшло до божих вух) і пояснення Erasm 724.
116. Бодай тя Бог не простив. (Залісє) … скарав! (Нагуєвичі)
Прокляття покривдженого кривдникові.
117. Бодай тя Пан Біг мав у чужій коморі! (Ількевич)
Жартливе бажання, щоб чоловік зійшов на злодія, пародія бажань в роді поданого під ч. 4.
118. Бодай тя пан Біг скарав, але я ти не зичу. (Кобиловолоки)
Прокляття, немов чоловік в першій хвилині, в гніві клене, та в тім пригадує собі, що клясти гріх, і другим реченням касує свій перший вибух.
119. Боже, Боже, даєш тому, що не може! А я би міг, не дає Біг. (Яворів) … дав єс … та міні не дав … (Тустановичі) [Доповнення 1910 р.] Боже, Боже, дав єс тому, що не може, а я би міг, та не дав Біг. (Рожнятин)
Жартливе зітхання при виді немічного або хворого багача або загалом чоловіка, який має якесь добро, а не вміє ним користуватися, приміром старого чоловіка, що має молоду жінку.
120. Боже борони та відверни! (Нагуєвичі)
Говорять, чуючи про якусь страшну пригоду. Пор. Wander ІІ, 99 (Gott 2410).
121. Боже вам помагай! (Нагуєвичі)
Звичайна формула привітання, коли хтось приходячи застає другого при роботі. Пор. Wander II, 105 (Gott 2585).
122. Боже ударуй ласку свою свjиту! (Нагуєвичі)
Подяка при одержанні милостині.
123. Боже вас борони на кождім поступі, де сі поступите! (Нагуєвичі)
Жебрацька молитва; типове тут повторення того самого пня: поступ і поступите.
124. Боже дай добре, та не довго ждати. (Ількевич)
Жартлива молитва, а також відповідь, коли хтось потішає іншого: «Не бійся, все то ще добре буде» Див. Номис 154.
125. Боже, за що мене караєш? Ци я в коршні ни буваю? Ци я церкву ни минаю? Ци я ни вкраду, як ми ни до ладу? (Пужники)
Жартлива характеристика злодійкуватого п’яниці. Див. Етнографічний збірник VI, 27, пор. Антонович с. 39 ч. 48.
126. Боже, змилуй сі! (Нагуєвичі)
Згірдний викрик, коли хтось поводиться погано або зробив щось не до ладу, або перехвалюється без підстави. Пор. німецьке: Dass sich Gott erbarm’! Див. ще Wander II, 99 (Gott 2415).
127. Боже милосерний, ти видиш мою кривду. Спусти нинішної днинки на нього плягу тяжку. (Лолин)
Пляга – з латинського plaga – удар різкою, тут загально в значенні – кара нещастя.
128. Боже наш, Боже ваш, Боже руський, Боже пруський, штири вас. (Нагуєвичі)
Жартливий насміх над таким, що раз у раз любить зітхати та приговорювати: «Боже! Боже!»
129. Боже наш, тату жидівський! (Березів)
Жартлива поговірка, з натяком на біблійну історію і на запевнювання жидів, що вони в Бога вибраний народ.
130. Боже помилуй нас грішних і вас горішних! (Нагуєвичі)
В підгірських селах, що тягнуться звичайно одним шнуром здовж річки, існують деякі антагонізми між горішним і долішним кінцем села (див. далі під Горішняне); між ними йдуть насміхи, передразнювання, які й знаходять вираз в піснях та поговірках. Одною з таких поговірок, звісно, дуже ще невинною є й оця, де «горішнян» у жартливому зітханні до Бога покладено неначе поза числом «нас грішних», тобто всіх людей, як щось стороннє, другорядне.
131. Боже поможи, а ти небоже не лежи. (Ількевич)
Упімнення до праці; для життя не вистачає сама побожність і поклики до божої помочі. Пор. Номис 70; Дикарев 548. Та сама думка подібно висловлена в старохорватському: Ти се помози, и Богь ти цє помоцьи. (Гильфердинг 2768). Ближче до нашого білоруське: Помагай Боже, да й ти не ленись, небоже. (Носович с. 406, 263); пор. Wander II, 20 (Gott 441). [Доповнення 1910 р.] Пор. Славейков І, 48.
132. Боже руський, вибери польському очі! (Нагуєвичі)
Жартливий вислів русько-польського антагонізму.
133. Боже ті ратуй! (Нагуєвичі)
Окрик, коли когось бачать у біді, якій не можна помогти, або згірдний, коли хтось веде себе погано в товаристві (приміром п’яний) або загалом робить щось не до ладу.
134. Боже тя скарай! (Залісє)
Прокляття в загальній формі, пор. Brzozówski Bóg 41.
135. Боронь Боже від скаженої миші. (Kolberg Pokucie) … воші. (Коломия)
Згірдно, коли говорять про пакість зроблену кимось слабосилим або дурним.
136. Брунь Боже! (Нагуєвичі) Брум … (Дрогобич)
Передразнення польського «Broń Bożе».
137. Бог би сі гнівав. (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, коли сам собі або іншому відраджує якесь лихе діло.
138. В Бога біди не купити. (Корчин)
Остерігають гордого і зарозумілого, мовляв: лихо не за горами.
139. В Бога вір, тілько Богові не вір. (Darowski)
Вірячи в Бога не спускайся на божу поміч і ласку, але працюй та дбай сам за себе. Те саме у поляків: W Pana Boga wierz, ale Panu Bogu nie wierz (Adalberg Bóg 387); Brzozówski Bóg 79.
140. В Бога день краде. (Нагуєвичі) Дармо … чьис … (Ценів)
Говорять про лінивого, неробу. Пор. Wander II, 593 (Herrgott 187); II, 101 (Gott 2444) і II, 103 (Gott 2492).
141. В Бозі надія, коли хліб в торбі. (Ількевич)
«В Бозі надія» тут виражає певність і безжурність чоловіка, що має свій запас під рукою і не потребує надіятися на людську поміч. Пор. польське: Bóg nadzieja, gdy jest w torbie chleb (Adalberg Bóg 49 і 371).
142. Від Бога гріх, від людий сміх. (Нагуєвичі)
Говорять про п’яницю, марнотратника, загалом чоловіка, що робить зло шкідливе не так стороннім людям, як йому самому й його сім’ї. Те саме у білорусів (Носович 319), та Носович дає трохи інше пояснення, буцімто приповідка йде головно про женячку старого чоловіка з молодою дівчиною. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 268.
143. Від Бога не втечеш. (Нагуєвичі)
а) Зміна місця не змінить людськоі долі; б) чоловік ні в якім місці не може виломитися з-під божої опіки ані від божого всезнання. Пор. великоруське Дикарев 214; Wander II, 36 (Gott 790, 1460).
144. Від Бога сі не сховаєш. (Нагуєвичі)
а) Загально: чоловік не втече від своєї долі; б) спеціально про злочин, який, хоч би й як поховав кінці в воду, ніколи не може бути спокійний супроти Божого правосуддя. Пор. ч. 143 і Номис 48, 49.
145. Відпусти Боже гріха, коли пригода лиха! (Ількевич)
Лиха пригода змушує чоловіка до гріху, та з другого боку гріх, сповнений під примусом, під тиском злої пригоди, не такий важкий, як сповнений зовсім по добрій волі.
146. Відпусти Боже, коли тра борше. (Ількевич)
Думка близька до попередньої, тільки тут з натяком на якусь спеціальну пригоду, про яку оповідання затратилось.
147. Всадив Бог душу, як в дуплаву грушу. (Гнідковський)
Говорять про невродливого, хоровитого чоловіка, каліку; пор. Adalberg Dusza 31.
148. Всі під Богом ходимо. (Збараж) [Доповнення 1910 р.] Всі під одним Богом ходимо. (Голешів)
Значить усім нам може трапитися така й така пригода. Пор. Номис 8; Adalberg Bóg 390; Čelakovský 5; Záturecky I, 37. [Доповнення 1910 р.] Пор. Даль І, 297.
149. Встіби мене, Боже, де мя не потреба. (Ількевич)
Говорять іронічно про цікавого чоловіка, що мішається в не своє діло. Пор. Номис 2689.
150. Годі Богу навкучати. (Кобиловолоки)
Коли хто занадто довго молиться, особливо в робочий день.
151. Господь Бог старий господарь. (Гнідковський) Пан Біг … (Ількевич)
Так потішають себе хлібороби, коли приміром випаде сльота в жнива, посуха замість дощу або загалом коли щось діється проти людської волі. Пор. Номис 58; Záturecky XI, 324.
152. Дав би то Біг свjитий! (Нагуєвичі)
Побожне бажання, висловлюване особливо в афекті, коли комусь бажається лиха та безголов’я.
153. Дав Бог зуби, дасть і на зуби (Коломия) … і хліб до губи. (Тернопіль)
Почуття потреби доводить чоловіка до придумання способів для її заспокоєння. Пор. німецьке: Wem Gott Zahne giebt, dem giebt er auch zu beissen, див. Wander II, 10 (Gott 219); II, 77 (Gott 1872 і 2086); Záturecky I, 62.
154. Дав Бог хліб, як зубів не стало. (Нагуєвичі)
Тоді чоловік дійшов до достатку або до становища, коли з нього не може користати. Пор. німецьке: Gott giebt Brei, wenn die Zahn entzwei і под. Wander II, 21 (Gott 450).
155. Дав їй Бог долю, як фандолю. (Ількевич) … бандолю. (Нагуєвичі)
Згірдно, замість лиху долю. Фандоля побічна форма від фанда – батіг, пуга (у Желехівського не пояснено).
156. Дай Боже, аби-м тут нагле вмер, як неправду кажу! (Нагуєвичі) … аби ми тут зараз смерть була … амінь було … (Нагуєвичі)
Клянеться чоловік, якого підозрівають у брехні. Нагла смерть уважається в народі великим нещастям; навіть у звісній церковній пісні (принесеній до нас із латинського) просять Бога хоронити «від наглої і несподіваної смерті». Пор. німецьке прокляття: Gott gebe, dass er des jahen Todes sterbe! Wander II, 103 (Gott 2501).
157. Дай Боже в добрий час речи, а в лихий не погадати. (Гнідковський)
Віра в добрі і лихі хвилі, що кладуть, так сказати, свою печать на всьому, що в них діється, належить до найстарших вірувань людськості, див. R. Andree, Ethnographische Parallellen und Vergleiche I, Stuttgart 1878, глава І, с. 1–17.
158. Дай Боже видихати! (Нагуєвичі)
Говорять устаючи з-за обіду, або відповідає господар гостеві, що дякує за обід.
159. Дай Боже вітримати! (Коломия)
Гумористично, коли хтось на питання: «Чи гаразд ся маєте?» відповідає: «Гаразд».
160. Дай Боже все добре! (Нагуєвичі)
Приговорюють, подаючи один одному повну чарку. Пор. німецьке: Gott giebt alles Gute. Wander II, 21 (Gott 446).
161. Дай Боже годину добру! (Гнідковський) … час добрий! (Гнідковський)
Звичайна промовка, коли розпочинається якесь діло, входить в хату і т. і. Пор. увагу до ч. 157.
162. Дай Боже добрий почьиток! (Нагуєвичі)
Говорить чоловік, починаючи якусь важну роботу. Добрий початок уважається віщуванням, немов запорукою успішного переведення всього діла.
163. Дай Боже дочекати! (Нагуєвичі)
Додають, говорячи про будуще, приміром умовляючись тоді і тоді здибатись. Пор. Wander II (Gott 2654).
164. Дай Боже здоровjи! (Нагуєвичі)
Звичайна формула привітання входячи в хату або стрічаючи когось, а також при чиханні та при питті горілки. Пор. Wander II, 105 (Gott 2565).
165. Дай Боже здорово сходити, а на друге заробити. (Ількевич)
Говорять надіваючи нову одежину.
166. Дай Боже каліці біду. (Гнідковський)
Жартливо, коли на бідного чоловіка спадає ще якесь нове нещастя.
167. Дай Боже ліпше, а й з того, що є, не винимай! (Стрільбичі)
Говорять знайомі вітаючись і відповідаючи на питання: як вам поводиться? Пор. латинське: Dii meliora ferant (Seybold 126).
168. Дай Боже наперед більше. (Ількевич)
Говорять рибаки, зловивши за першим разом якусь рибку, або загалом коли хтось, розпочавши діло, одержав першу користь.
169. Дай Боже на щістьи, на здоровjи з тим новим роком, аби-сте дочекали той рік опровадити, другого дочекати, з року на рік, поки Бог дарує вік! (Нагуєвичі) … з тими святами … (Нагуєвичі)
Звичайне вітання, коли хтось на новий рік або на різдвяні свята входить до чужої хати.
167. Дай Боже щістьи! (Нагуєвичі)
Говорять по звичайнім привітанні, війшовши в хату або минаючи в полі людей зайнятих роботою, а ті відповідають: «Дай Боже! Дякуємо за слово добре. Дай Боже й вам!» Пор. німецьке: Gott gibt’s Glück. Wander Il, 36 (Gott 546).
170. Дай вам Боже здоровє дідько знає доки! (Снятин)
Жартлива форма привітання чи прощання.
171. Дай вам Боже здоровє на наші груди! (Карлів)
Жартливо, характеризуючи самолюбного чоловіка, що навіть повторяючи звичайні чемні фрази, бажає добра тільки собі самому.
172. Дай вам Боже лад, аби вам випав цілий зад. (Дрогобич)
Жартливе бажання кравця, коли прощається зі своїм заказчиком: коли йому випаде зад (задня часть одежі подереться), то кравець буде мати нову роботу.
173. Дай му Боже вічний упокій. (Нагуєвичі)
Говорять згадуючи про покійника. Пор. німецьке: Gott lass ihn ruhen, Wander II, 105 (Gott 2571). В розумінні давніх людей порушання кісток у гробі було великим лихом також для душі покійника.
174. Дай му Боже душеньці легко! (Нагуєвичі)
Говорять згадуючи про дорогого покійника. І тут в основі лежить думка, що земля може страшенно давити, чоловіка, а через те мусить терпіти й його душа. Пор. латинське: Sit ei terra levis.
175. Дай ну Боже знанє і опамятанє! (Дрогобич)
Говорять про дурного, а ще частіше про злого, марнотратного чоловіка. Пор. німецьке: Gott lasse dich zu Verstand kommen! Wander II, 105 (Gott 2572).
176. Дай нам Боже, що нам треба, а по смерти гоц до неба! (Кобаки)
Жартливо, звичайно при чарці. Пор. Wander II, 104 (Gott 2450).
177. Дай нам Боже, що твоя ласка! (Нагуєвичі)
Приговорюють у добродушнім настрою, звичайно частуючи себе взаємно чаркою; пор. німецьке: Gott geh uns Heil! Wander II, 19 (Gott 414).
178. Дасть Біг. (Косів)
Гуцули не люблять уживати звороту «нема» і волять в такім разі говорити «дасть Біг».
179. Дасть Біг і від квасу окрасу. (Ількевич)
Часом і на квасній, пісній страві, себто в бідності та поневірянні виростає чоловік вродливий, здоровий, розумний.
180. Дасть Бог діти, дасть і на діти. (Нагуєвичі)
Потішають себе бідні люди, що мають багато дітей, пор. Wander II, 11 (Gott 224, 227).